"Усе завжди закінчується добре. Коли щось закінчилося погано, отже, це ще не кінець."
Паоло Коельо

НОВИНИ


Інформація щодо всіх конференцій, семінарів, круглих столів, організатором (співорганізатором) яких є Інститут демографії ім. М.В. Птухи НАН України, розміщується на офіційному сайті Інституту. За інформацію, розміщену на інших джерелах без нашої згоди, Інститут відповідальності не несе.


photo

Другий рік поспіль Директор Офісу Доповіді про людський розвиток (Human Development Report Office, UNDP, New York) пан Селім Джахан (Selim Jahan) люб’язно запрошує директора Інституту демографії та соціальних імені М.В. Птухи НАН України, академіка НАН України пані Еллу Лібанову (Ella Libanova) увійти до складу Консультативної групи з підготовки 26-ї Доповіді про людський розвиток 2017.
Роль Консультативної групи полягає у інтелектуальному та ідеологічному керівництві щодо викладення та формування ключових ідей і рекомендацій Доповіді.
Усі члени Консультативної групи є всесвітньовідомими вченими та видатними особистостями. Ця непересічна подія безперечно є визнанням внеску академіка Елли Лібанової у справу людського розвитку та підтверджує її високу репутацію провідного теоретика і практика у цій царині.


Proposed List HDR
HDR Advisory Panel


census

16.08.2018

Наразі уряд затвердив постановою, що всеукраїнський перепис населення відбудеться 2020 року. Він розпочнеться пробним переписом 2019 року в Оболонському районі Києва та Бородянському районі Київської області. Пробний перепис відбувається для відпрацювання технології проведення загальнонаціонального перепису. Сьогодні триває підготовка до цієї роботи, адже перепис багато в чому відрізнятиметься від попереднього. Так, організатори обіцяють технологічно спростити процедуру збору інформації, також ідеться про можливість онлайн-перепису. Про це та інше «День» мав розмову із заступником директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, доктором економічних наук Олександром ГЛАДУНОМ.

https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/yak-robytymut-portret-naselennya-ukrayiny


no work

15.08.2018

За останні 15 років в ЄС стало значно важче знайти постійну роботу. Такі дані Євростату. Тому у державах-членах ЄС зростає кількість осіб, які мають тимчасову зайнятість. Зараз 13% осіб, зайнятих в Євросоюзі, працюють на тимчасовій роботі. Та загальна частка тимчасових працівників різна серед держав-членів. Найбільше їх у Польщі та Іспанії (26%), Португалії (22%) та Хорватії (20%), а найменше - у Румунії (1%), Литві (2%), Естонії та Латвії (по 3%). "В Україні не ведеться статистика тимчасової зайнятості. Проте Держстат готує статистику щодо кількості зовнішніх сумісників та осіб, які працюють за цивільно-правовими договорами, - розповідає Експрес-онлайн Лідія Ткаченко, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. - Середньооблікова кількість штатних працівників підприємств торік становила 7,7 мільйона осіб. На умовах зовнішнього сумісництва було зайнято 231,8 тисячі осіб, а за цивільно-правовими договорами - 189,9 тисячі".

http://expres.ua/news/2018/08/15/305189-ostanni-15-rokiv-yes-staye-vazhche-znayty-postiynu-robotu


new born

09.08.2018

У ЄС 43% дітей народжуються поза шлюбом. Такі дані Євростату. Постійне зростання частки дітей, народжених поза шлюбом, спостерігається з 2000 року. Найбільше немовлят, народжених жінками, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі – у Франції (60%), найменше – в Греції (менше як 10%). Тим часом в Україні кожна п'ята дитина народжується поза шлюбом. Це значно більше, ніж у Греції, але й наполовину менше, ніж загалом у країнах-членах ЄС. "Минулого року, згідно з даними Держстату, в Україні народилося 74 779 дітей поза шлюбом. Це 20,5% від загальної кількості народжених, – розповідає Експрес-онлайн Світлана Аксьонова, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. – У сільській місцевості жінки, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі, народжують частіше, ніж у містах. У селах 22,4% дітей торік народилося поза шлюбом, а в містах – 19,5% від загальної кількості народжених. Інтенсивне зростання кількості дітей, які народжувалися поза шлюбом, спостерігалося у 1990-х роках. А впродовж останніх років ця цифра залишається практично сталою. Частка позашлюбних народжень становить у середньому 20-21%. Щоправда, важко відокремити немовлят, народжених поза шлюбом в одиноких матерів, і в жінок, які мешкають із батьком дитини, але не реєструють офіційно із ним шлюб. Зараз чимало так званих партнерських шлюбів. Тобто є сім'я, що з якихось причин не узаконює свої стосунки. Через те, що шлюб не зареєстрований, народжена у цій сім'ї дитина входить до числа позашлюбних".

http://expres.ua/news/2018/08/09/304502-ukrayini-kozhna-pyata-dytyna-narodzhuyetsya-poza-shlyubom-yes-kozhna-druga


tkachenko

09.08.2018

У студії "Паралеллі" : Лідія Ткаченко – фахівець у сфері соціальних досліджень, пенсійного забезпечення. Кандидат економічних наук. Провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, відповідала на запитання щодо "Зміни в українському суспільстві, яким варто протистояти".

https://www.youtube.com/watch?v=3zLoaaK0ufo


urbanization

08.08.2018

Збільшення кількості українців, які самостійно ведуть господарство, свідчить й про старіння населення. В Україні вже існує навіть поняття пенсійного домогосподарства і поки вони превалюють. Особливо це стосується міст, де часто дорослі діти вирішують проживати самостійно та переїджають з батьківської хати, заявила завідувач відділу досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень Людмила Черенько. За її словами, одна з причин полягає і у постійному відтоці людей із сел у міста, де залишаються здебільшого самотні пенсіонери. В Україні може збільшитися кількість домогосподарств з молодими людьми-одинаками, якщо в країні зміниться державна політика щодо житла, підкреслила Черенько. “Єдиний вихід кардинально змінити житлову політику на державному рівні - це муніципальне орендне житло”, - зауважила Черненько.

https://nv.ua/ukr/ukraine/events/kozhna-pjata-ukrajinska-ditina-zhive-z-odnim-iz-batkiv-pro-shcho-svidchat-dani-derzhkomstatistiki-2487091.html


migration

06.08.2018

Трудова міграція стримує зростання економіки України. Як заявили у Нацбанку, гальмується будівництво, промисловість, сільське господарство. У Польщі половина мігрантів із України працевлаштовується саме в таких видах діяльності. Водночас заробітчани переказують в Україну більше валюти, ніж вкладають іноземні інвестори і дає МВФ. Про це той же Нацбанк повідомляв навесні. Виїзд заробітчан із України: що залишається? Про це у програмі «Ваша Свобода» обговорювали колишній голова уряду України Юрій Єхануров, завідувач сектору міграційних досліджень Інституту демографії НАНУ Олексій Позняк та рекрутер Микола Шишкін.

https://www.radiosvoboda.org/a/29415578.html


gladun

02.08.2018

З урахуванням високого рівня смертності (на 100 померлих - 54 новонароджених), низького рівня народжуваності, економічних і екологічних проблем, війни на Донбасі, анексії Криму й кількох еміграційних хвиль, чисельність населення України за 25 років скоротилася майже на 10 мільйонів. Згідно з даними Держстату, без урахування Криму на початок 2018 року в Україні було 42,4 мільйони людей. У Криму — приблизно 2,2 мільйонів. За рекомендацією ООН перепис населення в будь-якій країні повинен проводитися раз на 10 років. Демограф НАН України Олександр Гладун каже, що в Україні перепис неодноразово переносили і тепер запланували на 2020 рік: «Офіційне пояснення — нестача грошей». Утім, загальний перепис, за його словами, потрібен радше для уточнення даних, адже динаміку чисельності населення демографи й так відстежують щороку. Уперше тренд на депопуляцію демографи передбачили ще в 60-х роках минулого століття, розповідає Олександр Гладун. Відтоді триває процес старіння населення — молодих меншає, а літніх людей відповідно стає більше. Крім того, що вищий рівень економічного розвитку країни, то нижчий рівень народжуваності. Хоча Україна і відстає за економічними показниками від європейських країн, демографічна ситуація тут навіть випереджає європейську.

https://hromadske.ua/posts/iak-vyizd-ukraintsiv-na-zarobitky-vplyvaie-na-demohrafiiu


child

31.07.2018

Державною службою статистики України опубліковано розрахунок середньої очікуваної тривалості життя при народженні. З 1990 року цей показник зріс з 70,42 до 71,98 року. Для чоловіків - з 65,60 до 67,02 року, а для жінок - з 74,82 до 76,78 року. За останні 27 років сама висока середня очікувана тривалість життя була у тих, хто народився у 2017 році, а найнижча - у 1995 році (66,79 років). «Показник середньої очікуваної тривалості життя при народженні розраховує за коефіцієнтами смертності для кожного віку, починаючи від народження, - розповідає Світлана Аксьонова , провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України. - У нас серед новонароджених та дітей до 4 років досить висока смертність. Серед осіб у віці від 5 до майже 30 років смертність не висока, а після 30 ці показники починають рости. Якщо збережуться коефіцієнти смертності такі, як були в минулому році, то дівчинки, які з'явилися на світ в 2017 році, швидше за все проживуть 76,78 року, а хлопчики - 67,02 року. Це гіпотетична величина ». В останні роки в Україні спостерігається зростання показників середньої тривалості життя при народженні, але відбувається це дуже повільно. Якщо порівняти тривалість життя в Україні і в розвинених країнах, то наша країна істотно відстає.

http://https://www.05366.com.ua/news/2113204


migrant

31.07.2018

В останні роки сильно прискорився відтік населення України в європейські країни. Зазначена тенденція призведе до того, що до середини XXI століття в Україні залишиться приблизно 35 мільйонів чоловік. Такий прогноз у коментарі «ФАКТАМ» озвучила директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова.
«За моїми особистими оцінками, зараз в Україні постійно проживають 39-40 мільйонів чоловік», - сказала демограф, зазначивши, що ця цифра не включає населення окупованих Донбасу і Криму. За прогнозами експерта, депопуляція України - неминуча. Єдиною альтернативної Лібанова називає масштабну імміграцію, відзначаючи, що мова буде йти про інше населенні.
Елла Лібанова стверджує, що вирішити проблему активної міграції українців за кордон в пошуках кращого життя, зокрема, в Польщі, може підвищення зарплати до 70-75% від польського рівня «Це, як кажуть математики, - необхідна, але не достатня умова. Безперечно, що при існуючому гігантському відставанні рівня оплати праці в Україні (середня зарплата втричі нижче, наприклад, польського аналога) і величезному попиті ринків праці східноєвропейських країн на українську робочу силу (з її досить високою кваліфікацією, дисциплінованістю, неагресивністю, відсутністю мовних бар'єрів), годі й думати про помітне скорочення потоку мігрантів », - заявила демограф в інтерв'ю« ФАКТАМ ». За її словами, українці, як нація, відрізняються високою мобільністю і тому сподіватися на те, що економічне зростання і створення великої кількості робочих місць самі по собі змінять міграційні настрої, не варто.

http://fakty.ua/276733-ostanetsya-35-millionov-ozvuchen-pechalnyj-prognoz-po-sokracsheniyu-naseleniya-ukrainy
http://fakty.ua/276771-rassmatrivaetsya-kak-socialnyj-lift-nazvana-prichina-massovoj-migracii-molodezhi-iz-ukrainy
http://fakty.ua/276714-budet-tolko-huzhe-kak-polsha-vymyvaet-iz-ukrainy-umnuyu-i-obrazovannuyu-molodezh


children and grandparents

25.07.2018

Держстат оприлюднив останні підрахунки середньої очікуваної тривалості життя при народженні. З 1990 року цей показник зріс з 70,42 до 71,98 року. Для чоловіків - з 65,60 до 67,02 року, а для жінок - з 74,82 до 76,78 року. За останні 27 років середня очікувана тривалість життя при народженні саме у 2017 році була найвищою, а у 1995-му - найнижчою (66,79 року). "Показник середньої очікуваної тривалості життя при народженні розраховують за коефіцієнтами смертності для кожного віку, починаючи від народження, - розповідає Експрес-онлайн Cвітлана Аксьонова, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. - У нас серед немовлят та у дітей до 4 років доволі висока смертність. Серед осіб віком з 5 й практично до 30 років смертність невисока, а після 30-ти ці показники починають зростати. Показник середньої очікуваної тривалості життя при народженні стосується покоління, яке народилося у 2017 році. Якщо зберігатимуться коефіцієнти смертності такі, як були торік, то дівчата, які з'явилися на світ у 2017 році наімовірніше проживуть 76,78 року, а хлопці - 67,02 року. Це гіпотетична величина. В Україні впродовж останніх років спостерігається зростання показників середньої тривалості життя при народженні, але відбувається це дуже повільно. Якщо порівняти тривалість життя у нас та в розвинених країнах, то Україна суттєво відстає".

http://expres.ua/news/2018/07/25/302783-ukrayini-znovu-zris-pokaznyk-tryvalosti-zhyttya


family

23.07.2018

В Україні спостерігається старіння материнства. На запитання видання Ukr.Media, щодо даної тематики, відповіли вчені Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухі Національної академії наук: провідний науковий співробітник к. е. н. Світлана Аксьонова, провідний науковий співробітник к. е. н. Людмила Слюсар. Незважаючи на вплив світових процесів, українці залишилися досить традиційними в своїх цінностях. Для сучасної людини дуже важливо реалізувати себе в професійній сфері. Тим не менш сімейні цінності не відійшли на другий план. За даними соціологічних опитувань, для українців на першому місці все-таки стоїть сім'я. На питання "чого ви найбільше хочете в житті?" більшість молодих людей відповіли: сімейного щастя. За цим йдуть інші цінності - бажання професійного росту, кар'єра, навчання, свобода самовираження і так далі.

https://ukr.media/ukrain/366685/


children

20.07.2018

У 2019 pоці в Укpаїні пpовeдуть пpобний пepeпис насeлeння. Він відбудeться у Києві та столичній області й станe підготовчим eтапом до вeликого пepeпису по всій Укpаїні, повідомляє "ВВС News Укpаина". Всeукpаїнський пepeпис планують у 2020 pоці та, скоpішe за всe, він нe охопить анeксований Кpим і частину Донбасу, яку нe контpолює уpяд. За словами Eлли Лібанової - директора Інституту демографії та соціальних досліджень Національної Академії наук України, збиpати інфоpмацію планують інноваційними мeтодами - чepeз онлайн peєстpацію та за допомогою сучасних планшeтів. "Будe пpостіший контpоль, eкономія часу та pобочої сили", - кажe пані Лібанова. Що стосується тих, хто виїхав пpацювати за коpдон, то в цій ситуації дані надаватимe pодина. Пpи цьому, за її словами, пepсональна інфоpмація всіх людeй будe захищeна і нe потpапить до інших оpганів та стpуктуp. Peзультати цього пepeпису стануть базою для пpогнозування і упpавління соціально-eкономічним pозвитком Укpаїни. Також цe має допомогти в плануванні та peалізації бюджeту, здійснeнні соціально-дeмогpафічної політики та peгулюванні мігpаційних пpоцeсів.

http://dostyp.com.ua/novini/biez-krimu-ta-donbasu-v-ukrayini-proviedut-pieriepis-nasieliennia
https://24tv.ua/v_ukrayini_provedut_perepis_naselennya_bez_krimu_i_chastini_donbasu_n1003601
http://www.expres.ua/news/2018/07/23/302579-ukrayini-provedut-perepys-naselennya-krymu-chastyny-donbasu
https://glavcom.ua/ru/articles/ukraina-gotovitsya-k-perepisi-naseleniya-bez-kryma-i-chasti-donbassa-513960.html


people ukrainian

19.07.2018

В Україні депопулярція спостерігається вже 25 років, - розповідає Експрес-онлайн Лідія Ткаченко, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. - Якщо брати до уваги абсолютні показники скорочення населення, то картина сумна. Якщо говорити про співвідношення скорочення неселення до загальної кількості людей в країні, то у нас - один із найгірших показників у Європі. І це залежить не настільки від низьких показників народжуваності, як від того, що середній вік українців таки нижчий, ніж в інших європейських країнах.

http://expres.ua/news/2018/07/19/302113-nas-uzhe-ne-423-miyony-minus-kamyanec-podilskyy-pyat-misyaciv


photo

19.07.2018

Зарплати українців зросли за останні півроку, згідно з даними Держстату, більш ніж на чверть. У січні-травні 2018 року розмір середньої номінальної заробітної плати становив 8 225 гривень, що на 26,7% більше, ніж за той самий період минулого року. Індекс реальної заробітної плати становить 102,9. Чи означають ці цифри, що життя українців покращилося, прокоментувала в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Зранку" завідувачка відділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько.

http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=80121
http://schedule.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=2006044


photo

11.07.2018

Науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Лідія Ткаченко про рух "чайлдфрі", як явище сучасного суспільства розповідала у прямому ефірі телеканалу OBOZ.tv у програмі за темою: "Рух "чайлдфрі": чому люди свідомо відмовляються від батьківства".

https://www.obozrevatel.com/ukr/tv/ruh-chajldfri-chomu-lyudi-svidomo-vidmovlyayutsya-vid-batkivstva.htm?obozrevatellang=uk
https://www.obozrevatel.com/ukr/tv/sprava-ne-v-narodzhuvanosti-scho-potribno-zrobiti-schob-ukraintsiv-stalo-bilshe.htm?obozrevatellang=uk
https://www.obozrevatel.com/ukr/tv/sprava-ne-v-narodzhuvanosti-scho-potribno-zrobiti-schob-ukraintsiv-stalo-bilshe.htm


ella libanova

07.07.2018

Як впливають міграційні процеси на українське населення? Що робити з ментальністю людей? Про це йшлося у програмі Віталія Портникова на Радіо свободи. Гостю ефіру була директор Інституту демографії та соціальних досліджень Національної Академії наук України, академік Елла Лібанова, яка дала відповіді на ці запитання: "Що взагалі відбувається з українським населенням - воно зменшується, старіє, не відтворюється, роз'їжджається?" та багато інших.

https://www.svoboda.org/a/29336759.html
http://glavred.info/ukraine/ukraine-pridetsya-perezhit-naplyv-migrantov-no-zhit-ryadom-s-nimi-budet-spokoyno-demograf-515764.html


photo

03.07.2018

03 липня 2018 року відбулося Офіційне відкриття п’ятирічного проекту Міжнародної організації праці «Інклюзивний ринок праці для створення робочих місць в Україні», який реалізується за фінансової підтримки Уряду Королівства Данії, взяли участь Андрій Рева, Міністр соціальної політики; Рубен Мадсен, Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Данії в Україні, Хайнц Коллер, Регіональний Директор МОП в Європі та Центральній Азії, представники Мінсоцполітики та Міносвіти, профспілок та організацій роботодавців. Презентував проект Джемал Ходжич, старший радник Проекту, який розповів про Основні його напрямки: - управління ринком праці через Державну службу зайнятості та місцеві партнерства з зайнятості. Участь у даному заході взяли Лісогор Лариса Сергіївна та Саріогло Володжимир Георгійович.


photo

03.07.2018

03.07.2018 в центрі обговорення "ДС" - трудова міграція. Експерти, підприємці, політики і журналісти поділилися на команди, щоб обговорити позитивні та негативні сторони виїзду наших співвітчизників на заробітки в більш розвинені країни.
Учасники "Дискусійного клубу":
Команда "Білих" стверджує, що трудова міграція - це не катастрофа: Олексій Позняк, заввідділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень; Микола Александров, віце-президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування.
Команда "Червоних" стверджує, що трудова міграція - це катастрофа: Володимир Ткаченко, заступник генерального директора з питань співпраці з держорганами ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"; Руслан Іліч, генеральний директор Федерації роботодавців України.

https://www.depo.ua/ukr/politics/diskusiyniy-klub-ds-trudova-migraciya-katastrofa-dlya-ukrayini-translyaciya-20180703799898<
https://www.depo.ua/ukr/politics/diskusiyniy-klub-ds-vnutrishnya-trudova-migraciya-ye-blagom-dlya-ukrayini-20180703800003
https://www.depo.ua/ukr/politics/diskusiyniy-klub-ds-patriotizm-ne-zupinit-zarobitchan-20180703799966
http://www.dsnews.ua/politics/diskussionnyy-klub-ds-ukraintsam-pripomnili-gunnov-i-prosyat-03072018181600


photo

03.07.2018

Онлайн-конференція: що необхідно зробити, щоб підвищити рівень народжуваності в Україні?
Які тенденції впливають на народжуваність? Який середній вік людей, котрі укладають шлюб? Які нові форми шлюбу з'явилися найближчим часом? В яких регіонах країни одружуються і народжують дітей частіше?
На ці та інші питання у четвер, 12 липня з 12.00 до 13.00 дадуть вчені Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Національної академії наук: провідний науковий співробітник, к.е.н. Світлана Юріївна Аксьонова, а також провідний науковий співробітник, к.е.н. Людмила Іванівна Слюсар.

Свої запитання можна поставити вже зараз у формі, розташованій нижче або за адресою Press-KP@kp.ua з позначкою: народжуваність в Україні.
Форма для запитань: https://kp.ua/press/6329-onlain-konferentsyia-chto-neobkhodymo-sdelat-chtoby-povysyt-uroven-rozhdaemosty-v-ukrayne  

Для перегляду буде доступна трансляція в режимі онлайн.
Перехід до трансляції: https://www.youtube.com/watch?v=xBNTyYFx9q0


photo

22.06.2018

На засіданні Постійної комісії НАН України з оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України, що відбулось 21 червня 2018 року під головуванням академіка НАН України Л.П. Яценко, членами комісії одноголосно прийнято рішення вважати доцільним віднести Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України до категорії «А» – установа, що займає лідируючі позиції за багатьма науковими напрямами (людський розвиток в Україні: прояви, ризики, напрями впливу; соціальні трансформації українського суспільства; соціально-демографічні процеси: циклічність та диференціація; соціально-демографічне моделювання та прогнозування), має вагомі наукові та практичні результати своєї діяльності, визнані на найвищому національному і міжнародному рівні, має високий науковий потенціал та ефективно його використовує, має винятковий вплив на науково-технічний та соціальний розвиток, інтегрована у світовий науковий простір (протокол №3/2018 від 21.06.2018 р.).

Презентація


photo

22.06.2018

22 червня 2018 року під егідою Національної тристоронньої соціально-економічної ради відбулося засідання круглого столу з питань реформування законодавства в сфері оплати праці. Під час експертної дискусії провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, кандидат економічних наук Ірина Новак виступила з пропозиціями щодо зміни структури мінімальної заробітної плати та вилучення з неї складових, пов’язаних з рівнем освіти та кваліфікації, а також відновлення роботи із запровадження галузевого стандарту оплати праці.


photo

21.06.2018

Беседа Realist'a с выдающимся украинским ученым-демографом Эллой Либановой вышла долгой и увлекательной. Мы обсудили почти все возможные темы: от переписи населения до будущего украинского общества. Предлагаем вниманию читателей первую часть интервью.
https://realist.online/article/ella-libanova-v-2050-godu-ukrainu-budut-stroit-kitajcy-i-vetnamcy

Вашему вниманию предлагается вторая часть интервью Realist'a с выдающимся украинским ученым-демографом Эллой Либановой. В этой части мы поговорили о криминализации общества, декоммунизации, европейских ценностях, линиях раскола в обществе, выборах, реформах образования, здравоохранения, и других важных вещах.
https://realist.online/article/ella-libanova-k-koncu-yanvarya-2019-goda-stanet-yasno-kto-budet-prezidentom


photo

07.06.2018

Головний науковий співробітник відділу демографічного моделювання та прогнозування Наталія Левчук упродовж весняного семестру 2018 р. перебувала в Українському науковому інституті Гарвардського університету, працюючи над дослідницьким проектом з демографії Голодомору, що є частиною електронного атласу "Mapa: Digital Atlas of Ukraine". Про підсумки цієї роботи читай тут:

http://huri.harvard.edu/news/news-from-huri/344-more-nuanced-famine-maps-lead-to-new-insights.html
https://www.facebook.com/hurifb/?hc_ref=ARQrRmUQj0NY6ghoEb9DfLVYH9IUQKwZyOPW3cvZJaILXL7acUxLtkzpAFg3j24TpOM&fref=nf


photo

13.06.2018

Науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Лідія Ткаченко у ефірі OBOZtv надала коментарі щодо "Підвищення пенсій в Україні: експерт розповіла, кому пощастить".

https://www.obozrevatel.com/ukr/tv/pidvischennya-pensij-v-ukraini-ekspert-rozpovila-komu-poschastit.htm


photo

13.06.2018

13 червня 2018 року у концертному холі Bel etage пройшла презентація та обговорення результатів дослідження “Сучасне розуміння маскулінності: ставлення чоловіків до гендерних стереотипів і насильства щодо жінок”. Єдине в Україні національне комплексне дослідження дозволяє подивитися на світ очима чоловіка. Що впливає на формування його особистості? Наскільки чоловіки готові до рівного розподілу домашніх обов’язків? Кривдник чи жертва у домашньому насильстві? Ідеальна дружина очима українських чоловіків? Відповіді на ці та багато інших питань представила Ганна Герасименко, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України. Презентація пройшла за участі пані Наталки Федорович, заступниці Міністра соціальної політики України та пана Каспара Піка, Представника UNFPA в Україні. У тематичній дискусії взяли участь: пані Джудіт Гоф, Посол Великої Британії в Україні, пан Роман Ващук, Посол Канади в Україні, пан Мартін Хаґстрьом, Посол Королівства Швеція в Україні, пані Ірина Луценко, Представниця Президента України в Верховній Раді України, пан Роман Греба, Заступник Міністра освіти і науки України, пан Денис Чернишов, Заступник Міністра юстиції України, пані Марія Єфросиніна, Почесний Посол UNFPA, та пан Ярослав Ведмідь, виконавчий директор Postmen Digital Agency.

https://www.unian.ua/society/10150175-suchasne-rozuminnya-maskulinnosti-yak-ukrajinski-choloviki-stavlyatsya-do-gendernih-stereotipiv-ta-nasilstva-shchodo-zhinok.html
https://tsn.ua/ukrayina/cnotliva-ta-pokirna-ale-bezvidmovna-ta-samostiyna-ukrayinci-zdivuvali-uyavlennyam-pro-garnu-druzhinu-1171632.html?_ga=2.212043792.586599169.1529041081-330648826.1529041056
https://www.ukranews.com/ua/news/568883-bilshist-ukrainskykh-cholovikiv-vvazhayut-shho-zhinka-maye-pragnuty-dogodyty-cholovikovi
http://news.liga.net/society/news/70-ukrainskih-mujchin-schitayut-chto-mesto-jenschiny-u-plity---opros
https://inforesist.org/opros-pokazal-kakie-zhenshhinyi-nuzhnyi-ukrainskim-muzhchinam/
https://www.ukranews.com/news/568882-bolshynstvo-ukraynskykh-muzhchyn-schytayut-chto-zhenshhyna-dolzhna-stremytsya-ugodyt-muzhu-socopros
https://kp.ua/life/610519-ydealnaia-zhena-po-mnenyui-ukraynskykh-muzhchyn-ubyraet-hotovyt-y-pomalkyvaet


photo

13.06.2018

За дев’ять місяців минулого року поліція зареєструвала майже 84 тисячі заяв, пов’язаних із домашнім насильством, і 249 зґвалтувань – такі дані наводяться у дослідженні «Сучасне розуміння маскулінності: ставлення чоловіків до гендерних стереотипів і насильства щодо жінок», яке цього року проводив Інститут демографії та соціальних досліджень спільно з Міністерством соціальної політики та українським представництвом Фонду народонаселення ООН.
Опитування проводилося у всіх регіонах України, окрім анексованого Криму, і, серед іншого, включало бесіди з учасниками корекційних програм для тих, хто вчиняв насильство у сім’ї.
Половина опитаних чоловіків призналися, що зазнавали фізичних покарань у дитинстві, а кожен четвертий ставав свідком фізичного насильства з боку свого батька або вітчима стосовно матері, розповідає Ганна Герасименко з Інституту демографії. Окрім того, за її словами, для більшості опитаних досвід агресії триває і в дорослому віці.
«Половина наших респондентів мала досвід строкової служби в армії або отримувала підготовку в спеціалізованих навчальних закладах. І кожен другий з них визнав, що особисто він наражався на жорстоке поводження з боку керівництва або ставав свідком таких ситуацій щодо товаришів по службі. Більше того, подібні ситуації були поширені і в середовищі цих молодих людей. Тому ця культура агресії може сприйматися як норма чоловіками», – каже дослідниця.
З іншого боку, зауважує Герасименко, переважна більшість респондентів залишається основними годувальниками своїх родин, а кожен третій признається, що часто відчуває стрес і пригнічення через свою роботу: або через недостатній заробіток, або через понаднормову зайнятість чи погані умови праці. При цьому, як розповіли чоловіки, що взяли участь у дослідженні, звертатися по допомогу чи емоційну підтримку вони не схильні.

https://www.radiosvoboda.org/a/29289307.html


photo

07.06.2018

7 червня 2018 року Гол.н.с. Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАНУ Наталія Рингач взяла участь у Міжнародній науково-практичній конференції "Філософсько-соціологічні та психолого-педагогічні проблеми підготовки особистості до виконання завдань в особливих умовах", організаторами якої виступили Міністерство оборони України, Головне управління морально-психологічного забезпечення ЗС України, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Національна академія педагогічних наук України та Інститут психології імені Г.С. Костюка. Н. Рингач виступила з доповіддю на пленарному засіданні "Вплив на здоров’я соціально-економічної кризи та воєнних дій: роль стресу"


photo

04.06.2018

4 червня 2018 року в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України відбулася презентація на тему: "Енциклопедичні видання Наукового Товариства імені Шевченка: презентація Енциклопедії Української Діяспори. Том 1, США. Книга 1 (А-К), Книга 2 (Л-Р), Книга 3 (С-Я)".


Доповідач: Василь Лопух, к.е.н., Дійсний член, директор адміністрації Наукового Товариства імені Шевченка в Америці.



Презентація (завантажити)


photo

02.06.2018

Без знання реальної чисельності та демографічної структури населення, українська держава не зможе далі повноцінно розвиватися.
Таку думку в коментарі кореспонденту ГолосUA висловив заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Олександр Гладун.
«Виходячи з історії проведення перепису населення в Україні - може бути все. Але зараз як влада, так і підприємці, розуміють, що без інформації про кількість, складі, структурі населення далі держава рухатися не зможе. Як взагалі можна керувати країною, якщо розкид оцінок реальної чисельності населення країни становить близько п'яти мільйонів чоловік», - стверджує дослідник.
О. Гладун нагадав, що за рекомендацією ООН кожна країна повинна проводити перепис населення раз в десять років. Україна ж пропустила один цикл.

https://golos.ua/i/616106


photo

31.05.2018

В середині минулого місяця прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявив про необхідність проведення перепису населення, яка призначена 2020 рік. Останній раз дана процедура проводилася в 2001 році, після чого неодноразово відкладалася з різних причин. Тим часом, користуючись погіршенням економічної ситуації в Україні, західні сусіди вирішили посилити власні економіки за рахунок українських трудових мігрантів, щоб компенсувати втрати від тих, хто виїхав на заробітки співвітчизників. Таким чином, Україна втрачає не тільки трудові ресурси, а й старіє, оскільки країну покидає працездатна молодь. І якщо до цього додати смертність у зв'язку з низьким рівнем життя, то виходить зовсім незавидна картина.
Щоб проаналізувати поточний стан справ в області демографії, кореспондент ГолосUA поговорив із заступником директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Олександром Гладуном.

https://golos.ua/i/615865 https://golos.ua/i/615894


photo

31.05.2018

Як змінюється індекс купівельної спроможності українців і чи повернулися показники до рівня 2013 року, проаналізувала в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Ввечері" провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Лідія Ткаченко:
"Купівельна спроможність працюючих громадян вийшла на рівень 2013 в середньому. Пенсіонери, ті люди, які отримують соціальні виплати, їм ще до цього рівня дуже далеко. Пенсіонери зараз у дуже невигідному становищі. І хоч середні показники зарплати вийшли на 2013, але зростали вони дуже нерівномірно. У людей, які працювали в бюджетній сфері, учителів, медиків, зарплати не зростали так швидко, як, наприклад, у фінансових структурах, в ІТ-сфері чи навіть у державному управлінні. Крім того, наші потреби завжди зростають швидше за наші можливості. І це нормально".


photo

31.05.2018

Головний науковий співробітник відділу демографічного моделювання та прогнозування Наталія Левчук взяла участь у семінарі при Гарвардському університеті, що відбувся 24 травня 2018 року, де виступила з доповіддю "Mapping the Great Famine in Ukraine: Giving Voice to the Voiceless”.


photo

27.05.2018

У минулому році найбільший приріст зарплат спостерігався у сферах державного управління, соцстрахування, фіндіяльності і телекомунікацій.
Нерівномірність зростання зарплат між і всередині секторів економіки і відсутність належного регулювання призводять до того, що “вершки” від зростання дістаються обмеженому колу працівників вищих ступенів, в той час як більшість працівників отримують зарплату в межах 1-2 мінімальних розмірів.
Про це повідомляє ZN.UA з посиланням на Лідію Ткаченко, провідного наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. в. Птухи НАН України.
Протягом 2017 року найбільший номінальний приріст зарплат спостерігався в таких видах діяльності: державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування (з 6 420 гривень у січні до 14 442 гривень у грудні, +8 022 гривні), професійна, наукова та технічна діяльність (з 8 195 до 12 682 гривень, +4 488 гривень), постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (з 7 343 до 11 654 гривень, +4 311 гривень), фінансова та страхова діяльність (з 11 092 до 14 899 гривень, +3806 гривень), інформація і телекомунікації (з 10 210 до 13 833 гривень, +3 623 гривень). Ці ж види діяльності показали найбільший приріст і в першому кварталі 2018-го (за три місяці більше 1 000 гривень).

https://mi100.info/2018/05/28/doslidzhennya-pokazalo-pratsivnyky-yakyh-sfer-mynulogo-roku-otrymaly-pryrist-zarplat/
https://economics.unian.ua/finance/10132292-bilshist-ukrajinciv-otrimuyut-zarplati-v-mezhah-1-2-minimalok-ekspert.html
https://zn.ua/ECONOMICS/bolshinstvo-rabotnikov-poluchayut-zarplaty-v-predelah-1-2-minimalnyh-razmerov-ekspert-284994_.html


photo

25.05.2018

Українці витрачають майже половину свого бюджету на продукти харчування, але що ми їмо насправді, розповіла в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Ввечері" завідуюча відділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько:
"Все залежить від купівельної спроможності населення. Деякі прошарки слідкують за своїм харчуванням і мають змогу харчуватися краще. Треба не забувати, що здоров'я залежить не тільки від харчування. Якщо у нас не вистачає коштів на те саме оздоровлення, відпочинок, це теж відбивається на стані здоров'я і якості життя. Потрібне державне сприяння, щоб була така активна, я б навіть сказала агресивна реклама правильного способу життя. Саме через неправильний спосіб життя ми так мало і живемо у порівнянні з європейськими країнами".

http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=78075


photo

25.05.2018

У той час, як одні батьки з хвилюванням очікують моменту, коли їх доросла дитина почне самостійне життя, інші мами і тата такого повороту подій побоюються. Молоді українці зазвичай залишають рідний дім у віці 20-21 року, а європейські не вважають негожим засиджуватися у батьків до 30 років.
Експерт Інституту демографії та соціальних досліджень України Людмила Черенько вважає, що молодих людей стримує квартирне питання. За офіційними даними, жити з батьками залишаються ті молоді українці, у яких немає грошей на оплату окремого житла.
Людмила Черенько, завідувач відділу досліджень рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України:
«Коли молоді люди, у яких немає сімей, живуть з батьками, це ще не проблема. Все залежить від їх рис характеру і самостійності. Але коли одним господарством живе кілька сімей різних поколінь – це дійсно проблема. Чим більше людей проживає в домогосподарстві, тим воно бідніше. Це практично пряма залежність.»

https://uk.etcetera.media/ukrayinska-molod-doroslishaye-ranishe-yevropeyskoyi-chomu.html


photo

23.05.2018

У чому причина української бідності? Що змінилося, з початком війни, у свідомості українців? Чи є в Україні етнічні конфлікти? Про це і не тільки у "Складній розмові" на Першому каналі з Еллою Лібановою – професоркою, директоркою Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи.

https://www.youtube.com/watch?v=ZdM9X3i0nC8

http://1tv.com.ua/news/announces/102844


photo

23.05.2018

Науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Лідія Ткаченко розповіла про ризики накопичувальної пенсійної системи в Україні в прямому ефірі OBOZ TV.

https://www.obozrevatel.com/ukr/tv/nakopichuvalna-pensiya-ukraintsiv-poperedili-pro-riziki.htm

https://www.obozrevatel.com/tv/stdoboz1805236-3channel-3-20180523-112016-h264-8-bit-920-mp4.htm


photo

22.05.2018

Лібанова Елла Марленівна, директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України прийняла участь у нараді з питань трудової міграції. Обговорили, як зменшити темпи відтоку українців за кордон та як забезпечити українські підприємства кваліфікованими кадрами.
Детінізація економіки та формування гнучкого ринку праці з урахуванням потреб роботодавців та можливостей працівників сприятиме скороченню міграції з України і дозволить в середньостроковій перспективі навіть залучати фахівців у нашу державу. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час спеціальної наради за участю керівництва Міністерства соціальної політики, Міністерства фінансів, інших уповноважений органів та експертів – економістів.
Як зазначив Глава Уряду, проблема міграції кадрів з України існує. Щоправда, формувалася вона десятиліттями, і не вирішувалася так само тривалий час. «Наслідки відчуваються сьогодні. Українські підприємці вже зараз говорять, що не вистачає кваліфікованих кадрів», - сказав Володимир Гройсман.

https://www.kmu.gov.ua/ua/mediagallery/premyer-ministr-ukrayini-volodimir-grojsman-proviv-naradu-z-pitan-trudovoyi-migraciyi


photo

22.05.2018

Проблема України не в бідності населення, а в нерівності між бідними і багатими Таку думку висловила під час зустрічі Дискусійного клубу "ДС" завідувач відділу рівня життя населення Інституту демографії ім. М.В. Птухи НАНУ Людмила Черенько.
"Світ після Другої світової війни змінюється. Світ турбується про добробут людей. Але кожні 10 років ООН констатує, що рівень диференціації зростає. В Україні немає до сих пір ефективної політики, немає навіть розуміння в необхідності ефективності в стримуванні зростання нерівності. В цьому ми схожі на країни Африки ", - вважає Черенько.
"5% дуже бідних, 5% дуже багатих. У нас немає величезних масштабів бідності, це політичні інсинуації. Проблема в іншому - в нерівності. Воно не кількісне, а якісне", - додала вона.

http://www.dsnews.ua/society/eksperty-nashli-shodstvo-mezhdu-bednostyu-v-ukraine-i-v-afrike-22052018185800

http://www.dsnews.ua/society/2013-god-stal-ekonomicheski-tragichnym-godom-dlya-ukrainy---22052018190400

http://www.dsnews.ua/society/90-ukraintsev-otnesli-k-chistilishchu-protosrednego-klassa--22052018191300

https://www.depo.ua/ukr/politics/situaciyu-z-pilgami-i-socdopomogoyu-v-ukrayini-doveli-do-absurdu-ekspert-20180522778407

https://www.youtube.com/watch?v=jK7lD6YRPfI


photo

22.05.2018

Внаслідок збільшення тривалості життя пенсійні накопичення, зібрані за впроваджуваною накопичувальною пенсійною системою, доведеться розтягувати на більш тривалий термін. Таку думку висловила провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України, кандидат економічних наук Лідія Ткаченко на прес-конференції, передав кореспондент АСН. "Якщо у нас хоча б трохи проявляться ознаки європейського шляху розвитку, то у нас повинна почати рости, можливо, стрибком, тривалість життя. Це означає, що тривалість життя людини на пенсії збільшиться, і ті накопичення, які розраховувалися на 20 років пенсійного життя, можливо, потім доведеться ділити на 30 років", - заявила експерт.

http://asn.in.ua/ua/news/publishing/164721-ukrainskim-pensioneram-pridetsja-rastjagivat-nakop.html


photo

22.05.2018

За даними останнього дослідження Міжнародної організації з міграції, вже до 2050 року нас може залишитися лише 32 млн осіб проти 52 млн на початку 90-х. Причому міграція в числі причин даного процесу займає чи не найперше місце.
За словами провідного наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Лідія Ткаченко, про від’їзд змушують думати, перш за все, низькі зарплати, відсутність робочих місць, нестабільні умови ведення бізнесу, корупція, зростаючі ризики особистої безпеки, а також недовіру до правоохоронної і судової систем.
Крім того, в останні роки завдяки міжнародним програмам за кордон виїжджає багато молоді. «Сьогодні зростає кількість студентських поїздок, довгострокових стажувань, різних програм, наприклад, Work and Travel, і інших можливостей для виїзду за кордон, яких раніше не було. До слова, тільки в минулому році з України на навчання за кордон виїхало близько 70 тисяч українців. Всі вони можуть отримати посвідку на проживання», – розповідає Лідія Ткаченко.

https://politeka.net/ua/news/656218-takogo-eshhe-ne-bylo-ukraincy-prodajut-vse-i-begut-cifry-shokirujut/


photo

22.05.2018

Значного зростання народжуваності в Китаї після зняття обмежень очікувати не варто, заявив старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи Борис Крімер . За його словами, зараз суспільство країни модернізувалося, багато людей переїжджає до міст, здобуває освіту. Народження дітей не є для них пріоритетним. Тому жителі міста жодним чином не відреагують на такі кроки китайської влади, вважає експерт. "У сільській місцевості зростання народжуваності можливе, причому не стільки за рахунок народжуваності, скільки за рахунок зареєстрованих дітей. Є така інформація, що в Китаї в сільській місцевості політика обмеження народжуваності не працювала. Тобто дітей народжували, але не реєстрували. Скільки їх – важко сказати, таких оцінок немає. Тобто, можуть просто зареєструвати тих дітей, які вже є", - зазначив демограф.

https://nv.ua/ukr/world/countries/zaborona-kriz-desjatilittja-chomu-kitaj-nareshti-vidmovljajetsja-vid-obmezhuvannja-narodzhuvanosti-2471262.html


photo

22.05.2018

Комітет фінансового ринку та з питань соціальної відповідальності бізнесу при Торгово-промисловій палаті України організував прес-конференцію на тему: "Пенсійна реформа триває. Як не проґавити своє майбутнє? ІІ рівень пенсійного забезпечення: крок вгору чи вниз? Рейтинг відкритості недержавних Пенсійних фондів"
Учасники:
Олег Лиховид – Голова Комітету, кандидат економічних наук;
Ольга Медведчук – член Комітету;
Віталій Шапран – член Українського товариства фінансових аналітиків (УТФА), доктор наук економічних;
Лідія Ткаченко – провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, кандидат економічних наук;
Володимир Дубровський - старший економіст CASE Україна.
Під час заходу презентовано 3-й Рейтинг відкритості Недержавних пенсійних фондів (НПФ) як ключової оцінки для вибору громадянином місця для накопичення "додаткової" пенсії. Також буде надано експертну оцінку нинішнього стану і перспективи реформи пенсійного забезпечення.
Обговорювалися наступні питання: Чи є майбутнє у "солідарної" пенсійної системи і яке воно? Основні тренди демографічного «апокаліпсису». Куди «пливе» пенсійна реформа в Україні? В якому вигляді має бути накопичувальна пенсія? За якими критеріями обирати місце накопичень своєї пенсії?

https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/2461642-pensijna-reforma-trivae-ak-ne-progaviti-svoe-majbutne.html

https://www.youtube.com/watch?v=3QksBerDBuI


photo

17.05.2018

Мінрегіон в рамках роботи Міжвідомчої координаційної комісії з питань регіонального розвитку, за підтримки Групи радників з підтримки впровадження державної регіональної політики Програми "U-LEAD з Європою", розпочав проведення дводенної "Першої міжвідомчої конференції з питань регіонального розвитку "Секторальний діалог - актуальні проблеми розвитку регіонів".
Безпосередню участь в конференції прийняла і Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Елла ЛІБАНОВА.

http://rdpa.regionet.org.ua/129

https://www.youtube.com/watch?v=8MV6kJ9cZGA


photo

06.05.2018

Демографи продовжують наполягати на проведення перепису населення України для стратегічного планування політики держави. Так, Олександр Гладун порадив не економити на вирішення цього питання, адже населення країни демонструє тенденцію до вимирання.
Заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Олександр Гладун прокоментував намір уряду провести перепис населення. За його словами, за це з бюджету країни доведеться виділити певну чималу суму, проте «інформація того варта». «За попередніми розрахунками, на всі роботи по перепису населення, аж до 2020 року, розробку даних потрібно приблизно два мільярди гривень. Якщо розподілити на роки, то це для України не дуже велика цифра, тому що, наприклад, дефіцит Пенсійного фонду - 120-140 мільярдів », - зазначив він. Демограф підкреслив, що інформація, отримана після перепису населення допоможе вирішити ряд питань. Крім оцінки змін в країні з 2001 року інформація про чисельність населення допоможе при складанні демографічних прогнозів, які потрібні органам державної влади та науці.

http://veroyatno.com.ua/news/za-25-let-ukraina-poteryala-10-mln-naseleniya/


photo

05.05.2018

3-5 травня 2018 р. головний науковий співробітник відділу демографічного моделювання та прогнозування Н. М. Левчук взяла участь у роботі конференції Світової Асоціації з дослідження національностей, 23rd Annual ASN World Convention, що відбулася у Колумбійському університету у Нью-Йорку, де виступила з доповіддю «Explaining regional distribution of 1933 Holodomor losses in Ukraine: Patterns and possible determinants».

https://www.asnconvention.com/panel-u10


photo

03.05.2018

Українці стали частіше їздити за кордон на роботу, але рідше виїжджати на ПМЖ. Часто трудові мігранти знаходяться за межами України до півроку, але серед них все більше молоді та кваліфікованих працівників. Заробітчани приносять країні більше валюти, ніж іноземні інвестори, забезпечуючи стабільність курсу гривні. Разом з тим, вони не декларують свої доходи і не сплачують соціальні внески в Пенсійний фонд.
До анексії Криму і війни на Донбасі Росія була однією з основних країн, куди їхали заробляти українці. Після згаданих подій маршрути трудових мігрантів з України стали все активніше перебудовуватися в Польщу, в яку, як правило, до 2013 року їздили працювати жителі західних областей. За останні кілька років ситуація змінилася, і в Польщі стали підтягуватися жителі інших регіонів України. "Частка Російської Федерації постійно зменшується, збільшується частка Євросоюзу, особливо Польщі. Якщо говорити про традиційної трудової міграції, тобто не брати тих, хто виїхав з Донбасу до Росії, рятуючись від бойових дій, то Польща випередила Росію за кількістю наших трудових мігрантів. Якщо враховувати цей контингент, то, можливо, ще не перегнала. Але з цього контингенту якраз найменше інформації", - пояснив РБК-Україна завідувач відділом міграційних досліджень Інституту демографії і соціальних досліджень імені Птухи НАН України Олексій Позняк.
Стануть українці ще більше виїжджати з країни на заробітки за кордон або будуть шукати щастя у себе на батьківщині, експерти прогнозувати не беруться. "Все залежить від ситуації в Україні. Якщо вдасться хоч трохи поліпшити економічну ситуацію, трудова міграція спочатку буде зростати, потім почне скорочуватися. Якщо ситуація не змінюватиметься чи стане змінюватися в гіршу сторону, то потік трудових мігрантів може ще зрости", - вважає Олексій Позняк.

https://daily.rbc.ua/ukr/show/trudovaya-migratsiya-kakie-strany-pochemu-1525269435.html


photo

02.05.2018

Близько 60% українців бідкаються, що їм не вистачає коштів на неочікувані витрати. У 2015 році таких було 64%. Такі результати опитування, які провів Держстат.
9% українців кажуть, що не мають грошей для щоденного споживання недорогих продуктів харчування. Через брак коштів не могли собі дозволити раз на 5 років оновити одяг і взуття 26% дорослих. "Загалом є 9 ознак матеріальної депривації, тобто стану, спричиненого недоотриманням необхідного, - розповідає Експрес-онлайн Людмила Черенько, завідувач відділу досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. - Зокрема, йдеться про брак коштів для своєчасної та в повному обсязі сплати орендних/іпотечних платежів, платежів за споживчими кредитами або оплати житлово-комунальних послуг; для підтримування достатньо теплої температури у помешканні; для неочікуваних, але необхідних витрат за рахунок власних ресурсів; для споживання страви з м'ясом, курятиною, рибою або їх вегетаріанським еквівалентом через день; для тижневого сімейного відпочинку не вдома один раз на рік; на автомобіль; на пральну машину; на кольоровий телевізор; на телефон (у тому числі мобільний). Якщо людина каже, що їй не вистачає коштів на 4 із цих 9 пунктів, то це вже крайній рівень матеріальної депривації".

http://expres.ua/news/2018/05/02/293363-ukrayinci-bilshe-bilshe-narikayut-bidnist


photo

01.05.2018

Міграція з України може сповільнитися, коли зарплати в країні становитиму 70–75% від польського рівня, сказала директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, заслужений економіст України Елла Лібанова в інтерв'ю "Радіо Свобода". "Зараз за паритетом купівельної спроможності в Україні середня зарплата близько $700, у Польщі – $2200. Уповільнення міграції може статися тоді, коли зарплата українців становитиме 70–75% від польського рівня. Якщо буде співставна зарплата, то не будуть так їхати", – зазначила вона.
Демограф додала, що міграція завжди була дуже важливим чинником на українському ринку праці.
"До речі, за радянських часів теж. Українці доволі мобільні, дуже кваліфіковані", – сказала вона.
Лібанова наголосила, що місце українців, які виїхали, займуть азіати.

https://www.radiosvoboda.org/a/29202444.html
https://www.youtube.com/watch?v=KBDfkpupM7M
http://gordonua.com/ukr/news/politics/libanova-upovilnennja-migratsiji-mozhe-statisja-todi-koli-zarplata-ukrajintsiv-bude-stanoviti-70-75-vid-polskogo-rivnja-244129.html


photo

26.04.2018

З початку ХХІ століття почався процес переорієнтації частини українських мігрантів, які працювали в Росії, на ЄС. Цей процес прискорився з 2014 року. Зараз Росія втратила першу сходинку – тепер її посідає Польща. Про це в ефірі програми «Перші про головне. Коментарі» на телеканалі ZIK заявив завідувач сектором міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Олексій Позняк, відповідаючи на питання, яка реальна кількість українських трудових мігрантів у Росії.
«Точних даних немає взагалі. Трудова міграція – це процес, який складно виміряти. Це стосується не лише нашої, але й інших країн. Кожна інформація має співвідноситись із тим контингентом, який вона показує. Залежно від того, який ми маємо контингент, це буде інша цифра. У Росії є українці, які туди виїхали ще за радянських часів, які, можливо, отримали російське громадянство. Це практично постійні жителі Російської Федерації, які мають посереднє відношення до України», – розповів пан Позняк.
Також, за словами експерта, є трудова міграція, яка сформувалась у 90-ті роки і зараз продовжується. Крім того, до Росії виїхало багато мешканців Донбасу через бойові дії. Ці люди їхали явно не з трудовою метою.
«Якщо говорити про стару трудову міграцію, то вона ніколи не перевищувала мільйон осіб і почала зменшуватися. Це зменшення відбулося з економічних причин, бо заробітки в РФ стали менші, аніж в ЄС. Крім того, умови праці, як показують результати опитування, гірші, аніж в Євросоюзі», – відзначив пан Позняк.
Як зауважив експерт, з початку ХХІ століття почався процес переорієнтації частини мігрантів, які працювали в Росії на ЄС.

https://zik.ua/news/2018/04/26/oleksiy_poznyak_rosiya_postupylasya_pershistyu_polshchi_za_kilkistyu_zarobitchan_z_1312589


photo

26.04.2018

26 квітня, о 13:00, у великому залі адмінприміщення Кременчуцької міської ради відбулася презентація результатів оцінки стану благополуччя молоді, яка проводилася Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України за підтримки Фонду ООН в галузі народонаселення. Про це повідомляє прес-служба міської ради.
Методологія розрахунку Індексу благополуччя молоді в Україні розраховується вперше і може використовуватися для ефективного моніторингу та аналізу стану молоді, розробки та оцінки молодіжної політики, яка реалізується на муніципальному рівні.
Такий моніторинг стану молоді стає дієвим інструментом по встановленню зворотного зв'язку з громадськістю та залучення молоді до формування молодіжної політики.

https://www.youtube.com/watch?v=OBdLjkGbjGY
http://kremenchug.pl.ua/news/segodnja_kremenchuzhanam_rasskazhut_o_sostojanii_blagopoluchija_molodezhi_goroda/2018-04-26-6737


photo

23.04.2018

Скільки українців працюють за кордоном і в яких країнах? Чи загрожує Україні масова трудова міграція? Яка зарплата поверне заробітчан додому?
У «Ранковій Свободі» над цим міркували заввідділом соціальних проблем ринку праці Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Лариса Лісогор, політолог Тимур Демчук та президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

https://www.youtube.com/watch?v=dmniiUJPjZ4


photo

25.04.2018

Чи вигідно бути безробітним в Україні? В ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Зранку" ситуацію коментувала завідуюча відділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько:
"Рівень зареєстрованого безробіття в Україні надзвичайно низький. Середньостатистичній людині бути безробітним невигідно. Зараз Центр зайнятості висуває серйозні вимоги до людей, які шукають роботу. Тому про великі зловживання статусом безробітного не йдеться. Є поодинокі випадки, масштаби зловживань невеликі. Проблема в тому, що люди мало звертаються до Центру зайнятості у пошуку роботи".

http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=75946


photo

25.04.2018

Без даних з перепису населення неможливо сформувати коректний бюджет або зробити прогноз розвитку країни. Таку думку висловив заступник директора з наукової роботи в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Олександр Гладун на прес-конференції, передав кореспондент АСН. "Це просто втрата інформації, втрата можливості реально оцінити ситуацію в країні, втрата можливості реально формувати бюджет", - зазначив експерт. За його словами, на сьогодні в Україні бюджет повинен формуватися на три роки вперед, проте без інформації про реальну чисельність населення це зробити вкрай складно. При цьому він додав, що також неможливо робити прогнози розвитку економіки і ситуації на ринку праці в Україні.

http://asn.in.ua/ua/news/news/160887-nevozmozhny-ni-bjudzhet-ni-prognozy-ehkspert-oceni.html


photo

23.04.2018

Олексій Позняк, завідувач сектору міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи., розповів в ефірі 112 каналу про кількість українських трудових мігрантів у РФ.

https://ua.112.ua/video/skilky-trudovykh-mihrantiv-z-ukrainy-pratsiuiut-v-rosii-podrobytsi-vid-pozniaka-267777.html


photo

23.04.2018

При збереженні тенденції до міграції Україна може припинити існування.
Про це розповіли кореспонденту Gazeta.ua під час висновків демографічного дослідження. "Якщо такі тенденції до міграції залишаться на роки, то країна може припинити своє існування. До війни і анексії Криму фахівці нашого Інституту підрахували, що українців до 2050 року залишиться 35 млн. Тепер важко так оцінити, адже маємо окупованими великі і щільно населені території. Якщо на початку 90-х минулого століття був "відтік мізків", то тепер країни-сусіди потужно борються за людський ресурс у вигляді робітників. Під час економічного розвитку підприємці Чехії, Словаччини, Угорщини і Австрії теж хочуть, щоб на них працювали українці. Робітники їдуть на заробітки і так буде продовжуватись, адже рівень зарплат різниться в 3-4 рази. Боротьбу за студентів ми вже програли, адже вони практично не повертаються на Україну після навчання і мають можливість працювати в будь-якій країні Євросоюзу. Навіть тимчасовий заробіток після пар приносить студенту більше коштів, ніж постійна робота в рідній країні", - розповів Олександр Гладун, завідувач відділу демографічного моделювання та прогнозування Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи.

https://gazeta.ua/articles/life/_v-ukrayini-migraciya-strashnisha-za-demografichnu-krizu/833378
https://dnews.dn.ua/news/674092


photo

23.04.2018

Україна давно потребує сучасного трудового законодавства, яке має визначати основні принципи правового регулювання відносин «працівник — роботодавець». Причому воно є вкрай важливим як для країни загалом, так і для кожного її громадянина окремо. Напевно, тому розроблений ще 2015 року проект нового Трудового кодексу України (ТКУ), який має змінити давно застарілий Кодекс законів про працю (КзпП) від 1971 року, ніяк не перетвориться на остаточний документ. Забагато правок, зауважень і доповнень.
З одного боку, в законопроекті, якщо порівнювати його з чинним КЗпП, є багато потрібних прогресивних норм. Проте новий кодекс, як і чинний, не враховує і не регулює особливості зайнятості працівників старшого віку. Але ж люди від 55 років і старші, за даними Держстату, становлять майже чверть штатних співробітників підприємств. «Через зміни у віковій структурі населення і внаслідок пенсійних реформ (підвищення пенсійного віку для жінок до 60 років, скорочення переліку професій, що дають право вийти на пенсію раніше, збільшення вимог до страхового стажу для призначення пенсії за віком тощо) в нашій країні відбувається подальше зростання ролі працівників старшого віку, — розповів «Ракурсу» провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України економіст Лідія Ткаченко. — Багато країн, які стикаються з наслідками старіння робочої сили, в тому числі держави ЄС, проводять цілеспрямовану політику сприяння зайнятості старших працівників, яка включає право на встановлення гнучких графіків робочого часу і норм праці, деякі додаткові гарантії збереження зайнятості тощо».
За словами Лідії Ткаченко, також недостатньо уваги приділено вдосконаленню законодавчих положень, що стосуються оплати праці. «Глава 6 проекту Трудового кодексу майже копіює відповідний розділ чинного кодексу, залишаючи великі прогалини щодо формування стандартів і систем оплати праці, — каже експерт. — Крім того, проект залишає монополію уряду і Верховної Ради встановлювати розмір мінімальної заробітної плати, виходячи з фінансових обмежень державного бюджету та/або політичної кон'юнктури, без чіткої прив'язки до досягнутого рівня зарплат і норм генеральної угоди».

http://racurs.ua/ua/1924-trudovyy-kodeks-pid-okom-kamer-i-vuhom-dyktofoniv


photo

18.04.2018

Понаднормова робота для трудових мігрантів швидше норма. Такий підхід до побудови робочого графіку веде до дуже високих ризиків для здоров'я.
Про це повідомила в ефірі 24 Каналу науковий співробітник Інституту демографії та соцдосліджень Лідія Ткаченко.
За словами вченого, українці значно переробляють за кордоном в гонитві за заробітком. При цьому не важливо, чи працює людина на шкідливому виробництві чи ні, ризики для здоров'я суттєво зростають при постійній перевтомі.
"Понаднормова робота для трудових мігрантів – це, скоріше, норма. Так, там можуть платити навіть дорожче цю понаднормову плату, може бути вище плата, але коли людина інтенсивно працює там місяць, три місяці, буквально маючи один вихідний день, без нормального належного відпочинку, не відновлюючи своє здоров'я, навіть якщо це не якісь щось дуже шкідливі умови праці, може це якась просто рутинна робота, ризики для здоров'я дуже ростуть, тому що людина перевтомлювалася", – розповіла Ткаченко.

https://24tv.ua/ukrayina_tag1119


photo

17.04.2018

17.04.2018 у компанії «Фармак» відбулося чергове розширене засідання Поважної ради відзнаки за професіоналізм та милосердя «Орден Святого Пантелеймона».
У засіданні взяли участь члени Поважної ради: голова Поважної ради Василь Михайлович Князевич, Ольга Вадимівна Богомолець, Ніна Григорівна Гойда, Павло Юхимович Гриценко, Філя Іванівна Жебровська, Віктор Михайлович Пинзеник, Василь Григорович Кремень, Василь Васильович Лазоришинець, Елла Марленівна Лібанова, Володимир Юрійович Мартинюк, Володимир Станіславович Огризко, Віталій Іванович Цимбалюк та представники Української греко-католицької церкви та Української православної церкви Київського патріархату. Також на засіданні були присутні за запрошенням директор ДП «Державний експертний центр МОЗ України» Тетяна Михайлівна Думенко, директор Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України Микола Дмитрович Тронько, президент Асоціації «Виробники ліків України» Петро Іванович Багрій та керівники фармацевтичних компаній — членів асоціації.
У продовження започаткованої традиції учасники заходу порушили важливі для галузі та країни теми: «Ми глибоко переконані, що галузі та країні потрібні зміни, які будуть здійснені насамперед в інтересах пацієнтів і України загалом. 3 квітня 2017 р. стартувала основна частина програми МОЗ України «Доступні ліки» — реімбурсація. «Фармак» — активний учасник цієї програми. З 23 молекул — учасників програми 8 є в портфелі «Фармак». Це 26 готових лікарських засобів, з яких 7 відшкодовуються повністю, 19 — частково. Ми розуміємо, що це важливо для українців. Це перший крок до великих змін, на які чекає наша країна. І ми сподіваємося на розширення цієї програми як новими нозологіями, так і новими лікарськими засобами», — зазначила Філя Жебровська, голова Наглядової ради ПАТ «Фармак».

https://www.apteka.ua/article/454235


photo

16.04.2018

Як буде працювати накопичувальний рівень?
Ряд народних депутатів розробив законопроект про введення накопичувального рівня (№6677). У документі передбачається, що українці самі обиратимуть приватні пенсійний фонди і обов'язково будуть віддавати в них частину своїх зарплат. У перший рік - 2%, кожні 12 місяців розмір внеску буде збільшуватися на 1 п.п., в результаті в приватні фонди потрібно буде платити 7% свого заробітку. Внесок у розмірі 7% на накопичувальний рівень, розповідає старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко, - нормальна європейська практика. У різних країнах на пенсії відкладають від 2% до 10%.
Однак, при цьому варто розуміти, що якщо відкладати 7% заробітку, то розмір пенсії може зрости лише на 10-12% звичної зарплати. Для прикладу, при зарплаті 10 тис. грн, якщо стабільно платити внески до накопичувального фонду, можна буде отримати другу пенсію в розмірі всього 1,2 тис. грн. При цьому пенсія із солідарного рівня за діючими правилами для такого пенсіонера складе близько 2,7 тис. грн. Таким чином в сумі можна буде отримати близько 4 тис. грн, тобто 40% останньої заробітної плати.

https://www.obozrevatel.com/ukr/economics/v-ukraini-zapustyat-nakopichuvalni-pensii-skilki-zaplatimo-i-skilki-otrimaemo.htm


photo

13.04.2018

Гендерна рівність. Що запланували в уряді?
На ці теми говорили ведучий «Ранкової Свободи» Дмитро Баркар і гості студії: президент ГО «Жіноча професійна ліга» Олена Лазоренко та провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Анна Герасименко.

https://www.radiosvoboda.org/a/29157527.html
https://www.radiosvoboda.org/a/news/29163005.html


photo

11.04.2018

Трудова міграція з України має більше позитивних сторін, ніж негативних. Про це 11 квітня 2018 року заявив завідувач сектором міграційних досліджень Інституту демографії НАН України Олексій Позняк в ефірі телеканалу «112 Україна».
«Трудова міграція має як негативні, так і позитивні сторони. Якщо трудова міграція є тимчасовою, то вона має більше плюсів, ніж мінусів. На сьогодні більша частина трудової міграції з України носить короткостроковий характер», - заявив він.
За його словами, це стосується, перш за все, міграції в ближні країни, в країни-сусіди. «А що стосується більш віддалених країн, країн Південної Європи (Італія, Іспанія, Португалія), то там якраз поширена довгострокова міграція (з України - Авт.). І чим більше мігрант перебуває там, тим менше шансів, що він повернеться в Україну», - сказав Позняк.
Він зазначив, що трудова міграція існує в усьому світі, навіть у розвинених країнах, і зупинити її неможливо.

http://fakty.ua/264438-trudovaya-migraciya-iz-ukrainy-imeet-i-polozhitelnye-storony---institut-demografii


photo

11.04.2018

«У нас кількість платників внесків практично така сама, як і пенсіонерів, а з 22% єдиного соціального внеску до ПФУ надходить менш як 19%, тому що є розщеплення на чотири види страхування. Цього дуже мало, щоб забезпечити прийнятний рівень пенсій, - пояснює «Ракурсу» провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАНУ економіст Лідія Ткаченко. - І хоча поки що в Україні з недержавними пенсійними фондами гучних скандалів не було, проблеми там є. Сам факт, що 95% внесків, що надійшли в систему недержавного пенсійного забезпечення за весь період її існування, — це кошти роботодавців, означає, що недержавні ПФ так і не навчилися залучати людей до персональних накопичень. Це, зокрема, одна з причин, чому виникла гостра потреба в запровадженні обов'язкової накопичувальної системи».

http://racurs.ua/ua/1913-ukrayinciv-hochut-zmusyty-nakopychuvaty-sobi-na-pensiyi


photo

06.04.2018

Законопроект №6677 передбачає децентралізовану модель, де головними діючими особами будуть недержавні пенсійні фонди, а Пенсійний фонд здійснюватиме лише частину адміністративних функцій.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, кандидат економічних наук.
"Чи може пропонована децентралізована модель носити назву державної і функціонувати в рамках загальнообов'язкового державного пенсійного страхування поряд із солідарною системою?" — ставить питання експерт і тут же дає відповідь: "Така модель другого рівня може мати право на існування, але потрібно називати речі своїми іменами — це приватна система, і навряд чи їй місце у Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

https://dt.ua/macrolevel/nakopichuvalniy-riven-pensiynoyi-sistemi-yakoyu-mozhe-buti-ukrayinska-model-274466_.html


photo

06.04.2018

"Вимирання українців прискорилося", - йде першим пунктом списку претензій Богомолець до МОЗ. За її словами, "якщо в 2016 році кількість померлих було на 175 тисяч більше ніж народжених, то вже в 2017 році - ця цифра збільшилася до 198 тисяч". Населення України скорочується давно. За останні 25 років українців стало на 9 млн менше, і ставити це в провину нинішньому міністерству охорони здоров'я трохи дивно, вважає старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Борис Крімер.
"Мова йде про рівновагу між померлими і народженими. Різниця може збільшуватися не тільки тому, що зростає смертність, а тому, що зменшується народжуваність ", - говорить він.
За словами Крімера, якщо розглядати коефіцієнт смертності на 1000 осіб населення, то за цими показниками значних змін за останні роки не відбулося. Цей показник становить приблизно 14,6-14,7.
Зараз населення України зменшується через зниження народжуваності. У 2014 році в Україні народилося 465 тисяч дітей, а в 2016-м - 400 тисяч.

http://kontrakty.ua/article/116096


photo

06.04.2018

Жінок не виховують у дусі лідерства. Ми самі вважаємо, що ми є не такими, як чоловіки, кваліфікованими, конкурентоспроможними, — стверджує директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова. — За нашими дослідженнями, 76% підприємців відповіли, що жінки й чоловіки є однаково цінними працівниками. Як думаєте, який відсоток жінок такої думки? Лише 66. Жінки не хочуть конкурувати з чоловіками за престижні чи високооплачувані посади. Приходять моторніші чоловіки, і жінки відступають, виправдовуючи себе потребою виконувати домашні обов'язки, народжувати й виховувати дітей. Але в усьому світі жінки народжують, і в усьому світі підхід інший. Передусім тому, що самі жінки себе інакше позиціонують, ніж це характерно для України, і взагалі східнослов'янських країн: жінка допомагає чоловікові на виробництві, а чоловік допомагає дружині вдома, а не виконує свої батьківські обов'язки. Отже, розруха — у головах. Доки будемо так думати, жінки будуть відповідальні за сім'ю, як це традиційно завжди було в Україні, а чоловіки займатимуться бізнесом і без жінок вирішуватимуть, як управляти країною, хоча жінки — це більша частина населення.

https://dt.ua/family/na-gendernih-frontah-274485_.html


photo

05.04.2018

Зменшення чисельності населення - це закономірність, яка зберігається протягом багатьох років, і в найближчому майбутньому ситуація кардинально не зміниться.
Про це в коментарі кореспонденту ГолосUA повідомив завідувач відділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАНУ Олексій Позняк.
«Та цифра, яку називає Держстат - це різниця між народженими і померлими, а також тими, хто прибули в країну і покинули її. За вихідну цифру береться загальна кількість населення на початок місяця, підраховується кількість народжених і померлих - народилися додаються, померлі віднімаються. Після чого, до отриманої суми додається кількість прибулих в країну і віднімаються число тих, хто покинув її », - пояснив соціолог.
Крім того, як вважає О. Позняк, справа ще й у тому, що якщо народжених і померлих в цілому по країні добре реєструють (якщо не брати до уваги населення, яке проживає на неконтрольованих територіях), то зі статистикою прибулих і вибули є проблеми, так як облік не охоплюють всю міграцію.
«Трудова міграція може оцінюватися тільки за результатами спостереження за великий період часу. А за такі короткі періоди, як місяць, їх не можна відстежити», - зазначив учений.

https://golos.ua/i/605978


photo

05.04.2018

Отримання освіти в Україні обумовлено не стільки економічними факторами, як статусними. Про це заявила директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова під час засідання Національної тристоронньої соціально-економічної ради, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«84% учнівської молоді в школах орієнтовані на здобуття вищої освіти. І тільки 17% на отримання професійної освіти. Решта просто не хочуть вчитися далі. Але з цих 84% - 73% говорять про те, що вони не погодяться обмежитися професійною освітою, навіть якщо зарплата буде вищою, ніж зарплата фахівця з вищою освітою. Тобто в нашій країні сьогодні, ми повинні це зрозуміти, питання придбання освіти обумовлено не стільки економічними факторами, скільки статусними. І люди, які погоджуються мити посуд в Польщі, Чехії, не кажу вже про Німеччину, ні за що не погодяться на це в Україні», - зазначила Лібанова.
За її словами, для України найбільш страшною є навчальна міграція.

https://www.ukrinform.ru/rubric-society/2436342-eksperty-vyasnili-cem-privlekaet-ukraincev-vyssee-obrazovanie.html


photo

04.04.2018
4 квітня 2018 року під головуванням президента Національної академії наук України академіка Бориса Патона вчергове засідала Президія НАН України.
У межах заходу відбулося спільне засідання Президії Національної академії наук України та Колегії Державної служби статистики України з питання «Про наукове забезпечення проведення перепису населення». Під час цього спільного засідання було заслухано й обговорено співдоповіді академіка-секретаря Відділення економіки НАН України, директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України академіка Елли Лібанової та голови Державної служби статистики України Ігоря Вернера.

Із докладним прес-релізом про цей захід можна буде ознайомитися в розділі «Засідання Президії НАН України» веб-сайту НАН України.

photo

photo

27.03.2018

27 березня 2018 року провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, кандидат економічних наук Ірина Новак взяла участь у прес-конференції «Внутрішньо переміщені особи: трагедія сучасної України» з презентацією тенденцій зміни чисельності та мобільності ВПО, їх намірів щодо повернення до місць постійного мешкання після завершення конфлікту, а також надала коментар телеканалу АТР щодо проблем внутрішньо переміщених осіб з АР Крим.

Більш детально за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=tR3SML1VuUw


photo

26.03.2018

Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень розповіла в інтерв'ю газеті "Вести" про те, що впливає на тривалість життя українців, чому в місті живуть довше, ніж в селі і навіщо нашим пенсіонерам треба вчитися.

https://vesti-ukr.com/strana/282921-vymiraet-ne-ukraina-a-evropa
https://vesti-ukr.com/strana/282945-meditsina-i-ekolohija-eto-daleko-ne-vse-pochemu-ukraintsy-malo-zhivut


photo

16.03.2018

Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні представив дослідження «Економічні наслідки насильства щодо жінок в Україні» ще у вересні минулого року.
У ефірі Громадської хвилі результатами дослідження поділилися - провідна наукова співробітниця Інституту демографії і соціальних досліджень, координаторка дослідження Ганна Герасименко та заступник Представника Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні Павло Замостян.
Ганна Герасименко розповіла, що: "Беручи до уваги кількість потенційних постраждалих, які можуть існувати в Україні і оцінку певного алгоритму послуг для кожного усередненого випадку, які можуть надаватися постраждалій людині. Важливо, що увагу суспільства сконцентрувалася не на сумах збитків, а на людях, на кількості смертей та постраждалих. За словами фахівців, які займаються цієї тематикою, цифра 600 може бути навіть недооцінена. Оскільки там не враховані самогубства жінок, які могли бути пов’язані з психологічними наслідками насильства, не враховує кількість безвісти зниклих жінок. Представляє лише експертні розрахунки потенційно можливого числа смертей жінок від причин, пов’язаних з гендерним насильством. І ці дані співставили з даними офіційної статистики".

Детальніше читайте на Громадському радіо:
https://hromadskeradio.org/programs/hromadska-hvylya/cyfra-pro-600-zagyblyh-vid-domashnogo-nasylstva-zhinok-mozhe-buty-navit-nedoocinena-koord


photo

14.03.2018

Щаслива родина — міцна держава!
Саме під таким гаслом 14 березня в Українському домі столиці відбувся Всеукраїнський форум сім’ї, який зібрав понад 800 небайдужих громадян з усіх областей України. Громадські діячі, освітяни, політики, представники різних релігійних конфесій та науковці під час заходу вирішували багато питань, пов’язаних зі станом сімей в Україні.
Почався форум з озвучення привітання учасників від Президента та Прем’єр-міністра України. У першій доповіді Директор інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, доктор економічних наук, професор, академік НАН України Елла Лібанова озвучила статистичні дані про стан українських родин за останні роки. Цифри та факти невтішні. Зокрема, чисельність дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на 2016 рік становила понад 71 тис. Народжуваність українців, на жаль, з 1991 року не досягає необхідного для збереження кількості населення рівня. Однією з найбільших проблем української сім’ї вже тривалий час є нестабільність шлюбних взаємин — існує дуже високий рівень розлучень серед населення: понад 130 тис. пар розривають стосунки щорічно.
Серед основних викликів, які потребують негайного втручання з боку представників усіх сфер суспільства, експерти назвали три: непідготовленість молоді до шлюбу, нав’язування Україні антисімейних норм, чинні проблеми в шлюбах.

http://www.golos.com.ua/article/301417


photo

16.03.2018

Вітаємо Лібанову Еллу Мареленівну - директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, члена Міжнародного союзу демографів з отриманням премії "Жінка України-2018" в номінації Наука!!!
Премія відзначає жінок, що дійсно творять життя, змінюють світ навколо себе та окриляють інших своїм прикладом. Щодня українські жінки змінюють світ. Деякі з їх вчинків та досягнень відомі всім, інші залишаються непоміченими. Толерантність, професіоналізм, доброта та бажання робити цей світ кращим – ось прямий шлях до змін. Ми віримо в силу жіночої енергії, що поверне мир, тепло та затишок в нашу країну. Премія «Жінка України 2018» - це визнання значимості жінки у всіх сферах сучасного українського суспільства. Це творчість, розвиток та досягнення найкращих - тих, хто щодня надихає нас.

https://kiev.informator.ua/2018/03/16/v-kieve-nazvali-imena-samyh-uspeshnyh-zhenshhin-ukrainy-2018/
http://woman.edinstvennaya.ua/about


photo

14.03.2018

Пенсії в Україні. В кінці лютого комітет ВР з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення рекомендував схвалити у першому читанні проект, який передбачає введення обов'язкової накопичувальної системи з 2019 року. Це другий рівень пенсійної реформи.
- Який відсоток відраховуватиметься на пенсію?
- Що таке накопичувальна пенсійна система?
На ці та інші питання давала відповіді в студії телеканалу ZIK - Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ.

https://www.youtube.com/watch?v=cW3b6SZdPMM


photo

14.03.2018

Близько 76% сімей в Україні мають лише одну дитину, хоча більшість людей говорять про бажання мати двох і більше дітей.
Про це заявила директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова на загальноукраїнському сімейному форумі в Києві 14.03.18, повідомляє кореспондент Укрінформ.
"Як ми можемо погодитися з тим, що незважаючи на те, що лише 17% молодих людей говорять, що хочуть мати одну дитину, а 55% молодих людей кажуть, що хочуть мати двох, трьох чи чотирьох дітей, 76% сімей мають одну дитину? " Сказала Лібанова.
Вона підкреслила, що українські сім'ї хочуть мати дітей, але "бідність у сім'ях з дітьми в півтора рази перевищує рівень бідності у сім'ях без дітей".

https://www.ukrinform.net/rubric-society/2421243-most-ukrainian-families-have-only-one-child-demography-institute.html


photo

На 95 році пішов з життя видатний українсько-канадський демограф Анатолій Іванович Романюк.
Він народився 28 лютого 1924 р. в с. Зарожани Хотинського району Чернівецької області, помер 5 березня 2018 р. в м. Оттаві (Канада).
У 1940 році рятуючись від виселення до Сибіру, його родина (мати, сестра та він) вимушені були назавжди покинути рідні місця. Своє дитинство і рідне село Анатолій Іванович згадував усе життя.
Усе своє професійне життя він присвятив демографії. Працював на різних посадах у Бельгії (1952-1953), Демократичній Республіці Конго (1953-1961), США (1961-1964), а з 1964 року оселився у Канаді. Тут він працював у якості професора в Оттавському та Монреальскому університетах, університеті Альберти, обіймав керівні посади в Статистичному управлінні Канади (1968-1993), у тому числі директора відділу демографії.
Він був членом Ради з народонаселення США, президентом Канадського демографічного товариства, членом Міжнародного союзу з наукового дослідження населення.
Проживши все доросле життя за межами України, в душі завжди залишався українцем. Радо приймав у себе демографів та статистиків з України, підтримував професійні контакти і у разі необхідності завжди надавав допомогу. Зробив величезний внесок у підготовку до першого Всеукраїнського перепису населення 2001 року, що у значній мірі забезпечило його успішне проведення. Багато років був членом редакційної колегії журналу «Демографія та соціальна політика».
З 1970 року і до останніх днів життя його супроводжувала дружина – пані Марія. У них народились син Алекс та дочка Лара. Висловлюємо їм свої щирі співчуття. Ми завжди будемо з теплом пам’ятати Анатолія Івановича Романюка.

Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України


photo

12.03.2018

Запрошуємо вас ознайомитися з результатами дослідження «Економічна вартість насильства щодо жінок в Україні», що було ініційовано Фондом народонаселення ООН в Україні в 2016 р. Завдання дослідження спрямовані на окреслення справжніх масштабів проблеми в українському суспільстві та оцінку потенційних втрат і збитків, які несе все суспільство внаслідок насильства щодо жінок.
Сьогодні ми хотіли в привернути вашу увагу до безповоротних втрат населення, тобто жіночих смертей, пов’язаних із наслідками гендерно зумовленого насильства. Добре відомо, що офіційна статистика правопорушень, пов’язаних із насильством щодо жінок, відображає лише «верхівку айсберга». На жаль, точних даних, які б дозволяли оцінити рівень смертності та травматизму жінок від гендерно зумовленого насильства не існує в жодній країні світу. Рівень латентності (тобто, замовчуваності) таких злочинів залишається особливо високим. Тому всі подібні розрахунки не орієнтуються виключно на статистику правоохоронців, а ґрунтуються на застосуванні експертних оцінок, даних соціологічних опитувань та інтерв’ю з потерпілими. З науковими підходами та джерелами даних можна детально ознайомитися в тематичній публікації за посиланням:
http://www.unfpa.org.ua/publications/745.html.

Згідно модельних розрахунків, що ґрунтуються на даних демографічної статистики щодо причин смерті за статтю, внаслідок гендерно зумовленого насильства може гинути до 600 жінок на рік. Так, у спеціальній формі статистичної звітності Держстату регулярно узагальнюються офіційні дані щодо наступних причин смерті населення: „Наслідки нападу з метою убивства чи нанесення ушкодження“ та „Випадки ушкодження з невизначеним наміром“ (у т.ч. із поправкою на місце їх скоєння – "будинок"). На думку експертів, саме в цих категоріях зосереджується основна частина смертей жінок внаслідок домашнього та сексуального насильства, в тому числі й ті випадки, які з певних причин можуть не відображатися в звітності правоохоронців. Згідно даних міжнародних досліджень, що підтверджені оцінками вітчизняних експертів, частка гендерно зумовлених насильницьких смертей жінок може становити в цих категоріях до 47-50%. Деякі дослідники відносять до таких смертей і частину самогубств жінок, що зумовлені пережитим сексуальним насильством, однак в нашому дослідженні ми не враховували останню категорію, оскільки не змогли достовірно підтвердити причинно-наслідковий зв'язок.
Отже потенційні втрати жіночого населення внаслідок причин, пов’язаних із гендерно зумовленим насильством:
1 279 (число смертей жінок від наведених причин) ? 47% = 601 померла жінка.
Якщо повернутися до оцінки економічних наслідків таких втрат населення, то втрати зайнятого населення, яке задіяне до виробництва економічного продукту могли сягати:
1 279 (число смертей) ? 47% (частка смертей, обумовлених гендерно зумовленим насильством) ? 75% (частка жінок працездатного віку серед жертв) ? 61% (частка зайнятих серед жінок) = 275 померлих жінок.
Звичайно, ці дані жодним чином не відображають офіційну статистику, а представляють модельні розрахунки демографів, покликані оцінити справжні масштаби проблеми в суспільстві.


photo

07.03.2018

За три роки за кордон виїхали працювати майже півтора мільйона українців. Найбільше – до половини у Польщу, а також в Росію, Італію та Чехію. За словами соціологів – трудова міграція з України вже досягнула свого піку.
"Скоріше за все потік трудових мігрантів не буде зростати. У нас немає резерву населення, яке могло б знятися і поїхати працювати кудись. Оці міграційні потоки на заробітки, хто їздить – це достатньо усталені такі потоки, люди проторували собі цей шлях", – зазначила у інтерв'ю 24 каналу науковець Інституту демографії та соціальних наук Лідія Ткаченко.

Докладніше


photo

06.03.2018

Реальні масштаби трудової міграції залишаються невизначеними. Згідно з даними третього опитування населення за 2015-2017 роки, яке провела Держслужба статистики, в Україні нараховується один мільйон триста тисяч трудових мігрантів. Але до цієї вибірки не увійшли ті, хто вже давно працює за кордоном і ті родини, які виїхали на заробітки у повному складі, застерігають експерти.
Стрибок зовнішньої трудової міграції в Україні стався після початку війни на Донбасі 2014 року, зазначив завідувач відділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України Олексій Позняк. За його оцінками, переважна більшість українців працюють за кордоном нетривалий час в сусідніх Польщі, Чехії, Угорщини та Росії. "Більш тривале перебування за кордоном властиве трудовим мігрантам, які виїжджають до віддалених держав: Італія, Іспанія, Португалія, Греція, а також країни Західної Європи, перш за все, Німеччина", - зазначив експерт.

Докладніше


photo

01.03.2018

У переддень Міжнародного жіночого дня опублікувано рейтинг 100 найбільш успішних жінок України. Список, який склав журнал «Новое время страны», розбитий на 8 блоків: політика, держчиновники, бізнес, суспільство, корпоративний сектор, культура та медіа, шоу-бізнес, спорт. Журнал докладно розповідає про успіхи кожної з жінок.
ЕЛЛА ЛІБАНОВА, директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, доктор економічних наук, академік НАН України у блоці "Суспільство" зайняла 4 місце!

https://www.unian.ua/society/10026284-oprilyudneno-reyting-sta-naybilsh-uspishnih-zhinok-ukrajini.html


photo

01.03.2018

Низька заробітна плата і побоювання щодо безпеки є головними причинами трудової міграції з України, яка в підсумку призводить до депопуляції і старіння населення нашої країни. Про це повідомила директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова під час круглого столу.
"Причини міграції різні для різних груп людей. Для тих, хто їде туди працювати в якості робітників, є два фактори: перший - це висока заробітна плата, а другий - безпека. Багато батьків хочуть, щоб саме хлопці їхали, бо вони бояться за своїх дітей, так як йдуть військові дії в країні. Більш професійні працівники їдуть не за зарплатою. Вчений в Україні не може себе так реалізувати, як, наприклад, в США, рівень технічного обладнання там набагато краще", - сказала вона.
За словами Лібанової, для збереження трудового капіталу в країні необхідно підвищити заробітну плату, але відв'язати мінімальну зарплату від розрахунку податків і зборів, а також штрафів.
"Ефект дасть різке підвищення зарплати. А якщо ми будемо підвищувати зарплату кожні три місяці на "дві копійки", то це катастрофа. Це тільки розкручування цін. Треба підвищувати рідше, але більше, ефективніше, і ціни не так реагуватимуть", - зазначила директор Інституту демографії.

https://economics.unian.net/other/10025534-ekspert-nazval-glavnye-prichiny-trudovoy-migracii-iz-ukrainy.html


photo

28.02.2018

Через 20 років у світі найбільшим попитом будуть користуватися фахівці в галузі гуманітарних наук. Таку думку висловила директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова на прес-конференції, передав кореспондент АСН. "Серйозні фахівці в тому ж Оксфорді або Гарварді кажуть, що держава, яка думає про своє майбутнє, має сьогодні робити акцент не на технарів, а на гуманітарні знання. Це психологія, це філософія, це культура, це мистецтво. Це не може бути замінено", - зазначила експерт.
За її словами, найбільш затребуваним, згідно з останніми дослідженнями, будуть психологи людських відносин. Як пояснила Е.Лібанова, такі фахівці навчатимуть людей працювати в команді і взаємодіяти один з одним, чого не зможе зробити робот. "Вони кажуть, що вже сьогодні цей процес іде, і вже сьогодні будь-який колектив вимагає психолога, тому що по-іншому цей колектив не може ефективно працювати", - додав демограф. При цьому демограф додала, що Україна зараз переживає 4-ту промислову революцію разом з усім світом, що призведе до суттєвих змін в економіці.

http://asn.in.ua/ua/news/publishing/153315-demograf-nazvala-professii-budushhego.html


photo

20.02.2018

Причини демографічної кризи в Україні? та Чи правда, що перед війною народжуваність зростає?
На всі ці запитання розповіла у ефірі OBOZ.tv в програмі за темою "Демографічна криза в Україні: причини та наслідки" - Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Національної Академії Наук України.
https://www.youtube.com/watch?v=LZfi5m7kTPI

Причини трудової міграції в Україні? Куди мігрують українці? та хто частіше їде на заробітки?
На всі ці запитання розповіла у ефірі OBOZ.tv в програмі за темою "Демографічна криза в Україні: причини та наслідки" - Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Національної Академії Наук України.
https://www.youtube.com/watch?v=ITJWrdXARRY


photo

20.02.2018

За міжнародними рейтингами українці не дуже щаслива нація. За останнім випуском Світової доповіді про щастя опублікованому у березні 2017 року, Україна посіла 132 місце. Навколо нас – Уганда, Гана, Судан, Буркіна Фасо та інші африканські країни. Часто ми навіть не розуміємо чого нам не вистачає. Начебто все намагаємося робити правильно. Добре вчимося в школі, вступаємо до університету, ходимо на роботу. А насправді – мало прислуховуємося до себе і боїмося змін.
За статистикою 85% українських випускників вступають у вищі навчальні заклади. Так само, як у Європі. Та на заході молодь після школи часто бере паузу – влаштовується на роботу чи вирушає в подорож – аби зрозуміти чим хоче займатися в житті. І лише після цього вступає у виш.
– У них нормально до 25 років вчитися, здобувати освіту, шукати. Вони більш вільні вибирати собі життєвий шлях, вони не поспішають дорослішати, вони можуть подовжити цей період дитинства, – розповіла у програмі Факти на ICTV співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лідія Ткаченко.

https://fakty.ictv.ua/ua/videos/sekret-shhastya-shho-treba-zrobyty-shhob-staty-shhaslyvym/


photo

20.02.2018

Сайт "Сегодня" поспілкувався з Людмилою Слюсар, провідним науковим співробітником Інституту демографії та соцдосліджень ім. М. В. Птухи НАНУ, і дізнався все про те, як сучасні українці ставляться до шлюбу. Так, соціолог розповіла, що в минуле відходить рання брачность. Якщо раніше, таких шлюбів було досить багато, то зараз, їх кількість не перевищує 8%.
Також Людмила Слюсар повідомила, що особливістю України є те, що рівень шлюбності у нас високий за європейськими мірками. І десь до віку 30-35 років, фактично 90% населення або перебуває у шлюбі, або раніше перебувала у шлюбі. Позашлюбна самотність для нас нехарактерна.
"У той же час, всі ці сучасні тенденції, які відбуваються в шлюбної сфері, мають місце і в Україні. Це, в першу чергу, підвищення віку вступу в шлюб. Хоча у нас він все-таки нижче, ніж в більшості країн Європи, але, тим не менший, зараз у нас середній вік реєстрації першого шлюбу для жінок – 25 років, а для чоловіків – майже 28 років. Відходить у минуле ранні шлюб, тобто шлюби до 18 років. Якщо в середині 90-х це був досить великий відсоток – 8% шлюбів, навіть до 10%. То зараз це 1% шлюбів. Це стає дійсно рідкісним явищем (варто зазначити, в 2012 році Україні вступив в силу закон, згідно з яким одружуватись молодим людям можна тільки з 18 років. Раніше шлюбний вік для жінки становив 17 років, для чоловіка – 18 років. У той же час, вступити в шлюб раніше, після 16 і до 18 років, можна і зараз, але тільки за рішенням суду – ред.)", – говорила Людмила Слюсар.

https://ukr.segodnya.ua/ukraine/brak-v-ukraine-povzroslel-sociolog-1115744.html


photo

15.02.2018

Про те, скільки людей буде жити в Україні в середині ХХІ століття, чому проблема тривалості життя українців найбільш критична, яка участь батьків у вихованні та доглядом за дитиною, а також - як умови для поєднання материнства та роботи можуть збільшити народжуваність, в інтерв'ю сайту "Сегодня" розповіла Ірина Курило, д.е.н., завідуюча відділом демографічних процесів і демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень М.В. Птухи НАН України.

https://www.segodnya.ua/ukraine/nizkaya-rozhdaemost-ne-glavnaya-demograficheskaya-problema-ukrainy-intervyu-s-sociologom-1115497.html


photo

18.02.2018

Уже років десять в інтернеті гуляють страшилки про нібито 7 млн українців, які виїхали на заробітки в інші країни. Навіть з урахуванням нелегальної міграції ці цифри завищені в кілька разів. Завсектором міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України Олексій Позняк оцінює чисельність всіх трудових мігрантів з України в 2,2-2,3 млн осіб. Що ж стосується напрямків міграції, то, за його словами, якщо брати всю міграцію, РФ може досі займати перше місце з-за відтоку туди жителів Донбасу, а якщо брати класичну трудову міграцію, на перше місце, ймовірно, вийшла Польща.
Однак зрозуміти, скільки українців працює в Польщі, важко. "Можна привести лише оціночні дані, - каже Позняк. - Кількість дозволів на роботу - 950 тис. Але я знайшов дослідження польських вчених, які дають оцінку в 770 тис. Чоловік. Чому? По-перше, протягом року одна людина може отримати два дозволи. По-друге, не кожний дозвіл використовується. Тому я схиляюся до цифри в 770 тис. чоловік".

https://konkurent.in.ua/news/ukrayina/23580/trudovij-prognoz-chomu-ukrayinskij-rinok-mozhut-zajnyati-vyetnamci-infografika.html


photo

15.02.2018

У першому півріччі 2017-го рівень бідності за фактичним прожитковим мінімумом становив 40%. До того, щоб повернутися до найкращих значень, наприклад, 2007 року, дуже далеко: тоді бідність за фактичним прожитковим мінімумом становила 15%.
Про це в ефірі програми «Перші про головне. Коментарі» заявила експерт Інституту демографії та соціальних досліджень Людмила Черенько.
Гостя програми, коментуючи затверджений КМУ план заходів на 2018 рік щодо реалізації Стратегії подолання бідності, зауважила, що нині Україна неприваблива для інвесторів, проте саме підвищення зарплати – це нині основний напрямок. Людмила Черенько наголосила, що вона підтримує минулорічне дворазове підняття мінімальної заробітної плати.

https://zik.ua/news/2018/02/15/lyudmyla_cherenko_zrostannya_tsin_ne_zilo_pidnyattya_zarplat_1266827


photo

14.02.2018

Напередодні 14 лютого, коли світ відзначає День святого Валентина, сайт "Сегодня" поспілкувався з Людмилою Слюсар, провідним науковим співробітником Інституту демографії та соцдосліджень ім. М.В. Птухи НАНУ, і дізнався все про те, як сучасні українці ставляться до шлюбу, чому розлучаються, як часто обмінюються штампами в паспорті з іноземцями і що називають головними причинами для одруження і заміжжя.
"Традиційно шлюбів менше, люди відкладають, або роблять це раніше. Така традиція, ось її і дотримуються. Тому, якщо порівнювати, більше чи менше шлюбів з кожним роком, завжди треба це враховувати. Крім того, якщо ми порівняємо з 2013 роком і з попередніми роками, таке порівняння за останні десять років вже майже неможливо, тому що держава зараз контролює менше території України. Ми повинні відняти Крим і, все-таки, частина територій Донбасу і Луганській області. Тому ми не можемо порівнювати 2013 р. з 2014 р. Але якщо ми подивимося показники по областях, то з 2014 р. у нас зросла кількість шлюбів по всіх областях і в місті Києві. Ми пояснюємо це тим, що в умовах військової загрози ті, хто раніше не реєстрував свій шлюб, зробили це. У 2015 р. теж було невелике підвищення, а 2016 року – високосний, тому шлюбів було менше. Що було 2017-го, ми сказати ще не можемо, тому що Держстат ще не звів дані по країні." - зазначила експерт.

https://ukr.segodnya.ua/ukraine/sociologiya-lyubvi-kak-ukraincy-zaklyuchayut-braki-i-pochemu-razvodyatsya-1113755.html http://www.dsnews.ua/society/issledovanie-pokazalo-chto-chashche-vsego-staet-prichinoy-dlya-14022018125000


photo

13.02.2018

Творчим колективом фахівців Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України під керівництвом завідувача сектором міграційних досліджень к.е.н. Позняка О.В. за сприяння Міністерства соціальної політики України буда підготовлена Державна доповідь про стан реалізації державної політики у сфері протидії торгівлі людьми за підсумками 2016 - І півріччя 2017 рр. В ході підготовки Державної доповіді досліджено сучасні тенденції у сфері торгівлі людьми в Україні, зокрема оцінено ситуацію з внутрішньою торгівлею людьми на території України; проаналізовано діяльність центральних органів виконавчої влади щодо попередження торгівлі людьми та боротьби зі злочинністю, пов’язаною з торгівлею людьми в Україні; визначено ризики та причини потрапляння у ситуації торгівлі людьми; здійснено аналіз результатів реалізації Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року протягом 2016 – І півріччя 2017 рр. та розроблено пропозиції щодо шляхів посилення реалізації державної політики з протидії торгівлі людьми в Україні.
Доповідь розміщено на офіційному сайті Міністерства соціальної політики України

http://www.msp.gov.ua/files/tl/dd2017.doc


photo

12.02.2018

Відповідно до Указу Президента України №523/2016 «Про заходи у зв’язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932–1933 років в Україні – геноциду Українського народу» від 26 листопада 2016 р. та Постанови Кабінету Міністрів України № 754 від 26 жовтня 2016 р. передбачено низку заходів для відзначення 85-х роковин трагедії Голодомору
Для реалізації положень Указу Президента України провідні українські та закордонні вчені підписали звернення до керівництва держави з пропозицією створення на базі Національної академії наук України спеціального Комітету за участі широкого кола вітчизняних та зарубіжних спеціалістів у проблематиці Голодомору 1932–1933 рр., авторитет яких визнано в Україні та світі.

Звернення


photo

12.02.2018

Видатні науковці закликають Президента України, голову Верховної Ради та Прем'єр-міністра створити на базі Національної академії наук спецкомітет для підготовки концепції майбутнього Музею Голодомору 1932-1933 років.
Відповідне звернення підписали: директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін; голова Наукового товариства імені Шевченка у США Григорій Грабович; професор історії Університету Наполі Федеріко ІІ (Італія) Андреа Граціозі; директор Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору Людмила Гриневич; директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи Елла Лібанова; директор Інституту української археографії та джерелознавства ім. Грушевського Георгій Папакін; віце-президент НАН України Сергій Пирожков; директор Українського наукового інституту Гарвардського університету Сергій Плохій; директор Інституту історії України Валерій Смолій; президент Американської асоціації україністів Віталій Чернецький.

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2401594-naukovci-prosat-abi-koncepciu-muzeu-golodomoru-rozrobili-v-nan.html


photo

12 лютого 2018 р.

За даними Державної служби статистики, у 2017-му році 10 мільйонів українців їздили до Польщі, ще 3 мільйони — до Угорщини. Як вплинув безвіз на міграцію? Ці питання у ефірі Громадського радіо прокоментувала  провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень Національної Академії Наук України Лідія Ткаченко. Як ви вважаєте, більшість цих поїздок – це туризм чи є відсоток тих людей, які займаються трудовою міграцією?
"Звичайно, це підраховуються перетини кордону, там може бути навіть подвійний облік, тобто одна людина могла їздити кілька разів. І тут включаються абсолютно всі перетини з усіх приводів – це і службові якісь поїздки, і навчальні, і туристичні, і трудові міграції, і відвідування родичів. І на сьогодні відбувся певний перерозподіл міграційних потоків, менше стали їздити до Російської Федерації, більше стали їздити до Польщі. Тому що Польща – достатньо велика країна, вона відчуває достатньо великий брак робочої сили, тому що в них своя еміграція дуже поширена. І на сьогодні вже транспортна логістика так склалася, що у Польщу набагато дешевше і легше дістатися, ніж до Російської Федерації. Тобто відбулася певна переорієнтація." - розповіла фахівець.

https://hromadskeradio.org/programs/rankova-hvylya/gromadyan-yaki-vyyizhdzhayut-z-ukrayiny-nazavzhdy-duzhe-malo-sociologynya


photo

05 лютого 2018 р.

Днями уряд оприлюднив дві постанови, які безпосередньо стосуються оплати праці вчителів. Перша передбачає, що посадовий оклад певних категорій педагогічних працівників, оплата праці яких здійснюється за рахунок субвенції державного бюджету місцевим, зростає з січня на 10%. У другій ідеться про те, що граничний розмір надбавки педагогічним працівникам підвищено з 20% до 30%.  
Та на які реальні зарплати вчителі можуть сподіватися вже тепер? І чи зміниться розмір оплати праці для інших бюджетників? На яке підвищення зарплат загалом їм варто чекатити, а головне - коли?  
Про це виданню ЕКСПРЕСС розповіла Лідія Ткаченко, провідну наукову співробітницю Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.

http://expres.ua/news/2018/02/05/282985-rozyasnyuyemo-naskilky-zrosly-posadovi-oklady-vchyteliv


photo

03 лютого 2018 р.

Яка ситуація на ринку праці в Україні? Лідія Ткаченко - провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Національної Академії Наук України - про те, хто потрібен роботодавцю і як утримати фахівців розповіла в ефірі каналу UATV.

https://www.youtube.com/watch?v=hYBzXMOMdkM


photo

01 лютого 2018 р.

У Києві підбили демографічні підсумки 2017 року: в місті стало більше сімей і виросла кількість жителів, хоча малюків народилося на тисячу менше, ніж в 2016-му. В ГУ статистики Києва підрахували, що населення столиці зросло до 2 933 537 осіб (дані на 1 грудня 2017 року). За рік додалося 7777 осіб. "Зростання відбулося за рахунок природного приросту (4295 осіб) і міграційного (3482)", – пояснюють в управлінні. У трійку найбільш густонаселених районів потрапили Солом'янський – 370,5 тис. жителів, Деснянський – 369,3 тис. та Дніпровський район – 356,1 тис. осіб.
Заввідділом досліджень демографічних процесів Інституту демографії НАНУ Ірина Курило пояснює: 2016 рік був високосним, а традиційно на наступний рік спостерігається сплеск кількості шлюбів. 
"Багато людей забобонні і вважають за краще одружуватися у "вдалі" роки. Тому в 2017-му реалізували свої плани одружитися ще й ті, хто відмовився від них в 2016-му", – говорить експерт.
Народжували киянки в 2017 році менше. За словами Ірини Курило, серед причин скорочення абсолютної кількості народжень – вплив демографічної хвилі.
"Материнські контингенти сьогодні поповнює нечисленне покоління жінок, народжених на початку 90-х років. Тоді під впливом кризи народжуваність була низькою, тобто народилося набагато менше потенційних матерів", – пояснює вона.

https://kiev-ukr.segodnya.ua/kother/v-kieve-proizoshel-svadebnyy-bum-1110161.html


photo

31 січня 2018 р.

Трудова міграція справді створює значний притік валюти в країну, проте вона призводить до постійного і безповоротного відтоку працездатного населення.
Це зазначив в ефірі телеканалу «Київ» завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Олексій Позняк.
За його словами, притік валюти, яку привозять  українці з заробітків, є, безперечно, позитивною стороною міграції. Хоча більшість заробітку мігрантів витрачається на проживання у країні, де вони працюють, кошти, які вони пересилають додому, – на будівництво або реконструкцію житла, невелика частина грошей йде на відкриття власної справи та інші речі, які сприяють економічному розвитку нашої країни, розповів науковець.
«Але, навіть коли гроші витрачаються на поточне проживання, це – збільшення купівельної спроможності, збільшення заробітків підприємців у сфері торгівлі та будівництва. У будь-якому випадку, притік валюти є позитивним чинником», – сказав експерт.

https://www.kievtv.com.ua/stn/item/15926-trudova-mihratsiia-tse-bezpovorotni-vtraty-naselennia-v-obmin-na-potik-valiuty-zvidty-ekspert


photo

30 січня 2018 р.

Українська держава поки продовжує пасивно сприймати проблему еміграції.
Таку думку в ефірі проекту «Гра в класику» з Сергієм Рахманіним (щопонеділка о 21:30 на телеканалі ZIK) висловила провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень (ІДСД) Лідія Ткаченко.
«Важко сказати, якою мірою усвідомлення державою того, що більше третини українців висловили бажання емігрувати. Реальних кроків, щоб зупинити цей процес, поки не так багато зроблено », - зазначила Лідія Ткаченко.

https://zik.ua/ru/news/2018/01/30/gosudarstvo_ne_predprynymaet_realnih_shagov_chtobi_ostanovyt_emygratsyyu__1254807


photo

28 січня 2018 р.

Якщо в 2018-му уряд продовжить політику збільшення доходів, рівень життя, хоч і дуже повільно, але зростатиме. Основні контраргументи пов'язані з впливом зростання доходів на безробіття і підвищенням цін. Як свідчать результати соцопитувань, найбільше українці бояться інфляції (це лякає три чверті опитаних), несвоєчасної виплати зарплати і безробіття (три п'ятих). Насправді ж зростання заробітної плати через невисоку питому вагу витрат на робочу силу в собівартості продукції грає далеко не головну роль в зростанні цін. Набагато вагомішим виявляється вплив витрат на оплату комунальних послуг, бензину та інше.
Заморожування ж зарплат, пенсій та інших соціальних трансфертів в таких умовах не тільки призводить до падіння рівня життя і зростання бідності широких мас населення, а й перешкоджає формуванню необхідного платоспроможного попиту.
Про це та багато іншого розповіла у своєму блозі інтернет видання Новое Время, Елла Лібанова - директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України.

https://nv.ua/ukr/opinion/libanova/v-ochikuvanni-zarplati-2448138.html


photo

26 січня 2018 р.


У базі вакансій Державної служби зайнятості переважають робітничі професії. Проте, якщо говорити про об’єктивну статистику, то вища освіта в Україні є одним із головних чинників, який убезпечує від бідності. 
Таке заявила в ефірі програми «Київ Live» телеканалу «Київ» провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лідія Ткаченко.
За її словами, знайти роботу з вищою освітою все ж таки легше. Навіть, якщо влаштуватися на роботу не за спеціальністю, де може й не потрібна вища освіта, ця освіта знадобиться: краще спілкуватися з клієнтами, буде більш широке коло знайомих, зв’язків, легше шукати інформацію. 

https://kievtv.com.ua/stn/item/15849-vyshcha-osvita-holovnyi-chynnyk-iakyi-ubezpechuie-vid-bidnosti-lidiia-tkachenko


photo

26 січня 2018 р.


Чи є рівень життя причиною демографічної кризи? Скільки людей залишає Україну? Чи може зрости народжуваність? 

У Ранковій Свободі про це говорили завідувач сектором міграційних досліджень Інституту демографії НАНУ Олексій Позняк та експерт Ігор Тишкевич.
Коментуючи рейтинг, завідувач сектору міграційних досліджень Інституту демографії НАНУ Олексій Позняк зазначає: фахівці достатньо чітко обрахували тенденції народжуваності та смертності, проте фактор трудової міграції враховують менш точно. «Щодо міграції, то вони беруть із застереженнями, тому що якщо в якійсь країні прогнозувати притік мігрантів, значить, треба з якоїсь країни фінансувати відтік. Ми в своїх прогнозах виходимо тільки з ситуації в одній країні – в Україні, і зазвичай даємо трошки вищі оцінки чисельності населення, ніж фахівці ООН», – розповів експерт в ефірі «Ранкової Свободи».

https://www.youtube.com/watch?v=RYbQOCSqrB0 https://www.radiosvoboda.org/a/29000112.html


photo

26 січня 2018 р.

Народжуваність в Україні стрімко падає.
Найгірші показники народжуваності припали на 1999-2002 роки. Тоді в Україні народжувалося менше 400 тисяч немовлят. При цьому з 1994 року у нас відбувається скорочення чисельності населення, підтвердили і в Інституті демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи.
«Тоді у нас був обвал народжуваності в силу економічної кризи, перебудови. І народившимся в ті роки сьогодні 25-29 років, їх самих мало, а на цю молодь ще впливає цілий ряд факторів, зупиняючи на шляху до дітородіння. На першому місці - матеріальний стан, низькі заробітні плати та невіра в те, що зможуть своїми силами забезпечити сім'ю. А ще невирішеність житлових проблем - молодь не хоче народжувати дітей на знімних квартирах. До всього іншого, розшарування суспільства робить сильний психологічний вплив. Молоді батьки, порівнюючи себе з іншими, більш заможними знайомими, оцінюють свої можливості і часто не зважуються, тому що розуміють: вони не зможуть дати своїй дитині кращу освіту, кращий одяг, не зможуть інвестувати в нього, а відповідно, дати йому путівку в « якісне »  життя», - розповіла «Вістям» провідний науковий співробітник Інституту демографії Світлана Аксьонова.
За словами демографа, українки, в унісон із європейською тенденцією, стали народжувати пізніше і, як наслідок, часто обмежуються тільки однією дитиною.

https://vesti-ukr.com/strana/274903-demohraficheskij-kollaps


photo

06 січня 2018 р.


В ефірі телеканалу "Прямий",  Елла Лібанова - академік НАН України, Директор Інституту демографії та соціальних досліджень надала інтерв'ю в програмі: “Кисельов. Авторське”

https://www.youtube.com/watch?v=KBMLgwz5gFc


photo

03 січня 2018 р.



В ефірі телеканалу Еспресо Елла Лібанова - академік НАН України, Директор Інституту демографії та соціальних досліджень надала інтерв'ю за темою: "Про політику.  Демографічні перспективи у 2018 році"

Дивитись інтерв'ю:
https://espreso.tv/video/254425
https://www.youtube.com/watch?v=zfJDaRPJgYw


photo

27 грудня 2017 р.



Які стереотипи заважають жінкам реалізуватися у професійній кар’єрі? Чи справді більшість працездатного населення в Україні – жінки? Чи існує гендерна нерівність на українському ринку праці? У Ранковій Свободі про це говорили заввідділу Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лариса Лісогор та директорка Центру соціальних і трудових досліджень Ніна Потарська.

https://www.radiosvoboda.org/a/28927295.html


photo

27 грудня 2017 р.



У Києві представили результати нових соціологічних досліджень з питань інтеграції та примирення в українському суспільстві. У фокусі - мотивація і потреби внутрішньо переміщених осіб і представників приймаючих громад.
Для обговорення результатів досліджень благодійний фонд Карітас України ініціював круглий стіл «Між двома світами: соціально-правові виклики миробудуванні в східному» прикордонні  за участю представників громадського сектору та влади.
Учасниками круглого столу стали в тому числі представники Відділу соціального служіння УГКЦ (Київ), Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України ім. М.В. Птухи (Київ), Комісії УГКЦ з питань екуменізму (Київ), Українського форуму благодійників, Датської Ради з питань біженців, МБФ «Український Фонд громадського здоров'я», Міжнародної організації «Право на здоров'я» (Health Right International), благодійної організації «Всеукраїнська мережа ЛЖВ », Уповноваженого з прав людей з інвалідністю Кабінету Міністрів України, ГО« Ла Страда-Україна », Міністерства тимчасово окупованих територій, Управління у справах людей похилого віку та надання соціальних послуг.

http://actual.today/68-vynuzhdennyh-pereselencev-gotovy-vosstanavlivat-okkupirovannye-territorii-posle-ih-vozvrashhenija-v-ukrainu-issledovanie/  


photo

27 грудня 2017 р.



27 грудня 2017 року в прямому ефірі на Першому каналі Українського радіо в програмі «Сьогодні. Вдень» провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, кандидат економічних наук Ірина Новак дала коментар на тему«Чисельність працездатного населення в Україні».

 

Слухати коментар: http://www.nrcu.gov.ua/uk/schedule/play-live.html?channelID=1


photo

24 грудня 2017 р.



24 грудня 2017 року в програмі «События недели» на ТРК Україна провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, кандидат економічних наук Ірина Новак прокоментувала питання оцінки продуктивності праці народних депутатів.

Дивитись сюжет:

http://sobytiyaweek.kanalukraina.tv/ru/?_ga=2.148690807.1130368496.1514279801-968507024.1514279801#7161

photo

22 грудня 2017 р.



22 грудня в постійній рубриці "Expert view" від телеканалу NewsNetwork – провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Лідія Ткаченко, яка під час прес-конференції прокоментувала економічну ситуацію в Україні.

https://www.youtube.com/watch?v=U4sqVBFk_mI


photo

22 грудня 2017 р.



Завідуюча відділом досліджень рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько вважає, що українці не є найбіднішими в Європі. Про це вона заявила в прес-центрі РІА Новини України, посилаючись на паритет Світового банку.

https://rian.com.ua/video/20171222/1030673827/ekspert-ukraine-evropa-bednost.html


photo

19 грудня 2017 р.



 Про те, як країна житиме у 2018 році, газеті "Експрес" розповідають Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу, Олексій Кущ, фінансовий аналітик, Андрій Новак, голова Комітету економістів України, та Лідія Ткаченко, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.

З 1 січня мінімальна зарплата зростає із 3200 до 3723-х гривень. Хто виграє від такого підвищення?
Л. Ткаченко:
-- Найпершими відчують це зростання працівники, у яких зарплата на рівні приблизно мінімальної -- їм усім мають "підтягнути" платню до нового мінімуму. У бюджетників та усіх інших працівників, оплата праці яких базується на тарифній сітці, зарплати теж зростуть, але не завдяки підвищенню мінімальної зарплати. Їхні посадові оклади розраховуються, виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, а ця величина з 1 січня 2017 року прирівнюється до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року. На 1 січня цього року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1600 грн, а з 1 січня 2018 року, згідно з ухваленим законом про державний бюджет, -- 1762 гривні. Тобто посадовий оклад (тарифна ставка) працівника 1 тарифного розряду підвищиться на 10,1%, пропорційно мають зрости й оклади бюджетників. Крім окладу, зарплата включає також надбавки, премії, компенсації, різні додаткові бонуси, розмір яких зазвичай встановлюється як відсоток окладу. Але якщо в кошторисі конкретного підприємства чи установи не вистачатиме коштів для виплати нових розмірів окладів та інших складових зарплати, якісь додаткові бонуси можуть бути урізані. Тому наразі не можна впевнено сказати, що зарплати у бюджетній сфері зростуть так само, як оклади, на 10,1%. Але ймовірно, зарплати зростатимуть швидше і в бюджетній сфері, і загалом у економіці. У рамках освітньої та медичної реформ урядом обіцяно у тому числі істотне підвищення зарплат, а освітяни і медики -- це основний контингент бюджетників. Днями прем’єр-міністр поставив завдання довести показник середньої зарплати до 10 тисяч наприкінці 2018 року. Тобто нас очікує ще один рік швидкого зростання зарплат, принаймні, у номінальному виразі.

http://expres.ua/news/2017/12/19/277265-zminy-chekayut-ukrayinciv-2018-roci


photo

18 грудня 2017 р.



У 2050 році українців залишиться приблизно 38 мільйонів людей з урахуванням Криму і тимчасово окупованих територій Донбасу.
Такий прогноз озвучив у коментарі "Обозревателю" старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Борис Крімер.
"У цілому підстав стверджувати, що кількість населення буде збільшуватися, немає. Тому що смертність висока. Основна частина втрат припадає на молодих чоловіків від 30 до 50 років", - сказав учений.
"У нас в рік тільки на дорогах чотири тисячі людей гине. Не поступаються в цьому списку і серцево-судинні, ракові захворювання, причини яких багато в чому пов'язані зі шкідливими звичками та нездоровим способом життя", - додав Крімер. За його словами, і народжувати люди не поспішають - це світова тенденція. "Єдине, що може врятувати ситуацію, - міграційний приріст, але для цього повинна змінитися економічна ситуація в країні", - підсумував демограф.

https://www.obozrevatel.com/ukr/society/naselennya-ukraini-strimko-skorochuetsya-vchenij-ozvuchiv-sumnij-prognoz.htm  


photo

15 грудня 2017 р.


15 грудня 2017 року відбулась конференція «Нова індустріалізація: виклики, можливості та перспективи для України» у Торгово-промисловій Палаті України, в рамках заходів із нагоди 45-річчя її створення. Метою обговорення було актуалізація питань щодо нової індустріалізації як моделі економічного розвитку України, інструментів та ресурсів для її забезпечення. Участь у конференції взяли керівництво Уряду України, інших органів влади, міжнародних організацій, Комітетів Верховної Ради України, Представництва ЄБРР в Україні, Економічної місії ООН, ряд наукових установ, зокрема Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України», Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, представники українського та іноземного бізнесу, фінансових і банківських інституцій тощо.

https://www.ucci.org.ua/press-center/ucci-news/nova-industrializatsiia-vikliki-mozhlivosti-ta-perspektivi-dlia-ukrayini  


photo

8 грудня 2017 р.


Олександр Гладун, експерт Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України у прямому ефірі каналу ОБОЗTV надав інтерв'ю щодо необхідності проведення перепису населення України

https://www.youtube.com/watch?v=hKVGTGVbcTk  


photo

7 грудня 2017 р.


Наталья Рингач, експерт Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України у прямому ефірі каналу ОБОЗTV надала інтервю щодо розрахунків потенційних втрат внаслідок порушення правил дорожнього руху та ДТП.

https://www.youtube.com/watch?v=MvQLZVeXjGE https://www.youtube.com/watch?v=533KPSxI96s  


photo

6 грудня 2017 р.


6 грудня в постійній рубриці "Expert view" від телеканалу NewsNetwork – провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Лідія Ткаченко, яка під час прес-конференції прокоментувала ініціативи уряду щодо збільшення рівня мінімальної зарплати і пенсії українцям.

https://newsnetwork.tv/movie/30475/ https://www.youtube.com/watch?v=KUlEKd-mIjU https://newsnetwork.tv/movie/30474/  


photo

5 грудня 2017 р.


Для чого лояльні Кремлю кримські журналісти поширюють на півострові тему про українських паспортах кримчан, які нібито масово скуповуються для подальшого вивезення мігрантів до Європи? Про що йдеться в зверненні патріарха Української православної церкви Київського патріархату Філарета до архієрейського собору Російської православної церкви? Які обмеження і заборони передбачаються в нових правилах етики для депутатів підконтрольного Росії кримського парламенту?
В ефірі ток-шоу Радіо Крим.Реаліі ведучий Павло Новіков шукав відповіді на ці питання з журналістом Радіо Свобода Євгеном Солониною, завсектором міграційних досліджень українського Інституту демографії та соціальних досліджень Олексієм Позняком, українським політологом, директором Центру суспільних відносин Євгеном Магда, архієпископом Чернігівським і Ніжинським, спікером Київської патріархії Євстратієм Зорею; священиком Харківсько-Полтавської єпархії Української автокефальної православної церкви Яковом Кротовим; доктором філософських наук, завідуючої відділом релігійних процесів в Україні Інституту філософії НАНУ Людмилою Филипович, російським опозиційним політиком, політемігрантом Ольга Курносова; політологом, директором Інституту сучасного державного розвитку в Росії Дмитром Солонникова; українським політологом Кирилом Молчановим.

https://ru.krymr.com/a/news/28896644.html  


photo

1 грудня 2017 р.


Поганий стан доріг і дорожньої інфраструктури й недотримання правил водіями та пішоходами, помножені на перевищення швидкості, калічать і вбивають людей. У 2016 р., за даними Держстату, в Україні в результаті транспортних аварій загинули понад чотири з половиною тисячі чоловік, чверть із них — дівчата та жінки, а більшість — чоловіки, переважно працездатного віку. ДТП забирає більше життів, ніж війна. І якщо реальна статистика смертей у результаті ДТП усе-таки достатньо висвітлюється й привертає увагу, то усвідомлення потенційних втрат через ДТП залишається поза межами розуміння та обговорення широкою громадськістю.
Мета нещодавнього дослідження, виконаного в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М.Птухи НАНУ, — оцінити не тільки масштаб смертності в ДТП, але і обсяг втрачених років потенційного життя, тобто попросту недожитих через передчасну загибель у результаті транспортного нещасного випадку. Наприклад, 18-річний юнак-мотоцикліст, який розбився в аварії, не дожив 65-річного віку (65-18=47), що й визначило втрату 47 людино-років потенційного життя. Нагадаємо, загальноприйнята межа передчасної смерті — 65 років (хоча в ряді розвинених країн, наприклад у країнах OECD, її вже відсунули до 70 років).
Про це і багато іншого в своїй статті "Ціна втрат, яким можна запобігти. ДТП в Україні"  Дзеркалу тижня розповіла Наталя Рингач - гол.н.с. Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАНУ.

https://dt.ua/author/natalya-ryngach


photo

30 листопада 2017 р.


30 листопада 2017 року в прямому ефірі на радіо «Голос Донбасу» в програмі «Новий день» провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, кандидат економічних наук Ірина Новак прокоментувала соціально-економічні наслідки зміни святкових днів в Україні.

Слухати: https://www.dotb.dn.ua/


photo

28 листопада 2017 р.


28 листопада 2017 року відбулася презентація результатів дослідження «Національне обстеження дитячої праці в Україні 2014–2015 рр.», проведеного ГО «Український центр соціальних реформ» та Державною службою статистики України за сприяння Міжнародної програми з питань ліквідації дитячої праці (IPEC) Міжнародної організації праці (МОП).
Мета обстеження – розширення бази знань та удосконалення даних про дитячу працю в Україні як складової національної стратегії викорінення дитячої праці. Методологія дослідження базується на Резолюції 18-ї Міжнародної конференції статистиків праці «Про статистику дитячої праці» (2008 р.). Статистичною базою обстеження є результати другого модульного обстеження дитячої праці в Україні, проведеного Державною службою статистики України у жовтні-грудні 2014 р. додатково до програми постійного обстеження робочої сили. В межах Національного обстеження дитячої праці в Україні, Центром «Соціальний моніторинг» у лютому 2015 р. в 13 регіонах країни було проведено соціологічне дослідження дітей віком 5–17 років, які працюють на вулиці.
Обстеження дитячої праці здійснено за координації та під наглядом директора Проекту МОП «Глобальна програма дій у сфері дитячої праці» Б. Райчаудґурі, старшого міжнародного консультанта МОП І. Чернишева та національного координатора МОП в Україні С. Савчука.
Відкрив засідання О.Цимбал – завідувач сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості  населення, Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України. Зі вступним словом виступили: Сергій Савчук, національний координатор МОП в Україні та Гаспар  Бергман, тимчасово виконуючий обов’язки Голови  секції з питань захисту прав дитини.
Містер Біджой Райчаудґурі, проект МОП «Глобальна програма дій у сфері дитячої праці» виступив з доповіддю про Глобальні результати Міжнародної програми з питань ліквідації дитячої праці (IPEC).
Основні результати Національного обстеження дитячої праці в Україні 2014–2015 рр. було презентовано керівником проекту, д.е.н., професором, академіком НАН України, Директором Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України – Еллою Лібановою.
Участь в заході прийняли представники Мінсоцполітики, Мінмолодьспорту, Міносвіти, Державної служби зайнятості, соціальних партнерів, Системи ООН в Україні, експерти МОП, Державної служби статистики України, науковці, ЗМІ.


photo

26 листопада 2017 р.


26 листопада 2017 року в прямому ефірі на Громадському радіо у програмі «Ранкова хвиля» провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, кандидат економічних наук Ірина Новак взяла участь в обговоренні теми «Касири, оператори call-центрів. Які ще професії можуть зникнути?»

Дивитись відео:
https://hromadskeradio.org/ru/programs/rankova-hvylya/kasyry-operatory-call-centriv-yaki-shche-profesiyi-mozhut-znyknuty


photo

24 листопада 2017 р.


Заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Олександр Гладун та головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Наталія Левчук взяли участь у телемарафоні до Дня памяті жертв Голодомору, канал OBOZ.TV

https://www.youtube.com/watch?v=tZ_N8Fab7Fo
https://www.youtube.com/watch?v=jEsSishHGWc


photo

24 листопада 2017 р.


Демографические потери Украины от Голодомора 1932-1933 годов.
Говорят, что война не закончилась, пока не похоронен последний солдат. То же можно говорить об истории украинского Голодомора – пока мы не будем знать сколько людей погибло в результате трагедии 1932-1933 годов в Украине, нельзя говорить, что мы знаем собственную историю.
Наталья Левчук:
"Когда люди гибнут в таких массовых объемах, невозможно посчитать каждого человека. В то время и в тех условиях был очень большой недоучет смертей. Поэтому в демографии разработаны определенные методы – методы оценки. Мы провели такую оценку демографических потерь в следствии смертности во время Голодомора. Это прямые и непрямые потери. Прямые потери -- это потери из-за сверхсмертности. Это избыточная смертность. Это не все умершие в период голода, а и избыточное количество. Т.е. разница между реальным числом умерших и их ожидаемым количеством, которое могло бы быть в условиях отсутствия голода".
"Была проведена демографическая реконструкция динамики Украины в период между переписями 1926 и 1939 годов. После восстановления демографической динамики, мы провели расчеты некризисных коэффициентов, которые дали нам ожидаемое количество смертей и рождений, которое могло бы быть при условии отсутствия голода. В среднем до начала голода умирало то в год умирало 550-600 тысяч человек. Потери из-за сверхсмертности за период 1932-33-34 годы, в 1934 году еще так же ощущалась повышенная смертность, по нашим оценкам составляют 3,9 миллиона. Если брать только 1933 год, то зарегистрированное число смертей – 1,9 миллиона. А с учетом проведенного нами анализа недоучета, зарегистрированное количество смертей составляет 4,1 миллиона".

http://radio.vesti-ukr.com/broadcasts/postfactum/43069.html


photo

23 листопада 2017 р.


23 листопада 2017 року о 12-30 в УНІА «Укрінформ» відбулася прес-конференція на тему: «Втрати населення України внаслідок Голодомору 1932-1933 рр.», на якій була висвітлена історична, демографічна та освітня проблематика досліджень.
Організаторами прес-конференції виступили Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Інститут історії України НАН України і Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору.
У заході взяли участь заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Олександр Гладун; головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Наталія Левчук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, учасник громадського проекту «LIKБЕЗ. Історичний фронт» Геннадій Єфіменко, директор Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору Людмила Гриневич.

Відео з прес-конференції:
https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/2347912-vtrati-naselenna-ukraini-vnaslidok-golodomoru-19321933-rokiv.html
https://ru.slovoidilo.ua/2017/11/23/novost/obshhestvo/stalo-izvestno-skolko-ukraincev-pogiblo-vremya-golodomora
https://www.youtube.com/watch?v=tZ_N8Fab7Fo
https://www.youtube.com/watch?v=jEsSishHGWc


photo

23 листопада 2017 р.


Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України прийняла участь у  "Українському Жіночому Конгресі" у четвертій дискусійній панелі
"Допоки ми не проведемо перепису населення, годі говорити взагалі про будь-яку якісну статистику... Я дуже сподіваюсь, що у 2018 році ми проведемо пробний перепис і в 2020-му, нарешті, через 20 років, ми зможемо провести перепис населення... Якщо ми не проведемо перепис, якщо ми не запровадимо повноцінний Демографічний реєстр, ми нічого не зможемо зробити. Будь-які вибіркові обстеження сьогодні сумнівні - повірте професійній людині", - сказала Лібанова.
У відповідь на репліку учасниці конгресу про відсутність гендерної статистики в Україні, Лібанова зазначила, що в опитувальнику перепису є дуже багато питань, які дадуть змогу оцінити гендерну ситуацію в державі.
"Це не будуть питання про заробітну плату, але буде достатньо питань про статус жінки на ринку праці, і ми зможемо, врешті-решт, порівняти на достеменно точній інформації ситуацію щодо чоловіків і жінок", - заявила Лібанова.

https://www.youtube.com/watch?v=EnrCZSKw_h4
https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2349977-direktor-institutu-demografii-kvapit-iz-perepisom-naselenna.htm
https://www.ukrinform.ru/rubric-society/2349978-direktor-instituta-demografii-toropit-s-perepisu-naselenia.html


photo

23 листопада 2017 р.


Унаслідок Голодомору 1932-1933 років загинули 3 млн 943 тис. українців, повідомила головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.Птухи НАН України Наталія Левчук.
"Ми виконали демографічну реконструкцію з урахуванням інформації перепису населення СРСР 1926 року та 1939 року... Є така думка, що існують і загальні чинники, і відмінності в причинах і наслідках голоду в Україні та інших регіонах СРСР. В Україні в 1933 році голод переріс у голодомор-геноцид. За нашими оцінками, втрати населення СРСР у 1932-1934 роках сягнули 8,7 млн людей. В абсолютному виразі найбільших втрат зазнала Україна - 3 млн 943 тис. людей", - розповіла вона на прес-конференції у Києві.

http://ua.interfax.com.ua/news/general/464188.html
http://interfax.com.ua/news/general/464194.html
https://dt.ua/UKRAINE/zhertvami-golodomoru-1932-1933-rokiv-v-ukrayini-stali-4-mln-osib-institut-demografiyi-261146_.html
https://korrespondent.net/ukraine/3909835-demohrafy-yz-za-holodomora-pohybly-4-mln-ukrayntsev
https://censor.net.ua/news/463781/v_rezultate_golodomora_pogibli_394_mln_ukraintsev_nepryamye_poteri_sostavili_600_tys_chelovek_institut
http://asn.in.ua/ru/news/news/136075-ukrainskie-demografy-ocenili-prjamye-poteri-vo-vre.html
http://radio.vesti-ukr.com/broadcasts/postfactum/43069.html


photo

Наукові розробки фахівців Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України набувають дедалі ширшого визнання у світі як серед науковців, так і серед громадськості. Зокрема, наукові розробки співробітників Інституту Олександра Гладуна, Наталії Левчук, Омеляна Рудницького, а також їх американського колеги дослідника Центру славістичних, євразійських і східноєвропейських студій Університету Північної Кароліни в Чапель Гіль (США), професора Олега Воловини використані у книзі ‘‘RED FAMINE. Stalin’s War on Ukraine’’ відомої американської журналістки та громадського діяча, лауреата Пулітцерівської премії за книгу Історія ГУЛАГу Енн Епплбом.


photo

21 листопада 2017 р.


21 листопада під головуванням першого заступника Міністра соціальної політики України ОльгиКрентовської відбулося перше засідання робочої групи з питань прогнозування тенденцій на ринку праці України. Система прогнозування попиту та пропозиції робочої сили на ринку праці України  стане підґрунтям при підготовці стратегій, програм, планів Уряду, розробленні основних напрямів реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, освітніх програм, підготовці державного замовлення на підготовку фахівців та робітничих кадрів. Також ця система стане надійним помічником центральних органів виконавчої влади, роботодавців, політиків, спеціалістів у сфері зайнятості та допоможе студентам й іншим громадянам у пошуках роботи.
“Створення та впровадження дієвої системи прогнозування на ринку праці дозволить здійснювати ефективне планування та реалізацію відповідних державних програм, і, що важливо, – сприятиме надходженню зовнішніх інвестицій в економіку України через задоволення потреб ринку в кадрах актуальних професій та розвиток перспективних. А отже, позитивно вплине на зростання економіки загалом”, - заявила Ольга Крентовська.
За результатами обговорення попередніх напрацювань стосовно методологічних підходів до прогнозування потреб на ринку праці, існуючих проблем у цій сфері, визначено напрями співпраці із заінтересованими учасниками щодо створення системи прогнозування попиту та пропозиції робочої сили на ринку праці України.
 У засіданні взяли участь Директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.ПтухиНАН України, д.е.н., професор, академік НАН України Е. Лібанова, голова правління Пенсійного фонду України О. Зарудний, представники Мінекономрозвитку, МОН, Мінфіну, Держстату, Державної служби зайнятості, а також соціальні партнери і науковці.

http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=250445786


photo

20 листопада 2017 р.


20 листопада 2017 року в прямому ефірі на на радіо Ера FM у програмі «Виміри життя» провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, кандидат економічних наук Ірина Новак прокоментувала ситуацію в країні в сфері зайнятості та оплати праці.

Слухати коментар:
http://www.eramedia.com.ua/article/272508-vimri_yak_ukrantcyam_ne_najiti_problem_za_kordonom_ta_chi_legshe/  


photo

20 листопада 2017 р.


Українська армія, наразі, не відповідає стандартам Північноатлантичного альянсу.
Про це в ефірі "Прямого" заявила директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова. "Під час військової агресії Росії вступ України до НАТО технічно не можливий, але приклади є. Зокрема, Греція та Туреччина. Але Україна зараз не готова до вступу в НАТО. Питання в тому, що українська армія не відповідає стандартам НАТО", - зазначила вона.
На думку Лібанової вступ України в НАТО був би вигідним для нашої країни, навіть, "з суто економічних міркувань, якщо утримувати свої війська самотужки, це виходить значно дорожче".

https://prm.ua/libanova-poyasnila-chomu-ukrayina-ne-gotova-vstupu-nato/
https://www.youtube.com/watch?v=XXAxilR1GXs


photo

17 листопада 2017 р.


Штучний інтелект, віртуальна реальність, великі дані й цифрова економіка швидко трансформують обличчя зайнятості. В цих умовах нашій країні вкрай потрібне стратегічне бачення майбутньої моделі зайнятості населення, орієнтованої не лише на збільшення кількісних показників і детінізацію трудових відносин, а й передусім на забезпечення якісних зрушень у сфері праці.
Про це в своїй статті «Стратегія зайнятості для України. Якими мають бути орієнтири?» для газети «Дзеркало тижня» (№43-44 18-24 листопада 2017 року) пише Ірина Новак, к.е.н., провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.

https://dt.ua/macrolevel/strategiya-zaynyatosti-dlya-ukrayini-yakimi-mayut-buti-oriyentiri-260541_.html


photo

17 листопада 2017 р.


17 листопада 2017 року в прямому ефірі на Першому каналі Українського радіо в програмі «Сьогодні. Вдень» провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, кандидат економічних наук Ірина Новак дала коментар на тему «Економіка свят».


Слухати коментар: http://www.nrcu.gov.ua/uk/schedule/play-live.html?channelID=1

photo

14 листопада 2017 р.


За останні кілька років Житомирська та Чернігівська області несподівано вирвалися в лідери за рівнем смертності в Україні. Про це в ефірі ObozTV заявив провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Павло Шевчук.
"За смертністю дивна ситуація виходить, і я сподіваюся, що ми зможемо її розв'язати після перепису. Традиційно характеризується ситуація по смертності в Україні як захід-схід і північ-південь. Тобто гірше було на півдні і сході, а в останні роки до гірших додалися Житомирська та Чернігівська ", - зазначив він.
За його словами, поки причини цього явища для демографів незрозумілі.
"Я не розумію чому. Або там населення більше, ніж вважає Держстат, що досить сумнівно, а кількість померлих реєструється досить якісно. Тобто, на них ми не можемо спихнути. Вони реально увійшли в аутсайдери з середини", - підкреслив Шевчук.

https://www.obozrevatel.com/society/gde-bolshe-umiraet-lyudej-v-ukraine-demograf-rasskazal-o-strannoj-anomalii.htm
https://www.youtube.com/watch?v=zHlKL0-5_TQ
https://www.youtube.com/watch?v=i1cZMIpoIMw
 


photo

13 листопада 2017 р.


Федерація роботодавців України презентувала результати комплексного дослідження «Створення сприятливого середовища для сталого підприємництва», проведеного за участю науковців Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України,експертів ГО «Український центр соціальних реформ, «Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременко», «Соціальний моніторинг» на основі методології та інструментарію МОП. За результатами дослідження, незважаючи на спрощення окремих аспектів ведення бізнесу, дотепер в Україні темпи проведення законодавчих та регуляторних реформ залишаються недостатньо послідовними.
Участь в обговоренні результатів дослідження приймали Голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник, Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко, Голова СПО об’єднань профспілок Григорій Осовий, регіональний директор Міжнародної організації праці в Європі та Центральній Азії Хайнц Коллер, Генеральний директор ФРУ Руслан Іллічов. «Для нас Україна має особливу вагу, інакше б ми не робили найбільше в Європі і, можливо, у світі опитування про сприятливе середовище для сталих підприємств, і для цього звернулися по дорогу до найпотужнішого об'єднання українського бізнесу», - зазначив під час презентації результатів дослідження регіональний директор Міжнародної організації праці в Європі та Центральній Азії Хайнц Коллер. Він також висловив сподівання, що результати дослідження будуть використані, крім бізнес-асоціацій, українським урядом та профспілками. 
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік Елла Марленівна Лібанова презентувала результати дослідження стану розвитку політичної, економічної, соціальної та екологічної сфер країни, спрямованого на оцінювання переваг, перепон та можливостей створення сприятливого середовища для сталого підприємництва в Україні. Дослідження базувалося на методологічних підходах Міжнародної організації праці щодо застосування інструментарію покращення середовища для сталого підприємництва (The Enabling Environment for Sustainable Enterprise Toolkit). EESE методологія передбачала використання в якості пріоритетів 17 складових сприятливого середовища для сталого розвитку бізнесу, визначених на Міжнародній конференції праці у 2007 році. У ході презентації були представлені результати опитування 2000 компаній, проведеного в Україні у 2016-2017 р., з виокремленням визначених роботодавцями найважливіших пріоритетів, які сприяють розвитку сталих підприємств в Україні.
Головний координатор проекту EESE Фарід Хегазі, старший спеціаліст офісу активності роботодавців Регіонального представництва МОП в Центральній та Східній Європі Драган Радіч ознайомили присутніх з регіональними перспективами сприяння діловому середовищу та ролі організацій роботодавців у забезпеченні сприятливого бізнес- середовища.
Учасники дослідження, визначаючи найбільш важливі завдання, що постають перед організаціями роботодавців щодо забезпечення стабільної макроекономічної політики, виокремили наступні. Передусім це сприяння в удосконаленні нормативно-правової бази (24,0%), забезпечення діалогу з владою (11,0%), налагодження контактів з інвесторами (10,3%), надання консультаційних послуг (9,4%). Рекомендації, представлені у цьому дослідженні, можуть бути використані держаними органами влади, політиками, підприємцями, ЗМІ, організаціями роботодавців та членами громадянського суспільства для покращення бізнес-клімату, налагодження ефективної взаємодії між бізнесом, урядом та суспільством у цілому.

Доповідь Е.М. Лібанової

http://fru.ua/ua/events/international-events/yak-robotodavtsi-otsiniuiut-biznes-seredovyshche-v-ukraini-spilne-doslidzhennia-mop-ta-fru
 


photo

10 листопада 2017 р.


Україна входить в десятку країн світу з найвищими темпами скорочення населення (більш ніж на 15% до 2050 г.). Про це в своїй статті для ZN.UA пише Лідія Ткаченко, к.е.н., провідний науковий співробітник Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.
Наслідки такої інтенсивного спаду населення виходять далеко за рамки простого звуження фізичної основи формування людського потенціалу. На думку істориків і соціологів, концентрація населення є необхідною передумовою економічного розвитку і соціальної згуртованості. Скорочення населення веде до зменшення щільності заселення території, що загрожує порушенням соціальних зв'язків, депресивності і руйнуванням інфраструктури. Оскільки головною причиною депопуляції залишається висока смертність, сам факт скорочення населення є свідченням глибокого соціального неблагополуччя.

http://ru.golos.ua/social_problem/ukraina_vhodit_v_desyatku_stran_s_naivyisshimi_tempami_sokrascheniya_naseleniya_2559  


photo

10 листопада 2017 р.


Гостею UKRLIFE.TV була Заслужений економіст України, академік НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова.
Темами інтерв'ю з нею були демографічні зміни в Україні в цілому і в зв'язку з конфліктом на Донбасі і анексією Криму, проблеми, які виникнуть при реінтеграції окупованих територій до складу України; охарактеризувала сучасну трудову міграцію українців і підкреслила важливість розвитку науки і освіти для благополуччя країни.
Елла Лібанова також прокоментувала курс держави, взятий на пріоритетний розвиток аграрного сектора економіки. На думку Елли Лібанової, цей сектор розвивати потрібно, але робити на ньому винятковий акцент - немає.
"Я взагалі не вірю, що в 21 столітті хоча б одна країна може жити, якщо її основною галуззю є сільське господарство. Це неможливо, як неможливо нормально розвиватися, якщо робити акцент на видобувну промисловість ... Країни, які роблять акцент на видобувну промисловість або на сільське господарство ... приречені. чи є сенс Україні робити такий акцент? Звичайно ж, ні. чи потрібно їй розвивати аграрний сектор? Звичайно, так. Маючи такі землі, гріх ними нехтувати ", - сказала Елла Лібанова.

https://www.youtube.com/watch?v=WRVPwyb6nuU


photo

7 листопада 2017 р.


7 листопада 2017 року відбулася міжнародна науково-практична конференція «Еволюція тривалості життя», організаторами якої стали Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України спільно з Представництвом польської Академії наук у Києві, Інститутом україно-польської співпраці та Асоціацією «Україна-Польща». Метою конференції був обмін результатами наукових досліджень щодо тривалості життя та її еволюції, виявлення резервів зниження передчасної смертності та розробка науково обґрунтованих рекомендацій для політики.
Серед учасників конференції: Елла Лібанова – директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України, Сергій Пирожков – Віце-президент Національної академії наук України, Голова Секції суспільних і гуманітарних наук, академік НАН України, Генрик Собчук – директор Представництва Польської Академії Наук у Києві, професор, Юрій Карягін – директор Інституту Україно-Польської співпраці, доктор філософії, Наталія Власенко – радник Голови Державної служби статистики України, Ніколай Гвоздь – декан хірургічного факультету, ДЗО «Білоруська медична академія післядипломної освіти», кандидат медичних наук, Януш Собонь – завідувач кафедри Академії імені Я. Спарадижа, професор, доктор економічних наук та інші вітчизняні вчені з багатьох наукових установ України та зарубіжні науковці.

Докладніше

https://www.youtube.com/watch?v=7dF7wG9vAXo


photo

2 листопада 2017 р.


02.11 2017 р. у студії Громадського радіо була Елла Лібанова - директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН, науковиця у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, заслужений економіст України.
Елла Лібанова прокоментувала думку про те, що кількість населення України з врахуванням тих людей, які виїхали за кордон, складає, нібито, менше 30 мільйонів: "Це абсолютно неправда. Це домисли, які, на жаль, пов’язані з тим, що перший, єдиний і поки останній в історії незалежної України перепис відбувся в грудні 2001 року. ООН невипадково наголошує на тому, що перепис треба проводити принаймні раз на десять років. Поточна статистика неминуче має помилки, пов’язані з міграцією. Ті, хто народився і помер, нормально обліковуються в цивілізованих країнах, з міграцією проблеми є всюди, в Україні вони трохи більші, ніж у європейських країнах. З роками це накопичується і в результаті ми маємо дуже приблизні уявлення про населення.
Оскільки минуло 16 років, до цього додайте події в Криму і на Донбасі, які просто «перелопатили» населення. Хтось з окупованих територій поїхав до Росії, хтось поїхав до України з непідконтрольної території, а хтось переїхав, зареєструвався, повернувся назад, не повідомляючи про це нікому. Тобто на сьогодні вкрай важко оцінити населення".

https://hromadskeradio.org/programs/rankova-hvylya/na-moye-glyboke-perekonannya-40-milyoniv-lyudey-zaraz-v-ukrayini-ye-akademik-libanova
http://edclub.com.ua/foto-ta-video/naukovec-u-galuzi-socioekonomiky-demografiyi-ta-ekonomiky-praci-dyrektor-instytutu


photo

31 жовтня 2017 р.


Директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова вважає, що з економічної точки зору Україні необхідно розуміти, що за повернення окупованих територій Донбасу необхідно буде заплатити високу ціну. "Перше – це економічна ціна… Ми вже живемо без цих територій економічно кілька років. Ми вже звикли до цих розірваних зв'язків…Чи Україна готова реінтегрувати цю територію і що готова реінтегрувати? Робоча сила з тієї території не готова працювати на сучасних підприємства, часто не готова інтегруватись", - сказала вона. Також Лібанова підкреслила, що демографічний тиск на країну після повернення Донбасу зросте, адже звідти виїхав малий та середній бізнес, активні люди, які не захочуть повертатись. При цьому в країні уже потрібно знайти способи уникнути поділу на свій та чужий. "Ми маємо долати не тільки несприятливі настанови мешканців ОРДЛО, а маємо говорити про вплив на приймаючі громади переселенців. Не всі громади готові приймати їх. Більшість говорять, що ці люди мають повернутись. Сьогодні нема розколу суспільства, але поділ є. І головне завдання – запобігти переходу поділу суспільства, в розкол", - наголосила Лібанова.

https://dt.ua/POLITICS/povernennya-okupovanih-teritoriy-donbasu-ukrayinskiy-plan-osnovni-tezi-diskusiyi-258699_.html
http://fakty.ictv.ua/ua/ukraine/ekonomika/20171031-ukrayina-povynna-povernuty-donbas-ale-tsina-bude-velycheznoyu-ekspert/
https://dt.ua/POLITICS/povernennya-donbasu-matime-velicheznu-ekonomichnu-cinu-libanova-258635_.html
http://versii.com/news/371704/
http://asn.in.ua/ua/news/news/131205-reintegracija-donbassa-nachnetsja-posle-vozrozhden.html
http://ua.interfax.com.ua/news/political/458462.html  


photo

30 жовтня 2017 р.


З січня 2018 року в рамках прийнятої парламентом пенсійної реформи для українських роботодавців вводяться нові правила прийому працівників. У штаті кожного підприємства має бути не менше 4% співробітників старше 45 років "Тобто, людям передпенсійного віку наше законодавство і раніше гарантувало працевлаштування", - пояснює провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Лідія Ткаченко.
За її словами, нові зміни в рамках пенсійної реформи - це, по суті, тільки невелике доповнення до існуючої раніше квотою. Якщо стара норма 5% стосувалася підприємств зі штатом понад 20 осіб, то нову квоту 4% поширили на всі підприємства. Ну, і вікову планку знизили - з 50 до 45 років.
"Єдина зміна - для зовсім маленького бізнесу: їм доведеться взяти в штат мінімум одного співробітника старше 45 років", - пояснює Лідія Ткаченко.

http://dengi.ua/career/301067-Rabotodatelej-objazali-trudoustraivat-ljudej-starshe-45-let-chto-eto-dast  


photo

27 жовтня 2017 р.


Терміново розшукуються: водії, слюсарі, муляри, пекарі, продавці. В Україні зараз гостро не вистачає робочих рук! Вакансій - мільйон, а от бажаючих працювати - не так вже й багато.
Ніхто не хоче йти працювати за копійки! Адже за кордоном люди таких професій отримують значно більше! Наприклад, в Британії хороші будівельники заробляють, як депутати парламенту! І в Європі охоче беруть на роботу наших співвітчизників.
"Держава тут нічого зробити не може. Мають робити роботодавці, як тільки вони зрозуміють, що сьогодні не надлишок робочої сили, а дефіцит робочої сили, як тільки вони розуміють що до них черга не стоїть, щоб отримати те робоче місце за тією зарплатою, вони починають іти на поступки і підвищують зарплату", - пояснює директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова.

http://podrobnosti.ua/2207204-ukraine-grozit-kolossalnyj-ottok-rabochih-ruk.html  


photo

20 жовтня 2017 р.


Важко знайти інформацію, більш уживану й більш затребувану в управлінні (країною, регіоном чи поселенням), ніж інформація про населення, про його вік та освіту, про наявну й перспективну робочу силу, про мобілізаційний контингент (див. нижче), про попит на будь-які товари та послуги, про споживачів публічних послуг і державної соціальної підтримки, про чисельність і склад виборців, про розміщення їх по території країни. 
Дані про населення вкрай потрібні для аналізу поточної ситуації в економіці, політиці, суспільстві загалом для ухвалення більшості управлінських рішень, оцінювання їх ефективності, для формування прогнозу та оцінок подальших змін. Та ж таки пенсійна реформа, про яку так багато говорять в українському суспільстві, в усіх її варіантах спирається на прогнози чисельності населення, співвідношення контингентів пенсіонерів і платників внесків на пенсійне страхування, середньої очікуваної тривалості трудового життя і життя при досягненні пенсійного віку. 
Про це та багато іншого розповіла на сторінках видання Дзеркало тижня" Елла Лібанова - директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України

https://dt.ua/internal/nas-milyoni-chi-tma-tmuscha-257615_.html https://zn.ua/UKRAINE/ukraina-dolzhna-provesti-perepis-naseleniya-do-2020-goda-libanova-263543_.html


photo

17 жовтня 2017 р.


17 жовтня 2017 року відбувся круглий стіл на тему: "Створення Центру стресостійкості України".
Організатор: Українсько-ізраїльський Інститут стратегічних досліджень імені Голди Меїр; Національна академія державного управління при Президентові України; Аріельський Університет (Ізраїль).
У заході взяли участь:
Альберт Фельдман - директор українсько-ізраїльського Інституту  стратегічних досліджень ім. Голди Меїр; Марина Білинська - віце-президент Національної академії державного управління при Президентові України; Наталія Федорович - заступник міністра соціальної політики України; Ірина Пінчук  - директор Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології Міністерства охорони здоров'я України; Людмила Гуцол -  директор "Інституту оптимальної медицини", лікар-кардіохірург; міжнародний рух "Духовно-моральна цивілізація"; Алла Шуть - координатор, Група Помпіду Ради Європи; Гревцова Радміла - голова Комітету з медичного та фармацевтичного права Асоціації адвокатів України; Вікторія Арнаутова -  психолог-волонтер, керівник психологічної служби Національної академії Національної гвардії України; Наталія Зарецька - керівник  офісу уповноваженого президента з питань реабілітації воїнів АТО; Наталія Рингач - доктор наук з державного управління, головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ; Сергій Чижевський - начальник відділу психологічного забезпечення Головного управління Національної гвардії України; Валерій Самсонкін - професор, науковий керівник українсько-ізраїльського Інституту  стратегічних досліджень ім. Голди Меїр.

https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/2324365-stvorenna-centru-stresostijkosti-ukraini.html https://www.youtube.com/watch?v=oO-3pXDNZsw  


photo

12 жовтня 2017 р.

12 жовтня 2017 року у Харківському національному університеті В.Н. Каразіна відбувся ІІІ Конгрес Соціологічної Асоціації України  «Нові нерівності — нові конфлікти: шляхи подолання».
У Конгресі взяли участь близько 500 соціологів України, а також провідні соціологи зарубіжних країн, зокрема Польщі, Чехії, Угорщини, Білорусі, Росії. На адресу Конгресу надійшли привітання від Президента НАН України Б.Є.Патона, Міжнародної та Європейської Соціологічних Асоціацій та Соціологічних Асоціацій багатьох країн.
На пленарному засіданні виступили:
Президент САУ, ректор Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, д. соціол. н., академік НАН України В. С. Бакіров з доповіддю «Соціальна нерівність: нові виклики»;
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України, академік НАН України Е.М.Лібанова з доповіддю «Нерівність в Україні: причини та наслідки»;
Президент Угорської Академії наук Пал Тамаш з доповіддю «Майбутнє праці у Східній Європі»;
завідувач кафедри соціальних структур та соціальних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, д. соціол. н., професор, О.Д. Куценко з доповіддю «Суспільство нерівних: суперечності та виклики комплексних соціальних нерівностей»;
професор кафедри соціології Львівського національного університету імені Івана Франка, д.соц.н., професор Н.О. Черниш з доповіддю «Соціологія до і після Трампа: запрошення до дискусії».
На IХ з’їзді Соціологічної асоціації України, який відбувся на наступний день - 13 жовтня 2017 р., роботу САУ за звітний період було визнано задовільною і обрано керівні органи на наступний термін. Делегати з’їзду одностайно знову обрали на наступний термін  Президентом САУ ректора Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, д. соціол. н., академіка НАН України В. С. Бакірова.

http://kdpu.edu.ua/sotsiolohii-ta-ekonomiky/naukova-robota/naukova-robota-vykladachiv/2730-iii-konhres-sotsiolohichnoi-asotsiatsii-ukrainy.html


photo

12 жовтня 2017 р.

У програмі “ЦІНА ПИТАННЯ” в ефірі телеканалу "До ТеБе", радіо "Голос Донбасу", говорили про трудову міграцію. Чому більшість українців їдуть працювати за кордон та які країни обирають? Чи існують ризики для українців, які працюють за межами нашої країни? Які професії популярні за кордоном?
Гості студії: Олексій Позняк – завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень, Тетяна Пашкина – експерт з підбору персоналу.

https://www.dotb.dn.ua/2017/10/tsina-pitannya-trudova-migratsiya/


photo

9 жовтня 2017 р.


"Що відбувається в усіх без винятку європейських країнах? Пересічна європейська жінка не народжує стільки дітей, скільки потрібно для того, щоб покоління батьків хоча б замістилося поколінням дітей. На 100 жінок має народжуватися 213-215 дітей. У нас зараз народжується 155-160. А 215 не народжується з 60-х років.
У нас сьогодні 5-річних дівчат менше, ніж 75-річних бабусь. Можете собі уявити? І це питання не стільки смертності. Вона не вища, ніж в 50-х роках, повірте. Це питання народжуваності. Дуже довго не народжується стільки дітей, скільки потрібно. В результаті кожне наступне покоління хоч трошечки, але менше за попереднє. Яким чином це компенсується, наприклад, в Німеччині? За рахунок припливу мігрантів. В Україні мігранти були хіба що в 1992 році - Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень.

http://www.pravda.com.ua/articles/2017/10/9/7157716/
http://www.pravda.com.ua/photo-video/2017/10/8/7157696/
https://www.youtube.com/embed/tKEBaFtr6yc
http://newsvideo.su/video/7687594
https://www.youtube.com/watch?v=d67ivaKbrpk


photo

5 жовтня 2017 р.
5 жовтня 2017 року в Києві було відкрито меморіальну дошку на честь видатного українського вченого-економіста академіка Івана Іларіоновича Лукінова (1927–2004), який віддав науці понад 50 років свого життя.
Дошку встановлено на будинку по вул. Пушкінській, 2-4/7, де науковець мешкав у 1957–2004 рр.
Урочисто відкрили цей пам’ятний знак віце-президент НАН України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академік НАН України Сергій Іванович Пирожков і академік-секретар Відділення економіки НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України академік НАН України Елла Марленівна Лібанова.
На заході були присутні вдова І.І. Лукінова Тетяна Борисівна Лукінова, академік-секретар Відділення аграрної економіки та продовольства НААН України, радник дирекції Національного наукового центру (ННЦ) «Інститут аграрної економіки» («ІАЕ») НААН України академік НААН України Петро Трохимович Саблук, директор ННЦ «ІАЕ» НААН України академік НААН України Юрій Олексійович Лупенко, а також колеги, учні, друзі та рідні І.І. Лукінова.


http://www.nas.gov.ua/EN/Messages/News/Pages/View.aspx?MessageID=3497

photo

4 жовтня 2017 р.

Відбулась прес-конференція ГолосUA "Скандальний Трудовий кодекс: які сюрпризи чекають українців?"
Участь в обговоренні взяли:
- Віталій Дудін - юрист Центру соціальних і трудових досліджень;
-Лідія Ткаченко - провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ;
- Олена Михальченко - юрист, директор ГО «Трудові ініціативи»;
- Георгій Сандул - юрист.

https://www.youtube.com/watch?v=lXY4TvpU0i4 https://www.youtube.com/watch?v=v6GdJZHVsu0 


photo

4 жовтня 2017 р.


Молодь не хоче працювати на вітчизняну науку, вважаючи за краще працювати в проектах, що фінансуються з-за кордону.
Таку думку висловила провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Лідія Ткаченко в коментарі кореспонденту ГолосUA.
«У нас за останні два роки дуже багато людей звільнилося за власним бажанням, причому звільняються люди досить молодого віку. Подальші урізання фінансування приведуть до того, що ми просто втратимо кадровий потенціал і будуть сидіти люди, яким потрібна чиста і негрязная робота і від яких не буде ніякого наукового результату », - зазначила експерт.
За її словами, катастрофічна ситуація складається з припливом молодих кадрів, які не хочуть працювати за мінімальну зарплату, а дослужитися до надбавок і премій зможуть нескоро.
«Через те, що у нас немає припливу молоді, причому молоді вмотивованою, якої не просто цікаво займатися науковою роботою, але, в тому числі, зацікавленої матеріально, це все може закінчитися дуже плачевно», - додала Л. Ткаченко.
При цьому вона уточнила, що молоді вчені в Україні намагаються перейти в комерційні організації, працювати в проектах, що фінансуються з-за кордону, співпрацювати з європейськими вузами і виданнями, проте відтоку кадрів, подібно 90-х років минулого століття, зараз в українській науці не спостерігається.

http://ru.golos.ua/social_problem/sotrudnik_nanu_molodej_ne_idet_v_ukrainskuyu_nauku_a_predpochitaet_grantyi_5257
https://www.youtube.com/watch?v=lXY4TvpU0i4
https://www.youtube.com/watch?v=CP-oZUJEMag


photo

4 жовтня 2017 р.


Українці виявилися серед найбідніших в рейтингу середніх зарплат в 15 пострадянських країнах. Так, в Естонії платять 1313 дол. на місяць. Друге місце із зарплат займає Латвія - трохи більше тисячі дол., А на третьому Литва з зарплатою в 903 дол. Україна ж в цьому рейтингу - одинадцята.
В середньому, українець заробляє 273 дол. в міс (за офіційним курсом НБУ. - Ред.). Менше зарплати тільки в Киргизстані, Туркменістані, Узбекистані і Таджикистані
«Рішення про підвищення « мінімалки » необхідно було приймати давно. Але сильним світу цього вигідна модель української економіки з дешевою робочою силою, що призвело до бідності працюючих. Коли ми на початку 2000-х мали перші ознаки оздоровлення економіки, треба було починати (підвищувати зарплати. - Ред.) Однак лобі підприємців в парламенті завжди присутній», - говорить заввідділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Людмила Черенько.
За словами фахівця, власники бізнесу поки залишаються не зацікавлені в підвищенні продуктивності праці в Україні. Адже для цього доведеться витрачатися на технічне переозброєння, а потім більше платити кваліфікованим працівникам.
А держава, яка також є найбільшим наймачем і могло б примушувати бізнес підвищувати зарплати, по суті, виступає лобістом приватних інтересів. До того ж, існує величезний «сірий» сектор економіки. Люди, що працюють в ньому, не мають ніяких трудових і соціальних гарантій і прав. За цим теж стоять приватні інтереси.

http://www.aif.ua/money/economy/zarplaty_i_zaplaty_kak_vyzhit_na_minimalku


photo

25 вересня 2017 р.


В Україні представили аналітичне дослідження «Економічні наслідки насильства щодо жінок в Україні». Його результати у студії Громадського радіо коментували Ганна Герасименко, експертка інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Тамара Злобіна редакторка «Гендер в деталях». Ганна Герасименко: Якщо казати про можливості витрат, які несе суспільство, тут можна говорити про три широкі статті. Перша – це вартість послуг, які фінансуються за рахунок бюджетних ресурсів, страхових фондів, недержавних організацій. Друга категорія витрат – це витрати самих потерпілих, які вони сплачують з власної кишені. Третя категорія витрат – втрати макроекономічного продукту, тобто це той невироблений економічний продукт, який було втрачено на рівні всієї країни за рахунок того, що ці жінки, які постраждали від насильства не могли виходити на роботу, перебували на лікарняному, втрачали робочі дні, втрачали заробітки. Якщо говорити конкретно про цифру 14 мільйонів доларів на рік, які спрямовують на фінансування послуг, то тут ми робили умовні оцінки, які ґрунтуються на експертних припущеннях, на результатах моделювання. Але сюди включена вартість надання соціальних послуг, вартість діяння правоохоронних органів – реагування на випадки насильства, діяльність закладів пенітенціарної системи, де відбувають покарання кривдники, які були визнані винними у насильстві, медичні послуги, спеціалізовані послуги, які надаються саме постраждалим від насильства жінкам.

https://hromadskeradio.org/programs/kyiv-donbas/ekonomichni-naslidky-nasylstva-shchodo-zhinok-zaperechuyut-te-shcho-domashnye-nasylstvo-pryvatna-sprava --


photo

21 вересня 2017 р.

Україна за оцінками МВФ не входить навіть до першої сотні країн за рівнем ВВП на душу населення. Через російську агресію країна втратила близько 16% ВВП, інвестиції скоротилися, а рівень добробут українців впав. ЄС розглядає впровадження «українського плану Маршалла», який, за оцінками авторів ідеї, дозволить залучити в країну п'ять мільярдів євро щорічно і забезпечить зростання економіки.
Realist розпитав у старшого наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень, кандидата економічних наук Лідії Ткаченко про те, чому стан економіки залежить від кожного українця, як повинно зростати ВВП, щоб «вибратися з ями», і яке майбутнє чекає Україну в найближчі кілька років.

https://realist.online/article/my-slishkom-otstali-issledovatel-lidiya-tkachenko-o-budushem-ukrainy


photo

13 вересня 2017 р.

Чому уряд вирішив збільшити стаж виходу на пенсію, ненапряму підвищуючи цим пенсійний вік? Чому перерахунку пенсій ждуть нинішні пенсіонери та бояться люди передпенсійного віку? Та коли в Україні запровадять обов’язкову накопичувальну систему, запуск якої планувався ще в 2003 році? На ці запитання Громадського телебачення у програмі "Час не пенсію. Реформа" відповідали:
Ірина Ковпашко, заступниця Голови правління Пенсійного фонду України Микола Шамбір, заступник міністра соціальної політики Віталій Мельничук, Головний експерт РПР з реформування пенсійної системи Наталія Веселова, народний депутат, комітет соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Лідія Ткаченко, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень Марія Репко, заступниця директора Центру економічних досліджень

https://www.youtube.com/watch?v=b5wX4mhTR08

В Україні в найближчі кілька тижнів проголосують у другому читанні урядову пенсійну реформу. Замість підвищення пенсійного віку, який раніше пропонував МВФ, Кабмін прийняв рішення посилити вимоги до стажу і ввести гнучкий коридор пенсійного віку. Комітет з питань соціальної політики, який готує документ до другого читання, вніс низку правок. Так, до страхового стажу враховуватимуть службу в армії і декрет. Однак, як і раніше, навчання в вузах та інших навчальних закладах до стажу не "плюсуватиметься". Навіть з урахуванням правок, багато українців можуть зіткнутися з нестачею стажу. За оцінками Мінсоцполітики 35 років стажу 2028 року тільки у 55% 60-річних українців. До страхового стажу враховуватимуть тільки період, коли українці платили внески до Пенсійного фонду. Щоправда, до 2000 року, коли ще не працював реєстр, ці платежі практично ніхто не контролював, зазначає старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко.

http://ukr.segodnya.ua/economics/enews/kogda-na-pensiyu-kak-pomenyali-reformu-i-chto-zhdet-ukraincev-1055465.html


photo

13 вересня 2017 р.

Згідно з показником фактичного прожиткового мінімуму зараз в Україні за межею бідності живе 58% населення, а ось за критерієм ООН «5 доларів» в нашій країні дуже маленькі масштаби бідності - близько 2%.
Про це кореспонденту ГолосUA повідомила заввідділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько.
За словами експерта, якщо ми беремо фактичний прожитковий мінімум, то зараз за межею бідності живе 58% населення країни.
Коментуючи питання про критерії, за якими вважається рівень абсолютної бідності в Україні, експерт зазначила, що в нашій країні для визначення рівня бідності беруть критерій «п'яти доларів» в день по курсу НБУ, а не за паритетом купівельної спроможності.

http://ru.golos.ua/social_problem/demograf_fakticheski_v_ukraine_za_chertoy_bednosti_jivet_pochti_60_naseleniya_1450
http://vesti-ua.net/novosti/ekonomika/46022-kto-poteryaet-subsidii-v-novom-otopitelnom-sezone.html
http://ru.golos.ua/ekonomika/l_cherenko_v_blijayshie_10_let_povyishenie_urovnya_jizni_pensionerov__maloveroyatno_
http://www.golos.com.ua/article/293497


photo

12 вересня 2017 р.

Як повідомляє Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), щороку у світі відбувається близько 800 тис. самогубств. На кожну з цих смертей припадає значно більше людей, які вчиняють спроби самогубства. 80% людей, які накладають на себе руки, живуть в країнах з низьким і середнім рівнем доходу.
За словами головного наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Наталії Левчук, зараз у групі ризику знаходяться переселенці і колишні бійці АТО. "Потрібно дивитися на те, як пристосовуються до нових умов переселенці, як до мирного життя адаптуються колишні учасники АТО, як решта населення реагує на ситуацію на Донбасі. В таких умовах ризик самогубств зростає", - підкреслила вона. Це й не дивно, адже кількість суїцидів зростає під час будь-яких соціальних потрясінь. Так було і в середині 90-их, коли різко погіршилася соціально-економічна ситуація. Левчук розповіла РБК-Україна, що в 2000-х, коли економіка відновила зростання, українці стали рідше добровільно йти з життя.

https://daily.rbc.ua/ukr/show/ukraine-rastet-chislo-detskih-samoubiystv-1505233130.html


photo

12 вересня 2017 р.

В Україні середній розмір призначеної субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг (ЖКП) на одне домогосподарство в червні 2017 року зменшився в порівнянні з відповідним періодом минулого року на 24,2% і склав 164,9 гривень.
Завідуюча відділом досліджень рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько в прес-центрі РІА Новини України повідомила, що кожне друге домогосподарство в цьому році стала учасником програми субсидій. "Програма побила всі рекорди. І за собівартістю, і за охопленням населення", - зазначила експерт.

http://rian.com.ua/video/20170912/1027612229.html


photo

2 вересня 2017 р.

Масштабна суб'єктивна бідність є надзвичайним ризиком для соціального спокою в країні, - люди, які ідентифікують себе як бідні, зазвичай незадоволені своїм суспільним становищем і загалом тим, як склалася їхня доля, але схильні покладати відповідальність за це на владу, на зовнішні обставини, тільки не на себе. Дуже часто вони очікують лідера, який "поведе їх до світлого майбутнього". - Елла Лібанова у статті видання Дзеркало Тижня "Україна: глибина нерівності".

https://dt.ua/internal/ukrayina-glibina-nerivnosti-_.html


photo

31 серпня 2017 р.

Україна входить у затяжну фазу поступового збільшення частки людей старших вікових груп у суспільстві.
Про це в ефірі Обозреватель.LIVE заявила заввідділом досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соцдосліджень НАНУ Людмила Черенько.
"Населення старіє, і цей процес, на жаль, не вийде зупинити. Ми повинні розуміти, що нам потрібно буде жити в такому суспільстві, де народжується мало дітей, де населення, в основному, старших вікових груп, і це - наші реалії. Якщо хоч якийсь оптимізм вселити і сказати, що нам з цим робити - ми повинні вже сьогодні говорити, що всі жінки повинні народжувати по три дитини мінімум, і тоді, можливо, років через двадцять щось зміниться. Але ми всі чудово розуміємо, що це - неможливо", - наголосила вона.

https://www.obozrevatel.com/ukr/finance/analytics-and-forecasts/zlidni-atakuyut-v-ukraini-porahuvali-kilkist-bidnih-lyudej.htm  (частина 1)
https://www.obozrevatel.com/ukr/society/vzhe-po-tri-ditini-demograf-dala-sumnij-prognoz-na-majbutne-ukraini.htm (частина 2)  


photo

18 серпня 2017 р.

В Україні може не залишитися робочих рук вже за кілька років – експерт; Пасажири мають вимагати від «Укрзалізниці» якісного сервісу; Українці можуть жити довше, якщо захочуть – медики. На ці теми ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук говорив з гостями студії "Радіо свобода".
Відповідали на запитання: заввідділу Інститут демографії та соціальних досліджень НАНУ Лариса Лісогор і заввідділу Інституту соціології Олександр Вишняк; директор Центру транспортної стратегії Сергій Вовк і координатор громадського руху «Ні, корупції на транспорті» Олександр Захаров; заступник генерального директора Центру громадського здоров’я Владислав Збанацький та екс-міністр охорони здоров’я, народний депутат Олег Мусій.

https://www.radiosvoboda.org/a/news/28682707.html
https://www.youtube.com/watch?v=WEFkbpgLkFU


photo

17 серпня 2017 р.


В ефірі "5 каналу" у програмі "Час. Підсумки дня" директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАНУ Елла Лібанова надала інтерв'ю про пенсійну реформу.

https://www.youtube.com/watch?v=yVPxfaaFAMw  


photo

17 серпня 2017 р.

Згідно з різними соціологічними дослідженнями, десь кожен шостий-сьомий українець замислюється про трудову міграцію за кордон. Та й за даними кадрового порталу HeadHunter, кількість пропозицій про роботу від іноземних компаній в 2016 році зросло в 1,5 рази в порівнянні з 2015 роком, і в 2017 році ця тенденція триває. У той же час, вітчизняні кадровики зазначають, що «білі комірці» знаходять собі відмінне застосування і в межах країни. Вони отримують високі зарплати і гарантії (повні соцпакети і т.д.). Відповідно, велика ймовірність, що у них не буде підстав для виїзду за кордон з метою працевлаштування. З робочими ж спеціальностями справа йде зовсім інакше.
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова зазначає, що трудова міграція вже «вимила» кадри з України до такої міри, що в деяких регіонах немає бажаючих працювати на українських підприємствах навіть за 7-12 тисяч гривень на місяць. Так, наприклад, в Західній Україні іноземні інвестори побудували кілька підприємств, на яких, як планувалося, будуть працювати українці, причому за непогану для глибинки зарплату, однак набрати штат їм не вдається.
«До традиційного в нашій економіці дефіциту електрозварників, газозварників, будівельників у нас додалася нестача і представників всіх інших спеціальностей», - зазначила експерт.

http://ru.golos.ua/suspilstvo/ukraina_bez_rabochih_ruk_kak_krizis_i_bezviz_lishayut_stranu_kvalifitsirovannyih_kad


photo

14 серпня 2017 р.

Керівник відділу досліджень проблем життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАНУ Людмила Черенько прийняла участь в програмі "Гроші Блінова" на РадіоВісті.
"У 2016 році, 2990 калорій в день споживали українці, а років 5-10 тому - 3200 калорій. Це все-таки не здоровий раціон, медики не рекомендують таке споживання. Незалежно від соціально демографічної групи, норма, що розроблена МОЗ разом з інститутом гігієни харчування становить 2300 калорій в день ".
"ВООЗ, свого часу, визначив 2100 калорій, як мінімальне споживання в день. При чому, якщо споживання такої кількості калорій буде здійснюватися безперервно протягом півроку, то йдуть незворотні процеси в організмі. Однак, в останні роки, ВООЗ різко змінює свою риторику. Йдеться про якісні показники раціону, і вони категорично проти калорійності раціону, як якісного показника, тому що він ні про що не говорить".
"Наприклад, раціон українця не збалансований. Інститут харчування говорить, що при калорійності відповідність змісту білків і жирів в зв'язці з нормативною калорійністю дає більше недоспоживання білків і точно таке ж перевищення жирів" - зазначила Людмила Черенько.

http://radio.vesti-ukr.com/radiotop/40559-demograf-lyudmila-cherinko-v-2016-godu-srednestatisticheskij-ukrainec-potreblyal-2990-kilokalorij-v-sutki-eto-nezdorovyj-racion.html
https://www.youtube.com/watch?v=XeOBMPhxPo


photo

14 серпня 2017 р.

За даними очільниці МОЗ, щорічно 136 тисяч українців (а це - 67 осіб щогодини) вмирають від хвороб, які можна було вилікувати, якби в Україні працювала інша система охорони здоров'я. Причина лише в недосконалій медицині? - Загалом, це тенденція кількох десятків років, коли тривалість життя в на 10 - 12 років менша, ніж у сусідніх країнах, - каже Павло Шевчук, кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник відділу демографічного моделювання і прогнозування Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. - Я вже не кажу про інші країни. Скажімо, згідно з даними ООН, перше місце у світі за тривалістю життя у 2016 році посів Гонконг - там живуть 83,5 року. У п'ятірку увійшли Японія (83,1 року), Італія та Ісландія (82,9), Швейцарія (82,7), Франція (82,6).
Серед 144 країн за тривалістю життя Україна посіла 88 місце, випередивши Єгипет, Азербайджан, Молдову та Росію. - На жаль, тривалість життя в Україні найнижча в Європі. Хоча у 1960-х роках за цим показником ми випереджали навiть Японiю, - каже Олександр Гладун, завідувач відділу демографічного моделювання та прогнозування згаданого інституту. - Так, середня тривалість життя в Україні становить 71,4 року. При цьому середня тривалість життя українських чоловіків - лише 66,2 року, тоді як жінок - 76,4.

http://expres.ua/news/2017/08/14/257121-my-zhyvemo-10-rokiv-menshe-yevropeyciv-vmyrayemo-hvorob-bulo-vylikuvaty


photo

11 серпня 2017 р.

На харчування впливає два фактори, зазначає заввідділу досліджень рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН Людмила Черенько, – доходи і культура харчування. В Україні, зазначає експерт, є проблеми і з першим, і з другим фактором. "Калорійність раціону середнього українця набагато вище рекомендованих органами охорони здоров'я норм. Це відбувається за рахунок двократного перевищення в раціоні жирів. Ми дійсно їмо багато в калоріях за рахунок жирної їжі. Але низькі доходи підігрівають інші проблеми", – пояснює вчений. Білкова їжа, яку українці споживають менше норми (м'ясо, риба) коштує дорожче, тому українці купують дешевші, але ситні продукти – картоплю, борошняні вироби тощо.
Білкова їжа має становити близько 15-20% від загального раціону харчування, пояснює дієтолог Марина Пучкар. Україна ж замінюють білки жирами і вуглеводами. "Я б сказала, що ми їмо в рази гірше, ніж потрібно. У нас національна кухня дуже жирна. Борщі, сало, смажена картопля, все щедро заправлене. Це жирна і шкідлива їжа", – розповідає дієтолог.
Людмила Черенько впевнена: якби рівень доходів українців зріс, то і структура харчування змінилася, а кількість морепродуктів, риби і м'яса в раціоні збільшувалася. До слова, за оцінками ООН, 60% українців перебувають за межею бідності, тобто не можуть дозволити собі необхідний набір продуктів і послуг. Водночас, за оцінками Інституту демографії, цього року на суму нижче прожиткового мінімуму в Україні живе 42% населення.

http://ukr.segodnya.ua/economics/enews/ukraincy-tratyat-bolshe-nemcev-potomu-chto-nepravilno-pitayutsya-chto-ne-tak-s-racionom-pitaniya-i-pravda-li-eto--1046464.html


photo

8 серпня 2017 р.

Провідний співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Павло Шевчук додає, що на повне зникнення населення в областях може вплинути тільки катастрофа.
«Люди все одно там будуть жити. Наприклад, зараз в Рівненській і Чернігівській областях частка населення похилого віку висока, але йде природний процес, - каже Шевчук. - Поступово відсоток літніх людей піде, їх стане не 50, а 30 відсотків. Старіння зупиниться, а молоді будуть народжувати. І навіть якщо народжуваність буде триматися на сучасному рівні і кількість людей буде скорочуватися, населення не зникне. Процес старіння населення буде тривати до 2040-2050 років, зате ці найстаріші області швидше з нього вийдуть».
Експерт зазначає, що дані статистики зараз можуть бути неточними. «Останній перепис населення був на початку двотисячних років, а зараз дані настільки порушені у зв'язку з подіями в країні, що навіть не знаєш, як аналізувати ці цифри. Народжених і померлих зі сходу за рішенням судів реєструють де хочуть. При цьому неясно, де людина народилася, померла, звідки приїхала. Наприклад, в Києві збільшилася народжуваність. Але це може бути за рахунок тих, хто переїхав сюди. За даними перепису населення, та ж Івано-Франківська область входила в трійку лідерів по народжуваності, а зараз немає. Можливо, це пов'язано з міграцією жіночої статі », - пояснює Шевчук. Демографи кажуть, що проблема депопуляції стоїть гостро не тільки в Україні.

http://vesti-ukr.com/strana/251086-demohrafija
https://www.facenews.ua/news/2017/370808/


photo

7 серпня 2017 р.

Соціологічна служба центру Разумкова, яка провела дослідження наприкінці квітня цього року, називає цифру 20%, коли ідеться про тих, хто хотів би виїхати з України. Компанія Research & Branding Group, яка опитувала людей у червні, каже, що таких - 33%, і що за останні півроку еміграційні настрої українців не змінилися.
Але завідувач сектором міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень Олексій Позняк наголошує, що більш глибинні дослідження доводять, ці цифри не слід сприймати однозначно.
"Коли ми дізнаємося, що конкретно люди робили для того, щоб емігрувати, то з'ясовується, що переважна більшість нічого не робила. Лише мріють. Бо окрім загального бажання, є багато факторів, через які людина не реалізовує свої плани: хтось має певні обов'язки на батьківщині, хтось погано уявляє собі життя на чужині", - каже він у коментарі ВВС Україна.
"Зовнішня трудова міграція сформувалася у середині 90-х років, коли економічна ситуація в Україні була найгіршою. Усі, хто справді був доцього готовий, хто був мобільний, поїхав саме тоді. Потім обсяги трудової міграції зменшилися. Невеликий сплеск спостерігався у 2014-му,на початку бойових дій на Донбасі, і мова не лише про вихідців зі сходуУкраїни", - каже завідувач сектором міграційних досліджень Інституту демографії і соціальних досліджень Олексій Позняк.

http://www.bbc.com/ukrainian/features-40814954
http://galinfo.com.ua/news/vid_20_do_30_vidsotkiv_ukraintsiv_hochut_zalyshyty_ukrainu_266450.html


photo

4 серпня 2017 р.

4 серпня в Києві відбувся круглий стіл «Збір даних щодо паліативної допомоги в Україні та закордоном: аналіз документів» в межах проекту «Надійна статистична звітність у сфері паліативної допомоги». Проект, спрямований на розробку, апробацію, затвердження та впровадження нових форм медичної статистичної звітності, реалізує Український центр суспільних даних за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Метою заходу стало представлення звіту та отримання коментарів й зауважень експертів для вдосконалення системи обліку та статистичної звітності щодо паліативної допомоги в Україні. У роботі круглого столу взяла участь головний науковий співробітник відділу демографічного моделювання та прогнозування Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Наталія Рингач, виступ якої був присвячений аналізу потреб у паліативній допомозі, в т.ч. обумовлених постарінням населення, а також визначенню патологій та станів, які спричинюють таку потребу тощо. Цим круглим столом розпочато серію публічних консультацій стосовно індикаторів, які характеризують ситуацію, а також способів збору даних та управління ними.


photo

31 липня 2017 р.

Ще один інтерес РФ — трудові мігранти слов’янського походження. “Росія належить до числа країн, які відчувають брак населення і робочої сили. Можливо, таким чином вони хочуть поліпшити демографічну ситуацію, тим більше що зараз спостерігається зменшення трудової міграції з України в Росію і переорієнтація частини трудових мігрантів на країни Євросоюзу. Ймовірно, вони хочуть поліпшити становище тих, хто працює в РФ, щоб мотивувати їх залишатися”, — говорить завідувач сектором міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Олексій Позняк. При цьому, як і будь-яка країна, РФ зацікавлена в тому, щоб популяція зростала в першу чергу за рахунок людей, які за своїми ментальними характеристиками якомога менше відрізняються від основного населення країни, зазначає він.
Цифри російських ЗМІ, які говорять про щонайменше 2 млн українських “заробітчан” в Росії, вчений не підтверджує. “Трудових мігрантів з України в РФ ніколи не було більше ніж мільйон. Дослідження російських вчених, проведене в 2010 році, вийшло на середній показник 800 тис. осіб. Після цього ця цифра тільки зменшувалася. Думаю, зараз їх не більше ніж 500 тис.. Що стосується тих, хто виїхав з Донецького та Луганського регіонів у період активних бойових дій, то це близько одного мільйона осіб. Скільки з них повернулося назад, сказати важко. Більша частина, швидше за все, залишається в Росії”, — вважає Олексій Позняк.
Таким чином, якщо підсумувати трудових мігрантів та переселенців зі сходу України, то приріст населення Росії за рахунок українських громадян може скласти 1,5 млн осіб. Втім, більшість з цих людей вже живуть в РФ.
Що цікаво, Україна, з одного боку, як і всяка держава, зацікавлена у зростанні працездатного населення. З іншого — якщо всі заробітчани і переселенці раптом одномоментно повернуться на батьківщину, це призведе до колапсу внутрішнього ринку праці, зазначає Позняк.
Поки економічна ситуація в країні залишає бажати кращого, українці в пошуках кращої долі будуть прагнути виїхати “за бугор”. І якщо Польща і Угорщина спрощують для наших громадян процес працевлаштування, то північний сусід готовий роздавати паспорти.

https://focus.ua/country/377593/ http://news.finance.ua/ua/news/-/407455/welcome-to-russia-chym-nebezpechne-rozdavannya-rosijskyh-pasportiv-ukrayintsyam
http://vesti-ua.net/novosti/proisshestviya/41958-chem-opasna-razdacha-rossiyskih-pasportov-ukraincam.html


photo

28 липня 2017 р.

За словами провідного наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, кандидата економічних наук Лідії Ткаченко, просто підвищення пенсійного віку було б набагато зрозуміліше, ніж те, що пропонує уряд зараз.

Про це та інші підводні камені майбутньої пенсійної реформи "ОстроВ" поговорив з Лідією Ткаченко.

https://www.ostro.org/general/society/articles/529757/


photo

27 липня 2017 р.

За останніми даними, вперше в нашій країні жінки виходять заміж у 25,5 року, чоловіки -- на два роки пізніше. А якщо брати загальний показник щодо шлюбів (у тому числі й повторних), у середньому чоловіки одружуються в 31-річному віці, жінки – в 28 років, – говорить Ірина Курило, завідувач відділу досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАНУ. у коментарях виданню Експрес.

http://expres.ua/digest/2017/07/27/254379-matematyky-vyrahuvaly-formulu-poshuku-svoyeyi-polovynky-ukrayinci-trendi


photo

27 липня 2017 р.

«Єдина можливість завадити масовому відтоку фахівців, особливо молодих – це підвищення рівня життя, хоча б приблизно до такого, як у сусідніх країнах. Люди не будуть працювати тут, якщо можуть у Польщі, досить близькій за ментальністю та мовою, жити у значно кращих умовах. Додайте сюди ще досить «агресивну» політику наших сусідів у сенсі мотивування мігрантів. Ми розуміємо: якщо дитина отримає диплом європейського зразка, шансів, що вона повернеться працювати до України, небагато», – застерігає Елла Лібанова у коментарях в ефірі Радіо  Свобода.

https://www.radiosvoboda.org/a/28641592.html


photo

25 липня 2017 р.


Чому члени багатодітних сімей найбільше ризикують опинитися в категорії бідних і яка частина суспільства досить забезпечена, розповіла в інтерв'ю виданню "Деловая Столица" - економіст,
 зав. відділом досліджень життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАНУ Людмила Черенько.

http://www.dsnews.ua/economics/-lyudi-v-vozraste-45-65-let-eto-naibolee-materialno-obespechennaya-22072017220000
http://www.dsnews.ua/economics/vsegda-budut-lyudi-kotorye-zhivut-na-sotsialnoe-posobie--25072017113000


photo

27 липня 2017 р.

З першого жовтня в Україні планують підвищити пенсії. Це один з перших кроків майбутньої пенсійної реформи. Донедавна виплати нараховували за 15 різними законами. У результаті – у осіб з однаковим стажем та заробітком пенсії могли відрізнятись ледь не удвічі.
Несправедливість уряд обіцяє виправити. І вже навіть вивели формулу покращення – розмір середньої зарплати за останні три роки, помножений на індивідуальні коефіцієнти зарплати та страхового стажу.
"Маючи навіть 35 років стажу, людина із середньою зарплатою зможе отримати на момент виходу на пенсію розмір пенсії якраз оці 35% від зарплатної бази, яка буде. Це зовсім не великий розмір пенсії насправді. І це ще на момент виходу. А потім, коли пенсія буде індексуватися, як правило, вони індексуються не повною мірою. На це нема грошей, зазвичай",
– зауважила фахівчиня Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко.

http://24tv.ua/pensiyna_reforma_yak_pratsyuvatime_mehanizm_osuchasnennya_viplat_n844743


photo

18 липня 2017 р.

У України - найгірший показник в ЄС щодо перенаселення житла, що становить 55%.
 «За європейськими стандартами, кожен дорослий повинен мати окрему кімнату, сімейна пара повинна мати окрему кімнату, як і дитина з 14 років. До 14 років діти можуть жити в кімнаті удвох, якщо вони однієї статі. Також нормами передбачається наявність в квартирі вітальні - нежитлової кімнати, де збирається вся сім'я», - розповіла завідуюча відділом досліджень демографічних процесів та політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В Птухи Ірина Курило.
За даними дослідження, в Україні найгірший рівень перенаселення житла (нестача житлоплощі - ред.) - 55%. У Румунії цей відсоток становить 52, в Угорщині - 45, в Польщі - 44, в Болгарії - 43, в Хорватії - 42, в Латвії - 40, у Словаччині 39, в Литві - 28, В Греції і Італії - 27, В Чехії - 20, в Австрії і Словенії - 15, в Швеції - 11, в Португалії - 10, в Данії - 8, у Великій Британії, Франції, Фінляндії та Німеччини - 7, в Іспанії - 5 і в Бельгії - 2%.
За методологією Євростату, найбільше перенаселення житлових приміщень в Україні спостерігається в містах. Найбільше страждають сім'ї з трьома і більше дітьми - понад 90%, сім'ї з однією дитиною - трохи менше 90%, без дітей - трохи менше 50%.

http://ru.golos.ua/social_problem/perenaselenie_jilya_ukraintsev_poselyat_v_kartonnyie_korobki_3305


photo

13 липня 2017 р.

13 липня 2017 року в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України відбувся круглий стіл з обговорення результатів Національного обстеження дитячої праці 2014-2015 років, що охоплює результати модульного обстеження дитячої праці та соціологічного опитування дітей, які працювали на вулиці.
Дослідження проведені ГО «Український центр соціальних реформ» спільно з Державною службою статистики України та Центром «Соціальний моніторинг» в рамках Міжнародної програми з питань ліквідації дитячої праці (IPEC) Міжнародної організації праці (ILO).
У роботі круглого столу взяли участь Національний координатор МОП в Україні Сергій Савчук, Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба, Голова Державної служби України з питань праці Чернега Роман, директор Українського інституту соціальних досліджень імені Олександра Яременка Бондар Тетяна, Голова Професійної спілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України Андреєв Василь, заступник Голови Профспілки працівників агрокомплексу України Самосуд Світлана, заступник директора департаменту сімейної, гендерної політики та протидії торгівлі людьми Міністерства соціальної політики України Кулик Олександр, заступник директора департаменту захисту прав дітей та усиновлення Міністерства соціальної політики України Вовк Володимир, директор департаменту професійної освіти Міністерства освіти і наук України Кучинський Микола та інші.
Отримані результати і висновки дослідження представила директор ІДСД НАН України, академік НАН України Елла Лібанова.
Учасники круглого столу обговорили отримані результати дослідження та визначили основні пріоритети і напрями спільних дій з питань, пов’язаних з проблематикою дитячої праці в Україні.

 


photo

12 липня 2017 р.


Інформаційне агентство ГолосUA провело прес-конференцію на тему: «Ринок праці України: зростання безробіття і відтік робочої сили»
У прес-конференції взяли участь:

  • Лідія Ткаченко - провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ;
  • Наталя Ковалко - член Економічного дискусійного клубу;
  • Віталій Махинько-лідер українського профспілкового руху «Трудова солідарність» в Польщі;
  • Василь Воскобойников - Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування.

Рівень безробіття в Україні зростає, що штовхає на пошук роботи за кордоном. Про це на прес-конференції заявила провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Лідія Ткаченко, передає кореспондент АСН.
"Не дивлячись на те, що статистичні дані показують вихід економіки з кризи, показники безробіття все одно продовжують рости. Якщо порівнювати дані за перший квартал 2017 року з аналогічним періодом минулого року, то рівень безробіття у нас склав 10.1%, тоді як у 2016 році - 9,9%", - заявила вона.

https://www.youtube.com/watch?v=X7YaeRHgMNM
http://ru.golos.ua/uncategory/17_07_11_anons_press_konferentsii_ryinok_truda_ukrainyi_rost_bezrabotitsyi_i_ottok_r
http://asn.in.ua/ua/news/publishing/111499-bezrabotica-vytalkivaet-trudosposobnoe-naselenie-z.html
http://ru.golos.ua/ekonomika/bezrabotitsa_v_ukraine_rastet_vopreki_ojivleniyu_ekonomiki__demograf_2713


photo

11 липня 2017 р.


З нагоди відзначення Всесвітнього дня народонаселення в студії "Ранок з Культурою" телеканалу UACulture  Ірина Курило - співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи Національної академії наук України надала інтерв'ю щодо зазначеної тематики.

https://www.youtube.com/watch?v=E46MILLLPAQ


photo

11 липня 2017 р.

Рівень безробіття зріс до максимальної позначки за останні роки. За даними Держстату, у першому кварталі він становив 10,1%, або 1,8 мільйона осіб. Тоді як роком раніше - 9,9%.
Це означає, що кожен восьмий -- дев'ятий українець сьогодні не має роботи, пише газета Експрес.
- Зауважу, що паралельно знижується й рівень зайнятості, - каже Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України. - За перші три місяці року рівень зайнятості населення у віці 15 - 70 років зменшився на 0,4% і становить 55,2%, або 15,9 млн. осіб, а серед населення працездатного віку -- на 0,1 %. Це поганий сигнал й може бути свідченням того, що відбуваються якісь структурні зміни в економіці, закриваються певні підприємства й людей звільняють.

http://expres.ua/digest/2017/07/11/251660-novi-statystychni-dani-svidchat-ukrayini-suttyevo-pobilshalo-bezrobitnyh


photo

11 липня 2017 р.

Павло Шевчук провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи - надав інтерв'ю в ефірі Українского Радіо в програмі "Порядок денний". Тематика програми - Всесвітній день народонаселення.

http://www.nrcu.gov.ua/prog.html?id=389


photo

У вівторок, 11 липня, о 12:30 в Інституті Горшеніна відбулася презентація результатів соціологічного дослідження на тему: "Українське суспільство і європейські цінності", проведеного Інститутом Горшеніна в співпраці з Представництвом Фонду Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі.

Дослідження було проведено в квітні-червні 2017 року і мало на меті з'ясувати відповіді на питання, пов'язані зі сприйняттям і баченням українцями європейських цінностей:

  • які уявлення українців про європейські цінності?
  • поділяють українці основні принципи європейської спільноти?
  • як залежить уявлення про європейські цінності від регіону проживання та віку?
  • пов'язане уявлення про європейські цінності з тим, який зовнішньополітичний курс підтримує людина?
  • як формуються уявлення українців про європейські цінності?

В обговоренні взяли участь:
Маттес Бубе, директор представництва Фонду Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі.
Олексій Лещенко, віце-президент Інституту Горшеніна.
Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України.
Костянтин Матвієнко, філософ, письменник, публіцист.
Модератор - Наталія Клаунінг, директор з комунікацій Інституту Горшеніна.

https://lb.ua/news/2017/07/07/370869_institute_gorshenina_obyavyat.html


photo

6 липня 2017 р.


Людмила Черенько, завідуюча сектором дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України надала інтерв'ю телеканалау Ера в програмі "Резонанс" за темою -  “Рівень життя українців”.

http://www.eramedia.com.ua/article/264458-mi_peregnali_predstavnikv_snd__descho_pokraschili_vlasn_pokaznik/


photo

6 липня 2017 р.

В Україні, якщо парламент підтримає проект пенсійної реформи, вже з наступного року посилять вимоги для отримання мінімальної пенсії. Тим, хто має менше 15 років стажу, доведеться задовольнятися соціальною допомогою замість пенсії. Сайт "Сегодня" розібрався, що робити українцям, які не встигли заробити потрібного для пенсії в 60 років стажу.
"У законопроекті (про пенсійну реформу – ред.) на 2018-2020 роки передбачено призначення тимчасової соціальної допомоги для тих людей, які першими потрапили в коридор і мають хоча б 15 років стажу. Вони досягли 60 років, їм не вистачає стажу за новими критеріями , але вони будуть мати право отримати тимчасову допомогу – до 63 або до 65 років, а потім вони отримають вже свою звичайну пенсію за віком", – розповідає старший науковий співробітник Інституту демографії Лідія Ткаченко.
Ті, хто не напрацював і 15 років стажу, на пенсію взагалі не матимуть права. Вони можуть отримати державну соціальну допомогу. Як зазначає експерт, державна соціальна допомога для осіб, які досягли пенсійного віку, але не набули право на пенсію, зараз призначається з 63 років (на 3 роки пізніше звичайного пенсійного віку), а буде, по законопроекту, з 65 (на 5 років пізніше ).
"Чим більший у людини трудовий стаж після 2004 року, тим складніше їй буде виконати цей критерій. Тим, кому виповниться 60 років після 2027 року, потрібно буде мати вже 35 років стажу, і велика частина їхнього трудового життя пройде через систему персоніфікації ПФ", – зазначає Лідія Ткаченко.

http://ukr.segodnya.ua/economics/enews/chto-budet-s-ukraincami-kotorye-ne-uspeyut-zarabotat-35-let-stazha-posle-pensionnoy-reformy--1035423.html
http://www.dilovyi.info/shho-bude-z-ukrayintsyamy-yaki-ne-vstygnut-zarobyty-35-rokiv-stazhu-pislya-pensijnoyi-reformy/
http://newsua.one/novosti/szo-bude-z-ukraincyami-yaki-ne-vstignut-zarobiti-35-rokiv-stazhu-pislya-pensiinoi-reformi.html


photo

4 липня 2017 р.


Згідно зі свіжими даними Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, за межею бідності зараз - близько 40% українців. Наскільки ситуація краща, ніж в ОРДЛО? Хто винен в такій кількості бідних в Україні? І що чекає Україну в найближчі роки?

Елла Лібанова - директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи - надала інтерв'ю Радіо Свобода в програмі "Донбас. Реалії".

https://www.youtube.com/watch?v=-YzyM_a0Cew (з 18-ї хвилини)
https://www.youtube.com/watch?v=UmD-g8iX05A


photo

3 липня 2017 р.

За останні три роки українці збідніли в кілька разів через скорочення промислового виробництва, втрати роботи, підвищення комуналки до космічних сум і девальвації гривні в три рази. Кореспондент ГолосUA вирішила розібратися, скільки громадян зараз живуть за межею бідності, і розпитала про це директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Еллу Лібанову.Також розпитали експерта, чи допоможе пенсійна реформа вибратися з бідності українцям, які ризики вона в собі несе і чим загрожує громадянам медична реформа.

http://ru.golos.ua/ekonomika/e_libanova_za_chertoy_bednosti_jivet_okolo_40_ukraintsev_5463


photo

30 червня 2017 р.

Пенсійна реформа, яку пропонує уряд, побудована на піарі, а не реальних потребах. Про це заявляє провідний співробітник Інституту  демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України Лідія Ткаченко.
"Такая пиар-кампания по поводу законопроекта, персонализация, скажем, реформы правительства – именная привязанность пенсионной реформы, это большой политический риск. Потому что мы же понимаем, что правительства меняются, люди у власти меняются. И если эта реформа преподносится как реформа конкретного правительства, конкретного человека, это значит, что придет следующий и скажет: "Извините, это не моя реформа. Я вообще это не предлагал, я не собираюсь этого выполнять". И, например, ту же индексацию просто "зарубят", как это было у нас еще в 2013 году. Ведь в 2013 году еще заморозили индексацию пенсий".
За словами експертів, попри назву законопроекту - "Про внесення змін у деякі законодавчі акти щодо підвищення пенсій", запропоновані Кабінетом Міністрів зміни не мають жодного стосунку до розрахунків, нарахування та виплати пенсій. А підвищення закінчиться вже у жовтні цього року. Гучні лозунги, насправді, приховують жахливі наслідки, які українці відчуватимуть десятиріччями.  

http://newsnetwork.tv/movie/23739/
http://rian.com.ua/video/20170630/1025409496.html
http://rian.com.ua/interview/20170630/1025424500.html


photo

30 червня 2017 р.

В рамках реформи застарілий показник середньої зарплати, який використовувався при розрахунку вже призначених пенсій, осучаснять. Крім того, зміниться і формула, за якою розраховується розмір виплат. В результаті ті, кому ще належить вийти на “заслужений відпочинок”, отримають пенсії як мінімум на 30% менші.
У формулі розрахунку пенсії фігурує всього три показника: стаж, середня зарплата в країні і власна зарплата. Однак, залежно від того, як порахувати, при одних і тих же зарплаті і стажі розмір пенсії може значно варіюватися. Якщо проект пенсійної реформи приймуть, з наступного року українці виходитимуть на пенсію з найбільш невигідними умовами.
До 2008 року враховувалася середня зарплата за минулий рік, а за кожен рік стажу давали 1% до пенсії, після прийняли рішення замість 1% оцінювати рік стажу в 1,35% і при розрахунку пенсії враховувати показник середньої зарплати не за минулий, а за три минулі роки. З огляду на, що середня зарплата зростає з кожним роком, розмір середньої зарплати за три роки може бути в кілька разів менше, ніж розмір середньої зарплати за минулий рік.
Якщо урядову пенсійну реформу підтримає Рада, вже найближчим часом українцям при розрахунку пенсії будуть вважати 1% за рік стажу.
“Це будуть гірші умови виходу на пенсію. У 2008 році, коли один рік стажу оцінювали в 1%, то і середню зарплату брали за минулий рік, а не за три минулих роки”, – відзначає старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко.


https://politeka.net/ua/news/453517-pensionnaya-reforma-eksperty-sovetuyut-gotovitsya-k-hudshemu/
https://pogliad.ua/news/money/nova-pensiyna-reforma-robit-zhorstkishimi-vimogi-dlya-viplati-pensiy-338508
http://dnepr.info/news/kakie-pensii-budut-poluchat-ukraintsy-v-sravnenii-s-drugimi-stranami-posle-reform


photo

29 червня 2017 р.

В Україні також існує проблема з доступом до освіти для ромів. Заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Олена Макарова, стверджує, що роми найменш інтегровані у суспільство з усіх національних меншин. Низький рівень інтегрованості, високий рівень безробіття є причиною підвищеного рівня злочинності серед представників етносу. Не менш важливими і нагальними проблемами є низька освіченість, низький рівень життя, втрата рідної мови, правова незахищеність. Ромські діти як правило не залучені навіть у систему дошкільної освіти, вони не ходять до дитячих садочків, тому у школі вони відстають від своїх однолітків. Те саме стосується і середньої освіти. Необхідна мотивація для батьків ромських дітей, щоб вони відправляли їх до школи.

https://hromadskeradio.org/news/2017/06/29/osvita-dlya-romiv-yak-ce-pracyuye-v-ugorshchyni


photo

28 червня 2017 р.

В Україні за межею бідності живе приблизно половина громадян.
Про це коментарі ГолосUA повідомила директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, доктор економічних наук Елла Лібанова.
 «За межею бідності живе приблизно половина українців. Але якщо поставити поріг бідності під офіційний прожитковий мінімум, то під ним ніхто «Не проповзе». За самооцінками, за межею бідності в Україні живе близько 70% людей. Якщо говорити про реальні речі і приплюсувати ще зверху 10%, в які входять люди, що ризикують звалитися за межу бідності, то можна сказати, що 30-40% », - сказала Е.Лібанова.
 На питання, чи будуть продовжувати бідніти українці, експерт відповіла, що не бачить для цього підстав.
 «Не бачу для цього підстав, якщо не трапиться нічого кардинального. Хоча в Україні і спостерігається серйозний спад промисловості, до якого не можна ставитися легковажно, але ситуація ще не на стільки критична», - резюмувала Е.Лібанова.
Нагадаємо, за словами постійного представника програми розвитку ООН в Україні Нілу Уокера, за межею бідності живе 60% населення України.

http://ru.golos.ua/social_problem/za_chertoy_bednosti_jivet_okolo_40_ukraintsev__ekspert_2279
https://regnum.ru/news/society/2294013.html


photo

22 червня 2017 р.
У медіа груп ГолосUA відбулася прес-конференція на тему: «Зубожіння українців триває: яке майбутнє чекає нашу країну?»
У прес-конференції взяли участь:
-Елла Лібанова - директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України,
- Ольга Балакірєва - соціолог,
-Олександр Охрименко - економіст,
- Сергій Белашко - політолог.

http://newsvideo.su/video/7104128


photo

28 червня 2017 р. у м. Києві відбувся захід Міжнародного Академічного Рейтингу “Золота Фортуна” – церемонія вшанування заслуг видатних особистостей та організацій світу. «Золота Фортуна» – це об’єктивна оцінка праці видатних особистостей і трудових колективів. Рейтинг називає тих, хто творить завтрашній день України.
Обранці Рейтингу – це люди, які заслуговують найвищої шани та відзнаки за свої досягнення у найрізноманітніших сферах діяльності: науці, промисловості, культурі, освіті тощо. МАРТІС «Золота Фортуна» проводить урочисті акції, метою яких є відзначення тих людей, котрі творчою працею, завзяттям, наполегливістю зробили вагомий внесок у зміцнення Української держави та здобули суспільне визнання.
Серед лауреатів премії наш колега, професор, доктор економічних наук, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач відділу Інституту Валерій Миколайович Новіков, якого нагороджено дипломом Міжнародної Академії рейтингових технологій і соціології “Золота Фортуна”.


photo

У 24 випуску газети «Дзеркало тижня» (24-30 червня 2017 року) вийшла друком стаття провідного наукового співробітника сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення, кандидата економічних наук Ірини Новак «Заподіяння шкоди «у визначених межах». Чому вкрай важливо переглянути засади професійної безпеки».

https://dt.ua/macrolevel/zapodiyannya-shkodi-u-viznachenih-mezhah-246486_.html


photo

22 червня 2017 р. в приміщенні Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України відбулося засідання круглого столу: «Житлова проблема та демографічна криза: чи є взаємозв’язок?».
Організатори заходу: Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву та Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.
Під час заходу обговорювалася демографічна криза та проблеми забезпечення житлом українців, як одного з основних факторів погіршення демографічної ситуації в Україні, необхідності соціального захисту таких категорій громадян, як молодь, внутрішньо переміщені особи та учасники антитерористичної операції в частині вирішення їх житлового питання.

Докладніше


photo

21.06.2017 р. у конференц-залі Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України відбулася презчервняентація проекту Концепції створення державної системи захисту критичної інфраструктури України та результатів її експертної оцінки (головувала академік НАН України Е.М. Лібанова)
У презентації взяли участь представники: сторони-розробника Концепції, НАН України, Мінекономрозвитку, Національного інституту стратегічних досліджень, Інституту законодавства Верховної Ради України, СБУ.
З доповіддю виступила Т.І. Єфименко, проф., д.е.н., член-кор. НАНУ, президент ДННУ «Академія фінансового управління» (презентація).


photo

15.06.2017

Чому накопичувальний рівень не запустили і коли він може заробити.

Як пояснили в Міністерстві соціальної політики, згідно з чинним законодавством, запустити накопичувальний фонд повинні тільки після ліквідації дефіциту Пенсійного фонду. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман припускає, що ліквідувати дефіцит можна тільки в 2024-му. Тоді і може повноцінно запрацювати накопичувальний рівень. В цьому році в бюджеті ПФ передбачений дефіцит в розмірі 141 мільярда гривень.
За словами старшого наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень Лідії Ткаченко, якби в Україні запустили державний обов'язковий накопичувальний рівень, всі ризики довелося б брати на себе державі. А з урахуванням того, що в Україні відсутній фондовий ринок і об'єктів для інвестицій, які могли б не тільки компенсувати інфляцію, але і примножити зібрані кошти, не так вже й багато, ризиків у цій сфері досить багато. «Проблема другого рівня, чому МВФ не рекомендував його вводити - щоб держава не брала на себе додаткові зобов'язання», - розповідає Ткаченко.
При цьому міністр соцполітики Андрій Рева нагадав: в 2015-му рівень інфляції був вище 40%. «Ви можете назвати структури в Україні, які здатні 20 років давати хоча б 2% над рівнем інфляції сьогодні? Нікуди вкладати. Навіть якщо гроші ми з вами гіпотетично знайшли, але вкладати їх в країні нікуди.
У ПФ кажуть: з моменту прийняття рішення про запуск накопичувального рівня і до реалізації цього рішення повинно пройти як мінімум півтора року. «У нас в законі другий рівень прописаний давно, але там немає ніяких дат. В законопроектах були дати, але законопроекти так і залишилися законопроектами. Були заяви, що в цьому році накопичувальний рівень запуститься, більше ніхто про це не згадує. Я вже не кажу, що там має бути підготовча робота, створена інфраструктура, повинен бути сформований накопичувальний рівень », - пояснює Лідія Ткаченко.

http://hrliga.com/index.php?module=news&op=view&id=16427


photo

14.06.2017

Люби вічно! Подружня вірність продовжує життя чоловіка на 12 років 14.06.2017 18:43 Люби вічно! Подружня вірність продовжує життя чоловіка на 12 років Такий висновок озвучили американські вчені. У своєму дослідженні фахівці виявили, що чоловіки, які мають інтимний зв'язок тільки зі супутницею життя, рідше мають проблеми зі серцем, і живуть довше на 12 років. Експерти пояснюють це тим, що сексуальне життя з постійним партнером стимулює вироблення великої кількості тестостерону, а також знижує ризик розвитку депресії, покращує роботу серця, призводить до підвищення стійкості до стресових ситуацій. -- Статистичні дані також підтверджують, що одружені чоловіки живуть довше, ніж розлучені або самотні, -- каже Ірина Курило, завідувач відділу досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАНУ. -- Зокрема, вони рідше скоюють самогубство, частіше ходять до лікарів та регулярно проходять профілактичні медогляди. Крім того, чоловік-сім'янин рідше вживає cпиртне та краще стежить за своїм здоров'ям.

http://expres.ua/news/2017/06/14/247395-lyuby-vichno-podruzhnya-virnist-prodovzhuye-zhyttya-cholovika-12-rokiv


photo

15.06.2017

Соціальна нерівність — одне з найбільш суперечливих та стійких явищ у суспільстві, яке нерозривно пов'язане з розвитком економіки в цілому. З цим явищем в тій чи іншій мірі стикалися практично усі країни світу. Саме наростання соціальної нерівності вело до критичної напруги у суспільстві і часто ставало каталізатором багатьох драматичних та революційних подій. Іноді це призводило до позитивних змін та розвитку у подальшому більш збалансованих економічних відносин, а іноді — до «експропріації награбованого», диктатурі та знищенню «ворожих класів». У будь-якому випадку, наростання соціальної нерівності завжди вимагало від влади прийняття критичних рішень. А у «правих» та «лівих» на це завжди були різні погляди… Україна проходить свій драматичний шлях розвитку, а економіка країни вимагає своїх рішень. Якими ж вони повинні бути та чи можливий баланс?
Відповіді на всі ці запитання спробують надати у зустрічі "Соціальна нерівність - двигун чи гальмо прогресу?" з автором та засновником Вільна Академія Змін - Misha Feldman 
Учасники:
Ella Libanova — доктор економічних наук, науковець у галузі соціоекономіки та демографії, директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Vladimir Dubrovskiy — старший економіст центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна»; спецiалiзується у питаннях політичної та інституційної економіки; приймав участь у написанні “Меморандуму Розвитку Країни” для Свiтового Банку, автор декiлькох книг та дослiджень з питань трансформації в Українi. 

http://kiev.carpediem.cd/events/3814718-socialna-nerivnist-dvigun-chi-galmo-progresu-at-art-hub/


photo

08.06.2017

Експерти очікують, що з наданням Україні безвізового режиму кількість вимушених трудових мігрантів зросте, особливо до країн Вишеградської четвірки: Польщі, Чехії, Угорщини і Словаччини. Причинами є, з одного боку, сформовані контакти із заробітчанами, зокрема у соціальних мережах (все більше громадян шукають роботу саме так), і завдяки діяльності громадських організацій, створених мігрантами. З іншого боку, впливають географічна та культурна близькість. Посприяла цьому і кампанія з легалізації трудових мігрантів у країнах Євросоюзу.
Серед тенденцій трудової міграції останніх трьох років — збільшення кількості молоді, яка хоче працювати і вчитися у країнах ЄС, та збільшення кількості високоосвічених мігрантів, наголошують фахівці. Це тривожний «дзвінок», адже трудовий потенціал України через демографічну кризу знижується. Ще одна яскрава тенденція     — переорієнтація вимушених трудових мігрантів із Росії на країни Євросоюзу.
«Сучасні тренди трудової міграції українців проявляються в тому, що хвиля міграції охопила всю країну. Якщо раніше більш активною була Західна Україна, то сьогодні цей рівень там не нижчий, ніж у всіх регіонах, у тому числі в Києві. Бо з початком економічної кризи для багатьох киян робота в столиці перестала бути гарантом того рівня добробуту, який був до 2014 року», — пояснює Олексій ПОЗНЯК, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України.

http://m.day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/hvylya-migraciyi-ohopyla-krayinu


photo

07.06.2017

У Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему: "Пріоритетність додержання страхових засад при реформуванні пенсійної системи"
Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд, відкриваючи парламентські слухання, зазначила: «Ми всі усвідомлюємо, що оцінити державу можна по тому, скільки держава інвестує, як вона ставиться до освіти і до тих, хто вже не можуть себе забезпечувати, тобто до людей пенсійного віку, до людей з вадами здоров’я, тобто ті, хто потребує захисту» 
У парламентських слуханнях взяли участь народні депутати, представники державних органів влади, вчені та експерти у сфері пенсійного забезпечення, активісти громадських організацій, правозахисники.
Учасники слухань окреслили широке коло питань, а також наголошували на необхідності ретельно підготуватися до проведення пенсійної реформи.
Учасники парламентських слухань, зокрема, відзначили, що пенсійне страхування як самостійний вид соціального страхування було запроваджене Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, ухваленими 1998 року.
З доповіддю про пенсійну реформу виступила й Лідія Ткаченко - провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України

http://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/Parlamentski_slukhannya/145686.html


photo

07.06.2017

З 2010 року ситуація в Україні змінилася кардинально. Значить, змінитися повинні і методики, і технічні способи обробки інформації. Днями мер Києва оголосив про необхідність провести перепис населення в столиці. Це може бути цікавий експеримент і проба методик спілкування з громадянами.
- Україна - це країна, яка не завершила демографічний перехід до сучасного типу демографічного відтворення, - вважає директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова. - Сучасний тип передбачає низьку народжуваність і низьку смертність. У нас низька народжуваність, але, на жаль, ще далеко не низька смертність. Ми відстаємо від розвинених країн за тривалістю життя на 10-12 років. Якщо говорити про чоловіків, то відставання становить 14-15 років.
В Україні ризик померти до 60 років один з найвищих в Європі. При цьому в середньому в країнах ЄС живуть на 13 років довше. І біологічно, впевнені вчені, ми нічим не відрізняємося від, наприклад, німців. Головна причина «короткого» життя в Україні - саморуйнівна поведінка.
За минулий рік тільки за офіційними даними кількість українців скоротилася на 180 тисяч осіб (різниця між народжуваністю і смертністю). Це більше, ніж все населення Ужгорода. Журналісти з'ясували, чому і як вимирають українці.
Всього в Україні 12 мільйонів пенсіонерів, з них 7,5 мільйонів це жінки. У всьому світі чоловіки живуть менше: так влаштована людина, пояснює заввідділом досліджень демографічних процесів та демографічної політики Ірина Курило. Жіночий організм витриваліший, він легше переносить стреси. Біологічно нормальна різниця в тривалості життя - від двох до п'яти років. В Україні ж чоловіки живуть майже на десять років менше, ніж жінки.
Очікувана тривалість життя українця - 66,3, а українки - 76,1 року, говориться в даних Державної служби статистики. Ризик для чоловіка померти у віці до 60 років - 40%, в той час як в Швейцарії не доживають до 60 років всього 8% чоловіків. Це означає, що з 100 народжених хлопчиків в Україні до пенсії доживуть тільки 60, а в Швейцарії - 92.
«Особливо небезпечний відрізок життя від 40 до 60 років. Це просто національна катастрофа, при цьому ситуація абсолютно не змінюється з 1985-го », - розповіла головний демограф країни Елла Лібанова.



http://timeua.info/post/obshestvo/nas-davno-pora-perepisat---07878.html

photo

07.06.2017

З 2016 року в Україні померло на 184,3 тисячі громадян більше, ніж народилося. І така тенденція має місце протягом останніх десятиліть, що загрожує фізичним вимиранням населення України, інформують Економічні Вісті.
Таким чином, понад чверть століття населення України скорочується, в останні роки - майже на 200 тисяч в рік. Словом, в наявності депопуляція, простіше кажучи, повзуче зникнення населення України.
Перш за все, це відбувається через низьку народжуваність. Директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова в своїх коментарях в ЗМІ пояснює це так: «Щоб покоління дітей замінило покоління батьків, з урахуванням дитячої смертності, 100 жінок повинні народжувати 213-215 дітей, а більшість сімей - мати по три дитини. А в 2001-му було 108 дітей на 100 жінок - пік самої низької народжуваності. При сприятливому збігу обставин можна розраховувати на деяке зростання, скажімо, до 170-180 дітей на 100 жінок через 10-15 років. Але не більше".
Таким чином, очікувати зростання населення за рахунок збільшення народжуваності в доступному для огляду майбутньому не слід. Максимум на що можна розраховувати - це деяке зростання народжуваності і, відповідно, скорочення темпів спаду населення.



http://eizvestia.com/society/full/706-naselenie-ukrainy-mozhet-ischeznut-s-lica-zemli

photo

05.06.2017

Провідний науковий співробітник відділу досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, кандидат економічних наук Ірина Новак прокоментувала соціально-економічні наслідки зміни кількості вихідних і святкових днів для випуску новин «Сегодня» ТРК Україна.

Сегодня - повний випуск за 05.06.2017 19:00

http://newsvideo.su/video/6931198 сюжет «Выходные и праздники», 36 хвилина.


photo

02.06.2017

Уряд пропонує переглянути пенсії, розміри яких не змінювали останні п'ять років. Такий перегляд, або "осучаснення", передбачає зміни показника середньої зарплати по Україні, який застосовують при обчисленні пенсії. Середня зарплата зростає щороку, але останнє "осучаснення" пенсій проводили в 2012 році - із застосуванням показника середньої зарплати аж за 2007 рік. Як результат - значна кількість людей зараз отримує лише мінімальну пенсію, а розміри виплат залежно від року призначення відрізняються іноді більш ніж в три рази", - пише Гройсман, і зазначає, що уряд має намір проводити індексацію і підвищення пенсій щороку, у міру зростання середньої зарплати в Україні.
Але експерти і до цієї ідеї ставляться неоднозначно.
Експерт по пенсійній реформі, провідний співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України Лідія Ткаченко надала свої коментарі з цього питання в інтерв'ю видавництву Страна.UA

https://strana.ua/articles/analysis/73937-pensionnaya-reforma-v-ukraine.html


photo

31.05.2017

30-31 травня 2017 року за ініціативи Федерації профспілок України та сприяння Європейської комісії у рамках залучення інструменту технічної допомоги та обміну інформацією (TAIEX) у Києві відбувся міжнародний семінар на тему: «Методологія визначення прожиткового мінімуму», в якому взяли участьпредставники територіальних профоб’єднань та всеукраїнських профспілок, центральних органів виконавчої влади України, експерти з Ірландії, Польщі, Угорщини.
З доповіддю «Актуальні проблеми визначення та застосування прожиткового мінімуму в Україні» виступила Людмила Черенько, кандидат економічних наук, завідувач сектору досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.
Напрацювання пропозиції учасників семінару з удосконалення методики розрахунку та застосування прожиткового мінімуму в Україні відбувалося в робочих групах, модераторами яких виступили в.о. Секретаря Національної тристоронньої соціально-економічної ради Олена Степаненко, завідувач сектору досліджень рівня життя населення, кандидат економічних наук Людмила Черенько, та провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення, кандидат економічних наук Ірина Новак.
Участь у роботі семінару взяли працівники сектору досліджень рівня життя населення старший науковий співробітник, кандидат економічних наук, Олександр Васильєв та молодший науковий співробітник Анна Реут.
Після ознайомлення сторін соціального діалогу з передовою практикою розрахунку прожиткового мінімуму у державах-членах ЄС будуть розроблені рекомендації щодо вдосконалення методології розрахунку та застосування прожиткового мінімуму в Україні.


photo

31.05.2017

Кількість ВПО останнім часом стабілізувалася і навіть трохи зменшилася, зазначила старший співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Ганна Гвелесіані. Вона повідомила, що найбільш інтенсивно з непідконтрольних територій виїжджали люди з вищою і незакінченою вищою освітою і сім'ї з дітьми.
Вона навела цифри: близько 66% переселенців проживають в орендованому житлі, при цьому квартири коштують дорого, а їх якість і комфорт - на низькому рівні. 23% ВПО змушені економити навіть на їжі, 46% вистачає коштів тільки на їжу. І тільки 20% можуть задовольнити всі свої нагальні потреби.
Працюють близько 40% тих, хто переїхав, тоді як раніше, в минулих місцях проживання, працювало - 60%.

http://rian.com.ua/analytics/20170531/1024541027.html
https://www.youtube.com/watch?v=l5T_2Xrv3Fc 


photo

30.05.2017


В прес-центрі РІА Новини України відбулася прес-конференція "Внутрішньо переміщені особи. Хто може вирішити їхні проблеми?"
Україна опинилася на 9 місці в числі країн з найбільшою кількістю внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Про це йдеться в новому звіті Центру моніторингу внутрішніх переміщень (IDMC) і Норвезького комітету з питань біженців (NRC). На відміну від біженців, які шукають притулок в інших країнах, внутрішньо переміщені особи залишаються в своїй власній країні і не можуть претендувати на міжнародний захист. За словами генерального секретаря NRC Яна Егеланд, число внутрішньо переміщених осіб зараз перевершує число біженців, і це питання необхідно повернути в міжнародний порядок. Незважаючи на те що єдиних точних даних про кількість переселенців в Україні немає, всього в Україні нарахували понад 1,6 млн ВПЛ, йдеться в звіті Центру моніторингу. За даними звіту за минулий рік свої будинки через військовий конфлікт на Донбасі покинули 109 тис. Чоловік. Згідно з опитуванням, проведеним в 2016 році Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), не збирається повертатися назад майже половина переселенців - 48%, ще 16% не змогли відповісти на це питання. Однак є і протилежна тенденція. Відсутність житла, зрослі платежі за комуналку, призводить до того, що переселенці почали повертатися додому, хоча обставини, що змусили їх покинути рідні міста нікуди не поділися.
Найбільшою проблемою для ВПО є житло, а точніше - його відсутність. Згідно з комплексною державною програмою підтримки переселенців, одним із завдань на 2016-2017 рік є забезпечення права цих громадян на житло. Однак це право існує лише на папері. Рік тому вступили в силу зміни до закону про ВПО, але проблеми переселенців не зникли.
Експерти прес-конференції:
Ольга Балакірєва, голова правління Українського інституту соціальних досліджень ім. Олександра Яременка
Анна Гвелесіані, старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України
Андрій Павловський, експерт з питань соціальної політики, депутат ВР VI і VII скликань
Геннадій Кобзар, член ініціативної групи "Комітет вимушених переселенців"

РІА Новини України: http://rian.com.ua/press/20170529/1024464251.html


photo

26.05.2017

Минулого тижня уряд офіційно проголосив новий етап реформування пенсійної системи. Однак повний текст відповідного законопроекту поки не оприлюднений, а з інформаційних матеріалів, розміщених на урядовому порталі, складається враження, що головне в цій реформі — непідвищення пенсійного віку. Велика кількість слайдів і листівок із зображенням літніх людей ще більше дезорієнтує, оскільки зазвичай об'єктом пенсійних реформ є населення працездатного віку (впливати потрібно саме на їхню економічну поведінку), а стосовно літніх людей у суспільства лише одне зобов'язання — забезпечувати належний рівень пенсійних виплат. В очікуванні публікації тексту законопроекту хочемо привернути увагу до більш загального питання: чи має майбутнє наша страхова "солідарна" пенсійна система, адже новий етап реформування викликав нову хвилю критики на її адресу, мовляв, скільки вже реформували, а вона нормально не працює.
Про це та багато іншого у своїй статті "Солідарна пенсійна система: про справжні чинники неефективності" в газеті "Дзеркало тижня" розповіла Лідія Ткаченко - провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. кандидат економічних наук.


https://gazeta.dt.ua/macrolevel/solidarna-pensiyna-sistema-pro-spravzhni-chinniki-neefektivnosti-243686_.html


23.05.2017


З 11 червня українці зможуть їздити в Європу без віз, але тільки при наявності біометричного паспорта і максимум на 90 днів протягом півроку. У той же час безвіз не дає права на працевлаштування, для цього потрібно оформити робочу візу.
За даними Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України станом на 2016 рік  - 2.3 млн громадян України виїхали за кордон на заробітки.
«Серед трудових мігрантів зросла частка молоді і людей високого освітнього рівня і відбулася переорієнтація мігрантів з Росії в країни ЄС», - зазначив заввідділом міграційних досліджень інституту Олексій Позняк.

http://asn.in.ua/ru/news/publishing/103225-kak-ukraincam-legalno-trudoustroitsja-v-es-i-kak-v.html


23.05.2017


Після тривалої підготовки, Трудовий кодекс все-таки з'явився. Новий варіант документа містить в собі 368 статей. Профільний парламентський комітет цю редакцію Трудового кодексу підтримав і тепер рекомендує Верховній Раді прийняти його.
Критики Трудового кодексу стверджують, що він не зміцнить позиції ні роботодавців, ні найманих працівників. Є також думка, що новий Трудовий кодекс поверне в Україну кріпацтво.
Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України - розповіла про переваги і недоліки майбутнього закону на Першому діловому каналі у програмі Акцент.

https://www.youtube-nocookie.com/watch?v=w5Bgz1pD-Zc


23.05.2017


Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, к.е.н. прийняла участь у програмі "Аргумент День" на радіо Ера Фм та надала коментарі щодо пенсійної реформи.

http://www.eramedia.com.ua/article/261525-argument_den_zvt_genprokurora_scho_da_zakon_yakost_harchovih_pro/


23.05.2017


Уже втретє за останні чотирнадцять років в Україні наважилися на пенсійну реформу.
Вперше це відбулося у 2004 році, коли було взято курс на створення страхової пенсійної системи.
Вдруге — у 2011-му, коли зазіхнули на пенсійний вік для жінок і збільшили розмір страхового внеску.
Нині знову йдеться про черговий і рішучий наступ на пенсійні негаразди — уряд підготував відповідний законопроект. 
Яким він буде в підсумку — побачимо. Дискусії щодо новацій тривають, і останнє слово скажуть народні депутати, проголосувавши або відхиливши пропозиції уряду.
Експерт—директор Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук, академік Елла Лібанова розтавила всі крапки. 


http://www.umoloda.kiev.ua/number/3162/188/111825/

21.05.2017

Уряд оголосив про початок масштабної пенсійної реформи в Україні.

В Україні діє солідарна пенсійна система. Це тоді, коли є один великий мішок, у який всі працівники країни вкидають певну суму із зароблених грошей, а держава намагається розподілити їх між усіма пенсіонерами. Задум змін такий - коли постарієте ви і опинитесь по той бік мішка, уже вам усі працівники забезпечуватимуть старість.
І соціалістична система добре працювала десь до 1980 років, поки четверо молодих годували одного пенсіонера. Катастрофа почалася тоді, коли це співвідношення почало змінюватись. Сьогодні воно апокаліптичне - 10,5 мільйонів платників податків сплачуюють внески, які одразу роздають 12 мільйонам пенсіонерів. Ще трохи і один працівник буде утримувати двох непрацюючих. За такої динаміки останніми, хто отримає пенсію з солідарної системи, стане нинішнє покоління 35-річних. 
Реформа має прибрати зрівнялівку. Тобто розмір пенсії залежатиме від стажу і заробітку. І це головна зміна.
Так, сьогодні, аби вийти на заслужений відпочинок, жінки мають працювати до 58 років, чоловіки до 60. Консультанти з МФВ пропонували підвищити пенсійний вік для всіх до 63 років. І логіка в цьому є, стверджує кандидат наук інституту демографії Лідія Ткаченко. "Якщо два з половиною роки помножити на 20 місяців і помножити на 1750 грн. Виходить 52 500. Це економія на одній жінці. А тепер на 70 тисяч помножте. Виходить 3,5 мільярди гривень щороку", - підрахувала провідний співробітник Інституту демографії Лідія Ткаченко. 

https://tsn.ua/politika/scho-slid-znati-pro-pensiynu-reformu-molodi-radyat-uzhe-sogodni-cikavitisya-svoyim-stazhem-932903.html


22.05.2017


Провідний спеціаліст Інституту демографії Лідія Ткаченко надала інтерв'ю в програмі Євгена Кисельова.

Експерт надала інформацію про демографічну ситуацію в країні, особливості реформування пенсійної системи та зміни рівня життя пенсіонерів, підвищення пенсійного віку та пояснила чому в нашій країні такі низькі пенсії.

https://www.youtube-nocookie.com/watch?v=QrfimL3oaa8
https://prm.global/old_news/lidiya-tkachenko-chto-nuzhno-menyat-v-pensionnoj-sisteme-nashej-strany/


21.05.2017

Уряд оголосив про початок масштабної пенсійної реформи в Україні.

В Україні діє солідарна пенсійна система. Це тоді, коли є один великий мішок, у який всі працівники країни вкидають певну суму із зароблених грошей, а держава намагається розподілити їх між усіма пенсіонерами. Задум змін такий - коли постарієте ви і опинитесь по той бік мішка, уже вам усі працівники забезпечуватимуть старість.
І соціалістична система добре працювала десь до 1980 років, поки четверо молодих годували одного пенсіонера. Катастрофа почалася тоді, коли це співвідношення почало змінюватись. Сьогодні воно апокаліптичне - 10,5 мільйонів платників податків сплачуюють внески, які одразу роздають 12 мільйонам пенсіонерів. Ще трохи і один працівник буде утримувати двох непрацюючих. За такої динаміки останніми, хто отримає пенсію з солідарної системи, стане нинішнє покоління 35-річних. 
Реформа має прибрати зрівнялівку. Тобто розмір пенсії залежатиме від стажу і заробітку. І це головна зміна.
Так, сьогодні, аби вийти на заслужений відпочинок, жінки мають працювати до 58 років, чоловіки до 60. Консультанти з МФВ пропонували підвищити пенсійний вік для всіх до 63 років. І логіка в цьому є, стверджує кандидат наук інституту демографії Лідія Ткаченко. "Якщо два з половиною роки помножити на 20 місяців і помножити на 1750 грн. Виходить 52 500. Це економія на одній жінці. А тепер на 70 тисяч помножте. Виходить 3,5 мільярди гривень щороку", - підрахувала провідний співробітник Інституту демографії Лідія Ткаченко. 

https://tsn.ua/politika/scho-slid-znati-pro-pensiynu-reformu-molodi-radyat-uzhe-sogodni-cikavitisya-svoyim-stazhem-932903.html


21.05.2017

Понад чверть століття населення України скорочується, в останні роки - майже на 200 тисяч в рік. Словом, в наявності депопуляція, простіше кажучи, повзуче зникнення населення України.
Перш за все, це відбувається через низьку народжуваність. Директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Елла Лібанова в своїх коментарях в ЗМІ пояснює це так: "Для того щоб покоління дітей замінило покоління батьків, з урахуванням дитячої смертності, 100 жінок повинні народжувати 213-215 дітей, а більшість сімей - мати по три дитини. А в 2001 було 108 дітей на 100 жінок - пік самої низької народжуваності. При сприятливому збігу обставин можна розраховувати на деяке зростання, скажімо, до 170-180 дітей на 100 жінок через 10-15 років. Але не більше ".
Що ж стосується зниження народжуваності через соціально-психологічні умови в суспільстві, то демограф Елла Лібанова так характеризує цю проблему: "Молоді сім'ї мають високий рівень освіти, доступ до сучасної контрацепції, націлені на високі стандарти розвитку дітей і самі сформувалися в одно-дводітних сім'ях. Такі пари не будуть масово народжувати ".
Говорячи про шляхи збільшення народжуваності, Лібанова пропонує: "Можливі непрямі грошові допомоги, наприклад погашення державою кредиту, взятого сім'єю на житло. Або розвиток системи дитячих садків для дітей до 3-х років. Розвиток форм зайнятості, орієнтованих на батьків маленьких дітей, причому не тільки на матерів, а й на батьків ".

http://rian.com.ua/analytics/20170521/1024234531.html 


21.05.2017

У Кабінеті міністрів прийняли рішення не скорочувати, а збільшити страховий стаж. Уже в 2018 для отримання пенсії потрібно мати як мінімум 25 років страхового стажу, а в 2028-м - 35 років. Підрахунки про те, скільки ж українців в результаті нововведення зможуть вийти на пенсію вчасно, в уряді змінили. Так, в презентації Кабміну йдеться про те, що в 2028 році в 60 років на пенсію зможуть вийти тільки приблизно половина українців пенсійного віку. 40% вийдуть на заслужений відпочинок в 63 роки, 5% - в 65 років.
"За нашими розрахунками, від 500 до 700 тисяч українців будуть виходити на пенсію пізніше 60 років. Це приблизно до 2/3 від усіх українців, які виходять на пенсію", - розповідає старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко. За словами експерта, фактично чиновники збільшили вік виходу на пенсію для великої кількості українців. "Я все-таки думаю, що було б правильніше збільшити пенсійний вік, а не страховий стаж. Багато людей не знають, як рахується пенсія і який у них страховий стаж, не розуміють, від чого залежить розмір пенсії", - розповідає вчений.

https://www.facenews.ua/news/2017/361467/ 


17.05.2017

17 травня відбулася прес-конференція на тему: "Українська вимушена та трудова міграція до країн ЄС - поточна ситуація та потенціал". 
Організатор: ГО "Європа без бар'єрів".
Учасники: Ірина Сушко - виконавчий директор ГО "Європа без бар'єрів"; Катерина Кульчицька - аналітик ГО "Європа без бар'єрів"; Марта Ярошевич - доктор філософії, дослідниця (Польща); Душан Дрбохлав -  доктор філософії, дослідник (Чехія); Анастасія Фетісова - аналітик з питань міграції центру CEDOS; Сергій Кравченко - заступник Голови Державної служби зайнятості України; Олексій Позняк - к.е.н., зав. відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень ім.М.В.Птухи НАН України.


https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/2226754-vimusena-ta-trudova-migracia-ukrainciv-do-krain-es-potocna-situacia-ta-perspektivi.html


14.05.2017

Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії України, завідувач відділу демографічного моделювання та прогнозування підтвердив Укрінформу, що на нараді у віце-прем’єра Розенка розглядалось питання проведення перепису у 2018 році.
Але для організації всеукраїнського перепису населення – це занадто стислі строки, каже експерт.
«По-перше, для виділення коштів потрібно переглядати нинішній бюджет, по-друге, прискорювати саму процедуру підготовки до його проведення. Адже облік переселенців потребує особливого підходу, додаткових грошей та часу. Перепис населення, взагалі, найскладніша процедура в організації державного управління. Для його проведення необхідно залучити 300–400 тисяч людей, яких потрібно додатково навчити», - зазначає Олександр Гладун. 


https://www.ar25.org/article/skilky-nas-zalyshylos-dlya-kogos-ce-nezruchne-zapytannya-perepys-vidkladayetsya.html


12.05.2017

Академік, директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Елла Лібанова і Євген Кисільов говорили про: Доктрині збалансованого розвитку "Україна-2030"; кількісних показниках населення і безробітних в Україні; тіньовій економіці і корупції в школах; соціальному песимізмі, тривалості життя українців.


https://www.youtube-nocookie.com/watch?v=FNk7lrauOdU


12.05.2017

Цієї неділі, 14 травня, світ відзначає День матері. Це свято родом зі Штатів. Офіційно святкування Дня матері було започатковано більше 100 років тому, але в Україні його почали відзначати лише з 2000 року.
В Україні матір вважається берегинею родини. На жінку традиційно покладені функції підтримання домашнього затишку і виховання дітей.
Проте разом зі світом, який змінюється, розширюється і сфера "компетенції" матері. Все більше жінок бажають присвячувати свій час будуванню кар'єри і самореалізації. Відтак часто українкам доводиться жити за виснажливим графіком або навіть відкладати народження дітей.
Ірина Курило, завідувач відділу досліджень демографічних процесів Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ, в інтерв'ю ТСН.ua розповіла, як стреси сучасного світу змінюють портрет української мами.

Більше читайте тут: https://tsn.ua/interview/zhittya-suchasnoyi-mami-chasto-na-mezhi-fizichnih-i-psihologichnih-mozhlivostey-928245.html


11.05.2017

Все про пенсійну реформу розказали в програмі "Про політику"Микола Шамбір, заступник Міністра соціальної політики України та Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України.

http://ru.espreso.tv/video/246963 http://espreso.tv/news/2017/05/11/vse_pro_pensiynu_reformu_u_quotpro_politykuquot_o_2000


04.05.2017

04.05.2017 у Києві за сприяння CEO-Club проходила зустріч представників ділових та медійних кіл з Еллою Лібановою, директором Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України. Пані Лібанова представила аудиторії результати власних досліджень, що стосуються проблеми нерівності у сучасному соціумі.
Ця тема викликала широкий резонанс серед присутніх, оскільки спробам її розв'язання в останні роки присвячується багато праць західних – а тепер уже й вітчизняних – економістів, політиків, науковців. Особливої ваги ці спостереження набувають з огляду на нинішній український контекст.
Третій рік протистояння Москви і Києва через анексію Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі посилив нерівність в Україні. Як проявляється національна специфіка цієї проблеми, актуальної для всього світу?
Чому прихід молодих політиків у систему державної влади України лише маскує боротьбу з корупцією, але не викорінює її? У чому негативна унікальність української практики субсидування оплати житлово-комунальних послуг населенням? Найцікавіші фрагменти виступу Елли Лібанової з відповідями на ці та інші питання Mind пропонує до уваги своїм читачам.

 

http://mind.kiev.ua/openmind/20171721-chomu-vlada-zacikavlena-v-zberezhenni-bidnosti-sered-naselennya


26.04.2017

26 квітня 2017 на базі Київського національного торговельно-економічного університету (Зала засідань Вченої ради) було проведено Всеукраїнський круглий стіл на тему: «Соціально-економічні наслідки втрат від дорожньо-транспортних пригод». Організаторами заходу виступили: Київський національний торговельно-економічний університет; Науково-дослідний інститут праці і зайнятості населення Мінсоцполітики і НАН України спільно з Бюро соціальних і політичних розробок.

З вітальним словом до учасників круглого столу звернулися: Сергій Пирожков, завідувач кафедри статистики та економетрії Київського національного торговельно-економічного університету, віце-президент НАН України, Голова секції суспільних і гуманітарних наук НАН України; Таміла  Ларіна, помічник народного депутата України Денісової Л. Л.

З основними доповідями виступили: Микола Горбаха, представник секретаріату комітету Верховної Ради України з питань транспорту «Державна політика у сфері безпеки дорожнього руху: основні напрямки»; Михайло Берлін, директор Науково-дослідного інституту економічних і управлінських проблем безпеки дорожнього руху, голова Наглядової ради Національного Партнерства з безпеки дорожнього руху к. е. н. «Соціальні та економічні наслідки недооцінки людського життя»; Віктор Черній, директор комунального підприємства «Київдорсервіс» «Роль органів місцевого самоврядування у системі управління безпекою дорожнього руху»; Арсеній Хабутдінов, завідувач відділу безпеки на транспорті Державного підприємства «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут» Міністерства інфраструктури України. «Особливості практичного розрахунку соціально-економічних збитків від ДТП»; Леонід Ільчук, заступник директора НДІ ПЗН Мінсоцполітики і НАН України з наукової роботи, к. п. н., доцент. «Соціально-економічні наслідки ДТП як загроза соціальній безпеці України».; Олена Щетініна, завідувач кафедри вищої та прикладної математики Київського національного торговельно-економічного університету, д. ф.-м. н., професор. «Методологічні питання оцінки соціально-економічних втрат від ДТП».; Олександр Гладун, заступник директора з наукової роботи Інституту демографії і соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, д. е. н. «ДТП: демографічні втрати та підходи до оцінки вартості життя».; Світлана Карташова, професор кафедри вищої та прикладної математики Київського національного торговельно-економічного університету, д. біол. н. «Ризики смертності від зовнішніх причин: стандартизовані оцінки, структура, очікувані збитки».; Тетяна Кривошлик, заступник завідувача кафедрою кафедри страхування Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана, к. е. н. «Оцінка вартості життя як чинник розвитку страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів».; Ірина Денисова, директор департаменту інформаційної політики Ліги страхових організацій України. «ОСАГО в системі дорожнього руху».; Антон Чорний, доцент кафедри статистики та економетрії Київського національного торговельно-економічного університету, к. е. н. «Статистичний аналіз ДТП: регіональний розріз».


https://bureau.in.ua/index.php/bureau-news/195-vseukrajinskij-kruglij-stil-sotsialno-ekonomichni-naslidki-vtrat-vid-dorozhno-transportnikh-prigod


25-26.04.2017

25-26 квітня 2017 року в ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Імперативи та інноваційні механізми забезпечення гідної праці в умовах становлення нової економіки», соорганізатором якої став Інститут економіки промисловості НАН України. Крім вітчизняних науковців, в роботі конференції взяли участь представники зарубіжної науки з Молдови, Польщі, Литви, Білорусі, Росії та Нідерландів. На урочистому відкритті конференції її учасників привітали: Лук’яненко Д.Г., ректор ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»; Лібанова Е.М., директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України; Дроздик О.В., голова підкомітету з питань регулювання трудових відносин та зайнятості населення Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення; Чернишев І., віце-президент Green Jobs and Sustainable Development International Сentre; Рудаков О.Г., член правління Український союз промисловців та підприємців тощо. На пленарному засідання конференції виступила співробітник Інститут економіки промисловості НАН України Антонюк В.П., д.е.н., професор, головний науковий співробітник відділу економічних проблем соціального розвитку із доповіддю «Ринок праці індустріального сектору економіки України, його проблеми в контексті інноваційного розвитку та гідної праці».

 


http://iep.com.ua/publ/zakhodi/konferenciji/uchast_spivrobitnikiv_institutu_ekonomiki_promislovosti_nan_ukrajini_v_mizhnarodnij_naukovo_praktichnij_konferenciji/19-1-0-49


27.04.2017

Головна проблема української пенсійної системи – низькі зарплати. Розмір соціального внеску – 22% від зарплати, (ще 2015-го ставка була на рівні 37%, проте з січня минулого року її скоротили) і чим нижче зарплати українців, тим менше грошей на пенсії. Багато українців офіційно заробляє мінімалку – таких близько 40%. Друга частина зарплати виплачується "в конверті" і податки з неї не відраховуються. Рішення про підвищення мінімальної зарплати додасть до "скарбнички" Пенсійного фонду близько 15 мільярдів гривень, однак ситуацію це змінить несуттєво.
Старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко впевнена, проблема низьких пенсій – наслідок відсталості економіки України. При низьких зарплатах не можуть бути високі пенсії. Як зазначає вчений, "відсталість" української економіки можна помітити навіть за структурою зайнятості населення – кожен четвертий українець (3,5 мільйона осіб) працює в сфері продажів.
Крім того, як кажуть експерти, діюча пенсійна система в Україні не відповідає головному критерію – справедливості. Так, середня пенсія судді – більше 20 тисяч гривень, народний депутати – більше 15 тисяч, а більше мільйона пенсіонерів отримують менше 1600 гривень. Крім того, пенсіонерам, які раніше вийшли на пенсію, дістається менше грошей. 2008-го коефіцієнт стажу (показник, який враховують при розрахунку пенсій) з 1 збільшили до 1,35 – старі пенсії не перерахували, а нові стали призначати з урахуванням нового показника.
Ще одна проблема – 10 працюючих утримують близько 12 пенсіонерів. Зібраних кошти катастрофічно не вистачає.


http://ukr.segodnya.ua/economics/enews/skolko-poluchayut-pensionery-v-evrope-kak-zarabatyvayut-na-pensiyu-i-chem-ukraincy-huzhe--1015840.html


27.04.2017

Досягти колишньої чисельності, швидше за все, вже не вдасться. Як зазначила директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Елла Лібанова, для цього кожна українка повинна народжувати не менше 2,3-2,4 дітей, а "зараз у нас 1,5, якщо грубо". Загалом, тенденції і рівень народжуваності на Україні - як в Європі, "значних резервів для довготривалого і стійкого зростання немає".
Плюс катастрофічна смертність дорослих: на Україні майже 40% двадцятирічних юнаків не доживають до 65 років. Та й війна на сході країни, за словами Лібанової, теж робить свій вплив: "тому що молода сім'я боїться, що батько піде на війну, що все може трапитися" ...
Додамо до цього фактор убогості. Значна частина громадян не можуть звертатися до лікарів через відсутність коштів для оплати медичної допомоги (яка, згідно 49 статті Конституції України, повинна надаватися безкоштовно).
За даними Держстату, залишається істотним перевищення числа померлих над числом новонароджених: на 100 померлих - 68 новонароджених.
Нарешті, трудова міграція, еміграція, біженці. Тут теж немає точних цифр, за різними оцінками, через війну Україні покинули не менше мільйона чоловік, працюють за кордоном від 5 до 7 мільйонів.

http://rian.com.ua/analytics/20170427/1023564129.html


26.04.2017

Експерти стверджують, що для нашої країни небезпечніше за все «діра» в Пенсійному фонді (ПФ), що засмоктує плоди зусиль по відродженню економіки. Незважаючи на спроби збалансувати бюджет ПФ, він залишається системним банкрутом. За словами Дмитра Боярчука, директора Центру соціально-економічних досліджень «CASE-Україна», це відбувається, тому що людей, які відраховують пенсійні внески з кожним роком все менше.
«У нас 8 млн працюючих, але офіційно отримує зарплату близько половини. А пенсіонерів 12 млн », - говорить Д. Боярчук.
До того ж, судячи з динаміки демографічних процесів, в майбутньому ситуація лише ускладниться, каже Лідія ТКАЧЕНКО, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень.
«Адже в працездатний вік входять нечисленні покоління. Тих, хто зараз закінчив університети, хто вчиться, набагато менше. Вони з'явилися на світло в кінці 90-х - початку 2000-х, коли народжуваність в Україні була низькою. І ці покоління будуть формувати працездатне населення. Тобто, нас очікує дефіцит робочої сили. Коли на пенсію вийдуть люди, що народилися в 70-80-х, кількість їх виявиться в півтора рази вище, ніж працюючих. Ця демографічна «яма» може дуже погіршити ситуацію у пенсійній системі », - зазначає Л. Ткаченко.


http://www.aif.ua/society/law/pensionnaya_reforma_v_ukraine_kogda_poyavyatsya_dostoynye_pensii

25.04.2017

Телеканал NewsNetwork у своїй постійній рубриці "Expert view" цікавиться думкою компетентних людей щодо перспектив України, а також їхньою оцінкою подіям, які відбуваються у політичній, економічній та соціальній сферах України.

25 квітня в рубриці "Expert view" від телеканалу NewsNetwork – провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Лідія Ткаченко прокоментувала так зване збільшення пенсій, яке анонсує Кабінет Міністрів.

Лідія Ткаченкопровідний науковий співробітник Інституту демографії та соцдосліджень НАНУ:

"Державна пенсійна система по суті приречена на зрівнялівку. І оце осучаснення, яке буде проходити з першого жовтня – знову ж, його ефект буде дуже коротким. Це показують перерахунки, які були проведенні у 2008-2012 році. Значно щедріші були перерахунки – особливо у 2008 році. Потім прожитковий мінімум буде стабільно зростати, а от наступне осучаснення невідомо коли буде. І, відповідно, зростання прожиткового мінімуму дуже швидко поглине весь ефект від осучаснення. Його вистачить на два-три роки".


https://www.youtube-nocookie.com/watch?v=jvvchuA-iJo

http://newsnetwork.tv/movie/21469/


21.04.2017

20-21 квітня 2017 р. в Харківському національному медичному університеті відбулась V Міжнародна науково-практична конференція «Гендер. Екологія. Здоров’я», мета якої – міждисциплінарний аналіз проблем гендерної рівності, екології та здоров’я в контексті гендерної медицини; інтеграція зусиль учених та громадськості в розробці нових підходів до їх розв’язання. У роботі заходу взяли участь фахівці з України, Німеччини, Польщі, представники регіональної влади (зокрема, заступник Харківського міського голови з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення Світлана Горбунова-Рубан) та громадських організацій. З доповіддю "Жить вместе, умирать порознь, или о мужской сверхсмертности в Украине" виступила головний науковий співробітник відділу демографічного моделювання та прогнозування д.н.держ.упр. Наталія Олександрівна Рингач.


21.04.2017

Борис Крімер надав коментар (Канал 24) з приводу можливості впливу заборони абортів на демографічні тенденції в країні.

https://www.youtube-nocookie.com/watch?v=qEvUIGGPJVI


20.04.2017

Через 30 років населення України може істотно скоротитися. Такий невтішний прогноз робить директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України ЕЛЛА ЛІБАНОВА. В інтерв'ю "Апострофу" відомий економіст і демограф розповіла, до якої межі готові терпіти українці, як зупинити міграцію робочої сили з країни і чому армія не на першому місці в питанні зміцнення державності.

https://apostrophe.ua/ua/article/society/science/2017-04-20/ella-libanova-v-ukraine-net-raskola-po-printsipu-vostok-zapad/11816
http://gazetavv.com/news/ukraine/1492670321--demograf-prognoziruet-rezkoe-padenie-chislennosti-naseleniya.html
https://fraza.ua/stenograms/20.04.17/258950/ella-libanova-v-ukraine-net-raskola-po-printsipu-vostok-zapad.html


19.04.2017

19 квітня в прес-центрі РІА Новини України відбулася прес-конференція на тему "Майбутнє підвищення пенсій. Скільки і кому?"
У цьому році уряд анонсує підвищення пенсій на 10,1% (в травні і грудні) і їх масштабне "осучаснення". Пенсія українців залежить від трьох показників: середньої зарплати по країні на момент виходу на пенсію, стажу і співвідношення власної зарплати до середньої. Останній раз таке "осучаснення" відбувалося в 2012-му році. За цей час середня зарплата в Україні зросла в два рази, в результаті мільйони українців на "заслуженому відпочинку" мають розрахунковий розмір пенсії нижче прожиткового мінімуму. На даний момент "застарілі" пенсії отримують 8,5 з 11,9 мільйона пенсіонерів. За заявою віце-прем'єр-міністра Павла Розенка прожитковий мінімум для непрацездатних осіб (мінімальна пенсія) з 1 травня складе 1312 гривень, а з 1 грудня - 1 373 гривень . Більшість українців на "заслуженому відпочинку" отримують менше 1500 гривень, при цьому мінімальна пенсія на даний момент - 1247, а максимальна - 58,7 тисячі гривень. Всього Міністерство соцполітики планує підвищити пенсії 5,6 мільйонам українців. Після "осучаснення" більш ніж на 1000 гривень розбагатіють 1,1 мільйона пенсіонерів, надбавку від 900 до 1000 гривень можуть отримати 487 тисяч пенсіонерів, від 700 до 800 гривень - 460 тисяч. Решті (а це більше 3,5 мільйона українців) пенсію піднімуть від 50 до 700 гривень. За підрахунками Кабміну, "осучаснення" пенсій обійдеться державі в 47,7 мільярдів гривень. За підрахунками експертів необхідно близько 70 мільярдів гривень, щоб відчутно осучаснити пенсії.
Також для продовження співпраці з МВФ Україні потрібно підвищити пенсійний вік. Минулого тижня Міністр соціальної політики Андрій Рева заявив, що пенсійна система України несправедлива, нестійка і дефіцитна. Кабінет міністрів винесе проект нової Пенсійної реформи на розгляд Верховної Ради до 16 травня поточного року.
Експерти прес-конференції:
Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України
Світлана Жовнір, старший науковий співробітник відділу соціально-економічних проблем праці Інституту економіки та прогнозування НАН України
Юрій Гаврилечко, експерт Фонду суспільної безпеки.

http://rian.com.ua/press/20170418/1023300918.html
http://rian.com.ua/columnist/20170420/1023357151.html


18.04.2017

Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, розповіла "ДС", чому тема пенсійного віку України в фокусі уваги МВФ/
Держава має обмежений інструментарій впливу на різні чинники, які можуть збалансувати доходи і витрати. Пенсійна система знаходиться в безпосередньому управлінні держави і тут можна безпосередньо все регулювати. Це нормально, тому що соціальний захист - одна з головних функцій держави. А пенсії в системі соцзахисту на першому місці і за видатками, і за охопленням населення.
Пенсіонерів у нас трохи менше 12 млн. Це всі пенсіонери, включаючи військових. Якщо говорити про платників, частіше називають цифру 10,1 млн. Але це тільки наймані працівники, за яких платять єдиний соціальний внесок роботодавці (ставка ЄСВ з 2016 р - 22%). Це основний контингент застрахованих, їх внески надходять регулярно і залежать від розміру зарплати. Але є й інші категорії платників. Є майже мільйон фізосіб-підприємців, які сплачують мінімальний внесок (в поточному році - 704 грн). І ще є 1,4 млн осіб, за яких мінімальний внесок платить держава, - це особи у відпустці по догляду за дитиною (переважно жінки), військові строкової служби, деякі інші категорії. Тому всіх платників у нас 12,8 млн, тобто все-таки більше, ніж пенсіонерів.


http://www.dsnews.ua/economics/-pensionnyy-vozrast-ukraintsam-nado-srazu-podnyat-do-65-let--14042017220000
http://www.dsnews.ua/economics/do-2022-goda-demografiya-zastavit-ukrainu-povysit-pensionnyy-14042017220000


18.04.2017

Люди старшого віку одержали переважне право залишитися на роботі в разі скорочення. 
Таке право тим, кому до пенсії залишилося менш ніж три роки, надала Верховна Рада, підтримавши зміни до Кодексу законів про працю. Тепер особи передпенсійного віку значаться у переліку тих, кого повинні звільняти в останню чергу в разі змін в організації виробництва і праці.
- Працедавці часто помилково вважають, що особи передпенсійного віку працюють менш ефективно, - коментує новину провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України Лідія Ткаченко. - І коли постає питання, кого скоротити, під звільнення потрапляють старші люди.
Кодекс законів про працю забороняє дискримінацію працівників за віком. Але соціологічні та наукові дослідження підтверджують, що така практика дуже поширена. Тому логічним було рішення парламенту захистити цих людей. Саме їм нині дуже важко знайти роботу, особливо з гідною оплатою.


http://expres.ua/news/2017/04/17/238178-pensiyeyu-vzhe-ne-zvilnyat
http://www.uarp.org/news/1492510275
https://prozoro.info/2017/04/18/pered-pensiyeyu-vzhe-ne-zvilnyat/


17.04.2017

Українців з кожним роком стає менше. Ще кілька років тому населення України досягало 45 мільйонів чоловік, на даний момент - близько 42 млн. При цьому населення неминуче старіє, а смертність перевищує народжуваність. Чому нація вимирає і яке нас майбутнє чекає? Про це кореспондент ГолосUA розпитав старшого наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень Лідію Ткаченко.
Зараз динаміка підрахунку скорочення населення збилася із-за подій 2014 року, після яких Україна втратила Крим. Якщо на 1 січня 2014 по оцінці Держстату було 45,4 мільйона, то на 2015 і 2016 рік у нас вже менше 43 мільйонів. Станом на 1 січня минулого року в Україні проживає - 42,8 мільйона. А якщо відняти ще зону АТО, то це ще кілька мільйонів людей. За нашим прогнозом населення країни буде скорочуватися на один мільйон кожні 7 років. Адже щорічно населення скорочується на 140-150 тисяч осіб. За прогнозами ООН, це відбувається не тільки через депопуляції, але через велику міграцію. Також ООН відзначає, що Україна входить в ТОП-10 країн з найбільшими темпами скорочення населення. За їх підрахунками очікується, що населення України до 2050 року скоротитися до 35 мільйонів осіб. Це виходить як населення Польщі. Все це буде пов'язано з великою міграцією, низькою народжуваністю і високим рівнем смертності в країні. Зазначу, що в Польщі, яка активно виступає проти оборотів і обмеження народжуваності, зараз один з найнижчих рівнів народжуваності в Європі і світі. За прогнозами нашого інституту, до 2050 року в Україні залишиться 36,8 мільйонів чоловік. У нас більш оптимістичний прогноз по тривалості життя чоловіків. Тому населення на пару мільйонів більше, ніж в ООН.

http://ru.golos.ua/suspilstvo/l_tkachenko_ejegodno_naselenie_ukrainyi_sokraschaetsya_na_140_150_tyisyach_chelovek_

http://www.newsline.com.ua/society/l-tkachenko-ezhegodno-naselenie-ukrainy-sokrashchaetsya-na-17042017110000

12.04.2017

12 квітня 2017 р. на сесії загальних зборів Відділення економіки НАН України було оголошено про присудження престижної Премії НАН України для молодих учених старшому науковому співробітнику відділу проблем формування соціального капіталу Інституту, кандидату економічних наук Звонарю Віктору Павловичу за серію наукових праць, об’єднаних темою «Інноваційні виміри соціального партнерства в контексті реформування соціальної сфери в Україні». Диплом лауреата премії молодому науковцю вручив Віце-президент НАН України академік Пирожков Сергій Iванович.

 


12.04.2017

В прес-центрі РІА Новини України відбулася прес-конференція на тему "ООН: 60% українців - за межею бідності. Як далі жити будемо?"
На сьогоднішній день 60% українців живуть за межею бідності - про це заявив представник програми розвитку ООН в Україні Ніл Уокер на презентації звіту ООН по рейтингу людського розвитку в світі. Критеріями оцінки стали ВВП на душу населення і купівельна спроможність. «Що стосується України, то ми говоримо про 1,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб, 2,8 мільйона людей з інвалідністю, 60% населення, які перебувають за межею бідності», - сказав він. У рейтингу людського розвитку ООН, який представляв Уокер, Україна зайняла 84 місце, тоді як в минулому звіті займала 55. За стандартами ООН, якщо людина витрачає на проживання і продукти менше 5 доларів на день, (в місяць це менше 150 доларів, враховуючи не тільки харчування, але і витрати на комунальні платежі, проїзд та ін.), то він живе за межею бідності. По курсу НБУ 27 гривень за долар - 150 доларів дорівнює 4050 грн. Кожен, хто має доходи нижче цієї межі, автоматично потрапляє за межу бідності. На даний момент в Україні прожитковий мінімум - 1544 грн, що відповідно до офіційного курсу НБУ близько 57 доларів - 1,8 долара в день, тобто майже в 3 рази менше встановлених норм.
Незважаючи на заяви влади, що головним завданням у 2017 році стане боротьба з бідністю, поки в реальності поліпшення українці не відчули. За два роки в Україні більш ніж в чотири рази стала дорожче гаряча вода, більш ніж втричі - опалення, сталася 300% девальвації гривні і майже 60% інфляції. Через різке зростання тарифів і цін українці змушені заощаджувати буквально на всьому, а борги по комуналці ростуть в геометричній прогресії. Сьогодні не тільки туризм і розваги, а й лікування стають для більшості українців недозволеною розкішшю.
Експерти прес-конференції:
Ольга Балакірєва, голова правління Українського інституту соціальних досліджень ім. Олександра Яременка
Людмила Черенько, завідувач відділу досліджень рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України
Андрій Павловський, експерт з питань соціальної політики, депутат ВР VI і VII скликань
Віталіна Буткалюк, науковий співробітник відділу економічної соціології Інституту соціології НАН України

РІА Новини України: http://rian.com.ua/press/20170411/1023106041.html
http://rian.com.ua/video/20170413/1023170605.html


11.04.2017

У Мінсоцполітики повідомили, що вже з 2018-го кожен пільговик буде отримувати грошову компенсацію замість надання пільги і сам зможе розпоряджатися тими грошима. Захоче -- витратить, захоче -- заощадить. Але почнеться запровадження монетизації з експерименту на Львівщині. Про це для читачів газети "Експрес" розповіли Людмила Черенько, завідувач відділу дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України та Маріанна Онуфрик, керівник суспільних програм ІСЕД.

http://expres.ua/news/2017/04/11/237254-uryadovci-ogolosyly-ukrayincyam-davatymut-zhyvi-groshi-zamist-pilg


11.04.2017

Чисельність населення України за 7 років скорочується на мільйон чоловік, і при збереженні такої тенденції до 2050 року воно може скоротитися до 36 мільйонів осіб.
Про це в коментарі ГолосUA повідомив старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко.
«Чисельність населення України за 7 років скорочується на мільйон чоловік. Тобто, в рік через високий рівень смертності і велику міграцію, населення України скорочується на 140 тисяч осіб. При збереженні такої тенденції до 2050 року воно може скоротитися до 36 мільйонів осіб», - сказала Л. Ткаченко.
За її словами, рівень життя українських чоловіків становить 66 років, що прирівнюється до країн Африки.
«Українки в середньому живуть на десять років більше, до 76 років», - резюмувала Л. Ткаченко.
Нагадаємо, за рівнем очікуваної тривалості життя Україна займає 126 місце в світі. Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявляв, що метою реформи охорони здоров'я в Україні є збільшення тривалості життя на сім років.

 

http://ru.golos.ua/social_problem/naselenie_ukrainyi_sokraschaetsya_na_million_chelovek_kajdyie_sem_let__ekspert_2047


07.04.2017

В останній всесвітній доповіді Програми розвитку ООН про стан людського розвитку Україна за рівнем розвитку людського потенціалу посіла 84-те місце серед 188 країн. Наш індекс людського розвитку (враховуються економічний розвиток, стан довкілля, освіта, медицина, гендерна рівність, дотримання прав тощо) наближений до таких країн, як Казахстан, Молдова та Росія. Україна у підсумку на сьогодні має зростання лише у сфері освіти середня очікувана тривалість освіти зросла до 15,3 року. Також, за даними міжнародних експертів, у нас на 1,3 року зросла середня тривалість життя.
Інші показники бажають кращого: так, коефіцієнт ВВП знизився на майже 32% порівняно з 1990 роком і сьогодні становить 8,189 тисячі доларів США на одну особу (1990 року — 10,8 тисячі), що майже удвічі менше, ніж у середньому по світу. За межею бідності в Україні перебуває 60% населення (коли коштів вистачає лише на харчування або не вистачає і на це). На думку Елли ЛІБАНОВОЇ, директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академіка НАН України, провальний стан економіки та критична соціальна нерівність є найбільшими загрозами для України.


http://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/osnovna-zagroza-ukrayiny-nespravedlyvist


photo

05.04.2017

У Верховній Раді хочуть заборонити українським жінкам робити аборти за власним бажанням. Ідея не нова: закон намагалися ухвалити і в 2012, і в 2015 роках.
Авторами зазвичай були чоловіки. Цього року ініціатором законопроекту про заборону абортів виступив нардеп від БПП Дмитро Голубов. Він пропонує вилучити з Цивільного кодексу України норму, що штучне переривання вагітності до 12 тижнів може здійснюватися за рішенням жінки. Голубов наполягає, аби аборти дозволялися лише у випадках прямої загрози життю та здоров’ю жінки, патології плоду або зґвалтування, якщо термін вагітності складає не більше 22х тижнів.
Лікарі стверджують: аборт – це крайня міра переривання вагітності. Проте, його не можна забороняти, бо тоді аборти будуть робити підпільно. На думку директора Інституту демографії і соціальних досліджень Елли Лібанової, нелегальні аборти матимуть вкрай негативні наслідки для всього суспільства:
«Це означає, що значна частина людей буде їх проводити в ненормальних умовах, в не лікувальних закладах, некваліфікованими працівниками і так далі. Відповідно, наслідками є зростання ускладнень, погіршення репродуктивного здоров’я, і зниження здатності шлюбної пари мати дітей. І в третьому, крайньому випадку, – зростає материнська смертність жінок».


http://ranok.ictv.ua/eksperti-zaborona-abortiv-prizvede-do-kritichnih-naslidkiv/


photo

03.04.2017

Чи знаєте ви, що в Україні четверо з п'яти пенсіонерів отримують мінімальну суму? Тобто фактично виживають від виплати до виплати, економлячи на найнеобхіднішому. У пенсійної еліти – колишніх суддів, прокурорів, держслужбовців першого рангу і нардепів – виплати більше в рази! Наприклад, середня пенсія колишнього судді Конституційного суду – більше 200 тисяч. А рядового вченого – три тисячі сімсот. Переглянути розмір пенсії – обіцяють в уряді. Але виконати це багатомільярдні рішення – непросте завдання. Як її вирішать?
Вони пропрацювали по сорок років і більше. Але навіть в старості їм не до відпочинку.
З дванадцяти мільйонів пенсіонерів половина отримує менше півтори тисячі гривень. Але є і "пенсійна еліта": якщо вірити статистиці, на заслуженому відпочинку аж ніяк не бідують 19000 осіб.
Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України дванадцять років вивчає нарахування пенсій. І її саму лякає перспектива виходу на заслужений відпочинок.
Більшість нарахувань "прив'язані" до застарілих зарплат. Навіть якщо ви добре заробляли і маєте великий стаж, без урахування сучасних окладів ваша пенсія залишиться маленькою.


https://www.youtube-nocookie.com/watch?v=Vi6ki7CTxCk

http://ukr.segodnya.ua/ukraine/v-ukraine-chetyre-iz-pyati-pensionerov-poluchayut-minimalnuyu-summu--1009222.html

photo

02.04.2017

Ситуація з платежами за комунальні послуги в цілому по країні - все гірше. Ось, наприклад, навіть в Києві - одному з найбільш придатних для життя міст - заборгованість по оплаті тільки за тепло - вже майже п'ять мільярдів гривень, і при цьому середня зарплата киян - близько десяти тисяч гривень.

Якщо ж порахувати по всіх регіонах країни, то середня зарплата українців - помітно менше - трохи більше шести тисяч.

І якщо це середні показники, то які ж насправді - мінімальні зарплати? Олена Мітясова - з'ясувала, чому обіцяні Кабміном 3200 - отримують далеко не всі.

Як прожити на одну зарплату? У всьому собі відмовляти, а гроші витрачати тільки на їжу і комуналку! В Україні за межею бідності понад 60% населення. І це офіційні дані ООН. Там підрахували фактичний прожитковий мінімум українця.

"Офіційно затверджений прожитковий мінімум на людину 1544, але цей же набір товарів і послуг, порахований у фактичних цінах ринку, наприклад, за лютий місяць склав 2768, можемо вважати 2800", - говорить Людмила Черенько, завідувач сектором дослідження рівня життя Інституту демографії.


http://podrobnosti.ua/2170250-povyshenie-minimalki-udarilo-po-malomu-biznesu-video.html


photo

31.03.2017

"Виміри життя": Українці стали жити довше, але чи заможніше та Де навчаються і хто допомагає соціалізуватися дітям-аутистам
Українці стали жити довше, але чи заможніше? – про це поговоримо  у наших "Вимірах життя" з  директором Інституту демографії та соціальних досліджень Еллою Лібановою.

http://www.eramedia.com.ua/article/257770-vimri_jittya_ukrantc_stali_jiti_dovshe_ale_chi_zamojnshe_ta_de_n/

 


photo

31.03.2017

За минулий рік Україна опустилася на 3 пункти в рейтингу Індексу людського розвитку, зайнявши 84 місце з 188 країн.
Перше місце зайняла Норвегія. Росія і Казахстан "обігнали" Україну в списку.
В ООН порахували, що в 2016 році, в порівнянні з попереднім роком, в Україні впав середній національний дохід на душу населення. Зате тривалість життя збільшилася на 1 рік і 3 місяці, і майже на 3 роки збільшилася тривалість освіти. Університетською освітою охоплені 2/3 осіб студентського віку.
Незважаючи на це, 60% українців живуть за межею бідності.
Причиною падіння в рейтингу ООН є не тільки війна. За словами директора Інституту демографії і соцдосліджень Елли Лібанової, потрібна послідовність влади, щоб зміна Президента, прем'єра, парламенту не означало зміну курсу.


Повний текст Доповіді ПРООН доступний на сайті ПРООН за посиланням: http://hdr.undp.org/

Інформація на сайті офіційного представництва ООН в Україні: http://www.un.org.ua/ua/informatsiinyi-tsentr/news/4089-dopovid-proon-ukraina-zainiala-84-e-mistse-sered-188-krain-svitu

Відео з презентації звіту доступне на сайті інформаційної агенції УНН за посиланням: http://www.unn.com.ua/uk/news/1655369-v-oon-zayavili-scho-70-ukrayintsiv-perebuvayut-za-mezheyu-bidnosti


https://ukurier.gov.ua/uk/articles/yakist-zhittya-v-ukrayini-ocinki-ekspertiv/

http://24tv.ua/ru/rossija_obognala_ukrainu_v_indekse_chelovecheskogo_razvitija_n800366
https://bdzhola.com/news/bilshe-polovini-ukrajintsiv-zhivut-za-mezheju-bidnosti
http://ridna.ua/2017/03/60-naselennya-ukrajiny-zhyvut-za-mezheyu-bidnosti-oon/
https://znaj.ua/news/kilkist-bidnyh-ukrayinciv-vstanovyla-antyrekord---oon
https://euroua.com/ukraine/society/10043-bednost-v-ukraine-bolee-60-naseleniya-zhivut-v-nishchete


photo

30.03.2017

30 березня під головування Віце-прем’єр-міністра України Павла Розенка відбулося засідання Міжвідомчої робочої групи з питань науково обґрунтованого оцінювання демографічного розвитку України, учасники якої обговорили питання проведення перепису населення в Україні.
Павло Розенко нагадав, що останній перепис населення проводився ще у 2001 році. «Безумовно, світова практика визначає необхідність проведення перепису кожні 10 років. Але через нестачу, серед іншого, фінансових ресурсів, проведення перепису хоч і призначалося, але постійно переносилося», - сказав він.
Павло Розенко підкреслив, що тільки перепис населення дає повну картину тих процесів, які відбуваються в країні. «І йдеться не лише про демографічну ситуацію, а про значно ширше коло соціально-економічних показників», - наголосив Віце-прем’єр-міністр.
У засіданні взяли участь Міністр соціальної політики України Андрій Рева, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України д.е.н., професор, академік НАН України Елла Лібанова, представники Державної служби статистики України, інших міністерств і відомств, науковці.
На думку учасників засідання, перепис населення повинен бути проведений якомога швидше, адже жоден інший альтернативний метод оцінювання демографічного розвитку не може дати більш достовірної картини соціально-демографічного розвитку України.

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=249864770&cat_id=244276429
https://strana.ua/news/63364-v-kabmine-sobirayutsya-provesti-perepis-naseleniya-kotoruyu-nuzhno-bylo-sdelat-eshe-5-let-nazad.html
http://censor.net.ua/news/434311/v_ukraine_hotyat_kak_mojno_skoree_provesti_perepis_naseleniya
http://24tv.ua/u_kabmini_zrobili_zayavu_shhodo_novogo_perepisu_naselennya_n800380


photo

29.03.2017

29 березня 2017 року на засіданні Президії НАН України віце-президент НАН України академік С.І. Пирожков виголосив Національну доповідь «Цивілізаційний вибір України: парадигма осмислення і стратегія дії».
У підготовці Національної доповіді взяли участь Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України, Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, Інститут соціології НАН України, а також фахівці Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України», Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Доброва НАН України.
За словами віце-президента НАН України академіка НАН України В.І. Пирожкова, вибір теми для Національної доповіді зумовлено 25-ю річницею незалежності України.
«Це – слушна нагода для осмислення того шляху, що ми вже пройшли. Настав час надати відповідь на питання, які вподобання та цінності сповідує сучасне українське суспільство та який образ майбутнього воно прагне сформувати для наступних поколінь?», - зауважив академік НАН України В.І. Пирожков.
У сучасному мінливому світі порушується усталений міжнародний порядок, стрімко розвиваються нові технології комунікації, локалізуються економічні та етнокультурні відносини в напрямі становлення цілісної планетарної цивілізації. За таких умов, кожна країна мусить зробити вибір власного шляху розвитку.


https://www.facebook.com/NASofUkraine/videos/1692598824372907/

http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news1/Pages/View.aspx?MessageID=2976
Ознайомитися з повним текстом доповіді можна за посиланням: http://nbuviap.gov.ua/images/nauk-mon/Cuvilizaciynuy_vubir_Ukrainu.pdf


photo

28.03.2017

28 березня о 13:00 інформаційне агентство Голос UA провело прес-конференцію на тему: «Яких сюрпризів чекати від нового трудового кодексу?»
У прес-конференції взяли участь:
-Андрій Павловський - експерт з соціальних питань,
-Михайло Волинець - голова Конфедерації вільних профспілок,
-Лідія Ткаченко - провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ,
-Олексій Якубін - політолог.
Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соцдосліджень НАНУ, зазначила:
"На жаль, як показує практика, в нашій країні трудове законодавство порушується так само, як і інші закони. У нас у державі не працюють закони. Вони не працюють, тому що їх не виконують. Їх порушують як громадяни, так і державні службовці, так і приватний сектор, роботодавці, бізнесмени, практично представники всіх верств населення. Законодавство ігнорують і не виконують. В проекті кодексу нема суттєвих погіршень. Питання у тому, що він не забезпечує кращого виконання трудових прав, що буде більше порядку, що стане менше неформальних трудових відносин чи менше стане зарплат у конвертах. Це буде залежати суто від практики, поведінки суспільства. Наша законотворча практика ставить під великий сумнів те, що буде реальне покращення ситуації у трудовій сфері, пов’язане із прийняттям цього нового кодексу".


http://golosua.tv/press_room/17_03_28_03-06_kakih_podvodnyih_kamney_ojidat_ot_novogo__trudovogo_kodeksa_presskonf_0
http://newsnetwork.tv/movie/20420/


photo

28.03.2017

28 березня 2017 року на Українському радіо в програмі «Інший погляд» на тему: «Трудова книжка в електронному форматі: переваги та недоліки майбутнього нововведення» в прямому ефірі взяла участь провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення, кандидат економічних наук Ірина Новак.

Слухати запис програми:
http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=1585504


photo

25.03.2017

Про народжуваність і старіння українців розповів заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Олександр ГЛАДУН.
- Зараз чисельність населення України - 42,5 мільйона чоловік (це без населення Криму, чисельність населення якого становить 2,3 мільйона чоловік). З початку 90-х йде постійне зменшення: у 1992-93 роках було 52 мільйони.
Крім зменшення населення, відбулося і зміна репродуктивної поведінки жінок: народжувати стали в більш пізньому віці. Зараз середній вік матері при народженні дитини становить 27 років, у той час як на початку 90-х років минулого століття цей показник становив 24 роки.
Активно йде процес старіння населення. І сьогодні наша країна знаходиться, напевно, в десятці найстаріших країн світу.

http://kp.ua/life/570761-demohrafyia-ukrayn-my-ne-umyrauischaia-natsyia


photo

21.03.2017

Українці отримують одну з найнижчих пенсій в Європі. У цьому році Кабмін анонсує масштабну пенсійну реформу, після якої повинна з'явитися можливість запустити накопичувальний рівень системи. За даними пенсійного фонду (ПФ), на більшість Українців заслуженому відпочинку отримують менше 1500 гривень, при цьому мінімальна пенсія на даний момент - 1247, а максимальна - 58,7 тисячі гривень. Сайт "Сегодня" з'ясував, як йдуть справи в пенсійній системі України.
Пенсію в Україні отримують 11,9 мільйона чоловік, повідомили в ПФ. За останні кілька років кількість пенсіонерів значно скоротилося, пов'язано це з анексією Криму Росією і тимчасовою втратою контролю над окремими регіонами Донецької і Луганської областей. Правда, разом з пенсіонерами на окупованих територіях залишилися і працездатні українці, велика частина яких перестала платити єдиний соціальний внесок (ЄСВ).
Більшість українських пенсіонерів - жінки. Як пояснюють в Інституті демографії та соціальних досліджень ім. Птухи, середня тривалість життя чоловіка в Україні майже на десять років менше, ніж жінки. Ризик для українця померти у віці до 60 років - 40%, в той час як в Швейцарії не доживають до 60 років всього 8% чоловіків.
"Біологічні фактори пояснюють 3-річну різницю, решта 7-8 років обумовлені соціально-економічними та психологічними відмінностями. Чоловіки, мабуть, більше випивають, частіше курять, менше займаються фізкультурою, частіше працюють у шкідливих і небезпечних умовах, занадто пізно звертаються до медиків ... потрібно врахувати і високу смертність в ДТП ", - розповідає директор інституту, професор Елла Лібанова.

http://www.segodnya.ua/economics/enews/skolko-pensionerov-soderzhit-kazhdyy-ukrainec-pochemu-tak-ploho-i-kto-zhivet-na-pensiyu-vyshe-50-tys-grn--987386.html

http://ukr.segodnya.ua/ukraine/skolko-v-ukraine-pensionerov-pochemu-tak-malo-muzhchin-dozhivayut-do-pensii--1005749.html

https://galfinance.info/ekonomika-ta-biznes/2017/03/23/skilki-v-ukraini-pensioneriv-chomu-tak-malo-cholovikiv-dozhivayut-do-pensii/

http://dengi.ua/finance/294971-V-Ykraine-vse-menshe-myjchin-dojivaut-do-pensii

http://vkurse.ua/ua/business/pochemu-tak-malo-muzhchin-dozhivayut-do-pensii.html


photo

21.03.2017

Нас буде ще менше: До 2050 року населення України скоротиться до 32 мільйонів осіб
Такий песимістичний прогноз озвучив аналітичний підрозділ групи "The Economist". Катастрофічного зменшення населення очікує й Світовий банк, якщо найближчими роками в нашій країні кардинально нічого не зміниться, зокрема, не зростатиме економіка більше аніж на 1 - 2% щорічно.
- На сьогоднішній день досить численним є покоління населення, народжене в 60 - 80-х роках, - розповідає газеті Експрес Лідія Ткаченко, старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень. - З часом ці люди, як то кажуть, сходитимуть з арени, тобто помиратимуть, а основу населення становитиме нечисленне покоління, що народилося на початку цього століття, у час економічної кризи. Це одна з головних причин, чому українців суттєво поменшає.
У нас може бути два сценарії розвитку подій. Оптимістичний передбачає: якщо народжуваність й тривалість життя зростатиме, тоді до 2050 року в Україні проживатиме 39 млн. осіб. Коли ж ці два чинники залишаться такими, як сьогодні, тобто і народжуваність не підвищуватиметься, й тривалість життя не зростатиме, то населення може скоротитися до 32 млн. осіб чи й менше.

http://expres.ua/digest/2017/03/21/233850-nas-menshe-2050-roku-naselennya-ukrayiny-skorotytsya-32-milyoniv-osib


photo

17.03.2017

В Україні десять працюючих утримують своїми податками більше 11 пенсіонерів. За рік кількість українців на заслуженому відпочинку скоротилася на 300 тисяч осіб, це пов'язано в першу чергу з подіями на сході країни – на території т. зв. "республік" українські пенсії не виплачуються. При цьому середня пенсія на даний момент досягла всього 1828 гривень. Сайт "Сегодня" з'ясував, де живуть найбагатші пенсіонери.
Найбільші пенсії, згідно з даними Пенсійного фонду, в Києві – 2408 гривень. Це пов'язано з високими середніми зарплатами в столиці. На другому місці Донецька область – 2102 гривні, а замикає трійку лідерів по рівню середньої пенсії Дніпропетровська область – 1949 гривень.
Найнижчі пенсії одержують жителі Тернопільської області – 1560 гривень. Середня пенсія нижча за 1700 гривень також у Чернівецькій, Хмельницькій, Херсонській, Закарпатській, Рівненській, Кіровоградській, Вінницькій та Волинській областях.
На даний момент в Україні пенсії вище 10,7 тис. гривень не призначаються за рішенням уряду. Однак, як розповідає старший науковий співробітник інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко, судді, які вийдуть на пенсію в цьому році, обмеження "не вище 10,7 тис. на пенсії" не відчують – для них Конституційний суд цю норму скасував.
Середня пенсія судді, згідно з даними Пенсійного фонду – майже 22 тисячі гривень. Також на високі пенсії можуть розраховувати парламентарії – на даний момент середня пенсія нардепа досягає 15 тисяч гривень.

http://ukr.segodnya.ua/economics/enews/gde-zhivut-samye-bogatye-pensionery-v-ukraine--982046.html

http://hvylya.net/news/digest/gde-zhivut-samyie-bogatyie-pensioneryi-v-ukraine.html

http://hyser.com.ua/community/gde-zhivut-samye-bogatye-pensionery-v-ukraine-176358

http://ibilingua.com/de-zhivut-najbagatshi-pensioneri-v-ukrayini/

http://acc.cv.ua/chernivtsi/20288-de-zhivut-najbagatshi-pensioneri-v-ukrajini-chernivtsi-v-kintsi-rejtingu


photo

16.03.2017

Солідарна система переживає кризу не лише в Україні. Головна проблема – демографічна ситуація. Медицина не стоїть на місці, умови праці поліпшуються, в результаті люди живуть довше. Крім того, жінки в розвинених країнах не поспішають народжувати дітей, а займаються кар'єрою. Покоління дітей скорочується, при цьому старих людей не стає менше. В Україні вже зараз 10 працюючих утримують 11 пенсіонерів. За підрахунками Інституту демографії і соціальних досліджень, вже до 2050 це співвідношення стане критичним – 10 працюючих будуть "годувати" 15 пенсіонерів.
Скоротити кількість українців на "заслуженому відпочинку" і збільшити кількість працюючих можна за рахунок збільшення пенсійного віку. Цим шляхом пішла більшість країн Європи. Так, у ЄС середній вік виходу на пенсію досяг 65 років. Більш того, Єврокомісія рекомендувала підвищувати пенсійний вік до 70 років. Деякі німці вже зараз виходять на заслужений відпочинок у 67.
Якщо в Україні збільшити пенсійний вік до 65 років – кількість пенсіонерів зменшиться на один мільйон. Якщо до 62 років – на 500 тисяч, підрахували в Інституті демографії. Питання перегляду пенсійного віку викликало бурхливі обговорення. Приміром, на сайті "Сегодня" проти цього кроку виступили понад 85% з 12 тисяч опитаних читачів.
Експерт у сфері пенсійного забезпечення, старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко пояснює: для того, щоб накопичувальні пенсії дійсно вплинули на добробут українців, заощадження потрібно відкладати близько 40 років. Тобто збирати "на старість" потрібно з 20 років.

http://ukr.segodnya.ua/economics/enews/novye-podrobnosti-pensionnoy-revolyucii-v-ukraine-chto-budet-s-pensionnym-vozrastom-pensiyami-i-nalogami--971952.html

https://news24.if.ua/2017/03/16/novi-podrobici-pensijno%D1%97-revolyuci%D1%97-v-ukra%D1%97ni-shho-bude-z-pensijnim-vikom-pensiyami-ta-podatkami/

http://pl-ukr.net/blog/novi-podrobici-pensijjno%D1%97-revolyuci%D1%97-v-ukra%D1%97ni-shho-bude-z-pensijjnim-vikom-pensiyami-i-podatkami.html

http://panoptikon.org/articles/91545-novye-podrobnosti-pensionnojj-revoljucii-v-ukraine-chto-budet-s.html

http://minprom.ua/digest/226884.html


photo

15.03.2017

Не можна сказати, що чинна пенсійна система не працює, але залишити ситуацію у такому вигляді, у якому вона є зараз, не можна. Зараз в Україні 12 мільйонів пенсіонерів, у той час як ЄСВ регулярно сплачують трохи більше 10 мільйонів осіб. «Фактично 10 працюючих утримують 9 пенсіонерів, якщо рахувати також само зайнятих осіб і фізичних осіб-підприємців», – розповіла Ірина Ковпашко директор департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду, під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі. При цьому спостерігається тенденція сплачувати мінімальні внески – 704 гривні, у той час як пенсію для людей із повним стажем потрібно виплатити щонайменше на рівні 1247 гривень. Трохи більше половини людей отримують пенсію на рівні 1,5 тисячі гривень. Більшість пенсіонерів, близько 3 мільйонів 200 тисяч, отримують пенсію від 1500 до 2000 гривень.
Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, справжні проблеми почнуться тоді, коли досягне працездатного віку малочисельне покоління кінця 90-х років і пенсійного віку – численне покоління, яке працює зараз. «Яку б ми систему не запровадили, дворівневу чи трьохрівневу, це буде величезним викликом. Тому що для того, щоб нормально працювала накопичувальна система, хтось має створювати інвестиційний дохід. Якщо не буде кому працювати, хто його буде створювати?» – пояснила експерт.
Вона звернула увагу на те, що хоча дохід Пенсійного фонду за 2016 рік склав трохи більше 107 мільярдів ЄСВ і 143 мільярди – державних коштів, реально Пенсійний фонд більше половини пенсій сплачує коштами з ЄСВ. «Якщо брати саме дефіцит страхової солідарної системи – це трохи більше 80 мільярдів. А решта – це додаткові державні пенсійні програми. Зокрема, це різноманітні пенсійні виплати чорнобильцям, дітям війни, ветеранам війни, пенсії військовослужбовців, суддів – це суто державні зобов’язання», – пояснила Лідія Ткаченко.
На думку Лідії Ткаченко, відмовлятися від солідарної системи не можна, тому що це кращий вихід у випадку, коли наймані працівники становлять переважну більшість контингенту працездатних осіб, а в Україні це – 85% зайнятого населення. Але підвищення пенсійного віку можна розглядати як вихід. Твердження, що більшість людей в Україні не доживають до пенсії, не відповідає дійсності, зауважила вона: до пенсії доживають понад 85% жінок і понад 2/3 чоловіків, причому ці показники майже не змінювалися за останні 40 років.

http://uacrisis.org/ua/53703-10-pratsyuyuchih-utrimuyut-9-pensioneriv

http://elvisti.com/node/201907


photo

15.03.2017

Відбулась онлайн-конференція: яка демографічна ситуація в Україні? Яке співвідношення пенсіонерів і працюючих буде до 2020 року? Чому українці задумалися про масову еміграцію?
На запитання читачів "КП в Україні" відповідав заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України Гладун Олександр Миколайович.

http://kp.ua/press/6029-onlain-konferentsyia-kakova-demohrafycheskaia-sytuatsyia-v-ukraynevydeo#sort=new&p=1

https://www.youtube-nocookie.com/watch?v=RBvvUvD76vs

https://www.youtube-nocookie.com/watch?v=bTdEKJphsGM


photo

13.03.2017

Аналітичний підрозділ групи The Economist прогнозує Україні до 2050 року скорочення населення до 32 мільйонів чоловік. Про фактори, що впливають на демографічні процеси в Україні, кореспондент ГолосUA розпитала директора Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Еллу Лібанову.
- Як скоротиться населення України до 2050 року?
- До 2050 року населення України скоротиться до 36 мільйонів осіб, але з урахуванням ситуації, якщо Крим і Донбас не повернуться в Україну, то кількість громадян знизиться до 32 мільйонів. Такий невтішний прогноз пов'язаний з низькою тенденцією народжуваності і високим рівнем смертності та великим потоком міграції. Крім того, в Україні в принципі старе населення і вичерпаний потенціал демографічного зростання. Адже з 60-х років минулого століття українок не народжують необхідну кількість дітей, для того щоб перекрити показники смертності. У підсумку, чисельність покоління батьків не заміщується чисельністю покоління дітей. Тобто, по факту не виходить, щоб покоління дітей не було більше, ніж покоління батьків.

http://ru.golos.ua/suspilstvo/e_libanova_do_2050_goda_naselenie_ukrainyi_sokratitsya_do_36_millionov_chelovek_4333

http://gordonua.com/ukr/news/society/do-2050-roku-naselennja-ukrajini-skorotitsja-do-36-mln-osib-institut-demografiji-177154.html

http://ru.golos.ua/suspilstvo/do_2050_goda_naselenie_ukrainyi_sokratitsya_do_36_millionov_chelovek__ekspert_8425


photo

10.03.2017

10 березня 2017 року відбулося засідання Науково-експертної ради Міністерства соціальної політики України під головуванням першого заступника Міністра Ольги Крентовської.
У засіданні взяли участь Віце-президент Національної академії наук України, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України Валерій Геєць та директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Національної академії наук України Елла Лібанова.
Під час засідання вони висловили думку про необхідність більш тісного співробітництва між науковцями та фахівцями, які займаються практичною діяльністю, а також наголосили на необхідності спрямування результатів наукових досліджень на впровадження реформ в Україні.
Представники наукових установ представили звіти про виконання науково-дослідних та науково-технічних розробок, виконаних на замовлення Мінсоцполітики за рахунок бюджетних асигнувань у 2016 році.
Водночас на засіданні було затверджено проект Плану роботи Науково-експертної ради Мінсоцполітики на 2017 рік та обговорені напрями наукових досліджень на середньострокову перспективу (2018-2020 роки).

http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=249804886


photo

09.03.2017

Наукові установи Відділення економіки НАН України спільно з низкою недержавних і громадських організацій стали учасниками реалізації пілотного проекту із залучення до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб.
Пілотний проект здійснюється у трьох областях – Харківській, Львівській і Полтавській – за підтримки Світового банку й відповідно до постанови Кабінету Міністрів України (№1154 від 02.12.2015: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=248750490). Замовником проекту виступає Міністерство соціальної політики України.
9 березня 2017 року у Львівській обласній державній адміністрації (ОДА) відбулася зустріч академіка-секретаря Відділення економіки НАН України, директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України академіка Е.М. Лібанової та голови Львівської ОДА О.М. Синютка. Під час зустрічі були присутні також директор Інституту регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України доктор економічних наук, професор В.С. Кравців і керівники профільних департаментів адміністрації.
В ході зустрічі обговорювалася основна мета проекту – повернення до активної економічної діяльності працездатних громадян, які впродовж тривалого часу не працюють і одержують державну соціальну допомогу, та внутрішньо переміщених осіб. Умови пілотного проекту передбачають надання цим особам поворотної фінансової допомоги для започаткування власного бізнесу або їх працевлаштування на підприємствах, що вже діють, чи залучення до оплачуваних громадських робіт.
Сторони домовилися про подальшу співпрацю та шляхи реалізації вказаного пілотного проекту у Львівській області.

http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news1/Pages/View.aspx?MessageID=2929


photo

08.03.2017

Елла Лібанова представлення не потребує, в Україні її називають просто "головним демографом країни". Насправді Елла Марленівна вже 10 років очолює інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, є вченим в області соціоекономіки, демографії та економіки праці, доктором економічних наук.
В інтерв'ю Знай.ua Елла Лібанова розповіла про майбутній перепис населення, власний оптимізм і про помилки влади.

http://znaj.ua/news/regions/98481/ella-libanova-ukrayinski-novini-formuyut-u-lyudini-pochuttya-bezvihodi.html

http://newsonline24.com.ua/ella-libanova-ukrainskie-novosti-formiruyut-u-cheloveka-chuvstvo-bezysxodnosti/

http://uaport.net/news/ua/t/1703/08/14417783


photo

06.03.2017

Україна багато чого не знає про своїх громадян, впевнена Елла Лібанова, доктор економічних наук, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи Національної академії наук України.
На думку фахівця, реальних цифр, що відображають міграційні процеси в Україні, немає сьогодні ні в кого, оскільки головна проблема – відсутність даних про населення. “Останній перепис жителів країни проводився ще в 2001 році, тоді як ООН рекомендує робити це раз на десятиліття. Ви ніде не знайдете надійної статистики, в тому числі – скільки українців виїжджає на заробітки. Що сьогодні відбувається з населенням України, я як демограф не знаю”, – зізнається вчений.
Сусідні країни забирають розум і руки.
Для отримання хоч якоїсь інформації Інститут демографії та соціальних досліджень України налагодив зв’язки з організаціями українських емігрантів. “Це найбільш надійне джерело. Більшість українців виїхали на заробітки в країни ЄС, скориставшись візами, за якими можна працювати. Якщо, наприклад, польські роботодавці просять у свого уряду видати дозвіл на легальну роботу мільйону сезонних робітників українців, то ми розуміємо, що цей мільйон там дійсно є”, – розповідає Елла Лібанова.
Важко фіксувати і кількість українських студентів, які навчаються за кордоном. Держслужба статистики такими даними не володіє. Відомо, що в 2015 році вузи країни випустили 374 тисячі бакалаврів. За словами демографа, молодь з України охоче їде за дипломами бакалавра в Польщу, Чехію та Словаччину. Ці країни отримують гранти від ЄС, розраховані на певну кількість студентів. Але сьогодні поляки, чехи, словаки їдуть вчитися далі на Захід, тому їхні місця займає українська молодь.

http://news.finance.ua/ua/news/-/395991/ukrayinski-fahivtsi-vyyizhdzhayut-iz-krayiny-shhob-nepovernutysya

http://24news.com.ua/31133-pochemu-emigriruyut-ukrainskie-specialisty/

http://4vlada.net/obshchestvo/ukrainskie-spetsialisty-uezzhayut-iz-strany-chtoby-nevernutsya

http://minprom.com.ua/digest/226169.html


photo

02.03.2017

Уряд України хоче відмовитися від регулювання цін на соціально значущі продукти харчування, націнка на які не могла перевищувати 15%. То скільки тепер будуть коштувати найнеобхідніші продукти і як це позначиться на рівні життя українців? – прогнози надали в програмі «Виміри життя». Експертами виступили: д.економ.н., професор, екс-Міністр економіки, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий і завідуюча сектором дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько.



http://www.eramedia.com.ua/article/255801-vimri_jittya_bez_regulyuvannya_tcn_sklki_budut_koshtuvati_nayine/


photo

02.03.2017

Українські фахівці їдуть з країни, щоб (не) повернутись та чому мовчить українська статистика?

Коментар для DW директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академіка НАН України Елли Лібанової.



Читати повністю


photo

02.03.2017

Середній українець виріс до 175 см, до 38 років важить 79 кг, одружений. Такий узагальнений портрет нашого співвітчизника, виходячи з даних Держстатистики за минулий рік.
Як роз'яснила нам заввідділу досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соцдосліджень НАН України ІДС Людмила Черенько, середня українка статистично старше за середнього українця, але це тому, що жінки у нас живуть довше за чоловіків на 10-12 років, залишаючись вдовами. А насправді чоловік в родині, як правило, старший за дружину або вони – ровісники.
"Наші співвітчизники хочуть вчитися: майже дві третини після закінчення середньої школи продовжили освіту, хоча вуз закінчив лише кожен четвертий. Можливість досягти вищого рівня життя у більшості асоціюється із закінченням ВНЗ або коледжу, тому батьки намагаються, щоб донька чи син отримали диплом. А потім чекають не дочекаються хоч одного онука, адже це світова тенденція, що освічені жінки будують кар'єру, тому народжують в 2-3 рази менше дітей, ніж жінки, які закінчили тільки школу", – каже Черенько. За її словами, в українців генетично закладено прагнення більше працювати, щоб краще жити. "Але саме з цієї причини населення країни з кожним роком скорочується, адже чим вище рівень достатку родини, тим менше в ній дітей", – впевнена заввідділу.



http://ukr.segodnya.ua/ukraine/portret-srednego-ukrainca-899201.html


photo

02.03.2017

Кілька тижнів тому Кабмін затвердив бюджет Пенсійного фонду (ПФ) на цей рік: на пенсії планують витратити близько 284 мільярдів гривень (торік було 257 мільярдів). Майже половина від цієї суми – дефіцит Пенсійного фонду, який компенсують за рахунок держбюджету, решта – надходження від соціальних внесків. Торік "діра" в бюджеті ПФ досягла 145 мільярдів, а в цьому році, згідно з затвердженим планом, скоротиться до 141,5 мільярда.
Складна економічна ситуація і тимчасова втрата Донбасу відбилася і на Пенсійному фонді. В 2015-му, розповідає старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко, кількість працюючих у результаті військового конфлікту скоротилася на два мільйони осіб. "На Донбасі були підприємства з високими зарплатами, які найчастіше виплачували їх "у білу", з них сплачувалися внески в Пенсійний фонд. Так вийшло, що Україна втратила два мільйони платників внесків, при цьому більшість пенсіонерів на цій території, ті, хто зміг, зареєструвалися на підконтрольній території і продовжують отримувати пенсію", – розповідає вчений.



http://ukr.segodnya.ua/economics/enews/kogda-ukraincam-zhdat-radikalnogo-povysheniya-pensiy--893246.html

http://dengi.ua/finance/294528-Dojdytsya-li-ykrainci-radikalnogo-povisheniya-pensii


photo

01.03.2017

Нещодавно суспільство збурила заява підлеглого Гройсмана про те, що працюючі пенсіонери з часом повинні будуть визначитися - хочуть отримувати зарплату чи пенсію. "Доведеться вибирати, - сказав міністр соціальної політики Андрій Рева. - Правило "або пенсія, або зарплата" діє в усьому світі", пише газета "Експрес".
"Маю 40 років страхового стажу, та мушу працювати, - каже 62-річна пенсіонерка Галина Струк.- Бо пенсію отримую мізерну - 1450 гривень. На такі гроші прожити неможливо, половина йде на комунальні виплати, хоч призначили субсидію. Не хочу сидіти на шиї в дітей". І таких історій - тисячі.
- Я б сказала - мільйони, - коментує Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. - За даними Пенсійного фонду, кількість працюючих пенсіонерів - 2,3 мільйона із 12 мільйонів загальної кількості, тобто кожен п'ятий пенсіонер далі працює. Останніми роками запроваджено кілька істотних обмежень щодо пенсій для них, але їх не стало менше.



http://expres.ua/news/2017/03/02/230670-reva-znovu-shokuvav-detalyamy-maybutnoyi-pensiynoyi-reformy


photo

01.03.2017

В Україні одні з найнижчих пенсій в Європі. Індексація на 10,1%, яка передбачена в державному бюджеті, збільшить мінімальну пенсію до 1373 гривні в грудні 2017 року. Крім індексації, в уряді також анонсують "осучаснення" пенсій. Старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко впевнена: в першому півріччі цього року "осучаснити" пенсії не вдасться, крім того, уряду буде складно знайти додатково 40 мільярдів гривень на реалізацію "осучаснення".
За підрахунками Кабміну, осучаснення пенсій обійдеться державі в 30-40 мільярдів гривень. Експерти впевнені: зібрати додатково таку суму буде дуже складно. "Звісно, стільки вони навряд чи зберуть. Цифри називалися дуже різні. На осучаснення, як говорив Розенко, потрібно 40 мільярдів. Ми робили підрахунки, за якими виходило, що потрібно близько 70 мільярдів гривень, щоб відчутно осучаснити пенсії. Стільки грошей вони не зберуть. Та й важко оцінити, скільки отримаємо за зарплатами, яка буде динаміка, що буде з економікою", – говорить Лідія Ткаченко.



http://ukr.segodnya.ua/economics/enews/budet-li-osovremenivanie-pensiy-mnenie-eksperta--893989.html


photo

01.03.2017

1 березня 2017 року в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України відбувся круглий стіл на тему: «Перспективні професії: шляхи визначення, підходи до прогнозування», співорганізатором якого стало Міністерство освіти і науки України. Ключові питання, які були обговорені під час круглого столу: проблеми визначення найбільш затребуваних для суспільства та економіки професій; шляхи налагодження співпраці місцевої влади, роботодавців та навчальних закладів у підготовці робітничих кадрів для потреб регіонів.
В обговоренні основних питань взяли участь: Лібанова Елла Марленівна – директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи; Хобзей Павло Кузьмович – заступник Міністра освіти і науки України; Продан Оксана Петрівна – народний депутат України; Кучинський Микола Сигізмундович - директор департаменту професійної освіти Міністерства освіти і науки України; Кікіна Сергій Омелянович – директор департаменту ринку праці та зайнятості Міністерства соціальної політики України; Купрій Ольга Дмитрівна – начальник управління прогнозування, бюджетування та статистики Державної служби зайнятості; Пашкіна Тетяна – контент-експерт порталу Rabota.ua та інші.
У виступах прозвучали пропозиції щодо необхідності: налагодження якісної системи регіонального прогнозування ринку праці; перегляду змістовного наповнення освітніх програм; створення та затвердження професійних та освітніх стандартів; сприяння налагодженню профорієнтаційної роботи з молоддю, а також підвищення популярності робітничих професій у суспільстві.

Список учасників
Порядок денний


photo

26.02.2017

Цього року українці на заслуженому відпочинку "розбагатіють" на 2% за умови, якщо рівень інфляції, як передбачено в бюджеті країни, складе 8,1%. Лідія Ткаченко пояснює: доходи дійсно виростуть, але не для всіх пенсіонерів. "У нас закон так написаний, що ніколи не буде нормальної індексації. Якщо у пенсіонера розрахункова страхова пенсія нижча за прожитковий мінімум, йому індексація не покладена. А у нас переважна більшість пенсіонерів, близько восьми мільйонів чоловік, отримують дотацію до прожиткового мінімуму, тому що пенсії давно не осучаснювати, вони ніколи не отримають нормальну індексацію ", - розповідає вчений.
Відзначимо, середня пенсія в Україні досягла 1800 гривень, при цьому близько 300 тисяч пенсіонерів живуть на мінімалку в 1247 гривень. У той же час тисячі українців на заслуженому відпочинку отримують більше 20 тисяч гривень. Як кажуть експерти, найбагатші пенсіонери - судді у відставці. Як написав на своїй сторінці в соцмережі екс-міністр фінансів, нардеп Віктор Пинзеник, пенсія судді Конституційного Суду буде на рівні 226 тисяч гривень, а у голови - 235 тисяч гривень.
Щоб доходи пенсіонерів не продовжували падати, необхідно скорочувати рівень інфляції, впевнена старший науковий співробітник інституту демографії та соціальних досліджень.
"В ідеалі потрібно, що інфляція не була такою високою. Чому в Радянські часи не було такої проблеми? Тому що ціни не росли. Або, наприклад, в розвинених країнах інфляція за рік може скласти 0,5%, у нас же інфляція може бути і 50 і 15%, звичайно, це такі особливості не надто розвиненої економіки. Виходить, що і економічних можливостей у державного бюджету немає. Якщо криза, зрозуміло, що і так в бюджеті грошей немає ні на що. Треба стає на шлях сталого розвитку , щоб не було такого зростання цін. Це найдовший і найправильніший шлях ", - говорить Лідія Ткаченко.



http://antikor.com.ua/articles/154063-cherez_neskoljko_mesjatsev_vyrastut_pensii_i_prohitochnyj_minimum_pochemu_ukraintsy_ne_stanut_bogach


photo

26.02.2017

За три останні роки населення України скоротилося на 318 тисяч людей, а сама держава ставить європейські антирекорди в демографії. Причин такої ситуації кілька, і вони можуть призвести до соціальної катастрофи в майбутньому, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.
Лише за минулий рік маленьких українців з'явилося на 50 тисяч менше, ніж 2015 року, а населення скоротилося загалом на 176 тисяч чоловік. "Для того, щоб населення у нас відновлювалося, потрібно, щоб у нас народжувалося 22 дитини на 10 жінок", - пояснює завідувач відділу Інституту демографії та соціальних досліджень Ірина Курило. Нині ж ця цифра – 15, і це на 2 дитини менше загальноєвропейського рівня. Виною тому і війна, і нестабільність у країні, і фінансові проблеми в суспільстві. "Зокрема, це допомога на народження дитини, яка на сьогодні становить 41280 гривень", - пояснив директор департаменту державної соціальної допомоги Міністерства соціальної політики України Віталій Музиченко.



https://tsn.ua/ukrayina/u-radi-nadumali-pidnyati-viplati-za-narodzhennya-ditey-do-130-tisyach-griven-887299.html


photo

26.02.2017

В Україні середня пенсія - найнижча в Європі. Цього року Кабінет міністрів провів "реформу заробітної плати" - мінімалку підняли в два рази до 3200 гривень, це, вважають чиновники, дозволить з часом скоротити дефіцит Пенсійного фонду (ПФ) і збільшити пенсії. Однак, як відзначають експерти, самостійно солідарна система забезпечити українців високими пенсіями не може, для цього необхідно запускати накопичувальний рівень і вкладати кошти в приватні фонди. "Сегодня" з'ясував, як накопичити на високупенсію в Україні.
Крім того, як розповідає старший науковий співробітник інституту демографії тасоціальних досліджень Лідія Ткаченко, судді, який вийдуть у відставку в цьому році,обмеження "не вище 10,7 тис. на пенсії" не відчують - для них Конституційний суд цюнорму скасував. Як написав на своїй сторінці в соцмережі народний депутат ВікторПинзеник, пенсії суддів - 80% від зарплати, це більше 260 тисяч гривень.
"Людей дратує ця нерівність. Коли основна маса отримує 1500, грубо кажучи, середня пенсія у нас зараз десь 1850 гривень, а суддя отримує 21 тисячу. За що судді на пенсії внашій бідній країні при всьому при тому ... Давайте тоді всім 21 тисячу платити. Чомусь не виходить. Яка б не була міра відповідальності на їх роботі, вони ж уже на пенсії, вониж уже не працюють. Уже відповідальності цієї немає - чому потрібно платити 20 тисяч? Причому Конституційний суд зняв з ним обмеження максимального розміру", - розповідає вчена.



http://ukr.segodnya.ua/economics/enews/kak-poluchit-vysokuyu-pensiyu-v-ukraine-873871.html

http://vp.donetsk.ua/ukraina-mir/obshchestvo/57592-kak-poluchit-vysokuyu-pensiyu-v-ukraine


photo

25.02.2017

Мінімальна зарплата в цьому році зросла в два рази – до 3200 гривень, переглядати мінімалку в цьому році більше не будуть. Більше всіх від падіння економіки за минулі кілька років постраждали пенсіонери. На даний момент мінімальна пенсія в Україні – 1247 гривень, в цьому році її підвищать як мінімум на 90 гривень (в травні до 1312 гривень, в грудні - до 1 373 гривень).
Крім того, в уряді анонсували можливе "осучаснення" пенсій в середньому на 300 гривень для п'яти мільйонів українців.
Старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко впевнена, що доходи дійсно виростуть, але не для всіх пенсіонерів. "У нас закон так написаний, що ніколи не буде нормальної індексації. Якщо у пенсіонера розрахункова страхова пенсія нижча за прожитковий мінімум, йому індексація не призначена. А у нас переважна більшість пенсіонерів, близько восьми мільйонів осіб, отримують дотацію до прожиткового мінімуму, тому що пенсії давно не осучаснювали, вони ніколи не отримають нормальну індексацію", – розповідає вчений.
Крім того, в цьому році очікується і підвищення прожиткового мінімуму. На даний момент прожитковий мінімум в Україні становить 1544 гривень, в травні вын виросте до 1624 гривень, а в грудні - до 1700 гривень.


http://ukr.segodnya.ua/economics/enews/kak-i-pochemu-v-ukraine-rastut-ceny-kak-inflyaciyu-vozmut-pod-kontrol-i-chto-izmenitsya-v-blizhayshie-neskolko-let-872484.html


photo

25.02.2017

Самий жвавий рух як і раніше відбувається між Україною і Польщею. З 2016-го кордон перетнули 22,6 мільйона чоловік - на 6% більше, ніж у позаминулому році.
- Польща спростила умови працевлаштування для українців, тому приплив мігрантів в цю країну природний, - говорить заввідділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень Олексій Позняк. - Крім того в прикордонні з Польщею діє малий прикордонний рух, що сприяє переміщенню людей.
Більш популярною стала Угорщина - потік виїжджаючих і в'їжджають збільшився на 19%. Майже стільки ж - 17% набрала Румунія.
- Через Угорщину йдуть наземні шляхи до Хорватії та Чорногорії, де розташовані популярні курорти. Ця країна, так само, як і Румунія є транзитною в глиб Європи. Зокрема, через Угорщину йдуть потоки в Австрію. А через Румунію - в Італію та Іспанію, де багато українців знаходять собі роботу, - зазначає соціолог.
З зручними автошляхами в ці дві теплі і досить гостинні для заробітчан країни Олексій Позняк пов'язує і популярність Молдови. Хоча тут приплив мандрівників невеликий - всього 2%.


http://kp.ua/life/568164-ukrayntsy-staly-rezhe-ezdyt-v-belarus-no-chasche-v-rossyui


photo

24.02.2017

Цього року ситуація на ринку праці визначатиметься двома головними факторами: підвищенням мінімальної зарплати і економічним зростанням. “Мінімалка” вдвічі зросла з 1 січня і тепер становить 3200 грн. Стосовно підйому економіки, то обнадіює динаміка минулого року: в першому кварталі ВВП зріс на 0,1%, у другому – на 1,4%, в третьому – на 2%, а в четвертому, за попередніми даними Держстату, – на 4,7%.
В Інституті демографії та соціальних досліджень НАН України вважають, що спільно ці два фактори дадуть позитивний кумулятивний ефект для ринку праці. Старший науковий співробітник інституту Лідія Ткаченко прогнозує, що підвищення офіційної заробітної плати не стане причиною масових звільнень. “Я не схильна вважати, що офіційна зарплата 3200 грн може бути величезним шоком для нашого бізнесу. Підприємці, які працюють легально, платитимуть, як і платили. Якщо буде пожвавлення в економіці, то ніякої трагічної ситуації на ринку праці не буде”, – стверджує експерт.


http://news.finance.ua/ua/news/-/395807/faktor-3200-yak-zrostannya-minimalky-vplynulo-na-rynok-pratsi-v-ukrayini


photo

23.02.2017

"У роботодавців є декілька аргументів виставляти завищені вимоги до працівника. Приміром, для того, щоб потім легко знайти причину заплатити меншу зарплату, ніж обіцяли. Ніби працівник не відповідає всім вимогам, - розповідає Лідія Ткаченко, науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи.
- Іноді самі роботодавці не зовсім чітко розуміють, яким вимогам людина має відповідати на тій чи іншій посаді. Ще одна вагома проблема на нашому ринку праці - вікова дискримінація. Зазвичай є дві крайні категорії, які підпадають під дискримінацію за віком (ейджизм): люди до 25-ти, бо замало досвіду та компетенції, та люди за 40. На жаль, у нашій країні також дуже жорсткі стереотипи про те, що старші люди не можуть освоїти нові технології або не здатні засвоювати нові знання і завжди консервативні. Можуть також ставити обмеження для жінок, які створюють сім’ю, чи молодих мам".


http://expres.ua/news/2017/02/23/229500-pracevlashtuvannya-ukrayini-kogo-shukayut-robotodavci


photo

19.02.2017

Після підвищення мінімальної зарплати і податків для бізнесу багато експертів заговорили про зростання безробіття. Хоча деякі навпаки пообіцяли невелике пожвавлення економіки. ГолосUA вирішив з'ясувати, що ж насправді відбувається на ринку праці? І розібратися, позначилося підвищення мінімальної зарплати на якість і кількість роботи в Україні. Старший науковий співробітник інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко розповіла, який зростання безробіття очікує українців у поточному році і які найбільш затребувані спеціальності на ринку праці, а також кому найскладніше буде знайти роботу.


http://ru.golos.ua/suspilstvo/ltkachenko_pokazateli_slujbyi_zanyatosti_o_sostoyanii_ryinka_truda__ne_obyektivnyi_2


photo

17.02.2017

У цьому році уряд збирається провести масштабну пенсійну реформу, яка передбачена меморандумом про співпрацю з МВФ. Урядовці та міжнародні експерти працюють над тим, як скоротити гігантський дефіцит Пенсійного фонду в 140 млрд грн.
Поки що прем’єр-міністр Володимир Гройсман запевнив, що влада не буде підвищувати пенсійний вік. Втім, практично всі експерти впевнені, що в майбутньому це неминуче. Справа в тому, що зараз 10 працюючих українців утримують 11 пенсіонерів. Якщо ситуацію не змінювати, через кілька років на 10 працюють доведеться 15 пенсіонерів.
Старший науковий співробітник інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко пояснює, що скорочення кількості пенсіонерів на 1 млн пропорційно призведе до зростання числа працюючих. Таким чином навантаження на пенсійний фонд буде знижено.

http://www.segodnya.ua/economics/enews/kak-pensionnaya-reforma-izmenit-zhizn-ukraincev-otvety-na-glavnye-voprosy--826025.html
https://politeka.net/ua/407327-chomu-pidnyattya-pensiynoho-viku-nemynuche/

https://infokava.com/lang-uk/56541-kak-pensionnaya-reforma-izmenit-zhizn-ukraincev.html

http://nf.dp.ua/2017/02/kak-pensionnaya-reforma-izmenit-zhizn-ukraintsev-otvety-na-glavnyye-voprosy/

photo

16.02.2017

За тривалістю життя Україна опинилася на тому рiвнi, де були держави Захiдної Європи сто років тому.
МВФ наполягає на пiдвищеннi пенсiйного вiку в Українi до 63 рокiв. I це з погляду кредитора, який позичає нам кошти, цiлком логiчно. Адже долари МВФ - це грошi платникiв податкiв захiдних держав, якi давно виходять на пенсiю у 65 рокiв. Притому пенсiйний вiк в Українi - 60, а середнiй вiк виходу на пенсiю - лише 49, пише газета Експрес
До обговорення цiєї теми було запрошено Лiдiю Ткаченко, старшого наукового спiвробiтника Iнституту демографiї та соцiальних дослiджень, професора Тараса Чабана, голову Всеукраїнської громадської органiзацiї "Українська серцева фундацiя", та експерта з демографiчних проблем Олену Палiй.

http://expres.ua/main/2017/02/16/228470-mabut-zhyty-hochete-dovgo-dovgo


photo

16.02.2017

Як зазначає старший науковий співробітник інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко, нова мінімалка компенсувала кумулятивний рівень інфляції за останні кілька років. Так, з 2014 по 2016 роки, за даними НБУ, ціни виросли на 80,6%, а соціальні стандарти за цей же період підняли всього на 28,7%. Фактично, всі українці, доходи яких залежать від держави, в тому числі пенсіонери і бюджетники, стали біднішими в 1,5 рази.
Уже в цьому році мінімалка виросла в два рази, наздогнавши накопичений за кілька років рівень зростання цін. Українці, які і до цього заробляли більше 3200, нововведення уряду на собі не відчули. “У нас змінили визначення мінімальної зарплати, прибрали її прив’язку до інших видів зарплат. Тепер зростання мінімалки не гарантує зростання зарплат. Загальний розмір зарплати не збільшився”, – розповідає Лідія Ткаченко.


http://www.segodnya.ua/economics/enews/cherez-neskolko-mesyacev-vyrastut-pensii-i-prozhitochnyy-minimum-pochemu-ukraincy-ne-stanut-bogache--815334.html
http://ibilingua.com/cherez-kilka-misyatsiv-vyrostut-pensiyi-i-prozhytkovyj-minimum-chomu-ukrayintsi-ne-stanut-bagatshymy/


photo

16.02.2017

Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, к.е.н. надала коментарі щодо пенсійної реформи у програмі «Між іншим» телеканалу Ера Медія за темою: «Чи погодиться МВФ з українським варіантом пенсійної реформи. Ініціатива Реви передати виплати пенсій у бюджет і закрити Пенсійний Фонд»

http://www.eramedia.com.ua/article/254749-mj_nshim_ukranskiyi_varant_pensyino_reformi_abo_scho_cheka_na_pe/


photo

15.02.2017

В прес-центрі РІА Новини України відбулась прес-конференція на тему "Парадокси економічних реформ: почалися масові звільнення".
Підвищення мінімальної зарплати в 2017 році загрожує звільненнями від 200 тис. до півмільйона людей в Україні. Зростання мінімальної зарплати, за твердженнями експертів, зменшує зайнятість низькокваліфікованих працівників і сприяє спадковому безробіттю в бідних районах країни. Зростання мінімалки призводить до дефіциту бюджету, інфляції та економічного спаду. Крім того, воно послаблює конкуренцію, підсилює монополізм великого бізнесу на шкоду малому та середньому.
Через підвищену мінімалку і обмежених бюджетів в Україні вже почалися масові скорочення людей. Їх звільняють, щоб оптимізувати штат, причому найчастіше без попередження і пояснення причин. Експерти прогнозують, що хвиля звільнень продовжиться, а піку варто чекати в кінці лютого - початку березня. За оцінками Нацбанку, загальна чисельність офіційно працевлаштованих співробітників в цьому році може скоротитися на 9% порівняно з 2016 роком, а підвищення мінімалки до 3200 грн загрожує звільненням майже 600 тисячам осіб. У бюджетних організаціях, за твердженнями експертів, існує команда "зверху" щодо оптимізації штату співробітників. Тобто зростання мінімальної зарплати - це удар по найбіднішим. По молоді, яку без досвіду не візьмуть на більш оплачувану роботу, по пенсіонерах, по людям без потрібної на ринку кваліфікації, по жителях нерозвинених територій. Наступна жертва мінімальної зарплати - це малий бізнес.
Експерти прес-конференції:
Людмила Черенько, завідувач відділу досліджень рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України;
Дмитро Дмитрук, директор Центру "Соціальний моніторинг";
Юрій Гаврилечко, експерт Фонду суспільної безпеки.

РІА Новини України: http://rian.com.ua/press/20170215/1021403373.html

https://www.youtube-nocookie.com/watch?v=juJluCpAykE
http://rian.com.ua/video/20170215/1021458818.html
http://rian.com.ua/analytics/20170215/1021454552.html
http://ubr.ua/labor-market/ukrainian-labor-market/ukraincev-jdut-bezrabotica-i-bednost-470576

https://www.facenews.ua/news/2017/350524/


photo

09.02.2017

Інформаційне агентство Голос UA провело прес-конференцію на тему: «Звільнення через мінімалку: навіщо уряд спровокував безробіття»?
У прес-конференції взяли участь:
- Лідія Ткаченко - старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ,
- Андрій Новак - голова Комітету економістів України,
- Ольга Балакірєва - соціолог,
- Олесь Доній - політолог.

http://ru.golos.ua/ekonomika/17_02_08_anons_presskonferentsii_uvolnenie_izza_minimalki_zachem_pravitelstvo_sprovo
http://asn.in.ua/ru/news/publishing/86257-uvelichenie-minimalki-ne-povlechet-za-sobojj-masso.html
http://mukachevo.today/news/ukraina/pidvischennja_minimalnoi_zarplati_ne_stane_prichinoju_dlja_masovih_zvilnen

https://www.ukrinform.ua/rubric-economics/2173087-ekspert-kaze-so-pidvisenna-minimalki-ne-stane-pricinou-dla-masovih-zvilnen.html

 


photo

07.02.2017

В Українському кризовому медіацентрі відбулась дискусія на тему «Пенсійна система: реформувати не можливо».
Під час дискусії аналітики представили веб-апікацію, яка дозволяє моделювати надходження до Пенсійного фонду до 2050 року. Модель враховує різні показники: пенсійний вік, середню зарплатню, розмір пенсії, частку, яка йде із зарплатні кожного працівника до Пенсійного фонду, та частку платників єдиного соціального внеску серед усіх працюючих.
Також було надано рекомендації щодо сценаріїв реформування пенсійної системи, які були обговорені з присутніми на дискусії.
Відбулось обговорення питання збільшення пенсійного віку, а також, чи можливо в Україні відмовитися від солідарної пенсійної системи. Було представлено досвід інших країн, які використовують ті чи інші системи пенсійного забезпечення.
У дискусії взяли участь:
Наталія Веселова, народний депутат, член Комітету ВР з соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення
Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії
Андрій Новак, голова Комітету економістів України
Марія Репко, заступник директора Центру економічної стратегії
Павло Кухта, економічний експерт
Віталій Мельничук, експерт Реанімаційного пакету реформ
Павло Янковський, експерт Реанімаційного пакету реформ
Модератор: Роман Кульчинський, головний редактор сайту Texty.org.ua


http://texty.org.ua/pg/news/hohobi/read/74250/Teksty_zaproshujut_na_dyskusiju_Pensijna_systema_reformuvaty
http://uacrisis.org/ru/stream
http://uacrisis.org/ru/shedule/rozklad-na-7-lyutogo-2017-roku

http://provse.te.ua/2017/02/na-sohodni-nemozhlyvo-zabezpechyty-spravedlyvi-pensiji-u-ramkah-chynnoji-pensijnoji-systemy/

http://texty.org.ua/d/pension-game/#

http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=44723

http://kolo.news/category/suspilstvo/2279


photo

06.02.2017

Про міграційні настрої сучасної молоді, причини, тенденції та загрози для України говорили учасники круглого столу-дискусії «Міграція молоді: загрози або шанси?», ініціатором якого став директор українсько-ізраїльського Інституту стратегічних досліджень ім. Голди Меїр Альберт Фельдман. Учасником заходу та одним із експертів з даного питання виступив заступник Голови Державної служби зайнятості (Центрального апарату) Сергій Кравченко.
«Трудова міграція є доволі природним явищем, яке не можливо ліквідувати повністю. Єдине, що може зробити держава – це забезпечити законність такої міграції та гарантувати дотримання прав трудових мігрантів. Згідно з офіційною статистикою ГО «Всеукраїнська Асоціація компаній з міжнародного працевлаштування» 65 % осіб, які виїжджають за кордон – працюють не офіційно, і лише 35 % – офіційно. І я вважаю, що головною причиною виїзду українських громадян на роботу за кордон є відсутність нових підходів до створення нових робочих місць», – наголосив С. Кравченко.
Варто зауважити, що державною службою зайнятості здійснюються впровадження сучасних інноваційних підходів при сприянні створенню нових робочих місць. Це насамперед відкриття консалтингових центрів для розвитку підприємництва, пошук нових можливостей залучення до роботи нових роботодавців, підготовка кадрів на замовлення роботодавців і т.п. Таким чином, службою зайнятості створюється сприятливе середовище для розвитку середнього та малого бізнесу, що дасть можливість залишатися працездатному населенню в Україні.
До обговорення даного питання також долучилися: кандидат соціологічних наук, зав.відділом моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАН України; голова правління УІСД ім. А. Яременко Ольга Балакірєва, кандидат економічних наук, завідувач відділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Олексій Позняк, ініціатор мережі Global Ukraine Віолета Маскалу, голова Україно-Німецького Антикорупційного Альянсу Валентина Балабанова.
 
Довідково: За даними адміністративної статистичної звітності суб’єктів господарювання, які здійснюють працевлаштування за кордон, у 2015 році за кордоном було працевлаштовано 76 884 громадянина України. В Україні в 2016 році було працевлаштовано 9 840 іноземців.

http://www.dcz.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=2DCE9095BFFAADBAD8726EB8E871DB77?art_id=427004&cat_id=364661


photo

06.02.2017

В Україні вже кілька років активно обговорюють пенсійну реформу, в той час як ситуація в Пенсійному фонді (ПФ) тільки погіршується. Після зниження процентної ставки єдиного соціального внеску практично вдвічі дефіцит ПФ сягнув понад 140 мільярдів гривень. Крім того, в країні складна демографічна ситуація - кількість працюючих і пенсіонерів сягає критичної співвідношення. В інтерв'ю "Сегодня.ua" старший науковий співробітник інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко розповіла про перспективи і проблеми української пенсійної системи.

http://www.segodnya.ua/economics/enews/my-obychnaya-otstalaya-strana-lidiya-tkachenko-o-budushchem-pensionnoy-sistemy-i-glavnyh-problemah-ukraincev--794627.html

https://ukr-online.com/economy/25248-ukrayincyam-zrobili-trivozhniy-prognoz-schodo-pensy.html

http://asn.in.ua/ru/news/publishing/85851-k-2050-godu-ukraincev-stanet-na-20-menshe-i-ehto.html

http://xn--b1aasidjedbb0byj.com.ua/2017/02/07/nazvaly-prychyny-provalu-pensijnoji-reformy/

http://svitovi-visti.blogspot.com/2017/02/blog-post_585.html
http://minprom.ua/digest/225184.html
http://korupciya.com/chomu-ukrayintsi-otrimuyut-rizni-pensiyi-komu-poshhastilo-naybilshe/

http://frankivchany.if.ua/ekonomika/37741-khto-otrymuie-naibilshi-pensii

photo

05.02.2017

"З'явився новий контингент осіб, які раніше не включалися в трудову міграцію, серед цього нового контингенту є людина з високим освітнім рівнем", - сказав Олексій Позняк, заввідділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України в інтерв’ю телеканалу «Інтер».

http://podrobnosti.ua/2159147-bolee-4-tysjach-vrachej-vyehali-na-zarabotki-za-granitsu.html (з 3:18 хв.)


photo

31.01.2017

Ще в минулому році високі пенсії в Україні оподатковувалися, проте на даний момент ця норма скасована. У 2014-му податки потрібно було платити з пенсій понад 10 тисяч гривень, а вже в 2015-му поріг знизили до 4134 гривень (три мінімальні зарплати). Таких пенсіонерів в країні виявилося більше 416 тисяч. У Міністерстві фінансів вважають, після скасування 15% податку на високі пенсії бюджет втратив близько 800 мільйонів гривень.
Крім того, як розповідає старший науковий співробітник інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко, судді, який вийдуть у відставку в цьому році, обмеження "не вище 10,7 тис. на пенсії" не відчують - для них Конституційний суд цю норму скасував. Вони отримують більше 20 тисяч гривень, народні депутати на пенсії - більше 15 тис.
"Людей дратує ця нерівність. Коли основна маса отримує 1500, грубо кажучи, середня пенсія у нас зараз десь 1850 гривень, а суддя отримує 21 тисячу. За що судді на пенсії в нашій бідній країні при всьому при тому... Давайте тоді всім 21 тисячу платити. Чомусь не виходить. Яка б не була міра відповідальності на їх роботі, вони ж уже на пенсії, вони ж уже не працюють. Уже відповідальності цієї немає - чому потрібно платити 20 тисяч? Причому Конституційний суд зняв з них обмеження максимального розміру", - розповідає вчений.
У пенсійній системі в Україні є ще одна "несправедливість". Пенсіонери, які раніше вийшли на пенсію, отримують менше грошей. У 2008-му коефіцієнт стажу (показник, який враховують при розрахунку пенсій) збільшили з 1 до 1,35 - старі пенсії не перерахували, а нові стали призначати з урахуванням нового показника.


http://www.segodnya.ua/economics/enews/bogatye-pensionery-kto-v-ukraine-poluchaet-na-zasluzhennom-otdyhe-bolshe-10-tys--793217.html
http://newsgra.com/ukrainian/economy/255766-bagati-pensioneri-xto-v-ukraini-otrimuye-na-zasluzhenomu-vidpochinku-bilshe-10-tis/
https://politeka.net/402098-kto-v-ukraine-poluchaet-pensii-vyshe-predelno-dopustimykh/


photo

30.01.2017

Україна зараз посідає 186 місце в світі за показником народжуваності і 13 місце в світі за показником вимирання нації – заявив Уповноважений Президента з прав дитини Микола Кулеба. Лідія Ткаченко, науковий співробітник Інституту демографії і соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України: "Насправді, в Україні ситуація з народжуваністю типова, як для всієї Європи.
Зараз ситуація виглядає так, що більш високу народжуваність можна спостерігати у країнах, де висока зайнятість жінок, де жінки можуть працювати, де розвинута допоміжна інфраструктура. У нас, як правило, процес виховання, догляду за дитиною переважно на матері і вимагає від неї певних жертв. В Україні досі дуже мало залучені до виховання дітей чоловіки.
У світовій практиці дуже поширені грошові допомоги, але їх не можна напряму розглядати як стимул для народжуваності, це скоріше спосіб подолання бідності, запобігання ризиків бідності. Звісно, матеріальні стимули, або їх підвищення, можуть врівноважити ситуацію у сім’ях благополучних, але не дуже забезпечених, проте можуть зрости ризики у неблагополучних родинах".


http://promin.fm/quote/1889/YAk-pidvishchiti-v-Ukrayini-narodzhuvanist


photo

26.01.2017

26 січня, о 12.00 в прес-центрі РІА Новини України (вул. Шота Руставелі, 16, 9 поверх) відбулася прес-конференція на тему "Еміграція з України: виїхати не можна залишитися. Прогнози експертів".
Експерти прес-конференції:
Олена Малиновська, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень, доктор наук з держуправління;
Володимир Власюк, СЕО компанії "Укрпромзовнішекспертиза", голова Комітету з питань промислової модернізації при торгово-промисловій палаті України;
Олексій Позняк, заввідділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ.


http://rian.com.ua/press/20170125/1020821894.html
http://gs.fm/correspondent/20170126/2954229.html
http://rian.com.ua/analytics/20170130/1020968978.html
http://svitua.com.ua/news/201701/2236-perspektyvni-ukrayinci-dedali-chastishe-vyyizhdzhayut


photo

26.01.2017

Львів, Суми, Дніпро, Харків, Київ та Одеса опинилися в найнижчій частині таблиці рейтингу "Cost of Living Index 2017". Дешевше, ніж у нас, жити лише в Єгипті та Індії. Найдорожче життя в Гамільтоні, що на Бермудах, пише газета "Експрес".  Експерти рейтингу зазначають, що життя в Україні на 66% дешевше, ніж у США, плата за житло нижча на 77%. Як свідчать наведені середні ціни, в Україні можна поїсти в кафе й за 100 гривень (в США - за 12,36 долара, це 358 гривень).
У нас країна низьких заробітків і низьких цін, - підкреслює Людмила Черенько, завідувачка відділу рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ. - Останніми роками дедалі більше уваги концентрується на тому, що заробітки в Україні низькі, як і раніше, а от ціни прирівнюються до більш багатих країн. І все ж рейтинг вказує на те, що середня вартість проживання всередині країни для середньостатистичної людини досить низька.

http://expres.ua/news/2017/01/26/224874-ukrayina-potrapyla-triyky-krayin-naynyzhchoyu-vartistyu-prozhyvannya


photo

26.01.2017

Старший науковий співробітник інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко впевнена, проблема низьких пенсій - наслідок відсталості економіки України. При низьких зарплатах не можуть бути високі пенсії. При цьому, як зазначає вчений, "відсталість" української економіки можна помітити навіть за структурою зайнятості населення - кожен четвертий українець (3,5 мільйони) працює в сфері продажу. Щось виробляють лише 2,5 мільйона українців. При цьому і у виробництві є свої проблеми - розвинені економіки займаються переробкою, а Україна найчастіше, зазначає експерт, займається видобутком сировини.
Крім того, як кажуть експерти, діюча пенсійна система в Україні не відповідає головному критерію - справедливості. Так, середня пенсія суддів - більше 20 тисяч гривень, народних депутатів - більше 15 тисяч, у той же час середній розмір пенсії по країні - 1850 гривень, а більше мільйона пенсіонерів отримує менше 1600 гривень. Крім того, пенсіонери, які раніше вийшли на пенсію, отримують менше грошей. У 2008-му коефіцієнт стажу (показник, який враховують при розрахунку пенсій) збільшили з 1 до 1,35 - старі пенсії не перерахували, а нові стали призначати з урахуванням нового показника.

http://www.segodnya.ua/economics/enews/pensionnyy-vozrast-povyshenie-i-nalog-dlya-vseh-kak-izmenitsya-zhizn-ukrainskih-pensionerov-v-2017-m--791697.html
http://newsgra.com/ukrainian/economy/252990-pensijnij-vik-pidvishhennya-i-podatok-dlya-vsix-yak-zminitsya-zhittya-ukrainskix-pensioneriv-u-2017-mu/


photo

25.01.2017

Лариса Лісогор - доктор екон. наук, професор, завідувач відділу соціальних проблем ринку праці Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України: "Важливо, що сьогодні роботодавець вже не є просто спостерігачем ситуації на ринку праці, він активно включається в політику реформування відносин на ринку праці: спонукає владу, йде в навчальні заклади, Центри зайнятості, бо розуміє, що кваліфікованого фахівця втратити легко, а на пошук чи навчання заміни підуть роки...".
Про це експерт розповіла у прямому ефірі програми "Тема: Країна" Українсьокго радіо.

Слухати: http://www.nrcu.gov.ua/quotes.html?id=1520544#
http://www.nrcu.gov.ua/quotes.html?id=1520544


photo

25.01.2017

Одним із численних показників економічного успіху будь-якої країни є максимально коротка відстань між найбагатшими та найбіднішими верствами населення, яка вимірюється так званим коефіцієнтом Джині (за ім’ям винахідника - італійського економіста і статистика минулого століття Коррадо Джині). Чим коефіцієнт більший, тим прірва глибша – 1% означає, що в країні повна рівність доходів у всіх групах населення, 100%  — весь дохід в країні належить одній особі. Як свідчать дані ООН, за цим показником Україна, маючи ступінь розподілу доходів біля 25%, знаходиться серед європейських лідерів. От тільки українці чомусь цього не відчувають.
 За даними «Доповіді про людський розвиток 2015» Програми розвитку ООН, що базується на звітах національних статистичних агентств, індекс Джині в Україні минулого року становив 24%, тобто був чи найнижчим в Європі! Скажи якому шведу – то й не повірить.
Тому прості українці, і вітчизняні експерти переконані – статистика добряче прибріхує, адже реально українське суспільство дуже розшароване. За даними Елли Лібанової, директора Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України ім. М.В. Птухи, доходи 10% найбагатших і 10% найбідніших українців з врахуванням тіньових доходів відрізняються у 40 разів.
У чому причина невідповідності?
Економісти стверджують, що вона зумовлена, по-перше, низькою якістю вітчизняних статистичних даних про доходи найбагатших та найбідніших верств населення, на яких власне і ґрунтуються оцінки міжнародних інституцій. Іншими словами, значна доля тіньової економіки не враховується в розрахунках і тому спотворює реальну картину. По-друге, в Україні між заможними людьми (яких мало) і бідними (яких багато) практично відсутній середній клас, який би урівноважував  ситуацію, якщо не математично, то хоча б на рівні відчуттів.


https://www.ukrinform.ua/rubric-economics/2162366-nerivnist-dohodiv-poukrainski-girse-niz-u-gondurasi-krase-niz-u-svecii.html
http://vkurse.ua/analytics/neravenstvo-dokhodov-po-ukrainski.html


photo

25.01.2017

Згідно з дослідженнями, в грудні 2016 року 34% населення були готові назавжди покинути Україну, 55% громадян заявили про неготовність до такого кроку.
“Кількість мігрантів трохи збільшилася через події 2014 року і економічної кризи. Але цей сплеск не такий великий і не можна порівняти з масштабами 90-х. Кілька сотень тисяч людей стали трудовими мігрантами. Плюс ті, хто давно працює за кордоном. Точних даних про мігрантів в Україні немає”, – каже завідувач відділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Національної академії наук Олексій Позняк.
Експерт відзначає омолодження трудової міграції.
Повернутися в Україну планують 60% трудових мігрантів, наголошується в дослідженні МОМ за 2015 рік. Але серед молоді повертатися збираються вдвічі менше респондентів.
Головними причинами можливої еміграції в грудні 2016 роки українці назвали пропозицію прибуткової роботи (28%) і збройний конфлікт (27%). Далі йдуть економічні проблеми в країні (19%) і сімейні обставини (18%). Замикають список згадуваних причин можливої еміграції відсутність умов для самореалізації (9%) і політична нестабільність (7%). Третина українців (29%) заявили, що ніякі обставини не змусять назавжди покинути країну.


https://politeka.net/ua/400421-ukraintsy-sobirayutsya-massovo-emigrirovat-nazvany-prichiny/
http://www.segodnya.ua/ukraine/emigrirovat-iz-ukrainy-pochemu-ukraincy-hotyat-pokinut-stranu-791309.html
http://zik.ua/news/2017/01/25/doslidzhennya_vse_bilshe_ukraintsiv_hochut_pokynuty_krainu_1031401
https://www.facenews.ua/news/2017/348234/


photo

24.01.2017

24 січня 2017 р. Олександр Гладун (заступник директора Інституту, доктор економічних наук) та Наталія Левчук (головний науковий співробітник, доктор економічних наук) дали інтерв’ю телеканалу NTD (незалежний найбільший китайськомовний канал) щодо демографічних втрат внаслідок голоду 1932-1933 рр. в Україні та інших пострадянських країнах.


http://www.ntdtv.com/xtr/gb/2017/01/31/a1309388.html


photo

24.01.2017

Останнє велике дослідження про кількість українців, які виїжджають за кордон, було проведено в 2012-му. За даними, зібраними Держкомстатом, за три роки, що передують цьому року, Україну покинули заради роботи 1,5 мільйона людей. Але це тільки ті, хто знайшов легальний заробіток і залишив в Україні рідних. Нелегальних емігрантів, вважають соціологи, може бути стільки ж. А про те, скільки сімей виїхали назавжди, відомостей немає.
"Масштабні дослідження більше не проводилися. Але виходячи з даних, які дають кадрові агентства, можна зробити висновок, що охочих виїхати в країни Європи і США стало більше", - каже старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Ірина Майданик.
"Міграція людей по світу - це природний процес, - зазначає кандидат соціологічних наук Ірина Майданик. - Для країни вона має як позитивні, так і негативні сторони. Позитивні в тому, що йде приплив коштів, які українці заробляють за кордоном. Якщо люди повертаються, гроші вкладаються в розвиток бізнесу. Але негативних все-таки більше. Багато трудових мігрантів шукають будь-які можливості закріпитися за кордоном і перевезти туди сім'ї. А по теорії міграції, до неї вдаються найбільш обдаровані, активні люди працездатного і продуктивного віку. Відбувається депопуляція і трансформація якісних показників населення в країні".
Поки що еміграція не набула великих масштабів. Але реальні цифри мають насторожити. За результатами минулорічного опитування Українського інституту соціальних досліджень ім. Олександра Яременка, з 50% респондентів, які зізналися, що замислюються про еміграцію, 20% вже роблять конкретні кроки, 15% відкладають на переїзд гроші, 3% ухвалили остаточне рішення і збирають документи. Про це пишуть Валерія Чепурко, Ірина Сосніна в статті "Їхати чи залишитися?" в газеті "КП в Украине".


http://kp.ua/politics/564686-uekhat-yly-ostatsia
http://www.newsru.ua/press/24jan2017/emigranty.html
http://antikor.com.ua/articles/148264-pochemu_ukraintsy_zagovorili_ob_emigratsii


photo

22.01.2017

Старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Лідія Ткаченко надала коментарі телеканалу «1+1» щодо пенсійного забезпечення в Україні.

http://tsn.ua/video/video-novini/vipusk-tsn-tizhden-za-22-sichnya-2017-roku-povna-versiya.html (з 35-ї хвилини)


24 січня 2017 року
У КИЄВІ ОБГОВОРИЛИ ДЕМОГРАФІЧНІ ВТРАТИ ВІД ГОЛОДОМОРУ

img img


У демографічному вимірі Голодомор тривав протягом 1932-1934 pp. За цей період від голоду померло 13% від загальної чисельності населення України на той період. У червні 1933 року в середньому за добу від голоду помирало 28 тис. людей.
Запрошені експерти - науковці Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи HAH України: Олександр Гладун (заступник директора інституту доктор економічних наук), Наталія Левчук (головний науковий співробітник, доктор економічних наук), Омелян Рудницький (науковий співробітник).


http://www.memory.gov.ua/news/u-kievi-obgovoryat-demografichni-vtrati-vid-golodomoru


photo

20.01.2017

З точки зору МВФ, підвищення пенсійного віку – це нормально, пояснює старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко. Така рекомендація, зазначає експерт, озвучувалася вже кілька разів.
Як пояснює вчений, підвищення пенсійного віку дозволить скоротити кількість пенсіонерів і збільшити число працюючих українців. Зараз, за даними мінсоцполітики, 10 працюючих українців змушені утримувати 12 пенсіонерів. При такому співвідношенні говорити про високі пенсії не доводиться.
За підрахунками інституту демографії, якщо збільшити пенсійний вік до 65 років – кількість пенсіонерів зменшиться на один мільйон. Якщо до 62 років – на 500 тисяч.
"Міжнародні стандарти, наприклад конвенція про соціальний захист, припускають, що пенсійний вік у 65 років можна встановлювати, незважаючи на жодні обставини. Насправді сказати, що прямих обмежень у міжнародній практиці немає. Низький пенсійний вік не сприяє довгій тривалості життя. Люди, які доживають до 60 років, з такою ж вірогідністю доживуть і до 63 років", – розповідає Лідія Ткаченко.
"Міжнародні стандарти, наприклад конвенція про соціальний захист, припускають, що пенсійний вік у 65 років можна встановлювати, незважаючи на жодні обставини", – каже Лідія Ткаченко.
Підвищення пенсійного віку відбуватиметься поетапно (на 4 місяці щорічно) і не торкнеться тих, кому зовсім недовго до пенсії.
У той же час старший експерт Світового банку Олексій Случинський впевнений: підняття пенсійного віку може трохи виправити ситуацію, однак проблему це не вирішить. "Піднімати пенсійний вік – мертвому припарки", – говорить експерт.
Експерт у сфері пенсійного забезпечення Олександр Ткач також вважає, що підвищення пенсійного віку поліпшить ситуацію, але не врятує пенсійну систему України. "Після підвищення пенсійного віку загроза відсунеться, але перегляд пенсійного віку – відсунення загрози часу. Саме по собі підвищення великого ефекту не дасть. Потрібно переходити від солідарного принципу до накопичувального", – говорить Олександр Ткач.
Головний демограф країни Елла Лібанова зазначає: ключовий фактор, який має впливати на рішення про підвищення пенсійного віку – тривалість життя українців після 60 років. Зараз чоловіки на пенсії живуть лише 13-14 років, а жінки – близько 20 років.

http://karpatpost.com/content-11524.html
http://www.segodnya.ua/economics/enews/pensionnyy-vozrast-po-novomu-kogda-ukraincam-zhdat-radikalnyh-peremen--789377.html
https://politeka.net/ua/398988-pidvyshchennya-pensiynoho-viku-chy-dozhyvut-ukrayintsi-do-zasluzhenoho-vidpochynku/


photo

18.01.2017

Проблему з пенсіями в Україні вирішить більш справедливий розподіл матеріальних благ, а не ліквідація дефіциту Пенсійного фонду, про це розповіла  Л.Ткаченко, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, к.е.н. у програмі «У Контексті» радіоканалу Ера Медіа  за темою «Чим ще може здивувати українців проект пенсійної реформи»


http://www.eramedia.com.ua/article/252910-problemu_z_pensyami_v_ukran_virshit_blsh_spravedliviyi_rozpodl_m/


photo

16.01.2017

Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, акадSSемік НАН України розповіла «ХН» про те, чому немає відмінностей між сходом і заходом, про становлення української нації і градусі розчарування суспільства. Які позитивні тенденції, які хороші новини є в останніх дослідженнях по демографії та соціології.
- Якщо вірити офіційним даним, в країні знижується смертність. І дійсно, кількість померлих зменшилася з 632,7 тис. У 2014 році до 594,8 тис. У 2015-му. Але, боюся, це не стільки результат дійсного поліпшення ситуації, скільки наслідок неточностей обліку населення. На жаль, неминучі через 15 років після перепису населення помилки були посилені масштабною міграцією 2014 року. Тому вкрай важко відокремити вплив недообліку виїзду населення за межі України і переїзд жителів тимчасово непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей в інші регіони. Звичайно, померлих реєструють правильно - я в цьому не сумніваюся. Але такої впевненості щодо переміщення жителів України у мене немає. Наприклад, чисельність внутрішньо переміщених осіб становить не 1,7 млн осіб, а скажімо, 900 тис., Тобто за межі України виїхало (нехай і на заробітки) істотно більше людей, ніж ми думаємо. Якщо насправді в Україні постійно проживає не 42 мільйони чоловік, а 40, то і зниження смертності немає ...

https://2day.kh.ua/ella-libanova-posle-okonchaniya-voennyh-dejstvij-na-primirenie-ponadobyatsya-desyatiletiya/
https://glavnoe.ua/news/n295878

 



Зростання смертності серед українців розпочалось ще в 1970-х роках. Найбільше українців було в 1993 році – 52,3 млн. Сьогодні ж в Україні проживає менше 42 млн українців. Про це в ефірі програми «Перші про головне. Коментарі» на телеканалі ZIK повідомила директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова. Експерт зазначила, що зростання смертності серед українців розпочалось ще півстоліття тому: «Рівень смертності в Україні, особливо серед чоловіків є одним з найвищих у світі. Основна причина – нездоровий спосіб життя, паління, зловживання алкоголем, робота в шкідливих умовах та забруднення навколишнього середовища. Зростання смертності розпочалось ще в сімдесятих роках минулого століття, однак влада Радянського Союзу приховувала цю статистику. В Україні сьогодні проживає менше 42 млн українців. Однак статистика неточна, бо від підрахунків минуло понад 15 років. Плюс – події на Донбасі. Ми не знаємо, скільки і куди звідти виїхало населення. Найбільше ж українців було в 1993 році – 52,3 млн». Зменшення народжуваності, за словами науковця, є загальноєвропейською тенденцією, яка визначається добробутом населення в країні.
«Вичерпання потенціалу демографічного зростання почалось в 1960-х роках не лише в Україні. Його переживають всі без винятку європейські країни. В Європі цей процес компенсовує міграція. Загалом же міграція – це наслідок поганих умов проживання. Люди їдуть з тих країн, де гірше жити, до тих, де краще жити. Якщо ми хочемо покращити економіку, треба готуватись до імміграції. Це небезпечно. Бо ми мусимо адаптувати новоприбулих до нашої культури та способу життя. З іншого боку, маємо забезпечити вільний розвиток їхньої самобутності. Є тільки одна країна, де вдалось уникнути гострих помилок в цій сфері, – це Канада», – зазначила експерт.
На переконання Елли Лібанової, частково знизити темпи виїзду українців за кордон може впровадження безвізового режиму з країнами Євросоюзу: «Єдине що може перешкодити виїзду українців за кордон – це безвізовий режим. Люди перестануть чіплятись за можливість поїхати за кордон. Вони будуть повертатись. З’являться паростки циркулярної міграції з Європою».

http://zik.ua/news/2017/01/10/riven_smertnosti_v_ukraini_sered_cholovikiv_ie_odnym_z_nayvyshchyh_u_sviti__1023003
https://youtu.be/meNhufyJUuE
http://zik.ua/tv/project/comments/


photo

10.01.2017

Переважна більшість переселенців з Донбасу у Росії змушені легалізуватися у статусі трудових мігрантів. Про це мовиться у звіті російської правозахисної організації «Меморіал». У ньому проаналізована ситуація з трудовою міграцією у країнах СНД. Українські експерти констатують, що трудова міграція з України стала більшою, молодшою та освіченішою.
За приблизними підрахунками, порівняно з 2014 роком, масштаби трудової міграції українців зросли приблизно на 15%. Про це Радіо Свобода розповів завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень Олексій Позняк.
За даними останніх опитувань, вимальовується нова тенденція: дедалі більше у пошуках роботи мігрують городяни, а не селяни, як це було досі. Першу позицію за відтоком трудових ресурсів посідає Київ. На другому місці – західний регіон, від якого не надто відстають решта регіонів. Найбільш мобільною групою є студенти, які все частіше їдуть за кордон на навчання і залишаються там через вищий рівень зарплат та ліпші умови праці.
«Дослідження, яке ми проводили разом із нашими зарубіжними колегами, свідчить, що помолодшала і стала більш освічена наша трудова міграція», – каже Олексій Позняк.
Ще одна тенденція: тих, хто планує працювати у країнах Європи серед українців побільшало, а прихильників податися з цією метою у Росію стає усе менше.
«Туди їздять ті, хто їздив туди завжди, багато років. Просто людям не так легко знайти нове місце роботи у країні, де вони, можливо, ніколи раніше не були. А там їх знають, там в них є певний імідж. Вони знають, що зможуть там заробити гроші», – пояснює Олексій Позняк.


http://www.radiosvoboda.org/a/28197192.html

http://svitua.com.ua/news/201701/2008-masshtaby-trudovoyi-migraciyi-ukrayinciv-zrosly-pryblyzno

photo

09.01.2017

Накопичувальний рівень пенсійної системи, як припускають експерти, наступного року так і не запрацює. На українських пенсіонерів чекає наступного року "осучаснення" пенсій, а платити ЄСВ хочуть зобов'язати всіх працюючих.
Старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко переконана: на цей момент немає сенсу запускати накопичувальну систему, більш того, експерт впевнена, що жодної можливості зробити це наступного року немає.
"Звичайно, не запуститься. Це виключено. І в меморандумі, які підписували наші керівники країни з МВФ, написано, що Україна поки що утримається від накопичувального рівня. У нас в законі другий рівень прописаний давно, але там немає жодних дат. У законопроектах були дати, але законопроекти так і залишилися законопроектами. Були заяви, що наступного року накопичувальний рівень запуститься, більше ніхто про це не згадує. Я вже не кажу, що там має бути підготовча робота, створена інфраструктура, повинен бути сформований накопичувальний рівень", – розповідає Лідія Ткаченко.
На думку експерта, Україні взагалі не варто запускати обов'язковий накопичувальний рівень пенсійної системи, а замість цього потрібно задуматися про те, щоб розвивати недержавні пенсійні фонди. "Проблема другого рівня, чому МВФ не рекомендував його вводити, – щоб держава не брала на себе додаткові зобов'язання", – розповідає Ткаченко. Якщо другий рівень буде запроваджено, державному накопичувальному фонду доведеться не тільки акумулювати кошти, а й інвестувати їх в економіку для того, щоб примножувати заощадження українців, інакше їх просто "з'їсть" інфляція.


http://ukr.segodnya.ua/economics/enews/pensii-po-novomu-komu-pridetsya-platit-bolshe-i-kto-budet-vyhodit-na-otdyh-pozzhe--776534.html
http://kordon.in.ua/news/pensiji-po-novomu-komu-dovedetsya-platyty-bilshe-hto-vyhodytyme-na-vidpochynok-piznishe-38327/
https://politeka.net/ua/395839-pensiyna-reforma-v-ukrayini-ekspert-rozpoviv-pro-ryzyky/
http://znaj.ua/news/economics/86666/pensioneram-prorokuyut-podalshe-zubozhinnya.html
http://hvylya.net/news/digest/pensionnaya-reforma-komu-pridetsya-platit-bolshe-i-kto-budet-vyihodit-na-otdyih-pozzhe.html
http://hvylya.net/reviews/c19-2010-05-28-07-24-31/skolko-nalogov-ukraintsam-pridetsya-zaplatit-gosudarstvu-v-2017-m.html
http://prav-da.com.ua/blog/7/post/4035


photo

05.01.2017

Всі досягнення науки і техніки, фармакології та медицини, здається, обходять стороною Україну, оскільки в той час, як середня тривалість життя європейців перевалила за 80 років і продовжує зростати, українці продовжують вмирати в досить молодому віці - до 70 і раніше. Особливо складна ситуація складається у чоловіків, які живуть набагато менше українських жінок. Для того, щоб розібратися в причинах цього явища, ГолосUA звернувся до головного наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Наталія Рингач:
«Більш високий, в порівнянні з європейськими країнами рівень смертності в Україні обумовлений переважно дуже високою передчасною смертністю. Так, приблизно, кожна третя смерть в Україні відбувається до досягнення віку в 65 років. Найгостріше стоїть проблема ранніх втрат серед чоловіків. Наприклад, ймовірність померти у віці від 20 до 65 років для чоловіків більш ніж удвічі вище в порівнянні з жінками. Ось різниця між показниками смертності молодих чоловіків у віці 30-44 років: в Україні - 593, ЄС - 131 на 100 тис. Населення. Інфекційні хвороби все (і туберкульоз, і ВІЛ і так далі), для молодих це, як правило, ВІЛ / СНІД: в Україні - 79,4 на 100 тис., В ЄС - 3,4. У Молдові - 34, тобто більше ніж в два рази нижче, ніж у нас. Далі - хвороби системи кровообігу: Україна - 122,9, ЄС - 22,5. Ну, не повинен молодий чоловік 30-40 років вмирати від серцевих хвороб, якщо це не вроджена якась патологія. Далі - ДТП: Україна - 25,2, ЄС - 9,3. Волосся ворушиться. Навіть маленька бідна Молдова - там показники набагато нижче, ніж у нас, в Євросоюзі ще менше. Це свіжі дані. Тобто перевищення смертності від усіх причин в чотири рази в порівнянні з Європою, від інфекційних - в 16. Такі цифри, як у нас, ще потрібно пошукати і, що найсумніше, близько половини смертей у віці від 24 до 65 років можна віднести до таким, які можна було б запобігти. Це дуже багато.»


http://ru.golos.ua/social_problem/nryingach_v_ukraine_do_sih_por_molodyie_lyudi_umirayut_ot_yazvyi_jeludka_i_insulta_6

http://antikor.com.ua/articles/145718-urovenj_prehdevremennoj_smertnosti_v_ukraine_pobil_absoljutnyj_rekord

photo

03.01.2017

Кілька місяців тому міністр соціальної політики Андрій Рева в інтерв'ю «Сегодня ua» озвучив пропозицію збільшити пенсійний вік, наприклад, до 65 років для тих українців, які мають невеликий робочий стаж.
"Якщо людина не має страхового стажу, потрібно йому виходити в 60 років або йому можна до 65 збільшити термін? Чому він повинен мати такі ж умови виходу на пенсію, як і ті, хто чесно уколює?", - сказав чиновник.
"Якщо людина не має страхового стажу, потрібно йому виходити в 60 років або йому можна до 65 збільшити термін?", - сказав міністр.
Кілька днів тому, на зустрічі з представниками Світового банку, Андрій Рева пояснив: ідея полягає в тому, щоб впровадити диференційований час виходу на пенсію. Пенсійний вік буде залежати від того, скільки років виплачувалися внески в ПФ.
Так, українцям, які більшу частину життя працювали без офіційного оформлення, доведеться "допрацьовувати" стаж вже після 60 років, не отримуючи при цьому пенсію. Як зазначає директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи Елла Лібанова, багато українців і зараз не доживають до пенсії. Імовірність у українського чоловіки померти у віці від 20 до 60 років - 40%, в той час як в Швейцарії не доживають до 60 років всього 8% чоловіків.
У середньому чоловіки живуть на пенсії (після 60 років) 14,8 років, а жінки - 19,9 років. У зв'язку з цим, впевнена вчений, підвищувати пенсійний вік чоловікам не можна.
"Якщо у нас пенсійний вік 60 років, то наші чоловіки мають шанси прожити на пенсії майже 15 років. Якщо ми пенсійний вік піднімемо (чоловікам, - прим.ред.) До 65 років, їм залишиться прожити всього 12 років", - впевнена Елла Лібанова.


http://www.khustnews.in.ua/novini/ukrayina/12685-pensyniy-vk-znovu-zroste-mnstr-socpoltiki.html