|
|
|
|
23 березня 2010 року Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України спільно із Редакцією тижневика "Дзеркало тижня" було проведено чергове засідання круглого столу "Пенсійна реформа в Україні: що заважає?
До участі в дискусії були запрошені представники Кабінету Міністрів України, державних та неурядових організацій, науковці, керівники провідних комерційних банків та журналісти.
Для обговорення було запропоновано наступні питання:
Першочергові заходи по збалансуванню Пенсійного фонду (ПФ) (параметричні реформи: скорочення можливостей набуття дострокового права на отримання пенсії, індексація пенсій, пенсійний вік, адміністрування зборів до ПФ, можливості державного бюджету щодо дотування ПФ тощо).
Довгостроковий фінансовий ресурс та перспективи запровадження другого рівня пенсійної системи (передумови та ризики, можливі строки, необхідний нормативно-правовий супровід).
Підбиття підсумків обговорення. Зміни-2010 до Концепції подальшого проведення пенсійної реформи.
Засідання круглого столу вступним словом відкрила директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України Елла Лібанова. У своїй доповіді-презентації
"Балансування бюджету Пенсійного фонду України: оцінка наявних пропозицій"
пані Елла окреслила наступні проблеми:
загальний стан системи пенсійного забезпечення;
спроби балансування бюджету і ризики, які пов'язані із ними;
виклики фінансовій спроможності пенсійної системи, спричинені прийняттям у жовтні 2009 р. Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати";
пропозиції щодо пом'якшення наслідків, основними з яких є:
доплати, пов'язані з підвищенням прожиткового мінімуму, зокрема з підвищенням пенсій, здійснювати поетапно, переважно у другій половині року
з метою збереження диференціації між трудовими й соціальними пенсіями залишити у поточному році існуючий розмір мінімальної гарантованої виплати (601,40 грн.), а відповідно до нових розмірів прожиткового мінімуму підвищити тільки мінімальну пенсію за віком
оцінка можливостей обмеження пенсій;
головні інструменти підвищення пенсій.
На завершення презентація Елла Лібанова представила наступні висновки:
Поглиблення пенсійної реформи далеко виходить за межі балансування бюджету ПФУ, і жодний із розглянутих варіантів обмеження неконтрольованого зростання видатків ПФУ не є елементом реформування.
Балансування бюджету ПФУ є необхідною умовою подальшого проведення реформи, зокрема запровадження ІІ рівня.
Основні реформування мають стосуватися сучасних поколінь працюючого населення і здійснюватися комплексно, з метою запобігання звуженню пенсійних прав та/або компенсування звуження одних прав розширенням інших.
Підвищення пенсійного віку компенсується розширенням можливостей зайнятості та підвищенням матеріального добробуту, збільшення тривалості необхідного стажу для одержання пенсії в повному розмірі - можливістю участі в накопичувальному пенсійному страхуванні, скорочення дострокових пенсій - покращенням умов праці та якості робочих місць, оподаткування пенсій - переходом від оподаткування індивідуальних доходів до доходів домогосподарств та наданням істотних податкових кредитів тощо.
Для збалансування пенсійної системи та забезпечення поточних виплат надзвичайно важливе значення має динаміка заробітної плати.
Необхідно відмовитися від політики "замороження" розміру посадового окладу працівника першого тарифного розряду та забезпечити підвищення заробітної плати у бюджетному секторі, що є необхідною передумовою для стимулювання динамічного зростання заробітної плати у приватному секторі та в цілому по економіці.
У обговоренні доповіді взяли участь:
Ірина Акімова, Перший заступник Голови адміністрації Президента;
Андрій Бахмач, голова ради УА АПФ
Сергій Бірюк, член Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
Юрій Блащук, Голова наглядової ради "Платинум Банку";
Тетяна Єфименко, Заступник Міністра фінансів України;
Дмитро Леонов, Голова ради УАІБ;
Елла Лібанова, академік НАН України, Директор Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України
Василь Надрага, Міністр праці та соціальної політки України;
Анна Нечай, заступник директора Науково-дослідного інституту фінансового права
Василь Кравчук, Перший заступник Голови Пенсійного фонду України;
Віктор Суслов, Голова Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України
Ігор Юшко, Голова правління "Дочірнього банку Сбєрбанку Росії".
Учасники круглого столу обговорили об'єктивні причини гальмування пенсійної реформи в Україні, висловили своє бачення причин та наслідків існуючої ситуації та можливі шляхи вдосконалення пенсійної системи України у специфічних умовах фінансово-економічної кризи з урахуванням накопиченого міжнародного досвіду.
За результатами засідання круглого столу, його учасниками було схвалено направити відкритий лист на ім'я Президента, Прем'єр-міністра і Голови Верховної Ради України з повним переліком пропозицій, що прозвучали та висловлено сподівання, що напрацьовані рекомендації стануть предметом розгляду в рамках роботи Комітету з економічних реформ при Президентові України.
14 грудня 2009 року Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи спільно із Міністерством праці та соціальної політики України у рамках громадського обговорення положень Концепції подальшого проведення пенсійного реформи в Україні було проведено чергове засідання постійно діючого круглого столу на тему "Рівень життя пенсіонерів в Україні".
У засіданні круглого столу взяли участь фахівці Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, фахівці законодавчої та виконавчої гілок влади, провідні вітчизняні науковці.
До обговорення пропонувалися питання:
Динаміка і диференціація розмірів пенсійних виплат
Шляхи удосконалення механізму індексації призначених пенсій
Ризик бідності при виході на пенсію та у віці 75 років і старше
Рівень життя пенсіонерів
Засідання круглого столу вступним словом відкрила директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України Лібанова Елла Марленівна.
З доповіддю "Напрями забезпечення справедливої диференціації та дієвої індексації пенсій"
виступила кандидат економічних наук, старший науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Лідія Ткаченко.
З доповіддю "Рівень життя пенсіонерів в Україні"виступила завідувач відділу досліджень рівня життя населення, кандидат економічних наук Людмила Черенько.
З обговоренням доповідей виступили заступник Міністра праці та соціальної політики України Олена Гаряча, директор департаменту пенсійного забезпечення Міністерства праці та соціальної політики України Микола Шамбір, інші учасники засідання.
За підсумками засідання учасники круглого столу відзначили актуальність зазначених проблем та необхідність прогресу у процесі їх вирішення.
10 грудня 2009 року Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України спільно
із Українським центром соціальних реформ та Фондом народонаселення ООН було проведено чергове засідання
постійно діючого круглого столу на тему: "Шлюб, сім'я та сімейна політика в Україні на початку XXI сторіччя".
До обговорення були запропоновані наступні питання:
Шлюб в Україні: збережені традиції та нові тенденції.
Демографічний портрет сучасної української сім'ї.
Сімейна політика: досвід країн Європи та специфіка України.
Із доповіддю "Демографічний портрет сучасної української сім'ї"
засідання відкрила завідувач відділу проблем якості демографічних процесів Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, д.е.н. Курило Ірина Олексіївна.
З доповіддю "Шлюб в Україні: збережені традиції та нові тенденції" виступила старший науковий співробітник відділу проблем якості демографічних процесів Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Слюсар Людмила Іванівна.
З доповіддю "Сімейна політика: досвід країн Європи та специфіка України" виступив молодший науковий співробітник відділу проблем якості демографічних процесів Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Крімер Борис Олександрович.
З обговоренням доповідей виступили радник програмних питань Фонду народонаселення ООН Вророненко Олег Юрійович, представник Міністерства охорони здоров'я України Вітенко Іван Семенович, керівник центу гендерної рівності, проблем сім'ї та демографічного розвитку Державного Інституту розвитку сім'ї та молоді Барановська Антоніна Юріївна, завідувач лабораторією ДУ "Інститут гігієни та медичної екології" Тимченко Ольга Іванівна, головний науковий співробітник Інституту проблем національної безпеки РНБО України Рогожин Олексій Георгійович, завідувач відділом епідеміологічних досліджень Інституту медицини праці Нагорна Антоніна Василівна та інші.
2 грудня 2009 року Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України
спільно з Українським центром соціальних реформ та Представництвом Світового
банку в Україні провели чергове засідання постійно діючого круглого столу на тему "Криза на ринку праці: виклики та відповіді".
До обговорення були запропоновані наступні питання:
Вплив рецесії на зайнятість населення та заходи, що здійснюють країни Європи та Центральної Азії (ЄЦА) для її пом'якшення.
Дослідження впливу демографічних та соціально-економічних чинників на ситуацію з бідністю і зайнятістю в країні та регіонах.
Моніторинг впливу економічної кризи на різні аспекти людського розвитку в країнах ЄЦА.
Засідання відкрила директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України Лібанова Ела Марленівна.
Керівник сектору економіки людського розвитку регіону Європи та Центральної Азії (Світовий банк) п. Єско Хентшел виступив з доповіддю
"Тенденції та політика у сфері зайнятості и ЄСА"
за результатами моніторингу впливів кризи на територію наших регіонів.
У обговоренні доповіді взяли участь перший заступник директора Державного центру занятості України Зінкевич Наталія Іванівна,
заступник голови Федерації профспілок України Кондрюк Сергій Михайлович,
заступник начальника департаменту розвитку соціальної та гуманітарної сфери Міністерства економіки України Дмитренко Надія Миколаївна,
заступник завідувача відділу Ради по вивченню продуктивних сил України Цимбал Олександр Іванович та інші.
Була висловлена думка що світовий досвід свідчить про існування тісного зв'язку між поглибленням кризових явищ в економіці та
виникненням шоків, пов'язаних з функціонуванням виробничої, фінансово-кредитної та соціальної сфер.
Зокрема, згідно з даними Міжнародної організації праці (МОП), досвід минулих фінансових криз показує, що відновлення на ринку праці відбувається,
як правило, лише через чотири-п'ять років після відновлення економіки (яке не очікується до кінця 2009 року).
Це відбувається через те, що дуже складно перебороти такі тенденції,
як значне збільшення довгострокового безробіття й посилення неофіційного сегмента на ринку праці,
що збільшують поверненням мігрантів і масштабною зворотною міграцією з міст у сільські райони.
10 липня 2009 року Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України спільно із Міністерством праці та
соціальної політики України провів чергове засідання постійно діючого круглого столу, присвячене Дню народонаселення.
До обговорення було запропоновано наступні питання:
Стан реалізації Україною Програми дій Міжнародної конференції з проблем народонаселення і розвитку за період 1994-2008 рр.;
Сім'я та сімейні відносини в Україні (підсумки соціально-демографічного обстеження);
Демографічні чинники бідності в Україні.
Засідання відкрила директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, академік НАН України Лібанова Ела Марленівна
і відзначила, що на засіданні круглого столу презентуються результати дослідження демографічних аспектів бідності,
що дало можливість побудувати "карту бідності" України за даними Всеукраїнського перепису населення на основі
визначення найбільш впливових чинників української бідності.
Завідувач відділу досліджень рівня життя населення, к.е.н. Черенько Л.М. презентувала книгу "Демографічні чинники бідності"
і у своїй презентації "Презентація“карти бідності” України.(за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року" довела,
що демографічні чинники є визначальними при формуванні сучасної української бідності.
Методику побудови карти бідності представив молодший науковий співробітник відділу досліджень рівня життя населення
Васильєв Олександр Анатолійович. Запропонована методика протягнення даних перепису населення на міжпереписний період дозволяє визначити зони поширення бідності
в будь-якому часовому інтервалі. Проте, надійність отриманих даних є нижчою, і вони можуть використовуватися з певними обмеженнями.
Побудована таким чином "карта бідності" дає унікальну можливість, принаймні раз на десять років, визначити зони бідності не тільки
на карті України в обласному розрізі, а й в середині кожного регіону країни.
Методику притягнення даних перепису населення на міжпереписний період представив старший науковий співробітник
відділу досліджень рівня населення, к.е.н. Шишкін В.С.
Завідувач відділу соціальної експертизи Інституту соціології НАН України,
д.е.н. Саєнко Юрій Іванович висловив зауваження та пропозицію щодо доцільності співпраці.
Він зауважив, що до кінця 2009 р. очікується збільшення рівня бідності на 8-15%. Також турбує депопуляція, бідність населення.
За оцінками Інституту соціології здоров'я нації впала в 2 рази з 2002р. по 2008р.
Латік Валентина Вікторівна, директор Департаменту Міністерства праці та соціальної політики України, зауважила,
що монографія "Демографічні чинники бідності" містить ґрунтовні дослідження.
Проблема бідності була і залишається актуальною для нашої країни, бо третина населення України знаходиться у стані бідності.
Ми маємо розробити якісь пропозиції для нашого Уряду щодо подолання бідності.
Радник Фонду народонаселення Вороненко Олег відзначив унікальність роботи, заявив, що результати дослідження
дуже важливі для Фонду народонаселення і інших міжнародних організацій і висловив побажання про подальше співробітництво
з Інститутом у галузі демографічних досліджень.
На завершення Черенько Л.М. відзначила необхідність розробки нової програми подолання бідності,
в якій будуть використані дані напрацювання.
12 червня 2009 року Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України спільно з Міністерством праці та соціальної політики України і Науково-дослідним інститутом фінансового права за сприяння Проекту розвитку ринків капіталу провів чергове засідання постійно діючого круглого столу з питань реформування системи пенсійного забезпечення в Україні ”Реформування системи пенсійного забезпечення в Україні в умовах фінансово-економічної кризи”.
Участь у засіданні взяли члени Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності, Комітету Верховної Ради України з питань пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, представники Управління стратегії реформування соціальних відносин Секретаріату Кабінету Міністрів України, Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Пенсійного фонду України, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, Національного банку України, представники роботодавців та профспілок, Національної асоціації НПФ України та Адміністраторів НПФ, Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів, Української асоціації інвестиційного бізнесу, представники страхових компаній, міжнародні експерти, преса.
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, академік НАН України Лібанова Ела Марленівна відкрила засідання круглого столу і виступила з доповіддю ”Про об'єктивні причини (демографічні, економічні, соціальні) необхідності запровадження обов'язкового накопичувального пенсійного страхування” (Libanova.ppt).
Заступник Міністра праці та соціальної політики Гаряча Олена Василівна виступила з доповіддю ”Про поточний стан справ у пенсійній системі України та шляхи її вдосконалення”. У своїй доповіді вона наголосила, що реформування пенсійної системи неможливе без реформування усього соціального сектору, без реформування економіки. Саме економіка є стимулом до інвестицій, збільшення не лише пенсійних, але і будь яких соціальних виплат. У названій доповіді гостро ставилось і питання пенсійного віку чоловіків та жінок, що залишається для України надзвичайно актуальним.
З доповіддю ”Про поточний стан справ на третьому рівні пенсійної системи України та необхідні заходи щодо її вдосконалення до запровадження ІІ рівня пенсійної системи” виступив заступник голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Григоренко Євген Миколайович. Він наголосив, що ринок недержавних пенсійних послуг є складовою фінансового ринку і зараз знаходиться у складному становищі. Але пенсійні фонди фактично зберегли свої активи, хоч вони і істотно зменшились. Для вирішення проблем, що виникли, було запропоновано наступні заходи:
- як найшвидше закінчити роботу щодо внесення змін до Закону про недержавне пенсійне забезпечення;
- переглянути систему рейтингування для страхового і пенсійного ринків;
- необхідно передати недержавне пенсійне забезпечення одному виконавцю;
- необхідно розробити законодавчу базу переходу до ІІ рівня пенсійної системи.
Представник Світового банку Катерина Петрина виступила з доповіддю ”Міжнародний досвід реформування пенсійних систем в умовах світової фінансово-економічної кризи” (Petrina.ppt).
Голова Спостережної ради групи компаній недержавного пенсійного забезпечення ”ВСІ”, професор МНТУ, завідувач кафедрою ЮНЕСКО Ульянов Володимир Анатолійович виступив з доповіддю ”Практичний досвід роботи НПФ третього рівня та шляхи її вдосконалення (адміністратори та КУА)” (Ylianov.ppt).
Із доповіддю ”Управління активами: питання, що потребують вирішення до запровадження ІІ рівня пенсійної системи” (Fedorenko.ppt) виступив віце-Президент України компанії з управління активами ВАТ ”КІНТО”, к.е.н., член авторського колективу з розробки законів ”Про недержавне пенсійне забезпечення” Федоренко Анатолій Васильович.
Заступник директора Науково-дослідного Інституту фінансового права, д.ю.н., член авторського колективу із розробки законів ”Про недержавне пенсійне забезпечення” та ”Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” Нечай Анна Анатоліївна виголосила доповідь ”Необхідні заходи по підготовці суб'єктів системи недержавного пенсійного забезпечення для їх участі у ІІ рівні пенсійної системи” (Nechai.ppt).
У обговоренні доповідей взяли участь генеральний директор Української асоціації інвестиційного бізнесу Рибальченко А.А., президент профспілки працівників спільних підприємств Михайленко А.Г., заступник Міністра фінансів України Альошин В.Б., директор Аналітично-дорадчого центру Блакитної стрічки Марчин Свєнчіцкі, Голова національної профспілки арбітражних керуючих України В'язовченко А.М., член Ради Української асоціації інвестиційного бізнесу Захараш Т.І., представник Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів Бурков Ю.Ю., старший юрист з пенсійних питань Проекту розвитку ринків капіталу Горюк Н.В. та інші.
Учасники круглого столу обговорили об’єктивні причини (демографічні, економічні, соціальні) необхідності та можливі шляхи вдосконалення пенсійної системи України у специфічних умовах фінансово-економічної кризи з урахуванням накопиченого міжнародного досвіду; поточний стан справ на ІІІ рівні пенсійної системи України та необхідні заходи щодо запровадження ІІ рівня пенсійної системи; необхідні заходи з підготовки суб’єктів системи недержавного пенсійного забезпечення для їх участі у ІІ рівні пенсійної системи; перспективи розвитку фондового ринку України тощо.
КРУГЛИЙ СТІЛ-ПРЕЗЕНТАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ "СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В УКРАЇНІ", ВИКОНАНОГО У РАМКАХ ПРОЕКТУ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ "ПІДТРИМКА ДОСЛІДЖЕНЬ У СФЕРІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА СОЦІАЛЬНОГО ВКЛЮЧЕННЯ У БЄЛАРУСІ, МОЛДОВІ ТА УКРАЇНІ"
У рамках постійно діючого Круглого столу 15 травня 2009 року в Інституті демографії та соціальних досліджень НАН України за сприяння ГО "Український центр соціальний реформ" відбулася презентація дослідження "Сучасні проблеми соціального захисту та соціальної інтеграції в Україні", виконаного фахівцями ІДСД НАН України у рамках проекту Європейської комісії "Підтримка досліджень у сфері соціального захисту та соціального включення у Бєларусі, Молдові та Україні".
У засіданні взяли участь: директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, академік НАН України Е.М. Лібанова, заступник Міністра праці та соціальної політики України О.В. Гаряча, директор пенсійного департаменту Міністерства праці та соціальної політики України М.І. Шамбір, начальник відділу високоспеціалізованої допомоги Департаменту розвитку медичної допомоги Міністерства охорони здоров'я України С.І. Лупей-Ткач, заступник голови Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення КМДА з лікувальної роботи В.В. Загородній, провідний спеціаліст департаменту обстеження домогосподарств Державного комітету статистики України О.М. Лизогуб, головний спеціаліст департаменту сімейної та гендерної політики Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту О.Г. Буркаль, а також фахівці законодавчої та виконавчої гілок влади, представники міжнародних організацій, провідні науковці.
Макроекономічні та демографічні аспекти соціальної політики;
Соціальний захист населення України;
Бідність та соціальне виключення;
Проблеми пенсійного забезпечення;
Актуальні питання функціонування системи охорони здоров'я.
Із доповіддю, "Соціальний захист в Україні: становлення, розвиток, сучасні проблеми", що супроводжувалась детальною презентацією виступила заступник директора з наукової роботи ІДСД НАН України, доктор економічних наук Олена Макарова. У доповіді йшлося про етапи формування та становлення нинішньої системи соціального захисту в Україні, проаналізовано її структуру, оцінено ефективність стосовно різних категорій отримувачів допомог і зроблено висновки, що діюча нині система соціального захисту характеризується наступними проблемами та протиріччями, зокрема:
відсутність збалансованості між економічним зростанням та соціальними видатками;
високий рівень демографічного старіння;
непослідовність політики;
низький рівень оплати праці;
більшість допомог надаються за принципами та підходами, характерними для системи соціального забезпечення - категорійно (безадресно), без урахування добробуту, часто - за політичними мотивами;
протиріччя між вимогами ринкової системи господарювання та життєвими настановами великої частини населення.
Із наступною доповіддю виступила старший науковий співробітник відділу проблем якості демографічних процесів ІДСД НАН України, к.е.н. Світлана Аксьонова. У доповіді-виступі Аксьонової С.Ю. було розглянуто оцінку населенням певних заходів пронаталістської політики, зокрема запровадження вагомої одноразової допомоги при народженні дитини. Згідно результатів соціально-демографічного обстеження "Сім'я і діти", проведеного у квітні 2008 р., більшість респондентів вважають, що держава повинна займати активну позицію у регулюванні і стимулюванні дітородної активності населення. Однак за оцінкою респондентами факторів змін в умовах життя або у демографічній політиці, які здатні найбільшою мірою сприяти підвищенню народжуваності в країні, такий фактор як "збільшення одноразової допомоги при народженні дитини" істотно поступався "підвищенню рівня оплати праці", "поліпшенню житлових умов населення" та "створенню сприятливих умов для поєднання професійної зайнятості з материнством". Близько 5% респондентів відкрито зізнались, що на рішення народити ще одну дитину вплинуло запровадження вагомої допомоги при народженні дитини.
Заключним виступом на круглому столі стала презентація провідного наукового співробітника ІДСД НАН України, к.е.н. Лідії Ткаченко - "Проблеми пенсійного забезпечення в Україні". Названа презентація присвячена аналізу результатів пенсійної реформи з позицій адекватності пенсій та стабільності пенсійної системи. Важливим досягненням слід вважати забезпечення мінімальних стандартів життя для всіх пенсіонерів шляхом запровадження мінімальної пенсійної виплати на рівні, не нижчому від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Водночас спостерігається тенденція до зростання рівня бідності людей похилого віку відносно стандартів життя населення працездатного віку. Оскільки переважна більшість сучасних пенсіонерів працювали за радянських часів, коли для працездатних осіб зайнятість була обов'язковою, а розміри зарплат відрізнялися неістотно, диференціація в розмірах пенсій невелика. Найбільш дискусійні питання пенсійної реформи:
підвищення пенсійного віку та тривалості необхідного стажу (особливо для жінок)
запровадження другого рівня, зокрема стартові параметри, напрями інвестування та участь недержавних пенсійних фондів
розвиток третього рівня, в тому числі професійних пенсійних фондів для працівників, зайнятих у шкідливих умовах. Після обговорення було опрацьовано пропозиції, які будуть враховані учасниками круглого столу у подальшій діяльності своїх установ та організацій.
26 січня 2009 року в Інституті демографії та соціальних досліджень НАН України відбулося засідання постійно діючого круглого столу з питань перспектив прискорення пенсійної реформи в Україні з урахуванням уроків фінансово-економічної кризи. У засіданні круглого столу взяли участь відомі науковці, депутати Верховної Ради України, представники профільних міністерств та відомств, громадських об'єднань, недержавних пенсійних фондів, інвестиційних компаній, компаній з управління активами, страхових і міжнародних організацій.
Обговорені проблеми пенсійного забезпечення населення України в умовах фінансово-економічної кризи, можливості адаптації міжнародної практики кризового менеджменту пенсійними системами, перспективи фінансової стабілізації солідарної системи, зокрема проблематика пенсійного віку, можливості запровадження ІІ рівня: фінансові, адміністративні та кадрові, а також питання консолідації регуляторної та фінансової діяльності.
На засіданні круглого столу виступили: Лібанова Е.М., директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, член-кор. НАН України, Гаряча О.В., заступник Міністра праці і соціальної політики України., Колбун В.А., заступник Голови Пенсійного фонду України, Третьякова Г.М., Голова правління ЗАТ "ПРОСТО-страхування. Життя та пенсія", Бірюк С.О., к.е.н., заступник Голови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, Петрина К.Д., к.ф.-м.н., старший спеціаліст з питань соціального захисту Світового банку, Гурецький К., Генеральний директор "PZU Україна. Страхування життя", Рибальченко А.А., генеральний директор Української асоціації інвестиційного бізнесу, Голова Ради Національної асоціації недержавних пенсійних фондів, Федоренко А.В., к.е.н., Віце-президент компанії КІНТО з управління активами, провідний науковий співробітник ДУ "Інститут економіки та прогнозування" НАН України, Нечай А.А., д.ю.н., заступник НДІ фінансового права, радник Віце-прем'єр-міністра Васюника І.В., Завада О.Л., Президент Української федерації убезпечення, Сивопляс С., член наглядової ради компанії з управління активами групи "ТАС", Логвіновський В.Г., заступник директора департаменту державного регулювання та розвитку ринків фінансових послуг Державної комісії регулювання ринків фінансових послуг, Папієв М.М., к.е.н., Голова підкомітету з питань державного соціального страхування, розвитку соціального партнерства та діяльності об'єднань громадян сторін соціального партнерства Комітету ВР з питань соціальної політики та праці.
У виступах неодноразово підкреслювалась необхідність активізації підготовки до впровадження загальнообов'язкової накопичувальної системи, оскільки навіть після прийняття Верховною Радою України необхідних законів до початку повномасштабної роботи потрібно 1,5-2 роки. Безперечно, умовою запровадження ІІ рівня пенсійної системи є збалансованість бюджету Пенсійного фонду України, і тому багато уваги всі виступаючі приділили необхідним параметричним змінам І рівня.
Обговорювались фінансові інструменти, необхідні для діяльності недержавних пенсійних фондів, що обслуговуватимуть ІІ рівень, зокрема коротко- і середньострокові, а також можливості і терміни орієнтації переважно на державні цінні папери.
Виходячи з важливості та соціальної, політичної й економічної значущості накопичувального пенсійного страхування і беручи до уваги недостатню розвиненість в Україні ІІІ рівня, учасники круглого столу звертали увагу на необхідність встановлення доволі жорстких вимог (фінансових, адміністративних, кадрових) до всіх гравців ІІ рівня і створення необхідних гарантійних механізмів.
Учасники круглого столу дійшли згоди щодо необхідності створення під егідою Міністерства праці та соціальної політики України міжвідомчої робочої групи за участю депутатів профільних комітетів Верховної Ради України, відповідних міністерств та відомств, саморегулювних організацій учасників системи недержавного пенсійного забезпечення, науковців.
Зазначена робоча група в найкоротший строк має розробити пакет документів, який охоплюватиме:
параметричні зміни солідарної системи;
модель запуску ІІ рівня;
узгодженість запровадження ІІ рівня та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
механізм запровадження щомісячного обліку внесків на пенсійне страхування;
створення Державного реєстру соціального страхування;
перелік необхідних фінансових інструментів та механізми їх функціонування;
встановлення вимог до гравців ІІ рівня та гарантійних механізмів;
пропозиції щодо запровадження експериментального впровадження ІІ рівня в окремих територіальних одиницях.
Оскільки основним джерелом коштів пенсійного страхування і водночас базою обчислення страхових пенсій є заробітна плата, в рамках підготовки до впровадження ІІ рівня доцільно розробити напрями трансформації системи оплати праці в Україні.
Враховуючи надзвичайну важливість створення в Україні ефективного пенсійного забезпечення, за висновком учасників круглого столу, доцільно започаткувати цю роботу відповідним актом Кабінету міністрів.
18 липня 2008 року в Інституті демографії та соціальних досліджень НАН України відбулося засідання постійно діючого круглого столу на тему "Інкорпорація Цілей розвитку тисячоліття в систему стратегічного планування в Україні". У засіданні круглого столу взяли участь провідні фахівці Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, Ради національної безпеки і оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державного комітету статистики України, Інституту соціології НАН України, Програми Розвитку ООН в Україні.
 На засіданні круглого столу із доповіддю "Проблеми людського розвитку в Україні" виступила кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку Лідія Ткаченко. У доповіді Лідії Ткаченко, що супроводжувалась детальною презентацією було дано оцінку людському розвитку як глобальної стратегія розвитку в цілому та завдання та прогрес у досягненні національних Цілей розвитку тисячоліття; проаналізовано місце України на міжнародній шкалі індексу людського розвитку ЦРТ; дано регіональну оцінку людського розвитку в Україні, а також окреслено передумови та чинники включення ЦРТ у практику стратегічного планування в Україні.
У процесі обговорення учасниками круглого столу було відзначено актуальність окреслених проблем та необхідність прогресу у досягненні Україною Цілей розвитку тисячоліття.
18 липня 2008 року в Інституті демографії та соціальних досліджень НАН України відбулося засідання постійно діючого круглого столу на тему "Карта бідності: методика побудови та практика використання". У засіданні круглого столу взяли участь провідні фахівці Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, Ради національної безпеки і оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державного комітету статистики України, Інституту соціології НАН України, Програми Розвитку ООН в Україні.
 На засіданні круглого столу із однойменною презентацією виступила кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу досліджень рівня життя населення Людмила Черенько. У доповіді Людмили Черенько було презентовано методику побудови "карти бідності" України у тому числі у розрізі адміністративних районів, що ґрунтується на даних Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Поряд з цим, на основі побудованої "карти бідності" України, було проаналізовано ситуації з бідністю у регіонах України, а також окреслено перспективи подовження даних для побудови "карти бідності" України на міжпереписний період.
У процесі обговорення учасники круглого столу відзначили актуальність запропонованої методики для здійснення побудови "карти бідності" України.
11 липня 2008 року в Інституті демографії та соціальних досліджень НАН України відбулося засідання постійно діючого круглого столу на тему "Дітородні орієнтації та народжуваність в Україні: сучасний стан та перспективи". У засіданні круглого столу взяли участь провідні фахівці Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, Секретаріату Президента України, Ради національної безпеки і оборони України Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Інституту стратегічних досліджень, Міністерства економіки України, Фонду народонаселення ООН, Інституту медичної екології та гігієни, Державного комітету статистики України.
На засіданні круглого столу із однойменною доповіддю та деталізованою презентацією виступила доктор економічних наук, завідувач відділу проблем якості демографічних процесів Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Ірина Курило. У презентації Ірини Курило було проаналізовано новітні тенденції народжуваності і розвитку сім'ї в Україні та їх чинники, поширеність орієнтації на однодітну сім'ю у сучасній Україні, потребу різних груп населення у дітях, існуючі обмеження щодо задоволення потреби у дітях, реакцію населення на заходи пронаталістської політики, а також окреслено перспективи демографічної динаміки та фактори, що можуть вплинути на поліпшення демографічної ситуації в країні.
У обговоренні доповіді взяли участь Лібанова Е.М. - директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, Поліщук М.Є. - Радник Президента України, Гнибіденко І.Ф. - керівник Управління соціальної безпеки Ради національної безпеки і оборони України, Ламах Е.Б. - директор департаменту Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Тимченко О.І. - завідувач відділу Інституту медичної екології і гігієни, Кондратюк Т.В. - заступник міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту, Вороненко О.Ю. - Радник Фонду народонаселення ООН з програмних питань, Омелянець М.І. - заступник Голови НКРЗ України та інші.
Учасниками засідання круглого столу було відзначено актуальність окреслених проблем та схвалено наступні пропозиції:
- необхідно підвищувати стандарти оплати праці до рівня, що забезпечував би не лише відтворення якісної робочої сили, але й якісне утримання та виховання дітей;
- необхідно запровадити зміни у системі оподаткування фізичних осіб, зокрема, введення вагомих податкових знижок для осіб, які мають кількох дітей; розвивати механізми страхування сімей та дітей;
- необхідно спрямовувати державну житлову політику на поліпшення житлових умов сімей з дітьми;
- необхідно сприяти розвитку системи охорони здоров'я матерів і дітей, підвищувати якість і доступність її послуг; запроваджувати заходи щодо поліпшення репродуктивного здоров'я населення;
- необхідно сприяти зміцненню у суспільній свідомості цінностей і орієнтацій на міцну, гармонійну сім'ю з дітьми; підвищенню престижу материнства і батьківства як соціально важливої діяльності;
- необхідно створювати сприятливі умови для поєднання професійної зайнятості з материнством та батьківством.
Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України повідомляє про проведення спільної прес-конференції директора Інституту Лібанової Е.М. та представників Державного комітету статистики України за підсумками засідання круглого столу "Соціальні чинники та соціальні наслідки інфляції".
Під час прес-конференції буде оголошено індекс споживчих цін за травень 2008 року, а також дано оцінку новітнім тенденціям інфляційних процесів та їх соціальним наслідкам.
Прес-конференція відбудеться 9 червня 2008 року о 16-00 за адресою: м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26, 4-й поверх, зал засідань.
Презентація Новітні тенденції та соціальні наслідки інфляції, Лібанова Елла Марленівна, д.е.н., проф.,
член-кор. НАН України,
директор Інституту демографії
та соціальних досліджень НАН України
 20 травня 2008 року в Інституті демографії та соціальних досліджень НАН України відбулося засідання постійно діючого круглого столу на тему "Соціальні чинники та
соціальні наслідки інфляції", у якому взяли участь провідні фахівці Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, ДУ "Інститут економіки та прогнозування
НАН України", Міністерства економіки України, Державного комітету статистики України, Секретаріату Президента України, Міністерства праці та соціальної політики
України.
На засіданні круглого столу із доповіддю "Соціальні чинники та соціальні наслідки інфляції" виступила директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України,
чл.-кор. НАН України Елла Лібанова. У доповіді Елли Лібанової, що супроводжувалась деталізованою презентацією було дано оцінку сучасним тенденціям перебігу інфляційних
процесів в Україні, соціальним наслідкам інфляції для різних груп населення. Крім того, охарактеризовано соціальні ризики інфляційних процесів та їх вплив на соціально-
економічний розвиток держави. Окреслено шляхи подолання негативних наслідків інфляції, у тому числі для різних верств населення.
 В обговоренні доповіді взяли участь Лібанова Е.М. - директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, Крючкова І.В. - Заступник Міністра економіки
України, Максюта А.А. - Заступник Міністра економіки України, Власенко Н.С. - Заступник Голови Державного комітету статистики України, Піщейко В.О. - Перший заступник
Голови Державного комітету статистики України, Геєць В.М. - академік НАН України, директор ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України", Палій О.М. - провідний
науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, Саіт-Аметов М.Р. - головний спеціаліст Міністерства фінансів України, Куліков Ю.М. -
д.е.н., професор, завідувач відділу НДІ праці Міністерства праці та зайнятості населення.
Учасники засідання круглого столу відзначили актуальність і необхідність подальшого моніторингу окреслених Еллою Ліановою проблем, а також погодились із висновками
директора ІДСД, що до того, що нинішня інфляція не є результатом тих, чи інших новітніх змін в економіці і по-різному впливає на різні групи населення.
Поряд з цим, було схвалено наступні пропозиції:
- Інерційними методами неможливо подолати негативні соціальні наслідки інфляції, тому необхідно сповільнити зростання соціальних трансфертів, пояснивши людям із
чим це пов'язано.
- Необхідне і в подальшому підвищувати рівень заробітної плати.
- Необхідно розірвати "замкнуте коло" - інфляція-соціальні виплати-витрати бюджету-зростання податків-підвищення цін.
- Нефакторні доходи бюджету (доходи від приватизації, монопольна рента, и т.д.) слід витрачати лише на інвестиційні цілі, на розвиток економіки в цілому,
однак жодним чином не на підтримку соціальних стандартів.
- Необхідно звернутися до Національного Банку України із пропозицією диференціювати ставки рефінансування по кредитах, залежно від виду кредиту.Така міра дещо "заспокоїть" споживчі апетити, тому що на сьогодні надання споживчих кредитів є одним із найприбутковіших.
- Необхідно повернутися до прогресивної шкали оподаткування.
 25 квітня 2008 року Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України було прийнято офіційну делегацію Словацької Академії Наук на чолі із Генеральним секретарем Любомиром Фальтаном. Від Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України у зустрічі взяли участь: директор, член-кореспондент НАН України Е.М. Лібанова, заступник директора з наукової роботи д.е.н. О.В. Макарова, в.о. завідувача відділу досліджень людського розвитку, головний науковий співробітник, д.е.н. Л.С. Лісогор, завідувач відділу досліджень рівня життя населення к.е.н., старший науковий співробітник Л.М. Черенько, завідувач відділу соціально-демографічної статистики д.е.н., старший науковий співробітник В.Г. Саріогло, учений секретар, к.е.н., В.В. Черніченко.
 Основною метою зустрічі було налагодження довготривалої, взаємовигідної співпраці між Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України та науковими установами, що входять до складу Словацької Академії Наук. У ході зустрічі було заслухано виступ-презентацію Генерального секретаря Словацької АН Любомира Фальтана щодо структури Словацької АН та специфіки функціонування наукових установ, що входять до її складу. Директор Інституту демографії та соціальних досліджень Е.М. Лібанова у своєму виступі презентувала умови та особливості діяльності ІДСД НАН України. У процесі обговорення учасники зустрічі ознайомились зі специфікою діяльності споріднених наукових установ та обмінялися результатами досліджень.
У результаті зустрічі обома сторонами було схвалено пропозицію щодо подальшої взаємовигідної співпраці.
 7 квітня 2008 року Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України на прохання керівництва КНР було прийнято делегацію Центру досліджень населення і розвитку КНР у складі: Ma Li - Директора центру досліджень населення і розвитку КНР, Zhang Xuying - старшого експерта, Luo Xiaoqin - експерта, Gui Jiangfeng - експерта-асистента, Chen Jiapeng експерта-асистента та Han Feng - перекладача. Від Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України у зустрічі взяли участь: заступник директора з наукової роботи д.е.н. О.В. Макарова, в.о. завідувача відділу досліджень людського розвитку, головний науковий співробітник, д.е.н. Л.С. Лісогор, завідувач відділу проблем якості демографічних процесів, д.е.н., старший науковий співробітник І.О. Курило, завідувач сектором проблем тривалості життя і здоровя населення, к.е.н., старший науковий співробітник Н.М. Левчук, завідувач відділу соціально-демографічної статистики д.е.н., старший науковий співробітник В.Г. Саріогло, завідувач відділу соціальної інфраструктури, д.е.н., професор В.М. Новіков, завідувач відділу міграційних досліджень, к.е.н., старший науковий співробітник О.В. Позняк, учений секретар, к.е.н., В.В. Черніченко.
У ході зустрічі, основною метою якої було налагодження довготривалої, взаємовигідної співпраці між названими науковими установами, було заслухано виступ-презентацію керівника китайської делегації пані Ma Li, у якій йшлося про завдання, функції та роль Центру дослідження населення та розвитку КНР у здійсненні заходів державної політики у сфері демографії та народонаселення. Представники Інституту демографії та соціальних досліджень, зі свого боку поділилися власним досвідом і висловили ряд пропозицій та побажань стосовно покращання роботи та підвищення ефективності діяльності Центру. У процесі обговорення учасники зустрічі ознайомились зі специфікою діяльності споріднених наукових установ та обмінялися результатами досліджень.
4 квітня 2008 року в Інституті демографії та соціальних досліджень НАН України відбулося засідання постійно діючого круглого столу на тему "Методологічні аспекти та практичне застосування показника паритету купівельної спроможності", у якому взяли участь провідні фахівці Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, Світового банку, Секретаріату Президента України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки України, Державного комітету статистики України, ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України".
На засіданні круглого столу з доповіддю Паритет купівельної спроможності та порівняння рівнів бідності" виступив консультант Світового банку провідний фахівець з питань бідності та оцінки рівня життя Лучіан Поп. У доповіді було розкрито методико-методологічне підґрунтя, можливості застосування паритету купівельної спроможності, а також нові підходи до вимірювання бідності.
У доповіді зазначалося, що паритети купівельної спроможності або стандарти паритетної спроможності вимірюють відносні рівні цін різних країн. Вони базуються на багатосторонні порівняння цін різних країн. ПКС дають змогу порівнювати реальні рівні обсягів виробництва або доходів різних країн подібно до того, як дефлятори цін або індекси споживчих цін дають змогу робити відповідні реальні порівняння у часі. Індекси ПКС забезпечують краще порівняння реальних обсягів виробництва і споживання, ніж показники ринкових валютних курсів, оскільки валютні курси не враховують різницю в рівнях цін на товари та послуги, які не пропонуються на ринку, і зазнають короткострокових коливань.
В обговоренні доповіді взяли участь Лібанова Е.М. - директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, член-кор. НАН України, Саріогло В.Г. - звідувач відділу соціально-демографічної статистики Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, д.е.н., Хаустов В.К. - учений секретер ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України", к.т.н., Білоцерківець О.Г., науковий співробітник відділу моделювання та короткострокового прогнозування ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України".
Учасники засідання круглого столу відзначили актуальність та необхідність оновлення оцінки порівнянь та застосування нових підходів до вимірювання бідності, адже попередній ряд індексів ПКС базується на порівняльних дослідженнях, які проводились ще у 1993 році. На той час безпосередніх вимірювань цін в деяких значущих економіках в наявності не було і з того часу оцінки робилися на основі спеціальних методів. Крім того, розмір і структура економік з часом змінюються, а спроможність вимірювати та порівнювати реальний розмір економік насамперед залежить від достовірності оцінок ПКС.
Учасники круглого столу дійшли висновку, що представлені у доповіді результати вимірювання ряду індексів ПКС за 2005 рік, отримані на основі нових порівняльних досліджень, і які враховують новітні світові економічні тенденції є коректними і репрезентативними.
 14 грудня 2007 року в Інституті демографії та соціальних досліджень НАН України відбулося засідання постійно діючого круглого столу з питання "Варіанти розвитку пенсійної системи та їх фіскальні наслідки", за участю провідних фахівців Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, Світового банку, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Міністерства праці та соціальної політики України, НДІ праці та зайнятості населення, Пенсійного фонду України, Міністерства фінансів України, а також представників засобів масової інформації.
На засіданні круглого столу з доповіддю "Прогнозні розрахунки наслідків зміни параметрів існуючої пенсійної системи" виступила провідний спеціаліст з питань соціального захисту Представництва Світового Банку в Україні - Катерина Петрина. В обговоренні доповіді прийняли участь Лібанова Е.М. - директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, член-кор. НАН України, Гаряча О.В. - заступник Міністра праці та соціальної політики України, Ткаченко Л.Г. - к.е.н., Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, Шембір Н.В. - Директор департаменту Міністерства праці та соціальної політики України, Лазебна М.В. - головний спеціаліст Секретаріату Кабінету Міністрів України.
 Учасники засідання круглого столу відзначили актуальність та необхідність розробки макроекономічних прогнозів при реалізації різних сценаріїв здійснення пенсійної реформи в Україні. Поряд з цим, було зазначено, що фіскальні наслідки підвищення пенсій в 2004 році майже ліквідовані за рахунок правил індексації, індексація частини пенсії, що знаходиться в межах прожиткового мінімуму, зумовлює поступове знецінення пенсії та її наближення до мінімального розміру, а отже нівелює диференціацію призначених пенсійних виплат, введення другого рівня передбачає прозоре і зрозуміле правило індексації пенсії, яке не змінюватиметься принаймні 10 років - при цьому правило повинно бути однаковим для всіх пенсіонерів не залежно від часу виходу на пенсію
Учасники обговорення прийшли до висновку, що запропонована як базова формула індексації має найнижчу вартість, при цьому дає змогу:
- суттєво підвищити пенсії і упередити їх від знецінення, а отже - від необхідності кожних два роки змінювати параметри системи, підвищуючи їх скачками;
- запровадити прозорі і зрозумілі пенсійні правила;
- розширити можливість контролю за нарахуванням та індексацією пенсії з боку пересічного українця;
- зменшити політичний вплив на пенсійну систему;
- запровадити другий (накопичувальний) рівень пенсійної системи.
 В Інституті демографії та соціальних досліджень НАН України 14 грудня 2007 року також відбулося засідання постійно діючого круглого столу з питання "Прогноз демографічного розвитку України на період до 2050 року", який відбувся за участі провідних фахівців Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства праці та соціальної політики України, Державної Установи "Інститут економіки та прогнозування" НАН України, Національної комісії радіаційного захисту України, Національного медичного університету, представників засобів масової інформації.
На засіданні з однойменною доповіддю виступила Директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, чл.-кор. НАН України - Елла Лібанова. У доповіді зазначалося серед іншого, що за найбільш вірогідними сценаріями демографічного прогнозу, чисельність населення в Україні впродовж найближчих 50 років скорочуватиметься досить швидкими темпами. Це пояснюється значними втратами демовідтворювального потенціалу, поширенням стандартів малодітності, низькою тривалістю життя, високим досягнутим рівнем старіння, а за окремими варіантами - також несприятливим міждержавним міграційним обміном.
Основними параметрами сучасного та очікуваного режиму демографічного відтворення є:
- один з найнижчих у світі рівнів народжуваності у нашій країні, що утримується впродовж тривалого часу, зумовив невеликий репродуктивний базис (нечисленну кількість жінок у фертильному віці) на найближче майбутнє. Зростання народжуваності в Україні вище рівня простого відтворення та навіть і досягнення цього рівня вітчизняними та міжнародними експертами визнається малоймовірним.
- за тривалістю життя серед європейських країн Україна знаходиться на передостанньому місці (гіршою є ситуація лише в Росії). Хоча у більшості країн світу цей показник поступово зростає, в Україні тенденція має хвилеподібний характер із загальною тенденцією до скорочення, до того ж і структура смертності за причинами та віком є доволі архаїчною. Проте навіть якщо тривалість життя зростатиме дуже інтенсивно, бажаного приросту чи принаймні скорочення темпів падіння чисельності населення це не забезпечить.
- в умовах вичерпання потенціалу демографічного зростання чи не єдиною можливістю нарощування загальної кількості населення України стає активна імміграційна політика. Однак демографічний дефіцит в Україні настільки значний, що за масштабів міграції, необхідних для його покриття, може виникнути небезпека порушення єдності та внутрішньої рівноваги суспільства, труднощі взаємоадаптації корінного і прибулого населення. Доцільнішим видається залучення обмежених груп іммігрантів, що не дозволить подолати депопуляцію, але забезпечить уповільнення її темпів, а також дозволить досягти більш-менш прийнятного співвідношення між платниками податків та особами, що перебувають на утриманні держави.
Поряд із цим, в Україні, як і в багатьох країнах Європи, відмічається скорочення чисельності населення. Переважно це зумовлено депопуляцією (перевищенням числа померлих над кількістю народжених). Проте загальносвітове зниження чисельності населення за деякими оцінками з високим ступенем вірогідності станеться вже в цьому столітті. Таким чином, Україна, як і більшість країн Європи, знаходиться в "авангарді" депопуляції планети.
 У обговоренні доповіді прийняли участь: заступник міністра Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту - Лукінова Л.Г., заступник Міністра праці та соціальної політики України - Іванова Н.І., заступник Голови Національної комісії радіаційного захисту України, доктор медичних наук, професор Омелянець М.І., заступник Директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України - Макарова О.В., доктор економічних наук, завідувач відділу ДУ "Інститут економіки та прогнозування" НАН України - Балакірєва О.Н., кандидат економічних наук, завідувач сектором Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України - Левчук Н.М., кандидат медичних наук, старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України - Рингач Н.О., кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Шевчук П.Є.
Учасники засідання круглого столу відзначили суттєву роль та необхідність розробки демографічних прогнозів у процесі формування довго- і середньострокової стратегії соціально-економічного розвитку країни. Учасники засідання круглого столу були одностайні у тому, що одним із основних висновків є визнання нагальної необхідності для України проведення чіткої державної демографічної політики на різних рівнях. Для цього слід включити до державної практики рекомендації Концепції та Стратегії демографічного розвитку України. Механізм реалізації демографічної політики має бути зорієнтованим на ринкові важелі ресурсного і організаційного забезпечення, передбачати фінансування загальних і спеціальних програм за умов поєднання коштів державних, регіональних, місцевих бюджетів, суб'єктів господарювання, а також приватних, благодійних і страхових фондів.
Надзвичайно важливим є формування об'єктивної суспільної оцінки демографічних процесів. Необхідно налагодити систематичне їх висвітлення у засобах масової інформації з коментарем провідних вчених-демографів. Це дасть змогу позбавитися тенденційності, політичної забарвленості в оцінках демографічної ситуації і водночас сприятиме становленню необхідних демографічних настанов - репродуктивних, здоров'язбережувальних, міграційних..
 2 жовтня 2007 р. в рамках постійно діючого круглого столу в Інституті демографії та соціальних досліджень НАН України відбулося засідання з питання "Вимір зовнішньої трудової міграції населення України" за участю провідних науковців з міграційних проблем, фахівців Державного комітету статистики України, Міністерства закордонних справ, Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства праці України, Державного центру зайнятості, Національного банку України.
На засіданні круглого столу виступили: Лібанова Е.М., директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, член-кор. НАН України, Позняк О.В., зав. відділом Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, Григорович Н.В., директор департаменту Держкомстату України, Гайдуцький А.П., помічник заступника Голови НБУ, Троїцька О.Б., начальник відділу НБУ, Шумило І.А., виконавчий директор з економічних питать НБУ, Гусечко В.С., начальник відділу Мінпраці України, Малиновська О.А., зав. відділом Національного інституту проблем міжнародної безпеки РНБУ, Єгорова М.Ю., начальник відділу Державного центру зайнятості Мінпраці України, Власенко Н.С., заступник Голови Держкомстату України, Луцевич О.Д., виконавчий директор Фонду сприяння міжнародного співробітництва "Відкрий Україну", Стельмах Л.В., директор департаменту Держкомстату України.
 Виступаючі відзначили необхідність удосконалення інформаційного забезпечення аналізу зовнішніх трудових міграцій, внесли пропозиції щодо використання різних інформаційних джерел для оцінки тенденцій зовнішніх трудових міграцій. Учасники обговорення прийшли до висновку, що для всебічної оцінки процесу слід спиратися на систему вибіркових обстежень та залучати дані державної статистичної звітності, інформацію статистичних органів та наукових центрів країн-реципієнтів, дані консульських установ МЗС в зарубіжних країнах.
 Переймаючись проблемами соціальної політики держави, Національна академія наук
України проводить постійно діючий круглий стіл, засідання якого з питань соціальних пріоритетів бюджетної політики відбулося 18.07.2007 за участю відомих науковців,
представників секретаріату Президента України, провідних міністерств та відомств, громадських об'єднань, міжнародних організацій, засобів масової інформації.
На засіданні круглого столу виступили: Лібанова Е.М., директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, член-кор. НАН України, Пасхавер О.Й.,
президент Центру економічних реформ, Костицький В.В., Голова вченої ради Інституту законодавчих передбачень і правової експертизи, Максюта А.А., колишній
перший заступник міністра економіки України, Прибиткова І.М., головний науковий співробітник Інституту соціології НАН України, Піщейко В.О., перший заступник голови
Держкомстату України, Балакірєва О.М., голова правління Українського інституту соціальних досліджень ім..О.Яременка, Матвійчук В.М., керівник Головної служби соціально-
економічного розвитку Секретаріату Президента України, Єфименко Т.І., заступник міністра фінансів України, Гончарук О.С., старший науковий співробітник Інститут
соціології НАН України, Чугунов І.Я., директор НДФІ Міністерства фінансів України, Закревський В.А., радник міністра праці України, Щербіна І.Ф.,
 експерт Проекту підтримки економічної та фіскальної реформи АМР США, Папієв М.М., міністр праці та соціальної політики України, Толстоухова С.В.,
заступник міністра у справах сім'ї, молоді та спорту України, Геєць В.М., директор Інституту економіки та прогнозування НАН України, академік НАН України.
У виступах неодноразово підкреслювалось, що головною функцією діяльності держави є забезпечення максимального рівня людського розвитку, тобто створення умов для розвитку
і реалізації потенціалу кожного окремого громадянина. Відповідно бюджет, як основний інструмент державної політики, має забезпечувати фінансування цих умов. Це п
ередбачає необхідність належного функціонування освіти, охорони здоров'я, культури, науки, інших галузей, які власне забезпечують розвиток, та реалізацію ефективної
політики доходів, зокрема доходів від зайнятості, пенсій, усіх видів соціальних допомог та пільг.
Основною вадою сучасної соціальної політики учасники дискусії вважають її концентрацію на доходах населення, переважно у вигляді соціальних трансфертів, без надання
належної уваги поліпшенню якості життя, зокрема через забезпечення рівної доступності соціальних послуг та їх належної якості. Це, зокрема, призвело до формування у
населення хибних очкувань від соціальної політики, які протидіють формуванню настанов на забезпечення власного добробуту передовсім власною працею. Сьогодні вкрай
необхідно впливати на очкування населення і водночас враховувати їх при прийнятті рішень.
 Соціальна політика України страждає безсистемністю, відсутністю довгострокових пріоритетів і спадковості, що постійно створює ризики для суспільно-політичної
стабільності.
Відсутність необхідних інститутів громадянського суспільства та прозорості діяльності органів виконавчої влади спричиняється до
повного відсторонення населення України від формування пріоритетів соціальної політики та процесу складання бюджетів усіх рівнів.
Учасники круглого столу дійшли згоди, що реалізація ефективної соціальної політики держави потребує визначення та затвердження таких основоположних цілей:
- Забезпечення доступності та належної якості соціальних послуг, шляхом проведення комплексної адміністративної реформи. Без цього збільшення обсягів державного фінансування призводить до марнотратства і руйнує довіру до діяльності влади.
- Досягнення високої конкурентоспроможності робочої сили, високопродуктивної праці з високою її оплатою, шляхом впровадження економічних та адміністративних важелів державної політики, розвитком соціального діалогу.
- Забезпечення соціальної справедливості при здійсненні підтримки нужденних верств населення шляхом впровадження відповідних реєстрів, визначення реальних прав
та потреб у допомозі.
Для досягнення визначених цілей необхідно на основі відповідної концепції реформувати чинне законодавство, розв'язавши, зокрема, питання конституційної визначеності
обсягів соціальних зобов'язань держави і соціальних пріоритетів.
7 червня 2007 року відбудлася Всеукраїнська науково-практична конференція «Здорова нація – запорука майбутнього України».
Організатори заходу Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту, Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України і Фонд народонаселення ООН в Україні.
Метою конференції є привернення уваги до формування цілісної суспільної системи захисту життя і здоров’я населення, розроблення шляхів поліпшення якісних характеристик населення та демографічної ситуації, зміцнення здоров'я населення, збереження його працездатності, зниження рівня захворюваності та передчасної смертності, подовження активного довголіття, заохочення здорового способу життя тощо.
За результатами роботи конференції передбачається прийняти відповідні рекомендації.
Участь у заході взяли Віце-прем’єр-міністр України Дмитро Табачник, Міністр України у справах сім’ї, молоді та спорту Віктор Корж, народні депутати України, керівники центральних та місцевих органів виконавчої влади, наковці, представники громадськості.
Презентація директора Інституту Лібанової Е.М. "Тривалість життя населення України: аналіз та прогноз"
 16-19 травня в Україні відбувся Фестиваль науки.
Метою його є широке інформування суспільства про практичні розробки вітчизняних науковців, поліпшення контактів між науковими установами та широкою
громадськістю, представниками ділових кіл.
"Фестивалі науки є популярною сталою традицією в Англії, ФРН, Італії, Австрії, Норвегії, Данії, Фінляндії, США та багатьох інших країнах світу", -
відзначив Президент Національної академії наук України Борис Патон. Торік вперше такий фестиваль провели в Російській Федерації. Як свідчить світова практика,
такі заходи є ефективним механізмом популяризації досягнень науки в суспільстві, стимулювання інноваційного шляху розвитку економіки, підвищення культурного рівня
суспільства, формування наукового світогляду громадян.
У рамках фестивалю українців очікує насичена програма - планується проведення багатьох різноманітних за формою й змістом заходів, розрахованих не тільки на науковців,
але й на рядових громадян. Заходи планується провести як у столиці, так і в регіонах.
Докладніше із планом проведення Фестивалю науки Ви можете ознайомитися на сайті http://www.festival.nas.gov.ua.
 В рамках фестивалю Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України 16 травня 2007 року провів круглий стіл на тему "Соціальні стандарти в Україні: проблеми визначення та впровадження".
Участь у засіданні взяли фахівці законодавчої та виконавчої гілок влади, представники міжнародних організацій, провідні науковці.
На засіданні були присутні:
Папієв М.М. - міністр праці та соціальної політики України
Солдатенко М.О. - заступник міністра праці та соціальної політики України
Єфименко Т.І. - заступник міністра фінансів України
 Максюта А.А.
Щербіна І.Ф. - директор департаменту з впровадження програмно-цільового методу (ПЦМ) на національному рівні, проект "Реформа місцевих бюджетів" (USAID/RTI)
Колот А.М. - проректор з навчальної роботи Київського національного економічного університету
Демченко С.А. - керівник департаменту з розвитку Українського фонду соціальних інвестицій
В ході круглого столу було зроблено презентацію на тему:"Соціальні стандарти в Україні"
 Стенограма Круглого столу
Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України повідомляє про засідання постійно діючого круглого столу
з соціальних проблем на тему "Сучасна демографічна ситуація в Україні: проблеми, перспективи, шляхи поліпшення",
яке відбудеться 22 березня 2007 року о 14 годині
До обговорення на засіданні пропонуються наступні питання:
- Динаміка чисельності населення України та складові її формування;
- Тенденції народжуваності та розвитку сім'ї;
- Стан здоров'я населення та середня тривалість життя в Україні;
- Старіння населення, його причини та наслідки;
- Демографічні перспективи України;
- Основні принципи та напрями демографічної політики.
Участь у засіданні візьмуть фахівці законодавчої та виконавчої гілок влади, провідні науковці, представники міжнародних
організацій, засобів масової інформації.
 21-22 лютого, 2007 в конференц-залі Національної
академії наук України відбулась конференція Міжнародний досвід інституціоналізації системи моніторингу
та оцінки і доцільність її застосування в Україні, яку організувало Міністерство праці і соціальної політики України спільно
зі Світовим Банком, Шведською агенцією з міжнародного розвитку, Українським центром соціальних реформ та Інститутом демографії і
соціальних досліджень НАН України.
 Основною метою конференції було сприяння кращому розумінню значення моніторингу та оцінки (МО) у забезпеченні ефективності
державних програм та установ шляхом обміну досвідом країн, що вже розробили системи МО. Очікується, що конференція стане
каталізатором зусиль щодо зміцнення функції МО в Україні й, зокрема, в Міністерстві праці та соціальної політики.
Такі зусилля мають забезпечити більшу відповідальність і прозорість у використанні бюджетних коштів, а також сприяти
вдосконаленню бюджетного процесу і розподілу державних ресурсів для покращення добробуту та зменшення бідності серед
населення країни. Група експертів з Канади, Швеції, Нігерії, а також фахівців Світового банку представили
напрацювання з досвіду різних країн у сфері здійснення МО та окреслять ті сфери, де використання сучасних методів МО дає
змогу покращити ефективність державного управління.
 На конференцію було запрошено представників 25 головних управлінь праці та соціального захисту облдержадміністрацій України та
управлінь м. Києва та м. Севастополя, представників уряду, міністерств праці та соціальної політики, економіки, фінансів, Кабінету
Міністрів, Секретаріату Президента, експертів Світового Банку, міжнародних експертів з Канади, Швеції, Нігерії та
інших провідних науковців.
На конференції були присутні:
Міжнародні експерти
Пол Бермінхгем, Директор у справах України, Білорусі та Молдови, Світовий Банк
Кейт Маккей, Координатор розвитку можливостей щодо здійснення оцінки, Незалежна група оцінки, Світовий Банк
Роберт Лахей, REL Solutions Inc., Оттава, Канада
Маркус Гольдштейн, Головний економіст, Група подолання бідності, Світовий Банк
Лаваль Абокі, Експерт з моніторингу та оцінки Нігерії
Карін Атстрем, Консультант, Ramboll M, Швеція
Мартін Райзер, Головний економіст представництва Світового Банку в Україні
Ричард Бойл, експерт з Ірландії
Світлана Шевченко, директор НІІ праці Міністерства праці та соціальної політики Республіки Білорусь
Марк Агранович, Начальник Центра моніторингу та статистики освіти, Росія
Представники уряду та міністерств України
Папієв М.М.Міністр праці та соціальної політики України
Крищенко К.Є.Заступник Міністра праці та соціальної політики України
Єфименко Т.І.Заступник Міністра фінансів України
Максюта А.А.Перший заступник Міністра економіки України
Розенко П.В.Керівник служби соціальної політики Головної служби соціально-економічного розвитку Секретаріату Президента України
Власенко Н.С. Заступник голови Державного комітету статистики України
 Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України 26 січня 2007 року було проведено засідання круглого столу на тему "Вартість робочої сили: тенденції змін у контексті зростання конкурентоспроможності національної економіки"
Обговорювалися наступні питання:
- Законодавча база реформування оплати праці
- Зміна парадигми дешевої робочої сили як конкурентної переваги
- Шляхи реформування оплати праці в умовах конкурентних змін
На засіданні були присутні:
Табачник Дмитро Володимирович - Віце-прем'єр-міністр України
Папієв Михайло Миколайович - Міністер праці та соціальної політики України
Максюта Анатолій Аркад'євич - перший заступник міністра економіки України
Осовий Григорій Васильович - заступник Голови Федерації профспілок України
Мірошниченко Олексій Валентинович - виконавчий Віце-Президент Конфедерації роботодавців України
Власенко Наталія Степанівна - заступник Голови Державного комітету статистики України
Геєць Валерій Михайлович - академік-секретар Відділення економіки НАН України, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України
Марк Райзер - головний консультант Світового банку
Карташов Євген Григорович - Міський голова м. Запоріжжя
Прес-реліз
засідання круглого столу на тему
"Вартість робочої сили: тенденції змін у контексті зростання конкурентоспроможності національної економіки"
12-14 жовтня 2006 року в Києві відбувся крупний міжнародний семінар, присвячений проблемам смертності в країнах колишнього СРСР.
Організаторами семінару були Інститут демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України, Центр демографії і екології людини Інституту народногосподарського прогнозування Російської академії наук, Національний інститут демографічних досліджень Франції, Інститут демографічних досліджень суспільства Макса Планка (Росток, Німеччина), Міжнародний союз по вивченню населення (IUSSP) і Фонд народонаселення ООН.
 Семінар був підготовлений Міжнародним Оргкомітетом (МОК), до складу якого входили С. Пирожков, голова МОК (Київ), Н. Фойгт, секретар МОК (Київ), Е. Андрєєв (Росток), Ж. Вален (Париж), А. Вишневській (Москва), Ф. Меле (Париж), В. Школьніков (Росток).
Фінансову підтримку Семінару надали Національний інститут демографічних досліджень Франції, Інститут демографічних досліджень суспільства Макса Планка, Міжнародний союз по вивченню населення та Фонд народонаселення ООН.
В роботі Семінару взяли участь більше 100 чоловік з 30 країн (всі країни колишнього СРСР - Вірменія, Азербайджан, Білорусія, Грузія, Казахстан, Киргизія, Латвія, Литва, Молдавія, Росія, Таджикистан, Туркменія, Україна, Узбекистан, Естонія, а також Австрія, Бельгія, Великобританія, Німеччина, Угорщина, Іспанія, Італія, Польща, Румунія, Словаччина, США, Франція, Чеська Республіка, Швейцарія, Швеція).
В ході семінару прослухано і обговорено 47 наукових доповідей. Було проведено Круглий стіл, присвячений збору і аналізу даних про смертність в країнах Центральної Азії і Закавказзі. Спеціальне засідання було присвячено обговоренню підсумків і перспектив роботи електронного тижневика Демоскоп Weekly.
У роботі Семінару взяли участь представники ряду міжнародних організацій, зокрема, директор Регіонального бюро експертної підтримки ЮНФПА для країн Європи і Центральної Азії Ален Муширу і експерт цього бюро Микола Ботев, представники російського відділення ЮНФПА Ситске Стенекер і Лідія Бардакова, казахстанського відділення Шинар Імангалієва, співробітник Відділу населення ООН Кирило Андрєєв.
Презентації учасників семінару
Роза-Мария Липси (Италия), Евгений Андреев (Германия) и Лоредана Цербара (Италия)
Две геоисторические модели смертности в Украине: в поисках путей демографического возрождения.
Елена Андреева (Германия).
Аналитические модели смертности от внешних причин по регионам России.
Ана-Клаудиа Бара (Румыния).
Тенденции устранимой смертности среди пожилых людей в Румынии и изменения в системе здравоохранения в социально-экономическом контексте начиная с 1990 года.
Владислав Безруков (Украина).
Смертность в пожилом возрасте в Украине.
Кирилл Данишевский (Россия).
Какой вклад внесли широкомасштабные исследования смертности для национальной статистики России?
Этелька Дарочи (Венгрия).
Старение и долголетие в Европейских странах с переходной экономикой - обзор.
Наталья Фойгт (Украина).
Две геоисторические модели смертности в Украине: в поисках путей демографического возрождения.
Катрин Гоме и Гийом Вунш (Бельгия).
Стресс и здоровье в странах Балтии. Некоторые результаты обследования Норбалт.
Мишель Гийо и Наталья Гаврилова (США).
Этнические различия смертности в трудоспособном возрасте в Средней Азии (на примере Киргизии).
Уильям Кокерхем и Брайан Хайнот (США).
Различные социальные объяснения кризиса здоровья в бывшем СССР.
Алла Иванова (Россия).
Некоторые критерии оценки и прогноза эпидемиологической ситуации.
Дайва Якубонене (Литва).
Смертность от неопределенных причин в Литве в первой половине 2003 года. Пилотное исследование.
Домантас Ясилионис (Германия).
Тенденции смертности в странах бывшего СССР и Центральной Европы: спустя пятнадцать лет после распада.
Дарья Халтурина и Андрей Коротаев (Россия).
Потенциал антиалкогольной и антинаркотической политики в противодействии сверхсмертности на постсоветском пространстве.
Татьяна Харькова (Россия).
Система представления данных по смертности и существующих архивных данных, начиная с 1945 года.
Калев Катус (Эстония).
Долговременные тенденции смертности в странах Балтии.
Ричард Кокер (Великобритания).
Борьба с туберкулезом в России: больше проблем, чем это кажется на первый взгляд.
Лариса Крижанова (Киргизия).
Дифференцированная смертность: динамика, факторы, тенденции.
Юрис Круминc (Латвия).
Географические вариации смертности в странах Балтии.
Екатерина Кваша (Россия).
Социальные различия в уровне детской смертности в России в конце XX столетия.
Элла Либанова и Ирина Курило (Украина).
Особенности смертности и состояния здоровья населения в регионах Украины, пострадавших вследствие аварии на Чернобыльской АЭС.
Роза-Мария Липси (Италия), Евгений Андреев (Германия) и Лоредана Цербара (Италия).
Географические тенденции смертности в России по причинам смерти за последние тридцать лет.
Людмила Максакова (Узбекистан).
Узбекистан: смертность и тенденции ее изменения в период трансформации.
Марк Филд (США).
Здравоохранение и смертность в странах бывшего СССР.
Эллен Нолти и Мартин Макки (Великобритания).
Здоровье населения в Украине: последствия потерпевшей неудачу системы здравоохранения.
Франс Меле (Франция).
Общий обзор стран бывшего СССР и Центральной Европы.
Александр Немцов (Россия).
Алкогольная смертность в России - общий уровень, диагностические, гендерные, временные и географические различия
Светлана Никитина (Россия).
В какой степени предыдущие прогнозы предсказывают текущую динамику смертности в России?
Мартин Макки и Эллен Нолти (Великобритания).
Исследование демографической политики в странах Восточной Европы и бывшего СССР: опыт наблюдения европейских стран за системами здравоохранения и демографической политикой.
Сергей Пирожков, Элла Либанова, Павел Шевчук (Украина).
Обоснование гипотез смертности в долгосрочных прогнозах населения Украины.
Уильям Прайдмор (США).
Насильственная смерть, с особым акцентом на убийства.
Борис Ревич (Россия).
Место факторов смертности, зависящих от окружающей среды, среди внешних факторов смертности населения в России.
Житка Рихтаржикова (Чешская Республика).
Смертность и здоровье в Республике Чехия в контексте различий в уровне образования.
Людмила Шахотько (Белоруссия).
Проблема высокой смертности и пути ее сглаживания в Республике Беларусь.
Владимир Школьников (Германия).
Принципиальные особенности и определяющие факторы изменения смертности в России. Краткое изложение.
Томас Споренберг (Швейцария).
От социалистической к постсоциалистической Монголии: национальные и региональные перспективы смертности.
Сюзанна Томкинс, Дэвид Леон (Великобритания) и Николай Кирьянов (Россия).
Смертность от алкоголизма и преждевременная смертность в России. Исследование семей в Ижевске методом "случай-контроль".
Людмила Торгашева (Киргизия).
Сбор данных, регистрация и оценка уровня смертности, распределение смертей по их причинам, оценка качества данных.
Сергей Васин (Россия).
Российские и "западные" траектории эпидемиологического перехода с точки зрения структуры смертности и реестр смертности по причинам смерти в 1960-2005 гг.
Виктория Вроблевска (Польша).
Изменения в структуре смертности в странах Центральной Европы: опыт Польши.
Гергий Цуладзе (Грузия).
Смертность и продолжительность жизни в Грузии в постсоветский период
Держкомстатом України і Українським центром соціальних реформ за участю Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України за технічною та фінансовою підтримкою Фонду народонаселення ООН проводиться семінар
"Проблеми та перспективи демографічного розвитку України", який відбудеться 15 вересня 2006 року о 10:00 у приміщенні
Інституту демографії та соціальних досліджень за адресою: м.Київ, вул.. Панаса Мирного, 26, 4-й поверх.
У роботі семінару приймуть участь провідні фахівці Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, Державного комітету статистики України та керівництво Фонду народонаселення ООН.
Головною метою семінару є надання об’єктивної характеристики сучасної соціально-демографічної ситуації в Україні, оцінка тенденцій та можливих наслідків в близькому та далекому майбутньому, а також взаємозв’язку проблем народонаселення та людського розвитку країни, визначення пріоритетних завдань соціально-демографічної політики.
Найбільша увага семінару буде приділена наступним питанням:
- Народжуваність в Україні: як впливає демографічна політика.
- Висока смертність українців: сучасне і майбутнє.
- Українські мігранти: чисельність, склад, напрями руху.
- Перспективи демографічного розвитку України в першій половині ХХІ ст.
Огляд виступів учасників круглого столу
АРХІВ
|
|
|
|
ГОЛОВНА