Відділ досліджень демографічних процесів та демографічної політики

Lisogor

Курило Ірина Олексіївна


https://scholar.google.com.ua/citations?user=ThrCpxgAAAAJ&hl=uk


Завідувач відділу


Доктор економічних наук, професор
 
+3 8(044) 236 32 05


Співробітники:

ПИРОЖКОВ Сергій Іванович
Головний науковий співробітник, д.е.н., проф., академік НАНУ
https://scholar.google.com.ua/citations?user=PpRmG9cAAAAJ&hl=uk

СЛЮСАР Людмила Іванівна
провідний науковий співробітник, к.е.н., с.н.с.
https://scholar.google.com.ua/citations?user=T9aqVz8AAAAJ&hl=uk
ORCID 0000-0002-1679-1674

АКСЬОНОВА Світлана Юріївна
Провідний науковий співробітник, к.е.н.,с.н.с.
https://scholar.google.com.ua/citations?user=xSwy-JMAAAAJ&hl=uk
ORCID 0000-0003-0516-9078
Scopus 57190218275

КРІМЕР Борис Олександрович
Провідний науковий співробітник, к.е.н.,с.н.с.
https://scholar.google.com.ua/citations?user=rRgwH_oAAAAJ&hl=uk
ORCID 0000-0002-2103-6622
Scopus ID 57190216225

ДУМАНСЬКА Віта Петрівна
Старший науковий співробітник, к.е.н.
https://scholar.google.com.ua/citations?user=-EAOgaoAAAAJ&hl=uk
ORCID 0000-0001-6348-0548

ЧЕРЕПАНСЬКИЙ Михайло Федорович
Головний економіст

ГАРАЩЕНКО Тетяна Миколаївна
Головний економіст
ORCID 0000-0002-7244-3877

ДЕРЕВ’ЯНКО Ірина Віталіївна
Головний економіст

 

Основні напрями та результати досліджень:


Новітні тенденції генеративної активності, народжуваність, її динаміка та структурні характеристик:

  • обґрунтовано сутність і роль генератив­ної активності у системі відносин щодо відтворення населення;
  • всебічно вивчено тенденції народжуваності та структурні параметри її сучасної моделі в Україні;
  • визначено регіональні особливості рівня та структурних характеристик народжуваності;
  • виявлено новітні риси дітородної поведінки окремих соціально-демографічних груп населення;
  • досліджено чинники поширення і структурні особливості позашлюбної народжуваності в Україні;
  • розкрито закономірності змін моделі народжуваності в Україні та у країнах Європи в історичній ретроспективі;
  • встановлено специфіку взаємозв’язків народжуваності з іншими демографічними процесами та особливості її впливу на відтворення населення у цілому.

Чинники народжуваності та розробка гіпотез щодо подальших змін народжуваності для побудови прогнозу:

  • досліджено чинники зрушень у народжуваності, вивчено механізми їх дії із врахуванням специфіки окремих країн та регіонів;
  • розкрито механізми впливу низки загальних і специфічних чинників на генеративну активність в Україні;
  • обґрунтовано специфіку взаємо­зв’я­зків економічної й дітородної діяльності, насамперед жінок;
  • досліджено зв’я­зки соціально-економічного статусу та дітородної активності;
  • здійснено аналіз зв’язків народжуваності із перебігом шлюбно-сімейних процесів;
  • визначено потенційні можливості підвищення рівня народжуваності в Україні.

Ринок соціальних послуг з дошкільного виховання, зокрема система дошкільної освіти:

  • всебічно вивчено систему соціальних послуг по догляду за дітьми, їх вихованню та навчанню;
  • запропоновано напрями покращення умов генеративної діяльності у системі дошкільної освіти.

Характеристики шлюбно-сімейної сфери відтворення населення:

  • досліджено шлюбну та сімейну структуру населення та його окремих вікових груп за матеріалами переписів населення й репрезентативних вибіркових соціально-демографічних обстежень;
  • визначено особливості сучасної моделі шлюбності населення України: вікові характеристики, тенденції розвитку, регіональні особливості;
  • всебічно проаналізовано розлучуваність населення: сучасний стан, динаміку, регіональні особливості;
  • досліджено основні процеси формування сімейної структури населення.

Трансформація інститутів шлюбу і сім’ї, її чинники та демографічні наслідки:

  • розроблено теоретичні та методичні засади дослідження інститутів шлюбу і сім’ї в сучасній Україні;
  • розкрито закономірності змін моделей шлюбу і сім’ї в Україні в історичній ретроспективі;
  • досліджено  трансформації інституту сім’ї  та його функцій у сучасній Україні;
  • розкрито особливості процесу нуклеарізації сімей в країні;
  • досліджено поширення нових форм шлюбу та мотивацій щодо вибору форм шлюбу населенням різного віку.

Проблеми і ризики життєдіяльності української сім’ї у контексті суспільно-трансформаційних процесів:

  • визначено соціально-демографічні ризики розвитку української сім’ї, їх чинники та наслідки;
  • встановлено чинники поширення соціального сирітства в сучасній Україні, масштаби цієї проблеми, її економічні та демографічні наслідки;
  • запропоновано напрями мінімізації ризиків розвитку української сім’ї засобами соціально-демографічної політики.

Сімейна та пронаталістська політика в Україні  та зарубіжний досвід її формування:

  • досліджено концептуальні засади та напрями реалізації сімейної політики;
  • вивчено досвід провідних європейських країн щодо засад сімейної й пронаталістської політики та функціонування різних її інструментів;
  • розроблено практичні рекомендації щодо подальшого вдосконалення і розвитку сімейної політики України.

Демографічне старіння та його особливості в Україні:

  • досліджено динаміку та диференціацію рівня постаріння в Україні за комплексом його індикаторів, дано оцінку місця країни у світовому рейтингу за різними показниками постаріння населення;
  • визначено регіональні особливості старіння населення;
  • всебічно проаналізовано стан виконання  Україною Мадридського міжнародного плану дій з питань старіння населення та дотримання Принципів ООН щодо осіб похилого віку в нашій країні;
  • визначено гендерні особливості шлюбної та сімейної структури населення літнього віку;
  • оцінено ступінь адаптації різних сфер суспільно-економічного життя в Україні до умов прогресуючого старіння населення;
  • обґрунтовано вплив існуючого соціального сприйняття старості на реалізацію заходів щодо підтримки населення похилого віку;
  • визначено шляхи вдосконалення і розвитку політики щодо осіб похилого віку в Україні.

Гендерні проблеми сучасного суспільства і особливості їх прояву в Україні

  • визначено особливості соціального становища жінок в Україні в контексті вимог Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок;
  • проаналізовано сучасний стан гендерної статистики та розроблено деякі рекомендації щодо її вдосконалення

Учаcть співробітників відділу у відомчій НДР 2019-2021 рр.


НДР «Трансформація структури народжуваності в Україні» (01.01.2017 р. – 30.06.2019 р.)


Підтема на 2019 р.: Розробка напрямів й інструментів сімейної та пронаталістської політики в Україні для пом’якшення можливих негативних наслідків змін структури народжуваності.

Відповідно до плану робіт науковці відділу працювали над визначенням чинників та наслідків змін у структурі народжуваності та розробкою рекомендацій по вдосконаленню і розвитку пронаталістської політики в Україні для пом’якшення можливих негативних наслідків змін її структури.

Отримано такі вагомі наукові результати:

  1. Визначено національні особливості трансформації структури народжуваності, чинників та наслідків змін у її структурі: 1) покоління українських жінок вирізняються високою ймовірністю народження первістка, після чого імовірність наступного (другого) народження падає з подальшим доволі відчутним зниженням імовірності збільшення сім’ї й при переході до третьої дитини; 2) зростання середнього віку матері при народженні дитини безпосередньо спричинено відкладанням жінками народжень дітей на старші періоди життя; 3) демографічна модернізація поєднується зі збереженням певних традиційних рис шлюбної та репродуктивної поведінки населення.
  2. Одержали подальший розвиток наукові положення щодо сучасних проявів глобалізації репродуктивної поведінки, що включають: відкладання народження дитини на старший вік; обмеження числа дітей у сім’ї; відмову репродуктивно здорових пар від народження дитини; зниження народжуваності у підлітковому віці; розповсюдження допоміжних репродуктивних технологій.
  3. Визначено основні тенденції новітніх змін в структурі народжуваності, включаючи закономірності народження других та третіх дітей у когортах та умовних поколіннях жінок, процеси відкладання та надолуження відкладених народжень, а також вплив вітчизняної сімейної політики на рівень та структуру народжуваності. Розроблено моделі для оцінки взаємозв’язків демографічних та економічних факторів на структурні характеристики народжуваності.
  4. На основі аналізу стану та результативності вітчизняної політики щодо різних типів сімей та пронаталістської політики в Україні, а також вивчення досвіду розвинутих європейських країн сформульовано рекомендації по вдосконаленню і розвитку сімейної політики в нашій країні. Розроблено пропозиції за такими основними напрямами: матеріальна підтримка різних типів сімей з дітьми; забезпечення поєднання зайнятості й сімейного життя; розбудова соціальної інфраструктури по догляду за дітьми; просвітницька діяльність; інформаційно-консультативні послуги.
  5. Вперше здійснено оцінку запроваджених новітніх змін в сімейній політиці України, зокрема,: визначено юридичні, операційні та фінансові ризики і вигоди реалізації програми «Муніципальна няня».
  6. Досліджено сучасну специфіку впливу матеріально-доходного чинника на народжуваність: на основі аналізу взаємозв’язків між рівнем середньодушового доходу домогосподарств з різним числом дітей та ймовірністю народження наступної дитини в сім’ї, а також обсягом одноразової допомоги при народженні дитини та частотою народження дітей різних черговостей. Виявлено посилення впливу матеріально-доходних факторів мірою підвищення черговості народження в Україні;
  7. На основі вперше проведеного обстеження студентської молоді м. Київ щодо проблеми розвитку субкультури чайлдфрі, виявлено поширення позитивного ставлення до цього стилю життя та збільшення чисельності потенціальних прихильників чайлдфрі.
  8. Визначено хронологічні рамки початку трансформації моделі народжуваності за черговістю народження в Україні та особливості когортної народжуваності за черговостями Доведено, що когорти українських жінок вирізняються високою імовірністю народження першої дитини з різким зниженням імовірності збільшення сім’ї при переході до наступних народжень. Охарактеризовано процеси відкладання народжень та їх надолуження (рекуперації) за черговістю народження у когортах жінок, України, народжених у 1970-х і початку 1980-х років, та вперше здійснено оцінку надолуження відкладених народжень у цих жінок з використанням накопичених вікових коефіцієнтів народжуваності.
  9. Виокремлено чотири хронологічні етапи/фази змін середнього віку материнства і рівня народжуваності в Україні та інших європейських країнах: етап омолодження материнства, що переважно асоціюється з коливаннями сумарного показника народжуваності; етап стабілізації середнього віку матері при народженні дитини за стрімкого падіння інтенсивності народжуваності; етап переходу до «постарішання материнства», що зазвичай супроводжується зниженням рівня народжуваності; етап подальшого підвищення середнього віку матері при народженні дитини, що розгортається на тлі підвищення сумарної народжуваності або ж її стабілізації;
  10. на основі регресійного аналізу на статистичних даних за сукупністю європейських країн доведено , що середній вік матері при народженні дитини в європейському просторі за тривалий час виявляє тенденцію до конвергенції (середньорічна швидкість якої оцінюється в 2,5%).
  11. Вперше здійснено статистичну оцінку (на матеріалах європейських країн за 1960-2015 рр.) взаємозв’язку між середньою тривалістю життя для жінок та середнім віком матері при народженні дитини (з віковим лагом); за її результатами виявлено істотність відповідного прямого зв’язку в часовому проміжку з 1997 до 2015 рр.
  12. Доведено, що нижчий, ніж у більшості країн Європи, рівень позашлюбної народжуваності в Україні обумовлено як історично сформованими соціокультурними особливостями населення, так і сучасним рівнем матеріального забезпечення населення, відсутністю економічної незалежності і безпеки індивіда, а також традиційністю сімейних практик та гендерної взаємодії в виконанні батьківстві ролей. В умовах економічної незахищеності та недостатньої поширеності принципів відповідального батьківства матері та дитині потрібна підтримка інституту, санкціонованого державою, яким є юридично оформлений шлюб.
  13. Розроблено теоретичне підґрунтя дослідження взаємозв’язку сімейної політики, демографічних процесів та трансформації сімейної структури населення на основі аналізу новітніх досліджень сімейної та пронаталістської політики в європейських країнах. Визначено основні тенденції розвитку сімейної політики країн Європи відповідно до трансформації сімейної структури населення та зумовлених нею викликів.


НДР «Демографія метрополісів в Україні» (01.07.2019 р. – 31.12.2021 р.)


Підтема на 2019 р.: Розробка теоретико-методологічних та методичних підходів до дослідження специфіки формування сімей та народжуваності в метрополісах України.

  1. Розроблено наукові засади вивчення впливу метрополізації території на шлюбно-сімейні процеси та специфіку шлюбно-сімейної поведінки населення у містах-метрополіях та їх метрополійних ареалах.
  2. Одержали подальший розвиток теоретичні й науково-методичні положення щодо міжпоселенської диференціації демографічних процесів, зокрема специфіки демографічного розвитку великих міст - метрополісів в контексті теорії Другого демографічного переходу.
  3. Визначено інформаційну базу для вивчення шлюбно-сімейних процесів у містах-метрополіях та їх метрополійних ареалах (динаміки шлюбності та розлучуваності, їх сучасного стану і специфіки).
  4. Одержали подальший розвиток наукові положення щодо сучасного впливу глобалізації на шлюбно-сімейну поведінку населення, в першу чергу метрополійних міст, що включає: плюралізацію форм шлюбного партнерства, у т.ч. поширення незареєстрованих і дистанційних шлюбів, поширення транснаціональних сімей, відкладання шлюбу на старший вік, до одержання матеріальної та професійної стабільності та незалежності, фактична відмова від ранньої шлюбності, нестабільність шлюбного партнерства, подальше роз’єднання сексуальної, шлюбної та репродуктивної поведінки).
  5. Встановлено, що урбанізація, завдяки прискоренню суспільного розвитку, спроможна впливати на репродуктивні установки молоді, а репродуктивні тенденції, які зароджуються в умовах великих міст, розповсюджуються повсюдно в країні.
  6. Обґрунтовано основні теоретико-методологічні підходи до дослідження специфіки демографічного старіння та його чинників у метрополісах України.
  7. Визначено інформаційно-статистичну базу дослідження перебігу демографічних процесів у метрополісах України в порівнянні з іншими країнами світу, зокрема близькими за історичним розвитком країнами Центральної Європи.

Підтема на 2020 р.: Дослідження специфіки перебігу демографічних процесів у метрополісах України, їх впливу на зміну чисельності та формування статево-вікової структури населення.
  1. Отримали подальший розвиток теоретичні й науково-методичні положення щодо специфіки демографічного розвитку великих міст- метрополісів в контексті теорії Другого демографічного переходу;
  2. Виявлено гносеологічне значення дослідження метрополісів для з’ясування загальнонаціональних перспектив народжуваності, особливостей її динаміки, встановлення чинників впливу на дітородну активність; розглянуто вплив парадоксальності урбаністичних процесів на формування дітородних установок;
  3. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження демографічних структур в метрополісах України: структурний функціоналізм (для обґрунтування ролі та вивчення функцій демографічних структур); концепція активного довголіття (для поглибленого дослідження демографічного старіння, оцінки якісних аспектів цього процесу та політики у відповідь на його виклики), концепція проспективного віку (для порівняльного аналізу «порогів» старості для різних територіальних сукупностей населення (в т.ч.метрополісів) та досягнутого рівня постаріння), прикладний гендерний аналіз (для виявлення й оцінки наявних асиметрій за ознакою статі);
  4. Розвинуто уявлення про специфіку функціонування сімейної політики в умовах Другого демографічного переходу з акцентом на специфіці метрополісів на основі дослідження сучасних практик трансформації сімейної політики в розвинутих країнах Європи;
  5. Доповнено методичний інструментарій аналізу демографічних структур у метрополісах: обгрунтовано доцільність поєднання традиційних статистичних індикаторів стану й динаміки демографічних структур з показниками, що враховують досягнуту тривалість життя (за проспективним віком) у компаративному аналізі рівня постаріння та його динаміки; визначено аналітичні можливості застосування моделі стабільного населення в такому дослідженні, а також використання методів аналізу структурних зрушень;
  6. Визначено внесок метрополісів у загальну народжуваність в Україні, особливості динаміки народжуваності у цих містах, інтенсивність вікової народжуваності та структуру народжених за віком матері;
  7. На основі вперше здійсненого порівняльного аналізу процесів народжуваності, шлюбності та розлучуваності в столицях східноєвропейських країн встановлено, що демографічна модернізація у столичних містах відбувається прискореними темпами: «деформалізація» шлюбних стосунків більш поширена, ніж у інших поселеннях країни, процеси постаріння шлюбності й материнства виражені сильніше, ніж у цілому по країнах;
  8. Встановлено фактори, які впливають на формування специфіки шлюбно-сімейної поведінки населення міст-метрополісів: особливості статево-вікової структури населення (ці міста приваблюють молодь як місце навчання і працевлаштування); більш комфортні умови життя населення (хоча вони й поєднуються з певними соціальними ризиками); прискорене поширення поведінкових взірців, притаманних соціальній та демографічній модернізації;
  9. Визначено основні напрями впливу міст- метрополісів на шлюбно-сімейну ситуацію в Україні: «внесок» цих міст у загальну кількість шлюбів є вищим за частку їх населення; прискорена трансформація форм шлюбу і сім’ї й поступове поширення стилю життя і цінностей демографічної модернізації відтак справляє вплив на населення інших територій;
  10. Розвинуто уявлення про специфіку демографічних структур міст-метрополісів України: виявлено наявність множинних порогів віку балансування чисельностей статей в їх населенні й дано пояснення цього феномена; уточнено рівень постаріння населення в метрополісах та його співвідношення з показниками для інших територій на основі індикаторів за проспективним віком старості; здійснено групування метрополісів за демоекономічними передумовами їх подальшого розвитку, які визначаються станом демографічних структур;
  11. Розвинуто засади формування політики щодо літніх осіб шляхом їх доповнення принципами та напрямами адаптації великих міст до демографічного старіння в умовах сучасних загроз, спричинених епідемією COVID-19.


Публікації співробітників відділу у 2020 р.


Монографії та розділи у колективних монографіях, підручники:


  1. Населення України. Демографічний вимір якості життя: кол. моногр. / за ред. О.М. Гладуна - Київ; НАН України, Ін-т демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи, 2019. — 396 с. (у складі авторського колективу)
  2. Пирожков С.І., Хамітов Н.В. Цивілізаційна суб’єктність України: від потенцій до нового світогляду і буття людини. Київ: НВП «Видавництво «Наукова думка» НАН України», 2020. 254 с.
  3. Євроатлантичний вектор України: національна доповідь / ред. кол. С.І. Пирожков, І.О Кресіна, А.І. Кудряченко, Ю.С. Шемшученко та ін.; Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України. Київ: НАН України, 2019. 328 с.
  4. Статистика. Підручник /кер. авт. кол.: С.І. Пирожков, В.В. Рязанцева, Р.М. Моторін та ін.; КНТЕУ. 2020. 425 с.


Статті у журналах, збірниках наукових праць:


  1. Думанська В.П. Демографічні тренди в мегаполісах: приклад столиць країн Європи // Демографія та соціальна економіка – 2020 - №1 (39) – С. 20-32. (Фаховий журнал; Індексується в Сopernicus).
  2. Аксьонова С.Ю., Слюсар Л.І. Особливості народжуваності та шлюбності у столицях Східноєвропейських країн//Демографія та соціальна економіка - 2020 р., - №3(41) – С. 37-58. (Фаховий журнал; Індексується в Сopernicus).
  3. Курило І.О. Демографічне старіння в столиці України, його особливості та сучасні виклики//Демографія та соціальна економіка - 2020. - № 3(35).- С.11-25. (Фаховий журнал; Індексується в Сopernicus). - https://doi.org/10.15407/dse 2020.03 )
  4. Пирожков С.І. Про Національну доповідь НАН України «Євроатлантичний вектор України» // Вісник Національної академії наук України. 2020. № 4. С. 60- – 67.
  5. Пирожков С.І., Хамітов Н.В. Чи є Україна цивілізаційним суб’єктом історії та сучасності? // Вісник Національної академії наук України. 2020. № 7. С. 3 – 15.
  6. Пирожков С.І. Про розроблення Концепції національної програми розвитку гуманітарної сфери України // Вісник Національної академії наук України. № 11. 2020. С. 22 – 25.
  7. Пирожков С.І., Хамітов Н.В. Сучасна й майбутня Україна: суб’єктивна взаємодія зі світом // Україна дипломатична: наук. щорічник. – Вип. 21. Київ: 2020. С. 595-605.
  8. Курило І.О., Аксьонова С.Ю., Слюсар Л.І. Соціально-демографічні аспекти становища жінок в Україні в світлі конвенції ООН про ліквідацію всіх форм їх дискримінації (CEDAW) //Український соціум. – 2020. - №3 (74). – С.104-123. (Фаховий журнал з економіки та з соціології) - https://doi.org/10.15407/socium2020.03.104
  9. Аксьонова С.Ю. Репродуктивні орієнтації студентів м. Києва // журнал «Психологічне здоров’я» – 2020 – Вип. 1 – С. 3-16. DOI: 10.32689/2663-0672-2020-1-4-3-16
  10. Слюсар Л.И. Семья в современной Украине: проблемы и риски в условиях интенсификации миграционных процессов// Стратегические задачи демографического развития: приоритеты и региональные особенности: Десятые Валентеевские чтения: Сборник докладов / Ред. О.С. Чудиновских, И.А. Троицкая, А.В. Степанова. - М.: Экономический факультет МГУ им. М.В. Ломоносова, 2020. – С. 96-102.


Участь у державних доповідях:


  1. Демографічні та соціально-демографічні характеристики дітей// Щорічна державна доповідь про становище дітей в Україні за підсумками 2019 року «Захист прав дітей в умовах децентралізації влади в Україні» (у складі авторського колективу Курило І.О., Слюсар Л.І., Аксьонова С.Ю., Крімер Б.О.)
  2. Молодь України в демографічному вимірі. Сім’я та сімейні цінності молодого покоління//Молодь 2011-2020: нове покоління незалежної України. Щорічна державна доповідь про становище молоді в Україні (за підсумками 2019 року) /(у складі авторського колективу Курило І.О., Слюсар Л.І., Аксьонова С.Ю., Крімер Б.О.)


Статті у матеріалах конференцій, тези:


  1. Слюсар Л.І. Активізація соціально-демографічної політики в містах-метрополісах для забезпечення сталого економічного розвитку// тези у матеріалах ІV міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Стійкий розвиток національної економіки: актуальні проблеми та механізми забезпечення» – Кривий Ріг: Дон НУЕТ, 2020. – С. 176-179.
  2. Аксьонова С.Ю. Дослідження проблеми чайлдфрі серед студентської молоді м. Києва // Матеріали І науково-практичної конференції «Роль лікарів-психологів у збереженні репродуктивного здоров’я населення», 2020 р. – С. 17-19
  3. Аксьонова С.Ю. Изменение репродуктивного поведения в условиях сложной эпидемиологической ситуации // International Scientific Conference "ECONOMIC AND SOCIAL IMPLICATIONS OF THE COVID-19 PANDEMIC: ANALYSIS, FORECASTS AND CONSEQUENCES MITIGATION STRATEGIES" – Implicațiile economice și sociale ale pandemiei COVID-19: analize, prognoze și strategii de atenuare a consecințelor", teze ale conferinţei ştiinţifice internaţionale Республика Молдова. – Кишинев, 2020. –С. 275-276.
  4. Слюсар Л.И. Семья в Украине: последствия пандемии COVID-19// International Scientific Conference "ECONOMIC AND SOCIAL IMPLICATIONS OF THE COVID-19 PANDEMIC: ANALYSIS, FORECASTS AND CONSEQUENCES MITIGATION STRATEGIES" – Implicațiile economice și sociale ale pandemiei COVID-19: analize, prognoze și strategii de atenuare a consecințelor", teze ale conferinţei ştiinţifice internaţionale - Республика Молдова. – Кишинев, 2020. – С. 261-262.
  5. Дерев'янко І. В. Сфера послуг соціальної інфраструктури / Бізнес, цифрові інновації та підприємництво: аналіз тенденцій та науково - економічний розвиток : збірник тез міжнародної науково - практичної конференції. - Львів: ЛЕФ, 2020. - С. 101-104.


Публікації в газетах і журналах (популяризація наукових знань):


  1. Думанська В.П. Чи здатна гендерна квота посилити жіноче лідерство у політиці - аналітична стаття для видання Лівий Берег (https://lb.ua/news/2020/11/11/470329_chi_zdatna_genderna_kvota_posiliti.html)
  2. Думанська В.П. Як партії оминають гендерні квоти на місцевих виборах-2020. Авторська колонка для Української правди - https://www.pravda.com.ua/columns/2020/10/7/7269111/
  3. Курило І.О. Україна на демографічній мапі світу: чи може нас знову юути 52 мільйони-GreenPost - https://greenpost.ua/news/ukrayina-na-demografichnij-mapi-svitu-chy-mozhe-nas-znovu-buty-52-miljony-i11241

Напрями досліджень Співробітники Участь у НДР Публікації НАГОРУ