Інформація щодо всіх конференцій, семінарів, круглих столів, організатором (співорганізатором) яких є Інститут демографії ім. М.В. Птухи НАН України, розміщується на офіційному сайті Інституту. За інформацію, розміщену на інших джерелах без нашої згоди, Інститут відповідальності не несе.


22 червня 2017 р. в приміщенні Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України відбулося засідання круглого столу: «Житлова проблема та демографічна криза: чи є взаємозв’язок?».
Організатори заходу: Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву та Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.
Під час заходу обговорювалася демографічна криза та проблеми забезпечення житлом українців, як одного з основних факторів погіршення демографічної ситуації в Україні, необхідності соціального захисту таких категорій громадян, як молодь, внутрішньо переміщені особи та учасники антитерористичної операції в частині вирішення їх житлового питання.
У обговоренні взяли участь:
Сергій Комнатний - голова правління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»; Ольга Балакірєва – голова правління ГО «Український інститут соціальних досліджень ім. О.Яременка» (презентація); Людмила Черенько – завідувач сектору досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, кандидат економічних наук (презентація); Ірина Курило – завідувач відділу досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, доктор економічних наук, професор (презентація); Валерій Новіков – завідувач відділу соціальної інфраструктури Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України (презентація).

Програма заходу (завантажити)
Список запрошених


4 березня 2016 року в Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України в рамках чергового етапу виконання Проекту «Розробка нового механізму фінансування соціальних послуг вразливим категоріям населення (дітям)» за участі представників дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, представників Міністерства соціальної політики України, експертів ДННУ «Академія фінансового управління», Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України та представників Дніпропетровської обласної державної адміністрації з метою організації широкого науково-практичного діалогу було проведено засідання круглого столу.
Порядок денний
З презентаціями виступили: заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, член-кореспондент НАН України Олена Макарова (презентація), завідувач відділу демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, д.е.н. Володимир Саріогло (презентація), заступник директора Науково-дослідного фінансового інституту ДННУ «Академія фінансового управління» з наукової роботи, доктор економічних наук, професор Людмила Ловінська.
У обговоренні взяли участь:
Ігор Камінник – представник дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні; Елла Лібанова – директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України; Надія Дєєва – головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, доктор економічних наук, професор; Олена Макарова – заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, член-кореспондент НАН України; Володимир Саріогло – завідувач відділу соціально-демографічної статистики Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, доктор економічних наук, старший науковий співробітник; Віктор Черніченко – учений секретар Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник; Тетяна Єфименко – президент ДННУ «Академія фінансового управління», член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України; Людмила Ловінська – заступник директора Науково-дослідного фінансового інституту ДННУ «Академія фінансового управління» з наукової роботи, доктор економічних наук, професор; Клавдія Павлюк – завідувач відділу бюджетної системи Науково-дослідного фінансового інституту ДННУ «Академія фінансового управління», доктор економічних наук, професор; Ярослав Котляревський – заступник директора з науково-організаційної роботи Науково-дослідного фінансового інституту ДННУ "Академія фінансового управління, доктор економічних наук, професор; представники Дніпропетровської ОДА (скайп-зв'язок).

#
#
#
#

КРУГЛИЙ СТІЛ
«Формування політики щодо дітей в Україні в час кризи»


16 липня 2015 року в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України відбувся круглий стіл на тему: «Формування політики щодо дітей в Україні в час кризи» ­ перший із серії круглих столів з проблем дитинства в Україні, започаткованої Уповноваженим Президента України з прав дитини спільно з Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Інститутом економіки та прогнозування НАН України та Українським інститутом соціальних досліджень імені Олександра Яременка.
Метою заходу було обговорення основних прогалин та шляхів вирішення стану дотримання прав дітей в Україні, умов життя сімей з дітьми, рівень забезпеченості соціальної підтримки та фінансове забезпечення державної політики щодо дітей та сімей з дітьми.
Вітальним словом засідання відкрила директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України Елла Лібанова.
Учасників круглого столу привітали Уповноважений з прав дитини Адміністрації Президента України Микола Кулеба, завідувач відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», голова правління ГО «Український інститут соціальних досліджень ім. О. Яременка», к.соціол.н. Ольга Балакірєва та керівник програми «Захист дітей» Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні Габрієль Акімова.
З доповіддю «Діти в Україні: демографічний портрет» виступила провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, к.е.н. Людмила Слюсар.
Доповідь «Становище сімей з дітьми» презентувала молодший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України Анна Реут.
Старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, к.е.н. Борис Крімер представив учасникам круглого столу доповідь «Пріоритети розвитку сімейної політики України».
Завідувач відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», голова правління ГО «Український інститут соціальних досліджень ім. О. Яременка», к.соціол.н. Ольга Балакірєва виступила з доповіддю «Політика щодо дітей в контексті Конвенції ООН про права дитини: загальні принципи та чутливі питання».
Директор Українського інституту соціальних досліджень імені Олександра Яременка, к.соціол.н. Тетяна Бондар представила доповідь «Права дітей в Україні: соціологічний вимір».
З доповіддю «Реформування системи фінансування соціальних послуг» виступила завідувач відділу бюджетної системи Академії фінансового управління, д.е.н., професор Клавдія Павлюк.
По закінченню представлення презентацій під керівництвом Елли Лібанової розпочалося загальне обговорення з дискусійних питань:
- на яких принципах має формуватися політика?
- на який термін орієнтувати політику?
- які цілі визначити на визначений термін?
- чи потрібні окремі підходи залежно від віку?
- чи достатньо аргументів?
- якої інформації, яких знань не вистачає?
- як забезпечити участь самих дітей?
- які механізми та система координації?
- яким має бути розподіл відповідальності між різними відомствами?
У обговоренні взяли участь представник Фонду народонаселення ООН в Україні Людмила Ломпас, Президент ВГО «Ліга соціальних працівників України» Світлана Толстоухова, заступник Генерального директора з організаційно-методичної роботи НДСЛ «ОХМАТДИТ» МОЗ України Олена Мєшкова, представники Уповноваженого з прав дитини Адміністрації Президента України, Міністерства молоді та спорту України,  Міністерства соціальної політики  України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства Фінансів України, аналітичного центру Pro. Mova, Міжнародного жіночого правозахисного центру “Ла Страда-Україна”, Представництва благодійної організації "Надія і житло для дітей" в Україні, Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, Національної академії педагогічних наук України, Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України,  ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», ГО «Український інститут соціальних досліджень ім. О. Яременка», Академії фінансового управління, Інституту проблем виховання НАПН України.
Закінчилось засідання підведенням підсумків круглого столу та визначенням подальших кроків для вирішення нагальних питань з проблем дитинства в Україні.

 


КРУГЛИЙ СТІЛ
ПРОГРЕС НА ШЛЯХУ ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ РОЗВИТКУ ТИСЯЧОЛІТТЯ
(обговорення проекту Національної доповіді «ЦРТ. Україна: 2000 – 2015»)


6 липня 2015 року Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України спільно з Програмою Розвитку ООН було проведено засідання круглого столу «Прогрес на шляху досягнення цілей розвитку тисячоліття (обговорення проекту національної доповіді «ЦРТ. Україна: 2000 – 2015»), на якому відбулося обговорення підсумків реалізації завдань Цілей Розвитку Тисячоліття (ЦРТ) в Україні.
У вересні 2000 року Україна серед 189 країн-членів ООН підписала Декларацію Тисячоліття ООН, якою визначено глобальні Цілі Розвитку Тисячоліття (ЦРТ) до 2015 року, які слугують об’єднувальною платформою для досягнення соціальної згуртованості суспільств у всьому світі. Україна, приєднавшись до Декларації Тисячоліття ООН разом з іншими 189 країнами світу, також взяла на себе зобов’язання досягти намічених цілей. В Україні було визначено завдання за такими цілями: Ціль 1. Подолання бідності; Ціль 2. Забезпечення якісної освіти впродовж життя; Ціль 3. Забезпечення гендерної рівності; Ціль 4. Зменшення дитячої смертності; Ціль 5. Поліпшення здоров’я матерів; Ціль 6. Обмеження поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу і започаткування тенденції до скорочення їх масштабів; Ціль 7. Сталий розвиток довкілля.
Програмою Розвитку ООН в Україні спільно з Інститутом демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України підготовлено перший проект Національної доповіді «ЦРТ. Україна: 2000 – 2015». Доповідь розроблялась шляхом відкритого процесу, до якого долучились понад 40 провідних фахівців із Державної служби статистики України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, інших міністерств та відомств, та понад 60 науковців та представників громадянського суспільства. У обговоренні стану досягнення цілей та виконання взятих Україною зобов’язань взяли участь представники Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної служби статистики України, Бюро ВООЗ в Україні, Фонду ООН у галузі народонаселення, Федерації профспілок України, науковці, лідери громадських організацій та спеціалісти низки агентств ООН в Україні.
Привітальним словом засідання відкрила Менеджер Проекту «Прискорення прогресу в досягненні Цілей Розвитку Тисячоліття в Україні» ПРООН в Україні Наталія Сітнікова, у якому висловила вдячність всім, хто брав активну участь у підготовці Національної доповіді  «ЦРТ. Україна: 2000 – 2015» і запросила учасників круглого столу долучитися до конструктивного обговорення підсумків реалізації завдань Цілей Розвитку Тисячоліття (ЦРТ) в Україні.
Ключові висновки проекту моніторингової доповіді «Цілі розвитку тисячоліття. Україна 2014» у своїх виступах презентували:
За ціллю 1 «Подолання бідності» – завідувач відділу досліджень рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, к.е.н. Людмила Черенько. (презентація)
За ціллю 2 «Забезпечення якісної освіти впродовж життя» – провідний науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, к.е.н. Оксана Хмелевська. (презентація)
За ціллю 3 «Забезпечення ґендерної рівності» – старший науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, к.е.н. Ганна Герасименко. (презентація)
За ціллю 4 «Зменшення дитячої смертності» – Завідувач відділення медичних проблем здорової дитини та преморбідних станів ДУ "Інститут Педіатрії, Акушерства і Гінекології Національної Академії Медичних Наук України", доктор медичних наук, професор Людмила Квашніна. (презентація)
За ціллю 6 «Обмеження поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу і започаткування тенденції до скорочення їх масштабів» - радник ПРООН Юрій Кобища (презентація) та завідуюча відділом хіміорезистентного туберкульозу Національного інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України, д.м.н., професор Світлана Черенько. (презентація)
За ціллю 7 «Сталий розвиток довкілля» - консультант з екологічних питань Микола Пилипчук. (презентація)
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України Елла Лібанова у презентації «Від цілей розвитку до цілей сталого розвитку: від періоду 2000-2015 до періоду 2015+» зазначила нові цілі та орієнтири щодо забезпечення прав людини і досягти цілей, визначених ЦРТ на період після 2015 року. (презентація)
Кожна визначена ціль має відповідати низці критеріїв, визначених підсумковим документом РІО+20, зокрема:
вирішувати критично важливу проблему;
ефективно сприяти досягненню сталого розвитку;
взаємно посилювати ефект досягнення кожної окремої цілі;
бути зрозумілою і такою, що легко інтерпретується;
спиратися на громадську думку і пріоритети, виявлені в процесі національних консультацій.
Після представлення презентацій розпочалася загальна дискусія, у ході якої учасники круглого столу надали конкретні пропозиції щодо досягнення ЦРТ.
Закриваючи засідання круглого столу, Елла Лібанова – директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України подякувала присутнім за активну участь у круглому столі та запросила до наступних дискусій.


22 квітня 2015 р. в Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення відбулося засідання круглого столу «Шляхи розв’язання проблем щодо погашення заборгованості з виплати заробітної плати», у якому взяли участь завідувач сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення, д.е.н. Цимбал О.І. та провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення, к.е.н. Новак І.М.
Під час підготовки до засідання круглого столу до Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення від Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України була надіслана доповідна записка «Пропозиції щодо шляхів розв’язання проблеми заборгованості із заробітної плати».
Провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення, к.е.н. Новак І.М. взяла участь у засіданні робочої групи з напрацювання проекту рекомендацій круглого столу.
На засіданні круглого столу виступив завідувач сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення, д.е.н. Цимбал О.І. (доповідь)
За результатами обговорення, до Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення направлені пропозиції щодо доопрацювання проекту рекомендацій круглого столу.


Організаційно-правові механізми вирішення проблем та використання соціального потенціалу внутрішньо переміщених осіб

9 квітня 2015 року, в рамках постійно діючого форуму з вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб за участю Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, відбулося засідання круглого столу «Організаційно-правові механізми вирішення проблем та використання соціального потенціалу внутрішньо переміщених осіб».
Голова правління Української Гельсинської спілки Микола Козирєв виступив з доповіддю, присвяченою удосконаленню механізмів реалізації та прийняття змін до законодавчо-нормативних актів з питань внутрішньо переміщених осіб щодо мінімізації ризиків перетинання лінії зіткнення, запобігання дискримінації, забезпечення отримання соціальних послуг і допомоги та ін.
Голова асоціації переселенців м. Києва та Київської області Сергій Гуменюк акцентував увагу на проблемах юридичних механізмів включення внутрішньо переміщених осіб до місцевих громад, виділення земельних ділянок та розміщення обладнання переміщених підприємств малого і середнього бізнесу.
Віктор Івкін, член Координаційної ради громадської організації «Конгрес Сходу України», запропонував перейти від окремих проблем до системного розгляду правових питань забезпечення внутрішньо переміщених осіб гуманітарною допомогою, реалізації соціальних і громадянських прав внутрішньо переміщених осіб та політики примирення в українському суспільстві.
Голова Наглядової ради Наукового парку «Київська політехніка» Віктор Івченко зазначив про необхідність створення механізму самоорганізації, визначення національної моделі розвитку та початку роботи щодо її реалізації. Варіантом вирішення проблеми є концептуальна модель створення національних інноваційних кластерів та розвитку інноваційної інфраструктури, схвалена НАН України у 2009 році.
Директор Інституту економіко-правових досліджень НАН України Володимир Устименко підкреслив важливість реалізації бізнес – потенціалу внутрішньо переміщених осіб, зокрема шляхом їх самоорганізації. Цю ідею підтримала президент Асоціації бізнес-інкубаторів, голова Профспілки малого бізнесу «Єднання» Наталія Кожевіна.
Представник ініціативної групи внутрішньо переміщених осіб Володимир Сапута у своєму виступі зупинився на концептуальних підходах до прийняття комплексної державної і цільових програм щодо підтримки та соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб. Учасники круглого столу обговорили підготовлений Мінсоцполітики України проект Комплексної державної програми щодо підтримки, соціальної адаптації та реінтеграції громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, в інші регіони України.
Ірина Новак, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, акцентувала увагу на необхідності підготовки якісних пропозицій до проекту Рекомендацій Парламентських слухань на тему: «Про державну політику щодо соціального захисту та забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» з питань створення нових робочих місць та дотримання прав внутрішньо переміщених осіб згідно з нормами Керівних принципів з питання переміщення осіб всередині країни, прийнятих Економічною й соціальною Радою ООН. 
Координатор проекту громадської організації «Конгрес Сходу України» Анатолій Путінцев присвятив свій виступ питанням організаційного забезпечення вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб та анонсував проведення наступних засідань тематичних круглих столів з проблематики забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом, земельними ділянками та залучення міжнародної фінансової допомоги.
Участь у дискусійному обговоренні також взяли науковці, представники профільних міністерств, обласних державних адміністрацій і громадських організацій.


20 листопада 2014 року в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України відбулася відкрита панельна дискусія «БІДНІСТЬ В УКРАЇНІ: НОВІ ВИКЛИКИ, РИЗИКИ, ТЕНДЕНЦІЇ», організована спільно з Програмою розвитку ООН.
Відкриваючи дискусію, представник ПРООН в Україні Наталія Сітнікова запросила її учасників, в рамках продовження обговорення стану досягнення Україною цілей розвитку тисячоліття, поділитися власними думками й висновками щодо проблем, пов’язаних з виникненням нових форм та проявів бідності в Україні, викликів і ризиків на шляху подолання бідності й необхідності розробки нової політики протидії бідності.
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи, академік НАН України Елла Лібанова, у своїй доповіді запропонувала розглянути нові підходи до розуміння бідності в Україні, відзначивши специфічну особливість національної ситуації, за якої зменшення бідності не відбувалося навіть в умовах економічного зростання, оскільки супроводжувалось подальшою поляризацією суспільства, зокрема, за рівнем доходів. Відтак, основним чинником бідності виступає не економічна ситуація, а тотальна безвідповідальність, за якої держава не виконує свої бюджетні зобов’язання, бізнес не сплачує податки, а населення не вважає себе відповідальним за власне життя. В свою чергу, українське суспільство є толерантним до невиконання зобов’язань. Така ситуація призводить до формування «замкненого трикутника»: безвідповідальність – зневіреність – бідність.
До 2014 р. рівень, глибина і профіль бідності в Україні мали доволі традиційний характер, а основними «групами ризику» булимешканці малих міст, багатодітні сім’ї й сім’ї з маленькими дітьми. Поточний рік позначений виникненням феномену нової, раптової бідності, зумовленої появою близько мільйона вимушених переселенців (головним чином, з охопленого війною Донбасу), більшість яких миттєво втратила роботу, житло, майно й прийнятний соціальний статус. За таких умов традиційні програми подолання бідності є неефективними, а існуюча в країні система адресної допомоги не спрацьовує, адже прагнення надавати допомогу за категоріальним принципом не є оптимальним в умовах гігантського дефіциту бюджету.
Україну очікує неминуче зростання рівня бідності за всіма критеріями як через події на Донбасі та в Криму, так і (меншою мірою) через економічну кризу. Тому сьогодні наука має шукати відповіді на питання щодо узгодження критеріїв визначення та механізмів запобігання «нової» і «традиційної» бідності, зокрема стосовно права на державну допомогу, форм та механізмів її надання.
Заступник голови Федерації профспілок України Сергій Кондрюк у своєму виступі визначив три ключові напрями першочергових дій щодо подолання бідності: визначення критеріїв діагностики та сценарне моделювання ситуації на ринку праці, а також перегляд методології формування базових соціальних стандартів. Він підкреслив, що основним «провокатором» бідності в Україні є нерентабельна праця, мінімальна заробітна плата «виштовхує» працівників у бідність, а бідність «вбиває» економіку. Розірвання цього «порочного кола» неможливо без розробки сценарного прогнозу бідності до 2020 р., діагностики ринку праці та реформування системи оплати праці. Суспільство має отримати інструменти захисту від соціальних ризиків замість їх бюджетного регулювання, а також соціальні «маяки», перспективи, яких ми прагнемо, зокрема щодо динаміки скорочення розривів у відповідних показниках з країнами ЄС.  
Володимир Паніотто, Генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології, доктор філософських наук, проілюстрував даними соціологічних досліджень динаміку бідності у 1994-2004 рр. Зокрема, одним з позитивів України у боротьбі з бідністю він назвав зменшення суб’єктивної бідності - частки людей, яким не вистачає грошей навіть на їжу. Також були презентовані результати опитування щодо оцінки потреб у гуманітарній допомозі мешканців Донбасу, проведеного на замовлення гуманітарного штабу Р.Ахметова і «Допоможемо ТВ», згідно з якими серед найбільш актуальних потреб мешканців Донбасу - медикаменти, свіже м’ясо і дитяче харчування.
Завідувач відділу економічного зростання та структурних змін в економіці ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», член-кореспондент НАН України Лідія Шинкарук у доповіді «Особливості використання ВВП в оцінках бідності» запропонувала обговорити питання щодо мети розвитку економіки в умовах, коли не зменшується бідність. В світі зростання ВВП корелює із зниженням бідності та зменшенням нерівності, але в окремих країнах відбувається паралельне зростання ВВП та розривів щодо бідності. Запроваджена в Україні система національних соціальних рахунків дозволяє врахувати в макроекономічних моделях суб'єктивні складові, тобто інтегрувати кількісні та якісні умови і чинники. Такий підхід дає змогу моделювати вплив динаміки ВВП на нерівність та бідність, оскільки якісні умови життя мають враховуватися в дослідженнях бідності.
В обговоренні доповідей виступили:
Варналій З., професор Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, доктор економічних наук - відзначив, що вирішення проблеми бідності вимагає реалізації політики щодо усунення таких інституціональних деформацій «тіньової парадержави», як рейдерство, тіньова економіка, корупція, адже обсяги тіньової економіки в Україні становлять понад половину офіційного ВВП. Детінізація економіки має відбуватися через легалізацію заробітної плати і доходів, що має стати магістральним шляхом подолання бідності. Основною причиною тінізації заробітної плати є байдуже ставлення до цього явища роботодавців і працівників, стимульоване корупцією й безвідповідальністю держави. Це вимагає покращення адміністрування податків, зокрема запровадження прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб, декларування витрат фізичних осіб, створення реєстру та розширення бази оподаткування нерухомого майна.
Швець В., директор Інституту економіки Національного гірничого університету, доктор економічних наук – наголосив на необхідності напрацювання проекту Кодексу соціальної відповідальності.
Дєєва Н., головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи, доктор економічних наук – підкреслила важливість соціальної відповідальності у подоланні бідності, зокрема в контексті децентралізації в унітарній державі, що повинна передбачати передачу влади і ресурсів в управління місцевим громадам. Влада має створювати відповідальне середовище, однак в Україні вона монополізувала функції місцевого самоврядування і громадян. Зменшенню бідності може сприяти ефективне управління власністю на місцях. Для цього необхідно провести аналіз законодавства на предмет розподілу функцій управління власністю, здійснити інвентаризацію та паспортизацію ресурсного потенціалу територій, запровадити статистичні індикатори якості життя, що відображатимуть траєкторію руху України до стандартів ЄС.
Івкін В. – зауважив, що необхідно говорити про бідність, передусім, у системі морально-етичних, духовних критеріїв і лише після цього – безпосередньо в економічному сенсі, адже проблеми Донбасу певною мірою аналогічні для всіх регіонів і пов’язані тим, що держава «вирощувала» соціально пасивне населення. Інвестиції в людину підвищують її потенціал в рази, однак основна проблема вимушених переселенців у тому, що вони миттєво опинилися на нижній лінії піраміди основних потреб – не мають безпеки, роботи, житла, заощаджень і тому не можуть соціально інтегруватися на новому місці. Надзвичайно важливо дати цим людям перспективу відновлення соціального статусу, залучити їх до економіки, оцінити демографічні виклики внутрішньої міграції, зокрема її майбутніх хвиль, пов’язаних з виїздом населення з тимчасово окупованих територій, що сприятиме зменшенню соціальної напруги в суспільстві.
Власенко Н., Державна служба статистики України – відзначила існування проблем щодо забезпечення збору статистичної інформації на місцевому рівні.
Дорошкевич Р., завідувач сектору Головного управління з питань гуманітарного розвитку Адміністрації Президента України – підкреслив важливість соціального діалогу та започаткування регулярних наукових дискусій з питань боротьби з бідністю, корупцією та забезпечення гідної праці.
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи, академік НАН України Елла Лібанова зазначила, що потрібно вводити в оцінку бідності соціологічні, поведінкові показники ментальної обмеженості.
Підсумовуючи обговорення, представник ПРООН в Україні Наталія Сітнікова поінформувала учасників дискусії про запровадження ПРООН у 2010 р. індексу багатовимірної бідності, а також відзначила, що бідність – це, передусім, порушення прав людини і психологічне явище, тому надзвичайно важливо допомогти тим, хто знаходиться у крайній бідності, створити їм умови для самореалізації.
Учасники дискусії щодо сучасних проблем бідності відзначили, що для забезпечення термінового та ефективного реагування на нові виклики й ризики бідності в Україні, необхідно:
виробити узгоджені критерії визначення «нової» і «традиційної» бідності та механізми її запобігання, зокрема щодо визначення права на державну допомогу, форм і механізмів надання такої допомоги;
ввести до оцінки бідності соціологічні, поведінкові показники ментальної обмеженості;
визначити критерії діагностики ситуації на ринку праці та започаткувати його сценарне моделювання;
розробити сценарний прогноз бідності до 2020 р. з урахуванням необхідності скорочення розривів у відповідних показниках з країнами ЄС;
забезпечити перегляд методології формування базових соціальних стандартів та їх осучаснення;
запровадити прогресивну шкалу оподаткування доходів фізичних осіб, декларування витрат фізичних осіб;
створити реєстр та розширити базу оподаткування нерухомого майна;
провести аналіз законодавства на предмет інвентаризації й розподілу функцій щодо управління власністю;
здійснити інвентаризацію та паспортизацію ресурсного потенціалу територій;
запровадити статистичні індикатори якості життя, що відображатимуть траєкторію руху України до стандартів ЄС;
розробити державну цільову соціальну програму, спрямовану на відновлення соціального статусу та забезпечення соціальної адаптації вимушених переселенців;
оцінити демографічні виклики внутрішньої міграції, зокрема її майбутніх хвиль, пов’язаних з виїздом населення з тимчасово окупованих територій.
напрацювати проект Кодексу соціальної відповідальності;
започаткувати постійну інформаційну кампанію для привернення суспільної уваги до проблем подолання бідності.


Круглий стіл «Соціальний діалог в контексті підписання Угоди про Асоціацію з ЄС в Україні, Молдові та Грузії» 14 листопада 2014 p.

Останній тиждень був дуже насичений подіями, які стали значущим для розвитку соціального діалогу в Україні. Угода про Асоціацію Україна-ЄС вимагає зміну підходів до взаємодії профспілок, роботодавців, організацій громадянського суспільства та держави у вирішенні соціально-економічних проблем країни. Національну платформу громадянського суспільства Україна-ЄС було створено 7 листопада, у відповідності до статей 469-470 Угоди про Асоціацію. В рамках Платформи була створена Робоча група «Зайнятість, трудові права, безпечні та здорові умови праці, соціальна політика». До роботи в групі залучились біля ста організацій громадянського суспільства серед яких найбільші профспілкові об’єднання та організації роботодавців, в сфері компетенції робочої групи пошук оптимальних шляхів до імплементації Угоди в соціальній сфері та у сфері соціального діалогу, ратифікація Україною Європейської соціальної хартії та пошук нових соціальних механізмів.
Нажаль, в стратегічних документах, які розробляються в Україні на рівні держави, а ні в Стратегії Президента 2020, а ні в Коаліційній угоді взагалі не враховується соціальний діалог як інструмент вирішення гострих соціальних проблем суспільства. Тому Угода про Асоціацію Україна-ЄС залишається єдиним стратегічним документом, яким передбачається реформування соціального діалогу. Угода вказує, яким чином профспілкам, організаціям роботодавців та недержавним організаціям об’єднатися заради впровадження європейських принципів соціального діалогу.
Круглий стіл “Соціальний діалог в контексті підписання Угоди про Асоціацію з ЄС в Україні, Молдові та Грузії”, що відбувся 14 листопада у Києві, став важливим кроком на шляху реформування соціального партнерства у відповідності до європейських стандартів. Захід було присвячено розробці спільного бачення щодо кроків реформування системи соціального діалогу у відповідності до угоди та обговорення проекту Стратегії реформування соціального діалогу в Україні.
Круглий стіл було організовано Робочою групою “Соціально-трудова політика та соціальний діалог” Форуму громадянського суспільства Східного Партнертсва та Бюро соціальних і політичних розробок.
Участь у круглому столі прийняли представники Європейського економічно-соціального комітету, найбільших профспілкових організацій України, представники організацій роботодавців, неурядові організації, які працюють в соціальній сфері, фахівці з питань розвитку соціального діалогу з Молдови, Латвії, Грузії, Фінляндії, Польщі, США, України.
Ведучий круглого столу Ростислав ДЗУНДЗА, координатор Робочої групи «Зайнятість, трудові права, безпечні та здорові умови праці, соціальна політика» Національної платформи Україна-ЄС відкриваючи круглий стіл зазначив: “Цей круглий стіл має одну мету – напрацювання конкретних полісі для соціальних партнерів, для уряду – що дадуть чітку дорожню карту реформування системи соціального діалогу в Україні, Представник Європейського економічно-соціального комітету Аджей Адамчик - Президент Eastern Neighbour Follow-up Committee – привітав учасників круглого столу та підкреслив важливість об’єднання зусиль профспілок, організацій роботодавців та недержавних організацій в реалізації норм, закріплених в Угоді про Асоціацію.
Посол Молдови в Україні – Іон Стевіле також підкреслив роль соціального партнерства як чинника стабільності в країні. Європейська безпека базується, у тому числі і на активності громадянського суспільства в забезпеченні ефективного соціального діалогу при вирішенні соціально-трудових питань. Учасників круглого столу привітали керівники найбільших профспілок України: Григорій Осовий (Федерація Профспілок України), Михайло Волинець (Конфедерація Вільних Профспілок України) та В’ячеслав Рой (Федерація Профспілок Малого та Середнього Підприємництва України).
З доповідями щодо досвіду реформування соціального діалогу в країнах Східного Партнерства, виступили Нугзар Кохрейдзе – координатор мобільного центру Міжнародної організації міграції (Грузія), Евгеній Рошковану – президент Асоціації малого та середнього бізнесу (Молдова), Дайва Кведарайте – секретар з міжнародних відносин Литовської професійної спілки “Солідарумас”.
Фахівці презентували історію розвитку соціального партнерства в своїх країнах та нагальні виклики, що постали перед ними після підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Ігор Камінник, виконавчий директор Бюро соціальних та політичних розробок, зробив доповідь щодо ситуації з соціальним діалогом в Україні. Зокрема, учасникам було представлено аналіз діючого законодавств, яке регулює взаємодію сторін соціального партнерства та пропозиції щодо реформування соціального діалогу в Україні.
Виступи викликали велику дискусію серед учасників – на завершення якої представник Грузії зазначив – “У вас є Угода, вона містить конкретні директиви – що, як і коли робити – якщо ви хочете збудувати дійсно європейську модель соціального партнерства в Україні – ви мусите слідувати цим директивам”. Любомир Чорній, керівник «Центру громадської експертизи», відзначив, що основна проблема соціального партнерства в Україні це лобіювання державою виключно інтересів великого бізнесу. Тому важливим завданням є включення малого та середнього бізнесу в процес соціального діалогу. Тетяна Тимошенко, голова Всеукраїнської федерації роботодавців в сфері туризму – підкреслила, що “Нам немає через що сваритися” Угода про Асоціацію стосується в першу чергу торгівлі – а для того, щоб стати конкурентноспроможними на Європейському ринку – нам потрібен якісний продукт – що в свою чергу є прямим наслідком сильного соціального діалогу.
Віктор ХМІЛЬОВСЬКИЙ - президент Спілки орендарів та підприємців України - наголосив, що стороні роботодавців немає чого ділити. Він також додав, що діючі норми законодавства про соціальний діалог, зокрема принцип репрезентативності, не є прийнятними, особливо після підписання Угоди про Асоціацію. Сергій Кондрюк – представник Федерації профспілок України – закликав учасників круглого столу сказати «НІ» проекту нового «Трудового кодексу», наймані працівники взагалі не зможуть захищати власні права. Треба розуміти, що в нас є не більше 4-5 днів, щоб показати суспільству та уряду, що в нас є чіткий план реформ. Представник Європейського соціально-економічного комітету з Фінляндії Маркус ПЕНТТІНЕН привів приклад великої ролі соціального партнерства на прикладі Фінляндії на передодні Фінської війни в 1940 році. Перед Сталінським вторгненням профспілки та роботодавці зрозуміли, що якщо не дійдуть згоди - то все, країни не буде. Це яскрава паралель з нинішньою ситуацією в Україні.
Підсумовуючи засідання, Ростислав Дзундза наголосив – що зустрічі в подібному форматі мають проходити регулярно для того аби соціальний діалог запрацював більш ефективно. Профспілки роботодавці та неурядові організації будуть спільно працювати задля вироблення конкретних рекомендацій з удосконалення соціального партнерства в Україні.


Стан досягнення Цілей розвитку тисячоліття в Україні
ОБГОВОРЕННЯ ПРОЕКТУ МОНІТОРИНГОВОЇ доповіді
«Цілі розвитку тисячоліття. Україна. 2014».


21 жовтня 2014 року в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України відбулося засідання круглого столу на тему: «Стан досягнення цілей розвитку тисячоліття в Україні», присвячений обговоренню проекту моніторингової доповіді «Цілі розвитку тисячоліття. Україна 2014», організаторами якого виступили Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України спільно з Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні.
Засідання відкрила директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи, академік НАН України Елла Лібанова.
Менеджер Проекту «Прискорення прогресу в досягненні Цілей Розвитку Тисячоліття в Україні» ПРООН в Україні Наталія Сітнікова привітала учасників круглого столу і запросила їх долучитися до конструктивного обговорення підготовленого проекту моніторингової доповіді.
Ключові висновки проекту моніторингової доповіді «Цілі розвитку тисячоліття. Україна 2014» у своїх виступах презентували:
За ціллю «Подолання бідності» - завідувач відділу досліджень рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, к.е.н. Людмила Черенько. (презентація)
За ціллю «Забезпечення якісної освіти впродовж життя» - провідний науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, к.е.н. Оксана Хмелевська. (презентація)
За ціллю «Забезпечення ґендерної рівності» - старший науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, к.е.н. Ганна Герасименко. (презентація)
За цілями «Зменшення дитячої смертності», «Поліпшення здоров’я матерів» та «Обмеження поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу і започаткування тенденції до скорочення їх масштабів» - головний науковий співробітник відділу демографічного моделювання та прогнозування Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, д.н. з держ. упр. Наталія Рингач. (презентація)
За ціллю «Сталий розвиток довкілля» - завідувач відділу економічних проблем екологічної політики та сталого розвитку Інституту економіки природокористування і сталого розвитку НАН України, д.е.н. Євген Хлобистов. (презентація)
Основні результати реалізації та стан досягнення цільових індикаторів ЦРТ в Україні у 2000-2013 рр.
В обговоренні доповідей виступили:
Бочкова Л., консультант Державної служби України з питань протидії ВІЛ/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань - звернула увагу на те, що досягнуті успіхи в боротьбі з епідемією ВІЛ/СНІДу можуть бути знівельовані кризовою ситуацією в Україні.
Білинська М., віце-президент Національної академії державного управління при Президенті України, д.н. з держ. упр. – відзначила, що досягнення індикаторів гендерної рівності має полегшити введення з 2015 р. в дію Закону України «Про державну службу» (або прийняття нового закону), а підвищення рівня освіти має забезпечуватися через імплементацію Національної рамки кваліфікацій.
Кондрюк С., заступник Голови Федерації профспілок України – запропонував провести круглий стіл з обговорення проблеми запобігання бідності в Україні.
Новікова О., завідувач відділу економічних проблем соціальної політики Інституту економіки промисловості НАН України, д.е.н. – підкреслила важливість дослідження регіонального аспекту ЦРТ.
Шкіряк-Нижник З., керівник відділення медичних та психосоціальних проблем здоров’я сім’ї ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», д.м.н. – наголосила на необхідності поліпшити інформування населення про стан довкілля та екологічну ситуацію.
Антонюк В., завідувач сектору соціально-економічних проблем промислового розвитку Інституту економіки промисловості НАН України, д.е.н. – звернула увагу на те, що ЦРТ в Україні та у світі не досягнуті за рядом показників, тому робота за відповідними напрямами має бути продовжена, зокрема важливим є забезпечення впровадження освіти впродовж життя та зменшення смертності чоловіків.
Єрмолаєв А., директор Інституту стратегічних досліджень «Нова Україна» - висловив думку, що країна з показниками, визначеними й досягнутими в рамках ЦРТ, вже не існує через наявність соціально-політичних та економічних ризиків, які сформувались у 2014 р., тому потрібно провести додаткове обговорення ситуації за підсумками 2014 р.
Підсумовуючи обговорення, менеджер Проекту «Прискорення прогресу в досягненні Цілей Розвитку Тисячоліття в Україні» ПРООН в Україні Наталія Сітнікова поінформувала учасників круглого столу про роботу над Порядком денним розвитку після 2015 р. за одинадцятьма ключовими напрямами (проблеми нерівності, забезпечення питною водою тощо), окреслення в рамках ініціативи «Ріо +20» 17 нових цілей сталого розвитку та визначення Україною в 2013 р. восьми нових пріоритетів розвитку після 2015 р.


7 жовтня 2014 року в приміщенні Інституту економіки та прогнозування НАН України відбулося засідання круглого столу на тему: «Внутрішні переселенці в Україні: півроку поневірянь та надії».
Організаторами виступили Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України спільно з Інститутом економіки та прогнозування НАН України та Аналітичним Центром «Нова соціальна та економічна політика».
Під час круглого столу були розглянуті проблеми соціальної підтримки вимушених переселенців та шляхи економічного відновлення територій Сходу України; роль та досвід громадськості у забезпеченні першочергових потреб вимушених переселенців; стан розв’язання соціальних проблем і питань вимушених переселенців у регіонах та досвід інших країн у наданні допомоги вимушеним переселенцям.
Засідання відкрив директор Інституту економіки та прогнозування НАН України, академік НАН України В. Геєць.
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України Е. Лібанова у своїй презентації «Вимушене переселення з Донбасу: масштаби та виклики для України» зазначила, серед іншого, що станом на 06.10.2014 масштаби вимушеного переселення, включаючи переселення в межах Донбасу, становить 369 тис.осіб; 32% з них – діти, а 20% – інваліди та особи похилого віку. Найбільше переселенців сконцентровано в Харківській (89 тис.осіб) та Донецькій (55 тис) областях, в Києві (34 тис.), Запорізькій (29 тис.), Луганській та Дніпропетровській (по 28 тис.) і Одеській (15 тис.) областях. Е. Лібанова наголосила на необхідності розробити дві різні програми розселення вимушених переселенців: для тих, хто не планує повертатися на Донбас, і для тих, хто цього прагне.
Директор Аналітичного центру «Нова соціальна та економічна політика» (НоСЕП) І. Акімова виступила з доповіддю «Півроку проблеми внутрішніх переселенців: що вдалося, а що – ні», у якій відзначила, що відсутність закону про ВПО заважає ефективно вирішувати проблеми вимушених переселенців. Прийняття закону про ВПО має вирішити цілий ряд проблем: запровадити просту та прозору реєстрацію ВПО, перекласти на бюрократичний апарат відновлення втрачених документів, забезпечити доступ  ВПО до усіх послуг (соціальних, медичних, освітніх, судового захисту) у місці тимчасового перебування, стимулювання зайнятості тощо.
Директор НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України І. Пинчук у доповіді «Психосоціальні фактори та їх вплив на психічне здоров'я населення України: нові виклики та шляхи їх розв'язання» зазначила необхідність проведення кваліфікованої, лікувально-діагностичної та реабілітаційної роботи із внутрішньо переміщеними особами та бійцями, які перебувають або перебували в зоні проведення АТО для ліквідації негативних наслідків психотравмуючого досвіду. У багатьох внутрішньо переміщених осіб спостерігається пригнічений настрій (24%), тривога (24%), порушення сну (16%), втома, знесилення (12%) та дратівливість (12%).
Менеджер соціальних програм Slavic Foundation С. Трухан представила презентацію «Комплексна соціальна реабілітація внутрішньо переміщених осіб в Україні», у якій зазначила необхідність соціальної реабілітації внутрішньо переміщених осіб, спрямованої на відновлення та заміщення втрачених функцій життєдіяльності людини через процеси соціалізації, адаптації людини до наявних соціальних умов з метою її інтеграції у суспільство.
У обговоренні взяли участь: віце-консул посольства Грузії в Україні – Т. Кереселідзе, секретар консульства посольства Ісламської Республіки Афганістан в Україні – О. Товстенко, представник Дитячого фонду ООН в Україні – О. Чуркіна, представники спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні – А. Броні та А. Людвиг, молодший співробітник з правових питань Представництва Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні – Д. Плечко, експерт ПРООН – О. Іванова, координатор Гуманітарного штабу Благодійного Фонду Ріната Ахметова – Р. Філь, директор ІСД «Нова Україна» – А. Єрмолаєв, керівник ГО «Крим-SOS» – Т. Ташева, завідувач відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інститута економіки та прогнозування НАН України, голова правління ГО «Український інститут соціальних досліджень ім.О.Яременка» – О. Балакірєва, представник фонду Олександра Вілкула «Українська перспектива» – М. Ляшенко та інші представники органів державної влади, міжнародних та громадських організацій, провідні науковці.
За результатами дискусії із врахуванням пропозицій учасників круглого столу вироблено рекомендації щодо нових підходів до вирішення проблем вимушених переселенців в Україні.


24 липня 2014 року в приміщенні Клубу Кабінету Міністів України відбулася відкрита презентація Доповіді про людський розвиток за 2014 рік «Забезпечення сталого прогресу людства: зменшення уразливості та формування життєстійкості».
Організатором виступила Програма розвитку OОН в Україні
У презентації доповіді взяли участь: Ініта Пауловіча, заступник Постійного Представника ПРООН в Україні; Елла Лібанова, Директор інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України; Павло Шеремета, Міністр економічного розвитку та торгівлі України; Валерій Ярошенко, заступник Міністра соціальної політики України; представники центральних органів виконавчої влади, провідні науковці, представники міжнародних організацій та засобів масової інформації.
Доповідь про людський розвиток – провідна публікація ПРООН, що видається щорічно починаючи з 1990 року як незалежний, емпірично обґрунтований аналіз основних питань, тенденцій та політики в сфері розвитку. Крім іншого, вона містить Індекс людського розвитку, за допомогою якого 185 країн і територій розташовуються у порядку їх досягнень у царині людського розвитку.
У Доповіді про людський розвиток за 2014 рік, що є найостаннішою в серії глобальних доповідей, було висвітлено необхідність як у заохоченні вибору людей, так і у захисті досягнень у сфері людського розвитку. Наголошено на важливості виявлення і усунення систематичних проявів уразливості шляхом розбудови життєстійкості та зміцнення спроможності людей долати наслідки потрясінь – фінансових, стихійних тощо. Основну увагу у Доповіді приділено людям із груп найвищого ризику та ключовим рушійним силам уразливості. Проаналізовано структурні причини – соціальну маргіналізацію, положення у суспільстві та недостатність державних послуг – і приділено увагу різним проявам уразливості, які виникають на різних етапах життєвого циклу.
У Доповіді стверджується, що більшість потрясінь і спадів можна подолати за допомогою правильної політики та сильнішої прихильності до ідеї соціальної згуртованості. Механізми раннього виявлення та помірні й своєчасні інвестиції часто можуть значно зменшити вразливість і зміцнити життєстійкість. Підхід до питання людського розвитку є неповним, якщо він не передбачає аналіз проблем уразливості та життєстійкості. Виявлення вразливих груп і робота з ними, зменшення нерівності та усунення структурних проявів нерівності – необхідні елементи для досягнення міцного і сталого прогресу людства на багато поколінь уперед.
Коментуючи дані Доповіді, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України Елла Лібанова у своїй презентації відзначила, що освіта в Україні – єдина перевага серед складових індексу людського розвитку країни.
Стосовно проявів вразливості, як фактора відсутності безпеки українців, пані Лібанова назвала підвищену смертність, бідність, недоступність основних соціальних послуг, відторгнення. Головною причиною вразливості українців було названо «абсолютно необґрунтовану соціальну і економічну нерівність» та «паралельне існування в Україні двох світів». Поряд з цим, високий рівень монополізації економіки та відсутність розвинутої соціальної інфраструктури суттєво підвищує вразливість українців.
На завершення академік Лібанова зазначила: «Кризи будуть завжди. Запобігання вразливості – це не стільки запобігання криз, скільки готовність до них».


Круглий стіл
«ВИМУШЕНІ ПЕРЕСЕЛЕНЦІ В УКРАЇНІ: ПИТАННЯ ТЕРМІНОВОГО ТА СЕРЕДНЬОСТРОКОВОГО РЕАГУВАННЯ»


9 липня 2014 року о 14.00 год. в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України відбулося засідання круглого столу на тему: «Вимушені переселенці в Україні: питання термінового та середньострокового реагування».
Організаторами виступили Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України спільно з Програмою розвитку OОН в Україні та Аналітичним Центром «Нова соціальна та економічна політика».
Під час круглого столу були обговорені ключові проблеми, які потребують вирішення у терміновому порядку та у середньостроковій перспективі, проблеми реєстрації переселених осіб та надання їм соціального та медичного забезпечення. Розглянуто досвід надання допомоги вимушеним переселенцям, нормативно-правове забезпечення надання соціальної підтримки.
Засідання відкрила директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, академік НАН України Елла Лібанова. У своєму виступі вона наголосила на необхідності реєстрації вимушених переселенців, а також забезпеченні їх інформацією і роботою. На її думку, кількість людей, які виїхали з Донбасу та Криму, насправді становить набагато більше, ніж офіційні 33 тис. “Це тільки ті люди, які звернулися по допомогу держави, і вони зареєстровані. Судячи з усього, виїхало значно більше людей. За даними Організації Об'єднаних Націй, це понад 50 тис., але це все одно не всі”, - сказала Лібанова. Крім того, вона відзначила необхідність масштабної психологічної допомоги переселенцям.
Директор Аналітичного центру "Нова соціальна та економічна політика" (НоСЕП) Ірина Акімова у своєму виступі, що супроводжувався презентацією "Питання врегулювання проблем переселенців у коротко- та середньостроковій перспективі", вказала на необхідність вільного вибору території проживання переселенцями. На її думку, необхідно скоротити термін реєстрації тимчасово переміщених осіб і термін судового розгляду. Держава має приділити увагу реконструкції гуртожитків і реалізувати регіональні програми соціального житла за допомогою житлового фонду, який не використовується, та нового житла, яке передається місту забудовниками.
Завідувач відділом моніторингових досліджень  соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАН України, Голова правління Українського інституту соціальних досліджень ім. О.Яременка Балакірєва О.М. виступила з доповіддю "Спектр проблем вимушених переселенців в Україні: швидка оцінка ситуації та потреб", у якій відзначила, що наразі не забезпечено або бракує: офіційного визначення, процедури визнання та інституціоналізації статусу переселенців, що передбачатиме запровадження цільової державної допомоги; індивідуального підходу до кожної родини; інформаційного забезпечення щодо можливості переїзду на постійне місце проживання, потреби у робочій силі та можливості вирішення питань житла. Існує непоінформованість про плани з боку держави. По кожному населеному пункту потрібна чітка, конкретна програма відновлення, яка має бути доведена до людей.
У обговоренні взяли участь: Ліна Авоніус – радник ОБСЄ з прав людини; Інніта Пауловича – заступник постійного представник ПРООН в Україні, United Nations Development Programme in Ukraine; Елла Лібанова – директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України; Василь Костриця - директор Інституту соціального захисту громадян; Ірина Акімова – директор АЦ «НоСЕП»; пан Гіоргі Закарашвілі – надзвичайний та повноважний Радник-посланник Грузії; Чабук Алі – спеціаліст по програмі розвитку мікропідприємств для осіб, які постраждали від торгівлі людьми Представництва МОМ в Україні; Тетяна Міненко – координатор Проекту МОП з питань трудової міграції та її кваліфікаційних аспектів; Михайло Байтала – радник Голови Державної служби з надзвичайних ситуацій України; Юрій Кузовой – директор Департаменту соціальної політики Федерації роботодавців України; Дмитро Лях – заступник керівника департаменту, начальник управління Департаменту з питань дотримання соціально-економічних та гуманітарних прав Секретаріату Уповноваженого з прав людини; Ігор Кобрин – в.о. начальника управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради; Василь Рубай – керівник центру соціальних служб м. Львова; Анатолій Заболотний – Директор Благодійного фонду «Розвиток України»; Сергій Притоманов - генеральний директор Федерації металургів України; Ірина Касьян – активіст ініціативи «Дорога Жизни»; Ольга Скрипник – Голова ГО Центр громадянської просвіти «Альменда»; Таміла Ташева. – керівник ГО «Крим-SOS»; Катерина Неклюдова – керівник центру взаємодопомоги «Спасём Украина» та інші представники органів державної влади, міжнародних організацій, громадськості, провідні науковці.
Анатолій Заболотний, директор фонду Рината Ахметова "Розвиток України", представив слухачам список першочергових завдань, відповідальність за виконання яких розподілена недостатньо чітко, або недостатній контроль за їх виконанням. Це забезпечення медичними послугами в місцях проживання переселенців; зниження неблагополуччя в місцях масового поселення; працевлаштування; забезпечення місцями в дитячих дошкільних установах сімей, які прагнуть отримати тимчасову або постійну роботу, забезпечення місцями в школах тощо.
За результатами дискусії із врахуванням пропозицій учасників круглого столу будуть вироблені рекомендації щодо підходів до вирішення проблем вимушених переселенців в Україні, щоб привернути увагу суспільства до актуальності порушених питань.


2 липня 2014 р. відбулися парламентські слухання на тему «Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави».
Вів засідання заступник Голови Верховної Ради Кошулинський Р.В. Із доповідями виступили Міністр освіти і науки Квіт С.М. та Голова Державного фонду фундаментальних досліджень Кухар В.П. Із співдоповідями - Голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Гриневич Л.М., Віце-президент НАН України Загородній А.Г., Голова Ради проректорів з наукової роботи вищих навчальних закладів України Ільченко М.Ю.
В своїй доповіді Міністр освіти і науки України С.М.Квіт наголосив на необхідності реалізації наступних важливих кроків: оптимізація управління фінансовими коштами науки; створення єдиної системи незалежної науково-технічної експертизи, без якої неможливий повноцінний перехід до програмно-цільового методу фінансування наукових розробок на грантовій основі; конвергенція університетської та академічної науки.
В обговоренні питання взяли участь:
перший заступник Голови Держінформнауки України Гриньов Б.В.;
народні депутати: Ревенко А.Д., Мочков О.Б. («УДАР Віталія Кличка»), Чубатенко О.М. (ВО «Батьківщина»), Ханенко С.М., Фаріон І.Д. (ВО «Свобода»);
а також: голова правління Українського науково-дослідного інституту авіаційних технологій Кривов Г.О., директор Інституту фізіології ім. Богомольця Кришталь О.О., директор ЦДПІН ім. Доброва Малицький Б.А., ректор Ужгородського Національного університету Смоланка В.І., президент Малої академії наук Довгий С.О., директор Інституту фізики конденсованих систем Мриглод І.М., директор Інституту харчових біотехнологій та геноміки Блюм Я.Б., директор Українського мовно-інформаційного фонду Широков В.А., директор Центру інтелектуальної власності та передачі технологій Капіца Ю.М., президенти Національних академій аграрних та медичних наук Петриченко В.Ф. і Сердюк А.М., академік відділення економіки НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України Лібанова Е.М. та інші.
У виступах прозвучали пропозиції: створення єдиного центру координації наукових досліджень в країні; перехід до світових критеріїв оцінки наукових досліджень; перехід до програмно-цільового методу фінансування; створення Національного інституту здоров‘я; створення окремого органу управління наукою і Національної Ради з науки та технологій; формування сприятливих умов взаємодії та співпраці освіти, науки і бізнесу; збереження за Академією наук функцій головного розпорядника коштів; забезпечення самостійності наукових закладів у розпорядженні заробленими коштами та ін.


25 червня 2014 року о 13-00 в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України відбулася презентація унікального для України дослідження проблем молоді на етапі переходу від навчання до стабільної роботи (School-to-Work Transition Survey – SWTS). Назване дослідження було проведено Українським центром соціальних реформ (UCSR) і Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України за підтримки Міжнародної Організації Праці, наданої в межах поточного етапу проекту «Work4Youth» («Робота для молоді»), спільного з Фондом МастерКард.
У засіданні взяли участь Антоніо Граціозі – директор Групи технічної підтримки з питань гідної праці та Бюро МОП для країн Центральної та Східної Європи, Ів Перардел – спеціаліст з питань статистики праці, Програма МОП з молодіжної зайнятості, Іванкевич Віктор – заступник міністра соціальної політики України, Полянський Павло – заступник Міністра освіти і науки України, Власенко Наталія – заступник Голови Державної служби статистики України, Лібанова Елла – директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, академік НАН України, представники центральних органів виконавчої влади, провідні науковці, представники міжнародних організацій та засобів масової інформації.

Із презентаціями виступили:


Perardel Ів Перардел, спеціаліст з питань статистики праці, Програма МОП з молодіжної зайнятості, МБП-Женева
Розширення можливостей гідної зайнятості для молоді через знання та дії. Представлення проекту МОП та Фонду МастерКард «Робота для молоді»
Libanova Елла Лібанова, академік НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, керівник групи дослідників 
Перехід молоді від навчання до стабільної роботи в Україні
Tsymbal Олександр Цимбал, д.е.н., завідувач сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення ІДСД імені М.В. Птухи НАН України, керівник аналітичного етапу Проекту
Ризики траєкторій переходу від навчання до стабільної роботи для молоді України
Yarosh Олег Ярош, к.е.н., провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, член групи розробників дослідження
Цінності, очікування та реалії зайнятості молоді в Україні
Perardel Ірина Марченко, к.е.н., старший науковий співробітник ІДСД імені М.В. Птухи НАН України, член групи розробників дослідження   
Освітні настанови української молоді
Balakireva Ольга Балакірєва, к.соц.н., директор Центру «Соціальний моніторинг», керівник «польового» етапу обстеження
Дизайн вибірки, репрезентативність та надійність результатів дослідження

У обговоренні взяли участь:
Представники комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці
Представники Міністерства соціальної політики України
Представники Міністерства молоді та спорту України
Представники Міністерства освіти та науки України
Представники Міністерства економічного розвитку та торгівлі України
Представники державної служби статистики України
Представники організацій соціальних партнерів
Представники Інституту економічного прогнозування НАН України
Представники Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка
Представники Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана
Зацікавлені представники науки, державних органів влади, громадських організацій

За підсумками засідання круглого столу було прийнято рішення продовжувати роботу з проблем викликів на ринку праці, політики молодіжної зайнятості в Україні та проблем переходів молоді на ринку праці, освітніх настанов української молоді тощо.


19 червня 2014 року пройшла Відкрита панельна дискусія «Значення людського капіталу для забезпечення сталого економічного розвитку України»
Організаторами виступили - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Програма розвитку ООН в Україні, Київська Школа Економіки та Українська Асоціація Видавців (УАВПП).
У дискусії взяли участь Павло Шеремета, Міністр економічного розвитку і торгівлі України, Алессандра Тісо, Координатор системи ООН в Україні, Постійний Представник ПРООН в Україні, Олена Макарова, д-р екон. наук, заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи Національної академії наук України, Інна Совсун, перший заступник міністра освіти і науки України, Ігор Шумило, радник президента Київської Школи Економіки, Ганна Вахітова, професор Київської Школи Економіки, інші фахівці, управлінці та науковці.
Питання що обговорювались:
- Чому пріоритет розвитку людського капіталу є актуальним для України?
- Яким є сучасний стан та якість людського капіталу в Україні?
- Якими мають бути першочергові кроки з розвитку людського капіталу для забезпечення сталого економічного зростання? (не більше трьох)
Завданнями дискусії було:
- висвітлення актуальності пріоритету зміцнення людського потенціалу України;
- обговорення та надання рекомендацій щодо підходів до посилення людського капіталу України.
На практичному занятті з висвітлення питань людського розвитку Олена Макарова, заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи Національної академії наук України виступила з доповіддю «Яке значення концепції людського розвитку у суспільному світі? Основні поняття, статистичні дані, джерела інформації, підходи до вимірювання людського розвитку в Україні.» Людмила Черенько, завідувач відділу досліджень рівня життя населення України Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України представила доповідь «Чому людський розвиток та подолання нерівності є важливими завданнями на сучасному етапі розвитку країни?»
На заході було наголошено: в умовах глобальних тенденцій переходу до постіндустріального суспільства відбувається посилення ролі людського капіталу, що вимагає переосмислити шляхи забезпечення сталого розвитку економіки України. У цьому контексті зміцнення людського капіталу - одне з першочергових завдань, яке здатне забезпечити зміни у якості економічного зростання в Україні.
За результатами панельної дискусії будуть вироблені рекомендації щодо підходів до посилення людського капіталу України, започатковано конкурс наукових робіт з цієї теми та ініційована інформаційна кампанія, щоб привернути увагу суспільства до актуальності порушених питань.
(Джерело: http://www.me.gov.ua/News/Detail?id=9d8d4ffb-da39-4fac-8c56-b8537742e7ee)


17 червня 2014 року Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України спільно з Міністерством освіти України було проведено круглий стіл «Професійно-технічна освіта в Україні: сучасний стан та напрями подальшого розвитку».
В засіданні взяли участь представники Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, Міністерства соціальної політики України, Українського центру оцінювання якості освіти, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН, Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні, Національної академії педагогічних наук України, Всеукраїнської асоціації працівників професійно-технічної освіти, Міжгалузевого учбово-атестаційного центру Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона, міжнародні та вітчизняні експерти, директори навчальних закладів та установ професійно-технічної освіти, представники громадських організацій і засобів масової інформації.
Обговорювались питання щодо розвитку системи професійної освіти та навчання в Україні, співпраці роботодавців та навчальних закладів, підвищення престижу професійної освіти, а також формування освітньої політики в контексті євроінтеграції.
З вступною промовою виступила Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України
Заступник Міністра Павло Полянський зазначив, що професійно-технічна освіта успадкувала багато проблем. Після прийняття Верховною Радою Закону «Про вищу освіту» та нового Закону України «Про освіту» деякі питання частково будуть вирішуватися. «Але залишається слабка матеріальна база професійно-технічних закладів, запити суспільства на якісні освітні послуги та підготовку висококваліфікованих спеціалістів, інвестиції роботодавців та держави у цю сферу», - підкреслив Павло Полянський.
Під час обговорення подальшого розвитку професійно-технічної освіти директор департаменту професійно-технічної освіти МОН В’ячеслав Супрун наголосив, що заклади виконують свою функцію та готують кваліфіковані кадри, але, разом з тим, існує суттєвий дисбаланс між обсягами підготовки кадрів з вищою та професійно-технічною освітою, а це призводить до того, що після закінчення вищого навчального закладу його випускники не мають можливості працевлаштуватися за фахом, а працюють за робітничими професіями, у свою чергу, підприємство відчуває нестачу кваліфікованих робітничих кадрів. Проте, здобуття у ВНЗ освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» без робітничої профорієнтації немає попиту на ринку праці.
Як зазначив В’ячеслав Супрун, одне із проблемних завдань професійно-технічної освіти – питання якості підготовки кадрів, що залежить від багатьох факторів: стану навчальної бази, професійного рівня викладача, здібності та володіння професійними навичками учня або слухача та виконання у повному обсязі навчання та виробничої практики.
Директор департаменту професійно-технічної освіти підкреслив, що подальший розвиток сфери неможливий без досягнення європейського рівня освітніх стандартів з урахуванням національних особливостей, що обумовлює потребу у розширенні функцій професійно-технічної освіти. Матеріалізація системи управління ПТО спрямована на здійснення подальшої автономії навчальних закладів, розширення повноважень керівника, підвищення його професіональної відповідальності за якість підготовки кадрів та самостійність професійно-технічних закладів у розпорядженні матеріальними та фінансовими ресурсами.
Серед нагальних питань,які найближчим часом вирішуватиме Міністерство освіти і науки в професійно-технічній освіті, В’ячеслав Супрун назвав забезпечення ПТНЗ підручниками. Зокрема, він зазначив, що на Колегії МОН планується затвердити 30 найменувань підручників та вже у вересні-жовтні забезпечити навчальні заклади підручниками згідно з їхніми заявами. На ці цілі планується виділити близько 10 млн грн. (Джерело: http://www.mon.gov.ua/ua/news/34311-fahivtsi-obgovorili-stan-ta-perspektivi-rozvitku-profesiyno-tehnichnoyi-osviti)
Рене Блок, міжнародний експерт проекту Twinning, Данія та Торальф Вайзе, член Правління Фонду Ебергарда Шьока, віце-президент Фонду підтримки будівельної галузі, Німеччина представили презентацію «Датська система професійної освіти і навчання».
Здіслав Сіроч міжнародний експерт, поділився досвідом функціонування системи професійної освіти та навчання Польщі (відео-конференція).
Учасники круглого столу обговорили питання щодо важливості співпраці роботодавців та навчальних закладів, необхідності підвищення престижу професійної освіти та створення робочої експертної групи для доопрацювання законопроекту «Про професійну освіту».


22 травня 2014 р. відбулась презентація результатів Дослідження щодо порядку збору, обробки, зберігання та аналізу інформації у сфері міграції.
Обговорювались результати дослідження та спільна підготовка Плану дій по усуненню прогалин та імплементації рекомендацій.
Свою доповідь «Оцінка порядку збору, розподілу, зберігання та аналізу інформації у сфері міграції» представили доктор наук з державного управління Олена Малиновська та кандидат економічних наук Олексій Позняк.
Керуючись тим, що точна й актуальна інформація, необхідна для прийняття адекватних рішень у сфері регулювання міграційних процесів, в рамках проекту MIGRECO, що реалізується Міжнародною організацією з міграції за фінансової підтримки Європейського Союзу, здійснено оцінку порядку збору, розподілу, зберігання та аналізу інформації у сфері міграції в Україні. Доповідь підготовлено на основі аналізу документів, літератури, інтерв’ю з представниками органів виконавчої влади, інших установ, до повноважень яких належить облік мігрантів, а також збір опосередкованої інформації про міжнародні міграції населення. В ній розглянуто систему державної статистики міграції, джерела адміністративних даних, а також інші джерела, які напряму не пов’язані із збором міграційної інформації, проте, за певних умов, можуть використовуватися для її доповнення, деталізації та верифікації. Увагу приділено питанням оприлюднення інформації щодо міграції, міжвідомчого обміну нею, а також її відповідності міжнародним рекомендаціям та європейським практикам. На основі вивчення ситуації в сфері збору інформації щодо міграції зроблено висновок про те, що в Україні створено розгалужену систему міграційної статистики. Її основними джерелами є поточний облік міграції, перепис населення, обстеження домогосподарств, адміністративні дані. Останніми роками створено низку державних та відомчих реєстрів, якими охоплено певні групи населення і які містять дані, що потенційно можуть бути використані для доповнення знань про міграції. Активно впроваджуються новітні технології обліку, передачі та аналізу інформації. Основні міграційні дані публікуються, оприлюднюються на сайтах відповідних відомств чи є доступними за запитами. Разом з тим, прив’язка статистики міграції до реєстрації за місцем проживання в умовах, коли громадяни не завжди реєструють зміни місця проживання, призводить до суттєвого недообліку переміщень. Хоча кожне відомство досягло помітного успіху в удосконаленні власних систем обліку, рівень міжвідомчої взаємодії щодо збору даних про міграції населення та обміну ними потребує підвищення. Показники міграційної статистики, як і визначення, які застосовуються, не завжди забезпечують зіставлюваність українських даних із зарубіжними. У зв’язку з цим за результатами проведеного аналізу запропоновано напрями удосконалення міграційної статистики в Україні.


5 березня 2014 року академік Лібанова Е.М. взяла участь у роботі круглого столу «Порядок  денний для України – 2014», який відбувся у приміщенні  Національного інституту стратегічних досліджень.
На засіданні обговорювались такі питання:

  1. Ідентифікація проблем в економічній та соціальних сферах, що потребують нагального вирішення.
  2. Суспільний діалог щодо «нової економіки»: громадські очікування та засади пошуку консенсусу.
  3. Припустима «ціна» антикризової політики (непопулярні заходи та їх легітимізація).
  4. Рекомендації щодо перших кроків соціально-економічної політики нового уряду.

Участь у дискусії брали провідні науковці, експерти неурядових організацій, народні депутати України, представники КМУ, інших установ та організацій.


5 грудня 2013 р. у Інституті демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України відбувся Круглий стіл «Вимірювання якості життя в Україні у контексті Цілей Розвитку Тисячоліття» за підтримки Програми Розвитку ООН в Україні.   У вітальному слові директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України, академік НАНУ Елла Лібанова відмітила, що проведення заходу, присвяченого інноваційним підходам до вимірювання суспільного прогресу саме у День статистики є визначальним чинником і має забезпечити успішне впровадження запропонованої системи показників якості життя у практику управління. У заході взяли участь понад 70 фахівців центральних органів влади, Державної служби статистики, експертів провідних наукових інститутів та неурядових організацій, преставників міжнародних організацій тощо. Інституті демографії та соціальних досліджень за участю Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Програми Розвитку ООН в Україні протягом останніх років провів дослідження з питань інституалізації системи показників якості життя, результатом якого стала публікація «Вимірювання якості життя в Україні». Якість життя є досить широким поняттям, що віддзеркалює загальний добробут суспільства. Дослідження якості життя є загальноприйнятим в міжнародній практиці, високоінформативним, чутливим і економічним методом оцінки соціального благополуччя як населення в цілому, так і окремих соціальних груп суспільства. У ході дискусії учасники круглого столу наголосили, що аналіз динаміки показників якості життя населення та нагальних проблем також є важливим для використання його результатів у процесі прийняття рішень для досягнення Цілей Розвитку Тисячоліття. Експерти також зазначили, що сучасна держава може стійко розвиватися тільки за умови, якщо її економічна політика спрямована на поліпшення рівня і якості життя громадян, розширення їх можливостей формувати власне майбутнє.
Система індикаторів якості життя в Україні має запропонувати суспільству  орієнтири, за якими влада та громадяни можуть оцінювати ефективність реалізації державних програм розвитку на основі урахування як обєктивних показників, так і субєктивних оцінок.
За підсумками круглого столу було прийняти рішення продовжувати роботу у цьому напрямі з метою поліпшення умов для повноцінного входження України у Європейське співтовариство та підвищення стандартів життя наших громадян.
Презентація "Якість життя: концепція та запропоновані підходи для України"


15 листопада 2013 р. директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України, академік НАНУ Елла Лібанова взяла участь у Форумі «Дорожня карта досягнення гендерної рівності в українському суспільстві: спільні дії влади, міжнародних організацій та громадськості», який було організовано спільно Координатором проектів ОБСЄ в Україні, ООН Жінки та Фондом Фрідріха Еберта під патронатом Міністерства соціальної політики України. В заході взяли участь понад 150 експертів державних органів, неурядових організацій та міжнародних агенцій.
У вступному слові Міністр соціальної політики України Наталія Королевська заявила, що гендерна рівність в Україні, особливо у сфері працевлаштування, оплати праці та просування по кар‘єрних сходах має бути встановлена. Міністр наголосила, що Державна програма забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2016 року, затверджена 26 вересня, є потужним інструментом просування гендерної рівності на стратегічному рівні. Проте, повсякденне життя потребує деталізованого плану дій з кожного пріоритету, зокрема, щодо запровадження механізмів встановлення гендерної рівності у державному управлінні, вироблення гендерно-чутливих бюджетів, подолання стереотипів та протидії дискримінації за ознакою статі як на ринку праці України,так і в суспільстві загалом.
Метою всеукраїнського Форуму із проблем забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в Україні було зібрати та обговорити усі рекомендації та пропозиції експертів у контексті реалізації гендерної політики в Україні, а також виробити ефективну дорожню карту подальших спільних дій держави, громадянського суспільства та міжнародних організацій.
Джерело


24 вересня 2013 року Федерація профспілок України, редакція журналу «Охорона праці» і журнал «Промислова безпека», за підтримки Національного координатора Міжнародної організації праці в Україні провели круглий стіл з проблем безпеки праці.
Головна тема дискусії була присячена взаємозв’язку і впливу належно організованої охорони праці на підприємствах на їх економічний розвиток та конкурентоспроможність.
Під час обговорення виступили перший заступник Голови Держгірпромнагляду України Віктор Шайтан, заступник Голови Федерації профспілок України Сергій Українець, Національний координатор МОП в Україні Сергій Савчук, Заступник голови Державної служби статистики України Наталія Власенко, перший заступник директора Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві Сергій Нестеров, представники Генеральної прокуратури України, Міністерства охорони здоров’я України.
Дискусію істотно підсилили представники авторитетних академічних і галузевих наукових установ: Антоніна Нагорна - член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор, яка представляла Інститут медицини праці Академії медичних наук України; Анатолій Дєньгін - директор ДУ «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці».
Від Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України у засіданні круглого столу з виступом на тему «Втрати від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань: методичні підходи до оцінки» взяла участь провідний науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку, к.е.н. Ірина Новак.
Представники наукових установ підтримали необхідність більш глибокого вивчення впливу охорони праці, умов праці на конкурентоспроможність вітчизняних підприємств, надання соціальним партнерам науково обґрунтованих аналітичних оцінок для прийняття рішень на державному рівні.
Загальним висновком стала спільна думка про те, що сучасні політичні та соціально - економічні процеси в Україні спричиняють необхідність переходу від системи реагування на факти настання нещасних випадків, аварій на виробництвах на більш ефективну систему попередження виникнення та зниження ризиків небезпек на робочому місці, загрози життю або здоров’ю працюючих, прогнозування економічних наслідків стану охорони праці та формування механізмів їх мінімізації.
За результатами роботи учасниками круглого столу ухвалено рекомендації органам влади та соціальним партнерам щодо створення механізмів підвищення конкурентоспроможності національних підприємств через забезпечення належної організації охорони праці, попередження промислових аварій, виробничого травматизму та професійних захворювань.

Презентація

25 липня 2013 року Український центр соціальних реформ спільно із Державною службою статистики України та Представництвом дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні за підтримки Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України провів засідання круглого столу, на якому були представлені результати Мультиіндикаторного кластерного обстеження домогосподарств (МІКС4), здійсненого в Україні наприкінці 2012 року.
У 2012-2013 рр. МІКС було проведено в Україні втретє. Два попередніх обстеження 2000 та 2005-2006 рр., що були спільно проведені ЮНІСЕФ та Державним комітетом статистики України, були високо оцінені в експертному середовищі і використовувалися Україною для моніторингу внутрішніх соціально-демографічних процесів та підготовки міжнародних звітів. У 2012-2013 роках четвертий раунд МІКС проводився ЮНІСЕФ у співпраці з Державною службою статистики України за сприяння Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Швейцарської агенції розвитку та співробітництва (SDC).
Обстеження МІКС-2012 дало можливість отримати достовірні дані щодо показників харчування, здоров’я дітей, доступу до чистої питної води та санітарних умов, дитячої смертності, репродуктивного здоров’я, розвитку дитини, освіти, захисту прав дитини, ВІЛ/СНІДу, сексуальної поведінки та інших індикаторів становища дітей та жінок. Ці данні будуть використані Урядом України для моніторингу становища дітей, жінок та домогосподарств у цілому, у тому числі і для підготовки національних звітів щодо виконання зобов’язань та оцінки прогресу в досягненні Цілей розвитку тисячоліття, цілей Декларації «Світ, сприятливий для дітей» та інших міжнародних зобов’язань.
Прес-реліз круглого столу з представлення результатів Мультиіндикаторного кластерного обстеження домогосподарств (МІКС4), 2012 р.
У заході взяли участь Р. Люхман – заступник голови представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, Н.С. Власенко – заступник голови Державної служби статистики України, Е.М. Лібанова – директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Ю.О. Павленко – уповноважений Президента України з прав дитини, О.В. Саєнко – радник Міністра соціальної політики України, представники центральних органів виконавчої влади, провідні науковці, представники міжнародних організацій та засобів масової інформації.
На засіданні круглого столу були презентовані доповіді спеціаліста з моніторингу та оцінки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні М. Мацепи «Методологія обстеження», завідувача відділом соціально-демографічної статистики Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, д.е.н. В.Г. Саріогло – «Дизайн та реалізація вибірки», директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академіка НАН України Е.М. Лібанової – «Основні результати обстеження», завідувача відділом досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, д.е.н. І.О. Курило – «Народжуваність, дітність та репродуктивне здоров'я», провідного наукового співробітника відділу демографічного моделювання та прогнозування Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, д.е.н. Н.М. Левчук – «Рівень та структура контрацепції в Україні», директора департаменту статистики послуг Державної служби статистики в Україні І.В. Калачової – «ВІЛ/СНІД».
За підсумками доповідей відбулося обговорення та обмін думками стосовно результатів Мультиіндикаторного кластерного обстеження домогосподарств – 2012 р.


4 червня 2013 року Інститутом демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України спільно з Федерацією профспілок України було проведено чергове засідання круглого столу "Перспективи легалізації заробітної плати".
На засіданні круглого столу були представлені такі доповіді:
Д-р екон. наук, головного наукового співробітника відділу макроекономічного прогнозування та досліджень тіньової економіки Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України Ю.М. Харазішвілі «Детінізація заробітної плати як суттєвий чинник соціального розвитку України»;
канд. екон. наук, провідного наукового співробітника відділу досліджень людського розвитку Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Л.Г.Ткаченко «Система соціального захисту та можливості легалізації заробітної плати»;
канд. екон. наук, провідного наукового співробітника відділу досліджень людського розвитку Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України І.М. Новак «Легалізація заробітної плати: соціологія громадської думки»;
канд. соц. наук, завідуючої відділом соціальної політики Національного інституту стратегічних досліджень при Президенті України О.М.Пищуліної «Механізми підвищення заробітної плати».
Відбулося обговорення та обмін думками учасників круглого столу — представників різних сторін соціального діалогу — з приводу можливих шляхів, сценаріїв і наслідків легалізації заробітної плати в Україні, ролі і завдань соціальних партнерів у цьому процесі.



Україна після 2015 року: Майбутнє, якого ми прагнемо

03 червня 2013 року в Києві відбувся круглий стіл, в ході якого було представлено доповідь "Україна після 2015 року: майбутнє, якого ми прагнемо", який ґрунтується на результатах широких національних консультацій з приводу пріоритетів розвитку. Доповідь стане внеском України у формування глобальної Порядку денного розвитку, яке обговорюватиметься під час 68-ий сесії Генеральної Асамблеї ООН восени 2013 року.
У заході взяли участь Ірина Акімова — перший заступник Глави Адміністрації Президента України, Костянтин Грищенко — Віце-прем’єр-міністр України, Рікарда Рігер — директор Програми розвитку ООН в Україні, Елла Лібанова — директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України та Андрій Єрмолаєв — директор Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України, а також провідні фахівці з питань планування розвитку, експертне співтовариство, представники міжнародних організацій та системи ООН в Україні.
"Для всіх нас — представників Організації Об’єднаних Націй — національні консультації корисні і цікаві. Ми відчули зростаючу потребу суспільства в чіткому плані дій трансформаційного розвитку. Рівень оптимізму, зацікавленість в участі та готовність до дій, які ми відчули під час консультацій, надихають нас на нові звершення", — зазначила Р. Рігер, Директор Програми розвитку ООН в Україні, під час відкриття заходу.
Ірина Акімова, перший заступник голови Адміністрації Президента України, зазначила, що в процесі визначення напрямків курсу реформ були використані завдання та індикатори Цілей Розвитку Тисячоліття (ЦРТ), декларованих Президентом України. Також вона запевнила, що орієнтири розвитку на період після 2015 року, наведені в доповіді, знайдуть своє відображення в стратегічних документах з питань національного розвитку, зараз необхідною є розробка "нової економічної політики, пов’язаної з розвитком інфраструктури та інноваційними процесами".
Костянтин Грищенко, наголосив на необхідності врахування громадської думки в процесах прогнозування майбутнього розвитку та визначення його основних складових, зазначив: "... Ми всі разом відповідальні за майбутнє, якого ми прагнемо "
Елла Лібанова, зазначила, що в рамках чотирьох складових сталого розвитку — соціальної, економічної, екологічної та інституційної — було виділено цілі і завдання, досягнення яких стане основою ефективного розвитку Україна після 2015 року за такими пріоритетними напрямами:

  • рівність можливостей і соціальна справедливість;
  • ефективне охорона здоров’я і зростання тривалості здорового життя;
  • доступне і якісну освіту: духовний розвиток і конкурентоспроможність на ринку праці;
  • гідна праця: сприяння людському розвитку та реалізації людського потенціалу;
  • сучасна економіка: формування інноваційної моделі розвитку;
  • розвинена інфраструктура: подолання територіальної нерівності;
  • здорове довкілля: збереження і розвиток екологічного потенціалу територій;
  • ефективна та чесна влада: необхідна умова досягнення певних цілей розвитку на період після 2015 року.

Академік НАН України Елла Лібанова окремо підкреслила, що вперше в Україні до процесу національних консультацій для виділення пріоритетів розвитку було залучено уразливі групи населення: людей з обмеженими можливостями, безробітних, дітей-сирот, заражених ВІЛ / СНІДом, а також представників етнічних меншин.
Андрій Єрмолаєв,директор Національного інституту стратегічних досліджень при Президенті України, підкреслив, що "... соціальна справедливість дійсно стає ключовим елементом, що визначає всі сфери життя. На сьогодні питання справедливого устрою ... в сенсі формування справедливих правил гри, які були б гідними, дозволли б розвивати особистість, жити здоровим життям і самореалізовуватися — головна вимога більшості товариств, які пережили тоталітарний експеримент". Він відзначив необхідність залучення "інтелектуальної еліти" до процесів визначення шляхів виконання завдань, спрямованих на прискорення розвитку за визначеними суспільством напрямами.
У роботі круглого столу взяли участь державні службовці, вчені, представники великого та малого бізнесу, роботодавців та профспілок, уразливих груп, ООН та інших міжнародних організацій. Так, представник делегації ЄС в Україні Хосе Роман Леон Лора, зазначив відповідність стратегічних пріоритетів розвитку, виділених в доповіді, напрямами, визначеними в Угоді про асоціацію між ЄС і Україною, насамперед з подолання нерівності та регіональних диспропорцій розвитку та ефективного управління . Заступник голови Федерації роботодавців України Олексій Мірошниченко підкреслив значення результатів національних консультацій для формування програмних орієнтирів розвитку, в тому числі в сфері освіти та зайнятості.
У доповіді наголошено, що українці вцілому вважають основною сферою життя в Україні та світі, саме соціальну. Загальна кількість осіб, які взяли участь у національних консультаціях (без врахування учасників краудсорсінговой платформи) склала 4568 осіб, з них 776 — представники сільської місцевості, 1992 — жителі міст; 1581 жінка; 1484 представники молоді (до 24 років). Сукупна кількість учасників досягла майже 25 тис. осіб. 86,8 % учасників консультацій відзначали необхідність визначення цілей і пріоритетів розвитку на довгострокову (принаймні на 10 років) перспективу. Переважна більшість (66,2 % загальної сукупності, 70,9 % жителів міст, 78,4 % осіб з вищою освітою, 86,3 % державних службовців та 83,3 % студентів) вважали важливою участь громадськості в обговоренні цілей.
Методологія проведення консультацій базувалася на рекомендаціях з проведення національних консультацій "Порядок денний розвитку після 2015 року: директиви для національного діалога — якого майбутнього ви хочете?". Для національних консультацій була підготовлена базова презентація "Майбутнє, якого ми прагнемо" з описом їх цілей і завдань, формату проведення та ключових питань для обговорення: ЩО? (що потрібно робити, щоб майбутні покоління жили добре?), ЧОМУ? (Які основні причини того, що не всі люди живуть добре?), ХТО? (яким суб’єктам, структурам, установам потрібно щось зробити, щоб розв’язати проблеми (У країні? За межами країни?)?), ЯК? (що повинні робити ці суб’єкти? Що потрібно для того, щоб вони могли діяти? Як бажані зміни можуть бути досягнуті найкращим чином? Яка теорія змін? Як ми можемо забезпечити колективне розуміння / знання того, чого досягли або не досягли?), КОЛИ? (Коли ми хочемо цього досягти? На який період часу повинні бути визначені цілі глобального розвитку після 2015 року?).
Пошук відповідей на ці питання (ЩО? ЧОМУ? ХТО? ЯК? КОЛИ?) було покладено в основу розробки методології проведення консультацій. Для проведення консультацій для кожної цільової групи, з якими проводилися групові дискусії (фокус-групи та "круглі столи"), було визначено перелік базових питань і проблем, рекомендованих для обговорення. Для проведення електронних консультацій (он-лайн опитувань) було підготовано анкету, що містить питання з оцінки ситуації в Україні, визначення актуальних проблем, пріоритетів розвитку на найближчі 15—20 років і бачення рушійних сил. Анкета містила як закриті, так і відкриті запитання, які надавали можливість висловити свої думки, погляди і побажання у відкритій формі.
Під час роботи круглого столу неодноразово звучали висловлювання учасників національних консультацій, наведені в доповіді, серед яких найбільшої уваги заслуговували такі як: "... на першому місці має бути забезпечення прав людини "," ... необхідно забезпечити доступність медичної допомоги, важливо, щоб кожна людина мала гарантовану пенсію, щоб було захищено житло "," ... має бути сформована модель розвитку, що поєднує подолання бідності, нерівності та забезпечення сталого розвитку ".
Учасники круглого столу дійшли висновку, що забезпечення прав людини та соціальної справедливості повинні стати наріжним каменем порядку денного розвитку країни. Думки, висловлені учасниками круглого столу будуть враховані в процесі доопрацювання Доповіді.
Довідка. У 2000 році світовим співтовариством були визначені орієнтири глобального розвитку — Цілі Розвитку Тисячоліття, які служать об’єднуючою платформою для досягнення соціальної згуртованості суспільств у всьому світі. Україна, приєднавшись до Декларації Тисячоліття ООН разом з іншими 189 країнами світу, також взяла на себе зобов’язання досягти до 2015 року намічених цілей. На шляху досягнення цілей з’являються нові виклики, що обумовлює необхідність оновлення перспективного бачення майбутнього розвитку націй. Формування глобальної "Порядку денного розвитку після 2015 року" — завдання, що об’єднує держави-члени ООН для пошуку оптимальних моделей розвитку людства і визначення напрямків подальших спільних дій. До процесу національних консультацій приєдналися 83 країни, в тому числі і Україна. За результатами широких національних консультацій Україна пропонує світовій спільноті новий погляд на пріоритети розвитку після 2015 року. Національна дискусія про майбутньє, якого прагнуть люди, виявила, бачення широкими верствами українського суспільства пріоритетів та завданнь розвитку на середньострокову перспективу.


27 березня 2013 року відбулося засідання Президії Національної академії наук України, присвячене презентації Національної доповіді "Сталий людський розвиток: забезпечення справедливості".
Доповідь підготовано за результатами багаторічних досліджень фахівців ряду інститутів Національної академії наук України: Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи, Інституту економіки та прогнозування, Інституту економіки природокористування та сталого розвитку, Інституту соціології, Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса.
Презентувала Національну доповідь керівник авторського колективу, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України Елла Лібанова. ЇЇ виступ, супроводжуваний детальною презентацією, позитивно сприйняв як Голова засідання — Президент НАН України Борис Патон з членами Президії НАН України, так і запрошені фахівці.
З позитивними відгуками перед учасниками засідання виступили міністр соціальної політики України Наталія Королевська, керівник Головного управління з питань економічної політики та впровадження економічних реформ Адміністрації Президента України Ігор Веремій, голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України, академік НАН України Володимир Семиноженко та директор Державної установи "Інститут економіки та прогнозування НАН України", академік НАН України Валерій Геєць.


1 березня 2013 р. у Великому конференц-залі Національної академії наук України в місті Києві відбувся Семінар за участю зацікавлених сторін з обговорення проекту самооцінки забезпечення рівного права на воду та санітарію в Україні під егідою Європейської економічної комісії ООН, Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної санітарно-епідеміологічної служби України, за участі експертів з України, Франції та Португалії.
Завданнями семінару було:
- збір коментарів зацікавлених сторін до проекту самооцінки – аналізу ситуації щодо забезпечення рівного права на воду та санітарію в Україні;
- обговорення пріоритетних заходів з метою забезпечення рівного доступу в Україні та процесу оцінювання і проекту інструменту самооцінки.
З доповіддю «Забезпечення доступу до води та санітарії соціально вразливих та маргіналізованих груп населення» виступила головний науковий співробітник відділу демографічного моделювання та прогнозування Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, д.н.держ.упр. Рингач Наталія Олександрівна.





18 лютого 2013 року, в рамках проведення тижня заходів з приводу Дня соціальної справедливості, Інститутом демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України спільно з Федерацією профспілок України, Мінсоцполітики України і регіональним представництвом Фонду ім. Ф. Еберта в Україні і Білорусії було проведено чергове засідання круглого столу «Справедлива оплата праці».
На засіданні було представлено доповіді канд.екон. наук, провідного наукового співробітника відділу досліджень людського розвитку Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Новак І.М. «Розподіл заробітної плати як критерій соціальної справедливості» і доцента Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана Цимбалюк С.О. «Справедлива оплата праці: теоретичні та прикладні аспекти».
За підсумками доповідей відбулося обговорення та обмін думками з приводу об’єктивних і суб’єктивних причин несправедливою диференціації в оплаті праці, шляхів і механізмів досягнення справедливого розподілу результатів праці в суспільстві для забезпечення конкурентного розвитку економіки, гідної оплати праці та підвищення добробуту громадян.



14 лютого 2013 року

Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України було проведено засідання круглого столу: "Пріоритети розвитку після 2015 року:" майбутнє, якого ми прагнемо ".
У засіданні взяли участь провідні фахівці, відомі вчені, представники виконавчої влади країни країни:
Балакірєва О.М., завідуюча відділом ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України"; Бистряков І.К., завідувач відділом ДУ "Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України"; Боліла Т.В., спеціаліст проекту "Цілі розвитку тисячоліття "; Власюк О.С., перший віце-президент Академії фінансового управління МФУ; Гриценко А.А., заступник директора, завідувач відділом ДУ" Інститут економіки та прогнозування НАН України "; Грішнова О.А., професор Київського національного університету імені. Тараса.Шевченка; Єрмолаєв А.В., директор Національного Інституту стратегічних досліджень при Президенті України; Єфименко Т.І., президент Академії фінансового управління МФУ; Жаліло Я.А., перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень при Президенті України; Запатріна І.В., голова правління Українського центру сприяння розвитку публічно-приватного партнерства; Калачова І.В., директор Департаменту статистики послуг Державної служби статистики України; Колот А.М., проректор з науково-педагогічної роботи ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана"; Крентовська О.П., директор Департаменту стратегічного планування Міністерства соціальної політики України; Ламах Е.Б., співробітник Національної академії державного управління; Малиновська О.А., провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН Україна; Нечай А.А., заступник директора Науково-дослідного інституту фінансового права; Саєнко Ю.І., завідувач відділом ДУ "Інститут соціології НАН України"; Стегній О.Г., провідний науковий співробітник ДУ "Інститут соціології НАН України"; Толстов С.В., директор Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень; Шинкарук Л.В., завідуюча відділом ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН  України"; Шумило І.А., виконавчий директор з економічних питань Національного банку України; Щербина І.Ф., генеральний директор Інституту бюджету та соціально-економічних досліджень; Хвесик М.А., директор ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України"; Янишевський С.А., вчений секретар Національного інституту стратегічних досліджень при Президенті України та інші.
Вступним словом відкрила засідання круглого столу директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Елла Марленівна Лібанова.
Завідуюча відділом моніторингу соціально-економічних трансформацій ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" Ольга Миколаївна Балакірєва у своєму виступіокреслила питання про те, що потрібно робити, щоб майбутні покоління жили добре та які Цілі Розвитку Тисячоліття для України.
Наступною виступила президент Академії фінансового управління Міністерства фінансів України Тетяна Іванівна Єфименко. У своїй презентації висвітлила наступні питання: тенденції розвитку світової економіки, забезпечення стійкого економічного зростання, потреби у фінансуванні сектора загальнодержавного управління в деяких країнах з ринком, що формується, напрямки удосконалення боргової політики України.
Учасниками круглого столу було прийнято рішення, зокрема, про проведення аналогічних регулярних зустрічей за участю провідних українських фахівців, відомих учених, представників законодавчої та виконавчої гілок влади, міжнародних організацій, засобів масової інформації.



29 січня 2013 року Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України спільно з Федерацією профспілок України було проведено чергове засідання круглого столу на тему «Диференціація заробітної плати».
У ході зустрічі було заслухано доповіді кандидата економічних наук, завідувача відділу досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України Черенько Л.М на тему «Диференціація населення України за доходами», кандидата економічних наук, провідного наукового співробітника відділу досліджень людського розвитку Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України Ткаченко Л.Г. на тему «Чинники диференціації заробітної плати та шляхи її зменшення» та кандидата економічних наук, провідного наукового співробітника відділу досліджень людського розвитку Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України Новак І.М. «Використання механізмів соціального діалогу для забезпечення справедливої диференціації заробітної плати».
На основі доповідей науковців за активної участі представників членських профспілкових організацій було проведено дискусію та здійснено обмін думками стосовно об'єктивних та суб'єктивних причин диференціації в оплаті праці. За результатами зустрічі було прийнято рішення про продовження співпраці між Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України та Федерацією профспілок України на регулярній основі.