"Усе завжди закінчується добре. Коли щось закінчилося погано, отже, це ще не кінець."
Паоло Коельо

НОВИНИ


Інформація щодо всіх конференцій, семінарів, круглих столів, організатором (співорганізатором) яких є Інститут демографії ім. М.В. Птухи НАН України, розміщується на офіційному сайті Інституту. За інформацію, розміщену на інших джерелах без нашої згоди, Інститут відповідальності не несе.


photo

Другий рік поспіль Директор Офісу Доповіді про людський розвиток (Human Development Report Office, UNDP, New York) пан Селім Джахан (Selim Jahan) люб’язно запрошує директора Інституту демографії та соціальних імені М.В. Птухи НАН України, академіка НАН України пані Еллу Лібанову (Ella Libanova) увійти до складу Консультативної групи з підготовки 26-ї Доповіді про людський розвиток 2017.
Роль Консультативної групи полягає у інтелектуальному та ідеологічному керівництві щодо викладення та формування ключових ідей і рекомендацій Доповіді.
Усі члени Консультативної групи є всесвітньовідомими вченими та видатними особистостями. Ця непересічна подія безперечно є визнанням внеску академіка Елли Лібанової у справу людського розвитку та підтверджує її високу репутацію провідного теоретика і практика у цій царині.


Proposed List HDR
HDR Advisory Panel


photo

Наукові розробки фахівців Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України набувають дедалі ширшого визнання у світі як серед науковців, так і серед громадськості. Зокрема, наукові розробки співробітників Інституту Олександра Гладуна, Наталії Левчук, Омеляна Рудницького, а також їх американського колеги дослідника Центру славістичних, євразійських і східноєвропейських студій Університету Північної Кароліни в Чапель Гіль (США), професора Олега Воловини використані у книзі ‘‘RED FAMINE. Stalin’s War on Ukraine’’ відомої американської журналістки та громадського діяча, лауреата Пулітцерівської премії за книгу Історія ГУЛАГу Енн Епплбом.


photo

20 листопада 2017 р.


Українська армія, наразі, не відповідає стандартам Північноатланти?чного альянсу.
Про це в ефірі "Прямого" заявила директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова. "Під час військової агресії Росії вступ України до НАТО технічно не можливий, але приклади є. Зокрема, Греція та Туреччина. Але Україна зараз не готова до вступу в НАТО. Питання в тому, що українська армія не відповідає стандартам НАТО", - зазначила вона.
На думку Лібанової вступ України в НАТО був би вигідним для нашої країни, навіть, "з суто економічних міркувань, якщо утримувати свої війська самотужки, це виходить значно дорожче".

https://prm.ua/libanova-poyasnila-chomu-ukrayina-ne-gotova-vstupu-nato/
https://www.youtube.com/watch?v=XXAxilR1GXs

 


photo

17 листопада 2017 р.


Штучний інтелект, віртуальна реальність, великі дані й цифрова економіка швидко трансформують обличчя зайнятості. В цих умовах нашій країні вкрай потрібне стратегічне бачення майбутньої моделі зайнятості населення, орієнтованої не лише на збільшення кількісних показників і детінізацію трудових відносин, а й передусім на забезпечення якісних зрушень у сфері праці.
Про це в своїй статті «Стратегія зайнятості для України. Якими мають бути орієнтири?» для газети «Дзеркало тижня» (№43-44 18-24 листопада 2017 року) пише Ірина Новак, к.е.н., провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.

https://dt.ua/macrolevel/strategiya-zaynyatosti-dlya-ukrayini-yakimi-mayut-buti-oriyentiri-260541_.html

 


photo

17 листопада 2017 р.


17 листопада 2017 року в прямому ефірі на Першому каналі Українського радіо в програмі «Сьогодні. Вдень» провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, кандидат економічних наук Ірина Новак дала коментар на тему «Економіка свят».


Слухати коментар: http://www.nrcu.gov.ua/uk/schedule/play-live.html?channelID=1

photo

14 листопада 2017 р.


За останні кілька років Житомирська та Чернігівська області несподівано вирвалися в лідери за рівнем смертності в Україні. Про це в ефірі ObozTV заявив провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Павло Шевчук.
"За смертністю дивна ситуація виходить, і я сподіваюся, що ми зможемо її розв'язати після перепису. Традиційно характеризується ситуація по смертності в Україні як захід-схід і північ-південь. Тобто гірше було на півдні і сході, а в останні роки до гірших додалися Житомирська та Чернігівська ", - зазначив він.
За його словами, поки причини цього явища для демографів незрозумілі.
"Я не розумію чому. Або там населення більше, ніж вважає Держстат, що досить сумнівно, а кількість померлих реєструється досить якісно. Тобто, на них ми не можемо спихнути. Вони реально увійшли в аутсайдери з середини", - підкреслив Шевчук.

https://www.obozrevatel.com/society/gde-bolshe-umiraet-lyudej-v-ukraine-demograf-rasskazal-o-strannoj-anomalii.htm
https://www.youtube.com/watch?v=zHlKL0-5_TQ
https://www.youtube.com/watch?v=i1cZMIpoIMw
 


photo

13 листопада 2017 р.


Федерація роботодавців України презентувала результати комплексного дослідження «Створення сприятливого середовища для сталого підприємництва», проведеного за участю науковців Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України,експертів ГО «Український центр соціальних реформ, «Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременко», «Соціальний моніторинг» на основі методології та інструментарію МОП. За результатами дослідження, незважаючи на спрощення окремих аспектів ведення бізнесу, дотепер в Україні темпи проведення законодавчих та регуляторних реформ залишаються недостатньо послідовними.
Участь в обговоренні результатів дослідження приймали Голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник, Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко, Голова СПО об’єднань профспілок Григорій Осовий, регіональний директор Міжнародної організації праці в Європі та Центральній Азії Хайнц Коллер, Генеральний директор ФРУ Руслан Іллічов. «Для нас Україна має особливу вагу, інакше б ми не робили найбільше в Європі і, можливо, у світі опитування про сприятливе середовище для сталих підприємств, і для цього звернулися по дорогу до найпотужнішого об'єднання українського бізнесу», - зазначив під час презентації результатів дослідження регіональний директор Міжнародної організації праці в Європі та Центральній Азії Хайнц Коллер. Він також висловив сподівання, що результати дослідження будуть використані, крім бізнес-асоціацій, українським урядом та профспілками. 
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік Елла Марленівна Лібанова презентувала результати дослідження стану розвитку політичної, економічної, соціальної та екологічної сфер країни, спрямованого на оцінювання переваг, перепон та можливостей створення сприятливого середовища для сталого підприємництва в Україні. Дослідження базувалося на методологічних підходах Міжнародної організації праці щодо застосування інструментарію покращення середовища для сталого підприємництва (The Enabling Environment for Sustainable Enterprise Toolkit). EESE методологія передбачала використання в якості пріоритетів 17 складових сприятливого середовища для сталого розвитку бізнесу, визначених на Міжнародній конференції праці у 2007 році. У ході презентації були представлені результати опитування 2000 компаній, проведеного в Україні у 2016-2017 р., з виокремленням визначених роботодавцями найважливіших пріоритетів, які сприяють розвитку сталих підприємств в Україні.
Головний координатор проекту EESE Фарід Хегазі, старший спеціаліст офісу активності роботодавців Регіонального представництва МОП в Центральній та Східній Європі Драган Радіч ознайомили присутніх з регіональними перспективами сприяння діловому середовищу та ролі організацій роботодавців у забезпеченні сприятливого бізнес- середовища.
Учасники дослідження, визначаючи найбільш важливі завдання, що постають перед організаціями роботодавців щодо забезпечення стабільної макроекономічної політики, виокремили наступні. Передусім це сприяння в удосконаленні нормативно-правової бази (24,0%), забезпечення діалогу з владою (11,0%), налагодження контактів з інвесторами (10,3%), надання консультаційних послуг (9,4%). Рекомендації, представлені у цьому дослідженні, можуть бути використані держаними органами влади, політиками, підприємцями, ЗМІ, організаціями роботодавців та членами громадянського суспільства для покращення бізнес-клімату, налагодження ефективної взаємодії між бізнесом, урядом та суспільством у цілому.

Доповідь Е.М. Лібанової

http://fru.ua/ua/events/international-events/yak-robotodavtsi-otsiniuiut-biznes-seredovyshche-v-ukraini-spilne-doslidzhennia-mop-ta-fru
 


photo

10 листопада 2017 р.


Україна входить в десятку країн світу з найвищими темпами скорочення населення (більш ніж на 15% до 2050 г.). Про це в своїй статті для ZN.UA пише Лідія Ткаченко, к.е.н., провідний науковий співробітник Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.
Наслідки такої інтенсивного спаду населення виходять далеко за рамки простого звуження фізичної основи формування людського потенціалу. На думку істориків і соціологів, концентрація населення є необхідною передумовою економічного розвитку і соціальної згуртованості. Скорочення населення веде до зменшення щільності заселення території, що загрожує порушенням соціальних зв'язків, депресивності і руйнуванням інфраструктури. Оскільки головною причиною депопуляції залишається висока смертність, сам факт скорочення населення є свідченням глибокого соціального неблагополуччя.

http://ru.golos.ua/social_problem/ukraina_vhodit_v_desyatku_stran_s_naivyisshimi_tempami_sokrascheniya_naseleniya_2559  


photo

10 листопада 2017 р.


Гостею UKRLIFE.TV була Заслужений економіст України, академік НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова.
Темами інтерв'ю з нею були демографічні зміни в Україні в цілому і в зв'язку з конфліктом на Донбасі і анексією Криму, проблеми, які виникнуть при реінтеграції окупованих територій до складу України; охарактеризувала сучасну трудову міграцію українців і підкреслила важливість розвитку науки і освіти для благополуччя країни.
Елла Лібанова також прокоментувала курс держави, взятий на пріоритетний розвиток аграрного сектора економіки. На думку Елли Лібанової, цей сектор розвивати потрібно, але робити на ньому винятковий акцент - немає.
"Я взагалі не вірю, що в 21 столітті хоча б одна країна може жити, якщо її основною галуззю є сільське господарство. Це неможливо, як неможливо нормально розвиватися, якщо робити акцент на видобувну промисловість ... Країни, які роблять акцент на видобувну промисловість або на сільське господарство ... приречені. чи є сенс Україні робити такий акцент? Звичайно ж, ні. чи потрібно їй розвивати аграрний сектор? Звичайно, так. Маючи такі землі, гріх ними нехтувати ", - сказала Елла Лібанова.

https://www.youtube.com/watch?v=WRVPwyb6nuU


photo

7 листопада 2017 р.


7 листопада 2017 року відбулася міжнародна науково-практична конференція «Еволюція тривалості життя», організаторами якої стали Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України спільно з Представництвом польської Академії наук у Києві, Інститутом україно-польської співпраці та Асоціацією «Україна-Польща». Метою конференції був обмін результатами наукових досліджень щодо тривалості життя та її еволюції, виявлення резервів зниження передчасної смертності та розробка науково обґрунтованих рекомендацій для політики.
Серед учасників конференції: Елла Лібанова – директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України, Сергій Пирожков – Віце-президент Національної академії наук України, Голова Секції суспільних і гуманітарних наук, академік НАН України, Генрик Собчук – директор Представництва Польської Академії Наук у Києві, професор, Юрій Карягін – директор Інституту Україно-Польської співпраці, доктор філософії, Наталія Власенко – радник Голови Державної служби статистики України, Ніколай Гвоздь – декан хірургічного факультету, ДЗО «Білоруська медична академія післядипломної освіти», кандидат медичних наук, Януш Собонь – завідувач кафедри Академії імені Я. Спарадижа, професор, доктор економічних наук та інші вітчизняні вчені з багатьох наукових установ України та зарубіжні науковці.

Докладніше

https://www.youtube.com/watch?v=7dF7wG9vAXo


photo

2 листопада 2017 р.


02.11 2017 р. у студії Громадського радіо була Елла Лібанова - директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН, науковиця у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, заслужений економіст України.
Елла Лібанова прокоментувала думку про те, що кількість населення України з врахуванням тих людей, які виїхали за кордон, складає, нібито, менше 30 мільйонів: "Це абсолютно неправда. Це домисли, які, на жаль, пов’язані з тим, що перший, єдиний і поки останній в історії незалежної України перепис відбувся в грудні 2001 року. ООН невипадково наголошує на тому, що перепис треба проводити принаймні раз на десять років. Поточна статистика неминуче має помилки, пов’язані з міграцією. Ті, хто народився і помер, нормально обліковуються в цивілізованих країнах, з міграцією проблеми є всюди, в Україні вони трохи більші, ніж у європейських країнах. З роками це накопичується і в результаті ми маємо дуже приблизні уявлення про населення.
Оскільки минуло 16 років, до цього додайте події в Криму і на Донбасі, які просто «перелопатили» населення. Хтось з окупованих територій поїхав до Росії, хтось поїхав до України з непідконтрольної території, а хтось переїхав, зареєструвався, повернувся назад, не повідомляючи про це нікому. Тобто на сьогодні вкрай важко оцінити населення".

https://hromadskeradio.org/programs/rankova-hvylya/na-moye-glyboke-perekonannya-40-milyoniv-lyudey-zaraz-v-ukrayini-ye-akademik-libanova
http://edclub.com.ua/foto-ta-video/naukovec-u-galuzi-socioekonomiky-demografiyi-ta-ekonomiky-praci-dyrektor-instytutu


photo

31 жовтня 2017 р.


Директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова вважає, що з економічної точки зору Україні необхідно розуміти, що за повернення окупованих територій Донбасу необхідно буде заплатити високу ціну. "Перше – це економічна ціна… Ми вже живемо без цих територій економічно кілька років. Ми вже звикли до цих розірваних зв'язків…Чи Україна готова реінтегрувати цю територію і що готова реінтегрувати? Робоча сила з тієї території не готова працювати на сучасних підприємства, часто не готова інтегруватись", - сказала вона. Також Лібанова підкреслила, що демографічний тиск на країну після повернення Донбасу зросте, адже звідти виїхав малий та середній бізнес, активні люди, які не захочуть повертатись. При цьому в країні уже потрібно знайти способи уникнути поділу на свій та чужий. "Ми маємо долати не тільки несприятливі настанови мешканців ОРДЛО, а маємо говорити про вплив на приймаючі громади переселенців. Не всі громади готові приймати їх. Більшість говорять, що ці люди мають повернутись. Сьогодні нема розколу суспільства, але поділ є. І головне завдання – запобігти переходу поділу суспільства, в розкол", - наголосила Лібанова.

https://dt.ua/POLITICS/povernennya-okupovanih-teritoriy-donbasu-ukrayinskiy-plan-osnovni-tezi-diskusiyi-258699_.html
http://fakty.ictv.ua/ua/ukraine/ekonomika/20171031-ukrayina-povynna-povernuty-donbas-ale-tsina-bude-velycheznoyu-ekspert/
https://dt.ua/POLITICS/povernennya-donbasu-matime-velicheznu-ekonomichnu-cinu-libanova-258635_.html
http://versii.com/news/371704/
http://asn.in.ua/ua/news/news/131205-reintegracija-donbassa-nachnetsja-posle-vozrozhden.html
http://ua.interfax.com.ua/news/political/458462.html  


photo

30 жовтня 2017 р.


З січня 2018 року в рамках прийнятої парламентом пенсійної реформи для українських роботодавців вводяться нові правила прийому працівників. У штаті кожного підприємства має бути не менше 4% співробітників старше 45 років "Тобто, людям передпенсійного віку наше законодавство і раніше гарантувало працевлаштування", - пояснює провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Лідія Ткаченко.
За її словами, нові зміни в рамках пенсійної реформи - це, по суті, тільки невелике доповнення до існуючої раніше квотою. Якщо стара норма 5% стосувалася підприємств зі штатом понад 20 осіб, то нову квоту 4% поширили на всі підприємства. Ну, і вікову планку знизили - з 50 до 45 років.
"Єдина зміна - для зовсім маленького бізнесу: їм доведеться взяти в штат мінімум одного співробітника старше 45 років", - пояснює Лідія Ткаченко.

http://dengi.ua/career/301067-Rabotodatelej-objazali-trudoustraivat-ljudej-starshe-45-let-chto-eto-dast  


photo

27 жовтня 2017 р.


Терміново розшукуються: водії, слюсарі, муляри, пекарі, продавці. В Україні зараз гостро не вистачає робочих рук! Вакансій - мільйон, а от бажаючих працювати - не так вже й багато.
Ніхто не хоче йти працювати за копійки! Адже за кордоном люди таких професій отримують значно більше! Наприклад, в Британії хороші будівельники заробляють, як депутати парламенту! І в Європі охоче беруть на роботу наших співвітчизників.
"Держава тут нічого зробити не може. Мають робити роботодавці, як тільки вони зрозуміють, що сьогодні не надлишок робочої сили, а дефіцит робочої сили, як тільки вони розуміють що до них черга не стоїть, щоб отримати те робоче місце за тією зарплатою, вони починають іти на поступки і підвищують зарплату", - пояснює директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова.

http://podrobnosti.ua/2207204-ukraine-grozit-kolossalnyj-ottok-rabochih-ruk.html  


photo

20 жовтня 2017 р.


Важко знайти інформацію, більш уживану й більш затребувану в управлінні (країною, регіоном чи поселенням), ніж інформація про населення, про його вік та освіту, про наявну й перспективну робочу силу, про мобілізаційний контингент (див. нижче), про попит на будь-які товари та послуги, про споживачів публічних послуг і державної соціальної підтримки, про чисельність і склад виборців, про розміщення їх по території країни. 
Дані про населення вкрай потрібні для аналізу поточної ситуації в економіці, політиці, суспільстві загалом для ухвалення більшості управлінських рішень, оцінювання їх ефективності, для формування прогнозу та оцінок подальших змін. Та ж таки пенсійна реформа, про яку так багато говорять в українському суспільстві, в усіх її варіантах спирається на прогнози чисельності населення, співвідношення контингентів пенсіонерів і платників внесків на пенсійне страхування, середньої очікуваної тривалості трудового життя і життя при досягненні пенсійного віку. 
Про це та багато іншого розповіла на сторінках видання Дзеркало тижня" Елла Лібанова - директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України

https://dt.ua/internal/nas-milyoni-chi-tma-tmuscha-257615_.html https://zn.ua/UKRAINE/ukraina-dolzhna-provesti-perepis-naseleniya-do-2020-goda-libanova-263543_.html


photo

17 жовтня 2017 р.


17 жовтня 2017 року відбувся круглий стіл на тему: "Створення Центру стресостійкості України".
Організатор: Українсько-ізраїльський Інститут стратегічних досліджень імені Голди Меїр; Національна академія державного управління при Президентові України; Аріельський Університет (Ізраїль).
У заході взяли участь:
Альберт Фельдман - директор українсько-ізраїльського Інституту  стратегічних досліджень ім. Голди Меїр; Марина Білинська - віце-президент Національної академії державного управління при Президентові України; Наталія Федорович - заступник міністра соціальної політики України; Ірина Пінчук  - директор Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології Міністерства охорони здоров'я України; Людмила Гуцол -  директор "Інституту оптимальної медицини", лікар-кардіохірург; міжнародний рух "Духовно-моральна цивілізація"; Алла Шуть - координатор, Група Помпіду Ради Європи; Гревцова Радміла - голова Комітету з медичного та фармацевтичного права Асоціації адвокатів України; Вікторія Арнаутова -  психолог-волонтер, керівник психологічної служби Національної академії Національної гвардії України; Наталія Зарецька - керівник  офісу уповноваженого президента з питань реабілітації воїнів АТО; Наталія Рингач - доктор наук з державного управління, головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ; Сергій Чижевський - начальник відділу психологічного забезпечення Головного управління Національної гвардії України; Валерій Самсонкін - професор, науковий керівник українсько-ізраїльського Інституту  стратегічних досліджень ім. Голди Меїр.

https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/2324365-stvorenna-centru-stresostijkosti-ukraini.html https://www.youtube.com/watch?v=oO-3pXDNZsw  


photo

12 жовтня 2017 р.

12 жовтня 2017 року у Харківському національному університеті В.Н. Каразіна відбувся ІІІ Конгрес Соціологічної Асоціації України  «Нові нерівності — нові конфлікти: шляхи подолання».
У Конгресі взяли участь близько 500 соціологів України, а також провідні соціологи зарубіжних країн, зокрема Польщі, Чехії, Угорщини, Білорусі, Росії. На адресу Конгресу надійшли привітання від Президента НАН України Б.Є.Патона, Міжнародної та Європейської Соціологічних Асоціацій та Соціологічних Асоціацій багатьох країн.
На пленарному засіданні виступили:
Президент САУ, ректор Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, д. соціол. н., академік НАН України В. С. Бакіров з доповіддю «Соціальна нерівність: нові виклики»;
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України, академік НАН України Е.М.Лібанова з доповіддю «Нерівність в Україні: причини та наслідки»;
Президент Угорської Академії наук Пал Тамаш з доповіддю «Майбутнє праці у Східній Європі»;
завідувач кафедри соціальних структур та соціальних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, д. соціол. н., професор, О.Д. Куценко з доповіддю «Суспільство нерівних: суперечності та виклики комплексних соціальних нерівностей»;
професор кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка, д.соц.н., професор Н.О. Черниш з доповіддю «Соціологія до і після Трампа: запрошення до дискусії».
На IХ з’їзді Соціологічної асоціації України, який відбувся на наступний день - 13 жовтня 2017 р., роботу САУ за звітний період було визнано задовільною і обрано керівні органи на наступний термін. Делегати з’їзду одностайно знову обрали на наступний термін  Президентом САУ ректора Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, д. соціол. н., академіка НАН України В. С. Бакірова.

http://kdpu.edu.ua/sotsiolohii-ta-ekonomiky/naukova-robota/naukova-robota-vykladachiv/2730-iii-konhres-sotsiolohichnoi-asotsiatsii-ukrainy.html


photo

12 жовтня 2017 р.

У програмі “ЦІНА ПИТАННЯ” в ефірі телеканалу "До ТеБе", радіо "Голос Донбасу", говорили про трудову міграцію. Чому більшість українців їдуть працювати за кордон та які країни обирають? Чи існують ризики для українців, які працюють за межами нашої країни? Які професії популярні за кордоном?
Гості студії: Олексій Позняк – завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень, Тетяна Пашкина – експерт з підбору персоналу.

https://www.dotb.dn.ua/2017/10/tsina-pitannya-trudova-migratsiya/


photo

9 жовтня 2017 р.


"Що відбувається в усіх без винятку європейських країнах? Пересічна європейська жінка не народжує стільки дітей, скільки потрібно для того, щоб покоління батьків хоча б замістилося поколінням дітей. На 100 жінок має народжуватися 213-215 дітей. У нас зараз народжується 155-160. А 215 не народжується з 60-х років.
У нас сьогодні 5-річних дівчат менше, ніж 75-річних бабусь. Можете собі уявити? І це питання не стільки смертності. Вона не вища, ніж в 50-х роках, повірте. Це питання народжуваності. Дуже довго не народжується стільки дітей, скільки потрібно. В результаті кожне наступне покоління хоч трошечки, але менше за попереднє. Яким чином це компенсується, наприклад, в Німеччині? За рахунок припливу мігрантів. В Україні мігранти були хіба що в 1992 році - Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень.

http://www.pravda.com.ua/articles/2017/10/9/7157716/
http://www.pravda.com.ua/photo-video/2017/10/8/7157696/
https://www.youtube.com/embed/tKEBaFtr6yc
http://newsvideo.su/video/7687594
https://www.youtube.com/watch?v=d67ivaKbrpk


photo

5 жовтня 2017 р.
5 жовтня 2017 року в Києві було відкрито меморіальну дошку на честь видатного українського вченого-економіста академіка Івана Іларіоновича Лукінова (1927–2004), який віддав науці понад 50 років свого життя.
Дошку встановлено на будинку по вул. Пушкінській, 2-4/7, де науковець мешкав у 1957–2004 рр.
Урочисто відкрили цей пам’ятний знак віце-президент НАН України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академік НАН України Сергій Іванович Пирожков і академік-секретар Відділення економіки НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України академік НАН України Елла Марленівна Лібанова.
На заході були присутні вдова І.І. Лукінова Тетяна Борисівна Лукінова, академік-секретар Відділення аграрної економіки та продовольства НААН України, радник дирекції Національного наукового центру (ННЦ) «Інститут аграрної економіки» («ІАЕ») НААН України академік НААН України Петро Трохимович Саблук, директор ННЦ «ІАЕ» НААН України академік НААН України Юрій Олексійович Лупенко, а також колеги, учні, друзі та рідні І.І. Лукінова.


http://www.nas.gov.ua/EN/Messages/News/Pages/View.aspx?MessageID=3497

photo

4 жовтня 2017 р.

Відбулась прес-конференція ГолосUA "Скандальний Трудовий кодекс: які сюрпризи чекають українців?"
Участь в обговоренні взяли:
- Віталій Дудін - юрист Центру соціальних і трудових досліджень;
-Лідія Ткаченко - провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ;
- Олена Михальченко - юрист, директор ГО «Трудові ініціативи»;
- Георгій Сандул - юрист.

https://www.youtube.com/watch?v=lXY4TvpU0i4 https://www.youtube.com/watch?v=v6GdJZHVsu0 


photo

4 жовтня 2017 р.


Молодь не хоче працювати на вітчизняну науку, вважаючи за краще працювати в проектах, що фінансуються з-за кордону.
Таку думку висловила провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Лідія Ткаченко в коментарі кореспонденту ГолосUA.
«У нас за останні два роки дуже багато людей звільнилося за власним бажанням, причому звільняються люди досить молодого віку. Подальші урізання фінансування приведуть до того, що ми просто втратимо кадровий потенціал і будуть сидіти люди, яким потрібна чиста і негрязная робота і від яких не буде ніякого наукового результату », - зазначила експерт.
За її словами, катастрофічна ситуація складається з припливом молодих кадрів, які не хочуть працювати за мінімальну зарплату, а дослужитися до надбавок і премій зможуть нескоро.
«Через те, що у нас немає припливу молоді, причому молоді вмотивованою, якої не просто цікаво займатися науковою роботою, але, в тому числі, зацікавленої матеріально, це все може закінчитися дуже плачевно», - додала Л. Ткаченко.
При цьому вона уточнила, що молоді вчені в Україні намагаються перейти в комерційні організації, працювати в проектах, що фінансуються з-за кордону, співпрацювати з європейськими вузами і виданнями, проте відтоку кадрів, подібно 90-х років минулого століття, зараз в українській науці не спостерігається.

http://ru.golos.ua/social_problem/sotrudnik_nanu_molodej_ne_idet_v_ukrainskuyu_nauku_a_predpochitaet_grantyi_5257
https://www.youtube.com/watch?v=lXY4TvpU0i4
https://www.youtube.com/watch?v=CP-oZUJEMag


photo

4 жовтня 2017 р.


Українці виявилися серед найбідніших в рейтингу середніх зарплат в 15 пострадянських країнах. Так, в Естонії платять 1313 дол. на місяць. Друге місце із зарплат займає Латвія - трохи більше тисячі дол., А на третьому Литва з зарплатою в 903 дол. Україна ж в цьому рейтингу - одинадцята.
В середньому, українець заробляє 273 дол. в міс (за офіційним курсом НБУ. - Ред.). Менше зарплати тільки в Киргизстані, Туркменістані, Узбекистані і Таджикистані
«Рішення про підвищення « мінімалки » необхідно було приймати давно. Але сильним світу цього вигідна модель української економіки з дешевою робочою силою, що призвело до бідності працюючих. Коли ми на початку 2000-х мали перші ознаки оздоровлення економіки, треба було починати (підвищувати зарплати. - Ред.) Однак лобі підприємців в парламенті завжди присутній», - говорить заввідділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Людмила Черенько.
За словами фахівця, власники бізнесу поки залишаються не зацікавлені в підвищенні продуктивності праці в Україні. Адже для цього доведеться витрачатися на технічне переозброєння, а потім більше платити кваліфікованим працівникам.
А держава, яка також є найбільшим наймачем і могло б примушувати бізнес підвищувати зарплати, по суті, виступає лобістом приватних інтересів. До того ж, існує величезний «сірий» сектор економіки. Люди, що працюють в ньому, не мають ніяких трудових і соціальних гарантій і прав. За цим теж стоять приватні інтереси.

http://www.aif.ua/money/economy/zarplaty_i_zaplaty_kak_vyzhit_na_minimalku


photo

25 вересня 2017 р.


В Україні представили аналітичне дослідження «Економічні наслідки насильства щодо жінок в Україні». Його результати у студії Громадського радіо коментували Ганна Герасименко, експертка інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Тамара Злобіна редакторка «Гендер в деталях». Ганна Герасименко: Якщо казати про можливості витрат, які несе суспільство, тут можна говорити про три широкі статті. Перша – це вартість послуг, які фінансуються за рахунок бюджетних ресурсів, страхових фондів, недержавних організацій. Друга категорія витрат – це витрати самих потерпілих, які вони сплачують з власної кишені. Третя категорія витрат – втрати макроекономічного продукту, тобто це той невироблений економічний продукт, який було втрачено на рівні всієї країни за рахунок того, що ці жінки, які постраждали від насильства не могли виходити на роботу, перебували на лікарняному, втрачали робочі дні, втрачали заробітки. Якщо говорити конкретно про цифру 14 мільйонів доларів на рік, які спрямовують на фінансування послуг, то тут ми робили умовні оцінки, які ґрунтуються на експертних припущеннях, на результатах моделювання. Але сюди включена вартість надання соціальних послуг, вартість діяння правоохоронних органів – реагування на випадки насильства, діяльність закладів пенітенціарної системи, де відбувають покарання кривдники, які були визнані винними у насильстві, медичні послуги, спеціалізовані послуги, які надаються саме постраждалим від насильства жінкам.

https://hromadskeradio.org/programs/kyiv-donbas/ekonomichni-naslidky-nasylstva-shchodo-zhinok-zaperechuyut-te-shcho-domashnye-nasylstvo-pryvatna-sprava --


photo

21 вересня 2017 р.

Україна за оцінками МВФ не входить навіть до першої сотні країн за рівнем ВВП на душу населення. Через російську агресію країна втратила близько 16% ВВП, інвестиції скоротилися, а рівень добробут українців впав. ЄС розглядає впровадження «українського плану Маршалла», який, за оцінками авторів ідеї, дозволить залучити в країну п'ять мільярдів євро щорічно і забезпечить зростання економіки.
Realist розпитав у старшого наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень, кандидата економічних наук Лідії Ткаченко про те, чому стан економіки залежить від кожного українця, як повинно зростати ВВП, щоб «вибратися з ями», і яке майбутнє чекає Україну в найближчі кілька років.

https://realist.online/article/my-slishkom-otstali-issledovatel-lidiya-tkachenko-o-budushem-ukrainy


photo

13 вересня 2017 р.

Чому уряд вирішив збільшити стаж виходу на пенсію, ненапряму підвищуючи цим пенсійний вік? Чому перерахунку пенсій ждуть нинішні пенсіонери та бояться люди передпенсійного віку? Та коли в Україні запровадять обов’язкову накопичувальну систему, запуск якої планувався ще в 2003 році? На ці запитання Громадського телебачення у програмі "Час не пенсію. Реформа" відповідали:
Ірина Ковпашко, заступниця Голови правління Пенсійного фонду України Микола Шамбір, заступник міністра соціальної політики Віталій Мельничук, Головний експерт РПР з реформування пенсійної системи Наталія Веселова, народний депутат, комітет соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Лідія Ткаченко, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень Марія Репко, заступниця директора Центру економічних досліджень

https://www.youtube.com/watch?v=b5wX4mhTR08

В Україні в найближчі кілька тижнів проголосують у другому читанні урядову пенсійну реформу. Замість підвищення пенсійного віку, який раніше пропонував МВФ, Кабмін прийняв рішення посилити вимоги до стажу і ввести гнучкий коридор пенсійного віку. Комітет з питань соціальної політики, який готує документ до другого читання, вніс низку правок. Так, до страхового стажу враховуватимуть службу в армії і декрет. Однак, як і раніше, навчання в вузах та інших навчальних закладах до стажу не "плюсуватиметься". Навіть з урахуванням правок, багато українців можуть зіткнутися з нестачею стажу. За оцінками Мінсоцполітики 35 років стажу 2028 року тільки у 55% 60-річних українців. До страхового стажу враховуватимуть тільки період, коли українці платили внески до Пенсійного фонду. Щоправда, до 2000 року, коли ще не працював реєстр, ці платежі практично ніхто не контролював, зазначає старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко.

http://ukr.segodnya.ua/economics/enews/kogda-na-pensiyu-kak-pomenyali-reformu-i-chto-zhdet-ukraincev-1055465.html


photo

13 вересня 2017 р.

Згідно з показником фактичного прожиткового мінімуму зараз в Україні за межею бідності живе 58% населення, а ось за критерієм ООН «5 доларів» в нашій країні дуже маленькі масштаби бідності - близько 2%.
Про це кореспонденту ГолосUA повідомила заввідділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько.
За словами експерта, якщо ми беремо фактичний прожитковий мінімум, то зараз за межею бідності живе 58% населення країни.
Коментуючи питання про критерії, за якими вважається рівень абсолютної бідності в Україні, експерт зазначила, що в нашій країні для визначення рівня бідності беруть критерій «п'яти доларів» в день по курсу НБУ, а не за паритетом купівельної спроможності.

http://ru.golos.ua/social_problem/demograf_fakticheski_v_ukraine_za_chertoy_bednosti_jivet_pochti_60_naseleniya_1450
http://vesti-ua.net/novosti/ekonomika/46022-kto-poteryaet-subsidii-v-novom-otopitelnom-sezone.html
http://ru.golos.ua/ekonomika/l_cherenko_v_blijayshie_10_let_povyishenie_urovnya_jizni_pensionerov__maloveroyatno_
http://www.golos.com.ua/article/293497


photo

12 вересня 2017 р.

Як повідомляє Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), щороку у світі відбувається близько 800 тис. самогубств. На кожну з цих смертей припадає значно більше людей, які вчиняють спроби самогубства. 80% людей, які накладають на себе руки, живуть в країнах з низьким і середнім рівнем доходу.
За словами головного наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Наталії Левчук, зараз у групі ризику знаходяться переселенці і колишні бійці АТО. "Потрібно дивитися на те, як пристосовуються до нових умов переселенці, як до мирного життя адаптуються колишні учасники АТО, як решта населення реагує на ситуацію на Донбасі. В таких умовах ризик самогубств зростає", - підкреслила вона. Це й не дивно, адже кількість суїцидів зростає під час будь-яких соціальних потрясінь. Так було і в середині 90-их, коли різко погіршилася соціально-економічна ситуація. Левчук розповіла РБК-Україна, що в 2000-х, коли економіка відновила зростання, українці стали рідше добровільно йти з життя.

https://daily.rbc.ua/ukr/show/ukraine-rastet-chislo-detskih-samoubiystv-1505233130.html


photo

12 вересня 2017 р.

В Україні середній розмір призначеної субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг (ЖКП) на одне домогосподарство в червні 2017 року зменшився в порівнянні з відповідним періодом минулого року на 24,2% і склав 164,9 гривень.
Завідуюча відділом досліджень рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько в прес-центрі РІА Новини України повідомила, що кожне друге домогосподарство в цьому році стала учасником програми субсидій. "Програма побила всі рекорди. І за собівартістю, і за охопленням населення", - зазначила експерт.

http://rian.com.ua/video/20170912/1027612229.html


photo

2 вересня 2017 р.

Масштабна суб'єктивна бідність є надзвичайним ризиком для соціального спокою в країні, - люди, які ідентифікують себе як бідні, зазвичай незадоволені своїм суспільним становищем і загалом тим, як склалася їхня доля, але схильні покладати відповідальність за це на владу, на зовнішні обставини, тільки не на себе. Дуже часто вони очікують лідера, який "поведе їх до світлого майбутнього". - Елла Лібанова у статті видання Дзеркало Тижня "Україна: глибина нерівності".

https://dt.ua/internal/ukrayina-glibina-nerivnosti-_.html


photo

31 серпня 2017 р.

Україна входить у затяжну фазу поступового збільшення частки людей старших вікових груп у суспільстві.
Про це в ефірі Обозреватель.LIVE заявила заввідділом досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соцдосліджень НАНУ Людмила Черенько.
"Населення старіє, і цей процес, на жаль, не вийде зупинити. Ми повинні розуміти, що нам потрібно буде жити в такому суспільстві, де народжується мало дітей, де населення, в основному, старших вікових груп, і це - наші реалії. Якщо хоч якийсь оптимізм вселити і сказати, що нам з цим робити - ми повинні вже сьогодні говорити, що всі жінки повинні народжувати по три дитини мінімум, і тоді, можливо, років через двадцять щось зміниться. Але ми всі чудово розуміємо, що це - неможливо", - наголосила вона.

https://www.obozrevatel.com/ukr/finance/analytics-and-forecasts/zlidni-atakuyut-v-ukraini-porahuvali-kilkist-bidnih-lyudej.htm  (частина 1)
https://www.obozrevatel.com/ukr/society/vzhe-po-tri-ditini-demograf-dala-sumnij-prognoz-na-majbutne-ukraini.htm (частина 2)  


photo

18 серпня 2017 р.

В Україні може не залишитися робочих рук вже за кілька років – експерт; Пасажири мають вимагати від «Укрзалізниці» якісного сервісу; Українці можуть жити довше, якщо захочуть – медики. На ці теми ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук говорив з гостями студії "Радіо свобода".
Відповідали на запитання: заввідділу Інститут демографії та соціальних досліджень НАНУ Лариса Лісогор і заввідділу Інституту соціології Олександр Вишняк; директор Центру транспортної стратегії Сергій Вовк і координатор громадського руху «Ні, корупції на транспорті» Олександр Захаров; заступник генерального директора Центру громадського здоров’я Владислав Збанацький та екс-міністр охорони здоров’я, народний депутат Олег Мусій.

https://www.radiosvoboda.org/a/news/28682707.html
https://www.youtube.com/watch?v=WEFkbpgLkFU


photo

17 серпня 2017 р.


В ефірі "5 каналу" у програмі "Час. Підсумки дня" директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАНУ Елла Лібанова надала інтерв'ю про пенсійну реформу.

https://www.youtube.com/watch?v=yVPxfaaFAMw  


photo

17 серпня 2017 р.

Згідно з різними соціологічними дослідженнями, десь кожен шостий-сьомий українець замислюється про трудову міграцію за кордон. Та й за даними кадрового порталу HeadHunter, кількість пропозицій про роботу від іноземних компаній в 2016 році зросло в 1,5 рази в порівнянні з 2015 роком, і в 2017 році ця тенденція триває. У той же час, вітчизняні кадровики зазначають, що «білі комірці» знаходять собі відмінне застосування і в межах країни. Вони отримують високі зарплати і гарантії (повні соцпакети і т.д.). Відповідно, велика ймовірність, що у них не буде підстав для виїзду за кордон з метою працевлаштування. З робочими ж спеціальностями справа йде зовсім інакше.
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова зазначає, що трудова міграція вже «вимила» кадри з України до такої міри, що в деяких регіонах немає бажаючих працювати на українських підприємствах навіть за 7-12 тисяч гривень на місяць. Так, наприклад, в Західній Україні іноземні інвестори побудували кілька підприємств, на яких, як планувалося, будуть працювати українці, причому за непогану для глибинки зарплату, однак набрати штат їм не вдається.
«До традиційного в нашій економіці дефіциту електрозварників, газозварників, будівельників у нас додалася нестача і представників всіх інших спеціальностей», - зазначила експерт.

http://ru.golos.ua/suspilstvo/ukraina_bez_rabochih_ruk_kak_krizis_i_bezviz_lishayut_stranu_kvalifitsirovannyih_kad


photo

14 серпня 2017 р.

Керівник відділу досліджень проблем життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАНУ Людмила Черенько прийняла участь в програмі "Гроші Блінова" на РадіоВісті.
"У 2016 році, 2990 калорій в день споживали українці, а років 5-10 тому - 3200 калорій. Це все-таки не здоровий раціон, медики не рекомендують таке споживання. Незалежно від соціально демографічної групи, норма, що розроблена МОЗ разом з інститутом гігієни харчування становить 2300 калорій в день ".
"ВООЗ, свого часу, визначив 2100 калорій, як мінімальне споживання в день. При чому, якщо споживання такої кількості калорій буде здійснюватися безперервно протягом півроку, то йдуть незворотні процеси в організмі. Однак, в останні роки, ВООЗ різко змінює свою риторику. Йдеться про якісні показники раціону, і вони категорично проти калорійності раціону, як якісного показника, тому що він ні про що не говорить".
"Наприклад, раціон українця не збалансований. Інститут харчування говорить, що при калорійності відповідність змісту білків і жирів в зв'язці з нормативною калорійністю дає більше недоспоживання білків і точно таке ж перевищення жирів" - зазначила Людмила Черенько.

http://radio.vesti-ukr.com/radiotop/40559-demograf-lyudmila-cherinko-v-2016-godu-srednestatisticheskij-ukrainec-potreblyal-2990-kilokalorij-v-sutki-eto-nezdorovyj-racion.html
https://www.youtube.com/watch?v=XeOBMPhxPo


photo

14 серпня 2017 р.

За даними очільниці МОЗ, щорічно 136 тисяч українців (а це - 67 осіб щогодини) вмирають від хвороб, які можна було вилікувати, якби в Україні працювала інша система охорони здоров'я. Причина лише в недосконалій медицині? - Загалом, це тенденція кількох десятків років, коли тривалість життя в на 10 - 12 років менша, ніж у сусідніх країнах, - каже Павло Шевчук, кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник відділу демографічного моделювання і прогнозування Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. - Я вже не кажу про інші країни. Скажімо, згідно з даними ООН, перше місце у світі за тривалістю життя у 2016 році посів Гонконг - там живуть 83,5 року. У п'ятірку увійшли Японія (83,1 року), Італія та Ісландія (82,9), Швейцарія (82,7), Франція (82,6).
Серед 144 країн за тривалістю життя Україна посіла 88 місце, випередивши Єгипет, Азербайджан, Молдову та Росію. - На жаль, тривалість життя в Україні найнижча в Європі. Хоча у 1960-х роках за цим показником ми випереджали навiть Японiю, - каже Олександр Гладун, завідувач відділу демографічного моделювання та прогнозування згаданого інституту. - Так, середня тривалість життя в Україні становить 71,4 року. При цьому середня тривалість життя українських чоловіків - лише 66,2 року, тоді як жінок - 76,4.

http://expres.ua/news/2017/08/14/257121-my-zhyvemo-10-rokiv-menshe-yevropeyciv-vmyrayemo-hvorob-bulo-vylikuvaty


photo

11 серпня 2017 р.

На харчування впливає два фактори, зазначає заввідділу досліджень рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН Людмила Черенько, – доходи і культура харчування. В Україні, зазначає експерт, є проблеми і з першим, і з другим фактором. "Калорійність раціону середнього українця набагато вище рекомендованих органами охорони здоров'я норм. Це відбувається за рахунок двократного перевищення в раціоні жирів. Ми дійсно їмо багато в калоріях за рахунок жирної їжі. Але низькі доходи підігрівають інші проблеми", – пояснює вчений. Білкова їжа, яку українці споживають менше норми (м'ясо, риба) коштує дорожче, тому українці купують дешевші, але ситні продукти – картоплю, борошняні вироби тощо.
Білкова їжа має становити близько 15-20% від загального раціону харчування, пояснює дієтолог Марина Пучкар. Україна ж замінюють білки жирами і вуглеводами. "Я б сказала, що ми їмо в рази гірше, ніж потрібно. У нас національна кухня дуже жирна. Борщі, сало, смажена картопля, все щедро заправлене. Це жирна і шкідлива їжа", – розповідає дієтолог.
Людмила Черенько впевнена: якби рівень доходів українців зріс, то і структура харчування змінилася, а кількість морепродуктів, риби і м'яса в раціоні збільшувалася. До слова, за оцінками ООН, 60% українців перебувають за межею бідності, тобто не можуть дозволити собі необхідний набір продуктів і послуг. Водночас, за оцінками Інституту демографії, цього року на суму нижче прожиткового мінімуму в Україні живе 42% населення.

http://ukr.segodnya.ua/economics/enews/ukraincy-tratyat-bolshe-nemcev-potomu-chto-nepravilno-pitayutsya-chto-ne-tak-s-racionom-pitaniya-i-pravda-li-eto--1046464.html


photo

8 серпня 2017 р.

Провідний співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Павло Шевчук додає, що на повне зникнення населення в областях може вплинути тільки катастрофа.
«Люди все одно там будуть жити. Наприклад, зараз в Рівненській і Чернігівській областях частка населення похилого віку висока, але йде природний процес, - каже Шевчук. - Поступово відсоток літніх людей піде, їх стане не 50, а 30 відсотків. Старіння зупиниться, а молоді будуть народжувати. І навіть якщо народжуваність буде триматися на сучасному рівні і кількість людей буде скорочуватися, населення не зникне. Процес старіння населення буде тривати до 2040-2050 років, зате ці найстаріші області швидше з нього вийдуть».
Експерт зазначає, що дані статистики зараз можуть бути неточними. «Останній перепис населення був на початку двотисячних років, а зараз дані настільки порушені у зв'язку з подіями в країні, що навіть не знаєш, як аналізувати ці цифри. Народжених і померлих зі сходу за рішенням судів реєструють де хочуть. При цьому неясно, де людина народилася, померла, звідки приїхала. Наприклад, в Києві збільшилася народжуваність. Але це може бути за рахунок тих, хто переїхав сюди. За даними перепису населення, та ж Івано-Франківська область входила в трійку лідерів по народжуваності, а зараз немає. Можливо, це пов'язано з міграцією жіночої статі », - пояснює Шевчук. Демографи кажуть, що проблема депопуляції стоїть гостро не тільки в Україні.

http://vesti-ukr.com/strana/251086-demohrafija
https://www.facenews.ua/news/2017/370808/


photo

7 серпня 2017 р.

Соціологічна служба центру Разумкова, яка провела дослідження наприкінці квітня цього року, називає цифру 20%, коли ідеться про тих, хто хотів би виїхати з України. Компанія Research & Branding Group, яка опитувала людей у червні, каже, що таких - 33%, і що за останні півроку еміграційні настрої українців не змінилися.
Але завідувач сектором міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень Олексій Позняк наголошує, що більш глибинні дослідження доводять, ці цифри не слід сприймати однозначно.
"Коли ми дізнаємося, що конкретно люди робили для того, щоб емігрувати, то з'ясовується, що переважна більшість нічого не робила. Лише мріють. Бо окрім загального бажання, є багато факторів, через які людина не реалізовує свої плани: хтось має певні обов'язки на батьківщині, хтось погано уявляє собі життя на чужині", - каже він у коментарі ВВС Україна.
"Зовнішня трудова міграція сформувалася у середині 90-х років, коли економічна ситуація в Україні була найгіршою. Усі, хто справді був доцього готовий, хто був мобільний, поїхав саме тоді. Потім обсяги трудової міграції зменшилися. Невеликий сплеск спостерігався у 2014-му,на початку бойових дій на Донбасі, і мова не лише про вихідців зі сходуУкраїни", - каже завідувач сектором міграційних досліджень Інституту демографії і соціальних досліджень Олексій Позняк.

http://www.bbc.com/ukrainian/features-40814954
http://galinfo.com.ua/news/vid_20_do_30_vidsotkiv_ukraintsiv_hochut_zalyshyty_ukrainu_266450.html


photo

4 серпня 2017 р.

4 серпня в Києві відбувся круглий стіл «Збір даних щодо паліативної допомоги в Україні та закордоном: аналіз документів» в межах проекту «Надійна статистична звітність у сфері паліативної допомоги». Проект, спрямований на розробку, апробацію, затвердження та впровадження нових форм медичної статистичної звітності, реалізує Український центр суспільних даних за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Метою заходу стало представлення звіту та отримання коментарів й зауважень експертів для вдосконалення системи обліку та статистичної звітності щодо паліативної допомоги в Україні. У роботі круглого столу взяла участь головний науковий співробітник відділу демографічного моделювання та прогнозування Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Наталія Рингач, виступ якої був присвячений аналізу потреб у паліативній допомозі, в т.ч. обумовлених постарінням населення, а також визначенню патологій та станів, які спричинюють таку потребу тощо. Цим круглим столом розпочато серію публічних консультацій стосовно індикаторів, які характеризують ситуацію, а також способів збору даних та управління ними.


photo

31 липня 2017 р.

Ще один інтерес РФ — трудові мігранти слов’янського походження. “Росія належить до числа країн, які відчувають брак населення і робочої сили. Можливо, таким чином вони хочуть поліпшити демографічну ситуацію, тим більше що зараз спостерігається зменшення трудової міграції з України в Росію і переорієнтація частини трудових мігрантів на країни Євросоюзу. Ймовірно, вони хочуть поліпшити становище тих, хто працює в РФ, щоб мотивувати їх залишатися”, — говорить завідувач сектором міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Олексій Позняк. При цьому, як і будь-яка країна, РФ зацікавлена в тому, щоб популяція зростала в першу чергу за рахунок людей, які за своїми ментальними характеристиками якомога менше відрізняються від основного населення країни, зазначає він.
Цифри російських ЗМІ, які говорять про щонайменше 2 млн українських “заробітчан” в Росії, вчений не підтверджує. “Трудових мігрантів з України в РФ ніколи не було більше ніж мільйон. Дослідження російських вчених, проведене в 2010 році, вийшло на середній показник 800 тис. осіб. Після цього ця цифра тільки зменшувалася. Думаю, зараз їх не більше ніж 500 тис.. Що стосується тих, хто виїхав з Донецького та Луганського регіонів у період активних бойових дій, то це близько одного мільйона осіб. Скільки з них повернулося назад, сказати важко. Більша частина, швидше за все, залишається в Росії”, — вважає Олексій Позняк.
Таким чином, якщо підсумувати трудових мігрантів та переселенців зі сходу України, то приріст населення Росії за рахунок українських громадян може скласти 1,5 млн осіб. Втім, більшість з цих людей вже живуть в РФ.
Що цікаво, Україна, з одного боку, як і всяка держава, зацікавлена у зростанні працездатного населення. З іншого — якщо всі заробітчани і переселенці раптом одномоментно повернуться на батьківщину, це призведе до колапсу внутрішнього ринку праці, зазначає Позняк.
Поки економічна ситуація в країні залишає бажати кращого, українці в пошуках кращої долі будуть прагнути виїхати “за бугор”. І якщо Польща і Угорщина спрощують для наших громадян процес працевлаштування, то північний сусід готовий роздавати паспорти.

https://focus.ua/country/377593/ http://news.finance.ua/ua/news/-/407455/welcome-to-russia-chym-nebezpechne-rozdavannya-rosijskyh-pasportiv-ukrayintsyam
http://vesti-ua.net/novosti/proisshestviya/41958-chem-opasna-razdacha-rossiyskih-pasportov-ukraincam.html


photo

28 липня 2017 р.

За словами провідного наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, кандидата економічних наук Лідії Ткаченко, просто підвищення пенсійного віку було б набагато зрозуміліше, ніж те, що пропонує уряд зараз.

Про це та інші підводні камені майбутньої пенсійної реформи "ОстроВ" поговорив з Лідією Ткаченко.

https://www.ostro.org/general/society/articles/529757/


photo

27 липня 2017 р.

За останніми даними, вперше в нашій країні жінки виходять заміж у 25,5 року, чоловіки -- на два роки пізніше. А якщо брати загальний показник щодо шлюбів (у тому числі й повторних), у середньому чоловіки одружуються в 31-річному віці, жінки – в 28 років, – говорить Ірина Курило, завідувач відділу досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАНУ. у коментарях виданню Експрес.

http://expres.ua/digest/2017/07/27/254379-matematyky-vyrahuvaly-formulu-poshuku-svoyeyi-polovynky-ukrayinci-trendi


photo

27 липня 2017 р.

«Єдина можливість завадити масовому відтоку фахівців, особливо молодих – це підвищення рівня життя, хоча б приблизно до такого, як у сусідніх країнах. Люди не будуть працювати тут, якщо можуть у Польщі, досить близькій за ментальністю та мовою, жити у значно кращих умовах. Додайте сюди ще досить «агресивну» політику наших сусідів у сенсі мотивування мігрантів. Ми розуміємо: якщо дитина отримає диплом європейського зразка, шансів, що вона повернеться працювати до України, небагато», – застерігає Елла Лібанова у коментарях в ефірі Радіо  Свобода.

https://www.radiosvoboda.org/a/28641592.html


photo

25 липня 2017 р.


Чому члени багатодітних сімей найбільше ризикують опинитися в категорії бідних і яка частина суспільства досить забезпечена, розповіла в інтерв'ю виданню "Деловая Столица" - економіст,
 зав. відділом досліджень життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАНУ Людмила Черенько.

http://www.dsnews.ua/economics/-lyudi-v-vozraste-45-65-let-eto-naibolee-materialno-obespechennaya-22072017220000
http://www.dsnews.ua/economics/vsegda-budut-lyudi-kotorye-zhivut-na-sotsialnoe-posobie--25072017113000


photo

27 липня 2017 р.

З першого жовтня в Україні планують підвищити пенсії. Це один з перших кроків майбутньої пенсійної реформи. Донедавна виплати нараховували за 15 різними законами. У результаті – у осіб з однаковим стажем та заробітком пенсії могли відрізнятись ледь не удвічі.
Несправедливість уряд обіцяє виправити. І вже навіть вивели формулу покращення – розмір середньої зарплати за останні три роки, помножений на індивідуальні коефіцієнти зарплати та страхового стажу.
"Маючи навіть 35 років стажу, людина із середньою зарплатою зможе отримати на момент виходу на пенсію розмір пенсії якраз оці 35% від зарплатної бази, яка буде. Це зовсім не великий розмір пенсії насправді. І це ще на момент виходу. А потім, коли пенсія буде індексуватися, як правило, вони індексуються не повною мірою. На це нема грошей, зазвичай",
– зауважила фахівчиня Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко.

http://24tv.ua/pensiyna_reforma_yak_pratsyuvatime_mehanizm_osuchasnennya_viplat_n844743


photo

18 липня 2017 р.

У України - найгірший показник в ЄС щодо перенаселення житла, що становить 55%.
 «За європейськими стандартами, кожен дорослий повинен мати окрему кімнату, сімейна пара повинна мати окрему кімнату, як і дитина з 14 років. До 14 років діти можуть жити в кімнаті удвох, якщо вони однієї статі. Також нормами передбачається наявність в квартирі вітальні - нежитлової кімнати, де збирається вся сім'я», - розповіла завідуюча відділом досліджень демографічних процесів та політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В Птухи Ірина Курило.
За даними дослідження, в Україні найгірший рівень перенаселення житла (нестача житлоплощі - ред.) - 55%. У Румунії цей відсоток становить 52, в Угорщині - 45, в Польщі - 44, в Болгарії - 43, в Хорватії - 42, в Латвії - 40, у Словаччині 39, в Литві - 28, В Греції і Італії - 27, В Чехії - 20, в Австрії і Словенії - 15, в Швеції - 11, в Португалії - 10, в Данії - 8, у Великій Британії, Франції, Фінляндії та Німеччини - 7, в Іспанії - 5 і в Бельгії - 2%.
За методологією Євростату, найбільше перенаселення житлових приміщень в Україні спостерігається в містах. Найбільше страждають сім'ї з трьома і більше дітьми - понад 90%, сім'ї з однією дитиною - трохи менше 90%, без дітей - трохи менше 50%.

http://ru.golos.ua/social_problem/perenaselenie_jilya_ukraintsev_poselyat_v_kartonnyie_korobki_3305


photo

13 липня 2017 р.

13 липня 2017 року в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України відбувся круглий стіл з обговорення результатів Національного обстеження дитячої праці 2014-2015 років, що охоплює результати модульного обстеження дитячої праці та соціологічного опитування дітей, які працювали на вулиці.
Дослідження проведені ГО «Український центр соціальних реформ» спільно з Державною службою статистики України та Центром «Соціальний моніторинг» в рамках Міжнародної програми з питань ліквідації дитячої праці (IPEC) Міжнародної організації праці (ILO).
У роботі круглого столу взяли участь Національний координатор МОП в Україні Сергій Савчук, Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба, Голова Державної служби України з питань праці Чернега Роман, директор Українського інституту соціальних досліджень імені Олександра Яременка Бондар Тетяна, Голова Професійної спілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України Андреєв Василь, заступник Голови Профспілки працівників агрокомплексу України Самосуд Світлана, заступник директора департаменту сімейної, гендерної політики та протидії торгівлі людьми Міністерства соціальної політики України Кулик Олександр, заступник директора департаменту захисту прав дітей та усиновлення Міністерства соціальної політики України Вовк Володимир, директор департаменту професійної освіти Міністерства освіти і наук України Кучинський Микола та інші.
Отримані результати і висновки дослідження представила директор ІДСД НАН України, академік НАН України Елла Лібанова.
Учасники круглого столу обговорили отримані результати дослідження та визначили основні пріоритети і напрями спільних дій з питань, пов’язаних з проблематикою дитячої праці в Україні.

 


photo

12 липня 2017 р.


Інформаційне агентство ГолосUA провело прес-конференцію на тему: «Ринок праці України: зростання безробіття і відтік робочої сили»
У прес-конференції взяли участь:

  • Лідія Ткаченко - провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ;
  • Наталя Ковалко - член Економічного дискусійного клубу;
  • Віталій Махинько-лідер українського профспілкового руху «Трудова солідарність» в Польщі;
  • Василь Воскобойников - Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування.

Рівень безробіття в Україні зростає, що штовхає на пошук роботи за кордоном. Про це на прес-конференції заявила провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Лідія Ткаченко, передає кореспондент АСН.
"Не дивлячись на те, що статистичні дані показують вихід економіки з кризи, показники безробіття все одно продовжують рости. Якщо порівнювати дані за перший квартал 2017 року з аналогічним періодом минулого року, то рівень безробіття у нас склав 10.1%, тоді як у 2016 році - 9,9%", - заявила вона.

https://www.youtube.com/watch?v=X7YaeRHgMNM
http://ru.golos.ua/uncategory/17_07_11_anons_press_konferentsii_ryinok_truda_ukrainyi_rost_bezrabotitsyi_i_ottok_r
http://asn.in.ua/ua/news/publishing/111499-bezrabotica-vytalkivaet-trudosposobnoe-naselenie-z.html
http://ru.golos.ua/ekonomika/bezrabotitsa_v_ukraine_rastet_vopreki_ojivleniyu_ekonomiki__demograf_2713


photo

11 липня 2017 р.


З нагоди відзначення Всесвітнього дня народонаселення в студії "Ранок з Культурою" телеканалу UACulture  Ірина Курило - співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи Національної академії наук України надала інтерв'ю щодо зазначеної тематики.



https://www.youtube.com/watch?v=E46MILLLPAQ


photo

11 липня 2017 р.

Рівень безробіття зріс до максимальної позначки за останні роки. За даними Держстату, у першому кварталі він становив 10,1%, або 1,8 мільйона осіб. Тоді як роком раніше - 9,9%.
Це означає, що кожен восьмий -- дев'ятий українець сьогодні не має роботи, пише газета Експрес.
- Зауважу, що паралельно знижується й рівень зайнятості, - каже Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України. - За перші три місяці року рівень зайнятості населення у віці 15 - 70 років зменшився на 0,4% і становить 55,2%, або 15,9 млн. осіб, а серед населення працездатного віку -- на 0,1 %. Це поганий сигнал й може бути свідченням того, що відбуваються якісь структурні зміни в економіці, закриваються певні підприємства й людей звільняють.

http://expres.ua/digest/2017/07/11/251660-novi-statystychni-dani-svidchat-ukrayini-suttyevo-pobilshalo-bezrobitnyh


photo

11 липня 2017 р.

Павло Шевчук провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи - надав інтерв'ю в ефірі Українского Радіо в програмі "Порядок денний". Тематика програми - Всесвітній день народонаселення.

http://www.nrcu.gov.ua/prog.html?id=389


photo

У вівторок, 11 липня, о 12:30 в Інституті Горшеніна відбулася презентація результатів соціологічного дослідження на тему: "Українське суспільство і європейські цінності", проведеного Інститутом Горшеніна в співпраці з Представництвом Фонду Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі.

Дослідження було проведено в квітні-червні 2017 року і мало на меті з'ясувати відповіді на питання, пов'язані зі сприйняттям і баченням українцями європейських цінностей:

  • які уявлення українців про європейські цінності?
  • поділяють українці основні принципи європейської спільноти?
  • як залежить уявлення про європейські цінності від регіону проживання та віку?
  • пов'язане уявлення про європейські цінності з тим, який зовнішньополітичний курс підтримує людина?
  • як формуються уявлення українців про європейські цінності?

В обговоренні взяли участь:
Маттес Бубе, директор представництва Фонду Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі.
Олексій Лещенко, віце-президент Інституту Горшеніна.
Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України.
Костянтин Матвієнко, філософ, письменник, публіцист.
Модератор - Наталія Клаунінг, директор з комунікацій Інституту Горшеніна.

https://lb.ua/news/2017/07/07/370869_institute_gorshenina_obyavyat.html


photo

6 липня 2017 р.


Людмила Черенько, завідуюча сектором дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України надала інтерв'ю телеканалау Ера в програмі "Резонанс" за темою -  “Рівень життя українців”.

http://www.eramedia.com.ua/article/264458-mi_peregnali_predstavnikv_snd__descho_pokraschili_vlasn_pokaznik/


photo

6 липня 2017 р.

В Україні, якщо парламент підтримає проект пенсійної реформи, вже з наступного року посилять вимоги для отримання мінімальної пенсії. Тим, хто має менше 15 років стажу, доведеться задовольнятися соціальною допомогою замість пенсії. Сайт "Сегодня" розібрався, що робити українцям, які не встигли заробити потрібного для пенсії в 60 років стажу.
"У законопроекті (про пенсійну реформу – ред.) на 2018-2020 роки передбачено призначення тимчасової соціальної допомоги для тих людей, які першими потрапили в коридор і мають хоча б 15 років стажу. Вони досягли 60 років, їм не вистачає стажу за новими критеріями , але вони будуть мати право отримати тимчасову допомогу – до 63 або до 65 років, а потім вони отримають вже свою звичайну пенсію за віком", – розповідає старший науковий співробітник Інституту демографії Лідія Ткаченко.
Ті, хто не напрацював і 15 років стажу, на пенсію взагалі не матимуть права. Вони можуть отримати державну соціальну допомогу. Як зазначає експерт, державна соціальна допомога для осіб, які досягли пенсійного віку, але не набули право на пенсію, зараз призначається з 63 років (на 3 роки пізніше звичайного пенсійного віку), а буде, по законопроекту, з 65 (на 5 років пізніше ).
"Чим більший у людини трудовий стаж після 2004 року, тим складніше їй буде виконати цей критерій. Тим, кому виповниться 60 років після 2027 року, потрібно буде мати вже 35 років стажу, і велика частина їхнього трудового життя пройде через систему персоніфікації ПФ", – зазначає Лідія Ткаченко.

http://ukr.segodnya.ua/economics/enews/chto-budet-s-ukraincami-kotorye-ne-uspeyut-zarabotat-35-let-stazha-posle-pensionnoy-reformy--1035423.html
http://www.dilovyi.info/shho-bude-z-ukrayintsyamy-yaki-ne-vstygnut-zarobyty-35-rokiv-stazhu-pislya-pensijnoyi-reformy/
http://newsua.one/novosti/szo-bude-z-ukraincyami-yaki-ne-vstignut-zarobiti-35-rokiv-stazhu-pislya-pensiinoi-reformi.html


photo

4 липня 2017 р.


Згідно зі свіжими даними Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, за межею бідності зараз - близько 40% українців. Наскільки ситуація краща, ніж в ОРДЛО? Хто винен в такій кількості бідних в Україні? І що чекає Україну в найближчі роки?

Елла Лібанова - директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи - надала інтерв'ю Радіо Свобода в програмі "Донбас. Реалії".

https://www.youtube.com/watch?v=-YzyM_a0Cew (з 18-ї хвилини)
https://www.youtube.com/watch?v=UmD-g8iX05A


photo

3 липня 2017 р.

За останні три роки українці збідніли в кілька разів через скорочення промислового виробництва, втрати роботи, підвищення комуналки до космічних сум і девальвації гривні в три рази. Кореспондент ГолосUA вирішила розібратися, скільки громадян зараз живуть за межею бідності, і розпитала про це директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Еллу Лібанову.Також розпитали експерта, чи допоможе пенсійна реформа вибратися з бідності українцям, які ризики вона в собі несе і чим загрожує громадянам медична реформа.

http://ru.golos.ua/ekonomika/e_libanova_za_chertoy_bednosti_jivet_okolo_40_ukraintsev_5463


photo

30 червня 2017 р.

Пенсійна реформа, яку пропонує уряд, побудована на піарі, а не реальних потребах. Про це заявляє провідний співробітник Інституту  демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України Лідія Ткаченко.
"Такая пиар-кампания по поводу законопроекта, персонализация, скажем, реформы правительства – именная привязанность пенсионной реформы, это большой политический риск. Потому что мы же понимаем, что правительства меняются, люди у власти меняются. И если эта реформа преподносится как реформа конкретного правительства, конкретного человека, это значит, что придет следующий и скажет: "Извините, это не моя реформа. Я вообще это не предлагал, я не собираюсь этого выполнять". И, например, ту же индексацию просто "зарубят", как это было у нас еще в 2013 году. Ведь в 2013 году еще заморозили индексацию пенсий".
За словами експертів, попри назву законопроекту - "Про внесення змін у деякі законодавчі акти щодо підвищення пенсій", запропоновані Кабінетом Міністрів зміни не мають жодного стосунку до розрахунків, нарахування та виплати пенсій. А підвищення закінчиться вже у жовтні цього року. Гучні лозунги, насправді, приховують жахливі наслідки, які українці відчуватимуть десятиріччями.  

http://newsnetwork.tv/movie/23739/
http://rian.com.ua/video/20170630/1025409496.html
http://rian.com.ua/interview/20170630/1025424500.html


photo

30 червня 2017 р.

В рамках реформи застарілий показник середньої зарплати, який використовувався при розрахунку вже призначених пенсій, осучаснять. Крім того, зміниться і формула, за якою розраховується розмір виплат. В результаті ті, кому ще належить вийти на “заслужений відпочинок”, отримають пенсії як мінімум на 30% менші.
У формулі розрахунку пенсії фігурує всього три показника: стаж, середня зарплата в країні і власна зарплата. Однак, залежно від того, як порахувати, при одних і тих же зарплаті і стажі розмір пенсії може значно варіюватися. Якщо проект пенсійної реформи приймуть, з наступного року українці виходитимуть на пенсію з найбільш невигідними умовами.
До 2008 року враховувалася середня зарплата за минулий рік, а за кожен рік стажу давали 1% до пенсії, після прийняли рішення замість 1% оцінювати рік стажу в 1,35% і при розрахунку пенсії враховувати показник середньої зарплати не за минулий, а за три минулі роки. З огляду на, що середня зарплата зростає з кожним роком, розмір середньої зарплати за три роки може бути в кілька разів менше, ніж розмір середньої зарплати за минулий рік.
Якщо урядову пенсійну реформу підтримає Рада, вже найближчим часом українцям при розрахунку пенсії будуть вважати 1% за рік стажу.
“Це будуть гірші умови виходу на пенсію. У 2008 році, коли один рік стажу оцінювали в 1%, то і середню зарплату брали за минулий рік, а не за три минулих роки”, – відзначає старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко.


https://politeka.net/ua/news/453517-pensionnaya-reforma-eksperty-sovetuyut-gotovitsya-k-hudshemu/
https://pogliad.ua/news/money/nova-pensiyna-reforma-robit-zhorstkishimi-vimogi-dlya-viplati-pensiy-338508
http://dnepr.info/news/kakie-pensii-budut-poluchat-ukraintsy-v-sravnenii-s-drugimi-stranami-posle-reform


photo

29 червня 2017 р.

В Україні також існує проблема з доступом до освіти для ромів. Заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Олена Макарова, стверджує, що роми найменш інтегровані у суспільство з усіх національних меншин. Низький рівень інтегрованості, високий рівень безробіття є причиною підвищеного рівня злочинності серед представників етносу. Не менш важливими і нагальними проблемами є низька освіченість, низький рівень життя, втрата рідної мови, правова незахищеність. Ромські діти як правило не залучені навіть у систему дошкільної освіти, вони не ходять до дитячих садочків, тому у школі вони відстають від своїх однолітків. Те саме стосується і середньої освіти. Необхідна мотивація для батьків ромських дітей, щоб вони відправляли їх до школи.

https://hromadskeradio.org/news/2017/06/29/osvita-dlya-romiv-yak-ce-pracyuye-v-ugorshchyni


photo

28 червня 2017 р.

В Україні за межею бідності живе приблизно половина громадян.
Про це коментарі ГолосUA повідомила директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, доктор економічних наук Елла Лібанова.
 «За межею бідності живе приблизно половина українців. Але якщо поставити поріг бідності під офіційний прожитковий мінімум, то під ним ніхто «Не проповзе». За самооцінками, за межею бідності в Україні живе близько 70% людей. Якщо говорити про реальні речі і приплюсувати ще зверху 10%, в які входять люди, що ризикують звалитися за межу бідності, то можна сказати, що 30-40% », - сказала Е.Лібанова.
 На питання, чи будуть продовжувати бідніти українці, експерт відповіла, що не бачить для цього підстав.
 «Не бачу для цього підстав, якщо не трапиться нічого кардинального. Хоча в Україні і спостерігається серйозний спад промисловості, до якого не можна ставитися легковажно, але ситуація ще не на стільки критична», - резюмувала Е.Лібанова.
Нагадаємо, за словами постійного представника програми розвитку ООН в Україні Нілу Уокера, за межею бідності живе 60% населення України.

http://ru.golos.ua/social_problem/za_chertoy_bednosti_jivet_okolo_40_ukraintsev__ekspert_2279
https://regnum.ru/news/society/2294013.html


photo

22 червня 2017 р.
У медіа груп ГолосUA відбулася прес-конференція на тему: «Зубожіння українців триває: яке майбутнє чекає нашу країну?»
У прес-конференції взяли участь:
-Елла Лібанова - директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України,
- Ольга Балакірєва - соціолог,
-Олександр Охрименко - економіст,
- Сергій Белашко - політолог.

http://newsvideo.su/video/7104128


photo

28 червня 2017 р. у м. Києві відбувся захід Міжнародного Академічного Рейтингу “Золота Фортуна” – церемонія вшанування заслуг видатних особистостей та організацій світу. «Золота Фортуна» – це об’єктивна оцінка праці видатних особистостей і трудових колективів. Рейтинг називає тих, хто творить завтрашній день України.
Обранці Рейтингу – це люди, які заслуговують найвищої шани та відзнаки за свої досягнення у найрізноманітніших сферах діяльності: науці, промисловості, культурі, освіті тощо. МАРТІС «Золота Фортуна» проводить урочисті акції, метою яких є відзначення тих людей, котрі творчою працею, завзяттям, наполегливістю зробили вагомий внесок у зміцнення Української держави та здобули суспільне визнання.
Серед лауреатів премії наш колега, професор, доктор економічних наук, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач відділу Інституту Валерій Миколайович Новіков, якого нагороджено дипломом Міжнародної Академії рейтингових технологій і соціології “Золота Фортуна”.


photo

У 24 випуску газети «Дзеркало тижня» (24-30 червня 2017 року) вийшла друком стаття провідного наукового співробітника сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення, кандидата економічних наук Ірини Новак «Заподіяння шкоди «у визначених межах». Чому вкрай важливо переглянути засади професійної безпеки».

https://dt.ua/macrolevel/zapodiyannya-shkodi-u-viznachenih-mezhah-246486_.html


photo

22 червня 2017 р. в приміщенні Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України відбулося засідання круглого столу: «Житлова проблема та демографічна криза: чи є взаємозв’язок?».
Організатори заходу: Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву та Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.
Під час заходу обговорювалася демографічна криза та проблеми забезпечення житлом українців, як одного з основних факторів погіршення демографічної ситуації в Україні, необхідності соціального захисту таких категорій громадян, як молодь, внутрішньо переміщені особи та учасники антитерористичної операції в частині вирішення їх житлового питання.

Докладніше


photo

21.06.2017 р. у конференц-залі Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України відбулася презчервняентація проекту Концепції створення державної системи захисту критичної інфраструктури України та результатів її експертної оцінки (головувала академік НАН України Е.М. Лібанова)
У презентації взяли участь представники: сторони-розробника Концепції, НАН України, Мінекономрозвитку, Національного інституту стратегічних досліджень, Інституту законодавства Верховної Ради України, СБУ.
З доповіддю виступила Т.І. Єфименко, проф., д.е.н., член-кор. НАНУ, президент ДННУ «Академія фінансового управління» (презентація).


photo

15.06.2017

Чому накопичувальний рівень не запустили і коли він може заробити.

Як пояснили в Міністерстві соціальної політики, згідно з чинним законодавством, запустити накопичувальний фонд повинні тільки після ліквідації дефіциту Пенсійного фонду. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман припускає, що ліквідувати дефіцит можна тільки в 2024-му. Тоді і може повноцінно запрацювати накопичувальний рівень. В цьому році в бюджеті ПФ передбачений дефіцит в розмірі 141 мільярда гривень.
За словами старшого наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень Лідії Ткаченко, якби в Україні запустили державний обов'язковий накопичувальний рівень, всі ризики довелося б брати на себе державі. А з урахуванням того, що в Україні відсутній фондовий ринок і об'єктів для інвестицій, які могли б не тільки компенсувати інфляцію, але і примножити зібрані кошти, не так вже й багато, ризиків у цій сфері досить багато. «Проблема другого рівня, чому МВФ не рекомендував його вводити - щоб держава не брала на себе додаткові зобов'язання», - розповідає Ткаченко.
При цьому міністр соцполітики Андрій Рева нагадав: в 2015-му рівень інфляції був вище 40%. «Ви можете назвати структури в Україні, які здатні 20 років давати хоча б 2% над рівнем інфляції сьогодні? Нікуди вкладати. Навіть якщо гроші ми з вами гіпотетично знайшли, але вкладати їх в країні нікуди.
У ПФ кажуть: з моменту прийняття рішення про запуск накопичувального рівня і до реалізації цього рішення повинно пройти як мінімум півтора року. «У нас в законі другий рівень прописаний давно, але там немає ніяких дат. В законопроектах були дати, але законопроекти так і залишилися законопроектами. Були заяви, що в цьому році накопичувальний рівень запуститься, більше ніхто про це не згадує. Я вже не кажу, що там має бути підготовча робота, створена інфраструктура, повинен бути сформований накопичувальний рівень », - пояснює Лідія Ткаченко.

http://hrliga.com/index.php?module=news&op=view&id=16427


photo

14.06.2017

Люби вічно! Подружня вірність продовжує життя чоловіка на 12 років 14.06.2017 18:43 Люби вічно! Подружня вірність продовжує життя чоловіка на 12 років Такий висновок озвучили американські вчені. У своєму дослідженні фахівці виявили, що чоловіки, які мають інтимний зв'язок тільки зі супутницею життя, рідше мають проблеми зі серцем, і живуть довше на 12 років. Експерти пояснюють це тим, що сексуальне життя з постійним партнером стимулює вироблення великої кількості тестостерону, а також знижує ризик розвитку депресії, покращує роботу серця, призводить до підвищення стійкості до стресових ситуацій. -- Статистичні дані також підтверджують, що одружені чоловіки живуть довше, ніж розлучені або самотні, -- каже Ірина Курило, завідувач відділу досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАНУ. -- Зокрема, вони рідше скоюють самогубство, частіше ходять до лікарів та регулярно проходять профілактичні медогляди. Крім того, чоловік-сім'янин рідше вживає cпиртне та краще стежить за своїм здоров'ям.

http://expres.ua/news/2017/06/14/247395-lyuby-vichno-podruzhnya-virnist-prodovzhuye-zhyttya-cholovika-12-rokiv


photo

15.06.2017

Соціальна нерівність — одне з найбільш суперечливих та стійких явищ у суспільстві, яке нерозривно пов'язане з розвитком економіки в цілому. З цим явищем в тій чи іншій мірі стикалися практично усі країни світу. Саме наростання соціальної нерівності вело до критичної напруги у суспільстві і часто ставало каталізатором багатьох драматичних та революційних подій. Іноді це призводило до позитивних змін та розвитку у подальшому більш збалансованих економічних відносин, а іноді — до «експропріації награбованого», диктатурі та знищенню «ворожих класів». У будь-якому випадку, наростання соціальної нерівності завжди вимагало від влади прийняття критичних рішень. А у «правих» та «лівих» на це завжди були різні погляди… Україна проходить свій драматичний шлях розвитку, а економіка країни вимагає своїх рішень. Якими ж вони повинні бути та чи можливий баланс?
Відповіді на всі ці запитання спробують надати у зустрічі "Соціальна нерівність - двигун чи гальмо прогресу?" з автором та засновником Вільна Академія Змін - Misha Feldman 
Учасники:
Ella Libanova — доктор економічних наук, науковець у галузі соціоекономіки та демографії, директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Vladimir Dubrovskiy — старший економіст центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна»; спецiалiзується у питаннях політичної та інституційної економіки; приймав участь у написанні “Меморандуму Розвитку Країни” для Свiтового Банку, автор декiлькох книг та дослiджень з питань трансформації в Українi. 

http://kiev.carpediem.cd/events/3814718-socialna-nerivnist-dvigun-chi-galmo-progresu-at-art-hub/


photo

08.06.2017

Експерти очікують, що з наданням Україні безвізового режиму кількість вимушених трудових мігрантів зросте, особливо до країн Вишеградської четвірки: Польщі, Чехії, Угорщини і Словаччини. Причинами є, з одного боку, сформовані контакти із заробітчанами, зокрема у соціальних мережах (все більше громадян шукають роботу саме так), і завдяки діяльності громадських організацій, створених мігрантами. З іншого боку, впливають географічна та культурна близькість. Посприяла цьому і кампанія з легалізації трудових мігрантів у країнах Євросоюзу.
Серед тенденцій трудової міграції останніх трьох років — збільшення кількості молоді, яка хоче працювати і вчитися у країнах ЄС, та збільшення кількості високоосвічених мігрантів, наголошують фахівці. Це тривожний «дзвінок», адже трудовий потенціал України через демографічну кризу знижується. Ще одна яскрава тенденція     — переорієнтація вимушених трудових мігрантів із Росії на країни Євросоюзу.
«Сучасні тренди трудової міграції українців проявляються в тому, що хвиля міграції охопила всю країну. Якщо раніше більш активною була Західна Україна, то сьогодні цей рівень там не нижчий, ніж у всіх регіонах, у тому числі в Києві. Бо з початком економічної кризи для багатьох киян робота в столиці перестала бути гарантом того рівня добробуту, який був до 2014 року», — пояснює Олексій ПОЗНЯК, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України.

http://m.day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/hvylya-migraciyi-ohopyla-krayinu


photo

07.06.2017

У Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему: "Пріоритетність додержання страхових засад при реформуванні пенсійної системи"
Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд, відкриваючи парламентські слухання, зазначила: «Ми всі усвідомлюємо, що оцінити державу можна по тому, скільки держава інвестує, як вона ставиться до освіти і до тих, хто вже не можуть себе забезпечувати, тобто до людей пенсійного віку, до людей з вадами здоров’я, тобто ті, хто потребує захисту» 
У парламентських слуханнях взяли участь народні депутати, представники державних органів влади, вчені та експерти у сфері пенсійного забезпечення, активісти громадських організацій, правозахисники.
Учасники слухань окреслили широке коло питань, а також наголошували на необхідності ретельно підготуватися до проведення пенсійної реформи.
Учасники парламентських слухань, зокрема, відзначили, що пенсійне страхування як самостійний вид соціального страхування було запроваджене Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, ухваленими 1998 року.
З доповіддю про пенсійну реформу виступила й Лідія Ткаченко - провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України

http://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/Parlamentski_slukhannya/145686.html


photo

07.06.2017

З 2010 року ситуація в Україні змінилася кардинально. Значить, змінитися повинні і методики, і технічні способи обробки інформації. Днями мер Києва оголосив про необхідність провести перепис населення в столиці. Це може бути цікавий експеримент і проба методик спілкування з громадянами.
- Україна - це країна, яка не завершила демографічний перехід до сучасного типу демографічного відтворення, - вважає директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова. - Сучасний тип передбачає низьку народжуваність і низьку смертність. У нас низька народжуваність, але, на жаль, ще далеко не низька смертність. Ми відстаємо від розвинених країн за тривалістю життя на 10-12 років. Якщо говорити про чоловіків, то відставання становить 14-15 років.
В Україні ризик померти до 60 років один з найвищих в Європі. При цьому в середньому в країнах ЄС живуть на 13 років довше. І біологічно, впевнені вчені, ми нічим не відрізняємося від, наприклад, німців. Головна причина «короткого» життя в Україні - саморуйнівна поведінка.
За минулий рік тільки за офіційними даними кількість українців скоротилася на 180 тисяч осіб (різниця між народжуваністю і смертністю). Це більше, ніж все населення Ужгорода. Журналісти з'ясували, чому і як вимирають українці.
Всього в Україні 12 мільйонів пенсіонерів, з них 7,5 мільйонів це жінки. У всьому світі чоловіки живуть менше: так влаштована людина, пояснює заввідділом досліджень демографічних процесів та демографічної політики Ірина Курило. Жіночий організм витриваліший, він легше переносить стреси. Біологічно нормальна різниця в тривалості життя - від двох до п'яти років. В Україні ж чоловіки живуть майже на десять років менше, ніж жінки.
Очікувана тривалість життя українця - 66,3, а українки - 76,1 року, говориться в даних Державної служби статистики. Ризик для чоловіка померти у віці до 60 років - 40%, в той час як в Швейцарії не доживають до 60 років всього 8% чоловіків. Це означає, що з 100 народжених хлопчиків в Україні до пенсії доживуть тільки 60, а в Швейцарії - 92.
«Особливо небезпечний відрізок життя від 40 до 60 років. Це просто національна катастрофа, при цьому ситуація абсолютно не змінюється з 1985-го », - розповіла головний демограф країни Елла Лібанова.



http://timeua.info/post/obshestvo/nas-davno-pora-perepisat---07878.html

photo

07.06.2017

З 2016 року в Україні померло на 184,3 тисячі громадян більше, ніж народилося. І така тенденція має місце протягом останніх десятиліть, що загрожує фізичним вимиранням населення України, інформують Економічні Вісті.
Таким чином, понад чверть століття населення України скорочується, в останні роки - майже на 200 тисяч в рік. Словом, в наявності депопуляція, простіше кажучи, повзуче зникнення населення України.
Перш за все, це відбувається через низьку народжуваність. Директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова в своїх коментарях в ЗМІ пояснює це так: «Щоб покоління дітей замінило покоління батьків, з урахуванням дитячої смертності, 100 жінок повинні народжувати 213-215 дітей, а більшість сімей - мати по три дитини. А в 2001-му було 108 дітей на 100 жінок - пік самої низької народжуваності. При сприятливому збігу обставин можна розраховувати на деяке зростання, скажімо, до 170-180 дітей на 100 жінок через 10-15 років. Але не більше".
Таким чином, очікувати зростання населення за рахунок збільшення народжуваності в доступному для огляду майбутньому не слід. Максимум на що можна розраховувати - це деяке зростання народжуваності і, відповідно, скорочення темпів спаду населення.



http://eizvestia.com/society/full/706-naselenie-ukrainy-mozhet-ischeznut-s-lica-zemli

photo

05.06.2017

Провідний науковий співробітник відділу досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, кандидат економічних наук Ірина Новак прокоментувала соціально-економічні наслідки зміни кількості вихідних і святкових днів для випуску новин «Сегодня» ТРК Україна.

Сегодня - повний випуск за 05.06.2017 19:00

http://newsvideo.su/video/6931198 сюжет «Выходные и праздники», 36 хвилина.


photo

02.06.2017

Уряд пропонує переглянути пенсії, розміри яких не змінювали останні п'ять років. Такий перегляд, або "осучаснення", передбачає зміни показника середньої зарплати по Україні, який застосовують при обчисленні пенсії. Середня зарплата зростає щороку, але останнє "осучаснення" пенсій проводили в 2012 році - із застосуванням показника середньої зарплати аж за 2007 рік. Як результат - значна кількість людей зараз отримує лише мінімальну пенсію, а розміри виплат залежно від року призначення відрізняються іноді більш ніж в три рази", - пише Гройсман, і зазначає, що уряд має намір проводити індексацію і підвищення пенсій щороку, у міру зростання середньої зарплати в Україні.
Але експерти і до цієї ідеї ставляться неоднозначно.
Експерт по пенсійній реформі, провідний співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України Лідія Ткаченко надала свої коментарі з цього питання в інтерв'ю видавництву Страна.UA

https://strana.ua/articles/analysis/73937-pensionnaya-reforma-v-ukraine.html


photo

31.05.2017

30-31 травня 2017 року за ініціативи Федерації профспілок України та сприяння Європейської комісії у рамках залучення інструменту технічної допомоги та обміну інформацією (TAIEX) у Києві відбувся міжнародний семінар на тему: «Методологія визначення прожиткового мінімуму», в якому взяли участьпредставники територіальних профоб’єднань та всеукраїнських профспілок, центральних органів виконавчої влади України, експерти з Ірландії, Польщі, Угорщини.
З доповіддю «Актуальні проблеми визначення та застосування прожиткового мінімуму в Україні» виступила Людмила Черенько, кандидат економічних наук, завідувач сектору досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.
Напрацювання пропозиції учасників семінару з удосконалення методики розрахунку та застосування прожиткового мінімуму в Україні відбувалося в робочих групах, модераторами яких виступили в.о. Секретаря Національної тристоронньої соціально-економічної ради Олена Степаненко, завідувач сектору досліджень рівня життя населення, кандидат економічних наук Людмила Черенько, та провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення, кандидат економічних наук Ірина Новак.
Участь у роботі семінару взяли працівники сектору досліджень рівня життя населення старший науковий співробітник, кандидат економічних наук, Олександр Васильєв та молодший науковий співробітник Анна Реут.
Після ознайомлення сторін соціального діалогу з передовою практикою розрахунку прожиткового мінімуму у державах-членах ЄС будуть розроблені рекомендації щодо вдосконалення методології розрахунку та застосування прожиткового мінімуму в Україні.


photo

31.05.2017

Кількість ВПО останнім часом стабілізувалася і навіть трохи зменшилася, зазначила старший співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Ганна Гвелесіані. Вона повідомила, що найбільш інтенсивно з непідконтрольних територій виїжджали люди з вищою і незакінченою вищою освітою і сім'ї з дітьми.
Вона навела цифри: близько 66% переселенців проживають в орендованому житлі, при цьому квартири коштують дорого, а їх якість і комфорт - на низькому рівні. 23% ВПО змушені економити навіть на їжі, 46% вистачає коштів тільки на їжу. І тільки 20% можуть задовольнити всі свої нагальні потреби.
Працюють близько 40% тих, хто переїхав, тоді як раніше, в минулих місцях проживання, працювало - 60%.

http://rian.com.ua/analytics/20170531/1024541027.html
https://www.youtube.com/watch?v=l5T_2Xrv3Fc 


photo

30.05.2017


В прес-центрі РІА Новини України відбулася прес-конференція "Внутрішньо переміщені особи. Хто може вирішити їхні проблеми?"
Україна опинилася на 9 місці в числі країн з найбільшою кількістю внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Про це йдеться в новому звіті Центру моніторингу внутрішніх переміщень (IDMC) і Норвезького комітету з питань біженців (NRC). На відміну від біженців, які шукають притулок в інших країнах, внутрішньо переміщені особи залишаються в своїй власній країні і не можуть претендувати на міжнародний захист. За словами генерального секретаря NRC Яна Егеланд, число внутрішньо переміщених осіб зараз перевершує число біженців, і це питання необхідно повернути в міжнародний порядок. Незважаючи на те що єдиних точних даних про кількість переселенців в Україні немає, всього в Україні нарахували понад 1,6 млн ВПЛ, йдеться в звіті Центру моніторингу. За даними звіту за минулий рік свої будинки через військовий конфлікт на Донбасі покинули 109 тис. Чоловік. Згідно з опитуванням, проведеним в 2016 році Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), не збирається повертатися назад майже половина переселенців - 48%, ще 16% не змогли відповісти на це питання. Однак є і протилежна тенденція. Відсутність житла, зрослі платежі за комуналку, призводить до того, що переселенці почали повертатися додому, хоча обставини, що змусили їх покинути рідні міста нікуди не поділися.
Найбільшою проблемою для ВПО є житло, а точніше - його відсутність. Згідно з комплексною державною програмою підтримки переселенців, одним із завдань на 2016-2017 рік є забезпечення права цих громадян на житло. Однак це право існує лише на папері. Рік тому вступили в силу зміни до закону про ВПО, але проблеми переселенців не зникли.
Експерти прес-конференції:
Ольга Балакірєва, голова правління Українського інституту соціальних досліджень ім. Олександра Яременка
Анна Гвелесіані, старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України
Андрій Павловський, експерт з питань соціальної політики, депутат ВР VI і VII скликань
Геннадій Кобзар, член ініціативної групи "Комітет вимушених переселенців"

РІА Новини України: http://rian.com.ua/press/20170529/1024464251.html


photo

26.05.2017

Минулого тижня уряд офіційно проголосив новий етап реформування пенсійної системи. Однак повний текст відповідного законопроекту поки не оприлюднений, а з інформаційних матеріалів, розміщених на урядовому порталі, складається враження, що головне в цій реформі — непідвищення пенсійного віку. Велика кількість слайдів і листівок із зображенням літніх людей ще більше дезорієнтує, оскільки зазвичай об'єктом пенсійних реформ є населення працездатного віку (впливати потрібно саме на їхню економічну поведінку), а стосовно літніх людей у суспільства лише одне зобов'язання — забезпечувати належний рівень пенсійних виплат. В очікуванні публікації тексту законопроекту хочемо привернути увагу до більш загального питання: чи має майбутнє наша страхова "солідарна" пенсійна система, адже новий етап реформування викликав нову хвилю критики на її адресу, мовляв, скільки вже реформували, а вона нормально не працює.
Про це та багато іншого у своїй статті "Солідарна пенсійна система: про справжні чинники неефективності" в газеті "Дзеркало тижня" розповіла Лідія Ткаченко - провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. кандидат економічних наук.


https://gazeta.dt.ua/macrolevel/solidarna-pensiyna-sistema-pro-spravzhni-chinniki-neefektivnosti-243686_.html


23.05.2017


З 11 червня українці зможуть їздити в Європу без віз, але тільки при наявності біометричного паспорта і максимум на 90 днів протягом півроку. У той же час безвіз не дає права на працевлаштування, для цього потрібно оформити робочу візу.
За даними Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України станом на 2016 рік  - 2.3 млн громадян України виїхали за кордон на заробітки.
«Серед трудових мігрантів зросла частка молоді і людей високого освітнього рівня і відбулася переорієнтація мігрантів з Росії в країни ЄС», - зазначив заввідділом міграційних досліджень інституту Олексій Позняк.

http://asn.in.ua/ru/news/publishing/103225-kak-ukraincam-legalno-trudoustroitsja-v-es-i-kak-v.html


23.05.2017


Після тривалої підготовки, Трудовий кодекс все-таки з'явився. Новий варіант документа містить в собі 368 статей. Профільний парламентський комітет цю редакцію Трудового кодексу підтримав і тепер рекомендує Верховній Раді прийняти його.
Критики Трудового кодексу стверджують, що він не зміцнить позиції ні роботодавців, ні найманих працівників. Є також думка, що новий Трудовий кодекс поверне в Україну кріпацтво.
Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України - розповіла про переваги і недоліки майбутнього закону на Першому діловому каналі у програмі Акцент.

https://www.youtube-nocookie.com/watch?v=w5Bgz1pD-Zc


23.05.2017


Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, к.е.н. прийняла участь у програмі "Аргумент День" на радіо Ера Фм та надала коментарі щодо пенсійної реформи.

http://www.eramedia.com.ua/article/261525-argument_den_zvt_genprokurora_scho_da_zakon_yakost_harchovih_pro/


23.05.2017


Уже втретє за останні чотирнадцять років в Україні наважилися на пенсійну реформу.
Вперше це відбулося у 2004 році, коли було взято курс на створення страхової пенсійної системи.
Вдруге — у 2011-му, коли зазіхнули на пенсійний вік для жінок і збільшили розмір страхового внеску.
Нині знову йдеться про черговий і рішучий наступ на пенсійні негаразди — уряд підготував відповідний законопроект. 
Яким він буде в підсумку — побачимо. Дискусії щодо новацій тривають, і останнє слово скажуть народні депутати, проголосувавши або відхиливши пропозиції уряду.
Експерт—директор Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук, академік Елла Лібанова розтавила всі крапки. 


http://www.umoloda.kiev.ua/number/3162/188/111825/

21.05.2017

Уряд оголосив про початок масштабної пенсійної реформи в Україні.

В Україні діє солідарна пенсійна система. Це тоді, коли є один великий мішок, у який всі працівники країни вкидають певну суму із зароблених грошей, а держава намагається розподілити їх між усіма пенсіонерами. Задум змін такий - коли постарієте ви і опинитесь по той бік мішка, уже вам усі працівники забезпечуватимуть старість.
І соціалістична система добре працювала десь до 1980 років, поки четверо молодих годували одного пенсіонера. Катастрофа почалася тоді, коли це співвідношення почало змінюватись. Сьогодні воно апокаліптичне - 10,5 мільйонів платників податків сплачуюють внески, які одразу роздають 12 мільйонам пенсіонерів. Ще трохи і один працівник буде утримувати двох непрацюючих. За такої динаміки останніми, хто отримає пенсію з солідарної системи, стане нинішнє покоління 35-річних. 
Реформа має прибрати зрівнялівку. Тобто розмір пенсії залежатиме від стажу і заробітку. І це головна зміна.
Так, сьогодні, аби вийти на заслужений відпочинок, жінки мають працювати до 58 років, чоловіки до 60. Консультанти з МФВ пропонували підвищити пенсійний вік для всіх до 63 років. І логіка в цьому є, стверджує кандидат наук інституту демографії Лідія Ткаченко. "Якщо два з половиною роки помножити на 20 місяців і помножити на 1750 грн. Виходить 52 500. Це економія на одній жінці. А тепер на 70 тисяч помножте. Виходить 3,5 мільярди гривень щороку", - підрахувала провідний співробітник Інституту демографії Лідія Ткаченко. 

https://tsn.ua/politika/scho-slid-znati-pro-pensiynu-reformu-molodi-radyat-uzhe-sogodni-cikavitisya-svoyim-stazhem-932903.html


22.05.2017


Провідний спеціаліст Інституту демографії Лідія Ткаченко надала інтерв'ю в програмі Євгена Кисельова.

Експерт надала інформацію про демографічну ситуацію в країні, особливості реформування пенсійної системи та зміни рівня життя пенсіонерів, підвищення пенсійного віку та пояснила чому в нашій країні такі низькі пенсії.

https://www.youtube-nocookie.com/watch?v=QrfimL3oaa8
https://prm.global/old_news/lidiya-tkachenko-chto-nuzhno-menyat-v-pensionnoj-sisteme-nashej-strany/


21.05.2017

Уряд оголосив про початок масштабної пенсійної реформи в Україні.

В Україні діє солідарна пенсійна система. Це тоді, коли є один великий мішок, у який всі працівники країни вкидають певну суму із зароблених грошей, а держава намагається розподілити їх між усіма пенсіонерами. Задум змін такий - коли постарієте ви і опинитесь по той бік мішка, уже вам усі працівники забезпечуватимуть старість.
І соціалістична система добре працювала десь до 1980 років, поки четверо молодих годували одного пенсіонера. Катастрофа почалася тоді, коли це співвідношення почало змінюватись. Сьогодні воно апокаліптичне - 10,5 мільйонів платників податків сплачуюють внески, які одразу роздають 12 мільйонам пенсіонерів. Ще трохи і один працівник буде утримувати двох непрацюючих. За такої динаміки останніми, хто отримає пенсію з солідарної системи, стане нинішнє покоління 35-річних. 
Реформа має прибрати зрівнялівку. Тобто розмір пенсії залежатиме від стажу і заробітку. І це головна зміна.
Так, сьогодні, аби вийти на заслужений відпочинок, жінки мають працювати до 58 років, чоловіки до 60. Консультанти з МФВ пропонували підвищити пенсійний вік для всіх до 63 років. І логіка в цьому є, стверджує кандидат наук інституту демографії Лідія Ткаченко. "Якщо два з половиною роки помножити на 20 місяців і помножити на 1750 грн. Виходить 52 500. Це економія на одній жінці. А тепер на 70 тисяч помножте. Виходить 3,5 мільярди гривень щороку", - підрахувала провідний співробітник Інституту демографії Лідія Ткаченко. 

https://tsn.ua/politika/scho-slid-znati-pro-pensiynu-reformu-molodi-radyat-uzhe-sogodni-cikavitisya-svoyim-stazhem-932903.html


21.05.2017

Понад чверть століття населення України скорочується, в останні роки - майже на 200 тисяч в рік. Словом, в наявності депопуляція, простіше кажучи, повзуче зникнення населення України.
Перш за все, це відбувається через низьку народжуваність. Директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Елла Лібанова в своїх коментарях в ЗМІ пояснює це так: "Для того щоб покоління дітей замінило покоління батьків, з урахуванням дитячої смертності, 100 жінок повинні народжувати 213-215 дітей, а більшість сімей - мати по три дитини. А в 2001 було 108 дітей на 100 жінок - пік самої низької народжуваності. При сприятливому збігу обставин можна розраховувати на деяке зростання, скажімо, до 170-180 дітей на 100 жінок через 10-15 років. Але не більше ".
Що ж стосується зниження народжуваності через соціально-психологічні умови в суспільстві, то демограф Елла Лібанова так характеризує цю проблему: "Молоді сім'ї мають високий рівень освіти, доступ до сучасної контрацепції, націлені на високі стандарти розвитку дітей і самі сформувалися в одно-дводітних сім'ях. Такі пари не будуть масово народжувати ".
Говорячи про шляхи збільшення народжуваності, Лібанова пропонує: "Можливі непрямі грошові допомоги, наприклад погашення державою кредиту, взятого сім'єю на житло. Або розвиток системи дитячих садків для дітей до 3-х років. Розвиток форм зайнятості, орієнтованих на батьків маленьких дітей, причому не тільки на матерів, а й на батьків ".

http://rian.com.ua/analytics/20170521/1024234531.html 


21.05.2017

У Кабінеті міністрів прийняли рішення не скорочувати, а збільшити страховий стаж. Уже в 2018 для отримання пенсії потрібно мати як мінімум 25 років страхового стажу, а в 2028-м - 35 років. Підрахунки про те, скільки ж українців в результаті нововведення зможуть вийти на пенсію вчасно, в уряді змінили. Так, в презентації Кабміну йдеться про те, що в 2028 році в 60 років на пенсію зможуть вийти тільки приблизно половина українців пенсійного віку. 40% вийдуть на заслужений відпочинок в 63 роки, 5% - в 65 років.
"За нашими розрахунками, від 500 до 700 тисяч українців будуть виходити на пенсію пізніше 60 років. Це приблизно до 2/3 від усіх українців, які виходять на пенсію", - розповідає старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко. За словами експерта, фактично чиновники збільшили вік виходу на пенсію для великої кількості українців. "Я все-таки думаю, що було б правильніше збільшити пенсійний вік, а не страховий стаж. Багато людей не знають, як рахується пенсія і який у них страховий стаж, не розуміють, від чого залежить розмір пенсії", - розповідає вчений.

https://www.facenews.ua/news/2017/361467/ 


17.05.2017

17 травня відбулася прес-конференція на тему: "Українська вимушена та трудова міграція до країн ЄС - поточна ситуація та потенціал". 
Організатор: ГО "Європа без бар'єрів".
Учасники: Ірина Сушко - виконавчий директор ГО "Європа без бар'єрів"; Катерина Кульчицька - аналітик ГО "Європа без бар'єрів"; Марта Ярошевич - доктор філософії, дослідниця (Польща); Душан Дрбохлав -  доктор філософії, дослідник (Чехія); Анастасія Фетісова - аналітик з питань міграції центру CEDOS; Сергій Кравченко - заступник Голови Державної служби зайнятості України; Олексій Позняк - к.е.н., зав. відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень ім.М.В.Птухи НАН України.


https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/2226754-vimusena-ta-trudova-migracia-ukrainciv-do-krain-es-potocna-situacia-ta-perspektivi.html


14.05.2017

Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії України, завідувач відділу демографічного моделювання та прогнозування підтвердив Укрінформу, що на нараді у віце-прем’єра Розенка розглядалось питання проведення перепису у 2018 році.
Але для організації всеукраїнського перепису населення – це занадто стислі строки, каже експерт.
«По-перше, для виділення коштів потрібно переглядати нинішній бюджет, по-друге, прискорювати саму процедуру підготовки до його проведення. Адже облік переселенців потребує особливого підходу, додаткових грошей та часу. Перепис населення, взагалі, найскладніша процедура в організації державного управління. Для його проведення необхідно залучити 300–400 тисяч людей, яких потрібно додатково навчити», - зазначає Олександр Гладун. 


https://www.ar25.org/article/skilky-nas-zalyshylos-dlya-kogos-ce-nezruchne-zapytannya-perepys-vidkladayetsya.html


12.05.2017

Академік, директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Елла Лібанова і Євген Кисільов говорили про: Доктрині збалансованого розвитку "Україна-2030"; кількісних показниках населення і безробітних в Україні; тіньовій економіці і корупції в школах; соціальному песимізмі, тривалості життя українців.


https://www.youtube-nocookie.com/watch?v=FNk7lrauOdU


12.05.2017

Цієї неділі, 14 травня, світ відзначає День матері. Це свято родом зі Штатів. Офіційно святкування Дня матері було започатковано більше 100 років тому, але в Україні його почали відзначати лише з 2000 року.
В Україні матір вважається берегинею родини. На жінку традиційно покладені функції підтримання домашнього затишку і виховання дітей.
Проте разом зі світом, який змінюється, розширюється і сфера "компетенції" матері. Все більше жінок бажають присвячувати свій час будуванню кар'єри і самореалізації. Відтак часто українкам доводиться жити за виснажливим графіком або навіть відкладати народження дітей.
Ірина Курило, завідувач відділу досліджень демографічних процесів Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ, в інтерв'ю ТСН.ua розповіла, як стреси сучасного світу змінюють портрет української мами.

Більше читайте тут: https://tsn.ua/interview/zhittya-suchasnoyi-mami-chasto-na-mezhi-fizichnih-i-psihologichnih-mozhlivostey-928245.html


11.05.2017

Все про пенсійну реформу розказали в програмі "Про політику"Микола Шамбір, заступник Міністра соціальної політики України та Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України.

http://ru.espreso.tv/video/246963 http://espreso.tv/news/2017/05/11/vse_pro_pensiynu_reformu_u_quotpro_politykuquot_o_2000


04.05.2017

04.05.2017 у Києві за сприяння CEO-Club проходила зустріч представників ділових та медійних кіл з Еллою Лібановою, директором Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України. Пані Лібанова представила аудиторії результати власних досліджень, що стосуються проблеми нерівності у сучасному соціумі.
Ця тема викликала широкий резонанс серед присутніх, оскільки спробам її розв'язання в останні роки присвячується багато праць західних – а тепер уже й вітчизняних – економістів, політиків, науковців. Особливої ваги ці спостереження набувають з огляду на нинішній український контекст.
Третій рік протистояння Москви і Києва через анексію Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі посилив нерівність в Україні. Як проявляється національна специфіка цієї проблеми, актуальної для всього світу?
Чому прихід молодих політиків у систему державної влади України лише маскує боротьбу з корупцією, але не викорінює її? У чому негативна унікальність української практики субсидування оплати житлово-комунальних послуг населенням? Найцікавіші фрагменти виступу Елли Лібанової з відповідями на ці та інші питання Mind пропонує до уваги своїм читачам.

 

http://mind.kiev.ua/openmind/20171721-chomu-vlada-zacikavlena-v-zberezhenni-bidnosti-sered-naselennya


26.04.2017

26 квітня 2017 на базі Київського національного торговельно-економічного університету (Зала засідань Вченої ради) було проведено Всеукраїнський круглий стіл на тему: «Соціально-економічні наслідки втрат від дорожньо-транспортних пригод». Організаторами заходу виступили: Київський національний торговельно-економічний університет; Науково-дослідний інститут праці і зайнятості населення Мінсоцполітики і НАН України спільно з Бюро соціальних і політичних розробок.

З вітальним словом до учасників круглого столу звернулися: Сергій Пирожков, завідувач кафедри статистики та економетрії Київського національного торговельно-економічного університету, віце-президент НАН України, Голова секції суспільних і гуманітарних наук НАН України; Таміла  Ларіна, помічник народного депутата України Денісової Л. Л.

З основними доповідями виступили: Микола Горбаха, представник секретаріату комітету Верховної Ради України з питань транспорту «Державна політика у сфері безпеки дорожнього руху: основні напрямки»; Михайло Берлін, директор Науково-дослідного інституту економічних і управлінських проблем безпеки дорожнього руху, голова Наглядової ради Національного Партнерства з безпеки дорожнього руху к. е. н. «Соціальні та економічні наслідки недооцінки людського життя»; Віктор Черній, директор комунального підприємства «Київдорсервіс» «Роль органів місцевого самоврядування у системі управління безпекою дорожнього руху»; Арсеній Хабутдінов, завідувач відділу безпеки на транспорті Державного підприємства «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут» Міністерства інфраструктури України. «Особливості практичного розрахунку соціально-економічних збитків від ДТП»; Леонід Ільчук, заступник директора НДІ ПЗН Мінсоцполітики і НАН України з наукової роботи, к. п. н., доцент. «Соціально-економічні наслідки ДТП як загроза соціальній безпеці України».; Олена Щетініна, завідувач кафедри вищої та прикладної математики Київського національного торговельно-економічного університету, д. ф.-м. н., професор. «Методологічні питання оцінки соціально-економічних втрат від ДТП».; Олександр Гладун, заступник директора з наукової роботи Інституту демографії і соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, д. е. н. «ДТП: демографічні втрати та підходи до оцінки вартості життя».; Світлана Карташова, професор кафедри вищої та прикладної математики Київського національного торговельно-економічного університету, д. біол. н. «Ризики смертності від зовнішніх причин: стандартизовані оцінки, структура, очікувані збитки».; Тетяна Кривошлик, заступник завідувача кафедрою кафедри страхування Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана, к. е. н. «Оцінка вартості життя як чинник розвитку страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів».; Ірина Денисова, директор департаменту інформаційної політики Ліги страхових організацій України. «ОСАГО в системі дорожнього руху».; Антон Чорний, доцент кафедри статистики та економетрії Київського національного торговельно-економічного університету, к. е. н. «Статистичний аналіз ДТП: регіональний розріз».


https://bureau.in.ua/index.php/bureau-news/195-vseukrajinskij-kruglij-stil-sotsialno-ekonomichni-naslidki-vtrat-vid-dorozhno-transportnikh-prigod


25-26.04.2017

25-26 квітня 2017 року в ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Імперативи та інноваційні механізми забезпечення гідної праці в умовах становлення нової економіки», соорганізатором якої став Інститут економіки промисловості НАН України. Крім вітчизняних науковців, в роботі конференції взяли участь представники зарубіжної науки з Молдови, Польщі, Литви, Білорусі, Росії та Нідерландів. На урочистому відкритті конференції її учасників привітали: Лук’яненко Д.Г., ректор ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»; Лібанова Е.М., директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України; Дроздик О.В., голова підкомітету з питань регулювання трудових відносин та зайнятості населення Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення; Чернишев І., віце-президент Green Jobs and Sustainable Development International Сentre; Рудаков О.Г., член правління Український союз промисловців та підприємців тощо. На пленарному засідання конференції виступила співробітник Інститут економіки промисловості НАН України Антонюк В.П., д.е.н., професор, головний науковий співробітник відділу економічних проблем соціального розвитку із доповіддю «Ринок праці індустріального сектору економіки України, його проблеми в контексті інноваційного розвитку та гідної праці».

 


http://iep.com.ua/publ/zakhodi/konferenciji/uchast_spivrobitnikiv_institutu_ekonomiki_promislovosti_nan_ukrajini_v_mizhnarodnij_naukovo_praktichnij_konferenciji/19-1-0-49


27.04.2017

Головна проблема української пенсійної системи – низькі зарплати. Розмір соціального внеску – 22% від зарплати, (ще 2015-го ставка була на рівні 37%, проте з січня минулого року її скоротили) і чим нижче зарплати українців, тим менше грошей на пенсії. Багато українців офіційно заробляє мінімалку – таких близько 40%. Друга частина зарплати виплачується "в конверті" і податки з неї не відраховуються. Рішення про підвищення мінімальної зарплати додасть до "скарбнички" Пенсійного фонду близько 15 мільярдів гривень, однак ситуацію це змінить несуттєво.
Старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко впевнена, проблема низьких пенсій – наслідок відсталості економіки України. При низьких зарплатах не можуть бути високі пенсії. Як зазначає вчений, "відсталість" української економіки можна помітити навіть за структурою зайнятості населення – кожен четвертий українець (3,5 мільйона осіб) працює в сфері продажів.
Крім того, як кажуть експерти, діюча пенсійна система в Україні не відповідає головному критерію – справедливості. Так, середня пенсія судді – більше 20 тисяч гривень, народний депутати – більше 15 тисяч, а більше мільйона пенсіонерів отримують менше 1600 гривень. Крім того, пенсіонерам, які раніше вийшли на пенсію, дістається менше грошей. 2008-го коефіцієнт стажу (показник, який враховують при розрахунку пенсій) з 1 збільшили до 1,35 – старі пенсії не перерахували, а нові стали призначати з урахуванням нового показника.
Ще одна проблема – 10 працюючих утримують близько 12 пенсіонерів. Зібраних кошти катастрофічно не вистачає.


http://ukr.segodnya.ua/economics/enews/skolko-poluchayut-pensionery-v-evrope-kak-zarabatyvayut-na-pensiyu-i-chem-ukraincy-huzhe--1015840.html


27.04.2017

Досягти колишньої чисельності, швидше за все, вже не вдасться. Як зазначила директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Елла Лібанова, для цього кожна українка повинна народжувати не менше 2,3-2,4 дітей, а "зараз у нас 1,5, якщо грубо". Загалом, тенденції і рівень народжуваності на Україні - як в Європі, "значних резервів для довготривалого і стійкого зростання немає".
Плюс катастрофічна смертність дорослих: на Україні майже 40% двадцятирічних юнаків не доживають до 65 років. Та й війна на сході країни, за словами Лібанової, теж робить свій вплив: "тому що молода сім'я боїться, що батько піде на війну, що все може трапитися" ...
Додамо до цього фактор убогості. Значна частина громадян не можуть звертатися до лікарів через відсутність коштів для оплати медичної допомоги (яка, згідно 49 статті Конституції України, повинна надаватися безкоштовно).
За даними Держстату, залишається істотним перевищення числа померлих над числом новонароджених: на 100 померлих - 68 новонароджених.
Нарешті, трудова міграція, еміграція, біженці. Тут теж немає точних цифр, за різними оцінками, через війну Україні покинули не менше мільйона чоловік, працюють за кордоном від 5 до 7 мільйонів.

http://rian.com.ua/analytics/20170427/1023564129.html


26.04.2017

Експерти стверджують, що для нашої країни небезпечніше за все «діра» в Пенсійному фонді (ПФ), що засмоктує плоди зусиль по відродженню економіки. Незважаючи на спроби збалансувати бюджет ПФ, він залишається системним банкрутом. За словами Дмитра Боярчука, директора Центру соціально-економічних досліджень «CASE-Україна», це відбувається, тому що людей, які відраховують пенсійні внески з кожним роком все менше.
«У нас 8 млн працюючих, але офіційно отримує зарплату близько половини. А пенсіонерів 12 млн », - говорить Д. Боярчук.
До того ж, судячи з динаміки демографічних процесів, в майбутньому ситуація лише ускладниться, каже Лідія ТКАЧЕНКО, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень.
«Адже в працездатний вік входять нечисленні покоління. Тих, хто зараз закінчив університети, хто вчиться, набагато менше. Вони з'явилися на світло в кінці 90-х - початку 2000-х, коли народжуваність в Україні була низькою. І ці покоління будуть формувати працездатне населення. Тобто, нас очікує дефіцит робочої сили. Коли на пенсію вийдуть люди, що народилися в 70-80-х, кількість їх виявиться в півтора рази вище, ніж працюючих. Ця демографічна «яма» може дуже погіршити ситуацію у пенсійній системі », - зазначає Л. Ткаченко.


http://www.aif.ua/society/law/pensionnaya_reforma_v_ukraine_kogda_poyavyatsya_dostoynye_pensii

25.04.2017

Телеканал NewsNetwork у своїй постійній рубриці "Expert view" цікавиться думкою компетентних людей щодо перспектив України, а також їхньою оцінкою подіям, які відбуваються у політичній, економічній та соціальній сферах України.

25 квітня в рубриці "Expert view" від телеканалу NewsNetwork – провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Лідія Ткаченко прокоментувала так зване збільшення пенсій, яке анонсує Кабінет Міністрів.

Лідія Ткаченкопровідний науковий співробітник Інституту демографії та соцдосліджень НАНУ:

"Державна пенсійна система по суті приречена на зрівнялівку. І оце осучаснення, яке буде проходити з першого жовтня – знову ж, його ефект буде дуже коротким. Це показують перерахунки, які були проведенні у 2008-2012 році. Значно щедріші були перерахунки – особливо у 2008 році. Потім прожитковий мінімум буде стабільно зростати, а от наступне осучаснення невідомо коли буде. І, відповідно, зростання прожиткового мінімуму дуже швидко поглине весь ефект від осучаснення. Його вистачить на два-три роки".


https://www.youtube-nocookie.com/watch?v=jvvchuA-iJo

http://newsnetwork.tv/movie/21469/


21.04.2017

20-21 квітня 2017 р. в Харківському національному медичному університеті відбулась V Міжнародна науково-практична конференція «Гендер. Екологія. Здоров’я», мета якої – міждисциплінарний аналіз проблем гендерної рівності, екології та здоров’я в контексті гендерної медицини; інтеграція зусиль учених та громадськості в розробці нових підходів до їх розв’язання. У роботі заходу взяли участь фахівці з України, Німеччини, Польщі, представники регіональної влади (зокрема, заступник Харківського міського голови з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення Світлана Горбунова-Рубан) та громадських організацій. З доповіддю "Жить вместе, умирать порознь, или о мужской сверхсмертности в Украине" виступила головний науковий співробітник відділу демографічного моделювання та прогнозування д.н.держ.упр. Наталія Олександрівна Рингач.


21.04.2017

Борис Крімер надав коментар (Канал 24) з приводу можливості впливу заборони абортів на демографічні тенденції в країні.

https://www.youtube-nocookie.com/watch?v=qEvUIGGPJVI


20.04.2017

Через 30 років населення України може істотно скоротитися. Такий невтішний прогноз робить директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України ЕЛЛА ЛІБАНОВА. В інтерв'ю "Апострофу" відомий економіст і демограф розповіла, до якої межі готові терпіти українці, як зупинити міграцію робочої сили з країни і чому армія не на першому місці в питанні зміцнення державності.

https://apostrophe.ua/ua/article/society/science/2017-04-20/ella-libanova-v-ukraine-net-raskola-po-printsipu-vostok-zapad/11816
http://gazetavv.com/news/ukraine/1492670321--demograf-prognoziruet-rezkoe-padenie-chislennosti-naseleniya.html
https://fraza.ua/stenograms/20.04.17/258950/ella-libanova-v-ukraine-net-raskola-po-printsipu-vostok-zapad.html


19.04.2017

19 квітня в прес-центрі РІА Новини України відбулася прес-конференція на тему "Майбутнє підвищення пенсій. Скільки і кому?"
У цьому році уряд анонсує підвищення пенсій на 10,1% (в травні і грудні) і їх масштабне "осучаснення". Пенсія українців залежить від трьох показників: середньої зарплати по країні на момент виходу на пенсію, стажу і співвідношення власної зарплати до середньої. Останній раз таке "осучаснення" відбувалося в 2012-му році. За цей час середня зарплата в Україні зросла в два рази, в результаті мільйони українців на "заслуженому відпочинку" мають розрахунковий розмір пенсії нижче прожиткового мінімуму. На даний момент "застарілі" пенсії отримують 8,5 з 11,9 мільйона пенсіонерів. За заявою віце-прем'єр-міністра Павла Розенка прожитковий мінімум для непрацездатних осіб (мінімальна пенсія) з 1 травня складе 1312 гривень, а з 1 грудня - 1 373 гривень . Більшість українців на "заслуженому відпочинку" отримують менше 1500 гривень, при цьому мінімальна пенсія на даний момент - 1247, а максимальна - 58,7 тисячі гривень. Всього Міністерство соцполітики планує підвищити пенсії 5,6 мільйонам українців. Після "осучаснення" більш ніж на 1000 гривень розбагатіють 1,1 мільйона пенсіонерів, надбавку від 900 до 1000 гривень можуть отримати 487 тисяч пенсіонерів, від 700 до 800 гривень - 460 тисяч. Решті (а це більше 3,5 мільйона українців) пенсію піднімуть від 50 до 700 гривень. За підрахунками Кабміну, "осучаснення" пенсій обійдеться державі в 47,7 мільярдів гривень. За підрахунками експертів необхідно близько 70 мільярдів гривень, щоб відчутно осучаснити пенсії.
Також для продовження співпраці з МВФ Україні потрібно підвищити пенсійний вік. Минулого тижня Міністр соціальної політики Андрій Рева заявив, що пенсійна система України несправедлива, нестійка і дефіцитна. Кабінет міністрів винесе проект нової Пенсійної реформи на розгляд Верховної Ради до 16 травня поточного року.
Експерти прес-конференції:
Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України
Світлана Жовнір, старший науковий співробітник відділу соціально-економічних проблем праці Інституту економіки та прогнозування НАН України
Юрій Гаврилечко, експерт Фонду суспільної безпеки.

http://rian.com.ua/press/20170418/1023300918.html
http://rian.com.ua/columnist/20170420/1023357151.html


18.04.2017

Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, розповіла "ДС", чому тема пенсійного віку України в фокусі уваги МВФ/
Держава має обмежений інструментарій впливу на різні чинники, які можуть збалансувати доходи і витрати. Пенсійна система знаходиться в безпосередньому управлінні держави і тут можна безпосередньо все регулювати. Це нормально, тому що соціальний захист - одна з головних функцій держави. А пенсії в системі соцзахисту на першому місці і за видатками, і за охопленням населення.
Пенсіонерів у нас трохи менше 12 млн. Це всі пенсіонери, включаючи військових. Якщо говорити про платників, частіше називають цифру 10,1 млн. Але це тільки наймані працівники, за яких платять єдиний соціальний внесок роботодавці (ставка ЄСВ з 2016 р - 22%). Це основний контингент застрахованих, їх внески надходять регулярно і залежать від розміру зарплати. Але є й інші категорії платників. Є майже мільйон фізосіб-підприємців, які сплачують мінімальний внесок (в поточному році - 704 грн). І ще є 1,4 млн осіб, за яких мінімальний внесок платить держава, - це особи у відпустці по догляду за дитиною (переважно жінки), військові строкової служби, деякі інші категорії. Тому всіх платників у нас 12,8 млн, тобто все-таки більше, ніж пенсіонерів.


http://www.dsnews.ua/economics/-pensionnyy-vozrast-ukraintsam-nado-srazu-podnyat-do-65-let--14042017220000
http://www.dsnews.ua/economics/do-2022-goda-demografiya-zastavit-ukrainu-povysit-pensionnyy-14042017220000


18.04.2017

Люди старшого віку одержали переважне право залишитися на роботі в разі скорочення. 
Таке право тим, кому до пенсії залишилося менш ніж три роки, надала Верховна Рада, підтримавши зміни до Кодексу законів про працю. Тепер особи передпенсійного віку значаться у переліку тих, кого повинні звільняти в останню чергу в разі змін в організації виробництва і праці.
- Працедавці часто помилково вважають, що особи передпенсійного віку працюють менш ефективно, - коментує новину провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України Лідія Ткаченко. - І коли постає питання, кого скоротити, під звільнення потрапляють старші люди.
Кодекс законів про працю забороняє дискримінацію працівників за віком. Але соціологічні та наукові дослідження підтверджують, що така практика дуже поширена. Тому логічним було рішення парламенту захистити цих людей. Саме їм нині дуже важко знайти роботу, особливо з гідною оплатою.


http://expres.ua/news/2017/04/17/238178-pensiyeyu-vzhe-ne-zvilnyat
http://www.uarp.org/news/1492510275
https://prozoro.info/2017/04/18/pered-pensiyeyu-vzhe-ne-zvilnyat/


17.04.2017

Українців з кожним роком стає менше. Ще кілька років тому населення України досягало 45 мільйонів чоловік, на даний момент - близько 42 млн. При цьому населення неминуче старіє, а смертність перевищує народжуваність. Чому нація вимирає і яке нас майбутнє чекає? Про це кореспондент ГолосUA розпитав старшого наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень Лідію Ткаченко.
Зараз динаміка підрахунку скорочення населення збилася із-за подій 2014 року, після яких Україна втратила Крим. Якщо на 1 січня 2014 по оцінці Держстату було 45,4 мільйона, то на 2015 і 2016 рік у нас вже менше 43 мільйонів. Станом на 1 січня минулого року в Україні проживає - 42,8 мільйона. А якщо відняти ще зону АТО, то це ще кілька мільйонів людей. За нашим прогнозом населення країни буде скорочуватися на один мільйон кожні 7 років. Адже щорічно населення скорочується на 140-150 тисяч осіб. За прогнозами ООН, це відбувається не тільки через депопуляції, але через велику міграцію. Також ООН відзначає, що Україна входить в ТОП-10 країн з найбільшими темпами скорочення населення. За їх підрахунками очікується, що населення України до 2050 року скоротитися до 35 мільйонів осіб. Це виходить як населення Польщі. Все це буде пов'язано з великою міграцією, низькою народжуваністю і високим рівнем смертності в країні. Зазначу, що в Польщі, яка активно виступає проти оборотів і обмеження народжуваності, зараз один з найнижчих рівнів народжуваності в Європі і світі. За прогнозами нашого інституту, до 2050 року в Україні залишиться 36,8 мільйонів чоловік. У нас більш оптимістичний прогноз по тривалості життя чоловіків. Тому населення на пару мільйонів більше, ніж в ООН.

http://ru.golos.ua/suspilstvo/l_tkachenko_ejegodno_naselenie_ukrainyi_sokraschaetsya_na_140_150_tyisyach_chelovek_

http://www.newsline.com.ua/society/l-tkachenko-ezhegodno-naselenie-ukrainy-sokrashchaetsya-na-17042017110000

12.04.2017

12 квітня 2017 р. на сесії загальних зборів Відділення економіки НАН України було оголошено про присудження престижної Премії НАН України для молодих учених старшому науковому співробітнику відділу проблем формування соціального капіталу Інституту, кандидату економічних наук Звонарю Віктору Павловичу за серію наукових праць, об’єднаних темою «Інноваційні виміри соціального партнерства в контексті реформування соціальної сфери в Україні». Диплом лауреата премії молодому науковцю вручив Віце-президент НАН України академік Пирожков Сергій Iванович.

 


12.04.2017

В прес-центрі РІА Новини України відбулася прес-конференція на тему "ООН: 60% українців - за межею бідності. Як далі жити будемо?"
На сьогоднішній день 60% українців живуть за межею бідності - про це заявив представник програми розвитку ООН в Україні Ніл Уокер на презентації звіту ООН по рейтингу людського розвитку в світі. Критеріями оцінки стали ВВП на душу населення і купівельна спроможність. «Що стосується України, то ми говоримо про 1,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб, 2,8 мільйона людей з інвалідністю, 60% населення, які перебувають за межею бідності», - сказав він. У рейтингу людського розвитку ООН, який представляв Уокер, Україна зайняла 84 місце, тоді як в минулому звіті займала 55. За стандартами ООН, якщо людина витрачає на проживання і продукти менше 5 доларів на день, (в місяць це менше 150 доларів, враховуючи не тільки харчування, але і витрати на комунальні платежі, проїзд та ін.), то він живе за межею бідності. По курсу НБУ 27 гривень за долар - 150 доларів дорівнює 4050 грн. Кожен, хто має доходи нижче цієї межі, автоматично потрапляє за межу бідності. На даний момент в Україні прожитковий мінімум - 1544 грн, що відповідно до офіційного курсу НБУ близько 57 доларів - 1,8 долара в день, тобто майже в 3 рази менше встановлених норм.
Незважаючи на заяви влади, що головним завданням у 2017 році стане боротьба з бідністю, поки в реальності поліпшення українці не відчули. За два роки в Україні більш ніж в чотири рази стала дорожче гаряча вода, більш ніж втричі - опалення, сталася 300% девальвації гривні і майже 60% інфляції. Через різке зростання тарифів і цін українці змушені заощаджувати буквально на всьому, а борги по комуналці ростуть в геометричній прогресії. Сьогодні не тільки туризм і розваги, а й лікування стають для більшості українців недозволеною розкішшю.
Експерти прес-конференції:
Ольга Балакірєва, голова правління Українського інституту соціальних досліджень ім. Олександра Яременка
Людмила Черенько, завідувач відділу досліджень рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України
Андрій Павловський, експерт з питань соціальної політики, депутат ВР VI і VII скликань
Віталіна Буткалюк, науковий співробітник відділу економічної соціології Інституту соціології НАН України

РІА Новини України: http://rian.com.ua/press/20170411/1023106041.html
http://rian.com.ua/video/20170413/1023170605.html


11.04.2017

У Мінсоцполітики повідомили, що вже з 2018-го кожен пільговик буде отримувати грошову компенсацію замість надання пільги і сам зможе розпоряджатися тими грошима. Захоче -- витратить, захоче -- заощадить. Але почнеться запровадження монетизації з експерименту на Львівщині. Про це для читачів газети "Експрес" розповіли Людмила Черенько, завідувач відділу дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України та Маріанна Онуфрик, керівник суспільних програм ІСЕД.

http://expres.ua/news/2017/04/11/237254-uryadovci-ogolosyly-ukrayincyam-davatymut-zhyvi-groshi-zamist-pilg


11.04.2017

Чисельність населення України за 7 років скорочується на мільйон чоловік, і при збереженні такої тенденції до 2050 року воно може скоротитися до 36 мільйонів осіб.
Про це в коментарі ГолосUA повідомив старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко.
«Чисельність населення України за 7 років скорочується на мільйон чоловік. Тобто, в рік через високий рівень смертності і велику міграцію, населення України скорочується на 140 тисяч осіб. При збереженні такої тенденції до 2050 року воно може скоротитися до 36 мільйонів осіб», - сказала Л. Ткаченко.
За її словами, рівень життя українських чоловіків становить 66 років, що прирівнюється до країн Африки.
«Українки в середньому живуть на десять років більше, до 76 років», - резюмувала Л. Ткаченко.
Нагадаємо, за рівнем очікуваної тривалості життя Україна займає 126 місце в світі. Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявляв, що метою реформи охорони здоров'я в Україні є збільшення тривалості життя на сім років.

 

http://ru.golos.ua/social_problem/naselenie_ukrainyi_sokraschaetsya_na_million_chelovek_kajdyie_sem_let__ekspert_2047


07.04.2017

В останній всесвітній доповіді Програми розвитку ООН про стан людського розвитку Україна за рівнем розвитку людського потенціалу посіла 84-те місце серед 188 країн. Наш індекс людського розвитку (враховуються економічний розвиток, стан довкілля, освіта, медицина, гендерна рівність, дотримання прав тощо) наближений до таких країн, як Казахстан, Молдова та Росія. Україна у підсумку на сьогодні має зростання лише у сфері освіти середня очікувана тривалість освіти зросла до 15,3 року. Також, за даними міжнародних експертів, у нас на 1,3 року зросла середня тривалість життя.
Інші показники бажають кращого: так, коефіцієнт ВВП знизився на майже 32% порівняно з 1990 роком і сьогодні становить 8,189 тисячі доларів США на одну особу (1990 року — 10,8 тисячі), що майже удвічі менше, ніж у середньому по світу. За межею бідності в Україні перебуває 60% населення (коли коштів вистачає лише на харчування або не вистачає і на це). На думку Елли ЛІБАНОВОЇ, директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академіка НАН України, провальний стан економіки та критична соціальна нерівність є найбільшими загрозами для України.


http://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/osnovna-zagroza-ukrayiny-nespravedlyvist


photo

05.04.2017

У Верховній Раді хочуть заборонити українським жінкам робити аборти за власним бажанням. Ідея не нова: закон намагалися ухвалити і в 2012, і в 2015 роках.
Авторами зазвичай були чоловіки. Цього року ініціатором законопроекту про заборону абортів виступив нардеп від БПП Дмитро Голубов. Він пропонує вилучити з Цивільного кодексу України норму, що штучне переривання вагітності до 12 тижнів може здійснюватися за рішенням жінки. Голубов наполягає, аби аборти дозволялися лише у випадках прямої загрози життю та здоров’ю жінки, патології плоду або зґвалтування, якщо термін вагітності складає не більше 22х тижнів.
Лікарі стверджують: аборт – це крайня міра переривання вагітності. Проте, його не можна забороняти, бо тоді аборти будуть робити підпільно. На думку директора Інституту демографії і соціальних досліджень Елли Лібанової, нелегальні аборти матимуть вкрай негативні наслідки для всього суспільства:
«Це означає, що значна частина людей буде їх проводити в ненормальних умовах, в не лікувальних закладах, некваліфікованими працівниками і так далі. Відповідно, наслідками є зростання ускладнень, погіршення репродуктивного здоров’я, і зниження здатності шлюбної пари мати дітей. І в третьому, крайньому випадку, – зростає материнська смертність жінок».


http://ranok.ictv.ua/eksperti-zaborona-abortiv-prizvede-do-kritichnih-naslidkiv/


photo

03.04.2017

Чи знаєте ви, що в Україні четверо з п'яти пенсіонерів отримують мінімальну суму? Тобто фактично виживають від виплати до виплати, економлячи на найнеобхіднішому. У пенсійної еліти – колишніх суддів, прокурорів, держслужбовців першого рангу і нардепів – виплати більше в рази! Наприклад, середня пенсія колишнього судді Конституційного суду – більше 200 тисяч. А рядового вченого – три тисячі сімсот. Переглянути розмір пенсії – обіцяють в уряді. Але виконати це багатомільярдні рішення – непросте завдання. Як її вирішать?
Вони пропрацювали по сорок років і більше. Але навіть в старості їм не до відпочинку.
З дванадцяти мільйонів пенсіонерів половина отримує менше півтори тисячі гривень. Але є і "пенсійна еліта": якщо вірити статистиці, на заслуженому відпочинку аж ніяк не бідують 19000 осіб.
Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України дванадцять років вивчає нарахування пенсій. І її саму лякає перспектива виходу на заслужений відпочинок.
Більшість нарахувань "прив'язані" до застарілих зарплат. Навіть якщо ви добре заробляли і маєте великий стаж, без урахування сучасних окладів ваша пенсія залишиться маленькою.


https://www.youtube-nocookie.com/watch?v=Vi6ki7CTxCk

http://ukr.segodnya.ua/ukraine/v-ukraine-chetyre-iz-pyati-pensionerov-poluchayut-minimalnuyu-summu--1009222.html

photo

02.04.2017

Ситуація з платежами за комунальні послуги в цілому по країні - все гірше. Ось, наприклад, навіть в Києві - одному з найбільш придатних для життя міст - заборгованість по оплаті тільки за тепло - вже майже п'ять мільярдів гривень, і при цьому середня зарплата киян - близько десяти тисяч гривень.

Якщо ж порахувати по всіх регіонах країни, то середня зарплата українців - помітно менше - трохи більше шести тисяч.

І якщо це середні показники, то які ж насправді - мінімальні зарплати? Олена Мітясова - з'ясувала, чому обіцяні Кабміном 3200 - отримують далеко не всі.

Як прожити на одну зарплату? У всьому собі відмовляти, а гроші витрачати тільки на їжу і комуналку! В Україні за межею бідності понад 60% населення. І це офіційні дані ООН. Там підрахували фактичний прожитковий мінімум українця.

"Офіційно затверджений прожитковий мінімум на людину 1544, але цей же набір товарів і послуг, порахований у фактичних цінах ринку, наприклад, за лютий місяць склав 2768, можемо вважати 2800", - говорить Людмила Черенько, завідувач сектором дослідження рівня життя Інституту демографії.


http://podrobnosti.ua/2170250-povyshenie-minimalki-udarilo-po-malomu-biznesu-video.html


photo

31.03.2017

"Виміри життя": Українці стали жити довше, але чи заможніше та Де навчаються і хто допомагає соціалізуватися дітям-аутистам
Українці стали жити довше, але чи заможніше? – про це поговоримо  у наших "Вимірах життя" з  директором Інституту демографії та соціальних досліджень Еллою Лібановою.

http://www.eramedia.com.ua/article/257770-vimri_jittya_ukrantc_stali_jiti_dovshe_ale_chi_zamojnshe_ta_de_n/

 


photo

31.03.2017

За минулий рік Україна опустилася на 3 пункти в рейтингу Індексу людського розвитку, зайнявши 84 місце з 188 країн.
Перше місце зайняла Норвегія. Росія і Казахстан "обігнали" Україну в списку.
В ООН порахували, що в 2016 році, в порівнянні з попереднім роком, в Україні впав середній національний дохід на душу населення. Зате тривалість життя збільшилася на 1 рік і 3 місяці, і майже на 3 роки збільшилася тривалість освіти. Університетською освітою охоплені 2/3 осіб студентського віку.
Незважаючи на це, 60% українців живуть за межею бідності.
Причиною падіння в рейтингу ООН є не тільки війна. За словами директора Інституту демографії і соцдосліджень Елли Лібанової, потрібна послідовність влади, щоб зміна Президента, прем'єра, парламенту не означало зміну курсу.


Повний текст Доповіді ПРООН доступний на сайті ПРООН за посиланням: http://hdr.undp.org/

Інформація на сайті офіційного представництва ООН в Україні: http://www.un.org.ua/ua/informatsiinyi-tsentr/news/4089-dopovid-proon-ukraina-zainiala-84-e-mistse-sered-188-krain-svitu

Відео з презентації звіту доступне на сайті інформаційної агенції УНН за посиланням: http://www.unn.com.ua/uk/news/1655369-v-oon-zayavili-scho-70-ukrayintsiv-perebuvayut-za-mezheyu-bidnosti


https://ukurier.gov.ua/uk/articles/yakist-zhittya-v-ukrayini-ocinki-ekspertiv/

http://24tv.ua/ru/rossija_obognala_ukrainu_v_indekse_chelovecheskogo_razvitija_n800366
https://bdzhola.com/news/bilshe-polovini-ukrajintsiv-zhivut-za-mezheju-bidnosti
http://ridna.ua/2017/03/60-naselennya-ukrajiny-zhyvut-za-mezheyu-bidnosti-oon/
https://znaj.ua/news/kilkist-bidnyh-ukrayinciv-vstanovyla-antyrekord---oon
https://euroua.com/ukraine/society/10043-bednost-v-ukraine-bolee-60-naseleniya-zhivut-v-nishchete


photo

30.03.2017

30 березня під головування Віце-прем’єр-міністра України Павла Розенка відбулося засідання Міжвідомчої робочої групи з питань науково обґрунтованого оцінювання демографічного розвитку України, учасники якої обговорили питання проведення перепису населення в Україні.
Павло Розенко нагадав, що останній перепис населення проводився ще у 2001 році. «Безумовно, світова практика визначає необхідність проведення перепису кожні 10 років. Але через нестачу, серед іншого, фінансових ресурсів, проведення перепису хоч і призначалося, але постійно переносилося», - сказав він.
Павло Розенко підкреслив, що тільки перепис населення дає повну картину тих процесів, які відбуваються в країні. «І йдеться не лише про демографічну ситуацію, а про значно ширше коло соціально-економічних показників», - наголосив Віце-прем’єр-міністр.
У засіданні взяли участь Міністр соціальної політики України Андрій Рева, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України д.е.н., професор, академік НАН України Елла Лібанова, представники Державної служби статистики України, інших міністерств і відомств, науковці.
На думку учасників засідання, перепис населення повинен бути проведений якомога швидше, адже жоден інший альтернативний метод оцінювання демографічного розвитку не може дати більш достовірної картини соціально-демографічного розвитку України.

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=249864770&cat_id=244276429
https://strana.ua/news/63364-v-kabmine-sobirayutsya-provesti-perepis-naseleniya-kotoruyu-nuzhno-bylo-sdelat-eshe-5-let-nazad.html
http://censor.net.ua/news/434311/v_ukraine_hotyat_kak_mojno_skoree_provesti_perepis_naseleniya
http://24tv.ua/u_kabmini_zrobili_zayavu_shhodo_novogo_perepisu_naselennya_n800380


photo

29.03.2017

29 березня 2017 року на засіданні Президії НАН України віце-президент НАН України академік С.І. Пирожков виголосив Національну доповідь «Цивілізаційний вибір України: парадигма осмислення і стратегія дії».
У підготовці Національної доповіді взяли участь Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України, Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, Інститут соціології НАН України, а також фахівці Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України», Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Доброва НАН України.
За словами віце-президента НАН України академіка НАН України В.І. Пирожкова, вибір теми для Національної доповіді зумовлено 25-ю річницею незалежності України.
«Це – слушна нагода для осмислення того шляху, що ми вже пройшли. Настав час надати відповідь на питання, які вподобання та цінності сповідує сучасне українське суспільство та який образ майбутнього воно прагне сформувати для наступних поколінь?», - зауважив академік НАН України В.І. Пирожков.
У сучасному мінливому світі порушується усталений міжнародний порядок, стрімко розвиваються нові технології комунікації, локалізуються економічні та етнокультурні відносини в напрямі становлення цілісної планетарної цивілізації. За таких умов, кожна країна мусить зробити вибір власного шляху розвитку.


https://www.facebook.com/NASofUkraine/videos/1692598824372907/

http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news1/Pages/View.aspx?MessageID=2976
Ознайомитися з повним текстом доповіді можна за посиланням: http://nbuviap.gov.ua/images/nauk-mon/Cuvilizaciynuy_vubir_Ukrainu.pdf


photo

28.03.2017

28 березня о 13:00 інформаційне агентство Голос UA провело прес-конференцію на тему: «Яких сюрпризів чекати від нового трудового кодексу?»
У прес-конференції взяли участь:
-Андрій Павловський - експерт з соціальних питань,
-Михайло Волинець - голова Конфедерації вільних профспілок,
-Лідія Ткаченко - провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ,
-Олексій Якубін - політолог.
Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соцдосліджень НАНУ, зазначила:
"На жаль, як показує практика, в нашій країні трудове законодавство порушується так само, як і інші закони. У нас у державі не працюють закони. Вони не працюють, тому що їх не виконують. Їх порушують як громадяни, так і державні службовці, так і приватний сектор, роботодавці, бізнесмени, практично представники всіх верств населення. Законодавство ігнорують і не виконують. В проекті кодексу нема суттєвих погіршень. Питання у тому, що він не забезпечує кращого виконання трудових прав, що буде більше порядку, що стане менше неформальних трудових відносин чи менше стане зарплат у конвертах. Це буде залежати суто від практики, поведінки суспільства. Наша законотворча практика ставить під великий сумнів те, що буде реальне покращення ситуації у трудовій сфері, пов’язане із прийняттям цього нового кодексу".


http://golosua.tv/press_room/17_03_28_03-06_kakih_podvodnyih_kamney_ojidat_ot_novogo__trudovogo_kodeksa_presskonf_0
http://newsnetwork.tv/movie/20420/


photo

28.03.2017

28 березня 2017 року на Українському радіо в програмі «Інший погляд» на тему: «Трудова книжка в електронному форматі: переваги та недоліки майбутнього нововведення» в прямому ефірі взяла участь провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення, кандидат економічних наук Ірина Новак.

Слухати запис програми:
http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=1585504


photo

25.03.2017

Про народжуваність і старіння українців розповів заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Олександр ГЛАДУН.
- Зараз чисельність населення України - 42,5 мільйона чоловік (це без населення Криму, чисельність населення якого становить 2,3 мільйона чоловік). З початку 90-х йде постійне зменшення: у 1992-93 роках було 52 мільйони.
Крім зменшення населення, відбулося і зміна репродуктивної поведінки жінок: народжувати стали в більш пізньому віці. Зараз середній вік матері при народженні дитини становить 27 років, у той час як на початку 90-х років минулого століття цей показник становив 24 роки.
Активно йде процес старіння населення. І сьогодні наша країна знаходиться, напевно, в десятці найстаріших країн світу.

http://kp.ua/life/570761-demohrafyia-ukrayn-my-ne-umyrauischaia-natsyia


photo

21.03.2017

Українці отримують одну з найнижчих пенсій в Європі. У цьому році Кабмін анонсує масштабну пенсійну реформу, після якої повинна з'явитися можливість запустити накопичувальний рівень системи. За даними пенсійного фонду (ПФ), на більшість Українців заслуженому відпочинку отримують менше 1500 гривень, при цьому мінімальна пенсія на даний момент - 1247, а максимальна - 58,7 тисячі гривень. Сайт "Сегодня" з'ясував, як йдуть справи в пенсійній системі України.
Пенсію в Україні отримують 11,9 мільйона чоловік, повідомили в ПФ. За останні кілька років кількість пенсіонерів значно скоротилося, пов'язано це з анексією Криму Росією і тимчасовою втратою контролю над окремими регіонами Донецької і Луганської областей. Правда, разом з пенсіонерами на окупованих територіях залишилися і працездатні українці, велика частина яких перестала платити єдиний соціальний внесок (ЄСВ).
Більшість українських пенсіонерів - жінки. Як пояснюють в Інституті демографії та соціальних досліджень ім. Птухи, середня тривалість життя чоловіка в Україні майже на десять років менше, ніж жінки. Ризик для українця померти у віці до 60 років - 40%, в той час як в Швейцарії не доживають до 60 років всього 8% чоловіків.
"Біологічні фактори пояснюють 3-річну різницю, решта 7-8 років обумовлені соціально-економічними та психологічними відмінностями. Чоловіки, мабуть, більше випивають, частіше курять, менше займаються фізкультурою, частіше працюють у шкідливих і небезпечних умовах, занадто пізно звертаються до медиків ... потрібно врахувати і високу смертність в ДТП ", - розповідає директор інституту, професор Елла Лібанова.

http://www.segodnya.ua/economics/enews/skolko-pensionerov-soderzhit-kazhdyy-ukrainec-pochemu-tak-ploho-i-kto-zhivet-na-pensiyu-vyshe-50-tys-grn--987386.html

http://ukr.segodnya.ua/ukraine/skolko-v-ukraine-pensionerov-pochemu-tak-malo-muzhchin-dozhivayut-do-pensii--1005749.html

https://galfinance.info/ekonomika-ta-biznes/2017/03/23/skilki-v-ukraini-pensioneriv-chomu-tak-malo-cholovikiv-dozhivayut-do-pensii/

http://dengi.ua/finance/294971-V-Ykraine-vse-menshe-myjchin-dojivaut-do-pensii

http://vkurse.ua/ua/business/pochemu-tak-malo-muzhchin-dozhivayut-do-pensii.html


photo

21.03.2017

Нас буде ще менше: До 2050 року населення України скоротиться до 32 мільйонів осіб
Такий песимістичний прогноз озвучив аналітичний підрозділ групи "The Economist". Катастрофічного зменшення населення очікує й Світовий банк, якщо найближчими роками в нашій країні кардинально нічого не зміниться, зокрема, не зростатиме економіка більше аніж на 1 - 2% щорічно.
- На сьогоднішній день досить численним є покоління населення, народжене в 60 - 80-х роках, - розповідає газеті Експрес Лідія Ткаченко, старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень. - З часом ці люди, як то кажуть, сходитимуть з арени, тобто помиратимуть, а основу населення становитиме нечисленне покоління, що народилося на початку цього століття, у час економічної кризи. Це одна з головних причин, чому українців суттєво поменшає.
У нас може бути два сценарії розвитку подій. Оптимістичний передбачає: якщо народжуваність й тривалість життя зростатиме, тоді до 2050 року в Україні проживатиме 39 млн. осіб. Коли ж ці два чинники залишаться такими, як сьогодні, тобто і народжуваність не підвищуватиметься, й тривалість життя не зростатиме, то населення може скоротитися до 32 млн. осіб чи й менше.

http://expres.ua/digest/2017/03/21/233850-nas-menshe-2050-roku-naselennya-ukrayiny-skorotytsya-32-milyoniv-osib


photo

17.03.2017

В Україні десять працюючих утримують своїми податками більше 11 пенсіонерів. За рік кількість українців на заслуженому відпочинку скоротилася на 300 тисяч осіб, це пов'язано в першу чергу з подіями на сході країни – на території т. зв. "республік" українські пенсії не виплачуються. При цьому середня пенсія на даний момент досягла всього 1828 гривень. Сайт "Сегодня" з'ясував, де живуть найбагатші пенсіонери.
Найбільші пенсії, згідно з даними Пенсійного фонду, в Києві – 2408 гривень. Це пов'язано з високими середніми зарплатами в столиці. На другому місці Донецька область – 2102 гривні, а замикає трійку лідерів по рівню середньої пенсії Дніпропетровська область – 1949 гривень.
Найнижчі пенсії одержують жителі Тернопільської області – 1560 гривень. Середня пенсія нижча за 1700 гривень також у Чернівецькій, Хмельницькій, Херсонській, Закарпатській, Рівненській, Кіровоградській, Вінницькій та Волинській областях.
На даний момент в Україні пенсії вище 10,7 тис. гривень не призначаються за рішенням уряду. Однак, як розповідає старший науковий співробітник інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко, судді, які вийдуть на пенсію в цьому році, обмеження "не вище 10,7 тис. на пенсії" не відчують – для них Конституційний суд цю норму скасував.
Середня пенсія судді, згідно з даними Пенсійного фонду – майже 22 тисячі гривень. Також на високі пенсії можуть розраховувати парламентарії – на даний момент середня пенсія нардепа досягає 15 тисяч гривень.

http://ukr.segodnya.ua/economics/enews/gde-zhivut-samye-bogatye-pensionery-v-ukraine--982046.html

http://hvylya.net/news/digest/gde-zhivut-samyie-bogatyie-pensioneryi-v-ukraine.html

http://hyser.com.ua/community/gde-zhivut-samye-bogatye-pensionery-v-ukraine-176358

http://ibilingua.com/de-zhivut-najbagatshi-pensioneri-v-ukrayini/

http://acc.cv.ua/chernivtsi/20288-de-zhivut-najbagatshi-pensioneri-v-ukrajini-chernivtsi-v-kintsi-rejtingu


photo

16.03.2017

Солідарна система переживає кризу не лише в Україні. Головна проблема – демографічна ситуація. Медицина не стоїть на місці, умови праці поліпшуються, в результаті люди живуть довше. Крім того, жінки в розвинених країнах не поспішають народжувати дітей, а займаються кар'єрою. Покоління дітей скорочується, при цьому старих людей не стає менше. В Україні вже зараз 10 працюючих утримують 11 пенсіонерів. За підрахунками Інституту демографії і соціальних досліджень, вже до 2050 це співвідношення стане критичним – 10 працюючих будуть "годувати" 15 пенсіонерів.
Скоротити кількість українців на "заслуженому відпочинку" і збільшити кількість працюючих можна за рахунок збільшення пенсійного віку. Цим шляхом пішла більшість країн Європи. Так, у ЄС середній вік виходу на пенсію досяг 65 років. Більш того, Єврокомісія рекомендувала підвищувати пенсійний вік до 70 років. Деякі німці вже зараз виходять на заслужений відпочинок у 67.
Якщо в Україні збільшити пенсійний вік до 65 років – кількість пенсіонерів зменшиться на один мільйон. Якщо до 62 років – на 500 тисяч, підрахували в Інституті демографії. Питання перегляду пенсійного віку викликало бурхливі обговорення. Приміром, на сайті "Сегодня" проти цього кроку виступили понад 85% з 12 тисяч опитаних читачів.
Експерт у сфері пенсійного забезпечення, старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко пояснює: для того, щоб накопичувальні пенсії дійсно вплинули на добробут українців, заощадження потрібно відкладати близько 40 років. Тобто збирати "на старість" потрібно з 20 років.

http://ukr.segodnya.ua/economics/enews/novye-podrobnosti-pensionnoy-revolyucii-v-ukraine-chto-budet-s-pensionnym-vozrastom-pensiyami-i-nalogami--971952.html

https://news24.if.ua/2017/03/16/novi-podrobici-pensijno%D1%97-revolyuci%D1%97-v-ukra%D1%97ni-shho-bude-z-pensijnim-vikom-pensiyami-ta-podatkami/

http://pl-ukr.net/blog/novi-podrobici-pensijjno%D1%97-revolyuci%D1%97-v-ukra%D1%97ni-shho-bude-z-pensijjnim-vikom-pensiyami-i-podatkami.html

http://panoptikon.org/articles/91545-novye-podrobnosti-pensionnojj-revoljucii-v-ukraine-chto-budet-s.html

http://minprom.ua/digest/226884.html


photo

15.03.2017

Не можна сказати, що чинна пенсійна система не працює, але залишити ситуацію у такому вигляді, у якому вона є зараз, не можна. Зараз в Україні 12 мільйонів пенсіонерів, у той час як ЄСВ регулярно сплачують трохи більше 10 мільйонів осіб. «Фактично 10 працюючих утримують 9 пенсіонерів, якщо рахувати також само зайнятих осіб і фізичних осіб-підприємців», – розповіла Ірина Ковпашко директор департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду, під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі. При цьому спостерігається тенденція сплачувати мінімальні внески – 704 гривні, у той час як пенсію для людей із повним стажем потрібно виплатити щонайменше на рівні 1247 гривень. Трохи більше половини людей отримують пенсію на рівні 1,5 тисячі гривень. Більшість пенсіонерів, близько 3 мільйонів 200 тисяч, отримують пенсію від 1500 до 2000 гривень.
Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, справжні проблеми почнуться тоді, коли досягне працездатного віку малочисельне покоління кінця 90-х років і пенсійного віку – численне покоління, яке працює зараз. «Яку б ми систему не запровадили, дворівневу чи трьохрівневу, це буде величезним викликом. Тому що для того, щоб нормально працювала накопичувальна система, хтось має створювати інвестиційний дохід. Якщо не буде кому працювати, хто його буде створювати?» – пояснила експерт.
Вона звернула увагу на те, що хоча дохід Пенсійного фонду за 2016 рік склав трохи більше 107 мільярдів ЄСВ і 143 мільярди – державних коштів, реально Пенсійний фонд більше половини пенсій сплачує коштами з ЄСВ. «Якщо брати саме дефіцит страхової солідарної системи – це трохи більше 80 мільярдів. А решта – це додаткові державні пенсійні програми. Зокрема, це різноманітні пенсійні виплати чорнобильцям, дітям війни, ветеранам війни, пенсії військовослужбовців, суддів – це суто державні зобов’язання», – пояснила Лідія Ткаченко.
На думку Лідії Ткаченко, відмовлятися від солідарної системи не можна, тому що це кращий вихід у випадку, коли наймані працівники становлять переважну більшість контингенту працездатних осіб, а в Україні це – 85% зайнятого населення. Але підвищення пенсійного віку можна розглядати як вихід. Твердження, що більшість людей в Україні не доживають до пенсії, не відповідає дійсності, зауважила вона: до пенсії доживають понад 85% жінок і понад 2/3 чоловіків, причому ці показники майже не змінювалися за останні 40 років.

http://uacrisis.org/ua/53703-10-pratsyuyuchih-utrimuyut-9-pensioneriv

http://elvisti.com/node/201907


photo

15.03.2017

Відбулась онлайн-конференція: яка демографічна ситуація в Україні? Яке співвідношення пенсіонерів і працюючих буде до 2020 року? Чому українці задумалися про масову еміграцію?
На запитання читачів "КП в Україні" відповідав заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України Гладун Олександр Миколайович.

http://kp.ua/press/6029-onlain-konferentsyia-kakova-demohrafycheskaia-sytuatsyia-v-ukraynevydeo#sort=new&p=1

https://www.youtube-nocookie.com/watch?v=RBvvUvD76vs

https://www.youtube-nocookie.com/watch?v=bTdEKJphsGM


photo

13.03.2017

Аналітичний підрозділ групи The Economist прогнозує Україні до 2050 року скорочення населення до 32 мільйонів чоловік. Про фактори, що впливають на демографічні процеси в Україні, кореспондент ГолосUA розпитала директора Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Еллу Лібанову.
- Як скоротиться населення України до 2050 року?
- До 2050 року населення України скоротиться до 36 мільйонів осіб, але з урахуванням ситуації, якщо Крим і Донбас не повернуться в Україну, то кількість громадян знизиться до 32 мільйонів. Такий невтішний прогноз пов'язаний з низькою тенденцією народжуваності і високим рівнем смертності та великим потоком міграції. Крім того, в Україні в принципі старе населення і вичерпаний потенціал демографічного зростання. Адже з 60-х років минулого століття українок не народжують необхідну кількість дітей, для того щоб перекрити показники смертності. У підсумку, чисельність покоління батьків не заміщується чисельністю покоління дітей. Тобто, по факту не виходить, щоб покоління дітей не було більше, ніж покоління батьків.

http://ru.golos.ua/suspilstvo/e_libanova_do_2050_goda_naselenie_ukrainyi_sokratitsya_do_36_millionov_chelovek_4333

http://gordonua.com/ukr/news/society/do-2050-roku-naselennja-ukrajini-skorotitsja-do-36-mln-osib-institut-demografiji-177154.html

http://ru.golos.ua/suspilstvo/do_2050_goda_naselenie_ukrainyi_sokratitsya_do_36_millionov_chelovek__ekspert_8425


photo

10.03.2017

10 березня 2017 року відбулося засідання Науково-експертної ради Міністерства соціальної політики України під головуванням першого заступника Міністра Ольги Крентовської.
У засіданні взяли участь Віце-президент Національної академії наук України, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України Валерій Геєць та директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Національної академії наук України Елла Лібанова.
Під час засідання вони висловили думку про необхідність більш тісного співробітництва між науковцями та фахівцями, які займаються практичною діяльністю, а також наголосили на необхідності спрямування результатів наукових досліджень на впровадження реформ в Україні.
Представники наукових установ представили звіти про виконання науково-дослідних та науково-технічних розробок, виконаних на замовлення Мінсоцполітики за рахунок бюджетних асигнувань у 2016 році.
Водночас на засіданні було затверджено проект Плану роботи Науково-експертної ради Мінсоцполітики на 2017 рік та обговорені напрями наукових досліджень на середньострокову перспективу (2018-2020 роки).

http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=249804886


photo

09.03.2017

Наукові установи Відділення економіки НАН України спільно з низкою недержавних і громадських організацій стали учасниками реалізації пілотного проекту із залучення до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб.
Пілотний проект здійснюється у трьох областях – Харківській, Львівській і Полтавській – за підтримки Світового банку й відповідно до постанови Кабінету Міністрів України (№1154 від 02.12.2015: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=248750490). Замовником проекту виступає Міністерство соціальної політики України.
9 березня 2017 року у Львівській обласній державній адміністрації (ОДА) відбулася зустріч академіка-секретаря Відділення економіки НАН України, директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України академіка Е.М. Лібанової та голови Львівської ОДА О.М. Синютка. Під час зустрічі були присутні також директор Інституту регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України доктор економічних наук, професор В.С. Кравців і керівники профільних департаментів адміністрації.
В ході зустрічі обговорювалася основна мета проекту – повернення до активної економічної діяльності працездатних громадян, які впродовж тривалого часу не працюють і одержують державну соціальну допомогу, та внутрішньо переміщених осіб. Умови пілотного проекту передбачають надання цим особам поворотної фінансової допомоги для започаткування власного бізнесу або їх працевлаштування на підприємствах, що вже діють, чи залучення до оплачуваних громадських робіт.
Сторони домовилися про подальшу співпрацю та шляхи реалізації вказаного пілотного проекту у Львівській області.

http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news1/Pages/View.aspx?MessageID=2929


photo

08.03.2017

Елла Лібанова представлення не потребує, в Україні її називають просто "головним демографом країни". Насправді Елла Марленівна вже 10 років очолює інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, є вченим в області соціоекономіки, демографії та економіки праці, доктором економічних наук.
В інтерв'ю Знай.ua Елла Лібанова розповіла про майбутній перепис населення, власний оптимізм і про помилки влади.

http://znaj.ua/news/regions/98481/ella-libanova-ukrayinski-novini-formuyut-u-lyudini-pochuttya-bezvihodi.html

http://newsonline24.com.ua/ella-libanova-ukrainskie-novosti-formiruyut-u-cheloveka-chuvstvo-bezysxodnosti/

http://uaport.net/news/ua/t/1703/08/14417783


photo

06.03.2017

Україна багато чого не знає про своїх громадян, впевнена Елла Лібанова, доктор економічних наук, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи Національної академії наук України.
На думку фахівця, реальних цифр, що відображають міграційні процеси в Україні, немає сьогодні ні в кого, оскільки головна проблема – відсутність даних про населення. “Останній перепис жителів країни проводився ще в 2001 році, тоді як ООН рекомендує робити це раз на десятиліття. Ви ніде не знайдете надійної статистики, в тому числі – скільки українців виїжджає на заробітки. Що сьогодні відбувається з населенням України, я як демограф не знаю”, – зізнається вчений.
Сусідні країни забирають розум і руки.
Для отримання хоч якоїсь інформації Інститут демографії та соціальних досліджень України налагодив зв’язки з організаціями українських емігрантів. “Це найбільш надійне джерело. Більшість українців виїхали на заробітки в країни ЄС, скориставшись візами, за якими можна працювати. Якщо, наприклад, польські роботодавці просять у свого уряду видати дозвіл на легальну роботу мільйону сезонних робітників українців, то ми розуміємо, що цей мільйон там дійсно є”, – розповідає Елла Лібанова.
Важко фіксувати і кількість українських студентів, які навчаються за кордоном. Держслужба статистики такими даними не володіє. Відомо, що в 2015 році вузи країни випустили 374 тисячі бакалаврів. За словами демографа, молодь з України охоче їде за дипломами бакалавра в Польщу, Чехію та Словаччину. Ці країни отримують гранти від ЄС, розраховані на певну кількість студентів. Але сьогодні поляки, чехи, словаки їдуть вчитися далі на Захід, тому їхні місця займає українська молодь.

http://news.finance.ua/ua/news/-/395991/ukrayinski-fahivtsi-vyyizhdzhayut-iz-krayiny-shhob-nepovernutysya

http://24news.com.ua/31133-pochemu-emigriruyut-ukrainskie-specialisty/

http://4vlada.net/obshchestvo/ukrainskie-spetsialisty-uezzhayut-iz-strany-chtoby-nevernutsya

http://minprom.com.ua/digest/226169.html


photo

02.03.2017

Уряд України хоче відмовитися від регулювання цін на соціально значущі продукти харчування, націнка на які не могла перевищувати 15%. То скільки тепер будуть коштувати найнеобхідніші продукти і як це позначиться на рівні життя українців? – прогнози надали в програмі «Виміри життя». Експертами виступили: д.економ.н., професор, екс-Міністр економіки, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий і завідуюча сектором дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько.



http://www.eramedia.com.ua/article/255801-vimri_jittya_bez_regulyuvannya_tcn_sklki_budut_koshtuvati_nayine/


photo

02.03.2017

Українські фахівці їдуть з країни, щоб (не) повернутись та чому мовчить українська статистика?

Коментар для DW директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академіка НАН України Елли Лібанової.



Читати повністю


photo

02.03.2017

Середній українець виріс до 175 см, до 38 років важить 79 кг, одружений. Такий узагальнений портрет нашого співвітчизника, виходячи з даних Держстатистики за минулий рік.
Як роз'яснила нам заввідділу досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соцдосліджень НАН України ІДС Людмила Черенько, середня українка статистично старше за середнього українця, але це тому, що жінки у нас живуть довше за чоловіків на 10-12 років, залишаючись вдовами. А насправді чоловік в родині, як правило, старший за дружину або вони – ровісники.
"Наші співвітчизники хочуть вчитися: майже дві третини після закінчення середньої школи продовжили освіту, хоча вуз закінчив лише кожен четвертий. Можливість досягти вищого рівня життя у більшості асоціюється із закінченням ВНЗ або коледжу, тому батьки намагаються, щоб донька чи син отримали диплом. А потім чекають не дочекаються хоч одного онука, адже це світова тенденція, що освічені жінки будують кар'єру, тому народжують в 2-3 рази менше дітей, ніж жінки, які закінчили тільки школу", – каже Черенько. За її словами, в українців генетично закладено прагнення більше працювати, щоб краще жити. "Але саме з цієї причини населення країни з кожним роком скорочується, адже чим вище рівень достатку родини, тим менше в ній дітей", – впевнена заввідділу.



http://ukr.segodnya.ua/ukraine/portret-srednego-ukrainca-899201.html


photo

02.03.2017

Кілька тижнів тому Кабмін затвердив бюджет Пенсійного фонду (ПФ) на цей рік: на пенсії планують витратити близько 284 мільярдів гривень (торік було 257 мільярдів). Майже половина від цієї суми – дефіцит Пенсійного фонду, який компенсують за рахунок держбюджету, решта – надходження від соціальних внесків. Торік "діра" в бюджеті ПФ досягла 145 мільярдів, а в цьому році, згідно з затвердженим планом, скоротиться до 141,5 мільярда.
Складна економічна ситуація і тимчасова втрата Донбасу відбилася і на Пенсійному фонді. В 2015-му, розповідає старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко, кількість працюючих у результаті військового конфлікту скоротилася на два мільйони осіб. "На Донбасі були підприємства з високими зарплатами, які найчастіше виплачували їх "у білу", з них сплачувалися внески в Пенсійний фонд. Так вийшло, що Україна втратила два мільйони платників внесків, при цьому більшість пенсіонерів на цій території, ті, хто зміг, зареєструвалися на підконтрольній території і продовжують отримувати пенсію", – розповідає вчений.



http://ukr.segodnya.ua/economics/enews/kogda-ukraincam-zhdat-radikalnogo-povysheniya-pensiy--893246.html

http://dengi.ua/finance/294528-Dojdytsya-li-ykrainci-radikalnogo-povisheniya-pensii


photo

01.03.2017

Нещодавно суспільство збурила заява підлеглого Гройсмана про те, що працюючі пенсіонери з часом повинні будуть визначитися - хочуть отримувати зарплату чи пенсію. "Доведеться вибирати, - сказав міністр соціальної політики Андрій Рева. - Правило "або пенсія, або зарплата" діє в усьому світі", пише газета "Експрес".
"Маю 40 років страхового стажу, та мушу працювати, - каже 62-річна пенсіонерка Галина Струк.- Бо пенсію отримую мізерну - 1450 гривень. На такі гроші прожити неможливо, половина йде на комунальні виплати, хоч призначили субсидію. Не хочу сидіти на шиї в дітей". І таких історій - тисячі.
- Я б сказала - мільйони, - коментує Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. - За даними Пенсійного фонду, кількість працюючих пенсіонерів - 2,3 мільйона із 12 мільйонів загальної кількості, тобто кожен п'ятий пенсіонер далі працює. Останніми роками запроваджено кілька істотних обмежень щодо пенсій для них, але їх не стало менше.



http://expres.ua/news/2017/03/02/230670-reva-znovu-shokuvav-detalyamy-maybutnoyi-pensiynoyi-reformy


photo

01.03.2017

В Україні одні з найнижчих пенсій в Європі. Індексація на 10,1%, яка передбачена в державному бюджеті, збільшить мінімальну пенсію до 1373 гривні в грудні 2017 року. Крім індексації, в уряді також анонсують "осучаснення" пенсій. Старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко впевнена: в першому півріччі цього року "осучаснити" пенсії не вдасться, крім того, уряду буде складно знайти додатково 40 мільярдів гривень на реалізацію "осучаснення".
За підрахунками Кабміну, осучаснення пенсій обійдеться державі в 30-40 мільярдів гривень. Експерти впевнені: зібрати додатково таку суму буде дуже складно. "Звісно, стільки вони навряд чи зберуть. Цифри називалися дуже різні. На осучаснення, як говорив Розенко, потрібно 40 мільярдів. Ми робили підрахунки, за якими виходило, що потрібно близько 70 мільярдів гривень, щоб відчутно осучаснити пенсії. Стільки грошей вони не зберуть. Та й важко оцінити, скільки отримаємо за зарплатами, яка буде динаміка, що буде з економікою", – говорить Лідія Ткаченко.



http://ukr.segodnya.ua/economics/enews/budet-li-osovremenivanie-pensiy-mnenie-eksperta--893989.html


photo

01.03.2017

1 березня 2017 року в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України відбувся круглий стіл на тему: «Перспективні професії: шляхи визначення, підходи до прогнозування», співорганізатором якого стало Міністерство освіти і науки України. Ключові питання, які були обговорені під час круглого столу: проблеми визначення найбільш затребуваних для суспільства та економіки професій; шляхи налагодження співпраці місцевої влади, роботодавців та навчальних закладів у підготовці робітничих кадрів для потреб регіонів.
В обговоренні основних питань взяли участь: Лібанова Елла Марленівна – директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи; Хобзей Павло Кузьмович – заступник Міністра освіти і науки України; Продан Оксана Петрівна – народний депутат України; Кучинський Микола Сигізмундович - директор департаменту професійної освіти Міністерства освіти і науки України; Кікіна Сергій Омелянович – директор департаменту ринку праці та зайнятості Міністерства соціальної політики України; Купрій Ольга Дмитрівна – начальник управління прогнозування, бюджетування та статистики Державної служби зайнятості; Пашкіна Тетяна – контент-експерт порталу Rabota.ua та інші.
У виступах прозвучали пропозиції щодо необхідності: налагодження якісної системи регіонального прогнозування ринку праці; перегляду змістовного наповнення освітніх програм; створення та затвердження професійних та освітніх стандартів; сприяння налагодженню профорієнтаційної роботи з молоддю, а також підвищення популярності робітничих професій у суспільстві.

Список учасників
Порядок денний


photo

26.02.2017

Цього року українці на заслуженому відпочинку "розбагатіють" на 2% за умови, якщо рівень інфляції, як передбачено в бюджеті країни, складе 8,1%. Лідія Ткаченко пояснює: доходи дійсно виростуть, але не для всіх пенсіонерів. "У нас закон так написаний, що ніколи не буде нормальної індексації. Якщо у пенсіонера розрахункова страхова пенсія нижча за прожитковий мінімум, йому індексація не покладена. А у нас переважна більшість пенсіонерів, близько восьми мільйонів чоловік, отримують дотацію до прожиткового мінімуму, тому що пенсії давно не осучаснювати, вони ніколи не отримають нормальну індексацію ", - розповідає вчений.
Відзначимо, середня пенсія в Україні досягла 1800 гривень, при цьому близько 300 тисяч пенсіонерів живуть на мінімалку в 1247 гривень. У той же час тисячі українців на заслуженому відпочинку отримують більше 20 тисяч гривень. Як кажуть експерти, найбагатші пенсіонери - судді у відставці. Як написав на своїй сторінці в соцмережі екс-міністр фінансів, нардеп Віктор Пинзеник, пенсія судді Конституційного Суду буде на рівні 226 тисяч гривень, а у голови - 235 тисяч гривень.
Щоб доходи пенсіонерів не продовжували падати, необхідно скорочувати рівень інфляції, впевнена старший науковий співробітник інституту демографії та соціальних досліджень.
"В ідеалі потрібно, що інфляція не була такою високою. Чому в Радянські часи не було такої проблеми? Тому що ціни не росли. Або, наприклад, в розвинених країнах інфляція за рік може скласти 0,5%, у нас же інфляція може бути і 50 і 15%, звичайно, це такі особливості не надто розвиненої економіки. Виходить, що і економічних можливостей у державного бюджету немає. Якщо криза, зрозуміло, що і так в бюджеті грошей немає ні на що. Треба стає на шлях сталого розвитку , щоб не було такого зростання цін. Це найдовший і найправильніший шлях ", - говорить Лідія Ткаченко.



http://antikor.com.ua/articles/154063-cherez_neskoljko_mesjatsev_vyrastut_pensii_i_prohitochnyj_minimum_pochemu_ukraintsy_ne_stanut_bogach


photo

26.02.2017

За три останні роки населення України скоротилося на 318 тисяч людей, а сама держава ставить європейські антирекорди в демографії. Причин такої ситуації кілька, і вони можуть призвести до соціальної катастрофи в майбутньому, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.
Лише за минулий рік маленьких українців з'явилося на 50 тисяч менше, ніж 2015 року, а населення скоротилося загалом на 176 тисяч чоловік. "Для того, щоб населення у нас відновлювалося, потрібно, щоб у нас народжувалося 22 дитини на 10 жінок", - пояснює завідувач відділу Інституту демографії та соціальних досліджень Ірина Курило. Нині ж ця цифра – 15, і це на 2 дитини менше загальноєвропейського рівня. Виною тому і війна, і нестабільність у країні, і фінансові проблеми в суспільстві. "Зокрема, це допомога на народження дитини, яка на сьогодні становить 41280 гривень", - пояснив директор департаменту державної соціальної допомоги Міністерства соціальної політики України Віталій Музиченко.



https://tsn.ua/ukrayina/u-radi-nadumali-pidnyati-viplati-za-narodzhennya-ditey-do-130-tisyach-griven-887299.html


photo

26.02.2017

В Україні середня пенсія - найнижча в Європі. Цього року Кабінет міністрів провів "реформу заробітної плати" - мінімалку підняли в два рази до 3200 гривень, це, вважають чиновники, дозволить з часом скоротити дефіцит Пенсійного фонду (ПФ) і збільшити пенсії. Однак, як відзначають експерти, самостійно солідарна система забезпечити українців високими пенсіями не може, для цього необхідно запускати накопичувальний рівень і вкладати кошти в приватні фонди. "Сегодня" з'ясував, як накопичити на високупенсію в Україні.
Крім того, як розповідає старший науковий співробітник інституту демографії тасоціальних досліджень Лідія Ткаченко, судді, який вийдуть у відставку в цьому році,обмеження "не вище 10,7 тис. на пенсії" не відчують - для них Конституційний суд цюнорму скасував. Як написав на своїй сторінці в соцмережі народний депутат ВікторПинзеник, пенсії суддів - 80% від зарплати, це більше 260 тисяч гривень.
"Людей дратує ця нерівність. Коли основна маса отримує 1500, грубо кажучи, середня пенсія у нас зараз десь 1850 гривень, а суддя отримує 21 тисячу. За що судді на пенсії внашій бідній країні при всьому при тому ... Давайте тоді всім 21 тисячу платити. Чомусь не виходить. Яка б не була міра відповідальності на їх роботі, вони ж уже на пенсії, вониж уже не працюють. Уже відповідальності цієї немає - чому потрібно платити 20 тисяч? Причому Конституційний суд зняв з ним обмеження максимального розміру", - розповідає вчена.



http://ukr.segodnya.ua/economics/enews/kak-poluchit-vysokuyu-pensiyu-v-ukraine-873871.html

http://vp.donetsk.ua/ukraina-mir/obshchestvo/57592-kak-poluchit-vysokuyu-pensiyu-v-ukraine


photo

25.02.2017

Мінімальна зарплата в цьому році зросла в два рази – до 3200 гривень, переглядати мінімалку в цьому році більше не будуть. Більше всіх від падіння економіки за минулі кілька років постраждали пенсіонери. На даний момент мінімальна пенсія в Україні – 1247 гривень, в цьому році її підвищать як мінімум на 90 гривень (в травні до 1312 гривень, в грудні - до 1 373 гривень).
Крім того, в уряді анонсували можливе "осучаснення" пенсій в середньому на 300 гривень для п'яти мільйонів українців.
Старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко впевнена, що доходи дійсно виростуть, але не для всіх пенсіонерів. "У нас закон так написаний, що ніколи не буде нормальної індексації. Якщо у пенсіонера розрахункова страхова пенсія нижча за прожитковий мінімум, йому індексація не призначена. А у нас переважна більшість пенсіонерів, близько восьми мільйонів осіб, отримують дотацію до прожиткового мінімуму, тому що пенсії давно не осучаснювали, вони ніколи не отримають нормальну індексацію", – розповідає вчений.
Крім того, в цьому році очікується і підвищення прожиткового мінімуму. На даний момент прожитковий мінімум в Україні становить 1544 гривень, в травні вын виросте до 1624 гривень, а в грудні - до 1700 гривень.


http://ukr.segodnya.ua/economics/enews/kak-i-pochemu-v-ukraine-rastut-ceny-kak-inflyaciyu-vozmut-pod-kontrol-i-chto-izmenitsya-v-blizhayshie-neskolko-let-872484.html


photo

25.02.2017

Самий жвавий рух як і раніше відбувається між Україною і Польщею. З 2016-го кордон перетнули 22,6 мільйона чоловік - на 6% більше, ніж у позаминулому році.
- Польща спростила умови працевлаштування для українців, тому приплив мігрантів в цю країну природний, - говорить заввідділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень Олексій Позняк. - Крім того в прикордонні з Польщею діє малий прикордонний рух, що сприяє переміщенню людей.
Більш популярною стала Угорщина - потік виїжджаючих і в'їжджають збільшився на 19%. Майже стільки ж - 17% набрала Румунія.
- Через Угорщину йдуть наземні шляхи до Хорватії та Чорногорії, де розташовані популярні курорти. Ця країна, так само, як і Румунія є транзитною в глиб Європи. Зокрема, через Угорщину йдуть потоки в Австрію. А через Румунію - в Італію та Іспанію, де багато українців знаходять собі роботу, - зазначає соціолог.
З зручними автошляхами в ці дві теплі і досить гостинні для заробітчан країни Олексій Позняк пов'язує і популярність Молдови. Хоча тут приплив мандрівників невеликий - всього 2%.


http://kp.ua/life/568164-ukrayntsy-staly-rezhe-ezdyt-v-belarus-no-chasche-v-rossyui


photo

24.02.2017

Цього року ситуація на ринку праці визначатиметься двома головними факторами: підвищенням мінімальної зарплати і економічним зростанням. “Мінімалка” вдвічі зросла з 1 січня і тепер становить 3200 грн. Стосовно підйому економіки, то обнадіює динаміка минулого року: в першому кварталі ВВП зріс на 0,1%, у другому – на 1,4%, в третьому – на 2%, а в четвертому, за попередніми даними Держстату, – на 4,7%.
В Інституті демографії та соціальних досліджень НАН України вважають, що спільно ці два фактори дадуть позитивний кумулятивний ефект для ринку праці. Старший науковий співробітник інституту Лідія Ткаченко прогнозує, що підвищення офіційної заробітної плати не стане причиною масових звільнень. “Я не схильна вважати, що офіційна зарплата 3200 грн може бути величезним шоком для нашого бізнесу. Підприємці, які працюють легально, платитимуть, як і платили. Якщо буде пожвавлення в економіці, то ніякої трагічної ситуації на ринку праці не буде”, – стверджує експерт.


http://news.finance.ua/ua/news/-/395807/faktor-3200-yak-zrostannya-minimalky-vplynulo-na-rynok-pratsi-v-ukrayini


photo

23.02.2017

"У роботодавців є декілька аргументів виставляти завищені вимоги до працівника. Приміром, для того, щоб потім легко знайти причину заплатити меншу зарплату, ніж обіцяли. Ніби працівник не відповідає всім вимогам, - розповідає Лідія Ткаченко, науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи.
- Іноді самі роботодавці не зовсім чітко розуміють, яким вимогам людина має відповідати на тій чи іншій посаді. Ще одна вагома проблема на нашому ринку праці - вікова дискримінація. Зазвичай є дві крайні категорії, які підпадають під дискримінацію за віком (ейджизм): люди до 25-ти, бо замало досвіду та компетенції, та люди за 40. На жаль, у нашій країні також дуже жорсткі стереотипи про те, що старші люди не можуть освоїти нові технології або не здатні засвоювати нові знання і завжди консервативні. Можуть також ставити обмеження для жінок, які створюють сім’ю, чи молодих мам".


http://expres.ua/news/2017/02/23/229500-pracevlashtuvannya-ukrayini-kogo-shukayut-robotodavci


photo

19.02.2017

Після підвищення мінімальної зарплати і податків для бізнесу багато експертів заговорили про зростання безробіття. Хоча деякі навпаки пообіцяли невелике пожвавлення економіки. ГолосUA вирішив з'ясувати, що ж насправді відбувається на ринку праці? І розібратися, позначилося підвищення мінімальної зарплати на якість і кількість роботи в Україні. Старший науковий співробітник інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко розповіла, який зростання безробіття очікує українців у поточному році і які найбільш затребувані спеціальності на ринку праці, а також кому найскладніше буде знайти роботу.


http://ru.golos.ua/suspilstvo/ltkachenko_pokazateli_slujbyi_zanyatosti_o_sostoyanii_ryinka_truda__ne_obyektivnyi_2


photo

17.02.2017

У цьому році уряд збирається провести масштабну пенсійну реформу, яка передбачена меморандумом про співпрацю з МВФ. Урядовці та міжнародні експерти працюють над тим, як скоротити гігантський дефіцит Пенсійного фонду в 140 млрд грн.
Поки що прем’єр-міністр Володимир Гройсман запевнив, що влада не буде підвищувати пенсійний вік. Втім, практично всі експерти впевнені, що в майбутньому це неминуче. Справа в тому, що зараз 10 працюючих українців утримують 11 пенсіонерів. Якщо ситуацію не змінювати, через кілька років на 10 працюють доведеться 15 пенсіонерів.
Старший науковий співробітник інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко пояснює, що скорочення кількості пенсіонерів на 1 млн пропорційно призведе до зростання числа працюючих. Таким чином навантаження на пенсійний фонд буде знижено.

http://www.segodnya.ua/economics/enews/kak-pensionnaya-reforma-izmenit-zhizn-ukraincev-otvety-na-glavnye-voprosy--826025.html
https://politeka.net/ua/407327-chomu-pidnyattya-pensiynoho-viku-nemynuche/

https://infokava.com/lang-uk/56541-kak-pensionnaya-reforma-izmenit-zhizn-ukraincev.html

http://nf.dp.ua/2017/02/kak-pensionnaya-reforma-izmenit-zhizn-ukraintsev-otvety-na-glavnyye-voprosy/

photo

16.02.2017

За тривалістю життя Україна опинилася на тому рiвнi, де були держави Захiдної Європи сто років тому.
МВФ наполягає на пiдвищеннi пенсiйного вiку в Українi до 63 рокiв. I це з погляду кредитора, який позичає нам кошти, цiлком логiчно. Адже долари МВФ - це грошi платникiв податкiв захiдних держав, якi давно виходять на пенсiю у 65 рокiв. Притому пенсiйний вiк в Українi - 60, а середнiй вiк виходу на пенсiю - лише 49, пише газета Експрес
До обговорення цiєї теми було запрошено Лiдiю Ткаченко, старшого наукового спiвробiтника Iнституту демографiї та соцiальних дослiджень, професора Тараса Чабана, голову Всеукраїнської громадської органiзацiї "Українська серцева фундацiя", та експерта з демографiчних проблем Олену Палiй.

http://expres.ua/main/2017/02/16/228470-mabut-zhyty-hochete-dovgo-dovgo


photo

16.02.2017

Як зазначає старший науковий співробітник інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко, нова мінімалка компенсувала кумулятивний рівень інфляції за останні кілька років. Так, з 2014 по 2016 роки, за даними НБУ, ціни виросли на 80,6%, а соціальні стандарти за цей же період підняли всього на 28,7%. Фактично, всі українці, доходи яких залежать від держави, в тому числі пенсіонери і бюджетники, стали біднішими в 1,5 рази.
Уже в цьому році мінімалка виросла в два рази, наздогнавши накопичений за кілька років рівень зростання цін. Українці, які і до цього заробляли більше 3200, нововведення уряду на собі не відчули. “У нас змінили визначення мінімальної зарплати, прибрали її прив’язку до інших видів зарплат. Тепер зростання мінімалки не гарантує зростання зарплат. Загальний розмір зарплати не збільшився”, – розповідає Лідія Ткаченко.


http://www.segodnya.ua/economics/enews/cherez-neskolko-mesyacev-vyrastut-pensii-i-prozhitochnyy-minimum-pochemu-ukraincy-ne-stanut-bogache--815334.html
http://ibilingua.com/cherez-kilka-misyatsiv-vyrostut-pensiyi-i-prozhytkovyj-minimum-chomu-ukrayintsi-ne-stanut-bagatshymy/


photo

16.02.2017

Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, к.е.н. надала коментарі щодо пенсійної реформи у програмі «Між іншим» телеканалу Ера Медія за темою: «Чи погодиться МВФ з українським варіантом пенсійної реформи. Ініціатива Реви передати виплати пенсій у бюджет і закрити Пенсійний Фонд»

http://www.eramedia.com.ua/article/254749-mj_nshim_ukranskiyi_varant_pensyino_reformi_abo_scho_cheka_na_pe/


photo

15.02.2017

В прес-центрі РІА Новини України відбулась прес-конференція на тему "Парадокси економічних реформ: почалися масові звільнення".
Підвищення мінімальної зарплати в 2017 році загрожує звільненнями від 200 тис. до півмільйона людей в Україні. Зростання мінімальної зарплати, за твердженнями експертів, зменшує зайнятість низькокваліфікованих працівників і сприяє спадковому безробіттю в бідних районах країни. Зростання мінімалки призводить до дефіциту бюджету, інфляції та економічного спаду. Крім того, воно послаблює конкуренцію, підсилює монополізм великого бізнесу на шкоду малому та середньому.
Через підвищену мінімалку і обмежених бюджетів в Україні вже почалися масові скорочення людей. Їх звільняють, щоб оптимізувати штат, причому найчастіше без попередження і пояснення причин. Експерти прогнозують, що хвиля звільнень продовжиться, а піку варто чекати в кінці лютого - початку березня. За оцінками Нацбанку, загальна чисельність офіційно працевлаштованих співробітників в цьому році може скоротитися на 9% порівняно з 2016 роком, а підвищення мінімалки до 3200 грн загрожує звільненням майже 600 тисячам осіб. У бюджетних організаціях, за твердженнями експертів, існує команда "зверху" щодо оптимізації штату співробітників. Тобто зростання мінімальної зарплати - це удар по найбіднішим. По молоді, яку без досвіду не візьмуть на більш оплачувану роботу, по пенсіонерах, по людям без потрібної на ринку кваліфікації, по жителях нерозвинених територій. Наступна жертва мінімальної зарплати - це малий бізнес.
Експерти прес-конференції:
Людмила Черенько, завідувач відділу досліджень рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України;
Дмитро Дмитрук, директор Центру "Соціальний моніторинг";
Юрій Гаврилечко, експерт Фонду суспільної безпеки.

РІА Новини України: http://rian.com.ua/press/20170215/1021403373.html

https://www.youtube-nocookie.com/watch?v=juJluCpAykE
http://rian.com.ua/video/20170215/1021458818.html
http://rian.com.ua/analytics/20170215/1021454552.html
http://ubr.ua/labor-market/ukrainian-labor-market/ukraincev-jdut-bezrabotica-i-bednost-470576

https://www.facenews.ua/news/2017/350524/


photo

09.02.2017

Інформаційне агентство Голос UA провело прес-конференцію на тему: «Звільнення через мінімалку: навіщо уряд спровокував безробіття»?
У прес-конференції взяли участь:
- Лідія Ткаченко - старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ,
- Андрій Новак - голова Комітету економістів України,
- Ольга Балакірєва - соціолог,
- Олесь Доній - політолог.

http://ru.golos.ua/ekonomika/17_02_08_anons_presskonferentsii_uvolnenie_izza_minimalki_zachem_pravitelstvo_sprovo
http://asn.in.ua/ru/news/publishing/86257-uvelichenie-minimalki-ne-povlechet-za-sobojj-masso.html
http://mukachevo.today/news/ukraina/pidvischennja_minimalnoi_zarplati_ne_stane_prichinoju_dlja_masovih_zvilnen

https://www.ukrinform.ua/rubric-economics/2173087-ekspert-kaze-so-pidvisenna-minimalki-ne-stane-pricinou-dla-masovih-zvilnen.html

 


photo

07.02.2017

В Українському кризовому медіацентрі відбулась дискусія на тему «Пенсійна система: реформувати не можливо».
Під час дискусії аналітики представили веб-апікацію, яка дозволяє моделювати надходження до Пенсійного фонду до 2050 року. Модель враховує різні показники: пенсійний вік, середню зарплатню, розмір пенсії, частку, яка йде із зарплатні кожного працівника до Пенсійного фонду, та частку платників єдиного соціального внеску серед усіх працюючих.
Також було надано рекомендації щодо сценаріїв реформування пенсійної системи, які були обговорені з присутніми на дискусії.
Відбулось обговорення питання збільшення пенсійного віку, а також, чи можливо в Україні відмовитися від солідарної пенсійної системи. Було представлено досвід інших країн, які використовують ті чи інші системи пенсійного забезпечення.
У дискусії взяли участь:
Наталія Веселова, народний депутат, член Комітету ВР з соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення
Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії
Андрій Новак, голова Комітету економістів України
Марія Репко, заступник директора Центру економічної стратегії
Павло Кухта, економічний експерт
Віталій Мельничук, експерт Реанімаційного пакету реформ
Павло Янковський, експерт Реанімаційного пакету реформ
Модератор: Роман Кульчинський, головний редактор сайту Texty.org.ua


http://texty.org.ua/pg/news/hohobi/read/74250/Teksty_zaproshujut_na_dyskusiju_Pensijna_systema_reformuvaty
http://uacrisis.org/ru/stream
http://uacrisis.org/ru/shedule/rozklad-na-7-lyutogo-2017-roku

http://provse.te.ua/2017/02/na-sohodni-nemozhlyvo-zabezpechyty-spravedlyvi-pensiji-u-ramkah-chynnoji-pensijnoji-systemy/

http://texty.org.ua/d/pension-game/#

http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=44723

http://kolo.news/category/suspilstvo/2279


photo

06.02.2017

Про міграційні настрої сучасної молоді, причини, тенденції та загрози для України говорили учасники круглого столу-дискусії «Міграція молоді: загрози або шанси?», ініціатором якого став директор українсько-ізраїльського Інституту стратегічних досліджень ім. Голди Меїр Альберт Фельдман. Учасником заходу та одним із експертів з даного питання виступив заступник Голови Державної служби зайнятості (Центрального апарату) Сергій Кравченко.
«Трудова міграція є доволі природним явищем, яке не можливо ліквідувати повністю. Єдине, що може зробити держава – це забезпечити законність такої міграції та гарантувати дотримання прав трудових мігрантів. Згідно з офіційною статистикою ГО «Всеукраїнська Асоціація компаній з міжнародного працевлаштування» 65 % осіб, які виїжджають за кордон – працюють не офіційно, і лише 35 % – офіційно. І я вважаю, що головною причиною виїзду українських громадян на роботу за кордон є відсутність нових підходів до створення нових робочих місць», – наголосив С. Кравченко.
Варто зауважити, що державною службою зайнятості здійснюються впровадження сучасних інноваційних підходів при сприянні створенню нових робочих місць. Це насамперед відкриття консалтингових центрів для розвитку підприємництва, пошук нових можливостей залучення до роботи нових роботодавців, підготовка кадрів на замовлення роботодавців і т.п. Таким чином, службою зайнятості створюється сприятливе середовище для розвитку середнього та малого бізнесу, що дасть можливість залишатися працездатному населенню в Україні.
До обговорення даного питання також долучилися: кандидат соціологічних наук, зав.відділом моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАН України; голова правління УІСД ім. А. Яременко Ольга Балакірєва, кандидат економічних наук, завідувач відділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Олексій Позняк, ініціатор мережі Global Ukraine Віолета Маскалу, голова Україно-Німецького Антикорупційного Альянсу Валентина Балабанова.
 
Довідково: За даними адміністративної статистичної звітності суб’єктів господарювання, які здійснюють працевлаштування за кордон, у 2015 році за кордоном було працевлаштовано 76 884 громадянина України. В Україні в 2016 році було працевлаштовано 9 840 іноземців.

http://www.dcz.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=2DCE9095BFFAADBAD8726EB8E871DB77?art_id=427004&cat_id=364661


photo

06.02.2017

В Україні вже кілька років активно обговорюють пенсійну реформу, в той час як ситуація в Пенсійному фонді (ПФ) тільки погіршується. Після зниження процентної ставки єдиного соціального внеску практично вдвічі дефіцит ПФ сягнув понад 140 мільярдів гривень. Крім того, в країні складна демографічна ситуація - кількість працюючих і пенсіонерів сягає критичної співвідношення. В інтерв'ю "Сегодня.ua" старший науковий співробітник інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко розповіла про перспективи і проблеми української пенсійної системи.

http://www.segodnya.ua/economics/enews/my-obychnaya-otstalaya-strana-lidiya-tkachenko-o-budushchem-pensionnoy-sistemy-i-glavnyh-problemah-ukraincev--794627.html

https://ukr-online.com/economy/25248-ukrayincyam-zrobili-trivozhniy-prognoz-schodo-pensy.html

http://asn.in.ua/ru/news/publishing/85851-k-2050-godu-ukraincev-stanet-na-20-menshe-i-ehto.html

http://xn--b1aasidjedbb0byj.com.ua/2017/02/07/nazvaly-prychyny-provalu-pensijnoji-reformy/

http://svitovi-visti.blogspot.com/2017/02/blog-post_585.html
http://minprom.ua/digest/225184.html
http://korupciya.com/chomu-ukrayintsi-otrimuyut-rizni-pensiyi-komu-poshhastilo-naybilshe/

http://frankivchany.if.ua/ekonomika/37741-khto-otrymuie-naibilshi-pensii

photo

05.02.2017

"З'явився новий контингент осіб, які раніше не включалися в трудову міграцію, серед цього нового контингенту є людина з високим освітнім рівнем", - сказав Олексій Позняк, заввідділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України в інтерв’ю телеканалу «Інтер».

http://podrobnosti.ua/2159147-bolee-4-tysjach-vrachej-vyehali-na-zarabotki-za-granitsu.html (з 3:18 хв.)


photo

31.01.2017

Ще в минулому році високі пенсії в Україні оподатковувалися, проте на даний момент ця норма скасована. У 2014-му податки потрібно було платити з пенсій понад 10 тисяч гривень, а вже в 2015-му поріг знизили до 4134 гривень (три мінімальні зарплати). Таких пенсіонерів в країні виявилося більше 416 тисяч. У Міністерстві фінансів вважають, після скасування 15% податку на високі пенсії бюджет втратив близько 800 мільйонів гривень.
Крім того, як розповідає старший науковий співробітник інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко, судді, який вийдуть у відставку в цьому році, обмеження "не вище 10,7 тис. на пенсії" не відчують - для них Конституційний суд цю норму скасував. Вони отримують більше 20 тисяч гривень, народні депутати на пенсії - більше 15 тис.
"Людей дратує ця нерівність. Коли основна маса отримує 1500, грубо кажучи, середня пенсія у нас зараз десь 1850 гривень, а суддя отримує 21 тисячу. За що судді на пенсії в нашій бідній країні при всьому при тому... Давайте тоді всім 21 тисячу платити. Чомусь не виходить. Яка б не була міра відповідальності на їх роботі, вони ж уже на пенсії, вони ж уже не працюють. Уже відповідальності цієї немає - чому потрібно платити 20 тисяч? Причому Конституційний суд зняв з них обмеження максимального розміру", - розповідає вчений.
У пенсійній системі в Україні є ще одна "несправедливість". Пенсіонери, які раніше вийшли на пенсію, отримують менше грошей. У 2008-му коефіцієнт стажу (показник, який враховують при розрахунку пенсій) збільшили з 1 до 1,35 - старі пенсії не перерахували, а нові стали призначати з урахуванням нового показника.


http://www.segodnya.ua/economics/enews/bogatye-pensionery-kto-v-ukraine-poluchaet-na-zasluzhennom-otdyhe-bolshe-10-tys--793217.html
http://newsgra.com/ukrainian/economy/255766-bagati-pensioneri-xto-v-ukraini-otrimuye-na-zasluzhenomu-vidpochinku-bilshe-10-tis/
https://politeka.net/402098-kto-v-ukraine-poluchaet-pensii-vyshe-predelno-dopustimykh/


photo

30.01.2017

Україна зараз посідає 186 місце в світі за показником народжуваності і 13 місце в світі за показником вимирання нації – заявив Уповноважений Президента з прав дитини Микола Кулеба. Лідія Ткаченко, науковий співробітник Інституту демографії і соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України: "Насправді, в Україні ситуація з народжуваністю типова, як для всієї Європи.
Зараз ситуація виглядає так, що більш високу народжуваність можна спостерігати у країнах, де висока зайнятість жінок, де жінки можуть працювати, де розвинута допоміжна інфраструктура. У нас, як правило, процес виховання, догляду за дитиною переважно на матері і вимагає від неї певних жертв. В Україні досі дуже мало залучені до виховання дітей чоловіки.
У світовій практиці дуже поширені грошові допомоги, але їх не можна напряму розглядати як стимул для народжуваності, це скоріше спосіб подолання бідності, запобігання ризиків бідності. Звісно, матеріальні стимули, або їх підвищення, можуть врівноважити ситуацію у сім’ях благополучних, але не дуже забезпечених, проте можуть зрости ризики у неблагополучних родинах".


http://promin.fm/quote/1889/YAk-pidvishchiti-v-Ukrayini-narodzhuvanist


photo

26.01.2017

26 січня, о 12.00 в прес-центрі РІА Новини України (вул. Шота Руставелі, 16, 9 поверх) відбулася прес-конференція на тему "Еміграція з України: виїхати не можна залишитися. Прогнози експертів".
Експерти прес-конференції:
Олена Малиновська, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень, доктор наук з держуправління;
Володимир Власюк, СЕО компанії "Укрпромзовнішекспертиза", голова Комітету з питань промислової модернізації при торгово-промисловій палаті України;
Олексій Позняк, заввідділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ.


http://rian.com.ua/press/20170125/1020821894.html
http://gs.fm/correspondent/20170126/2954229.html
http://rian.com.ua/analytics/20170130/1020968978.html
http://svitua.com.ua/news/201701/2236-perspektyvni-ukrayinci-dedali-chastishe-vyyizhdzhayut


photo

26.01.2017

Львів, Суми, Дніпро, Харків, Київ та Одеса опинилися в найнижчій частині таблиці рейтингу "Cost of Living Index 2017". Дешевше, ніж у нас, жити лише в Єгипті та Індії. Найдорожче життя в Гамільтоні, що на Бермудах, пише газета "Експрес".  Експерти рейтингу зазначають, що життя в Україні на 66% дешевше, ніж у США, плата за житло нижча на 77%. Як свідчать наведені середні ціни, в Україні можна поїсти в кафе й за 100 гривень (в США - за 12,36 долара, це 358 гривень).
У нас країна низьких заробітків і низьких цін, - підкреслює Людмила Черенько, завідувачка відділу рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ. - Останніми роками дедалі більше уваги концентрується на тому, що заробітки в Україні низькі, як і раніше, а от ціни прирівнюються до більш багатих країн. І все ж рейтинг вказує на те, що середня вартість проживання всередині країни для середньостатистичної людини досить низька.

http://expres.ua/news/2017/01/26/224874-ukrayina-potrapyla-triyky-krayin-naynyzhchoyu-vartistyu-prozhyvannya


photo

26.01.2017

Старший науковий співробітник інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко впевнена, проблема низьких пенсій - наслідок відсталості економіки України. При низьких зарплатах не можуть бути високі пенсії. При цьому, як зазначає вчений, "відсталість" української економіки можна помітити навіть за структурою зайнятості населення - кожен четвертий українець (3,5 мільйони) працює в сфері продажу. Щось виробляють лише 2,5 мільйона українців. При цьому і у виробництві є свої проблеми - розвинені економіки займаються переробкою, а Україна найчастіше, зазначає експерт, займається видобутком сировини.
Крім того, як кажуть експерти, діюча пенсійна система в Україні не відповідає головному критерію - справедливості. Так, середня пенсія суддів - більше 20 тисяч гривень, народних депутатів - більше 15 тисяч, у той же час середній розмір пенсії по країні - 1850 гривень, а більше мільйона пенсіонерів отримує менше 1600 гривень. Крім того, пенсіонери, які раніше вийшли на пенсію, отримують менше грошей. У 2008-му коефіцієнт стажу (показник, який враховують при розрахунку пенсій) збільшили з 1 до 1,35 - старі пенсії не перерахували, а нові стали призначати з урахуванням нового показника.

http://www.segodnya.ua/economics/enews/pensionnyy-vozrast-povyshenie-i-nalog-dlya-vseh-kak-izmenitsya-zhizn-ukrainskih-pensionerov-v-2017-m--791697.html
http://newsgra.com/ukrainian/economy/252990-pensijnij-vik-pidvishhennya-i-podatok-dlya-vsix-yak-zminitsya-zhittya-ukrainskix-pensioneriv-u-2017-mu/


photo

25.01.2017

Лариса Лісогор - доктор екон. наук, професор, завідувач відділу соціальних проблем ринку праці Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України: "Важливо, що сьогодні роботодавець вже не є просто спостерігачем ситуації на ринку праці, він активно включається в політику реформування відносин на ринку праці: спонукає владу, йде в навчальні заклади, Центри зайнятості, бо розуміє, що кваліфікованого фахівця втратити легко, а на пошук чи навчання заміни підуть роки...".
Про це експерт розповіла у прямому ефірі програми "Тема: Країна" Українсьокго радіо.

Слухати: http://www.nrcu.gov.ua/quotes.html?id=1520544#
http://www.nrcu.gov.ua/quotes.html?id=1520544


photo

25.01.2017

Одним із численних показників економічного успіху будь-якої країни є максимально коротка відстань між найбагатшими та найбіднішими верствами населення, яка вимірюється так званим коефіцієнтом Джині (за ім’ям винахідника - італійського економіста і статистика минулого століття Коррадо Джині). Чим коефіцієнт більший, тим прірва глибша – 1% означає, що в країні повна рівність доходів у всіх групах населення, 100%  — весь дохід в країні належить одній особі. Як свідчать дані ООН, за цим показником Україна, маючи ступінь розподілу доходів біля 25%, знаходиться серед європейських лідерів. От тільки українці чомусь цього не відчувають.
 За даними «Доповіді про людський розвиток 2015» Програми розвитку ООН, що базується на звітах національних статистичних агентств, індекс Джині в Україні минулого року становив 24%, тобто був чи найнижчим в Європі! Скажи якому шведу – то й не повірить.
Тому прості українці, і вітчизняні експерти переконані – статистика добряче прибріхує, адже реально українське суспільство дуже розшароване. За даними Елли Лібанової, директора Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України ім. М.В. Птухи, доходи 10% найбагатших і 10% найбідніших українців з врахуванням тіньових доходів відрізняються у 40 разів.
У чому причина невідповідності?
Економісти стверджують, що вона зумовлена, по-перше, низькою якістю вітчизняних статистичних даних про доходи найбагатших та найбідніших верств населення, на яких власне і ґрунтуються оцінки міжнародних інституцій. Іншими словами, значна доля тіньової економіки не враховується в розрахунках і тому спотворює реальну картину. По-друге, в Україні між заможними людьми (яких мало) і бідними (яких багато) практично відсутній середній клас, який би урівноважував  ситуацію, якщо не математично, то хоча б на рівні відчуттів.


https://www.ukrinform.ua/rubric-economics/2162366-nerivnist-dohodiv-poukrainski-girse-niz-u-gondurasi-krase-niz-u-svecii.html
http://vkurse.ua/analytics/neravenstvo-dokhodov-po-ukrainski.html


photo

25.01.2017

Згідно з дослідженнями, в грудні 2016 року 34% населення були готові назавжди покинути Україну, 55% громадян заявили про неготовність до такого кроку.
“Кількість мігрантів трохи збільшилася через події 2014 року і економічної кризи. Але цей сплеск не такий великий і не можна порівняти з масштабами 90-х. Кілька сотень тисяч людей стали трудовими мігрантами. Плюс ті, хто давно працює за кордоном. Точних даних про мігрантів в Україні немає”, – каже завідувач відділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Національної академії наук Олексій Позняк.
Експерт відзначає омолодження трудової міграції.
Повернутися в Україну планують 60% трудових мігрантів, наголошується в дослідженні МОМ за 2015 рік. Але серед молоді повертатися збираються вдвічі менше респондентів.
Головними причинами можливої еміграції в грудні 2016 роки українці назвали пропозицію прибуткової роботи (28%) і збройний конфлікт (27%). Далі йдуть економічні проблеми в країні (19%) і сімейні обставини (18%). Замикають список згадуваних причин можливої еміграції відсутність умов для самореалізації (9%) і політична нестабільність (7%). Третина українців (29%) заявили, що ніякі обставини не змусять назавжди покинути країну.


https://politeka.net/ua/400421-ukraintsy-sobirayutsya-massovo-emigrirovat-nazvany-prichiny/
http://www.segodnya.ua/ukraine/emigrirovat-iz-ukrainy-pochemu-ukraincy-hotyat-pokinut-stranu-791309.html
http://zik.ua/news/2017/01/25/doslidzhennya_vse_bilshe_ukraintsiv_hochut_pokynuty_krainu_1031401
https://www.facenews.ua/news/2017/348234/


photo

24.01.2017

24 січня 2017 р. Олександр Гладун (заступник директора Інституту, доктор економічних наук) та Наталія Левчук (головний науковий співробітник, доктор економічних наук) дали інтерв’ю телеканалу NTD (незалежний найбільший китайськомовний канал) щодо демографічних втрат внаслідок голоду 1932-1933 рр. в Україні та інших пострадянських країнах.


http://www.ntdtv.com/xtr/gb/2017/01/31/a1309388.html


photo

24.01.2017

Останнє велике дослідження про кількість українців, які виїжджають за кордон, було проведено в 2012-му. За даними, зібраними Держкомстатом, за три роки, що передують цьому року, Україну покинули заради роботи 1,5 мільйона людей. Але це тільки ті, хто знайшов легальний заробіток і залишив в Україні рідних. Нелегальних емігрантів, вважають соціологи, може бути стільки ж. А про те, скільки сімей виїхали назавжди, відомостей немає.
"Масштабні дослідження більше не проводилися. Але виходячи з даних, які дають кадрові агентства, можна зробити висновок, що охочих виїхати в країни Європи і США стало більше", - каже старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Ірина Майданик.
"Міграція людей по світу - це природний процес, - зазначає кандидат соціологічних наук Ірина Майданик. - Для країни вона має як позитивні, так і негативні сторони. Позитивні в тому, що йде приплив коштів, які українці заробляють за кордоном. Якщо люди повертаються, гроші вкладаються в розвиток бізнесу. Але негативних все-таки більше. Багато трудових мігрантів шукають будь-які можливості закріпитися за кордоном і перевезти туди сім'ї. А по теорії міграції, до неї вдаються найбільш обдаровані, активні люди працездатного і продуктивного віку. Відбувається депопуляція і трансформація якісних показників населення в країні".
Поки що еміграція не набула великих масштабів. Але реальні цифри мають насторожити. За результатами минулорічного опитування Українського інституту соціальних досліджень ім. Олександра Яременка, з 50% респондентів, які зізналися, що замислюються про еміграцію, 20% вже роблять конкретні кроки, 15% відкладають на переїзд гроші, 3% ухвалили остаточне рішення і збирають документи. Про це пишуть Валерія Чепурко, Ірина Сосніна в статті "Їхати чи залишитися?" в газеті "КП в Украине".


http://kp.ua/politics/564686-uekhat-yly-ostatsia
http://www.newsru.ua/press/24jan2017/emigranty.html
http://antikor.com.ua/articles/148264-pochemu_ukraintsy_zagovorili_ob_emigratsii


photo

22.01.2017

Старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Лідія Ткаченко надала коментарі телеканалу «1+1» щодо пенсійного забезпечення в Україні.

http://tsn.ua/video/video-novini/vipusk-tsn-tizhden-za-22-sichnya-2017-roku-povna-versiya.html (з 35-ї хвилини)


24 січня 2017 року
У КИЄВІ ОБГОВОРИЛИ ДЕМОГРАФІЧНІ ВТРАТИ ВІД ГОЛОДОМОРУ

img img


У демографічному вимірі Голодомор тривав протягом 1932-1934 pp. За цей період від голоду померло 13% від загальної чисельності населення України на той період. У червні 1933 року в середньому за добу від голоду помирало 28 тис. людей.
Запрошені експерти - науковці Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи HAH України: Олександр Гладун (заступник директора інституту доктор економічних наук), Наталія Левчук (головний науковий співробітник, доктор економічних наук), Омелян Рудницький (науковий співробітник).


http://www.memory.gov.ua/news/u-kievi-obgovoryat-demografichni-vtrati-vid-golodomoru


photo

20.01.2017

З точки зору МВФ, підвищення пенсійного віку – це нормально, пояснює старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко. Така рекомендація, зазначає експерт, озвучувалася вже кілька разів.
Як пояснює вчений, підвищення пенсійного віку дозволить скоротити кількість пенсіонерів і збільшити число працюючих українців. Зараз, за даними мінсоцполітики, 10 працюючих українців змушені утримувати 12 пенсіонерів. При такому співвідношенні говорити про високі пенсії не доводиться.
За підрахунками інституту демографії, якщо збільшити пенсійний вік до 65 років – кількість пенсіонерів зменшиться на один мільйон. Якщо до 62 років – на 500 тисяч.
"Міжнародні стандарти, наприклад конвенція про соціальний захист, припускають, що пенсійний вік у 65 років можна встановлювати, незважаючи на жодні обставини. Насправді сказати, що прямих обмежень у міжнародній практиці немає. Низький пенсійний вік не сприяє довгій тривалості життя. Люди, які доживають до 60 років, з такою ж вірогідністю доживуть і до 63 років", – розповідає Лідія Ткаченко.
"Міжнародні стандарти, наприклад конвенція про соціальний захист, припускають, що пенсійний вік у 65 років можна встановлювати, незважаючи на жодні обставини", – каже Лідія Ткаченко.
Підвищення пенсійного віку відбуватиметься поетапно (на 4 місяці щорічно) і не торкнеться тих, кому зовсім недовго до пенсії.
У той же час старший експерт Світового банку Олексій Случинський впевнений: підняття пенсійного віку може трохи виправити ситуацію, однак проблему це не вирішить. "Піднімати пенсійний вік – мертвому припарки", – говорить експерт.
Експерт у сфері пенсійного забезпечення Олександр Ткач також вважає, що підвищення пенсійного віку поліпшить ситуацію, але не врятує пенсійну систему України. "Після підвищення пенсійного віку загроза відсунеться, але перегляд пенсійного віку – відсунення загрози часу. Саме по собі підвищення великого ефекту не дасть. Потрібно переходити від солідарного принципу до накопичувального", – говорить Олександр Ткач.
Головний демограф країни Елла Лібанова зазначає: ключовий фактор, який має впливати на рішення про підвищення пенсійного віку – тривалість життя українців після 60 років. Зараз чоловіки на пенсії живуть лише 13-14 років, а жінки – близько 20 років.

http://karpatpost.com/content-11524.html
http://www.segodnya.ua/economics/enews/pensionnyy-vozrast-po-novomu-kogda-ukraincam-zhdat-radikalnyh-peremen--789377.html
https://politeka.net/ua/398988-pidvyshchennya-pensiynoho-viku-chy-dozhyvut-ukrayintsi-do-zasluzhenoho-vidpochynku/


photo

18.01.2017

Проблему з пенсіями в Україні вирішить більш справедливий розподіл матеріальних благ, а не ліквідація дефіциту Пенсійного фонду, про це розповіла  Л.Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, к.е.н. у програмі «У Контексті» радіоканалу Ера Медіа  за темою «Чим ще може здивувати українців проект пенсійної реформи»


http://www.eramedia.com.ua/article/252910-problemu_z_pensyami_v_ukran_virshit_blsh_spravedliviyi_rozpodl_m/


photo

16.01.2017

Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, акадSSемік НАН України розповіла «ХН» про те, чому немає відмінностей між сходом і заходом, про становлення української нації і градусі розчарування суспільства. Які позитивні тенденції, які хороші новини є в останніх дослідженнях по демографії та соціології.
- Якщо вірити офіційним даним, в країні знижується смертність. І дійсно, кількість померлих зменшилася з 632,7 тис. У 2014 році до 594,8 тис. У 2015-му. Але, боюся, це не стільки результат дійсного поліпшення ситуації, скільки наслідок неточностей обліку населення. На жаль, неминучі через 15 років після перепису населення помилки були посилені масштабною міграцією 2014 року. Тому вкрай важко відокремити вплив недообліку виїзду населення за межі України і переїзд жителів тимчасово непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей в інші регіони. Звичайно, померлих реєструють правильно - я в цьому не сумніваюся. Але такої впевненості щодо переміщення жителів України у мене немає. Наприклад, чисельність внутрішньо переміщених осіб становить не 1,7 млн осіб, а скажімо, 900 тис., Тобто за межі України виїхало (нехай і на заробітки) істотно більше людей, ніж ми думаємо. Якщо насправді в Україні постійно проживає не 42 мільйони чоловік, а 40, то і зниження смертності немає ...

https://2day.kh.ua/ella-libanova-posle-okonchaniya-voennyh-dejstvij-na-primirenie-ponadobyatsya-desyatiletiya/
https://glavnoe.ua/news/n295878

 



Зростання смертності серед українців розпочалось ще в 1970-х роках. Найбільше українців було в 1993 році – 52,3 млн. Сьогодні ж в Україні проживає менше 42 млн українців. Про це в ефірі програми «Перші про головне. Коментарі» на телеканалі ZIK повідомила директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова. Експерт зазначила, що зростання смертності серед українців розпочалось ще півстоліття тому: «Рівень смертності в Україні, особливо серед чоловіків є одним з найвищих у світі. Основна причина – нездоровий спосіб життя, паління, зловживання алкоголем, робота в шкідливих умовах та забруднення навколишнього середовища. Зростання смертності розпочалось ще в сімдесятих роках минулого століття, однак влада Радянського Союзу приховувала цю статистику. В Україні сьогодні проживає менше 42 млн українців. Однак статистика неточна, бо від підрахунків минуло понад 15 років. Плюс – події на Донбасі. Ми не знаємо, скільки і куди звідти виїхало населення. Найбільше ж українців було в 1993 році – 52,3 млн». Зменшення народжуваності, за словами науковця, є загальноєвропейською тенденцією, яка визначається добробутом населення в країні.
«Вичерпання потенціалу демографічного зростання почалось в 1960-х роках не лише в Україні. Його переживають всі без винятку європейські країни. В Європі цей процес компенсовує міграція. Загалом же міграція – це наслідок поганих умов проживання. Люди їдуть з тих країн, де гірше жити, до тих, де краще жити. Якщо ми хочемо покращити економіку, треба готуватись до імміграції. Це небезпечно. Бо ми мусимо адаптувати новоприбулих до нашої культури та способу життя. З іншого боку, маємо забезпечити вільний розвиток їхньої самобутності. Є тільки одна країна, де вдалось уникнути гострих помилок в цій сфері, – це Канада», – зазначила експерт.
На переконання Елли Лібанової, частково знизити темпи виїзду українців за кордон може впровадження безвізового режиму з країнами Євросоюзу: «Єдине що може перешкодити виїзду українців за кордон – це безвізовий режим. Люди перестануть чіплятись за можливість поїхати за кордон. Вони будуть повертатись. З’являться паростки циркулярної міграції з Європою».

http://zik.ua/news/2017/01/10/riven_smertnosti_v_ukraini_sered_cholovikiv_ie_odnym_z_nayvyshchyh_u_sviti__1023003
https://youtu.be/meNhufyJUuE
http://zik.ua/tv/project/comments/


photo

10.01.2017

Переважна більшість переселенців з Донбасу у Росії змушені легалізуватися у статусі трудових мігрантів. Про це мовиться у звіті російської правозахисної організації «Меморіал». У ньому проаналізована ситуація з трудовою міграцією у країнах СНД. Українські експерти констатують, що трудова міграція з України стала більшою, молодшою та освіченішою.
За приблизними підрахунками, порівняно з 2014 роком, масштаби трудової міграції українців зросли приблизно на 15%. Про це Радіо Свобода розповів завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень Олексій Позняк.
За даними останніх опитувань, вимальовується нова тенденція: дедалі більше у пошуках роботи мігрують городяни, а не селяни, як це було досі. Першу позицію за відтоком трудових ресурсів посідає Київ. На другому місці – західний регіон, від якого не надто відстають решта регіонів. Найбільш мобільною групою є студенти, які все частіше їдуть за кордон на навчання і залишаються там через вищий рівень зарплат та ліпші умови праці.
«Дослідження, яке ми проводили разом із нашими зарубіжними колегами, свідчить, що помолодшала і стала більш освічена наша трудова міграція», – каже Олексій Позняк.
Ще одна тенденція: тих, хто планує працювати у країнах Європи серед українців побільшало, а прихильників податися з цією метою у Росію стає усе менше.
«Туди їздять ті, хто їздив туди завжди, багато років. Просто людям не так легко знайти нове місце роботи у країні, де вони, можливо, ніколи раніше не були. А там їх знають, там в них є певний імідж. Вони знають, що зможуть там заробити гроші», – пояснює Олексій Позняк.


http://www.radiosvoboda.org/a/28197192.html

http://svitua.com.ua/news/201701/2008-masshtaby-trudovoyi-migraciyi-ukrayinciv-zrosly-pryblyzno

photo

09.01.2017

Накопичувальний рівень пенсійної системи, як припускають експерти, наступного року так і не запрацює. На українських пенсіонерів чекає наступного року "осучаснення" пенсій, а платити ЄСВ хочуть зобов'язати всіх працюючих.
Старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко переконана: на цей момент немає сенсу запускати накопичувальну систему, більш того, експерт впевнена, що жодної можливості зробити це наступного року немає.
"Звичайно, не запуститься. Це виключено. І в меморандумі, які підписували наші керівники країни з МВФ, написано, що Україна поки що утримається від накопичувального рівня. У нас в законі другий рівень прописаний давно, але там немає жодних дат. У законопроектах були дати, але законопроекти так і залишилися законопроектами. Були заяви, що наступного року накопичувальний рівень запуститься, більше ніхто про це не згадує. Я вже не кажу, що там має бути підготовча робота, створена інфраструктура, повинен бути сформований накопичувальний рівень", – розповідає Лідія Ткаченко.
На думку експерта, Україні взагалі не варто запускати обов'язковий накопичувальний рівень пенсійної системи, а замість цього потрібно задуматися про те, щоб розвивати недержавні пенсійні фонди. "Проблема другого рівня, чому МВФ не рекомендував його вводити, – щоб держава не брала на себе додаткові зобов'язання", – розповідає Ткаченко. Якщо другий рівень буде запроваджено, державному накопичувальному фонду доведеться не тільки акумулювати кошти, а й інвестувати їх в економіку для того, щоб примножувати заощадження українців, інакше їх просто "з'їсть" інфляція.


http://ukr.segodnya.ua/economics/enews/pensii-po-novomu-komu-pridetsya-platit-bolshe-i-kto-budet-vyhodit-na-otdyh-pozzhe--776534.html
http://kordon.in.ua/news/pensiji-po-novomu-komu-dovedetsya-platyty-bilshe-hto-vyhodytyme-na-vidpochynok-piznishe-38327/
https://politeka.net/ua/395839-pensiyna-reforma-v-ukrayini-ekspert-rozpoviv-pro-ryzyky/
http://znaj.ua/news/economics/86666/pensioneram-prorokuyut-podalshe-zubozhinnya.html
http://hvylya.net/news/digest/pensionnaya-reforma-komu-pridetsya-platit-bolshe-i-kto-budet-vyihodit-na-otdyih-pozzhe.html
http://hvylya.net/reviews/c19-2010-05-28-07-24-31/skolko-nalogov-ukraintsam-pridetsya-zaplatit-gosudarstvu-v-2017-m.html
http://prav-da.com.ua/blog/7/post/4035


photo

05.01.2017

Всі досягнення науки і техніки, фармакології та медицини, здається, обходять стороною Україну, оскільки в той час, як середня тривалість життя європейців перевалила за 80 років і продовжує зростати, українці продовжують вмирати в досить молодому віці - до 70 і раніше. Особливо складна ситуація складається у чоловіків, які живуть набагато менше українських жінок. Для того, щоб розібратися в причинах цього явища, ГолосUA звернувся до головного наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Наталія Рингач:
«Більш високий, в порівнянні з європейськими країнами рівень смертності в Україні обумовлений переважно дуже високою передчасною смертністю. Так, приблизно, кожна третя смерть в Україні відбувається до досягнення віку в 65 років. Найгостріше стоїть проблема ранніх втрат серед чоловіків. Наприклад, ймовірність померти у віці від 20 до 65 років для чоловіків більш ніж удвічі вище в порівнянні з жінками. Ось різниця між показниками смертності молодих чоловіків у віці 30-44 років: в Україні - 593, ЄС - 131 на 100 тис. Населення. Інфекційні хвороби все (і туберкульоз, і ВІЛ і так далі), для молодих це, як правило, ВІЛ / СНІД: в Україні - 79,4 на 100 тис., В ЄС - 3,4. У Молдові - 34, тобто більше ніж в два рази нижче, ніж у нас. Далі - хвороби системи кровообігу: Україна - 122,9, ЄС - 22,5. Ну, не повинен молодий чоловік 30-40 років вмирати від серцевих хвороб, якщо це не вроджена якась патологія. Далі - ДТП: Україна - 25,2, ЄС - 9,3. Волосся ворушиться. Навіть маленька бідна Молдова - там показники набагато нижче, ніж у нас, в Євросоюзі ще менше. Це свіжі дані. Тобто перевищення смертності від усіх причин в чотири рази в порівнянні з Європою, від інфекційних - в 16. Такі цифри, як у нас, ще потрібно пошукати і, що найсумніше, близько половини смертей у віці від 24 до 65 років можна віднести до таким, які можна було б запобігти. Це дуже багато.»


http://ru.golos.ua/social_problem/nryingach_v_ukraine_do_sih_por_molodyie_lyudi_umirayut_ot_yazvyi_jeludka_i_insulta_6

http://antikor.com.ua/articles/145718-urovenj_prehdevremennoj_smertnosti_v_ukraine_pobil_absoljutnyj_rekord

photo

03.01.2017

Кілька місяців тому міністр соціальної політики Андрій Рева в інтерв'ю «Сегодня ua» озвучив пропозицію збільшити пенсійний вік, наприклад, до 65 років для тих українців, які мають невеликий робочий стаж.
"Якщо людина не має страхового стажу, потрібно йому виходити в 60 років або йому можна до 65 збільшити термін? Чому він повинен мати такі ж умови виходу на пенсію, як і ті, хто чесно уколює?", - сказав чиновник.
"Якщо людина не має страхового стажу, потрібно йому виходити в 60 років або йому можна до 65 збільшити термін?", - сказав міністр.
Кілька днів тому, на зустрічі з представниками Світового банку, Андрій Рева пояснив: ідея полягає в тому, щоб впровадити диференційований час виходу на пенсію. Пенсійний вік буде залежати від того, скільки років виплачувалися внески в ПФ.
Так, українцям, які більшу частину життя працювали без офіційного оформлення, доведеться "допрацьовувати" стаж вже після 60 років, не отримуючи при цьому пенсію. Як зазначає директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи Елла Лібанова, багато українців і зараз не доживають до пенсії. Імовірність у українського чоловіки померти у віці від 20 до 60 років - 40%, в той час як в Швейцарії не доживають до 60 років всього 8% чоловіків.
У середньому чоловіки живуть на пенсії (після 60 років) 14,8 років, а жінки - 19,9 років. У зв'язку з цим, впевнена вчений, підвищувати пенсійний вік чоловікам не можна.
"Якщо у нас пенсійний вік 60 років, то наші чоловіки мають шанси прожити на пенсії майже 15 років. Якщо ми пенсійний вік піднімемо (чоловікам, - прим.ред.) До 65 років, їм залишиться прожити всього 12 років", - впевнена Елла Лібанова.


http://www.khustnews.in.ua/novini/ukrayina/12685-pensyniy-vk-znovu-zroste-mnstr-socpoltiki.html


21.12.2016


Лібанова Елла Марленівна, академік, директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім.М.В.Птухи прийняла участь у Міжнародному форумі INNOVATION MARKET.


photo

21.12.2016

В Україні в наступному році зростання соціальних стандартів на кілька відсотків випередить зростання цін, курс долара пройде “психологічну позначку” в 27 гривень, а мінімальні зарплати виростуть в два рази. Крім того, держава витратить рекордну суму на субсидії, і більше 150 мільярдів направить в дефіцитний Пенсійний фонд. Як життя українців зміниться разом з новим бюджетом країни?
Пенсійний фонд залишиться з величезною “дірою”
Незважаючи на підвищення мінімальної зарплати, податків, які українці платять з зарплат, на пенсії катастрофічно не вистачає. “Дірку” доводиться покривати за рахунок бюджету. У 2017-му, згідно з головним фінансовим документом країни, на ці цілі спрямують 156,2 мільярда гривень, це на кілька мільярдів більше, ніж у минулому році. Коштів на дворазове підвищення мінімальної пенсії, за аналогією з зарплатами, у держави немає. Навіть якщо більшість українців будуть платити податки з зарплат вище середніх, цих коштів в кращому випадку вистачить на те, щоб покрити дефіцит.
В Україні діє на державному рівні солідарна система пенсійного забезпечення. Цю систему також називають “договором поколінь”. Працюючі українці платять податки до Пенсійного фонду, а після ці кошти перерозподіляються між українцями “на заслуженому відпочинку”. Але через складну демографічну ситуацію, тіньову економіку, низький рівень зарплат податків на пенсії не вистачає. Державі доводиться “латати дірки” Пенсійного фонду із загального бюджету.
Уже кілька років в країні обговорюють можливість введення другого рівня системи – накопичувального. Таким чином, кожен українець зміг би відкладати на пенсію, вносячи кілька відсотків зі своєї зарплати на індивідуальний рахунок щомісяця. Паралельно довелося б платити і до солідарної системи. Як каже старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко, МВФ не рекомендував Україні вводити накопичувальну систему на державному рівні, в тому числі через те, що відповідати за збереження заощаджень довелося б уряду. В умовах складної економічної ситуації це занадто велика відповідальність.

http://news.finance.ua/ua/news/-/391336/yak-byudzhet-2017-zminyt-zhyttya-ukrayintsiv-golovni-novovvedennya
http://www.segodnya.ua/economics/enews/kak-byudzhet-2017-izmenit-zhizn-ukraincev-glavnye-novshestva--781552.html
http://grushevskogo5.com/sobitiya/pensiynu-reformu-vidminili-po-tikhomu/


photo

20.12.2016

19-20 грудня проходив у Києві освітній семінар-тренінг для представників регіональних та національних ЗМІ на тему «Як професійно висвітлювати питання репродуктивного здоров'я та планування сім'ї, щоб вашу газету та сайт читали, а телеканал – дивилися!» розпочався у Києві. Захід проводить Благодійний Фонд «Здоров'я жінки та планування сім'ї» в рамках реалізації Проекту USAID «Репродуктивне здоров’я в Україні»

До участі у семінарі-тренінгу були запрошені журналісти з Києва та областей України, які у регіональних та національних засобах масової інформації висвітлюють теми громадського здоров'я, репродуктивного здоров'я, репродуктивних прав та планування сім'ї. Під час заняття журналісти мали унікальну можливість поспілкуватись із провідними національними експертами з питань РЗ/ПС і отримати «з перших рук» інформацію щодо пріоритетів та актуальних питань репродуктивного здоров’я та планування сім’ї, статусу законодавчого регулювання цієї сфери та необхідності затвердження нової Державної програми «Репродуктивне здоров’я нації» на період 2017-2021 рр., основних її напрямків та завдань, що є вкрай важливим, зокрема, для регіонів, особливо в умовах децентралізації.
Зокрема, серед спікерів є Галина Майструк, Голова правління Благодійного Фонду «Здоров’я жінки і планування сім’ї», а також Наталія Рингач, Головний науковий співробітник Відділу демографічного моделювання та прогнозування Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, д.н.держ.упр., яка розповіла про вплив політики та програм в сфері репродуктивного здоров’я на демографічні процеси. Ще один спікер - Єлизавета Шунько, Завідувач кафедри неонатології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, д.м.н., - поділилася інформацією про здоров’я новонароджених в контексті досягнення Україною Цілей сталого розвитку.


:http://tusovka.kr.ua/news/2016/12/20/jak-pisati-pro-reproduktivne-zdorov-ja-ta-planuvannja-sim-i-schob-gazetu-ta-sait-chitali

photo

19.12.2016

Українські громадяни, які перебувають на заробітках в сусідній Росії, можуть зіткнутися з великими труднощами з висновком зароблених грошей родичам додому.
У Держдуму РФ внесено законопроект, який забороняє українцям здійснювати грошові перекази з Росії в Україну через іноземні платіжні системи. Якщо законопроект отримає схвалення депутатів Держдуми, то надалі такі переклади можливо буде проводити тільки через банки.
Скільки саме наших співгромадян можуть стати жертвами нового російського закону сказати складно, так як точної статистики трудової міграції з України в Росію немає. "Загальнонаціональне дослідження проводилося тільки двічі, і останній раз - в 2012 році. Але виходячи з аналізу всієї інформації, ми можемо говорити, що чисельність українців в Росії зменшується. На сьогоднішній день в сусідній державі порядку 500 тисяч трудових мігрантів, але є ще люди, які виїхали з Донбасу, а ось їх набагато більше - близько мільйона осіб ", - розповів " Апострофу " завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії ім. М.В. Птухи Олексій Позняк.


http://ua-reporter.com/uk/print/209356


photo

19.12.2016

Громадяни України в разі тимчасового безробіття стали частіше реєструватися на біржі праці, щоб не втратити можливість отримувати субсидію.
Таку думку висловила старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко в коментарі кореспонденту ГолосUA.
«У зв'язку з анонсованим підвищенням мінімальної зарплати, можливо, люди вирішили перестрахуватися, щоб не втратити якісь суми по субсидіях, - встати на облік, перестрахуватися», - зазначила соціолог.
За її словами, причини ж зростання, власне, безробіття пов'язані з сезонним чинником, оскільки в Україні багато людей зайняті саме в сільському господарстві. Крім того, знижується активність в сфері будівництва і торгівлі.
Як підкреслила Л. Ткаченко, зима і початок весни в Україні завжди характеризуються певним «затишшям» на ринку праці.

 

http://ru.golos.ua/suspilstvo/ukraintsyi_pobejali_na_birju_truda_chtobyi_ne_poteryat_subsidiyu__ekspert_9400


photo

16.12.2016

Польща значною мірою компенсує свої втрати населення на рахунок українців-мігрантів.
Про це в коментарі власному кореспонденту UAINFO повідомила провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. В.М. Птухи НАН України Лідія Ткаченко.
Вона підкреслила, що міграція українців до Польщі  поступово збільшується.
«Польща поруч. Проте  головне, що зараз є певна конфронтація з Російською Федерацією.  Відповідно, ті, хто раніше їздив працювати в Петербург, Сочі, Москву, інші міста РФ тепер можуть бути більше налаштовані їхати на Захід», -  пояснила науковець.
За її словами, Польща досить відкрита для трудових мігрантів, бо «сама втрачає багато людей через міграцію».
«Поляки їдуть в інші країни працювати.  Найбільша польська діаспора у Великій Британії, де під час останнього перепису населення нарахували майже мільйон поляків. Насправді Польща значною мірою компенсує свої втрати населення за рахунок українців. Вони залучають студентів вчитися з надією, що ті залишаться там і працювати», -  зауважила Л.Ткаченко.
Вона пояснила, що Польща несе великі втрати населення через високу міграцію та низьку народжуваність.
«Демографічна ситуація в Польщі  не є благополучною. Поляки їдуть працювати  США, Великобританію, інші багаті країни. А українці в Польща на такій же роботі, наприклад, можуть отримати більше, ніж в Україні», -  підкреслила науковець. 


http://uainfo.org/blognews/1481888359-polshcha-kompensue-svoyi-vtrati-naselennya-za-rahunok-ukrayintsiv.html


photo

15.12.2016

Людмила Черенько - завідуюча сектором дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України: "За оцінками різних експертів, від 2 до 4 мільйонів українців працюють за кордоном".
Про це та багато іншого експерт розповіла у інтерв’ю Українського радіо в передачі "Тема: Країна", за темою: «Ринок праці: шанси знайти роботу в Україні і за кордоном. Місцеві працевлаштування».


http://nrcu.gov.ua/quotes.html?id=1478048
Слухати: http://nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=1478048

 


photo

15.12.2016

Через 20 років населення українців може скоротитися на 20%, розповіла директор Інституту демографії та соціальних досліджень, академік НАН України, доктор економічних наук Елла Лібанова.
"Населення України протягом найближчих 20 років скоротиться на 20%. Народжуваність в Україні впала до рівня, який не забезпечує просте відтворення населення. До цього додається висока смертність українців та міграція. Щоб знизити темпи скорочення українців, потрібно зменшити рівень смертності", - каже Лібанова.
За її словами, найчастіше українці помирають від туберкульозу, серцево-судинних захворювань, раку і хвороб органів дихання.
"За рівнем народжуваності Україна знаходиться практично на європейському рівні. Адже в ЄС сучасні жінки не прагнуть народжувати дітей, а будують кар'єру. Народжуваність в Україні впала давно. Абсолютний мінімум був зафіксований в 2001 році, коли в середньому одна жінка народжувала одну дитину. Зараз у нас жінка в середньому народжує 1,5 дитини", - додає Лібанова.
Додамо, сьогодні в Україні живе 42,4 млн осіб. А 20 років тому нас було 52 млн.

 

http://fakty.ictv.ua/ua/ukraine/20161215-ukrayintsiv-stane-na-8-mln-menshe/
http://espreso.tv/news/2016/12/16/za_20_rokiv_ukrayinciv_stane_na_7_mln_menshe
http://daily.com.ua/ukraine/16-12-2016330891
http://gordonua.com/news/society/direktor-instituta-demografii-naselenie-ukrainy-v-techenie-blizhayshih-20-let-sokratitsya-na-20-164272.html
http://ru.golos.ua/suspilstvo/naselenie_ukrainyi_v_blijayshie_20_let_sokratitsya_na_20__ekspert_4553


photo

13.12.2016

Формально підвищення мінімальних зарплат до 3200 гривень ще не сталося. Це відбудеться тоді, коли Верховна Рада остаточно прийме бюджет 2017 року. Однак 6 грудня законодавці зробили перший крок в цьому напрямі – 227-ма голосами "за" вони ухвалили закон №5130, котрий регулює та легалізує правовідносини у сфері зайнятості. Як прокоментував подію міністр соціальної політики Андрій Рева, "цей законопроект дає можливість збільшити мінімальну заробітну плату, підвищити соціальні стандарти. Законопроект створює умови для підвищення мінімальної зарплати до 3200 гривень".
Між тим зі споживанням в українців справи кепські. За словами головного демографа країни Елли Лібанової, 51% населення мають доходи, які ледь забезпечують їхню потребу в їжі. При цьому бідними себе вважають 76% українців.
На відміну від розвинених країн, в Україні поширена бідність серед працюючих, причому не тільки серед некваліфікованих робочих або тих, які працюють неповний робочий день, а й серед лікарів, вчителів, науковців тощо. Тобто бідність характерна для працюючих людей з високим рівнем освіти, – зазначає Лібанова.
Підрахунки Інституту демографії корелюють з опитуванням, проведеним групою "Рейтинг". За даними останньої, кожен п'ятий українець сьогодні недоїдає. Кожен третій – відчуває нестачу коштів для покупки одягу і взуття. Кожен другий – лише мріє про придбання смартфона або іншої побутової техніки. Отож, здавалося б, збільшення мінімальних зарплат бодай трохи, але полегшить існування середньостатистичного українця.

http://24tv.ua/minimalni_zarplati_u_3200_raditi_chi_hvilyuvatisya_n759389

http://24tv.ua/pidnimayuchi_minimalni_zarplati_uryad_rozrahovuye_na_zbilshennya_spozhivannya_n759427

 


10.12.2016


До програми "ЗА ЧАЙ.COM" завітав науковець у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, академік НАН України, доктор економічних наук, професор та заслужений економіст України.
Професорські чаювання, то вам не шури-мури. Найкращий демограф Елла Лібанова знає про нас все, або майже все. Наприклад, куди подівся "совєтський народ", скільки у нас пасіонаріїв, коли ж якість переросте у кількість або коли кількість знищить нову якість суспільства.
Утворення єдиної політичної нації — це незворотнє? Чи зможе клас пенсіонерів відібрати у молоді майбутнє? У нас є час, чай і натхнення розпитати про все Еллу Лібанову


photo

06.12.2016

Накопичувальний рівень пенсійної системи, як припускають експерти, наступного року так і не запрацює. На українських пенсіонерів чекає наступного року “осучаснення” пенсій, а платити ЄСВ хочуть зобов’язати всіх працюючих.
Старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко переконана: на цей момент немає сенсу запускати накопичувальну систему, більш того, експерт впевнена, що жодної можливості зробити це наступного року немає.
“Звичайно, не запуститься. Це виключено. І в меморандумі, які підписували наші керівники країни з МВФ, написано, що Україна поки що утримається від накопичувального рівня. У нас в законі другий рівень прописаний давно, але там немає жодних дат. У законопроектах були дати, але законопроекти так і залишилися законопроектами. Були заяви, що наступного року накопичувальний рівень запуститься, більше ніхто про це не згадує. Я вже не кажу, що там має бути підготовча робота, створена інфраструктура, повинен бути сформований накопичувальний рівень “, – розповідає Лідія Ткаченко.
На думку експерта, Україні взагалі не варто запускати обов’язковий накопичувальний рівень пенсійної системи, а замість цього потрібно задуматися про те, щоб розвивати недержавні пенсійні фонди. “Проблема другого рівня, чому МВФ не рекомендував його вводити, – щоб держава не брала на себе додаткові зобов’язання”, – розповідає Ткаченко. Якщо другий рівень буде запроваджено, державному накопичувальному фонду доведеться не тільки акумулювати кошти, а й інвестувати їх в економіку для того, щоб примножувати заощадження українців, інакше їх просто “з’їсть” інфляція.

http://intermarium.com.ua/pensiyi-po-novomu-komu-dovedetsya-platyty-bilshe-i-hto-vyhodytyme-na-vidpochynok-piznishe/
http://www.segodnya.ua/economics/enews/pensii-po-novomu-komu-pridetsya-platit-bolshe-i-kto-budet-vyhodit-na-otdyh-pozzhe--776534.html

http://dpchas.com.ua/ekonomika/pensii-po-novomu-komu-pridetsya-platit-bolshe-i-kto-budet-vyhodit-na-otdyh-pozzhe

05.12.2016


Євроатлантична цивілізація наближається до свого кінця, а вже за 100-200 зі світової арени зійде європейська раса. Невідомо чи залишиться демократія панівним соціальним устроєм, адже вона наразі має три надзвичайно серйозні виклики, з якими може не впоратися, – це клімат, демографічна ситуація і нерівність.
Про причини Brexit (вихід Великобританії з ЄС) і перемоги Дональда Трампа на виборах у США, економне споживання і те, чому нові дороги важливіші для розбудови демократії в Україні, ніж будь-що інше, розказує у цьому випуску програми "Вересень" академік Національної академії наук України, науковець у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці Елла Лібанова.

http://1tv.com.ua/video/15234/load
http://ua.vkadri.com/video/ua-pershyi-veresen-ella-libanova.html


photo

30.11.2016

Індексація соціальних стандартів передбачена в бюджеті на 2016-й рік, однак істотне підвищення зарплат і пенсій не відбудеться
В Україні вже 1 грудня проведуть індексацію соціальних стандартів. Так, мінімальна зарплата зросте з 1450 до 1600 гривень, а мінімальна пенсія - з 1130 до 1247 гривень. В результаті темпи зростання соцстандартів цього року випередять інфляцію - ціни за підсумками року зростуть на 12%, а зарплати і пенсії - на 16%.
Відзначимо, як пояснюють в інституті демографії, в 2014-му українців, які витрачають менше фактичного прожиткового мінімуму, було 28,6%, а в 2015-му таких людей стало 58%. "Фактично рівень бідності зріс в два рази. Різке дворазове зростання масштабів за один рік - серйозна цифра. І другий момент - коли більше 50% населення живуть за межею бідності, це вже небезпечно для суспільства. Але тенденція 2016- го показує, що пішов відкат назад. Це був вибух, який вже позаду", - розповідає завідуюча відділом досліджень рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Людмила Черенько.


http://www.segodnya.ua/economics/enews/cherez-neskolko-dney-ukraincam-povysyat-zarplaty-i-pensii-komu-i-naskolko--774389.html


photo

29.11.2016

З 1 січня 2017 року, у відповідності до закону "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", запускається накопичувальна система виплати пенсій. Це означає, що кожен українець, молодший 35 років, починає відраховувати частину своєї зарплати на майбутню старість. Такі відрахування акумулюються на індивідуальному рахунку, скористатися яким можна буде виключно після виходу на пенсію.
Вихід на пенсію у більш зрілому віці дійсно зменшив би навантаження на Пенсійний фонд. Але й водночас дуже сильно вдарив би по рівню життя в Україні як такому. Середньостатистична людина в Україні дуже сильно "зношена" вже у 50-55-річному віці. В цьому – докорінна різниця між нами та західними країнами.
Надмір соціальних проблем, потреба тягнути другу (а інколи й третю) додаткову роботу, вкрай низький рівень державної медицини призводить до того, що вже зараз 40% наших чоловіків не доживає до 60-річного віку. Принаймні, таку статистику наводить директор Інституту демографії Елла Лібанова.

http://24tv.ua/shho_bude_z_pensiyami_pislya_1_sichnya_n754028
http://umoloda.kiev.ua/number/3085/188/106365/   
http://maksymustravel.blogspot.com/2016/11/1.html  
http://wz.lviv.ua/ukraine/188055-shcho-bude-z-pensiiamy-pislia-1-sichnia
http://ua-reporter.com/novosti/208467
http://antikor.com.ua/articles/138693-pensija_s_1_janvarja_podrobno_o_tom_chto_pridumalo_dlja_ukraintsev_praviteljstvo


photo

29.11.2016

Кожного року штат українських підприємств оновлюється  майже на половину. Чому на фоні безробіття та заборгованості з виплати зарплати люди легко залишають робочі місця, а роботодавці особливо не переймаються питанням, як зберегти колектив? На що розраховувати в Україні поколінню 90-х та чому варто бути оптимістом, в ексклюзивному інтерв’ю UAINFO пояснювала провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. В.М. Птухи Національної академії наук України Лідія Ткаченко.
Пенсійний  вік в Україні уже підвищується. Жінки, наприклад, цього року йдуть на пенсію у 57 з половиною років, а в 2021 підуть у 60 і зрівняються з чоловіками. Також поступово на 5 років підвищується пенсійний вік для жінок, які працюють на шкідливих виробництвах. Загалом на визначення пенсійного віку впливає не тільки демографія, але й структура зайнятості населення. Бачите, скільки промислових підприємств руйнуються, закриваються, у нас не так багато вже й лишилося шкідливих виробництв як таких.  Чисельність поколінь, що виходять на пенсію, значно перевищує ті, які невдовзі стануть робочою силою.  Зараз на ринок праці виходить покоління народжених у 90-і роки. Їх дуже мало, але в них великі можливості за відсутності достатньої конкуренції. Проте навіть це не стає на заваді намірам виїхати з України.


http://politikan.net/%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%BD%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96-%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81/
http://www.bbcccnn.com.ua/blogy/lidiia-tkachenko-ykrayinski-pidpriyemstva-ne-zacikavleni-v-tomy-abi-pracivniki-trimalisia-za-roboche-misce/


photo

29.11.2016

Директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Елла Лібанова в коментарі «Ракурс» заявила:
- Я б розцінювала е-декларування як перший і вкрай необхідний крок. І тепер, чи не покладаючи надій на наших західних партнерів, активність має проявити наше громадянське суспільство. На мою думку, у нього достатньо важелів впливу - якщо не на владу, то на широку громадську думку, до якого влада все-таки прислухається, особливо коли на неї починають тиснути.
Згадаймо про підвищення заробітної плати депутатам. Відступили назад? Відступили. Це реакція на суспільний резонанс. Влада поки не настільки знахабніла, щоб не реагувати ні на що.
Ну а те, що ми пішли на оприлюднення е-декларацій, то це дуже важливий, але мізерний крок. Тому зараз ми повинні вимагати, щоб походження цих мільйонів і мільярдів пояснили насамперед нам з вами.


http://racurs.ua/1350-e-deklarirovanie-vse-ukradeno-do-nas
http://racurs.ua/news/79489-u-e-deklarantov-net-stolko-nalichnosti-ekspert


24.11.2016


24 листопада 2016 року відбулася прес-конференція на тему: «Причини, перебіг та наслідки Голодомору 1932-1933 рр.», на якій буде висвітлена історична, демографічна та освітня проблематика досліджень.

Організатори: Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Інститут історії України НАН України і Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору.

У заході взяли участь:
1.      Олександр Гладун, заступник директора ІДСД імені М.В. Птухи НАН України;
2.      Наталія Левчук, головний науковий співробітник ІДСД імені М.В. Птухи НАН України;
3.      Станіслав Кульчицький, завідувач відділу Інституту історії України НАН України;
4.      Людмила Гриневич, директор Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору;
5.      Тетяна Боряк, доцент Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.

 

Презентації учасників (завантажити).


http://www.ukrinform.ua/rubric-pressconference/2125255-doslidzenna-golodomoru-19321933-rr-novi-aspekti-visvitlenna.html
https://www.youtube-nocookie.com/watch?v=BWVKSEkW_lQ
http://www.ukrinform.ru/rubric-pressconference/2125256-issledovania-golodomora-19321933-gg-novye-aspekty-osvesenia.html

http://asn.in.ua/ru/news/news/73219-v-gody-golodomora-ukraina-poterjala-bolshe-chem-vo.html

https://kamincabinetofhistory.blogspot.com/2016/11/26.html

http://www.rupor.info/spec/vtorzhenie-rossii/vtorzhenie-rossii/2016/11/24/golodomor-imel-bolee-strashnye-posledstviya-chem-n/

http://vesti-ukr.com:88/mir/211957-v-parlamente-kanady-vcpomnili-o-holodomore-

http://pedpresa.ua/173366-u-zhdu-imeni-ivana-franka-vshanuvaly-pam-yat-zhertv-golodomoriv.html

https://focus.ua/country/361356/

http://strichka.com/article/55807720


photo

23.11.2016

Економісти поставилися до прийняття нового споживчого кошика вельми скептично. За оцінками експертів, навіть оновлений набір товарів і послуг розходиться з дійсними потребами людей як мінімум в три рази. Чому ж так відбувається?
Як стверджує заввідділом досліджень рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько, сама методика формування споживчого кошика занадто застаріла. Більшість країн світу вже відмовилися від тієї схеми, яку до сих пір використовують в Україні. Тому, за словами експерта, показники кошика насправді умовні і не відображають реальних потреб людей. Фактично вони використовуються тільки в якості бази для інших розрахунків. Так що переглядати і оновлювати склад споживчого кошика не має особливого сенсу. Куди важливіше збільшити реальні доходи громадян - зарплати і пенсії.

http://napensii.ua/articles/2368-pensii-i-zarplaty-skoro-vyrastut


photo

22.11.2016

Науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Людмила Черенько повідомила, що рівень бідності в Україні переступив критичну межу.
За даними Інституту демографії та соціальних досліджень у 2016 році українці стали в два рази біднішим - за межею фактичного прожиткового мінімуму виявилося 58% населення України.
За даними інституту зараз відбувся серйозний обвал купівельної спроможності, але він більше торкнувся серединної частини суспільства, а люди зі скромними доходами переходять на натуральне господарство.


http://fdlx.com/business-ukraine/73550-protesty-nachinayutsya-kogda-bednyx-v-strane-50-v-ukraine-uzhe-58-cherenko.html  


photo

20.11.2016

У зв'язку з економічною кризою в Україні, за останні два роки потік мігрантів з країни збільшився на 10-20%.
Про це в коментарях кореспонденту ГолосUA повідомив завідувач відділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Олексій Позняк.
«За останні два роки через важку економічну ситуацію в країні, зниження рівня життя, АТО, безробіття і девальвації національної валюти, потік мігрантів з України збільшився на 10-20%», - сказав О. Позняк.
За словами експерта, найбільше українців виїжджають до країн ЄС. Масово наші громадяни мігрують в Польщу, Чехію та Італію.
«Охочих виїхати за кордон стало більше, тому що люди не можуть знайти високопочитаєму роботу у себе в країні. Якщо рівень життя в Україні не покращиться, то наші працездатні громадяни продовжать активно виїжджати за кордон. Особливо це стосується молоді. За останні два роки трудова міграція сильно «помолоділа», - сказав О. Позняк.
Експерт зазначив, що багато людей виїжджають на заробітки в пошуках кращого життя, але якщо їм вдається знайти хорошу роботу, українці часто залишаються в іншій країні і не хочуть повертатися на батьківщину.


http://ru.golos.ua/suspilstvo/za_poslednie_dva_goda_potok_migrantov_iz_ukrainyi_vyiros_na_20__ekspert_5579
http://www.newsline.com.ua/society/za-poslednie-dva-goda-potok-migrantov-iz-ukrainy-vyros-20112016112900


photo

17.11.2016

Крок до співпраці Україна - ЄС у дослідницько-інноваційній сфері

ІНФОРМАЦІЙНИЙ семінар “Підвищення рівня участі України у конкурсах за міждисциплінарними напрямами горизонтальних компонентів Рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій “Горизонт 2020”

 

ДУ "ІДНТПІН ім. Г.М.Доброва НАН України", Національні контактні пункти Програми ЄС з досліджень та інновацій “Горизонт 2020” при НАН України та Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи спільно провели у м. Києві Інформаційний семінар, присвячений підвищенню рівня участі України у Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій “Горизонт 2020”.
Цей захід організовується з метою поширення інформації щодо можливостей участі у Програмі  ЄС “Горизонт 2020” та розвитку вітчизняного дослідницького потенціалу в контексті інтеграції України до загальноєвропейського дослідницького простору. Семінар розрахований на участь у ньому передусім представників освітніх, науково-дослідних інституцій, громадських та інших недержавних організацій, МСП та державних органів влади, які зацікавлені в ознайомленні з можливостями участі колективів України у програмі ЄС “Горизонт 2020”, зокрема, з умовами підготовки та подачі проектних пропозицій в рамках нових конкурсів.
Інформаційний семінар провели керівники Національних контактних пунктів, експерти, добре обізнані з правилами і процедурами програми ЄС “Горизонт 2020”, а також з практикою підготовки успішних проектів.

 


photo

16.11.2016

В Інституті демографії та соціальних досліджень НАН України посилаються на останні репрезентативні опитування на тему «Українська трудова міграція в РФ», які вчені публікували за підсумками 2012-го. Намалювали збірний образ: чоловік середніх років, середньої освіти, переважно з сільської місцевості, із західних областей, наймається на позиції, пов'язані з важкою фізичною працею.
Кореспондент «Нової газети» поцікавилася у директора інституту, академіка Елли Лібанової, що, на її погляд, змінилося з того часу.
- У Польщу дійсно їде набагато більше людей, ніж в Росію, - відповіла Елла Марленівна. - Але все одно в РФ залишається 700-800 тисяч: нафтовики, будівельники, водії автотранспорту. Ну і по дрібницях - продавці, перукарі, ті, хто готовий доглядати за людьми похилого віку. На жаль, дані швидше оціночні, тому що в силу зрозумілих причин провести зараз обстеження неможливо. Крім того, незрозуміло, скільки саме народу виїхало в РФ з Донбасу, з зони бойових дій, і скільки з них працює, а скільки повернулося назад.
На думку Лібанової, перш за все треба створити каркас демографічного реєстру, щоб оформити його повністю вже відповідно до даних перепису. Починати підготовку необхідно терміново, інакше є ризик знову не встигнути. Сам перепис проводити сучасними методами, не ходити з папірцями, як в минулому столітті. Тоді з'явиться ясність. У тому числі щодо числа трудових мігрантів.


https://www.novayagazeta.ru/articles/2016/11/16/70552-proletaya-nad-gnezdom-gorlitsy 


photo

14.11.2016

За словами головного демографа країни Елли Лібанової, 51% населення мають доходи, які ледь забезпечують їхню потребу в їжі. При цьому бідними себе вважають 76% українців. «На відміну від розвинених країн, в Україні поширена бідність серед працюючих, причому не тільки серед некваліфікованих робочих або тих, які працюють неповний робочий день, а й серед лікарів, вчителів, науковців тощо. Тобто бідність характерна для працюючих людей з високим рівнем освіти», – зазначає Лібанова.
Підрахунки Інституту демографії корелюють з опитуванням, проведеним групою «Рейтинг». За даними останньої, кожен п'ятий українець сьогодні недоїдає. Кожен третій – відчуває нестачу коштів для покупки одягу і взуття. Кожен другий – лише мріє про придбання смартфона або іншої побутової техніки. І, нарешті, ще одним рядком – інформація від американської соціологічної компанії Nielsen: у другому кварталі 2016 року збільшилася кількість українців, які вимушено економлять на газі й електриці.

http://nv.ua/ukr/opinion/pozhyvanov/otrimuj-po-minimumu-plati-po-maksimumu-271490.html

 


photo

13.11.2016

Спираючись на ціни сьогоднішнього дня, Кабмін днями презентував нову продовольчий кошик для населення. Без сліз читати документ неможливо.
Скільки тепер буде коштувати звичайний соціальний набір? І на скільки пунктів коротше стане список продуктів, який зможуть собі дозволити українці?
"Коли ми читаємо ці окремі позиції то зазвичай це викликає подив, тому що ми використовуємо набагато більше цих одиниць і набагато більш широкий перелік. Треба кардинально переглядати прожитковий мінімум. Такий перегляд це просто формальна річ …", - Сказала Людмила Черенько, заввідділу досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень у інтерв’ю телеканалу Інтер.



http://podrobnosti.ua/2143742-kabmin-prezentoval-novuju-prodovolstvennuju-korzinu-dlja-naselenija.html 


12.11.2016

У новому випуску "Корисні розмови" - гість в студії Олексій Володимирович Позняк - завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень України. У випуску: трудові мігранти з України, міграція Донбасу після подій 2013/2014 рр, міграція і рівень життя; стимулювання народжуваності - чи допомагає? Голодомор і війна - як впливають; світові процеси міграції; коли відбудеться стабілізація населення в світі.

 



http://newsvideo.su/video/5639925


photo

11.11.2016

Скільки звичайному українцеві потрібно на рік хліба, круп чи шкарпеток? – підрахували в кабміні і оприлюднили новий список наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, що формують споживчий кошик для населення.  Споживчий кошик на 2017 рік обурив українців, а експерти радять взагалі відмовитися від таких річних норм витрат на життя. Пристрасті за споживчим кошиком обговорювали у програмі «Виміри життя» з Людмилою Черенько, завідуючою сектором дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України
http://www.eramedia.com.ua/article/248628-vimri_jittya_spojivchiyi_koshik_sklki_ukrantcev_potrbno_hlba_na_/


photo

10.11.2016

Завідувач відділу досліджень рівня життя Інституту демографічних досліджень НАУ Людмила Черенько впевнена: складати повний перелік товарів і послуг у споживчому кошику – неправильно. За словами експерта, таку методику для розрахунку споживчого кошика використовують тільки дві країни: Україна і Білорусь.
“Вчені, які займаються цим питанням, сходяться на думці, що не можна повністю конкретизувати споживчий кошик. Життя сучасної людини передбачає великий спектр різних атрибутів і вирішувати, що враховувати, а що ні – експерт не має права. Бувають спеціальні зрізи з високою репрезентативністю. Все країни, які використовують споживчий кошик для розрахунку допомоги, вирішують це питання по-іншому. Вони номенклатурно визначають тільки склад продовольчого кошика. Все інше береться в відсотках від цього кошика і це найбільш сучасно і методично правильно. І тоді жодних дискусій з приводу шкарпеток, мобільних телефонів не буде”, – розповідає Людмила Черенько.
При цьому вчений зазначає: оновлений споживчий кошик дійсно обійдеться українцям в 3200 гривень, саме стільки потрібно для того, щоб мінімально забезпечити свої потреби.
“Якщо розраховувати споживчий кошик у фактичних цінах на ринку, то в серпні фактичний прожитковий мінімум становив до трьох тисяч гривень. Якщо говорити про споживчий кошик на перше січня 2017 року, так, дійсно, реальна вартість кошика може бути 3200 гривень. Інше питання, наскільки адекватно розписано сам кошик. До нього дуже багато запитань і щодо методики розрахунку, і щодо наповнюваності. Про це багато років говорять, але поки що вона не змінюється. Все-таки кошик повинен ґрунтуватися на сучасному методологічному апараті та повинен виглядати гідніше в плані наукових розробок. Зараз він виглядає дуже архаїчно”, – впевнена заввідділу досліджень рівня життя Інституту демографічних досліджень.

 

http://u-finance.ru/na-chto-ukraincam-xvatit-deneg-i-kogda-narod-stanet-bogache-kabmin-utverdil-novuyu-potrebitelskuyu-korzinu/
http://news.finance.ua/ua/news/-/388437/na-shho-ukrayintsyam-vystachyt-groshej-i-koly-narod-stane-bagatshym-kabmin-zatverdyv-novyj-spozhyvchyj-koshyk


photo photo photo

Конференція
із обговорення результатів дослідження МОП
«Перехід на ринок праці молоді України»

 

9 листопода 2016 року відбулася презентація результатів проекту «School-to-Work Transition Survey» в Україні здійсненого Українським центром соціальних реформ (UCSR) та громадською організацією «Центр Соціальний моніторинг» на замовлення та за підтримки МОП і Фонду МастерКард в рамках міжнародної програми – «Work4Youth» (Робота для молоді).

Питання для обговорення:
1. Освітні, професійні та ціннісні настанови української молоді;
2. Особливості молодіжної зайнятості на ринку праці України;
3. Освітні настанови української молоді;
4. Ризики та можливості переходу української молоді від навчання до ринку праці;
5. Обговорення результатів та рекомендації для молодіжної політики на ринку праці.

Основні доповідачі:
Елла Лібанова, директор Українського центру соціальних реформ, академік НАН України, керівник проекту в Україні
Сара Елдер, Програма МОП з молодіжної зайнятості
Ніл Вокер, Резидент координатор Системи ООН в Україні
Маурісіо Дірксенкс, старший спеціаліст з питань занятості, Субрегіональне бюро МОП, Будапешт
Місце проведення: бульвар Шевченка, 60 Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, 11 поверх (конференц-зала).

 

Докладніше

Звіт по результатах проекту

Презентації (завантажити)

http://vesti-ukr.com/strana/209632-vypucknitsy-ukrainckikh-vuzov-ishchut-pervuju-rabotu-po-polhoda-i-bolshe-iccledovanie
http://wz.lviv.ua/news/186732-riven-bezrobittia-molodi-v-ukraini-vdvichi-nyzhchyi-nizh-u-skhidnii-yevropi
http://svoeradio.com/news/c-1/akademiya_nauk_na_poshuk_pershoyi_roboti_ukrayinski_vipuskniki_vitrachayut_5_misyaciv
http://hronika.info/obwestvo/184282-vypusknicam-ukrainskih-vuzov-prihoditsya-po-polgoda-iskat-rabotu.html
http://www.udinform.com/index.php?option=com_content&task=view&id=483877&Itemid=31
http://ubr.ua/labor-market/ukrainian-labor-market/vypusknikam-vuzov-tiajelo-naiti-rabotu-447163
http://www.ukrinform.ua/rubric-society/2117415-riven-bezrobitta-molodi-v-ukraini-vdvici-nizcij-niz-u-shidnij-evropi-doslidzenna.html
http://studway.com.ua/bezrobitna-molod/
http://podrobnosti.mk.ua/2016/11/10/vypusknicy-ukrainskih-vuzov-ischut-pervuyu-rabotu-po-polgoda-i-bol-she---issledovanie.html
http://radio.vesti-ukr.com/news/34831-na-poiski-novoj-raboty-vypuskniki-tratyat-5-mesyacev.html
http://dcz.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=415406&cat_id=4713800


photo

07.11.2016

Осучаснення пенсій в Україні можливе лише перед черговими виборами, що ставить життя українських пенсіонерів у залежність від політичної кон'юнктури.
Таку думку висловила провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Лідія Ткаченко на прес-конференції в інформаційному агентстві ГолосUA.
«У нас пенсіонери перетворилися в таких заручників політичної лише кон'юнктури, а не економічної ситуації», - зазначила експерт.
За її словами, останній раз пенсії в Україні осучаснював в 2012 році уряд Миколи Азарова на передодні парламентських виборів. Також гроші на підвищення пенсій знайшлися навіть напередодні місцевих виборів у 2015 році, хоча до того прем'єр Арсеній Яценюк неодноразово заявляв про відсутність коштів у державному бюджеті.
При цьому Л. Ткаченко нагадала, що нинішнє осучаснення пенсій торкнеться далеко не всіх пенсіонерів: багато жінок-пенсіонерів через перерви в трудовому стажі не отримають добавки до пенсії.
У той же час, як зазначила соціолог, підвищення отримають ті, хто і без того отримував чималі пенсії.


http://golosua.tv/press_room/16_11_07_03-36_podachka_pravitelstva_zajivut_li_luchshe_stariki_posle_povyisheniya_p_0 
http://ru.golos.ua/ekonomika/ukrainskie_pensioneryi_mogut_rasschityivat_na_povyishenie_pensiy_tolko_pered_vyibora
http://newsnetwork.tv/movie/15570/


photo

06.11.2016

За різними оцінками, близько трьох мільйонів українців сьогодні працюють закордоном. Про це заявила Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, у інтерв’ю виданню Ділова Столиця (ДС).
"До 2014 року половина з них працювала в РФ, ще половина — в країнах ЄС, — каже Елла Лібанова. — Після початку конфлікту масштаби трудової міграції в Росію значно зменшилися, а в країни ЄС, перш за все в Польщу, зросли.
Важлива істотна відмінність міграції "російської" від "європейської". Перша має яскраво виражений циркулярний характер — люди дійсно їдуть працювати на якийсь період і повертаються в Україну; таких циклів може бути багато. Працюючі ж у країнах ЄС прагнуть легалізувати своє становище, отримати як мінімум так звану робочу візу і дуже часто перевезти туди свої сім'ї. Тим самим трудова міграція в розвинені європейські країни перетворюється в стаціонарну — в більшості випадків мігранти в Україну не повертаються".
При цьому Елла Лібанова також зазначила, що європейський ринок праці не зможе повністю замінити російський.
"По-перше, російський ринок праці абсорбував близько півтора мільйона наших трудових мігрантів. По-друге, для роботи в ЄС існують більш жорсткі законодавчі перепони. По-третє, європейський ринок більш вибірковий щодо якості робочої сили: в Чехії і Польщі потрібні будівельники, в Італії, Іспанії та Португалії - працівники сфери обслуговування (готелів, ресторанів), персонал догляду за дітьми, за людьми похилого віку, за хворими, — каже експерт. — Досить високий попит на лікарів, медичних сестер, вчителів, викладачів вищих навчальних закладів. Це добре помітно по динаміці попиту на українську робочу силу в Польщі, де мовні проблеми мінімальні".
У той же час найбільшу загрозу Лібанова бачить в тому, що дуже активно поводяться представники східноєвропейських університетів і коледжів. Вони активно запрошують нашу молодь вчитися, часом навіть безкоштовно. Це спонукає молодь туди їхати, а повернуться, швидше за все, не всі.

 

http://www.dsnews.ua/economics/ella-libanova-kazhdyy-priezd-papy-ioanna-pavla-ii-privodil-04112016100000
http://www.dsnews.ua/economics/ella-libanova-evropa-v-tselom-i-ukraina-v-chastnosti-ischerpali-02112016100000
http://svitua.com.ua/news/201611/1256-ekspert-poyasnyla-chomu-riznycya-mizh-yevropeyskoyu


03.11.2016

Відбулося засідання "круглого столу" на тему: "Стан житлового фонду України. Хто фінансуватиме масові капітальні ремонти будинків: мешканці чи держава?".
В засіданні прийняли участь: заступник міського голови м. Києва; Володимир Коваленко - міський голова м. Нова Каховка; Володимир Хомко - міський голова м. Рівне; Дмитро Корчак - директор Департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики Мінрегіонбуду України; Олександр Білянський - виконавчий директор Всеукраїнської асоціації "Укржитлоексплуатація"; Олена Димченко - доцент кафедри Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова; Всеволод Ніколаєв - науковий консультант Інституту суспільно-економічних досліджень; Володимир Саріогло - доктор економічних наук, старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи.
Житловий фонд України у містах і селах сьогодні налічує 10,2 млн. одно- та багатоквартирних будинків, у яких знаходиться 19,4 млн квартир. Близько 80% багатоквартирних будинків, які у своїй більшості були побудовані до 1980 року, потребують капітального ремонту – а це понад 800 млн. кв. м. Якщо припустити, що мінімальна вартість капітальних ремонтів багатоквартирних будинків складатиме близько 500 грн. за кв. м., то це вимагатиме коштів в обсязі до 200 млрд. грн., або у перерахунку на одного мешканця – близько 10 тис. грн.
У Києві близько 600 тисяч сімей проживають у будинках, які потребують капітального ремонту.
Про це під час круглого столу на тему: "Стан житлового фонду України. Хто фінансуватиме масові капітальні ремонти будинків: мешканці чи держава?" в Укрінформі повідомив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.
"Багато будинків уже вичерпали свій ресурс... І це характерно для 60% будинків як по Україні, так і по Києву. Сьогодні в Києві близько 600 тисяч сімей проживають у будинках, які потребують глибинної термомодернізації, капітального ремонту, тобто які вже на сьогодні достатньо зношені. 600 тисяч сімей - це приблизно мільйон 800 людей", - сказав Пантелеєв.
За його словами, для того, щоб провести ремонт в одному будинку, необхідно приблизно 3,5 - 5 мільйонів гривень.  
"Це заміна інженерії, капітальний ремонт покрівлі, заміна вікон на енергозберігаючі, встановлення нових сучасних теплових пунктів. На вартість також впливає заміна ліфтів. Тобто з розрахунку на сім’ю, на квартиру - це мінімум 50 тисяч гривень", - зауважив він.
Він зазначив, що в умовах, коли зростають тарифи на житлово-комунальні послуги, такі суми для мешканців будинків непідйомні.
Пантелеєв наголосив, що сьогодні також потрібно вирішувати питання "хрущівок". "Позиція київської міської влади, що "хрущівки" - це рудимент, і потрібно будувати нове житло, при цьому врахувати права та інтереси людей, які нині там проживають, дати їм рівноцінне житло", - додав він.

 



http://www.ukrinform.ua/rubric-roundtable/2111370-recepti-dla-ozdorovlenna-zitla.html
http://photo.ukrinform.ua/ukr/current/photo.php?id=796845
https://www.youtube-nocookie.com/watch?v=EuCM329yV8I


03.11.2016

Директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова вважає, що електронні декларації були дуже важливим першим кроком у боротьбі з корупцією.
"Я розцінювала би це як перший крок, украй потрібний перший крок. І, не покладаючи надій винятково на наших партнерів, громадянське суспільство має достатньо важелів впливу якщо не на владу, то на громадську думку. А влада прислухається до того, що робить громадянське суспільство. Українська влада, коли на неї тиснуть, починає прислухатися. Рефлексія при владі є, вона поки що не настільки нахабна, щоб можна було очікувати, що вона не буде реагувати ні на що", - заявила вона під час круглого столу в Інституті Горшеніна.
Лібанова вважає, що наступного року заповнювати електронні декларації повинні й інші державні службовці. "Те, що таку вимогу наступного року поширять на всіх державних службовців, не бачу нічого поганого. Якщо впораються з аналізом декларацій, які подали перша-друга категорія, то можуть впоратися і з наступними", - заявила вона.
При цьому з ідеєю подачі нульових декларацій Лібанова не згодна.
Нагадаємо, 30 жовтня в Україні завершилася подача чиновниками вищого рівня електронних декларацій. Введення системи е-декларування в рамках боротьби з корупцією було однією з умов Євросоюзу для надання Україні безвізового режиму.
Декларування показало: люди, які перебувають при владі, мають величезні статки. Зокрема, сума коштів, задекларованих народними депутатами, дорівнює 12,3 млрд грн. Це 31% державного бюджету Молдови на 2016 рік.

 



https://www.youtube-nocookie.com/watch?v=wOGxZC13XCk&feature=player_embedded
http://ukr.lb.ua/news/2016/11/03/349717_roztsinyuvala_b_edeklaratsii_yak_vkray.html
https://www.youtube-nocookie.com/watch?v=wOGxZC13XCk&feature=player_embedded
http://lb.ua/news/2016/11/03/349717_rastsenivala_edeklaratsii.html
http://24tv.ua/v_poshirenni_edeklaratsiy_na_vsih_derzhsluzhbovtsiv_nemaye_nichogo_poganogo__ekspert_n745359
http://vsekommentarii.com/news/2016/11/06/12087247.htm


02.11.2016

Директор інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи Елла Лібанова надала інтерв’ю в ефірі телеканалу Еспресо за темою:

Нова "мінімалка" - популізм чи крок назустріч людям?



https://www.youtube-nocookie.com/watch?v=SSBGNmGhtAY


photo

02.11.2016

Елла Лібанова, головний демограф країни, з тих жінок, які тільки раді підвищенню пенсійного віку. В її логіці це правильно і добре, тому що уникаючи пенсії, українки отримують офіційне виправдання, чому їм потрібно ходити на роботу, надягати нове плаття і фарбувати губи. Соціалізація в Україні, на думку Лібанової, ключовий фактор, що впливає на тривалість життя. Просто вона в свої 66 років оптиміст. Взагалі директор Інституту демографії - джерело соціальних тенденцій. Видання «Країна» зустрілася з Еллою Лібанової, щоб дізнатися, як останні два роки вплинули на народжуваність і смертність в нашій країні і чому жінки стали робити менше абортів.

 

http://longread.strana.ua/page111032.html


photo

02.11.2016

Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, ділиться своїми міркуваннями щодо збільшення мінімальної заробітної плати та її впливу на загальну економіку в інтерв’ю Громадському радіо.
Елла Марленівна зазначила: «Це треба було зробити десять років назад. У держави не так багато важелів регулювання оплати праці в країні із ринковою економікою. Тому, держава може підвищити мінімальну заробітну плату, – це перше і найбільш очевидне. Друге – вона може істотно підвищити заробітну плату в бюджетній сфері, в розрахунку на те, що приватний сектор, на це відреагує, бо нема де діватися.
Пішли по шляху мінімальної заробітної плати – дуже добре».

 

https://hromadskeradio.org/programs/hromadska-hvylya/minimalnu-zarplatu-treba-bulo-pidnyaty-shche-10-rokiv-tomu-ella-libanova

photo

02.11.2016

Академік Національної академії наук Елла Лібанова наголосила: висока смертність чоловіків віком від 40 до 60 років – національна катастрофа.
В Україні ризик для чоловіка померти у віці до 60 років – 40%, в той час як в Швейцарії не доживають до 60 років всього 8% чоловіків. Українці, як розповідає директор інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова, вмирають через схильність до шкідливих звичок, неправильне харчування і халатне ставлення до свого здоров'я. Як і в усьому світі, в Україні населення старіє, а народжуваність не компенсує смертність.
Як зазначає Елла Лібанова, багато українців до пенсії просто не доживають. "Особливо небезпечний відрізок життя від 40 до 60 років. Це просто національна катастрофа, при цьому ситуація абсолютно не змінюється з 1985-го", – розповіла демограф на лекторії "Ключові аспекти пенсійної реформи".
У середньому чоловіки живуть на пенсії (після 60 років) 14,8 років, а жінки – 19,9 років. У зв'язку з цим, впевнена вчений, підвищувати пенсійний вік чоловікам не можна. "Якщо у нас пенсійний вік 60 років, то наші чоловіки мають шанси прожити на пенсії майже 15 років. Якщо ми пенсійний вік піднімемо (чоловікам, – прикл.ред.) до 65 років, їм залишиться прожити всього 12 років. Це дуже мало, якщо вважати, що 40 років вони десь працюють і сплачують внески, це просто жорстоко. У жінок ситуація краща, у них були всі демографічні підстави підвищувати пенсійний вік до 60 років", – впевнена Елла Лібанова.

 

http://ukr.segodnya.ua/ukraine/risk-umeret-do-60-let-40-glavnyy-demograf-o-tom-pochemu-ukraincy-ne-dozhivayut-do-pensii--765925.html 
http://odessa-daily.com.ua/news/demografy-byut-trevogu-ukraincy-ne-dozhivayut-do-pensii-id87828.html?utm_campaign=website_links&utm_source=odessa-daily.com.ua&utm_medium=website&utm_content=home_categoryitem
http://znaj.ua/news/regions/72898/comu-ukrayinci-rano-vmirayut.html
http://www.segodnya.ua/ukraine/risk-umeret-do-60-let-40-glavnyy-demograf-o-tom-pochemu-ukraincy-ne-dozhivayut-do-pensii--765925.html
http://www.newsline.com.ua/economics/pensionnyy-krizis-mogut-li-ukraintsy-ostatsya-bez-pensiy-03112016091619 
http://www.dobrepole.com.ua/news/risk_umeret_do_60_let_40_glavnyj_demograf_o_tom_pochemu_ukraincy_ne_dozhivajut_do_pensii/2016-11-07-14012


photo

02.11.2016

В Україні зростає рівень безробіття. Згідно з методологією Міжнародної організації праці, за перше півріччя 2016-го її рівень склав 9,4% проти 9,2% за той же період в 2015 року. За підсумками року показник може ще трохи вирости, а протягом найближчих 2-3 років може досягти 10%. Про це UBR.ua повідомила провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лідія Ткаченко.
Експерти відзначають, що динаміку ринку праці часто визначають структурні зміни в економіці. Однак таких змін поки немає, і все залежить від поточної кон'юнктури.
"У кризовий період працівники тримаються за своє робоче місце. А з початком, нехай мінімального, але економічного підйому, вони легше кидають роботу в пошуках кращих варіантів", - вважає Лідія Ткаченко. За її словами, український ринок праці дуже гнучкий, але ця гнучкість зумовлена значною часткою тіньової зайнятості, особливо серед молоді.

 

http://finance.bigmir.net/career/75189-Kakie-perspektivy-prigotovil-dlja-ukraincev-rynok-truda
http://izvestia.kharkov.ua/on-line/20/1225055.html


photo

29.10.2016

Серед 188 країн Україна посіла 118 місце за станом здоров'я. Факторами, які найсильніше погіршують стан здоров'я українців, виявилися війна, надмірне вживання алкоголю, ВІЛ, самогубства і тютюнопаління. ГолосUA звернувся до провідного наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Національної академії наук України Лідії Ткаченко, щоб дізнатися, в чому причина такого низького показника і що найбільше впливає на стан здоров'я українців.
Лідія Григорівна зазначила: «Так, дійсно, всі наші головні проблеми названі - шкідливі звички, ризиковану поведінку, немає традицій здорового способу життя. А це не тільки не курити-не пити. Це означає фізичну активність: ходити в спортзал, робити зарядку, більше рухатися, менше сидіти. Здорове харчування або, принаймні, без зловживань. Взагалі розумна життєва позиція, більше керуватися здоровими емоціями і здоровим глуздом. Така поведінка має багато складових, включаючи шанобливе ставлення до оточуючих людей, не псувати нерви один одному. У нас з цим дуже велика проблема.
Потрібно вчитися по-іншому ставитися до життя. Коли буваєш в Європі, помічаєш, як багато люди там посміхаються і набагато спокійніше поводяться. Скрізь є свої проблеми, але вони не зациклюються на негативі, живуть із задоволенням. Очевидно, нам це потрібно перейняти. Багато говорять про зближення з Європою, але поки що далі розмов справа не йде. Ось коли ми вийдемо на чисту вулицю і побачимо, що люди посміхаються, - отоді ми наблизимося. А так ми довго ще будемо страждати самі від себе».

 

http://ru.golos.ua/suspilstvo/l_tkachenko_u_ukraintsev_net_zdorovyih_privyichek_i_net_deneg_na_medpomosch_8260


photo

28.10.2016

Професор Олег Воловина (Університет Північної Кароліни, Чапел-Гілл, США) виступив  15 вересня 2016 р. в Університеті  Торонто (Канада) з доповіддю на тему «What we now know about the Holodomor: New research results” («Що ми зараз знаємо про Голодомор: нові результати дослідження»). Серед організаторів семінару були: Holodomor Research and Education Consortium (HREC) of the Canadian Institute of Ukrainian Studies (University of Alberta) and the Petro Jacyk Program for the Study of Ukraine at the Center for European, Russian and Eurasian Studies (University of Toronto).
У своїй доповіді проф. Воловина представив нові результати досліджень з демографії Голодомору 1932-1933 рр., що проводяться спільно з Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України. Зокрема, він акцентував увагу на трьох ключових напрямах: факти і артефакти про Голодомор; втрати через надсмертність внаслідок Голодомору в Україні на обласному рівні; порівняння втрат внаслідок голоду в регіонах України  та Росії.  


http://www.ukrweekly.com/uwwp/oleh-wolowyna-examines-new-holodomor-research-findings/


photo

28.10.2016

Частка вихідців з Росії, які переїхали жити в Україну, була найвищою в 2011 році і протягом останніх років маємо стабільне зростання. «Ця тенденція може бути відгомоном історії,адже вірогідність того, що люди, які повертаються мають або мали певний зв’язок з Україною»,- розповів Голосу Америки керівник відділу міграції,дослідник Інституту демографії Олексій Позняк. Можливо – це хто раніше тут жили,або мають родичів і тільки зараз — вийшовши на пенсію і вирішили переїхати в Україну. Хоч незначне але збільшення громадян США та громадян Західної Європи,які приїздять на ПМП до України, Позняк пояснює виходом на національний ринок більшої кількості іноземних компаній та організацій, які привозять своїх співробітників.


http://ukrmir.info/?p=4851


photo

27.10.2016

Всесвітній економічний форум в Женеві опублікував новий загальносвітовий Рейтинг гендерної рівності (Global Gender Gap Report). Україна в ньому займає 69 позицію. «Індекс гендерного розриву» нашої країни становить 0,7 – іншими словами, нерівність між чоловіками і жінками тут подолано на 70%.
Проте, гендерні проблеми в Україні досить багатогранні, щоб розглядати їх однобічно, вважає директор інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Елла Лібанова. За її словами, різниця в заробітку, при гендерній відмінності, дійсно існує, зате дівчата в Україні більше освічені.
Серед найближчих сусідів нашої країни результати різняться. Так, Білорусь і Польща опинилися вище за Україну в рейтингу лояльності до жінок. 30-те і 38-е місця відповідно. Росію експерти поставили на 6 рядків нижче України. У неї 75-е місце. Грузія, на жаль, виявилася ще нижче - на 90 позиції.


http://radio.vesti-ukr.com/news/34274-ukraina-zanyala-69-mesto-v-rejtinge-gendernogo-ravenstva.html


26.10.2016 Елла Лібанова, академік НАН України, Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України - прийняла участь у програмі Микола Вересня у радіо "Вєсті"

Элла Либанова: Во всех европейских странах была бы депопуляция, если бы не миграция



https://www.youtube-nocookie.com/watch?v=zRjWJsS3vCg 


 

26.10.2016

Сьогодні демографи разом з істориками аналізують причини, які привели до демографічної «ями» в Україні. По-перше - соціальні катастрофи, в центрі яких опинилася країна на початку ХХ століття. На думку директора Українського інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича, минуле століття стало часом наймасштабніших в історії людства соціальних експериментів і катастроф, Україна відчула на собі вплив двох тоталітарних режимів. Голодомор, Голокост, депортації, винищення цілих міст і сіл відбулись протягом дуже короткого періоду - менше ніж за півстоліття. І зараз, кажуть демографи, ми маємо справу з наслідками цих подій і явищ.
«ХХ століття, особливо його перша половина, завдало непоправних втрат генофонду української нації. Якщо оцінювати сукупні втрати першої половини століття і порівнювати їх з даними, які ми мали за переписом населення 1959 року, Україна втратила 32 мільйони чоловік. За переписом населення 1959 року, в Україні проживало 42 млн чоловік, і якби не було втрат Першої світphotoової війни, всіх втрат між двома війнами і втрат Другої світової, то зараз населення країни складало б 74 мільйони, - розповіла директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Елла ЛІБАНОВА. - Найбільших втрат зазнало чоловіче населення - це пов'язано, перш за все, з великою їх участю в світових війнах. Чоловіча популяція скоротилася практично вдвічі. Жінки зазнають менших втрат, але я не беруся оцінювати, що страшніше для генофонду нації. На моє глибоке переконання, кожна окрема смерть не з природних причин є трагедією. Ми повинні це зрозуміти і не змагатися, хто нарахує більше втрат. У цьому - головна відмінність пострадянської ментальності від європейської. Тому що в Європі цінують кожну окрему життя: там ніколи не вважалося, що зберегти трактор важливіше, ніж зберегти життя тракториста».
Зв'язок тих подій з сучасністю демографи вбачають у тому, що в ХХ столітті в країнах відбувся процес демографічного переходу - коли змінюються режими народжуваності і смертності населення. У різних країнах він відбувається в різний час, але триває понад 100 років. Україна потрапила в цей період демографічного переходу, коли почалися всі катастрофи.
«У зв'язку з усіма потрясіннями, які спіткали Україну в ХХ столітті, ми не реалізували свій потенціал, - зазначає доктор економічних наук, заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень Олександр ГЛАДУН. - Просто не було зростання кількості населення до тієї чисельності, яка могла б бути».

https://day.kyiv.ua/ru/article/obshchestvo/demograficheskaya-yama


photo

26.10.2016

Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, кандидат економічних наук прийняла участь у програмі "У контексті за темою: «50-60-річних українців можуть залишити без пенсії».

http://www.eramedia.com.ua/article/247455-u_kontekst_prichina_zdorojchannya_sotcalnih_produktv__olgarhchna/


photo

25.10.2016

Завідувачка відділу досліджень рівня життя Інституту демографії і соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько зауважила, що методика формування українського споживчого кошика вже дуже застаріла. Від такої форми розрахунку відмовилися навіть країни СНД, останніми — Росія й Казахстан. А ще цей процес у нас дуже заполітизований. Адже навіть депутати час від часу не відмовляють собі у задоволенні полемізувати у ЗМІ про те, скільки звичайному українцеві потрібно на рік хліба, круп чи шкарпеток. Люблять подискутувати на цю тему й представники профспілок.
Проте науковець переконана: щоб люди справді відчули зміни на краще, слід боротися не за наповнення умовного споживчого кошика чи прожиткового мінімуму. Адже вижити, послуговуючись саме ними, нині нереально, тому показники ці є насправді умовними і використовуються лише як база для інших розрахунків. Боротися слід за збільшення реальних доходів громадян — мінімальних зарплати та пенсії. Тоді матимуть шанс до реального зростання й інші виплати, які прямо або опосередковано від них залежать.
Адже нинішня мінімальна зарплата, за сучасних цін у магазинах та постійного зростання тарифів на комунальні послуги, не лише не дає змоги задовольнити навіть найнеобхідніші потреби, а й ставить під загрозу створення молодих родин, народження більше однієї дитини, а мінімальна пенсія… У супермаркетах ми зустрічаємо бабусь та дідусів, які підходять до кас із буханцем найдешевшого хліба, трьома картоплинками та одним яблучком…
Тому фахівці стверджують, що єдиним виходом із цієї ситуації, який слід реалізувати найближчим часом, є реформування та підвищення стандартів оплати праці. Науковці та економісти переконані, що нині в України іншого шляху, окрім як забезпечити своїм громадянам поліпшення якості життя та входження до європейської спільноти, немає. Паралельно нам слід посилити боротьбу з корупцією та тіньовою економікою. Адже вони процвітають саме завдяки низьким зарплатам, бідності та економічній нерівності. Отже, лише здолавши бідність, переможемо й ці негативні явища.


http://ukurier.gov.ua/uk/articles/pristrasti-za-spozhivchim-koshikom/


photo

23.10.2016

провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України, аналітик Анна Гвелесіані надала інтерв'ю телеканалу Україна щодо рівня життя переселенців.


http://kanalukraina.tv/ru/episode/46117/


photo

23.10.2016

За рік українці стали в два рази біднішими - за межею фактичного прожиткового мінімуму виявилося 58% населення. Такі дані оприлюднили нещодавно в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. На всі питання щодо: чим загрожує раптове зубожіння населення, який ризик соціального вибуху, хто найбідніший серед бідних і коли ми почнемо жити краще, «Репортеру» відповідала кандидат економічних наук, завідувач відділу досліджень рівня життя населення Людмила Черенько.


http://reporter.vesti-ukr.com/tolkovo/34059--protesty-nachinayutsya-kogda-bednyh-v-strane-50-u-nas-uzhe-58-


photo

20.10.2016

За 25 років Україна втратила більше 9 млн чоловік, а до 2050-го населення може скоротитися до 36 млн осіб, про це повідомляє директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова. За її словами, причини зниження чисельності населення здебільшого природні – старіння нації, перевищення смертності над народжуваністю, але і проблеми міграції вносять вагомий внесок в статистичні дані. «Органи статистики, включаючи і українські, досить повно враховують народжуваність і смертність, але з міграцією існують проблеми. В Україні немає ефективної мотивації населення реєструвати свої переїзди. Тому враховувати міграції набагато складніше. До того ж велике поширення отримала зовнішня трудова міграція, коли люди виїжджають з країни на деякий (як правило, досить обмежений час). За оцінками експертів, за кордоном постійно працюють близько 3 млн. Українців», - каже Елла Лібанова.

http://tribun.com.ua/37738


photo

19.10.2016

До 2050 року населення України скоротиться на 10 млн осіб. Такий невтішний прогноз озвучили в Департаменті з економічних і соціальних питань ООН.
Експерти впевнені, що каталізатором до такої ситуації стало падіння економіки і рівня життя, а також зниження соціального захисту населення.
Аналітики прогнозують, що чисельність українців продовжить знижуватися.
"За будь-яких умов населення України буде скорочуватися, тому що у нас вичерпаний потенціал демографічного зростання", - повідомила директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова.


http://gx.net.ua/obshhestvo/region/ukraina-stanovitsya-bezlyudnoj-territoriej.html


photo

19.10.2016

Міжнародний день боротьби з бідністю відзначили на початку тижня. "Наше свято", - сумно жартують українці, поглядаючи на зарплати, курс долара і нові тарифи на комуналку, пише газета "Експрес".
Та чи насправді ситуація в країні настільки погана, і чи маємо ми право на називатися бідними? Про це розповіла Людмила Черенько, завідувач сектором досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.
- Що означає поняття "межа бідності"?
- Ця величина є умовною, адже провести таку межу можна за багатьма принципами. До прикладу, якщо взяти до уваги наш прожитковий мінімум - 1390 гривень на особу - то його можна назвати абсолютною межею бідності. За нею проживає 5 - 8% українців. Але, до прикладу, коли взяти за основу межу бідності у Західній Європі і застосувати її до України, то за нею опиниться понад 50% населення.
- Як саме визначається межа бідності?
- Є дві концепції для визначення межі бідності: абсолютна і відносна. Згідно з абсолютною концепцією, це набір певних товарів і послуг, які є мінімумом для повноцінного життя людини. Одним із критеріїв абсолютної є міжнародна межа бідності.
Для країн Центральної та Східної Європи, до яких входить і Україна, вона становить 5,05 долара на особу на добу. Для порівняння, в країнах Західної Європи - 20 доларів, в Африці - 1,25 долара на добу, а для країн Карибського басейну - 2,5 долара.


http://expres.ua/news/2016/10/19/208592-praktychno-zhebrak


photo

19.10.2016

Вперше за 16 років Мінекономрозвитку провело ревізію споживчого кошика. Українці активно обговорюють те, що до нього увійде і наскільки цього має вистачити. З подробицями - кореспондентка «Радіо-Ера».
У Мінекономрозвитку і торгівлі підтвердили, що оновлений проект споживчого кошика наразі знаходиться на доопрацюванні з урахуванням правок Мінсоцполітики та Мінфіну. Основними нововведеннями є розширення списку ліків та підвищення норми споживання риби. Також до цього кошика додали каву, чай, сіль та лавровий лист. Проте норми споживання газу, води і світла скоротили до соцнорм. Так само проект передбачає різний мінімум для різних категорій громадян, - зазначила завідувач сектором дослідження рівня життя Інституту демографії і соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько.
Споживчий кошик розраховують, виходячи з вимог закону «Про прожитковий мінімум». Згідно з цим документом людина має бути забезпечена продуктами для відновлення життєвих сил і мінімальним набором промтоварів і послуг. Проблема полягає в тому, що закон не змінювався протягом 16 років,  - продовжує Людмила Черенько…

http://www.eramedia.com.ua/article/247048-revzya_spojivchogo_koshika_chi_htos_vdchu_zmni/


photo

19.10.2016
«Зараз українці практично досягли демографічної «ями», - вважає Олександр ГЛАДУН, заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи. - Те, що відбувається з демографією в нашій країні зараз, було закладено ще в СРСР у минулому столітті. Тоді був величезний відсоток смертності. Потім - громадянська війна, колективізація, голодомор, Друга світова ... Смертність підвищилася, народжуваність впала. Є такий демографічний закон: якщо частина людей, які могли б народитися в якийсь період, але в силу війн, криз і т.д. не народились, то кількість тих, хто має народитися через 20 років, відповідно буде менше. У 90-ті роки Україна як раз увійшла в період найнижчої народжуваності в Європі ».
І це значно впливає на середню тривалість життя. Крім того, впливають ще й такі фактори, як стан охорони здоров'я, економічна ситуація, в останні роки в нашому випадку - ще й конфліктна сітцуація на сході країни.


http://www.aif.ua/politic/ukraine/kakoe_budushchee_u_nashey_mediciny_skolko_gosudarstvo_vkladyvaet_v_zdorove


photo

18-20 жовтня 2016 року у Києві відбудеться Міжнародна наукова конференція «Соціальні катастрофи першої половини ХХ століття в Україні та світі: історичний контекст та демографічні наслідки».

 

Міжнародна наукова конференція «Соціальні катастрофи першої половини ХХ столітті в Україні та світі: історичний контекст та демографічні наслідки» присвячена дослідженню демографічних втрат в Україні та світі у першій половині ХХ століття.
Організаторами конференції виступили Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут історії України НАН України, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Український інститут національної пам’яті, Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), Національний музей історії України у Другій світовій війні, Український центр вивчення історії Голокосту, Інститут українознавства імені І. Крип’якевича НАН України, Національний музей «Меморіал пам’яті жертв Голодомору», Український науковий інститут Гарвардського університету, Канадський інститут українських студій та Фонд «Відродження».
До участі у конференції запрошуються історики, демографи та спеціалісти, які досліджують означене питання.
Місце проведення конференції:
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
(вул. Володимирська 60, Київ 01601)

Програма: ЗАВАНТАЖИТИ.


photo

17.10.2016

Середня тривалість життя киян збільшується на три роки.
Про це повідомляє Департамент охорони здоров'я КМДА, посилаючись на дані Головного управління статистики Києва.
Так, якщо в 1991 році середня тривалість життя столичних жителів становила 71 рік, то в 2015-му - вже 74. При цьому термін життя чоловіків збільшується з 67 до 70 років, а жінок - з 75 до 78.
"Жінки, як правило, живуть довше за чоловіків. У чоловіків більш напружений спосіб життя, вони рідше звертаються до лікарів, частіше зловживають алкоголем і тютюном", - розповідає "Вістям" заступник директора Інституту демографії Олександр Гладун. За його словами, збільшення тривалості життя киян сприяє те, що в столиці більший, ніж на периферії, фінансовий дохід громадян, а також величезна кількість медичних установ, в тому числі професійних приватних клінік, і спортивних клубів.
"Зараз модно не мати шкідливих звичок, займатися спортом і берегти здоров'я", - каже Гладун. На його думку, виходячи з сучасних технологій і розвитку соціальних сфер, можна приблизно прогнозувати тривалість життя в майбутньому.
"Неправильно стверджувати, що кияни сьогодні стали жити довше. Однак, склавши очікуваний прогноз, ми можемо сказати, що середньостатистичний городянин, який народився в 2015 році, який буде знаходитися в сьогоднішньої соціальному середовищі в сукупності всіх позитивних факторів, зможе прожити до 74 років", - каже заступник директора Інституту демографії.

http://vesti-ukr.com/kiev/205733-kievljane-ctali-zhit-dolshe-na-tri-hoda

http://fromua.news/article/49268029/kievlyane_stali_jitj_doljshe_na_tri_goda_po_mneniyu_zamdirektora_institu

photo

17.10.2016

Людмила Черенько, завідуюча відділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України прийняла участь у програмі Ера медія - "Резонанс": Вихід є, або Як в Україні з бідністю борються.
Експерт зазначила: «Економічна ситуація визначає матеріальне становище людей. З кризи 2008-2009 рр., по суті, ми і не вийшли. Це все набуло ознаку системної кризи і проникло у всі сфери життя. І у 2014-2015 рр. - це лише черговий виток, найбільш сильний виток кризи, який дійсно посилений ще й війною і всіма катаклізмами. Тому, зрозуміло, що економіка таким чином здійснює вплив на наше сьогодення і важко було б очікувати в 2014-2015 рр. покращення ситуації. Вже в 2016 р. деякі індикатори свідчать про те, що відбувається певна стабілізація в економічній системі і в 2017 р. це все має відбитися на рівні життя населення».


http://www.eramedia.com.ua/article/246879-rezonans_vihd__abo_yak_v_ukran_z_bdnstyu_boryatsya/


photo

17.10.2016

Сьогодні Міжнародний день боротьби за ліквідацію бідності.

Відзначається за рішенням Генеральної Асамблеї ООН (1992) з ініціативи французького благодійного руху «ATD Fourth World» з метою привернення уваги до проблеми злиднів і голоду в усіх країнах світу. Торік Всесвітній банк скорегував своє ж таки визначення, що таке злидні. Відтепер злиденним є кожен, хто живе менше, ніж на 1 долар 90 центів у день (раніше цей показник складав лише долар з чвертю). За дуже оптимістичними оцінками Всесвітнього банку, цілковитої перемоги над злиднями можна очікувати вже до 2030 року.
В Україні за цьогорічними даними Інституту демографії та соціальних досліджень 24% населення України є бідними – йдеться саме про бідність, а не про злидні (як кажуть фахівці – абсолютну бідність). Багато бідних українців можуть купити хліб і якісь овочі, у них є дах над головою, але вони, приміром, не мають змоги повноцінно харчуватися, не мають доступу до якісних послуг охорони здоров’я та освіти, не можуть задовольняти свої культурні потреби (театри, кіно, книги). Є бідність відносна і абсолютна, багатовимірна і за рівнем доходів. Абсолютна бідність – це коли ви через голод змушені красти хліб, ходите у лахмітті та живете не у власному будинку чи хоча б у тісній хрущовці, а буквально на вулиці. Відносною бідністю є бідність, коли певна частина населення живе за межею прийнятих (усталених) стандартів споживання («національна межа бідності»). 


http://www.ukrinform.ua/rubric-society/2101209-17-zovtna-pamatni-dati.html


photo

14.10.2016

4 жовтня 2016 р. в Києві за ініціативи Національного музею "Меморіал жертв Голодомору", двох академічних інститутів та кількох громадських організацій відбулася конференція, за підсумками якої було прийнято резолюцію, поширену 5 жовтня 2016 р. на фейсбук-сторінці "Меморіалу жертв Голодомору" та розтиражовану серед наукової і громадської аудиторії. 
Резолюція, зокрема, пропонує вважати базові дані, які використовує Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.Птухи НАН України для підрахунку жертв Голодомору-геноциду 1932–1933 рр., некоректними та рекомендує вживати показник кількості втрат від цього злочину в 7 млн в Україні та 3 млн за її межами. 
 Група співробітників Інституту демографії та соціальних досліджень, яка впродовж кількох років поспіль проводить наукові дослідження з демографії Голодомору, вважає за необхідне подати свої пояснення та зважено, без зайвих емоцій, розібратися зі звинуваченнями в некоректності розрахунків, зазначених у резолюції
У чому суть проблеми? Зважаючи на гостру дискусійність і водночас надзвичайну важливість теми Голодомору, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України провів наукову оцінку демографічних втрат України внаслідок голоду у 1932–1934 рр. (у 1934 р. також ще був голод). Зокрема, втрати від голоду становлять 3,9 млн осіб через надсмертність і близько 0,6 млн ненароджених. Результати цих досліджень були неодноразово оприлюднені на багатьох вітчизняних і зарубіжних наукових конференціях, а методологія розрахунків детально опублікована в поважних рецензованих виданнях, як українських, так і зарубіжних.

http://gazeta.dt.ua/HISTORY/kilkist-vtrat-vid-golodomoru-nauka-chi-ideologiya-_.html
http://www.capital.ua/ru/news/76462-v-institute-demografii-ob-yasnili-pochemu-schitayut-dannye-o-7-mln-zhertv-golodomora-zavyshennymi
http://ua.censor.net.ua/news/410727/cherez_golodomor_v_ukrayini_pomerly_39_mln_osib_vchenyyi_instytutu_demografiyi_nan_levchuk


photo

12.10.2016

Нагальні питання, що виникають у процесі децентралізації системи професійно-технічної освіти, обговорили учасники зустрічі в рамках проекту Європейського фонду освіти «Децентралізація професійно-технічної освіти України», що відбулася в Міністерстві освіти і науки України 11 жовтня 2016 року.
У зустрічі взяли участь експерт ЄФО, спеціаліст у галузі управління та навчання протягом життя Мануель Аррибас, представники Міністерства соціальної політики України, Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні.
Директор департаменту професійної освіти МОН України Микола Кучинський звернув увагу на важливість діяльності центральних органів виконавчої влади в перехідний період – до децентралізації закладів професійної освіти. За його словами, на цьому етапі важливо розробити механізм співпраці Міністерства освіти і науки, інших центральних органів із соціальними партнерами, роботодавцями, бізнесом, громадськими інституціями, а також  регіональними учасниками ринку праці.

http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2016/10/11/proftex/
http://pedpresa.ua/170487-yak-vykorystaty-perevagy-detsentralizatsiyi-pto-i-zabezpechyty-kvalifikovanymy-kadramy-rynok-pratsi-obgovoryly-eksperty.html


photo

09.10.2016

За рік кількість людей, що живуть за межею бідності, в Україні збільшилася рівно в 2 рази
Про це повідомляють в Інституті демографії та соціальних досліджень імені Птухи, пише Еспресо.
Згідно з останніми даними, рік тому за межею бідності жили трохи більше 28% українців, а зараз їх стало 58%. Однак, за словами співробітників інституту, відносний показник бідності в Україні майже не змінюється. Зараз за межею бідності проживають близько 23 відсотків сімей, де є пенсіонери, і близько 38 відсотків сімей з двома дітьми.
Що стосується відносного показника бідності, який в нашій країні не змінюється, то такий критерій взагалі не може відображати кількість громадян, яким грошей не вистачає навіть на продукти харчування. Цей показник демонструє відсоток громадян, які примудряються виживати з доходами нижче середніх стандартів розвиненого суспільства.
Провідний науковий співробітник інституту Світлана Полякова зазначила, що показник бідності в Україні зріс рівно в 2 рази, і це тільки за останній рік. Також зростає і рівень бідності, який визначається за критеріями ООН.


http://expres.ua/news/2016/10/09/206996-ostanniy-rik-rizko-zrosla-kilkist-bidnyh-ukrayinciv
http://www.transkarpatia.net/index.php?newsid=71754
http://znaj.ua/news/economics/67036/bidnih-ukrayinciv-stalo-vdvichi-bilshe.html

http://expres.ua/news/2016/09/29/205258-ekspert-zayavyla-bidnyh-ukrayinciv-stalo-vdvichi-bilshe

photo

05.10.2016

Леонід Кравчук та Леонід Кучма. Який «особистий внесок» кожного з них у національну безпеку держави – внутрішню та зовнішню політику, економіку, армію, силові структури? Була у нас взагалі українська влада всі ці роки Незалежності чи то був «спецпроект» Кремля?
Про це у документальному фільмі-розслідуванні «Непрощені» висловила свої думки Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України Елла Лібанова.

http://zik.ua/tv/video/53752


photo

01.10.2016

Міжнародна організація з міграції та Український центр соціальних реформ провели дослідження щодо основних проблем внутрішньопереміщенних осіб.
Даними цього дослідження ділиться аналітик Українського центру соціальних реформ Анна Гвелесіані.
Дослідження було проведено у березні-липні 2016 року Міжнародною організацією з міграції у співпраці з Українським центром соціальних реформ за фінансової підтримки Європейського союзу з метою підтримки впровадження національної системи моніторингу стану внутрішньопереміщенних осіб. Задача цієї системи — формування на щомісячній основі надійного інформаційного забезпечення, яке може бути використано урядом України або іншими зацікавленими організаціями для розробки регіональних програм чи інших заходів для підтримки переміщених осіб.
Опитування проводилось в усіх регіонах України у формі анкетування та телефонних опитувань. Також до уваги бралася думка експертів, які обізнані із ситуацією з ВПЛ на кожній конкретній території, та місцевого населення.

https://hromadskeradio.org/programs/kyiv-donbas/58-pracezdatnyh-pereselenciv-ne-mayut-roboty-analityk
http://rian.com.ua/analytics/20160929/1017022958.html


photo

01.10.2016

Наука визнає нерівність головною проблемою сучасності. Вона є чи головним чинником суспільної нестабільності: що вищою і різноманітнішою є нерівність, то вищі ризики соціальної напруги та соціального конфлікту.
Ступінь нерівності та її суспільне сприйняття значною мірою віддзеркалює цивілізаційні орієнтації населення.
 Виокремлюється нерівність економічна, соціальна, політична і етнокультурна. Первинним видом найчастіше є економічна нерівність, найбільш очевидним проявом якої є нерівність за доходами. Вона зазвичай спричиняє нерівність у доступі до основних соціальних благ, ресурсів, до реалізації основних прав. Але і сама нерівність за доходами є наслідком інших видів і проявів нерівності. Відсутність можливості здобути якісну освіту прирікає дітей з бідних родин на нижчі шанси знайти прийнятну роботу і, зрештою, прирікає на бідування у вже дорослому житті. Бо навіть в Україні (де значна частина населення з вищою освітою працює не за спеціальністю або на робочих місцях, що не потребують високої кваліфікації) від 1999 року спостерігається сталий прямий зв'язок між рівнем освіти і рівнем доходів. Повною мірою це стосується й нерівності за тривалістю життя — діти з бідних родин стикаються з вищим ризиком передчасної смерті або захворювання. Зазвичай люди з високим доходами живуть довше за бідних, і водночас добре здоров'я є фундаментом належної економічної конкурентоспроможності.
 Повна рівність не менш шкідлива, бо не стимулює до активності, зокрема, економічної, включаючи активність на ринку праці, не стимулює до набуття конкурентної професії. Натомість надмірна нерівність неминуче формує падіння суспільної довіри до влади.
Про це розповіла Елла Лібанова у статті "Україна: глибина нерівності".

http://gazeta.dt.ua/internal/ukrayina-glibina-nerivnosti-_.html
http://dt.ua/UKRAINE/cherez-zrostannya-nerivnosti-v-ukrayinskomu-suspilstvi-formuyetsya-prezumciya-nespravedlivosti-sociolog-220504_.html
http://dt.ua/ECONOMICS/v-ukrayini-naybilsh-bagati-10-platnikiv-podatkiv-zabezpechuyut-lishe-20-zagalnoyi-sumi-nadhodzhen-220463_.html
http://dt.ua/UKRAINE/nedovira-naselennya-do-vladi-stavit-pid-sumniv-uspih-radikalnih-ekonomichnih-reform-v-ukrayini-sociolog-220526_.html


photo

29.09.2016

Інститут демографії та соціальних досліджень на чолі з Еллою Лібановою направив подання про виключення зі складу Національної академії наук радника президента Російської Федерації Сергія Глазьєва.
Станом на вчора, 28 вересня, голосів за виключення Глазьєва не було, проте сьогодні зранку ситуація змінилась, передає ТСН з посиланням на власні джерела. Читайте також Радник Путіна відповів на публікацію прослуховування його розмов про Крим і "Новоросію" (аудіо) Як зазначається, рішення було прийнято одноголосно. Тепер, згідно зі статутом, має провести загальні збори НАН, проте коли вони відбудуться, наразі невідомо.

Відео: http://112.ua/video/sovetnik-putina-glazev-bolshe-ne-chlen-nan-ukrainy-212571.html

Детальніше читайте на УНІАН:
http://www.unian.ua/politics/1546417-institut-nan-ukrajini-pidtrimav-viklyuchennya-z-lav-akademikiv-radnika-putina-video.html
http://nv.ua/ukraine/events/v-akademii-nauk-ukrainy-podderzhali-iskljuchenie-sovetnika-glavy-kremlja-glazeva-iz-rjadov-uchenyh-231936.html
http://voi.com.ua/news/521566/
http://censor.net.ua/news/408217/institut_nan_ukrainy_podderjal_isklyuchenie_iz_ryadov_uchenyh_sovetnika_putina_glazeva
http://www.svodka.net/ekonomika/obschestvo-ekonomika/43901
http://news.liga.net/ua/news/politics/12878745-v_d_nanu_vimagayut_viklyuchiti_z_lav_akadem_k_v_radnika_put_na.htm
http://www.newsru.ua/ukraine/29sep2016/glaziecv.html
http://www.dsnews.ua/politics/sovetnika-putina-nakonets-to-lishat-zvaniya-ukrainskogo-akademika-29092016144100
http://glavcom.ua/news/radnika-putina-nareshti-viklyuchili-zi-skladu-akademiji-nauk-ukrajini-375213.html
https://focus.ua/country/358005/
http://112.ua/politika/sovetnika-prezidenta-rf-glazeva-namereny-lishit-zvaniya-akademika-nan-ukrainy-342335.html

 


photo

28.09.2016

Найбільш інтенсивно з непідконтрольних українській владі територій Криму та Донбасу виїжджали високоосвічені люди. Про це повідомила провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України, аналітик Анна Гвелесіані, передає УНІАН.
Як зазначається, відповідні результати показало дослідження "Становище внутрішньо переміщених осіб та їх інтеграція у приймаючі громади".
"Сьогодні значного напливу внутрішньо переміщених осіб не спостерігається. Переселенці в основному концентруються у найближчих до зони конфлікту територіях і, частково, у столичному регіоні. Найбільш інтенсивно з непідконтрольної території виїжджали високоосвічені люди. Майже 50% переселенців мають вищу або незакінчену вищу освіту", - сказала Гвелесіані.
Як зауважила експерт, за даними Міністерства соціальної політики, станом на 26 вересня 2016 року на облік взято близько 1 мільйона 700 тисяч переселенців з Донбасу та Криму. Водночас, за її словами, протягом 2016 року, після дворічного постійного зростання, чисельність переселенців стабілізувалася. 

 

http://www.unian.net/society/1545402-naibolee-intensivno-s-okkupirovannyih-kryima-i-donbassa-vyiezjali-vyisokoobrazovannyie-lyudi-issledovanie.html
http://www.unian.net/society/1545437-issledovanie-75-vnutrenne-peremeschennyih-lits-otnosyatsya-k-sotsialno-uyazvimyim-gruppam.html
http://health.unian.net/country/1545266-naibolee-intensivno-s-nepodkontrolnoy-territorii-vyiezjali-vyisokoobrazovannyie-lyudi-issledovanie.html
https://focus.ua/country/357949/
http://www.5.ua/suspilstvo/doslidzhennia-pokazalo-khto-naibilsh-aktyvno-pokydav-okupovani-krym-ta-donbas-126948.html
http://gazeta.ua/ru/articles/life/_pochti-50-pereselencev-imeyut-vysshee-ili-nezakonchennoe-vysshee-obrazovanie--opros/725759?mobile=true
http://dyvys.info/2016/09/28/z-krymu-ta-donbasu-vyyizhdzhaly-lyudy/
http://www.umoloda.kiev.ua/number/0/2006/104054/
http://www.novosti.dn.ua/news/261773-naybolee-yntensyvno-s-nepodkontrolnoy-terrytoryy-donbassa-y-kryma-vyezzhaly-vysokoobrazovannye-lyudy-yssledovanye
http://politeka.net/321005-kto-bezhal-iz-okkupirovannykh-kryma-i-donbassa/
http://kontrakty.ua/article/97601

 


photo

28.09.2016

Монетизація пільг в Україні призведе до того, що пенсіонери та інші категорії пільговиків опиняться і без безкоштовних послуг, і без грошей, на які могли б придбати цю послугу.
Таку думку висловила провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи Національної академії наук України Лідія Ткаченко в коментарі кореспонденту ГолосUA.
«При монетизації - це як аксіома - багато категорій відсікаються взагалі: люди не отримують адекватної компенсації. Тут можна бути впевненим на всі 100% », - підкреслила соціолог.
За її словами, наприклад, пенсіонери, які проживають у сільській місцевості, при відвідуванні міст можуть скористатися пільгою безкоштовного проїзду, але після введення монетизації пільг ці категорії громадян залишаться і без можливості безкоштовно користуватися комунальним транспортом, і без компенсації проїзду.
Зокрема, як підкреслила Л. Ткаченко, ні в якому разі не можна застосовувати монетизацію для забезпечення ліками людей з важкими хронічними захворюваннями (такими, як, наприклад, туберкульоз і цукровий діабет).
Так, на думку експерта, не дивлячись на постійні затримки і корупційні скандали, ці категорії громадян як би там не було забезпечуються життєво необхідними препаратами.
Нагадаємо, в уряді до гінця року планують внести на розгляд до Верховної Ради законопроект про монетизацію пільг.

 

http://ru.golos.ua/social_problem/s_monetizatsiey_lgot_pensioneryi_ne_poluchat_ot_gosudarstva_ni_deneg_ni_uslug__ekspe

 


photo

28.09.2016

Постійний супутник трудової міграції - втрата кадрового потенціалу країни. Україна завдяки руйнівною політиці зовнішнього управління втрачає останні висококваліфіковані кадри. При цьому населення, що залишилося країни неухильно старіє і вимирає. За даними ЦРУ, Україна за результатами 2015 року (померло 595 тис. Чоловік) посіла друге місце в світі за коефіцієнтом смертності (перше місце отримала африканська країна Лесото). Згідно ж з прогнозними оцінками ООН, в 2050-му населення України скоротиться до 35,1 млн. Чоловік.
На жаль, такі прогнози - досить оптимістичні. На думку завідувача відділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціологічних досліджень НАНУ А. Позняка, до позначки в 35 млн. Населення України може прийти набагато швидше. В результаті цього, каже він, «навантаження на бюджет стане наскільки великий, що не зможемо підтримати навіть мінімальні життєві стандарти». На його думку, замінити тих, хто виїхав українців зможуть тільки жителі бідних азіатських і африканських країн.


http://www.materik.ru/rubric/detail.php?ID=25379&SECTION_ID=4

 


photo

27.09.2016

За 2014-2015 роки українці стали вдвічі біднішою.
Про це повідомила провідний науковий співробітник відділу дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Світлана Полякова в коментарі кореспонденту ГолосUA.
"Якщо говорити про відносних показниках бідності - в 2015 році вони майже не змінилися. Але якщо оцінювати бідність по фактичному прожитковому рівню (це - відсоток населення, який існує за межею фактичного прожиткового рівня) - якщо в 2014 році було 28,6% бідних, в 2015 - вже 58,3%. Тобто, показник зріс удвічі », - сказала вона.
Також, за словами фахівця, в 2015 році «виріс рівень бідності за критерієм ООН для міжнародних порівнянь, для країн Центральної та Східної Європи, в гривневому еквіваленті та доларах США за паритетом купівельної спроможності, що враховується Світовим банком».
«Цей показник з 1% в 2014 році виріс 2,2% в 2015 році. Таким чином, можна сказати, що спостерігається істотне зменшення саме реальних доходів, починаючи з другої половини 2014 року. », - Зазначила вона.
Найбіднішими ж в Україні є сім'ї з дітьми та пенсіонери. Про це заявила провідний науковий співробітник відділу дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Світлана Полякова.
"У однозначно гіршій ситуації домогосподарства з дітьми, з однією дитиною ще більш-менш, а з двома і більше людям зовсім складно доводиться. За відносним критеріям, серед сімей з однією дитиною за межею бідності перебувають 22,4%, а з двома - вже 38,6%. Це - високий рівень бідності. Складна ситуація в групі дітей до 18 років - показник бідності становить в цій групі 29,5%", - заявила вона в коментарі на ресурсі Голос.UA.
Експерт зазначила, що показник бідних пенсіонерів, особливо за тим, кому 75 років, буде рости, а на даний момент складає 23%. За минулий рік серед пенсіонерів було 19,6% бідних.
"Чому немає критичної ситуації в домогосподарствах пенсіонерів? У нас працює система житлових субсидій, і будь-яке домогосподарство пенсіонерів може їх отримати", - додала експерт.


http://ru.golos.ua/ekonomika/za_20142015_godyi_ukraintsyi_stali_vdvoe_bednee__ekspert_9089
http://znaj.ua/news/economics/64614/cim-zakinchitsya-dlya-ukrayinciv-rist-tarifiv.html
http://znaj.ua/news/regions/64745/hto-v-ukrayini-najbidnishij.html
http://ukrreal.info/ua/suspilstvo/125586-khto-v-ukraini-naybidnishiy

http://ru.golos.ua/suspilstvo/samyimi_bednyimi_v_ukraine_yavlyayutsya_semi_s_detmi_i_lyudi_starshe_75_let__demogra

 


photo

27.09.2016

Лідерами по пишнотілості є Житомирська, Хмельницька, Чернігівська, Полтавська та Херсонські області. Кількість людей з ожирінням там становить 19-25%. А найбільше струнких українців (їх індекс маси тіла в рамках норми) живе на Заході країни, в Луганській і Миколаївській областях, а також в Києві, інформує news.eizvestia.com.
В абсолютних лідерах за кількістю людей з нормальною вагою виявилися Івано-Франківська та Закарпатська області - тут таких відповідно 50,7% і 49,6%. Перше пояснення цьому факту, яке приходить на розум, - це те, що велика частина населення цих областей живуть в гірських районах, де нечасто ходить транспорт, і щоб спуститься в місто за хлібом або сходити до сусіда в гості, потрібно пройти з десяток кілометрів з чималому навантаженням у вигляді крутих підйомів і спусків. Можливо, грають роль і чисте гірське повітря, і мінеральні води, якими так багаті Карпати.
Однак фахівці бачать причину в іншому. «Зайва вага - це, перш за все, наслідок надмірного вживання жирів і транс-жирів, якими рясніє промислово оброблена їжа з магазинів. У сім'ях, де багато дітей, люди харчуються більш раціонально, готуючи їжу з більш простих, часто самостійно вирощених продуктів. А багатодітних сімей якраз найбільше на Західній Україні », - припускає заввідділом досліджень рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько.


http://news.eizvestia.com/zdorove/full/476-kakie-ukrainskie-regiony-stradayut-ot-ozhireniya-a-kakie-ot-xudoby-infografika
http://www.0552.ua/article/1384396

 


photo

27.09.2016

Кримінал через бідність

Левова частка злочинів — дві третини — стосується власності. Саме за цими злочинами спостерігається найбільш негативна тенденція. За даними ГПУ, більш ніж на третину зросла кількість крадіжок, на 40 відсотків — пограбувань, а на Рівненщині та на Волині їх стало на 70-80 відсотків більше.
Крім того, порівняно з минулим роком відчутно, на третину, зросла кількість порушень правил дорожнього руху, а от пов’язаних з наркотиками правопорушень стало навпаки — на 14 відсотків менше.
На думку голови Нацполіції Хатії Деканоїдзе, головна причина сплеску злочинності — зубожіння населення. » Проблема в тому, що наш народ біднішає», — наводить її слова агентство «Інтерфакс-Україна».
Економічні показники говорять на користь цієї версії. Ще у 2013 році рівень безробіття складав 7,2 відсотка, серед молоді — 17,4 відсотка, а середня зарплатня у перерахунку становила близько 400 доларів США. У 2016-му ситуація відчутно гірша — не має роботи кожний десятий українець, серед молоді — кожен четвертий, а середня зарплата у валютному еквіваленті впала приблизно вдвічі. За даними Держслужби статистики України, станом на червень зареєстрованих безробітних було близько 389 тисяч, грошову допомогу середнім розміром у 1547 гривень (61 долар) отримували четверо з п’яти.
У Національній поліції також кивають на ситуацію із внутрішньої міграцією, викликаною переселенням громадян із окупованих бойовиками територій, та збільшення обігу зброї. Утім, статистика щодо злочинів з використанням вогнепальної зброї вказує на інше — за вісім місяців поточного року таких зареєстровано лише 390 випадків порівняно із 1039 за аналогічний період 2015 року.
Даних, які б вказували на зв’язок внутрішніх переселенців і злочинності, також немає. Експерти передусім говорять про економічну ситуацію. «Завжди, коли падає рівень життя, злочинність зростає (…) В принципі, у більшості внутрішніх переселенців рівень погіршився, проте напевне про зв’язок із зростанням злочинності я б не говорив», — пояснює DW Олексій Позняк з Інституту демографії та соціальних досліджень.


http://socportal.info/2016/09/27/zlochin-bez-kari-chim-poyasnyuyet-sya-splesk-kriminalu-v-ukrayini.html

 


photo

26.09.2016

Обсяги еміграції українців – небанальне питання. Офіційні дані свідчать про достатньо скромний відплив людей з України, але реальні цифри можуть значно відрізнятися.
За даними Держстату, востаннє скорочення населення внаслідок міждержавної міграції мало місце в 2004 році: “мінус” 7615 осіб (38567 прибуло, 46182 вибуло). Після цього в Україну офіційно приїжджало більше людей, ніж виїжджало. (див. графік)
Але на ці дані складно спиратися в питанні еміграції. Адже щорічно з України їде досить багато людей на заробітки – як легально, так й нелегально.
Нещодавно директор консульського департаменту МЗС України Андрій Сибіга повідомив, що за кордоном перебуває близько 5 мільйонів громадян України. Це відповідає статистиці, що наводиться Світовим Банком. Проте є декілька “але”.
У 2013 році кількість таких людей була понад 5 млн осіб, тож відбулося незначне скорочення попри те, що через АТО значна кількість населення Донецької та Луганської областей змушені були залишити свої домівки, і частина цих людей виїхали за кордон.
По-друге, за даними центру Cedos, із цих 5 млн. більшість (3 млн. осіб) живуть у Росії і виїхали туди, коли Україна здобула незалежність у 1991 році. Вони вже могли отримати громадянство Росії, але все одно вважаються такими, хто емігрував з України.
Також українці, які їдуть на певні періоди за кордон, часто повертаються назад – в тому числі через неможливість отримати документи для постійного проживання (також дані CEDOS). За словами Олексія Позняка, завідувача відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень, кількість трудових мігрантів, які одномоментно перебувають за кордоном, складає приблизно 1,5 млн. осіб.


http://voxukraine.org/2016/09/26/slovo-poperednika-voxcheck-opoblok/


photo

26.09.2016
Людмила Слюсар, провідний науковий співробітник інституту демографії та соціальних досліджень  прйняла участь у програмі "Виміри життя": Жити довго і щасливо. Як укріпити українські родини та Чи ефективні онлайн-курси

 Радіо Ера за темою:«Статистика розлучень в Україні»

http://www.eramedia.com.ua/article/245518-vimri_jittya_jiti_dovgo__schaslivo_yak_ukrpiti_ukransk_rodini_ta/

 


photo

23.09.2016

Поступове збільшення пенсійного віку, в першу чергу для жінок, дозволяє економити кошти Пенсійного фонду. У довгостроковій перспективі така економія може стати одним з вирішальних чинників, особливо на тлі посилення міграційних настроїв серед української молоді.
У нинішніх умовах вибір між життям на батьківщині, але без хороших доходів або на чужині, але з заробітками 300-500 євро буде на користь еміграції. Значить, податки (якщо буде офіційна робота) і інші витрати значна частина молодого покоління буде здійснювати за межами України і не на користь української економіки.
За словами, провідного наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лідії Ткаченко, щорічна економія від підвищення пенсійного віку на півроку для жінок становить кілька сотень тисяч гривень.
"Твердження, що підвищення пенсійного віку веде до зниження рівня життя людей не має під собою ніяких аргументів. З 2011 року підвищується пенсійний вік жінок, і нікому не стало від цього гірше. Смертність жінок точно не збільшилася, навпаки, навіть зменшилася, і катастрофи на ринку праці теж не відбулося. Звичайно, ніхто не зрадіє, але підвищення пенсійного віку дозволяє економити кошти пенсійного фонду ", - зазначила Ткаченко.
У той же час вона відзначила посилення міграційних настроїв серед працездатного населення.
"Працювати скоро буде нікому, і це реальна загроза. Тому, підвищення з 2021 року пенсійного віку для чоловіків і жінок до 65 років - це загальноєвропейський стандарт", - додала вона.


http://rian.com.ua/analytics/20160923/1016702903.html


photo

21.09.2016

Уряд знайшов додаткове джерело фінансування ПФУ, розширивши базу нарахування єдиного соціального внеску для фізосіб-підприємців (крім бізнесу, що перебуває на спрощеній системі оподаткування) і громадян, які займаються незалежною професійною діяльністю - медичної, юридичної, нотаріальної, наукової, літературної. Якщо зараз, за чинним законодавством, зобов'язання щодо сплати ЄСВ для них настає в місяць, коли отримано дохід, то з 2017 року сплата може стати щомісячної незалежно від прибутковості справи. Сума до сплати - не менше, ніж мінімальний страховий внесок. З 1 січня - це близько 350 гривень (22% від мінімальної зарплати). "Таких платників трохи і сильно бюджет це не врятує",- зазначила Лідія Ткаченко.
"В пенсійній системі вже економити нема на чому, - вважає Ткаченко. - Тому акцент вже потрібно було робити на посиленні контролю за нарахуванням та сплатою ЄСВ, так як особливої легалізації зарплат після зниження вдвічі ставки соцвнеску так і не відбулося. Особливо варто було б контролювати ринки, вводити касові апарати, вирішувати проблеми з МАФами".
Даремно, на думку провідного наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень, уряд пішов і на скасування оподаткування високих пенсій. Не обкладалися лише виплати менше 3 мінімальних зарплат (4134 гривень).


https://daily.rbc.ua/ukr/show/pensii-stipendii-lekarstva-zhdat-pravitelstva-1474432744.html



photo

14.09.2016

Фахівці Інституту демографії та соціальних досліджень в розмові із "Країною" відзначають, що за даними за Півроку поки рано робити висновок - Звичайно, розглядається вже річний звіт. Що, втім, не скасовує того, що число населення в Україні останні кілька років стрімко падає.
"Динаміка у нас і раніше була невеселою, - каже "Країні "фахівець Інституту Ірина Курило. - Але в останні роки ситуація погіршилася Основна причина прозаїчна - .. Це економічна ситуація в країні Ви ж самі бачите, що відбувається".
Іншими словами, після Майдану, обстановка в країні за рахунок економічної кризи і війни погіршилася, що призвело не тільки до високої смертності населення (в тому числі і смерті в АТО), але і до зростання міграції з країни.
"Економікою теж все пояснити не можна, - каже "Країні" прогнозист Інституту Павло Шевчук. - Наприклад, в 2008 році була економічна криза, тим не менш, ми відзначали приріст населення". Він також додає, що повну картину заважає скласти окупація Криму та частини Донбасу - даних звідти у статистів немає.
За словами Шевчука, одна з причин - це зміни в структурі населення України. "Зараз в репродуктивний вік вступає покоління, якого мало, в два рази менше, ніж покоління 80-х, - пояснює він. - І найближчі років десять, ситуація не зміниться".
Таким чином, за прогнозами фахівців, через десять років населення України може скоротитися до 32-35 млн. чоловік. Це можна порівняти з населенням Польщі.


http://strana.ua/articles/analysis/31566-cherez-desyat-let-ukraincev-mozhet-stat-35-millionov.html

http://www.ukrrudprom.com/digest/CHerez_desyat_let_ukraintsev_moget_stat_35_millionov.html



photo

13.09.2016

За словами заступника директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Олександра Гладуна, демографічне становище України на сьогоднішній день патове.
- Ми практично досягли демографічної «ями». Але і це ще не межа, - прокоментував ситуацію Олександр Гладун.
Вчений упевнений, що на ситуацію впливає цілий перелік негативних факторів: погана демографічна історія, складна економічна ситуація, загальноєвропейські тенденції.
- Те, що відбувається з демографією в Україні зараз, було закладено ще в СРСР у минулому столітті. Величезний відсоток смертності в Україні був в минулому столітті. На нашій території була Перша світова війна. Потім - громадянська війна, колективізація, голодомор, Друга світова війна. Смертність підвищилася, народжуваність впала. Це демографічний закон: якщо частина людей не народжується, кількість тих, хто має народитися через 20 років значно менше. У 90-ті роки Україна як раз увійшла в період найнижчої народжуваності в Європі, - розповів Олександр Гладун.
За словами вченого, зараз у нас сама катастрофічна ситуація за всі минулі роки: нестабільна економічна ситуація, війна на сході і жінки просто бояться народжувати дітей.
- На початку минулого століття жінка в середньому народжувала 5-7 дітей, сьогодні в кращому випадку - 2. Крім того зараз люди намагаються заводити дітей, коли є певна матеріальна база, - говорить Олександр Гладун, - Якщо ще вісім-десять років тому середній вік для народження першої дитини був 24 роки, то зараз це вже 27 років. Природно, при таких показниках, нація старіє.
Тенденція, яку закладають вчені Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи невтішна. За їхніми підрахунками, в Україні буде приблизно 35 млн. населення. Це з урахуванням Криму. Без Криму - 32 млн. чоловік.



https://bessarabiainform.com/2016/09/vymrem-kak-mamonty-k-2050-v-ukraine-ostanetsya-ne-bolee-32-millionov-chelovek/

http://www.dialog.ua/news/97093_1473833658

http://www.politnavigator.net/naselenie-ukrainy-prodolzhaet-katastroficheski-sokrashhatsya-dazhe-bez-ucheta-poteri-kryma-i-donbassa.html

http://kp.ua/life/550837-vymrem-kak-mamonty-k-2050-v-ukrayne-ostanetsia-ne-bolee-32-myllyonov-chelovek


photo

13.09.2016

Те, що Україна зайняла друге місце за рівнем смертності з 225 розглянутих країн на 1000 чоловік населення в рейтингу Центрального розвідувального управління США за 2015 рік - під сумнівом.
Про це в коментарі Голос UA заявив заступник з наукової роботи інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Олександр Гладун.
«Я не знаю методологію цього рейтингу. Можливо, він базується на даних державної служби статистики, а ЦРУ до всього іншого проводить власні дослідження. Тому наші підрахунки і їх підрахунки можуть відрізнятися між собою. Однак те що ми знаходимося у 20-ці даного рейтингу з кінця, так це точно. Не думаю, що ми другі, тому що в багатьох країнах облік народжених і померлих набагато гірше, ніж в Україні. Це стосується африканських і азіатських країн », - розповідає експерт.
Однак, за словами експерта, ситуація зі смертністю в Україні досить погана, так як в країні переважно проживає літнє населення.
«У нашій країні проживає 22% населення похилого віку віком 60 років і старше. І тільки 14-15% українців віком до 15 років. Тобто у нас в країні проживає більше людей пенсійного віку. Тому в Україні населення швидше старіє і вмирає в порівнянні з європейськими країнами», - зазначає експерт.
Крім того, демограф зазначив, що в Україні налічується велика смертність серед чоловіків працездатного віку.
«Наші чоловіки не стежать за своїм здоров'ям і вживають багато алкоголю. На жаль, в нашому суспільстві здоров'я не вважається цінністю. Також на рівень смертності впливає екологія і погане медичне обслуговування », впевнений експерт.
О. Гладун зазначив, що українці найчастіше вмирають через інфаркти, інсульти, туберкульоз і СНІД. Також, за словами експерта, українці відмовляються від лікування через дорожнечу ліків, що в свою чергу призводить до летального результату.
Демограф впевнений, що «підвищена народжуваність зможе поліпшити ситуацію зі смертністю тільки через 20-30 років».

 

http://ru.golos.ua/suspilstvo/ekspert_nazval_prichinu_rosta_smertnosti_v_ukraine_9808


photo

13.09.2016

Людмила Черенько, завідуюча відділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України прийняла участь у програмі "Резонанс", за темою: «Споживчий кошик українців, або жити за нормативами 1994 року».
Фахівець зазначила, що: «У такому вигляді як в Україні, споживчий кошик ніде в цивілізованому світі не визначається. Якщо ж щось і робити, тобто номенклатурно визначати, то треба визначати його для різних категорій сімей, а не для однієї особи, люди рідко живуть одноосібно. Якщо визначати по групам товарів – то для сім’ї, і зрозуміло що використовувати цей споживчий кошик виключно як межу бідності.
Інституції яка б визначала прожитковий кошик зараз не існує. Раніше він визначався за методикою Російської федерації. Єдина норма визначення прожиткового кошику береться з Закону України «Про прожитковий мінімум» 2000-го року, основи цього ж закону взяті з російського законодавства 1994 року.
Ми пропонуємо визначати продуктовий кошик, в який будуть входити продукти для забезпечення людини повним корисним раціональним харчуванням, з урахуванням всіх зауважень медиків. Решта ж повинна розраховуватись у відсотках від продуктового кошика».

http://www.eramedia.com.ua/article/244707-rzonans_spojivchiyi_koshik_ukrantcv_abo_jiti_za_normativami__ro/


photo

12.09.2016


Оцінка гендерних питань в Україні – 2016


Документ Світового банку / підготовлено Ганною Герасименко, провідним науковим співробітником ІДСД ім. М.В. Птухи НАНУ у співпраці з Клавдією Максименко, старшим спеціалістом представництва Світового банку в Україні.

Мета даної оцінки полягає у визначенні та дослідженні основних проявів гендерної нерівності в контексті представництва, розвитку людського потенціалу та доступу до економічних можливостей населення України. Результати всебічного аналізу ґрунтуються на кількісному підході з широким використанням міжнародних даних, офіційної інформації Державної служби статистики України, результатів вибіркових обстежень населення та спеціальних соціологічних опитувань. Висновки та рекомендації дослідження були обговорені на національному рівні з провідними експертами з гендерних питань, представниками органів виконавчої влади, наукових інститутів, вищих навчальних закладів, міжнародних та неурядових організацій.

 

ISBN 978-617-7239-06-1


(Електронний варіант)

(Electronic version)


photo

12.09.2016

У програмі «У контексті» на радіо Ера прийняла участь Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, к.е.н. за темою: «Перепис населення: чи вдасться його нарешті, провести, скільки коштів та часу потрібно».
Фахівець зазначила: «Що перепис населення дуже масштабний захід і звичайно потребує фінансування. Витрати на проведення перепису залежать від методів проведення. Останнім часом прийнято проводити переписи за допомогою інтернету, що звичайно буде дешевше, але це потребує ретельної підготовки».
Лідія Григорівна відмітила: «Не проводився перепис – значить, що наші урядовці взагалі не переймаються тим, що відбувається з населенням. І, нажаль, оті сумні події, що відбуваються останні три роки пов’язані з недооцінкою стану суспільства і взагалі не зважання, недостатній інтерес до населення, до потреб населення.

http://www.eramedia.com.ua/article/244605-u_kontekst_situatcya_z_stantcyu_metro_gerov_dnpra_ta_razom_nas_b/


photo

11.09.2016

За словами директора Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елли Лібанової, перепис населення України відбудеться за чотири роки.
"Якщо зараз створюється робоча група, це починається підготовка до проведення перепису 2020-го року. ООН рекомендує проводити перепис не рідше, ніж раз на 10 років, у рік, який закінчується або на 0, або на 1, або на 9 для того, щоб потім можна було звести дані по Європі чи по всьому світу, провести порівняння", - пояснює Лібанова.
Вчена сподівається, що ініціативу реалізують.
"З циклу 2010-го року ми випали, дай Бог потрапити у цикл 2020. Там колосальна підготовча робота. Потрібне програмна забезпечення, переписний лист, методика. Потрібні попередні списки, щоб розбити роботу на ділянки", - зазначає соціолог.
Додає, що, коли була студенткою, сама брала участь у переписі. Тож аби долучитися до справи, бути дипломованим соціологом необов’язково.
Як вирішать питання з окупованими територіями, Лібанова прогнозувати не береться.
"Звісно, проводити там перепис ми не зможемо, але будемо сподіватися, що до того часу щось зміниться на краще", - наголошує вчена.
Сам перепис зазвичай проводиться 2-3 тижні. Трохи збільшити тривалість процедури можуть задля контрольних обходів – за нормами, 25% людей опитують повторно.
"Тестується ситуація на певний день. Кожну людину питають, де вона перебувала у визначений момент", - пояснює наша співрозмовниця.
А от скільки триватиме обробка результатів, - сказати важко. У Канаді цим займалися сім років. В Україні (після опитування 2001-го – ред.) упоралися за три.
Прогнозувати результати перепису і несподіванки, які можуть виявитися, Лібанова не береться.


http://www.depo.ua/ukr/life/perepis-2020-ukrayina-vipala-zi-svitovogo-tsiklu-ale-sprobue-09092016170000

 


09.09.2016
За останні шість років Україна сильно змінилася, і головне, що з'явилося в нашій країні - це українська громадянська нація.
Про це розповіла директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, заслужений економіст і академік Елла Лібанова.
"У 2010 році громадянське суспільство було дуже пригнічено - і кризою і тим, що не мало практики заявити про себе. Зараз абсолютно не так. Зараз влада, запевняю вас, прекрасно розуміє, що якщо буде робити щось, що не подобається людям, значить вийдуть проти неї", - заявила Лібанова.
"Це означає, що в країні можливий новий Майдан. І нічого страшного в цьому немає. Звичайно, я практично виключаю, що це буде в тому вигляді, в якому він був. Не думаю, що хтось буде стріляти в людей. Однак Майдан як масовий протест звичайно можливий", - заявила заслужений економіст.
"Питання в тому, до чого цей протест призведе. Або до революційних трансформацій, або він буде змушувати владу працювати, в тому напрямку, який потрібно людям. А без громадянського розвиненого суспільства взагалі ніяка децентралізація неможлива. Це буде ще гірше, ніж коли влада сконцентрована в одному місці", сказала Лібанова.
"Зараз в Україні з'явилося таке відчуття "українськості". Я не пам'ятаю такого, щоб люди з полюванням надягали вишиванку, щоб в машинах висіли українські прапори, щоб на будинках і балконах їх вивішували - ніколи такого не було. На сьогоднішній день у нас стала формуватися українська громадянська нація. І це дуже важливо. Я погано розумію, як може відбутися держава, при відсутності ось цієї громадянської позиції", - сказала експерт.

http://www.news24ua.com/novyy-maydan-vozmozhen-i-v-etom-net-nichego-strashnogo-direktor-instituta-demografii-e-libanova https://www.youtube-nocookie.com/watch?v=b0RYXy5p09o


photo

06.09.2016

Людмила Черенько , завідуюча сектором дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень ім.М.В. Птухи НАН України надала інтерв’ю (телефоном) Ера Медіа у програмі «У контексті», стосовного того, наскільки в Україні є небезпечним соціальне розшарування між дуже багатою меншістю та дуже бідною більшістю.
Вона зазначила, що 5% населення мають якісно інші стандарти життя, це так звана «еліта» - найбагатші, інші ж 95% населення – це населення країни, яке має між собою незначне розшарування, тобто являють собою більш-менш однорідну структуру.
«За межею бідності, за фактичним прожитковим мінімум на сьогодні проживає 60% українців, і цей показник за останні роки суттєво зріс. Дана ситуація є загрозою національної безпеки. Щодо тіньових доходів, то чим бідніша людина – тим найменша вірогідність отримання тіньових доходів. Найбільшу кількість тіньових доходів якраз отримують заможні люди.», - зазначила експерт.


http://www.eramedia.com.ua/article/244206-bez_realnogo_funktconuvannya_ekonomki_jodna_podatkova_reforma_ro/

 


photo

06.09.2016

За 40 років корінних українців залишиться не більше 35 мільйонів. Цей прогноз розглядаємо як найімовірніший, — каже 46-річний Олексій Позняк, завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціологічних досліджень.
Через війну на Донбасі, проблеми в економіці Україна стала менш приваблива для іноземців. Побільшало зовнішніх трудових мігрантів. Посилився перехід тимчасової трудової міграції в постійну форму. Варто враховувати окуповані території Донбасу та Крим. Навіть якщо вдасться інтегрувати їх назад, населення там лишиться значно менше. Тому до позначки в 35 мільйонів можемо прийти значно швидше.
Зі скороченням населення виникне серйозний брак робочої сили. Не буде ким заповнювати робочі місця. Економіка опиниться під ударом. Навантаження на бюджет стане наскільки великим, що не зможемо підтримати навіть мінімальних життєвих стандартів. Щоб урятувати ситуацію, почнемо масово завозити нелегалів. За таких умов є ризик утворення окремих етнічних груп, численних і самодостатніх. Які не матимуть потреб інтегруватися і поступово витіснятимуть корінне населення. Щоб цього не сталося, Україна вже зараз має розробити чітку міграційну політику й поступово залучати іноземців. Створити належні умови для їхньої адаптації. Особливо — для іноземних студентів, які в нас навчаються. У всьому світі їх вважають найбільш бажаним контингентом мігрантів. Вони — освічені, знають країну.


http://gazeta.ua/articles/people-newspaper/_za-40-rokiv-20-vidsotkiv-naselennya-stanovitimut-afrikanci-j-aziati/721191
http://lastnews.com.ua/novosti-ukraini/576664-cherez-40-let-20-procentov-naseleniya-budut-sostavlyat-afrikancy-i-aziaty.html

 


photo

05.09.2016

За 25 років Україна втратила більше 9 млн чоловік, а до 2050-го населення може скоротитися до 36 млн.
Українців з кожним роком стає менше. Ще кілька років тому населення України досягало 45 млн осіб, на даний момент - близько 42 млн. При цьому населення неминуче старіє, а смертність перевищує народжуваність. В інтерв'ю "Сегодня.ua" директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова розповіла, чому українці вимирають, що нас чекає через кілька десятків років і чому українки не хочуть народжувати дітей.
«Зараз я не розумію, що відбувається з населенням. Щоб прогнозувати, мені потрібен як мінімум віковий склад по однорічним групам. Його нема. Але до 2013-го року ми вважали, що в 2050-му буде 36 мільйонів чоловік. Депопуляція - проблема всієї європеоїдної раси. У всіх економічно розвинених країнах рівень народжуваності вкрай низький. Але в таких країнах тривалість життя більше, і у них є міграційний приплив », - пояснила експерт.
«Найголовніше - Україна як країна з'явилася і відбулася. Чесно кажучи, це в якійсь мірі диво, тому що незалежність в 1991 році стала певною мірою подарунком долі. Формується швидкими темпами громадянська нація. Формується українську самосвідомість.
Поступово йде влада чиновників, причому найнижчого, найбільш близького до людей, рівня, а разом з цим йде і відчуття своєї постійної приниженості. Ми, самі того не помічаючи, інакше розмовляємо, інакше розуміємо свої права.
Ми почали усвідомлювати свою "самість", свою відмінність від Росії, перестали постійно і у всьому звіряти себе з нею»,  - відзначила Елла Лібанова.


http://www.segodnya.ua/ukraine/pochemu-ukraincy-vymirayut-millionami-i-kakoe-budushchee-nas-zhdet-intervyu-s-glavnym-demografom-elloy-libanovoy--748385.html
http://xn--f1acr4dhd.com.ua/wp/archives/15585
http://ua24ua.info/skolko_ukraintsev_ostanetsya_v_2050_m_prognoz_glavnogo_demografa_strani/
https://news.vash.ua/news/suspilstvo/naselennya-ukrayiny-bude-skorochuvatysya--ekspert-38199
http://www.newsbymail.net/anons/society/2337341
http://dnr-life.com/51216-ekspert-naselenie-ukrainy-budet-sokrashhatsya.html

 


photo

02.09.2016

Завідуюча відділом досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Ірина Курило повідомила, що в Україні прогресує смертність серед населення.
"Сьогодні тривалість життя для чоловіків і жінок складає 71,4 року. В 1990 році цей показник становив 69 років. Так, маємо невеликий приріст – 2,6 р.", – заявила Курило.
Вона повідомила, що Україна відстала від європейських країн. За її словами, тенденція щодо скорочення смертності та підвищення тривалості життя почалася тільки з 2007 року. Вона прогнозує, що процес старіння буде прогресувати.
"За показниками тривалості життя чоловіків ми відстаємо від Швеції на 15 років, а від Польщі на 7 років. У жінок ситуація не така катастрофічна", – зазначила Курило.

 

http://www.orthodox.od.ua/main/17754-nazvana-srednyaya-prodolzhitelnost-zhizni-ukraincev.html
http://ukr.segodnya.ua/life/health/nazvana-srednyaya-prodolzhitelnost-zhizni-ukraincev-748059.html
http://ibilingua.com/nazvana-serednya-trivalist-zhittya-ukrayintsiv/


photo

02.09.2016

За даними Державної служби зайнятості, кількість безробітних, порівняно з минулим роком, зросла на 100 тисяч осіб і сягнула 1 млн. 800 тисяч. У серпні на одне робоче місце претендувало 9 осіб, тоді як на початок року - 19, пише газета Експрес.
Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, зазначає - «На рівень безробіття дуже впливає сезонний фактор. У першому кварталі він найвищий, влітку -- найменший, бо в теплу пору зростає зайнятість у сільському господарстві, торгівлі, на будівництві.
Найвищий рівень безробіття (25%) спостерігається серед молоді віком 15 - 24 роки. Кожен четвертий у цьому віці не має роботи. Треба розуміти, що це те покоління, яке народилося під час спаду народжуваності наприкінці 90-х років. Чисельність молодих людей, що виходитимуть на ринок праці,  істотно скорочуватиметься в наступні 5 - 10 років, бо їх дедалі менше.
Не варто сподіватися, що коли економіка зростатиме, то безробіття скорочуватиметься. Досвід минулих періодів показує: якщо починається поступовий вихід з кризи, розширюється виробництво, відновлюються робочі місця, люди менше тримаються за свою роботу. Дуже часто впродовж одного-двох років, коли починається зростання ВВП та промисловості, показники безробіття залишаються такими ж, що були під час кризи, - на самому дні або іноді навіть зростають. Адже якщо дійде до якихось структурних зміни в економіці, якщо закриватимуть шкідливі підприємства, то очевидно, що багато нових робочих місць не з'являтиметься. Навпаки. Сьогодні бачимо "реформи" в соціальній сфері, -- скорочують вчителів, готуються "трусити" нещасну сферу охорони здоров'я. Ситуація дуже напружена. Високий рівень безробіття може триматися ще два-три роки. Усе залежить від того, якими темпами з цієї кризи будемо виходити. Поки що інформації, яка б вселяла надії, немає.


http://expres.ua/news/2016/09/02/200711-bezrobittya-bye-rekordy

photo

01.09.2016

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман виступає за реформування сфери зайнятості населення таким чином, аби держава не стимулювала безробіття, а інвестувала у створення робочих місць у країні. Про це Голова Уряду заявив під час зустрічі із експертами з питання визначення пріоритетних засад реформування державної служби зайнятості задля стимулювання створення нових робочих місць у четвер.
Експерти та представники Уряду обговорили основні проблеми у цій сфері та окреслили ключові завдання у її реформуванні, зокрема наголосили на необхідності формування комплексної державної політики у сфері зайнятості, визначення відповідального координаційного органу її реалізації, поліпшення системи роботи служби зайнятості, упорядкування системи соціальних виплат щодо безробіття, удосконалення механізмів працевлаштування осіб, у тому числі, людей з обмеженими можливостями, а також приведення сфер професійно-технічної та вищої освіти у відповідність до потреб ринку праці.
У зустрічі взяли участь Міністр соціальної політики України Андрій Рева, Міністр фінансів України Олександр Данилюк, керівництво Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства освіти і науки України, Державної служби зайнятості, Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України Елла Лібанова, заступник Голови Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні Олександр Шубін, Перший заступник голови Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні Олексій Мірошниченко, Виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації Ганна Дерев'янко, Президент Американської торговельної палати в Україні Андрій Гундер, експерт ТОВ "робота Інтернешнл" (сайт rabota.ua) Тетяна Пашкіна, Координатор із стратегічних питань соціального та економічного розвитку ПРООН Катерина Рибальченко, експерт з питань реформ в соціальному секторі ПРООН Олена Іванова, Національний координатор МОП в Україні Сергій Савчук, заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України Андрій Гриценко.

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=249277378&cat_id=244276429

#
Натисніть на зображення для перегляду

31.08.2016
Дві третини українців (65%) хочуть виїхати з країни. Такими є результати опитування, проведеного агентством TNS. Це максимальний показник з початку АТО, причому з вересня 2015 року, коли обстановка на сході більш-менш стабілізувалася, число людей, однозначно бажаючих покинути Україну, зросла на 7%.
На думку експертів, українці їдуть за кордон, тому що не бачать тут перспектив і вкрай незадоволені тим, що відбувається. Згодом ситуація тільки погіршуватиметься. «Що стосується виїзду на ПМП, то істотний відтік був ще в середині 1990-х років, зараз таких масштабів немає. Але у нас є побоювання, що трудова міграція переросте в постійну через погіршення економічної ситуації в країні », - повідомив «Вістям» заввідділом міграційних досліджень Інституту демографії НАН України Олексій Позняк.


http://vesti-ukr.com/strana/164048-ukraina-na-chemodanah-zarobitchan-smenil-novyj-tip-migrantov

photo

28.08.2016
За 25 років Незалежності Україна зазнала демографічних втрат. Проте вони не критичні - деякі відповідають загальноєвропейським процесам і мають об'єктивний характер.
Такою інформацією поділилася завідуюча відділом досліджень демографічних процесів і демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Ірина Курило.
"В Україні за роки незалежності впала народжуваність. Але в більшості європейських країн, окрім скандинавських, сталося таке ж падіння, але трохи раніше. Нині на кожні 10 жінок народжується 15 дітей. У середньому по Європі - 16. Показник, як бачимо, менший, але не катастрофічно", - підкреслила Курило для видання golos.ua.


http://ru.golos.ua/suspilstvo/v_ukraine_na_kajdyih_10_jenschin_rojdaetsya_15_detey___ekspert_1084
http://znaj.ua/news/regions/59021/ukrayinski-zhinki-ne-hochut-narodzhuvati.html


photo

26.08.2016
За даними Державної служби статистики України, кiлькiсть населення в нашiй державi за останнi три роки скоротилася на 2 мiльйони 773 тисячi осiб. Якщо станом на 1 листопада 2013 року нас було 45 мiльйонiв 447 тисяч 10 осiб, то у 2016-му фахiвцi зазначають, що реально на неокупованiй територiї України нинi проживає приблизно 35 -- 36 мiльйонiв людей. Докладнiше про демографiчнi змiни в нашiй державi розповів у коментарях  газеті Експрес Олександр Гладун, заступник директора Iнституту демографiї та соцiальних дослiджень iменi М.В. Птухи НАНУ.
Він, зазначив, що станом на 1 сiчня 2014 року чоловiкiв у країнi було 20 мiльйонiв 918,3 тисячi, жiнок -- 24 мiльйони 327,6 тисячi. А вже через два роки, у 2016-му, кiлькiсть чоловiкiв становить 19 мiльйонiв 717,9 тисячi, жiнок -- 22 мiльйони 873 тисячi. Тобто на 100 жiнок у нас припадає 86 чоловiкiв. Проблема в тому, що в Українi висока смертнiсть чоловiкiв працездатного вiку. Це зумовлено передусiм їхнiм способом життя.
Середня очiкувана тривалiсть життя при народженнi -- 71,4 року. При цьому середнiй вiк життя чоловiкiв -- 66,4, жiнок -- 76,25. Як бачимо, розрив мiж показниками дуже великий. Якщо порiвнювати цi цифри з даними у країнах Європи, то там жiнки живуть приблизно на чотири з половиною роки бiльше, а чоловiки -- на 10 -- 12 рокiв.


http://expres.ua/digest/2016/08/26/199593-naselennya-ukrayiny-ne-skorochuvalos-serednomu-kozhna-zhinka-povynna

http://politeka.net/289335-v-ukraine-umirayut-chashche-chem-rozhdayutsya/


photo

25.08.2016
на Українському радіо в програмі «Відкрита студія» на тему: «Підписання нової Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин на 2016-2017 роки: про що домовились уряд, роботодавці і профспілки?» у дискусії в прямому ефірі взяла участь провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення, к.е.н. Ірина Новак.

http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=1359683


круглий стіл

25.08.2016
Як повідомляє Державна служба статистики України, чисельність населення України постійно зменшується, причому без урахування тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та зони проведення АТО на Донбасі. Тільки за квітень 2016 роки кількість українців зменшилася на 16,2 тисячі. Сьогодні в Україні проживає трохи більше 42 мільйонів: на 1 травня нас було 42 млн 692,4 тис.осіб. Протягом січня-квітня чисельність населення зменшилася на 68,12 тис. осіб. Однак, з початку січня народилося більше українців, ніж померло. Природне скорочення населення України в січні-квітні 2016 року склало 74 тис. 379 осіб. При цьому, за вказаний період в Україні народилося 128 тис. 530 дітей. В цілому, за роки Незалежності, населення України скоротилося на 8,9 мільйонів осіб: у 1991 році загальна чисельність українців дорівнювала 51,6 мільйонів чоловік, тоді як на початку 2016 року офіційна кількість проживаючих в країні громадян скоротилася до 42,7 мільйонів. Про фактори, що впливають на демографічні процеси в роки Незалежності України кореспондент ГолосUA розмовляла з директором Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Еллою Лібановою.
На питання  - Чи вірно твердження, що українці вимирають?,  демограф відповіла наступне:
«Так, і друга сторона питання - зміни в режимі смертності населення ... У цивілізованих країнах він кардинально змінився. Проблема не в тому, що люди стали вмирати не в дитинстві, а в зрілому і старшому віці. Адже від деяких причин смертність взагалі зникла! Багато інфекційні захворювання перестали грати хоч якусь роль в структурі смертності. В Україні, на жаль, ситуація інша. Позначається, в тому числі, і погана робота по імунізації населення».


http://ru.golos.ua/suspilstvo/e_libanova_ukraintsev_mojet_okazatsya_gorazdo_menshe_42_millionov_9185


круглий стіл

24.08.2016
Елла Лібанова, директор інституту демографії та соціальних досліджень НАН України у продовженні інтерв’ю виданню DELO.ua, зазначила: «Політику доходів треба міняти, якщо ми не хочемо продовжувати те, що відбувається. У мене до неї маса претензій.
Перше - те, що держава не намагається впливати на заробітну плату, відсторонюється від цього. Держава чомусь вирішило, що дешева робоча сила - це наша конкурентна перевага. Хто таку дурість вклав в голову держави, мені пояснити важко.
До нас не приїдуть. Це ми поїдемо. Що і відбувається.
Бізнес не прийде туди, де тільки дешева робоча сила. Він прийде туди, де є надійні умови збереження бізнесу, є дороги, комунікації. А дешева робоча сила - це важливий фактор, але не першорядне.
Низька заробітна плата - це низький платоспроможний попит населення. Низький платоспроможний попит населення - немає можливості розвиватися економіці.
І третє: низька заробітна плата призводить до того, що люди нічого не відкладають. Про довіру і недовіру до наших банків не треба розповідати. Ніхто під матрацом гроші не тримає. Коли вони є, їх несуть в банк. Валюту ще можуть тримати під матрацом, але не гривню.
А якщо у людей немає можливості відкладати і вони не несуть гроші в банк - значить немає інвестицій.
Немає можливості відкладати - ні страхової системи. Ні страхової системи - значить, ми не можемо зобов'язати людей страхувати. Напевно, все забули вже, але за радянської влади було обов'язковим страхування житла в сільській місцевості і, відповідно, коли відбувалися якісь катаклізми, то гроші хто давав? Страхова компанія. А зараз хто? Бюджет.
Можна далі продовжувати. Низька заробітна плата - немає грошей у Пенсійному фонді, значить - низькі пенсії. Низькі пенсії - значить держава повинна людям допомагати….»

 

http://delo.ua/ukraine/deshevaja-rabochaja-sila-eto-ne-horosho-a-ploho-ella-libanova-321647/

 


photo

 

photo

23.08.2016
В приміщенні Великого конференц-залу НАН України відбулася ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук України, присвячена 25-ій річниці Незалежності України. Під час заходу було представлено здобутки вітчизняної академічної науки, та справді вагомий внесок учених у становлення й розвиток нашої незалежної держави. Участь у сесії взяли керівники Національної академії наук України, Національної академії аграрних наук України, Національної академії медичних наук України, Національної академії педагогічних наук України, Національної академії правових наук України та Національної академії мистецтв України, три перші президенти України Леонід Кравчук, Леонід Кучма та Віктор Ющенко, віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко, перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Олександр Співаковський, активні учасники подій кінця 1980-х – початку 1990-х рр. і провідні вчені, які відігравали значну роль у тогочасному суспільно-політичному житті й державотворчих процесах, і багато інших представників вітчизняної наукової спільноти. Вітання на адресу учасників заходу надіслали Президент України Петро Порошенко та Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

https://www.facebook.com/NASofUkraine/


photo

23.08.2016
У статті видання ГолосUA «25 років самотності: незалежність і капіталізм України», було зазначено, що причинами зменшення кількості населення Держстат називає природне скорочення населення (на 109 053 людини за півроку) і міграцію. Число іммігрантів в січні-червні поточного року перевищило кількість емігрантів на 6 686 осіб.
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова прогнозує, що в майбутньому буде відбуватися тільки скорочення чисельності населення. В першу чергу працездатного і допрацездатного віку. «Спостерігавшеєся з 2002-го і переривне у 2010 і 2013 рр. зростання народжуваності в значній мірі було пов'язано з високими, за українськими стандартами, виплатами при народженні дитини. А це завжди дає короткочасний ефект. Зберегти рівень народжуваності вдалося б, тільки різко збільшивши розмір виплат», - зазначила Лібанова.


http://ru.golos.ua/suspilstvo/25_let_odinochestva_nezavisimost_i_kapitalizm_ukrainyi_6427


photo

23.08.2016
Цього року Україна відзначає 25-річчя своєї Незалежності. З нагоди свята віце-президент Національної академії наук України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академік Сергій Іванович Пирожков в ефірі програми «Резонансна тема» радіостанції «Голос Києва» розповів про здобутки вчених Академії за останні чверть століття, їхній вагомий внесок у становлення й розвиток незалежної Української держави, а також про деякі розробки академічних установ, створені для потреб і в інтересах громади Києва.
Як наголосив гість радіостудії, наука є тим необхідним інтелектуальним фундаментом, на основі якого тільки і можливо збудувати повноцінну державу. Саме результати наукових досліджень (як фундаментальних, так і прикладних) справляють серйозний вплив на економічний, соціальний, духовно-культурний, політичний розвиток будь-якого суспільства. Одне з головних завдань сучасної науки полягає також у тому, щоб оперативно реагувати на нові виклики та пропонувати рішення для розв’язання актуальних проблем сьогодення – і, до того ж, робити це на рівні найвищих світових стандартів тієї чи іншої галузі. Національна академія наук України як найдавніша й найавторитетніша наукова організація нашої країни, створена 1918 року відповідно до указу гетьмана Павла Скоропадського, ось уже майже століття активно та плідно працює над досягненням вищезгаданих цілей.


http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news1/Pages/View.aspx?MessageID=2491
http://www.nas.gov.ua/text/video/Pyrozhkov_radiointerview_Holos_Kyieva_Independence_25.mp3


photo

23.08.2016
відбулась прес-конференція - «Чого досягла Україна за 25 років Незалежності? У прес-конференції взяли участь: Андрій Золотарьов - керівник Центру «Третій сектор», Ольга Балакірєва - голова правління Інституту соціальних досліджень, зав. відділом Інституту економіки та прогнозування НАНУ, Ірина Курило - зав. відділом досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи, Олександр Охрименко - президент Українського аналітичного центру.


https://www.youtube-nocookie.com/watch?v=h8cRyHId7U4
http://golosua.tv/press_room


23.08.2016

Елла Лібанова, директор інституту демографії та соціальних досліджень НАН України надала інтерв’ю виданню DELO.ua про парадокси української бідності, на кого реально може вплинути громадянське суспільство і як пов'язані погані дороги з медичною реформою.
Демограф зазначила, що найбільший плюс за останні 25 років це те, що люди менше сподіваються на державу, більше стали розуміти, що їхнє життя залежить в першу чергу від них самих.
Через опитування, за відповідями видно, що люди намагаються заробити, відкласти гроші, намагаються дати освіту дітям - для нас це взагалі дуже високий пріоритет.
Навіть бідні батьки намагаються, щоб діти отримали освіту.
У нас дуже велика проблема нерівності. І вихід з нерівності тільки один - держава повинна вибудувати систему соціальних ліфтів. У минулі часи таким свого роду соціальними ліфом для хлопчаків було відслужити в армії і після армії кудись влаштуватися, вступити в партію. А зараз таким ліфтом є ЗНО, тому що дитина із сільської школи має шанс вступити до вузу і отримати хорошу спеціальність.
«Я сперечалася і буду сперечатися з тими нашими діячами, які говорять - нам не потрібно стільки людей з вищою освітою. Потрібно. Моліться на те, що молодь йде вчитися, що в Україні у людей є тяга до вищої освіти. Країна, в якій є культ вищої освіти, повинна пестити і леліяти цей культ. Хотілося б, щоб більше молодих людей йшло на технічні дисципліни. Так давайте їх мотивувати до цього», - зазначила пані Лібанова.

http://delo.ua/ukraine/vse-nashi-reformy-dolzhny-nachinatsja-s-dorog-ella-libanova-321646/


photo

22.08.2016
Через низький рівень життя в країні, Україні найближчим часом приплив мігрантів не загрожує.
Про це повідомила директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова в коментарі кореспонденту ГолосUA.
«Депопуляція триватиме, так само як і у всіх європейських країнах. Там це компенсується за рахунок міграційного припливу. Але, нарешті, і місцеві політики стали говорити, що міграція - це надзвичайно складна проблема », - сказала вона.
При цьому експерт відповіла на питання, чи загрожує Україні наплив мігрантів.
«Якщо рівень життя різко зросте, це стане реальністю. При існуючих умовах, думаю, немає », - вважає Е. Лібанова.

http://ru.golos.ua/uncategory/ukraine_v_blijayshee_vremya_pritok_migrantov_ne_ugrojaet__demograf_6000
http://svodka.net/index.php?option=com_content&view=article&id=6780:prichini-smertnosti-v-ukraine-kardinalno-otlichayutsya-ot-razvitih-stran--demograf&catid=1:svodki


photo

17.08.2016
Цього року показники народжуваності та смертності будуть найгіршими за останні чотири роки. Усе через те, що маємо збіг негативних факторів, які впливають на демографічну ситуацію. Війна - один із найбільш болісних і непередбачуваних. Саме вона підштовхує нас до демографічної ями. Про це Експресу повідомив заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Олександр Гладун.
Загалом військові дії негативно позначаються на демографічній ситуації в країні. Смертність підвищується через бойові втрати. Крім того, через стреси та напруження, пов'язані з війною, у людей частіше стаються нервові розлади. І це стосується не лише тих, хто живе безпосередньо в зоні АТО, але й людей, які живуть далеко за її межами. Все це призводить до підвищення смертності, особливо серед осіб похилого віку.
Однак війна впливає також і на народжуваність. Подружжя намагаються відкласти появу дитини. Народжуваність починає зменшуватися з проміжком приблизно в один рік. Після закінчення воєн демографічні процеси зазвичай відновлюються за 2-3, а інколи за 5 років. Але проблема в тому, що ми не знаємо, коли закінчиться війна в Україні. Якщо вона затягнеться, триватиме роками, як це є, наприклад, в Ізраїлі, то й демографічна криза суттєво поглибиться.


http://nk.org.ua/ukraina/viyna-z-rosieyu-pogliblyue-demografichnu-krizu-67253

 


photo

02.08.2016
У 1991 році в Україні проживало 51,944 млн осіб, а станом на 1 січня 2016 – 42,760 млн осіб.
Найбільше українців було у 1993-му році - 52,244 млн осіб. Саме на цій цифрі базувалася реклама одного із популярних телеканалів, яку й досі пам'ятають більшість українців.
Втім, як пояснює ВВС Україна директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова, до всіх цифр, які стосуються української демографії, треба ставитися обережно.
Дані за 2015-2016 роки подаються без урахування "тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя", також досить приблизними є дані щодо неконтрольованих Києвом територій на сході країни.
Отже точніше буде сказати, що населення України скоротилося на 8 мільйонів осіб.
Елла Лібанова вважає, що в Україні вичерпаний потенціал демографічного зростання.
"Для того, щоб покоління батьків чисельно заміщувалося поколінням дітей, треба, щоб на одну жінку припадало 2,13-2,15 дитини. В Україні стільки не народжується із 60-х років минулого сторіччя. Та й у жодній країні Європи не народжується. І кожне наступне покоління чисельно є меншим за попереднє. У найгіршому році - це був 2001 рік – було трохи більше 1. Зараз показник становить 1,5".
Демографи попереджали про цю проблему вже давно, каже Елла Лібанова. Отож, коли у 1991 року кількість померлих в Україні вперше перевищила кількість народжених, "до незалежності це не мало жодного стосунку".
За два роки після того відбулася певна "компенсація" за рахунок тих, хто повертався до свого українського коріння після розпаду СРСР. І у 1993 році населення України досягло свого максимуму – понад 52 млн осіб.
"Але ми попереджали, що як тільки вичерпається оце "етнічне підґрунтя", міграція припиниться. Вона і припинилася. І з 1994 року у нас відбувається абсолютне скорочення чисельності населення", - каже Елла Лібанова.

http://www.bbc.com/ukrainian/society/2016/08/160801_ukraine_demography_az
http://vilne.org.ua/2016/08/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F-%D1%89%D0%BE-%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%8F-%D0%B7/

 


photo

02.08.2016
В українському інформаційному агентстві «Главком» відбулася прес-конференція з теми: «Демографічні наслідки війни. Проблеми сім’ї та дитинства в умовах воєнного конфлікту».
Участь у заході взяли академік-секретар Відділення економіки НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України академік Елла Лібанова, директор Українського інституту дослідження екстремізму Олег Зарубінський та заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко.
Науковці проаналізували наслідки демографічної кризи для країни, закономірності розвитку інституту української сім’ї, а також вплив збройного конфлікту на рівень народжуваності. Академік Елла Лібанова, зокрема, зазначила, що дані моніторингу Інституту соціології НАН України свідчать про те, що головною цінністю в житті українців є саме родина: до 2008 року показник довіри до сім’ї становив 90%, а у 2014 – зріс до майже 95%. Останні демографічні дослідження продемонстрували: кризові явища не мали суттєвого впливу на цей соціальний інститут.
Однак на сьогодні за будь-яких умов населення України скорочуватиметься, адже країна вичерпала потенціал демографічного зростання. Сталося це внаслідок того, що 75-річних жінок у структурі населення більше, ніж 5-річних дівчат.
Е. Лібанова наголосила, що починаючи з 1960-х рр. українська жінка не народжувала кількість дітей, потрібну для простого відтворення поколінь, і, відповідно, чисельність кожного наступного покоління буде меншою за чисельність попереднього.


https://www.youtube-nocookie.com/watch?v=pU97vDmeD1g
https://www.facebook.com/NASofUkraine/posts/1591634664469324:0
http://www.5.ua/suspilstvo/nan-na-ukrainu-ochikuie-demohrafichna-kryza-121789.html
http://versii.com/news/352240/
http://www.eramedia.com.ua/article/241985-eksperti_poyasnili_radoera_chomu_ukranu_cheka_demografchna_yama/
http://ukr.obozrevatel.com/news/51368-vijna-posilila-demografichnu-krizu-v-ukraini.htm


http://www.bureau.in.ua/index.php/news/171-lyudskij-rozvitok-yak-kompleksne-zavdannya-sektoralnikh-reform-v-ukrajini

 


photo

29.07.2016
В рамках засідання Координаційно-експертної ради з питань соціальної політики при Науково-дослідному інституті праці та зайнятості населення МСП та НАН України відбувся круглий стіл «Соціальний сектор як інструмент людського розвитку».
Засідання проходило за підтримки UNICEF в рамках дослідження “Аналіз реформування соціального сектору в Україні”, що виконувало Бюро соціальних та політичних розробок.
В зустрічі взяли участь представники провідних наукових інституцій, зокрема, Науково-дослідного інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи, Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» та НДІ праці і зайнятості, представники міністерств, а також низка міжнародних та вітчизняних неурядових організацій, що працюють в соціальному секторі.
Як зазначила Голова Координаційно-експертної ради (КЕР), Керівник Міжнародного благодійного фонду «Карітас України» Дзвеніслава Чайківська, КЕР вже 3 роки об’єднує фахівців, які працюють в соціальному секторі та займаються питаннями його розвитку. За цей період будо розроблено низку нормативно-правових документів, разом з представниками профільних міністерств та міжнародних організацій вироблено спільне бачення з найгостріших проблем соціального захисту, визначено найпріорітетніші кроки на шляху його реформування.


http://www.bureau.in.ua/index.php/news/171-lyudskij-rozvitok-yak-kompleksne-zavdannya-sektoralnikh-reform-v-ukrajini

 


27.07.2016 Директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова надала інтерв’ю каналу "112 Україна" щодо: настроїв суспільства, ситуації на Донбасі та відносин з Росією, надання субсидій населенню та соціального становища, міграційної ситуації та особливості пенсійного забезпечення в сучасних умовах.

http://ua.112.ua/video/dyrektor-instytutu-demohrafii-i-sotsialnykh-doslidzhen-ella-libanova-hostia-112-ukraina-27072016-205287.html


photo

25.07.2016
У півтора рази - з 41,2% до 27,0% - скоротилася кількість домогосподарств, які зараховують себе до «проміжної категорії», що перебуває між бідним та середнім класом населення. «Частина громадян із так званим невизначеним статусом, які заледве долають рівень бідності, надзвичайно чутливі до соціально-економічних трансформацій, - каже «ВВ» завідувачка відділу дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько. - За таких умов вони миттєво опиняються у зоні бідності, коли сім'ї уже бракує коштів, наприклад, на лікування чи навчання дитини. Люди середнього класу на тлі економічних негараздів частіше продовжують триматися на плаву, адже до бідності їм ще далеко,  хоча рівень життя падає. Багатії ж в Україні не страждають взагалі або несуть збитки в останню чергу».
Експерт звертає увагу, що в 2015 році порівняно з 2014-м рівень бідності за оцінкою фактичного прожиткового мінімуму зріс майже удвічі - з 29,8% до 59,3%.«Фактичний прожитковий мінімум розраховується за реальною вартістю споживчого кошика, який був затверджений ще 2000 року. Звісно, він дуже відрізняється від того показника, який нині декларується чиновниками. Наприклад, у травні 2016 року фактичний прожитковий мінімум складав 2600 гривень - це майже вдвічі більше за офіційний, який становить 1399 гривень», - пояснює Людмила Черенько.

http://gazetavv.com/news/ukraine/1469434205-chomu-ukrayintsi-skotilisya-v-prirvu-bidnosti-.html