24 вересня 2014 року Курило І.О., Слюсар Л.І., Аксьоновій С.Ю. та Гаращенко Т.Ю. згідно рішення Національної академії наук України, Національної академії наук Білорусі та Академії наук Молдови від 28 березня 20147 року – було присуджено премію академій наук України, Білорусі та Молдови за видатні наукові результати, отримані при виконанні спільних наукових досліджень «Провідні фактори шлюбності і народжуваності в Україні і Республіці Молдова».
Фахівцями Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України спільно з їх колегами з Інституту європейської інтеграції та політичних наук АН Республіки Молдова в 2010-2011 роках відповідно до договору з Державним агентством з питань науки, інновацій та інформації України було виконано спільне наукове дослідження «Провідні фактори шлюбності і народжуваності в Україні та Республіці Молдова ». За результатами дослідження його виконавцями - д.е.н. Курило І.А., к.е.н. Слюсар Л.І., к.е.н. Аксьонової С.Ю., Гаращенко Т.М., к.с.н. Гагауз О.Е., к.с.н. Бучучану-Врабіє М. - був опублікований цикл із 14 наукових статей у наукових виданнях України, Республіки Молдови, Росії та Білорусії. У цих роботах викладено основні теоретико-методологічні підходи та інструментарій дослідження факторів шлюбності і народжуваності; на основі матеріалів поточної статистики та спеціальних вибіркових соціально-демографічних обстежень проаналізовано особливості шлюбно-сімейних процесів і народжуваності на сучасному етапі розвитку в Україні та в Республіці Молдова, досліджено вплив соціально-економічних чинників на рівень шлюбності і народжуваності, розроблено рекомендації, спрямовані на стимулювання дітородної активності в досліджуваних країнах.
На сучасному етапі розвитку цивілізації відбуваються складні і неоднозначні зміни в матримоніальній і репродуктивній поведінці населення розвинених країн. Однак в країнах, що знаходяться на етапі соціально - економічної трансформації, ці демографічні зрушення проходять особливо болісно, породжують соціально-демографічні ризики, що порушують демографічну рівновагу і деформують умови життєдіяльності та розвитку населення. У цьому контексті зростає значення досліджень таких демографічних процесів як шлюбність і народжуваність в країнах, в яких демографічна модернізація за часом збіглася з соціально-економічною трансформацією. Важливу частину дослідження становить проведення міжнародних зіставлень, порівнянь, виявлення відмінностей.
Дослідження шлюбності і народжуваності в Україні та Республіці Молдова, результати якого представлені в циклі наукових публікацій, дало можливість визначити особливості шлюбності і народжуваності в країнах з транзитивною економікою, а також визначити фактори, які формують специфіку цих процесів у кожній з країн. Україна і Республіка Молдова як колишні республіки Радянського Союзу мають багато спільного в «демографічній історії» і зараз проходять складний етап соціально-економічного розвитку, що сильно впливає на процеси відтворення населення. Демографічна ситуація як в Україні, так і в Республіці Молдова, характеризується депопуляцією, що пов'язано, перш за все, зі стрімким падінням рівня народжуваності в 1990-і роки і високим рівнем смертності. В останнє десятиліття показник сумарної народжуваності був на рівні 1,2-1,4 дитини на одну жінку дітородного віку, що значно нижче рівня простого відтворення населення. Низькі коефіцієнти народжуваності призвели до появи нової демографічної хвилі: через скорочення чисельності народжених значно зменшується кількість потенційних батьків, що зумовить ще більше зменшення числа народжень в майбутньому. На думку багатьох провідних сучасних демографів настільки низькі коефіцієнти народжуваності небезпечні «попаданням» населення в так звану «пастку» низької народжуваності, при якій вихід на рівень простого відтворення населення стає неможливим.
Разом з тим, хоча Україна і Республіка Молдова є територіально найближчими сусідами, вони мають значні відмінності в етнічному складі населення, і, отже, в традиціях та ментальності, що детермінує національні особливості демографічних процесів, у тому числі особливості сучасної моделі шлюбності і народжуваності. Порівняльний аналіз цих особливостей і визначення факторів, які їх зумовлюють, є основою для дослідження соціально-демографічної політики в цих країнах і розробки рекомендацій по її вдосконаленню.
Результатом проведеного дослідження стало виявлення особливостей трансформації шлюбно-сімейних відносин в Україні та Республіці Молдова; взаємозв'язків між соціально-демографічними факторами (економічна ситуація в родині, рівень освіти подружжя / партнера, статус подружжя, ступінь участі в професійній діяльності) і рівнем народжуваності; впливу рівня освіти на демографічні процеси. Зокрема, останнє проявляється як через «старіння» материнства, так і через зміни в репродуктивних установках більш освічених індивідів, які в кінцевому підсумку зумовлюють зменшення числа дітей у сім'ї. Досліджено також вплив плюралізації форм шлюбу на дітородну активність; доведено негативний вплив нестабільності шлюбів на дітородну активність. На основі проведеного дослідження запропоновано шляхи реформування сімейної політики України та Республіки Молдова. Особлива увага звертається на необхідність послідовної стратегії реалізації сімейної політики.
25 вересня 2013 р. у Нью-Йорку (США) відбулась церемонія нагородження лауреатів глобального опитування «Мій світ» організованого і проведеного під егідою Організації Об’єднаних Націй з метою визначення пріоритетів розвитку після 2015 року.
Україну було нагороджено за найактивнішу участь в опитуванні. Від імені держави нагороду отримала Елла Лібанова – академік Національної академії наук України, член офіційної делегації України, керівник групи з підготовки Національної Доповіді щодо Пріоритетів розвитку після 2015-го року, зазначивши: «Ця нагорода є заслуженим результатом зусиль, енергії та драйву, а також натхнення і мотивації команди, яка вірить і бореться за краще майбутнє країни, свого народу і майбутніх поколінь. Вона призначається також для всього українського народу, усіх, хто взяв участь в опитуванні та визначив, яким вони бачать світ, сприяючи формуванню глобального порядку денного розвитку».