"Усе завжди закінчується добре. Коли щось закінчилося погано, отже, це ще не кінець."
Паоло Коельо

НОВИНИ


Інформація щодо всіх конференцій, семінарів, круглих столів, організатором (співорганізатором) яких є Інститут демографії ім. М.В. Птухи НАН України, розміщується на офіційному сайті Інституту. За інформацію, розміщену на інших джерелах без нашої згоди, Інститут відповідальності не несе.


Україна не буде пустелею, питання в тому – хто житиме на цій землі, - демограф Елла Лібанова



Україна не буде пустелею, питання в тому – хто житиме на цій землі, - демограф Елла Лібанова

Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Елла Лібанова в інтерв’ю виданню «Телеграф» розповіла, як подолати демографічну кризу в Україні, чому нам конче треба провести перепис населення та яка країна стала центром тяжіння українських мігрантів.

https://telegraf.com.ua/ukr/ukraina/obshhestvo/5653677-ukrayina-ne-bude-pusteleyu-pitannya-v-tomu-hto-zhitime-na-tsiy-zemli-demograf-ella-libanova.html


Відбулась презентація аналітичного звіту «Бідність та нерівні можливості дітей в Україні»



Відбулась презентація аналітичного звіту «Бідність та нерівні можливості дітей в Україні»

10 червня заступник Міністра соціальної політики Віталій Музиченко взяв участь у презентації аналітичного звіту Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні «Бідність та нерівні можливості дітей в Україні». Звіт підготовлений спільно з Інститутом демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Національної академії наук України та містить аналіз оцінки впливу програм соціального захисту на зменшення бідності в Україні, зокрема в період пандемії.
Мета звіту – надати аналіз поточної ситуації щодо дитячої бідності й дитячої нерівності, вивчити тенденції та розробити рекомендації для підтримки Уряду України у процесі прийняття рішень, скерованих на подолання бідності.
193 члени Організації Об’єднаних Націй відповідно до Цілей сталого розвитку взяли на себе зобов’язання зменшити бідність дітей. Серед цих країн є й Україна.
Віталій Музиченко запевнив, що презентовані аналітичні матеріали стануть у нагоді під час формування та реалізації документів, спрямованих на скорочення масштабів бідності, зокрема серед найбільш уразливих груп населення, насамперед сімей з дітьми.

https://www.kmu.gov.ua/news/vidbulas-prezentaciya-analitichnogo-zvitu-bidnist-ta-nerivni-mozhlivosti-ditej-v-ukrayini


Представлено результати дослідження очікувань українців від державної житлової політики



Представлено результати дослідження очікувань українців від державної житлової політики

Для вивчення і узагальнення думок громадян України щодо житлової політики держави, щоб зробити житлову політику більш орієнтованою на реальні потреби людей, Держмолодьжитло за сприяння Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України організувало і провело дослідження «Зв’язок світоглядних очікувань українців з житловою політикою держави».
Збирання інформації відбувалося методом онлайн-опитування з 19 квітня до 17 травня 2021 р. Відповіді на анкету надали 1149 респондентів.
З повними результатами соціологічного дослідження та презентацією можна ознайомитися на сайті Держмолодьжитла.

https://www.molod-kredit.gov.ua/pres-tsentr/novyny/predstavleno-rezultaty-doslidzhennia-ochikuvan-ukraintsiv-vid-derzhavnoi-zhytlovoi-polityky


Серце в епоху COVID-19



Серце в епоху COVID-19

Крім коронавірусу, людству загрожують ще й серцево-судинні захворювання. Кілька порад, як зберегти радість серця на карантині надала в своїй статті головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Наталія Рингач.

Ознайомитися з текстом статті можна в електронному варіанті за посиланням:
https://zn.ua/ukr/HEALTH/sertse-v-epokhu-covid-19.html


Недитячий час. Чому народжуваність в Україні за роки незалежності впала майже вдвічі і стала однією з найнижчих у Європі



Недитячий час. Чому народжуваність в Україні за роки незалежності впала майже вдвічі і стала однією з найнижчих у Європі

За останні 30 років українці втратили інтерес до дітей: народжуваність упала майже вдвічі і стала однією з найнижчих у Європі. Серед причин спаду — демографічні хвилі, економічні потрясіння, соціальна незахищеність жінок, а також зростання кількості співгромадян, які навідріз відмовляються мати дітей. За словами демографів, на дітонародження в Україні сьогодні впливають як сучасні суспільні установки, так і низка об'єктивних економічних чинників.

«Є загальні причини: подорожчання дітей, кар'єрні прагнення жінок, подовження термінів освіти, соціально-політичні катаклізми останніх 30 років», — називає лише верхівку айсберга Ірина Курило, заввідділом досліджень демографічних процесів Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України.

https://nv.ua/ukr/ukraine/events/narodzhuvanist-v-ukrajini-odna-z-naynizhchih-u-yevropi-filosofiya-chayldfri-abo-ekonomichnih-potryasin-50163834.html

Україна 30: куди їдуть працювати українці, на яке майбутнє розраховувати? | Розклад Кулініча



Україна 30: куди їдуть працювати українці, на яке майбутнє розраховувати? | Розклад Кулініча

Українець 2050: як буде виглядати громадянин? Чого будуть варті соціальні гарантії держави? Міграція до України: хто приїде до нас замість заробітчан? Чи стануть мігранти “новими українцями” та носіями автохтонної української моралі?
Гості студії: Олексій Позняк, кандидат економічних наук, завідувач Відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України та Анатолій Пешко, Громадський діяч, академік і Перший Віце-президент Академії економічних наук України.

https://www.youtube.com/watch?v=0bsGvZDTyZk


Зарплати українців перерахують: в уряді назвали дати та нові суми



Зарплати українців перерахують: в уряді назвали дати та нові суми

Вже в цьому році мінімальна заробітна плата до збільшиться 6,5 тис. грн. В Україні мінімальна зарплата за три роки збільшиться з 6 до 7,6 тис. грн. Наступного року підвищення становитиме всього 200 грн. Так, із грудня «мінімалка» 2021-го збільшиться до 6,5 тис. грн, а з жовтня 2022-го – всього до 6,7 тис. грн. Про це йдеться в затвердженій бюджетній резолюції. З тим, що виправити ситуацію без кардинального підвищення мінімалки не можна, погоджується і вчена, старша наукова співробітниця Інституту демографії та соцдосліджень при Національній академії наук Людмила Черенько.

«Те, що може допомогти, це кардинальне підвищення мінімальної зарплати ... Ми бачили результат від підвищення мінімалки 2017-го. Тоді росли всі показники, це був просто вододіл. Отримали шикарний результат. Усе пішло вгору. Як саме підвищувати, потрібно обговорювати. Це складне питання», – розповідає Черенько.


https://glavcom.ua/economics/finances/zarplati-ukrajinciv-pererahuyut-v-uryadi-nazvali-dati-ta-novi-sumi-760462.html

Нове підвищення пенсійного віку в Україні: експертка розкрила деталі



Нове підвищення пенсійного віку в Україні: експертка розкрила деталі

Нове підвищення пенсійного віку в Україні є вимушеним кроком, подібні процеси зараз відбуваються в Європі та всьому світі. Про це в ефірі програми "Сьогодні День" на телеканалі "Україна 24" розповіла провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Лідія Ткаченко, коментуючи законопроєкт нардепів від "Слуги народу" щодо підвищення пенсійного віку. Ткаченко прокоментувала норму документа, згідно з якою жінок, які у відпустці з догляду за дітьми, відправлятимуть на пенсію раніше. Вона зазначила, що такий крок не буде стимулювати народжуваність:

"Звичайно, що ні. Люди, які народжують дітей, не думають про пенсію. Ніхто не буде народжувати дітей для того, щоб раніше піти на пенсію. Це занадто далека перспектива, і держава навіть не може гарантувати, що до того часу, поки людина доживе до 60 років, коли це ще буде... Тобто це дуже віддалений термін, і всі ми розуміємо, що пенсійний вік у нас буде підвищуватись".


https://ukraina24.segodnya.ua/ua/dengi-news/10483-novoe-povyshenie-pensionnogo-vozrasta-ekspert-ocenila-ideyu-slug-naroda

В Україні зняли перший повнометражний документальний фільм про освіту



В Україні зняли перший повнометражний документальний фільм про освіту

Ексочільник Київської області Михайло Бно-Айріян представив вже другий повнометражний фільм зі свого нового проєкту "7 фільмів Бно-Айріяна". Фільм отримав назву "2045: Нова національна ідея", а його темою стала освіта, яка, на думку автора, може виховати нове покоління молоді, здатне на перетворення України на сучасну сильну європейську державу.
В основі сюжету – історії 60 героїв, серед яких вчителі, директори шкіл, викладачі університетів, ректори та керівники освітніх закладів освіти, талановиті школярі та студенти, засудженні неповнолітні та військові кадети, академіки та молоді науковці.
До створення фільму також долучились відомі науковці та лідери громадської думки в освітній сфері. Серед них – Михайло Винницький, керівник Секретаріату національного агентства із забезпечення якості вищої освіти; Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України; Зоя Литвин, голова ГС "Освіторія", засновниця премії для вчителів-новаторів Global Teacher Prize Ukraine; Олександр Жук, найкращий вчитель України у 2020 році; Юрій Бобало, ректор "Львівської політехніки"; Владика Борис Гудзяк, почесний президент "Українського католицького університету", Олександр Поважний, ректор університету "Метінвест Політехніка", Віктор Бронюк, лідер гурту "ТІК" та багато інших.

https://24tv.ua/ukrayini-znyali-pershiy-povnometrazhniy-dokumentalniy-novini-ukrayini_n1643585/amp


«А діти коли?» Чому в Україні дедалі менше народжують і чого чекати через 10 років



«А діти коли?» Чому в Україні дедалі менше народжують і чого чекати через 10 років

У всьому світі рівень народжуваності зменшується. Минулого року в Україні зафіксували найнижчу народжуваність за останнє десятиліття — якщо порівняти з 2010 роком, вона зменшилася на 40%. А нині у зв’язку з пандемією коронавірусу й економічною кризою люди почали ще й відкладати народження дітей до стабільніших часів. Перспектив того, що найближчими роками рівень народжуваності зростатиме, немає. За найгіршими прогнозами демографів, у 2030 році в Україні одна жінка за життя народжуватиме одну дитину.
Політична, економічна та соціальна нестабільність у країні впливають на рівень народжуваності, каже демографка Ірина Курило. Сімейні пари схильні до того, щоб відкладати батьківство, якщо вони не впевнені у найближчому майбутньому. Особливо, якщо це стосується народження другої чи третьої дитини, а подеколи й першої.
Така ситуація була характерною для 90-х, коли на тлі трансформацій, політичної та економічної криз люди народжували мало.

«Будь-які потрясіння, погіршення соціально-економічних умов супроводжуються падінням народжуваності. Але це залежить не тільки від економічних чинників, а й від будь-якої нестабільності», — каже демографка.
в Європі також є проблема недостатньої народжуваності. Там сумарний показник не підіймається до рівня, який потрібен для відтворення населення. Щоб принаймні заміщувалося покоління батьків, кожна жінка мала б народжувати двох і більше дітей.

https://hromadske.ua/posts/a-diti-koli-chomu-v-ukrayini-dedali-menshe-narodzhuyut-i-chogo-chekati-cherez-10-rokiv

Скільки людей живе в Україні та чому держава затягує перепис населення? | Апостроф ТВ



Скільки людей живе в Україні та чому держава затягує перепис населення?

Гостею студії Апостроф ТВ стала Елла Лібанова, науковець у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України.
Теми, що обговорювалися:
Як скоротилося населення України у 2021 році?
Найчастіше українці помирають від серцево-судинних захворювань
Чоловіки на просторах екс-СРСР живуть на 10 років менше аніж чоловіки у Європі
В Україні збільшується смертність
Як повинен проходити перепис населення в Україні?
Які проблеми виникнуть під час перепису населення?
Що таке демографічні регістри?
Україні дуже необхідні переписи, щоб розуміти хто живе у державі
Найпопулярніші професії майбутнього
Як навчати дітей під час пандемії коронавірусу?

https://youtu.be/OGYmu4ioM6I


Cесія Загальних зборів Національної академії наук України. Елла Лібанова



Cесія Загальних зборів Національної академії наук України

27 травня 2021 року відбулася річна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, під час якої було підбито підсумки діяльності Академії в 2020 році та розглянуто її завдання на наступний період.У межах обговорення звітної доповіді виступили директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України академік Сергій Комісаренко, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України академік Елла Лібанова, генеральний конструктор ДП «Івченко-Прогрес» член-кореспондент Ігор Кравченко, академік-секретар Відділення фізики і астрономії НАН України академік Вадим Локтєв, начальник Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України, генерал-майор, доктор технічних наук Ігор Чепков, генеральний директор НТК «Інститут монокристалів» НАН України, голова Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України, член Президії НАН України академік Володимир Семиноженко, академік-секретар Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України Микола Шульга, академік-секретар Відділення загальної біології академік Володимир Радченко, голова Національного фонду досліджень України академік Леонід Яценко, завідувач відділу Інституту надтвердих матеріалів ім.В.М.Бакуля НАН України академік Тетяна Пріхна, директор Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України член-кореспондент Володимир Осадчий, директор Київського академічного університету академік Олександр Кордюк, директор Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАН України член-кореспондент Богдан Ажнюк, член Президії НАН України академік Антон Наумовець.

https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=7844&fbclid=IwAR2qjgBCU2jADxoTzuH0hPiB1PjCyiu698PK5CePpSMVRpmd5OKerCvlZSs


Cесія Загальних зборів Національної академії наук України. Елла Лібанова



Відкриття нових фактів про голод 1932-1934 років в Радянській Україні - Олег Воловина - Україна, 2008 та 2014 роки

Олег Воловина розповів про досягнення у дослідженні проблематики Голодомору в Україні у 1932-1934 рр. Свій перший грант Fulbright він розпочав у вересні 2008 року в Інституті демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України. Саме тут відбулася його зустріч з Рудницьким Омеляном Павловичем, який збирав документи про Голодомор 1932-1934 рр., а також ознайомив дослідника з історією Інституту.
Інститут, створений у 1918 році, був першим у своєму роді в Європі. Його співробітники провели великий аналіз демографічної ситуації в радянській Україні в 1920-30-ті роки, що спричинило закриття інституту в 1938р., розстріл та вислання його дослідників до Сибіру.
Повторене відкриття Інституту сталося у 1992 році, завдяки відданості його демографів, які врятували та розмістили у бібліотеці Інтитуту більшість його робіт.
Саме знання та детальний демографічний аналіз Омеляна Рудницького про цю трагічну подію надали змогу просунутися далі у розумінні Голодомору.
Пан Воловина змінив тему свого дослідження, повідомивши про таку ситуацію Фулбрайт в Україні. Його прохання було схвалено. в результаті було сформовано дослідницьку групу та розпочато новий проект, що дозволило відкрити новий напрямок демографічних досліджень, налагодило взаємовигідну співпрацю між українськими та американськими вченими та дало початок дослідницькому проекту, який зробив значний внесок у наше знання про Голодомор.
Проект тривав без перерв завдяки другому гранту Фулбрайта вченого, отриманого у 2014 році, фінансовій підтримці Гарвардського українського науково-дослідного інституту (HURI) та Фонду українознавства. Результати дослідження були опубліковані в книгах та наукових журналах, таких як Canadian Studies on Population, Nationalities Papers та Journal of Genocide Studies. Було зроблено значний демографічний внесок у проект HURI “Голодомор Мапа”. Результати широко використовуються у книзі “Червоний голод: війна Сталіна проти України”, лауреата Пулітцерівської премії Енн Епплбаум.
Усі проведені дослідження були виконані спільними зусиллями, а публікації мають спільне авторство. Олег Воловина отримав від колег з Інституту солідну освіту з історичної демографії України, та поділився власним досвідом відносно західних наукових стандартах щодо того, як саме готувати статті до публікації в рецензованих журналах.

https://fulbright.org/2021/05/15/discovering-new-facts-about-the-1932-34-famine-in-soviet-ukraine-oleh-wolowyna-ukraine-2008-and-2014/?fbclid=IwAR0jz7Qa9uCIb-hFA3pde4asW2if0jPEmMVwk-N2Ydb2CIGv8usoXZvofPo


Світ старіє, а народження дітей усе частіше відкладають на потім. Чи нормально взагалі не хотіти нащадків?



Світ старіє, а народження дітей усе частіше відкладають на потім. Чи нормально взагалі не хотіти нащадків?

Ірина Курило, завідувачка відділом досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи, стверджує, що чисельність населення світу продовжує збільшуватися, однак темпи цього зростання вже відчутно нижчі, ніж кілька десятиліть тому:

«У той час як у Європі розвивається депопуляція, в деяких африканських країнах зберігаються високі темпи народжуваності при низькому рівні економічного розвитку. Але з часом навіть країни з високою народжуваністю будуть проходити через демографічний спад. Тобто проблема полягає не в швидкому, а в нерівномірному зростанні чисельності населення планети. Прогнози про перспективи такого вже шаленого перенаселення з катастрофічними наслідками — швидше аларміські. Адже планету можна зробити непридатною для життя вже з нинішньою чисельністю населення.

Процес зниження народжуваності можна прискорити, якщо проводити інформаційно-просвітницькі заходи, формувати контрацептивну культуру і підвищувати рівень освіченості населення. А поступова модернізація у країнах зі швидким зростанням населення, технологічні досягнення і без того з часом призведуть до падіння народжуваності».

https://birdinflight.com/uk/svit/20210525-childbirth.html

Спрощення трудового законодавства, яке ускладнить усім життя



Спрощення трудового законодавства, яке ускладнить усім життя

У парламенті зареєстровано законопроєкт (№5371 від 13.04.2021), що має «подарувати» бізнесу спрощення регулювання трудових відносин. Чи дійсно це так дізнавалася в своїй статті провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Ірина Новак.

Ознайомитися з текстом статті можна в електронному варіанті за посиланням:
https://zn.ua/ukr/macrolevel/sproshchennja-trudovoho-zakonodavstva-jake-uskladnit-usim-zhittja.html


За три місяці мінус місто: в Україні смертність б'є всі рекорди, і це ще не найбільша біда



За три місяці "мінус" місто: в Україні смертність б'є всі рекорди, і це ще не найбільша біда

В Україні стрімко зростають темпи смертності населення. За останніми даними Державної служби статистики, з початку року (з січня по березень) в країні померло 174 тисячі осіб. За аналогічний період минулого року смертність була нижчою на 25 тисяч осіб, що можна порівняти з чисельністю населення таких міст як, наприклад, Вишгород або Переяслав. Від чого помирають українці, і чому ця статистика погіршується від місяця до місяця - прокоментували директор Інституту демографії та соціальних досліджень М.В. Птухи Елла Лібанова та провідний науковий співробітник Павло Шевчук.

https://apostrophe.ua/ua/article/society/2021-05-24/za-tri-mesyatsa-minus-gorod-v-ukraine-smertnost-bet-vse-rekordyi-i-eto-esche-ne-samaya-bolshaya-beda/39769


Статистика щодо #COVID19: що можуть приховувати цифри



Статистика щодо #COVID19: що можуть приховувати цифри?

Надлишкова смертність: 2021 рік проти 2020.
Обмеження і локдауни: як COVID-19 впливає на добробут українців.
Вакцинація в цифрах.
Які можливості дає вакцинація від COVID?
Демографічна ситуація в Україні в контексті пандемії COVID-19.

Про ці питання в інтерв’ю медичного експерта ЮНІСЕФ Катерини Булавінової з Еллою Лібановою - академіком НАН України, директором Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.

https://www.youtube.com/watch?v=Om5WVOdkFoE


Статус держави визначають економіка та чисельність населення



Статус держави визначають економіка та чисельність населення

Демографічні процеси не просто віддзеркалюють певні події, а й визначають перебіг світової історії та долю окремих країн і народів. У серпні Україна святкуватиме 30-річчя Незалежності, тож час підбивати підсумки. Про те, скільки нас нині, що за прогнозами вчених чекає на державу у майбутньому і хто вірить у нас більше, ніж ми самі, «Голосу України» розповів заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України член-кореспондент НАНУ доктор економічних наук Олександр Гладун

http://www.golos.com.ua/article/345882


Україномовний Донбас та «Воронеж наш!», або Як демографічні дослідження допомагають тримати в тонусі державний імунітет



Україномовний Донбас та «Воронеж наш!», або Як демографічні дослідження допомагають тримати в тонусі державний імунітет

Недофінансовувати науку — шкідливо і для здоров’я, і для національної безпеки. Адже вчасно проведені історичні та демографічні дослідження допомагають тримати в тонусі державний імунітет. У цьому ми переконалися під час інтерв’ю із заступником директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Олександром Гладуном. Науковець показав раритетні видання, здатні пролити світло на спотворені російською пропагандою сторінки нашої історії та спростувати нав’язані ворогом міфи про «ісконно русские территории» та «русскоязычные регионы», які насправді навіть за часів царату були україномовними. За даними першого загального перепису населення Російської імперії 1897 року, у Харківській губернії «малоросійською» (себто українською) мовою говорили 2 мільйони 9,4 тисячі людей, а на «великорусском» — лише 441 тисяча! В «Тавріческой губернії», куди входив і Сімферополь, українською говорили понад 611 тисяч, а російською — майже 404 тисячі. У кращих традиціях російського імперського дискурсу варто було б вигукнути: «Воронеж наш!», адже, за даними тогочасного перепису, серед мешканців Воронезької губернії українською говорили майже мільйон опитаних! Цікаво простежити мовні тенденції за радянським переписом 1926 року: на той час Донбас (Сталинську, Луганську і Артемівську округи) відносили до Гірничого підрайону. В Артемівській окрузі українською говорили майже удвічі більше мешканців, ніж російською — 461 тисяча.

http://www.golos.com.ua/article/345830


Затверджено новий склад Конкурсної комісії з відбору членів НАЗЯВО – рішення Уряду



Затверджено новий склад Конкурсної комісії з відбору членів НАЗЯВО – рішення Уряду

12 травня 2021 року, Урядом затверджено новий склад Конкурсної комісії з відбору членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Рішення прийнято у зв’язку із закінченням строку повноважень Конкурсної комісії, склад якої було затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 р. № 41.
До нового складу Комісії увійшла Елла Лібанова – директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Національної академії наук.

https://www.kmu.gov.ua/news/zatverdzheno-novij-sklad-konkursnoyi-komisiyi-z-vidboru-chleniv-nazyavo-rishennya-uryadu


Нагорода Премією імені Гуттенбаха авторів кращої статті минулого року в часописі Nationalities Papers



Нагорода Премією імені Гуттенбаха авторів кращої статті минулого року в часописі Nationalities Papers

8 травня 2021 року на заключному засіданні конференції the ASN World Convention 2021 (Асоціація з дослідження національностей, Колумбійський університет, Нью-Йорк) було оголошено рішення про переможця цього року у категорії найкраща стаття, опублікована у журналі Nationalities Papers.
Стаття “Regional 1932–1933 Famine Losses: A Comparative Analysis of Ukraine and Russia”, яка була підготовлена співробітниками Інституту Nataliia Levchuk, Oleh Wolowyna (University of North Carolina at Chapel Hill,) Omelian Rudnytskyi, Alla Kovbasiuk, and Natalia Kulyk і вийшла друком в Nationalities Papers, 2020, Vol. 48, Issue 3, Cambridge University Press, отримала престижну нагороду the Huttenbach Prize як найкраща стаття, опублікована 2020-ого року у цьому журналі
Починаючи з 2016 року, the Huttenbach prize присуджують щорічно на основі рішення обраного комітету про кращу статтю, опубліковану у Nationalities Papers, що є мультидисплінарним науковим журналом (квартиль рейтингу Scopus Q1) з фокусом на країнах Центральної, Східної та Південно-східної Європи, Росії, України, Кавказу та інших.

https://www.asnconvention.com/asn-2021-awards?fbclid=IwAR2w4TazmSVEJ0_-Li-rQZrkXl5dD79-SPWI1STgWy5iueLRw0ktN8Iy6Q0
http://history.org.ua/uk/post/45937


Chernobyl/Chornobyl Project



Чорнобильська катастрофа: презентація нового проекту MAPA

Напередодні 35-ї річниці Чорнобильської атомної катастрофи розпочато новий проект "Chernobyl/Chornobyl Disaster" для посилення розуміння тривалих наслідків катастрофи. В контексті проекту 28 квітня відбулася панельна дискусія з обговорення майбутніх напрямів досліджень та картографування, де учасники поділилися першими результатами своєї роботи, включаючи організацію веб-сайту, переселення населення із зони відчуження Чорнобиля, вплив катастрофи на схеми міграції та інші демографічні процеси в Україні. З презентацією демографічних наслідків Чорнобильської катастрофи в Україні виступила головний науковий співробітник, д.е.н., Левчук Наталія Михайлівна.

Посилання на сторінку проекту: https://gis.huri.harvard.edu/chornoby
Посилання на подію: https://huri.harvard.edu/event/MAPA-chernobyl-chornoby
Трансляція на Youtube: https://youtu.be/x_LAJNH60EM


Бідність населення України: основні тенденції та профілі



Бідність населення України: основні тенденції та профілі

27 квітня 2021 року, на засадах співпраці кафедри статистики Національної академії статистики, обліку та аудиту та сектору досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, було проведено відкриту онлайн лекцію з використанням платформи Zoom на тему: «Бідність населення України: основні тенденції та профілі», на яку було запрошено усіх зацікавлених.
З основними теоретичними та практичними аспектами й особливостями бідності населення України присутніх ознайомив Шишкін Владислав Сергійович, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, сектор дослідження рівня життя населення.

http://nasoa.edu.ua/novyny/bidnist-naselennya-ukrayini-osnovni-tendentsiyi-profili/


Захист Лібанова

Засідання спеціалізованої ради Д 26.006.03 Лібанова Е.М.

Під'єднатися до конференції Zoom
https://zoom.us/j/99698848271?pwd=NEc0MEhpek0rZStIODlMeUpTMUMvdz09

Идентификатор конференции: 996 9884 8271
Код доступа: 967506


Зв'язок світоглядних очікувань громадян з житловою політикою держави

Шановні колеги!
Запрошуємо вас взяти участь у опитуванні «Зв'язок світоглядних очікувань громадян з житловою політикою держави», яке проводить Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву (Держмолодьжитло) за сприяння Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України. Опитування проводиться з метою вивчення і узагальнення думок громадян щодо їхніх очікувань від житлової політики держави для того, щоб державна житлова політика була якомога більше орієнтованою на реальні потреби людей.
Результати опитування будуть представлені знеособлено, в узагальненому вигляді. Просимо вас приділити 10 хвилин часу і відповісти на запитання анкети. Ваші відповіді допоможуть зробити умови житлових програм зручними для вас і сприятимуть підвищенню ефективності житлової політики держави. Заздалегідь дякуємо вам за участь в опитуванні та спільну роботу над осучасненням житлової політики держави!

Посилання на сторінку опитування


Чому українці переїздять у Польщу



Чому українці переїздять у Польщу?

Згідно з даними соціологічного дослідження, проведеного в Польщі, 46,4% українських працівників мають наміри залишитися жити у цій країні. Крім того, значно зросли прагнення українських заробітчан відкрити власний бізнес у Польщі. Про зовнішню трудову міграцію українців до Польщі та інших країн розповів в ефірі Суспільної студії на телеканалі UA:Перший завідувач сектору міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Олексій Позняк.

https://tv.suspilne.media/video/21319


Більшість українців не хоче відкладати гроші на пенсію: чому так відбувається і що робити



Більшість українців не хоче відкладати гроші на пенсію: чому так відбувається і що робити

Незважаючи на те, що ситуація з пенсіями в Україні щороку погіршується, більше ніж половина громадян (68,5%) вважає, що саме держава повинна забезпечити їм заможну старість. Як свідчать дані опитування аналітичного центру CASE-Ukraine, лише кожен п'ятий українець (18,8%) готовий самостійно забезпечувати своє життя на заслуженому відпочинку.
Директорка Інституту демографії ім. Птухи НАНУ Елла Лібанова наголосила, що скепсис населення щодо пенсійних накопичень можна пояснити загальною недовірою, як до держави, так і до наявних фінансових інструментів, які могли б допомогти з самостійною підготовкою до життя в старості. На жаль, в Україні немає жодних механізмів довгострокового збереження пенсійних внесків і страхування їх від інфляції.
Ще однією дуже суттєвою причиною є добробут громадян.

"Люди з низьким доходом у принципі не можуть ще щось відкладати, оскільки майже все витрачається на споживання", – констатує Лібанова.


https://news.obozrevatel.com/ukr/economics/fea/bilshist-ukraintsiv-ne-hochut-vidkladati-groshi-na-pensiyu-chomu-tak-vidbuvaetsya-i-scho-robiti.htm

Татусі в декреті. Що зміниться для чоловіків, які збираються у відпустку по догляду за дитиною



Татусі в декреті. Що зміниться для чоловіків, які збираються у відпустку по догляду за дитиною

Чоловікам в Україні дозволили брати декретну відпустку. Верховна Рада ухвалила закон, який дозволяє чоловікам брати двотижневу оплачувану відпустку після народження дитини. Взяти таку відпустку може будь-який близький дорослий, який доглядає за дитиною, якщо мати чи батько виховують дитину самостійно. Також законопроєкт дозволяє оформляти відпустку матері або батькові до трьох років. Досі, щоб оформити декрет, чоловік мав надати довідку про те, що мама вийшла на роботу. Докладніше про новації в ефірі Українського радіо розповів кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Борис Крімер.

http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=95693


Чисельність мігрантів з неурегульованим статусом в Україні за оцінкою становить від 37,7 до 60,9 тис



Чисельність мігрантів з неурегульованим статусом в Україні за оцінкою становить від 37,7 до 60,9 тис. осіб

16 квітня 2021 р. відбулася презентація дослідження "Мігранти з неврегульованим статусом в Україні", виконаного творчим колективом у складі фахівців сектору міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України: завідувача сектору Олексія Позняка, старшого наукового співробітника Ірини Майданік, а також головного наукового співробітника Національного інституту стратегічних досліджень за сумісництвом головного наукового співробітника ІДСД ім. М.В. Птухи НАН України Олени Малиновської та доцента Хмельницького національного університету Олени Овчиннікової. Дослідження проведене на запит Державної міграційної служби України в рамках проекту «Підтримка управління міграцією і притулком в Україні» (IMMIS), реалізованого Міжнародною організацією з міграції (МОМ) за фінансової підтримки Європейського Союзу.

https://www.iom.org.ua/ua/doslidzhennya-mom-prolyvaye-svitlo-na-nevregulovanu-migraciyu-v-ukrayini

Aналітичне резюме


Закупівля пакунків малюка через ProZorro. Експертка пояснює основні переваги



Закупівля "пакунків малюка" через ProZorro. Експертка пояснює основні переваги

Президент підписав закон, який відновлює закупівлю товарів для "пакунків малюка" через ProZorro. При цьому допомога не зараховується до розміру виплати, яка складає 41280 гривень. Закон дозволить проводити закупівлі товарів для комплектування пакунку малюка на відкритих аукціонах для більш ефективного використання бюджетних грошей. Завідувачка відділу дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Людмила Черенько в ефірі Українського радіо розповіла, чому такий пакунок необхідний маленьким українцям та їхнім батькам

http://nrcu.gov.ua/news.html?newsID=95646


Чому через карантин народжуваність в Україні знизилась



Чому через карантин народжуваність в Україні знизилась

Майже на 20 тисяч менше вагітних в Україні було в кінці минулого року, порівняно з 19-м. Це дані Міністерства охорони здоров'я. За цією ж статистикою, кількість вагітностей знижувалася і в попередні роки, але на 5-8 тисяч. Серед причин, як соціальні, так і психологічні та навіть фізіологічні. Коментарі з цього приводу надав старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Борис Крімер.

https://youtu.be/aEcw82BwStg


Названо кількість українців, які працюють, але живуть у бідності



Названо кількість українців, які працюють, але живуть у бідності

Покращення ситуації із бідністю в 2021 році не очікується. В Україні рівень бідності серед громадян, які працюють, торік склав 42,4%. Саме стільки українців не змогли забезпечити гідне життя собі та своїй родині. Зі слів завідувачки сектору досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН Людмили Черенько, цьогоріч поліпшення ситуації не очікується.

https://tsn.ua/groshi/nazvano-kilkist-ukrayinciv-yaki-pracyuyut-ale-zhivut-u-bidnosti-1760974.html


Уряд хоче реформувати пенсійну систему. Що зміниться і чи допоможе це пенсіонерам



Уряд хоче реформувати пенсійну систему. Що зміниться і чи допоможе це пенсіонерам

Кабінет міністрів хоче запровадити накопичувальну пенсійну систему у 2021 році "для зростання виплат у 2-3 рази". Наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Лідія Ткаченко пояснила, чи дійсно це слід зробити, і що це дасть державі та пенсіонерам.

"Запровадження накопичувальної пенсійної системи аж ніяк не може змінити ситуацію з пенсією, яка є зараз. Це питання не знімає потребу реформувати солідарну. До того ж треба відразу орієнтуватися, що солідарна система була, є і буде в майбутньому основним джерелом виплат майже 30% людей похилого віку, які є в нашій країні", — вважає науковиця.


Запис ефіру: http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=2789433

https://tsn.ua/groshi/nazvano-kilkist-ukrayinciv-yaki-pracyuyut-ale-zhivut-u-bidnosti-1760974.html

50 відтінків свободи. Чому все більше українців обирають альтернативу шлюбу, а кількість весіль зменшилася втричі



50 відтінків свободи. Чому все більше українців обирають альтернативу шлюбу, а кількість весіль зменшилася втричі

Інститут шлюбу в Україні зазнає краху — за останні 30 років кількість весіль зменшилася втричі, і ковід тільки загострив цю тенденцію. Тепер замість традиційного союзу співвітчизники віддають перевагу цивільному шлюбу з роздільним проживанням, полігамії або просто холостому життю.

«Є тренд: шлюб набуває нових форм, відбувається плюралізація сімейних стосунків, — пояснює Ірина Курило, заввідділом досліджень демографічних процесів Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи. — Але у нас шлюбність порівняно з Північною Європою і частково Західною вища, бо у них цей процес почався раніше».
За словами Курило, до України тільки почали доходити нові формати на кшталт відкритих або гостьових шлюбів, як і поліаморія — рівноправних стосунків трьох і більше партнерів.

https://nv.ua/ukr/ukraine/events/sim-ya-i-shlyub-v-ukrajini-chomu-za-30-rokiv-vesil-stalo-vtrichi-menshe-i-yak-zhivut-teper-pari-50152839.html

У Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів обговорено виконання Стратегії подолання бідності



У Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів обговорено виконання Стратегії подолання бідності

Завідувач сектору досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Людмила Черенько відзначила, що у 2021 році не очікується покращення ситуації. За її словами, потрібно напрацювати новий комплексний документ, вирішити проблему міжсекторальної взаємодії та враховувати процеси децентралізації.

https://www.rada.gov.ua/news/news_kom/206097.html


ПРООН підтримує підприємниць та вдосконалює збір даних, дезагрегованих за статтю



ПРООН підтримує підприємниць та вдосконалює збір даних, дезагрегованих за статтю

Дослідження “Жінки та чоловіки на керівних посадах в Україні: 2017-2020” заклало міцне підґрунтя для подальших дискусій та пошуку спільних найбільш ефективних рішень для розширення економічних можливостей жінок.

”Жінки представлені в тих галузях, де доходи менші. Коли говоримо про керівні посади, то жінки обіймають нижчі посади,” – зауважила Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи М.В. Національної академії наук України.


https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/presscenter/pressreleases/2021/undp-supports-women-entrepreneurs-and-improves-the-collection-of-sex-disaggregated-data.html

https://www.ua.undp.org/content/ukraine/en/home/presscenter/pressreleases/2021/undp-supports-women-entrepreneurs-and-improves-the-collection-of-sex-disaggregated-data.html

https://twitter.com/ASteiner/status/1382324822865248265?s=20

Скільки мертвих, живих і ненароджених українців



Скільки мертвих, живих і ненароджених українців

Як змінювалася кількість українців впродовж останніх 100 років? Якими були найпоширеніші причини смерті? Скільки українців загинуло під час двох війн та Голодомору? Чи вдалося СРСР, скасовуючи переписи та репресуючи науковців, приховати наслідки катастроф? І чому через 35 років в Україні може повністю змінитися етнічний склад населення?
У #безброму​ розмова із науковцем Інституту демографії Олександром Гладуном.

https://youtu.be/EePuwSyhFBg

Текстова версія інтерв'ю


Чому зникають села та як економічний розвиток впливає на демографію



Чому зникають села та як економічний розвиток впливає на демографію

Чому зникають села на Чернігівщині? Як економічний розвиток громад впливає на демографічну ситуацію? Про це говорили з Олександром Гладуном, заступником директора Інституту демографії та соціальних досліджень та Ратаном Ахмедовим, головою Корюківської територіальної громади.

https://youtu.be/T3oo76l0cb4


Людмила Слюсар: Кожна п’ята дитина в Україні народжується поза шлюбом



Людмила Слюсар: Кожна п’ята дитина в Україні народжується поза шлюбом

Соціолог Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Людмила Слюсар розповіла УНІАН, чому українці не поспішають одружуватися, як на шлюбну традицію вплинула війна, скільки дітей в країні народжуються поза шлюбом та чи справді ранні шлюби не стійкі.

https://www.unian.ua/society/vesillya-ta-ranni-shlyubi-v-ukrajini-interv-yu-iz-sociologom-lyudmiloyu-slyusar-novini-ukrajini-11357251.html


Достойна заробітна плата, гідні та безпечні умови праці на будівництві – шлях до скорочення відтоку кваліфікованих кадрів



Достойна заробітна плата, гідні та безпечні умови праці на будівництві – шлях до скорочення відтоку кваліфікованих кадрів

17 березня 2021 року, в рамках Міжнародної будівельної виставки InterBuildExpo-2021, відбулося засідання круглого столу на тему: «Достойна заробітна плата, гідні та безпечні умови праці на будівництві – шлях до скорочення відтоку кваліфікованих кадрів», організованого Будівельною палатою України та Профспілкою працівників будівництва та промисловості будівельних матеріалів України, в роботі якого взяли участь науковці Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.
Завідувач сектору міграційних досліджень, кандидат економічних наук Олексій Позняк виступив з аналізом сучасних міграційних процесів в Україні, зокрема під впливом наслідків пандемії COVID-19.
Провідний науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку, кандидат економічних наук Ірина Новак виступила з презентацією «Заробітна плата, міграція і продуктивність праці: стереотипи та реальність».


Українки народжують найменше в Європі, – експертка



Українки народжують найменше в Європі

В Україні через продовжує скорочуватися народжуваність. Про це в коментарі ГолосUA заявила провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Національної академії наук України Лідія Ткаченко.
За її словами, наразі народжуваність в Україні одна з найнижчих в Європі. Щоб українки частіше народжували потрібна стабільна економічна ситуація в країні.

«З огляду на сьогоднішню ситуацію, в країні продовжить знижуватися народжуваність, що призведе до скорочення населення», – каже експертка.
Також Ткаченко зазначила, що населення України скорочується через низьку тривалість життя, а також високий рівень смертності.

http://vsviti.com.ua/news/124140?fbclid=IwAR0aPX2O2IdqLvYZLKytf5SjgEbcgNQSDwjFr3pCTBRQBeee3nRTS2kj3Bo

Поки всі боролися з 'короною', у нас зросла смертність від онкології та серцево-судинних хвороб - Елла Лібанова



Поки всі боролися з "короною", у нас зросла смертність від онкології та серцево-судинних хвороб

12 березня виповнився рік з початку карантину на території України у зв’язку з поширенням коронавірусу. Про зміни в суспільстві за цей час, економічні тренди, психологічні та ментальні наслідки для українців "Апострофу" розповіла директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи, головний демограф України ЕЛЛА ЛІБАНОВА.

https://apostrophe.ua/ua/article/society/2021-03-15/poka-vse-borolis-s-koronoy-u-nas-vyirosla-smertnost-ot-onkologii-i-serdechno-sosudistyih-zabolevaniy---ella-libanova/38397


Лібанова: навіщо Україні потрібен перепис населення та який рівень освіти | Таким чином



Лібанова: навіщо Україні потрібен перепис населення та який рівень освіти
В програмі «Таким чином» Констянтин Матвієнко разом з директоркою Інституту демографії та соціальних досліджень Еллою Лібановою обговорили проблеми української освіти та з'ясували для чого владі потрібен перепис населення.

https://youtu.be/BPSGPSDs5SE


Журнал НВ називає 100 найуспішніших жінок України



Журнал НВ називає 100 найуспішніших жінок України
Журнал НВ презентує свій щорічний проєкт про 100 українок, які досягли вражаючих результатів у бізнесі, політиці, суспільному житті й інших значущих сферах. До списку Топ-100 успішних жінок України увійшли номінантки у восьми категоріях: політика, держчиновниці, бізнес, суспільство, корпоративний сектор, культура і медіа, шоу-біз, спорт.
Список опубліковано напередодні Міжнародного дня боротьби за права жінок, у № 8 журналу НВ (4 березеня 2021). До категорії суспільство списку ввійшла Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України, докторка економічних наук, академік НАН України.

https://nv.ua/ukr/ukraine/events/top-100-nayuspishnishih-zhinok-ukrajini-za-versiyeyu-zhurnalu-nv-novini-ukrajini-50145627.html


Презентація Моніторингового звіту з ЦСР



Шановні колеги,

Запрошуємо до участі у Презентації Моніторингового звіту з ЦСР, яка відбудеться
Лінк для підключення до конференції Zoom :
https://us02web.zoom.us/j/85982726499?pwd=TVBuckd3SjRHU0pRSlZoOUVoOTR0UT09

Ідентифікатор: 859 8272 6499
Код доступа: 382442

Порядок денний
Презентація моніторингу цілей сталого розвитку в Україні
ЦСР в Україні


Демографічна ситуація в Україні. Прогнози розвітку та наслідки.



Демографічна ситуація в Україні.Прогнози розвітку та наслідки
Яка ж насправді демографічна ситуація в Україні? Які прогнози її розвитку та наслідки з якими нам доведеться стикнутися найближчі 20 років? Директор Інституту демографії та соц.досліджень імені М.В.Птухи НАН України, Елла Лібанова.

https://www.youtube.com/watch?v=8jW3ZtHHfRw


35 тисяч смертей пов'язують із коронавірусом



35 тисяч смертей пов'язують із коронавірусом
Торік в Україні померли 616 835 осіб. Найбільше за останні п'ять років, повідомляє Державна служба статистики. 35 тис. смертей пов'язують із коронавірусом. Офіційно від інфекції зареєстрували 18,7 тис. померлих.

Смерті не від вірусу все одно пов'язані з епідемією. Відкладені операції, невчасна допомога, стреси, бідність — все дається взнаки, — каже Ірина Курило, завідувачка відділу досліджень демографічних процесів та демографічної політики ­Інституту демографії та соціальних досліджень.


https://gazeta.ua/articles/ukraine-newspaper/_35-tisyach-smertej-povyazuyut-iz-koronavirusom/1016719

В Україні формується спадкова бідність та посилюється нерівність



В Україні формується "спадкова бідність" та посилюється нерівність
Академік НАНУ, доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України Елла Марленівна Лібанова поділилася своїми роздумами щодо перепису населення в Україні, демографічних змін останніх тридцяти років, бідності та прожиткового мінімуму, заробітчан та "моди на міграцію", нерівності та протестів у світі, карантину та коронавірусу, соціального капіталу, тіньової економіки.

http://www.ukrlife.tv/video/ekonomika/v-ukraine-formiruetsia-nasledstvennaia-bednost-i-usilivaetsia-neravenstvo-ella-libanova


Чому в Україні зменшується кількість шлюбів? Пояснює демографиня



Чому в Україні зменшується кількість шлюбів?
Чи ще потрібні коханню узи Гіменея? За останні 30 років українці стали одружуватися втричі менше. А, якщо і беруть шлюб, то роблять це у більш дорослому віці. Чому так відбувається, в ефірі Українського радіо допомогла розібратися провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Людмила Слюсар.

http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=95191


Є дві проблеми - експертка пояснила, чому населення України скорочується



Є дві проблеми - експертка пояснила, чому населення України скорочується
Для покращення демографічної ситуації українцям не вистачає впевненості у завтрашньому дні. Коротка тривалість життя і низька народжуваність залишаються головними проблемами демографії в Україні. Про це в ефірі телеканалу "Україна 24" розповіла провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАНУ Лідія Ткаченко.

"Як правило, головна увага в нас приділяється народжуваності, але основна наша проблема ще з радянських часів - коротка тривалість життя, і немає стабільної динаміки зростання, на жаль. Багато людей помирає навіть у працездатному віці, особливо чоловіки, тому велика різниця між кількістю жінок та чоловіків. Звичайно ж, проблема і в дуже низькій народжуваності, одній з найнижчих в Європі", - зазначила Ткаченко.
https://ukraina24.segodnya.ua/ua/obshestvo-news/7939-est-dve-problemy-ekspert-obyasnila-pochemu-naselenie-ukrainy-sokrashchaetsya

Елла Лібанова з днем народження

З днем народження, шановна Елло Марленівно!


Колектив Інституту демографії та соціальних досліджень щиро вітає Вас з цим чудовим святом!
Зичимо Вам міцного здоров’я, безмежної енергії та наснаги у Вашій професійній діяльності, нових наукових здобутків, успіхів у починаннях і звершеннях, родинного затишку, добробуту та чудового настрою!


Елла Лібанова



11 лютого відзначають Міжнародний день жінок і дівчаток у науці. Свято засноване з метою досягнення повного і рівного доступу жінок і дівчат до науки. Річ у тім, що у світі серед науковців лише 28% жінок. В Україні цей показник вищий – 45%. Основна причина такого розподілу – стереотипи, що наука не жіноча справа.
Елла Лібанова - науковиця у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, академік Національної академії наук України. Очолює відділення економіки НАН України та Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи. Вона фундатор кількох нових для національної науки напрямів досліджень: ринок праці, бідність і соціальне відторгнення, людський розвиток, які перетворилися на самостійні наукові школи.
Доробок Елли Лібанової налічує понад 500 наукових праць, зокрема, понад 60 у міжнародних виданнях ООН‚ Світового банку‚ ЮНІСЕФ‚ ПРООН, Міжнародної організації праці, Міжнародної організації з міграції, Фонду народонаселення ООН тощо.

https://ukraine.segodnya.ua/ua/ukraine/pyat-uspeshnyh-zhenshchin-uchenyh-ukrainy-1506358.html?fbclid=IwAR1r81AIfEq7F6pUQASkdKTIV2jbl8euWSfNtKo8Ud9wu1zOwz8Y-sVhNws


Жінки в науці



Жінки в науці. 11 українок, відкриття яких змінили світ
Науковиця у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, академікиня Національної академії наук України, докторка економічних наук, професорка, заслужений економіст України. Елла Лібановаакадемік-секретар відділення економіки Національної академії наук України і, до речі, перша і єдина членкиня президії Національної академії наук за 102 роки її роботи. Викладає соціальну статистику на економічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Запровадила методику вимірювання людського розвитку на рівні областей, яку використовує Держкомстат для щорічних розрахунків.

https://rubryka.com/article/ukrainian-women-in-science/?fbclid=IwAR2tlEtdyZcTpjhG66AjujWp_0ps8bUVZFjmtWbZHpQUfezdga87ePaeevA


Електронна прописка



Електронна "прописка": експерт пояснив як працюватиме нововведення
Мінцифри з квітня вводить електронну зміну місця реєстрації. Як кажуть в народі, прописки. Зовсім скоро штампи в паспортах відійдуть у минуле, а для того , аби позначити місце проживання, досить буде заповнити на порталі заяву , вказавши місце фактичного проживання. Завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України Олексій Позняк розповів про плюси та мінуси нововведення.

http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=95117


Елла Лібанова



Елла Лібанова: Мінімальну зарплату потрібно підвищити вдвічі, але за рік
Пандемія коронавірусу змінила звичне життя мільйонів людей і світових економік не менше, ніж світові війни і економічні депресії. Про те, як локдаун вплинув на споживчі настрої українців, чи буде нова хвиля трудової міграції і як це позначиться на вітчизняній економіці, «Мінфіну» розповіла директор Інституту демографії та соціальних досліджень, академік НАН України Елла Лібанова.

https://minfin.com.ua/ua/2021/02/02/59224942/
https://minfin.com.ua/ua/2021/02/03/59507886/


Елла Лібанова на інтерв’ю для 112 каналу



Не може бути в країні, де низькі зарплати, високе пенсійне забезпечення. Це неможливо! - Лібанова
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова в інтерв'ю 112 каналу про українських пенсіонерів

https://video-ua.112.ua/ne-mozhe-buty-v-kraini-de-nyzki-zarplaty-vysoke-pensiine-zabezpechennia-tse-nemozhlyvo-libanova-341750.html
https://www.youtube.com/watch?v=vb0ZWc70gOk


Елла Лібанова



Критичний ріст до 51%: демограф розповіла про вплив карантину на бідність в Україні
Бідність в Україні довгий час залишається однією із найболючіших проблем всередині суспільства. Ще влітку 2020 року Держстат опублікував дані, згідно з якими майже дві третини українців (65,3%) вважають себе бідними. Серйозні статистичні зміни відбулися вже після початку карантину в Україні. Скільки українців відчувають себе бідними, і якими є критерії бідності в Україні, в ексклюзивному інтерв’ю Фактам ICTV розповіла керівник Інституту демографії України імені Птухи, академік та економіст Елла Лібанова.

https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20210201-krytychnyj-rist-do-51-demograf-rozpovila-pro-vplyv-karantynu-na-bidnist-v-ukrayini/


Діти в епоху Голодомору



30 січня 2021 року відбувся науковий "Seminarium" на тему «Діти в епоху Голодомору: втрати, стратегії виживання, пам’ять". Семінар був організований Українським науково-дослідним та освітнім центром вивчення Голодомору (HREC) та проходив онлайн.
Одним із спікерів була Наталія Левчук, головна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ ім. М.В. Птухи. Вона презентувала результати дослідження втрат серед дітей через надсмертність унаслідок Голодомору в Україні в 1932-1934 рр. з фокусом на повікових, регіональних особливостях та відмінностях у структурі втрат міського й сільського населення.


Смертність від коронавірусу



Смертність від коронавірусу: академік розповіла про проблему з цифрами
У мене величезна кількість питань до статистики коронавірусу, зазначила Лібанова. Академік НАН України, директорка Інституту демографії Елла Лібанова в ефірі телеканалу «Україна 24» розповіла про проблему обчислення статистики смертності від коронавірусної інфекції.

«У мене величезна кількість питань до статистики коронавірусу. По-перше, за впливом COVID-19 на смертність можна буде судити, коли ми отримаємо дані за рік за загальною кількістю померлих від усіх причин. І вкрай би бажано з розподілом за віком. Тому що якщо навіть загальна кількість померлих не збільшилася, але почали вмирати в значно молодшому віці, і це якимось чином можна пов'язати з COVID-19, це погано», - зазначила академік.
Деталі за посиланням:
https://ukraina24.segodnya.ua/ua/obshestvo-news/7606-smertnost-ot-koronavirusa-akademik-rasskazala-o-probleme-s-ciframi

міграція населення



Для збільшення чисельності населення ми можемо сподіватись лише на міграцію в Україну
Елла Лібанова: Те, що чисельність населення України буде скорочуватись, демографи зрозуміли наприкінці 60-х років. Для того, щоб ситуацію змінити — місяця недостатньо.
Навіть якщо буде локдаунівський бебібум, то це принципово тенденцію не змінить.
На що ми можемо сподіватися, якщо ми хочемо збільшити кількість населення — це на міграцію. Інших шляхів у світі ще не вигадали.

https://hromadske.radio/podcasts/drive-time/dlia-zbil-shennia-chysel-nosti-naselennia-my-mozhemo-spodivatys-lyshe-na-mihratsiiu-v-ukrainu-demohrafynia


Лібанова

25.01.2021

"Це кошик минулого життя", – Людмила Черенько про розмір прожиткового мінімуму в Україні
За яким принципом розраховується прожитковий мінімум та які соціальні виплати залежать від його розміру в ефірі Українського радіо розповідає завідувачка сектора дослідження рівня життя – Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Людмила Черенько.

http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=95003


Лібанова

25.01.2021

Елла Лібанова, демограф: Україна може рухатися швидше. Якщо не змінювати напрям і правила.
У 2000-х ми вважали, що головне для успіху – впливові родичі та вміння обходити закон. Зараз на перший план виходить знання іноземної мови, – каже Елла ЛІБАНОВА, науковиця в галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці.

https://rozmova.wordpress.com/2021/01/25/ella-libanova-13/


11.01.2021

За перше півріччя 2020 року рівень бідності в Україні зріс із 41% до 51%. Від чого залежить рівень бідності населення та як зростання мінімальної зарплати може перезапустити економіку в ефірі Українського радіо розповідає завідувачка сектору дослідження рівня життя – Інститут демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Людмила Черенько.

http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=94913


04.01.2021

У державному бюджеті заплановано 195 мільярдів гривень витрат на Пенсійний фонд України. Як повідомляють у Мінсоцполітики, у 2021 році в Україні заплановано п’ять етапів підвищення пенсій, а їх перерахунки почнуться вже з 1 січня. З 4 січня 2021 року вже розпочнеться виплата січневих пенсій. Більше про підвищення соціальних виплат в ефірі Українського радіо розповіла провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Лідія Ткаченко.

http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=94880