"Усе завжди закінчується добре. Коли щось закінчилося погано, отже, це ще не кінець."
Паоло Коельо

НОВИНИ


Інформація щодо всіх конференцій, семінарів, круглих столів, організатором (співорганізатором) яких є Інститут демографії ім. М.В. Птухи НАН України, розміщується на офіційному сайті Інституту. За інформацію, розміщену на інших джерелах без нашої згоди, Інститут відповідальності не несе.


Як змінюється українське суспільство?



Публічна панельна дискусія
ДЕМОГРАФІЧНІ ВТРАТИ УКРАЇНИ ВНАСЛІДОК ГОЛОДОМОРУ:
НАУКА VS ІНСТРУМЕНТАЛІЗАЦІЯ ІСТОРІЇ В МИНУЛОМУ І СЬОГОДЕННІ


Організатори: Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Інститут історії України НАН України, Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), Науково-освітній консорціум вивчення Голодомору (HREC) при Канадському інституті українських студій університету Альберти, Український науковий інститут Гарвардського університету
За підтримки: Український інститут національної пам’яті
Час події: 2021, 18 листопада, початок – 10:00
Місце події: вул. Б. Хмельницького, 8/16, Київ, 01601, Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ» (2 поверх)
Десятиліттями комуністичний імперський режим, намагаючись приховати геноцидний злочин – Голодомор, переслідував і репресував науковців-демографів, цілі наукові інституції, замовчував або дискредитував «політично незручні» результати дослідницької роботи. Під час Другої світової війни прагнення українських науковців наблизитись до з’ясування масштабів людських втрат об’єктивно ускладнювали політично вмотивовані дії окупаційного нацистського режиму, для якого тема голоду початку 1930-х рр. виступала одним із інструментів пропаганди й стратегії самолегітимації. Натомість, у позначені Холодною війною повоєнні десятиліття система спеціальних сховищ і заперечення СРСР самого факту голоду та неготовність багатьох держав Світу з політичних та економічних міркувань почути правду про цей злочин створили міцне тло інформаційної блокади довкола теми Голодомору, яка була прорвана лише з крахом монополії Компартії на владу та ідеологію, розвалом Союзу РСР.
За останні десятиліття завдяки академічній свободі й відкритості колись таємних архівів дослідження передумов, перебігу і наслідків Голодомору дали вагомі результати, а проведені науковцями-демографами ретельні обчислення втрат населення УСРР унаслідок вбивства голодом загалом були прийняті міжнародним академічним середовищем. Попри це, розколота пам'ять, меморіальні війни та вкорінені в свідомість частини українського суспільства від радянських часів уявлення про місію науки як служниці ідеології час від часу зумовлюють спроби інструменталізації історії Голодомору, одним із проявів якої є штучне завищення кількості жертв. Ситуацію загострюють перманентні спроби Росії використати в гібридній війні проти України появу в українському публічному просторі помилкових/ненаукових/відверто політизованих підходів у висвітленні вкрай чутливої теми Голодомору.
Усі ці проблеми особливо актуалізуються нині, коли увага представників різних гілок української влади, медіа і суспільства прикута до підготовки відзначення 2023 року 90-х роковин Голодомору. Спроби політичної інструменталізації історії Голодомору за цих умов, якими б намірами вони не мотивувалися, є в своїй суті контрпродуктивними і небезпечними, ускладнють процеси об'єктивізації наукового знання, осмислення уроків важкого історичного минулого і консолідації українського суспільства в його прагненнях відстояти власну державність і рухатися вперед, розбудовуючи успішне майбуття.
У фокусі публічної панельної дискусії – комплексний аналіз феномену інструменталізації історії в питанні обрахування й оцінок демографічних втрат України внаслідок Голодомору, пошук шляхів консолідації академічного середовища, влади і суспільства в підтримці і популяризації наукового знання про Голодомор – геноцид українського народу, осмисленні його уроків.
Ключові питання дискусії:
– особливості функціонування історико-демографічної науки під пресом сталінської тоталітарної системи (життєвий, творчий шлях науковців-демографів, репресований перепис 1937 року)
– між молотом сталінського і ковадлом нацистського тоталітарних режимів: що нам відомо про досліди і дослідників сталінської політики творення голоду в роки Другої світової війни?
– травма, посилена навмисним замовчуванням: особливості репрезентації втрат унаслідок Голодомору в свідченнях очевидців, популярній, науково-популярній літературі повоєнних десятиліть
– розколота пам'ять/наука (не) на службі ідеології: про сенси дебатів щодо оцінок людських втрат унаслідок Голодомору в публічному просторі сучасної України
– що спільного між інструменталізацією історії та айкідо: як Росія використовує помилки і політизовані оцінки українських дослідників з проблематики Голодомору в гібридній війні проти України
– небезпеки інструменталізації історії в частині визначення демографічних втрат унаслідок Голодомору в контексті перспектив ствердження студій Голодомору в міжнародному академічному просторі та зусиль української держави щодо визнання Голодомору геноцидом у Світі
– академічна спільнота – влада – суспільство: шляхи взаємодії у формуванні історичної політики пам’яті стосовно теми Голодомору та протистоянні маніпуляціям громадською думкою за допомогою інструменталізації історії.
З додатковими питаннями звертатися:
E-mail: demography@idss.org.ua
Tel.: +38 067 329 2889
+38 097 081 3820
ЗМІ без акредитації


Як змінюється українське суспільство?



Країні потрібні люди: чи зможе Україна вибратися з демографічної ями

Спад населення - одна з болючих тем для українців, адже мова йде зрештою про майбутнє країни, про людей, яким належить навчати, будувати бачити. На жаль, в плані демографії, Україна поки похвалитися нічим. На сьогоднішній день країна входить в топ держав з самим інтенсивним темпом скорочення населення.

https://realist.online/ukr/society/krajini-potribni-ljudi-chi-zmozhe-ukrajina-vibratisja-z-demohrafichnoji-jami


Як змінюється українське суспільство?



"Клуб експертів" розпочав серію оглядів, присвячених 30-річчю Незалежності, перша передача – про демографію

На Youtube-каналі "Клуб експертів" пройшла прем’єра першої передачі, присвяченої підбиттю підсумків 30-річчя Незалежності України в економічній і соціальній сферах.
У пілотному випуску, присвяченому демографічної ситуації в нашій країні, засновник Клубу експертів, кандидат економічних наук Максим Уракін і провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, кандидат економічних наук Лідія Ткаченко, проаналізували основні тенденції зміни чисельності населення України за останні 30 років, вивчили історичні дані і прогнози ООН на найближче сторіччя.

https://youtu.be/Gc04wUpexnE


Як змінюється українське суспільство?



Як змінюється українське суспільство?

Інтерв’ю директора Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України академіка Елли Лібанової в рамках проєкту «Про науку. Компетентно» для YouTube-каналу НАН України

https://youtu.be/60UrEadwJXg


ПЛІБАНОВА, МАЛЄЄВ / Загроза чайлдфрі / Демографічна криза в Україні / Цифрова перепис населення



ЛІБАНОВА, МАЛЄЄВ / Загроза чайлдфрі / Демографічна криза в Україні / Цифрова перепис населення

Гості телеканалу LIVE директор інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Елла Лібанова і соціолог Костянтин Малєєв розповіли, чому українки все частіше відмовляються народжувати дітей, ніж Україні загрожує демографічна криза і як в уряді планують вважати українців, і чим може здивувати нова статистика.

https://www.youtube.com/watch?v=c8Br5ci_unI


Подкасти спікерів та учасників NMT 2021



Про вплив медіа на свідомість

Ситуацію з українськими медіа прокоментувала директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова.

"Медіа може впливати на свідомість, однак наврядчи сьогодні може серйозно вплинути на ці або ті політичні рішення. Певною мірою може створювати психологічний клімат і через це здійснювати свій вплив. Напряму? Не думаю", – каже демографиня.


https://www.youtube.com/watch?v=TJeOFvWSoEU

Сьогодні кожна п’ята українська сім’я не має дітей



Сьогодні кожна п’ята українська сім’я не має дітей

Демографічні показники в Україні погіршуються: народжуваність зменшуються, кількість населення в державі теж скорочується. Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України Елла Лібанова запевнила, що депопуляції в Україні не уникнути.

"Депопуляція в Україні абсолютна неминуча. Єдина можливість її уникнути - це сформувати потужний іміграційний приплив. Але тоді ми отримаємо низку абсолютно інших проблем, і я не переконана в тому, що наше суспільство і наша влада готові з ними справитись і взагалі їх зрозуміти… Що стосується скорочування чисельності населення, то це характерна ситуація для всієї Східної Європи. В Західній Європі цей процес компенсується міграційним припливом, в Східній – міграційного припливу нема, тому відповідно йде скорочування чисельності населення", - зазначає Лібанова.


https://novyny.live/society/problemy-rozhdaemosti-v-ukraine-kakie-prichiny-i-chto-delat-s-demograficheskoi-situatsiei-16138.html

Переселенцы. Люди, которых нет? - пресс-конференция



Переселенцы. Люди, которых нет? - пресс-конференция

В среду, 6 октября, в 13.00 в пресс-центре РИА Новости Украина (ул. Институтская, 28-А) состоится пресс-конференция на тему "Переселенцы. Люди, которых нет?".
Проблемы внутренних переселенцев обсудят эксперты:
Элла Либанова, академик НАН Украины, директора Института демографии и социальных исследований НАН Украины;
Андрей Ермолаев, директор института стратегических исследований "Новая Украина";
Оксана Ермишина, председатель Всеукраинской организации по делам вынужденных переселенцев;
Римма Филь, координатор Гуманитарного штаба "Поможем» при Фонде Рината Ахметова.


https://nk.org.ua/obshchestvo/pereselentsyi-lyudi-kotoryih-net-press-konferentsiya-00190371


Зарплата в конвертах та відсутність мотивації: чому в Україні люди не хочуть працювати



Зарплата в конвертах та відсутність мотивації: чому в Україні люди не хочуть працювати

Україна втрачає відчутну частину валового внутрішнього продукту (ВВП) через низьку продуктивність праці. Громадян України зовсім не стимулюють ефективно працювати такі чинники як: безвідповідальні рішення держави, відсутність моральної, соціальної та фінансової мотивації, а також зарплати в конвертах. Низька продуктивність праці українців – одна з причин низького ВВП. Торік в Україні на особу він становив $3,7 тис., тоді як у США – понад $63 тис. За словами директора Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елли Лібанової, головним мотиватором для працівників є зв’язок оплати праці з її результатами та інтенсивністю.

– Головним мотиватором є зв’язок оплати праці з результатами та інтенсивністю праці. Якщо ж людина не бачить цього зв’язку – то це її демотивує гідно працювати за будь-якого зарплату – пояснює Лібанова.


https://fakty.com.ua/ua/videos/zarplata-v-konvertah-ta-vidsutnist-motyvatsiyi-chomu-v-ukrayini-lyudy-ne-hochut-pratsyuvaty/

Повернення бебі-боксів: що входитиме до нового пакунку малюка? Коментує експертка



Повернення бебі-боксів: що входитиме до нового пакунку малюка? Коментує експертка

В Україні знову почали видавати пакунки малюка. Детальніше про це, в ефірі Українського радіо розповідає завідуюча відділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Людмила Черенько.

http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=96818


Підвищення декретних в Україні: чи вдасться переламати ситуацію з народжуваністю



Підвищення декретних в Україні: чи вдасться переламати ситуацію з народжуваністю

Український парламент не став приймати законопроект Кабміну про допомогу при народженні дітей. Замість цього народні обранці хочуть прийняти свій власний. Він передбачає підвищення цих виплат.

"Коли в 2004-2005 роках були радикально підвищені виплати при народженні дитини, в Україні дійсно було зафіксовано певне зростання народжуваності, - розповів "Апострофу" провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Борис Крімер. - Однак проведені опитування показали, що лише 13% збільшення народжуваності можна було пов'язати зі збільшенням державної допомоги. Таким чином, збільшення виплат дійсно сприяло поліпшенню демографічної ситуації. Однак його вплив не був вирішальним".

https://apostrophe.ua/ua/news/society/2021-09-29/povyishenie-dekretnyih-v-ukraine-udastsya-li-perelomit-situatsiyu-s-rojdaemostyu/245205

«Зміна парадигми економічного мислення»



«Зміна парадигми економічного мислення»

28 вересня в будівлі економічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка відбулася панельна дискусія «Зміна парадигми економічного мислення».
Модератор:
Надія Гражевська, завідувач кафедри економічної теорії, мікро- та макроекономіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Спікери:
Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України
Сергій Ніколайчук, заступник голови Національного банку України
Ярослав Жаліло, заступник директора — керівник центру економічних та соціальних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень
Віктор Галасюк, президент Української асоціації Римського клубу
Анна Анзіна, виконавчий директор Асоціації інвестиційних професіоналів CFA Society Ukraine



Гроші на старість: українцям пропонують самим назбирати собі на пенсію



Гроші на старість: українцям пропонують самим назбирати собі на пенсію

В Україні планують запровадити накопичувальну пенсійну систему.
Проте рівень довіри до фінансових установ в Україні не дозволяє українцям почуватися спокійно під час впровадження нової пенсійної системи, особливо, якщо до цього процесу залучено державу як регулятора.

“Обов’язкові пенсійні системи завжди набагато більше регулюються державою і там абсолютно все залежатиме від держави. Держава захоче - і закриє. Є багато випадків, коли їх закривають, реформують, переформатовують. У державі, де може бути, що завгодно, ця система не врятує”, - вважає науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лідія Ткаченко.


https://tsn.ua/ukrayina/groshi-na-starist-ukrayincyam-proponuyut-samim-nazbirati-sobi-na-pensiyu-1875994.html

Названо основні проблеми, які гальмують розвиток сільського господарства в Україні



Названо основні проблеми, які гальмують розвиток сільського господарства в Україні

Різниця між сільським та міським населенням помітна за всіма соціальними показниками — за рівнем добробуту, за якістю освіти і медичного обслуговування, за якістю соціальної інфраструктури та комунікаційних можливостей, за можливостями ведення бізнесу. Та особливе занепокоєння викликають різні картини світосприйняття — світогляд селянина та світогляд мешканця міста.
Під час дискусії експерти намагалися відшукати запобіжники, які допоможуть зменшити цей розрив задля збільшення згуртованості українського суспільства на різних рівнях — державному, громади, культури, освіти тощо. Напрацьовані механізми, можливо, ляжуть в основу регіональних програм, які зараз розробляє Міністерство розвитку громад і територій України.
У проблемі нерівності між містом і селом директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України, професор, академік НАН України Елла ЛІБАНОВА вбачає як об’єктивні, так і суб’єктивні причини.

https://agrotrend.com.ua/nazvano-osnovni-problemy-yaki-galmuyut-rozvytok-silskogo-gospodarstva-v-ukrayini/


Рішельє-Форум ДЕРЖАВНА СЛУЖБА 3.0: ФОРСАЙТ І ПЕРЕТВОРЕННЯ



Рішельє-Форум ДЕРЖАВНА СЛУЖБА 3.0: ФОРСАЙТ І ПЕРЕТВОРЕННЯ

24 вересня відбувся Рішельє-форум «Державна служба 3.0: форсайт і перетворення». За час роботи Форум став об’єднавчим майданчиком для представників влади, вітчизняних та міжнародних експертів, науковців, громадських діячів, які займаються питаннями розвитку державної служби в Україні. Серед головних тем:
• як розкрити потенціал державного службовця шляхом нового погляду на компетенції, зокрема здатність адаптуватися до змін та опановувати нові ролі;
• яким чином сформувати систему цінностей та установок державного службовця в умовах змін;
• забезпечення можливостей для розвитку професійної активної особистості, здатної до самоосвіти, креативного використання новітніх знань;
• поєднання можливостей технологій і людей для забезпечення їх ефективного доповнення, розширення можливостей та досягнення ефективних результатів. Участь у формі взяла директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Елла Лібанова.

https://youtu.be/ejMnZb1S_M0?t=12433


Фінансування перепису населення / Цифрові технології перепису населення / Демографічна криза



Фінансування перепису населення / Цифрові технології перепису населення / Демографічна криза

Гості телеканалу LIVE заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Олександр Гладун і народний депутат України VI і VII скликань Андрій Павловський розповіли, скільки грошей потрібно для проведення перепису населення, які цифрові технології використовує уряд для перепису населення і як Україні вийти з демографічної кризи.

https://www.youtube.com/watch?v=hRD-9ZBgWnQ


Віра і діти. Чому частка багатодітних родин у різних регіонах України відрізняється у десятки разів



Віра і діти. Чому частка багатодітних родин у різних регіонах України відрізняється у десятки разів

Народжуваність в Україні падає починаючи з 1993 року, з нею зменшується і кількість багатодітних сімей. За даними Держстату, на 2021 рік в Україні існує близько 15 млн домогосподарств, з них 0,79% – багатодітні родини. Представленість сімей з трьома та більше дітьми дуже відрізняється за регіонами. В Рівненській області частка таких родин перевищує 3%, тоді як у Харківській, Хмельницькій та Черкаській – менше 0,1%. Чому так? Західні області України демонструють більш традиційну демографічну поведінку, пояснює спеціалістка Інституту демографії Людмила Слюсар. «Ці території пізніше увійшли до складу СРСР, гоніння на церкви тривали менший час, тому традиційні сімейні цінності збереглися краще»,– каже вона.

https://forbes.ua/news/vira-i-diti-chomu-chastka-bagatoditnikh-rodin-u-riznikh-regionakh-ukraini-vidriznyaetsya-u-desyatki-raziv-16092021-2402


В українців сформувалася мода на життя і навчання за кордоном – Лібанова



В українців сформувалася мода на життя і навчання за кордоном – Лібанова

Переважна більшість українців досі вірить у те, що жити деінде краще, ніж там, де вони мешкають.
Таку думку висловила науковиця у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, доктор економічних наук, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України Елла Лібанова на конференції National media talk, що проходить у Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Переважна більшість із нас щиро вірить у те, що деінде жити краще, ніж там, де ми живемо. Це може стосуватися іншої країни, це може стосуватися іншого міста, але там десь краще, ніж тут. І в результаті не просто сформувалася масштабна міграція, масштабна міграція - це нормальне явище, яке притаманне глобалізованому світу, й нічого ми з цим не зробимо ніколи, але в нас сформувалася мода на міграцію. У нас стало нормальним і модним говорити: та ви що, та мої діти тільки за кордоном будуть вчитися, тільки за кордоном будуть працювати і так далі», - сказала Лібанова.


https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3317019-v-ukrainciv-sformuvalasa-moda-na-zitta-i-navcanna-za-kordonom-libanova.html

Про поширені в суспільстві міфи щодо демографічного розвитку України



Про поширені в суспільстві міфи щодо демографічного розвитку України

Чи не найбільше поширених у суспільній свідомості міфів пов’язані з соціально-демографічними процесами. По-перше, майже всі вважають себе досить обізнаними в цій сфері. По-друге, насправді те, що лежить на поверхні, дуже часто не тільки камуфлює сутність явища/процесу/тенденції, а й надає їй протилежного змісту. По-третє, найчастіше соціально-демографічні явища/процеси/тенденції, їх причини та наслідки неможливо оцінити однозначно, — те, що корисне одним країнам, може бути вкрай шкідливим для інших, в інших історичних, економічних, соціопсихологічних, геополітичних умовах. Пройти авторський тест, розроблений директором Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, д.е.н., професоркою, академіком НАН України Еллою Лібановою пропонується на порталі zn.ua


Без паперів: Україна готується до Всеукраїнського перепису населення 2023 року



Без паперів: Україна готується до Всеукраїнського перепису населення 2023 року

У 2023 році в Україні проведуть перепис населення, на який 8 вересня бюджетний комітет Верховної Ради виділив суму у 82 мільйонів гривень. Про те, як його будуть проводити в ефірі Українського радіо розповідає директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи, академік Елла Лібанова.

http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=96707


Суспільні трансформаціїї періоду незалежності



Суспільні трансформаціїї періоду незалежності

Що змінило українське суспільство за роки незалежності?
• проголошення незалежності;
• війна (інформаційна війна, яка спричинила фізичну);
• ковід та, як наслідок, психологічні зрушення, які відбулися.
Такі переломні моменти розвитку українського суспільства виділяє ключова спікерка конференції Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, д.е.н., професорка, академік НАН України.

«Українці стали набагато більше самодостатніми. Ми вже не так думаємо про те, як хто нас оцінить. Більше орієнтуємося на внутрішню самооцінку», - Елла Лібанова.


https://www.youtube.com/watch?v=mwdotyaT1HY

Питання перепису населення перезріло в Україні, – демограф Гладун



Питання перепису населення перезріло в Україні, – демограф Гладун

Перепис населення в Україні планують провести у 2023 році, але скоро розпочнеться підготовка. Зазвичай, до перепису починають готуватися за 5 років. Про це в прямому ефірі 24 каналу розповів заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи НАНУ Олександр Гладун. Він зазначив, що хоч у 2019 році тодішній міністр Кабінету міністрів України Дмитро Дубілет провів так званий електронний перепис, але це було неметодологічно.

"Юридично перепису населення не було. Тобто Держстат у 2019 році провів пробний перепис населення за своєю методологією та технологією в частині Оболонського району міста Києва та в частині сільської місцевості Київської області й готувався провести перепис населення у 2020 році", – зазначив Гладун.


https://24tv.ua/pitannya-perepisu-naselennya-perezrilo-ukrayini-ukrayina-novini_n1738279

Порахувати всіх. Шмигаль: Перепис 2023 року буде незвичайним



Порахувати всіх. Шмигаль: Перепис 2023 року буде "незвичайним"

В інтерв'ю студії "О порі" 4-го каналу заступник директора інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Олександр Гладун прокоментував яким буде перепис 2023 року. Наскільки доцільно робити перепис в умовах наявності непідконтрольних територій та наскільки об'єктивним може бути таке дослідження розкаже експерт.

Перепис населення буде об'єктивним, якщо його проводити за світовими стандартами, - Гладун


https://www.youtube.com/watch?v=KchDPxenM7s

Зниження рівня бідності в Україні: експертка Людмила Черенько оприлюднила оптимістичний прогноз



Зниження рівня бідності в Україні: експертка Людмила Черенько оприлюднила оптимістичний прогноз

Наскільки бідніші українці у порівнянні з європейцями, чи суттєво коронавірус вплинув на українців, в яких регіонах найгірше живуть та чому Донбас навіть у довоєнні часи не міг похвалитись високим рівнем життя, у першій частині ексклюзивного інтерв'ю «ФАКТАМ» розповіла завідувачка відділу дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, кандидатка економічних наук Людмила Черенько.

https://ukrainenews.fakty.ua/384964-snizhenie-urovnya-bednosti-v-ukraine-ekspert-lyudmila-cherenko-obnarodovala-optimistichnyj-prognoz


Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?



Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.
Що більше, публікації таких фахівців вже перейшли на новий "рівень", коли окрім дебатів про кількість втрат застосовуються звинувачення й погрози у бік тих, хто не погоджується з такою оцінкою втрат населення.
Ось і в одній із київських газет з'явилася чергова стаття, у якій не лише постулюється число втрат у 10—12 мільйонів, а й конструюється думка про те, що усі, хто не погоджується з цією цифрою, автоматично "заперечують" Голодомор-геноцид [1].
За оцінкою Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, втрати внаслідок Голодомору в 1932—1934 рр. (у першому півріччі 1934 р. також ще була підвищена смертність) становлять в Україні 3,9 млн осіб через надсмертність і близько 0,6 млн ненароджених.
Результати цих досліджень були неодноразово оприлюднені на багатьох вітчизняних і зарубіжних наукових конференціях, а методологія розрахунків детально опублікована у поважних рецензованих як українських, так і зарубіжних виданнях.
Тим не менше, саме ці результати дослідження вже вкотре стають об'єктом не стільки критичного аналізу, скільки необґрунтованого заперечення із сумнівними аргументами.

https://www.istpravda.com.ua/articles/2021/09/14/160165/


На «дистанційці» сільські діти більше втрачають, ніж їхні міські однолітки - Інститут демографії



На «дистанційці» сільські діти більше втрачають, ніж їхні міські однолітки - Інститут демографії

В Інституті демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України вважають, що онлайн-освіта може закріпити нерівність серед молоді із сіл та міст. Про це розповіла директор Інституту Елла Лібанова під час експертного обговорення на тему: "Розрив між селом і містом та згуртованість суспільства", повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Що мене турбує - це онлайн-освіта. І вона далі буде зберігатися, і не тільки через коронавірус ми будемо робити акцент на онлайн-освіті. Так ось, при онлайн-освіті сільські діти значно більше втратять, ніж їхні міські однолітки. Тому що там немає комп'ютерів, немає інших гаджетів, немає нормальних мереж зв'язку, немає швидкісного інтернету. І я дуже боюся, що онлайн-освіта закріпить нерівність. Але що вона точно зробить - то вона законсервує нерівність сільської молоді. І в цьому насправді є дуже серйозна небезпека, про це треба думати", - розповіла Лібанова.

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3314867-na-distancijci-silski-diti-bilse-vtracaut-niz-ihni-miski-odnolitki-institut-demografii.html

Вічне бідкання українців, патріотизм знизу, трудові мігранти та нестрашний перепис – урок оптимізму від Елли Лібанової



Вічне бідкання українців, патріотизм знизу, трудові мігранти та нестрашний перепис – урок оптимізму від Елли Лібанової

Восени 2017 року в інтерв'ю УП директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи, академік Елла Лібанова найбільшим національним недоліком українців назвала схильність скаржитися.
Маючи за спиною багаторічні дослідження в області демографії, соціоекономіки і економіки праці, а також емпіричний досвід звичайного володаря українського паспорта, lиректор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова називає себе оптимісткою.
Ми зустрілися з Еллою Лібановою на початку вересня, коли вщухли святкування 30-річчя Незалежності України, під час яких вона з рук Володимира Зеленського отримала на Майдані Орден княгині Ольги першого ступеня.

"Чесно скажу – мені було дуже приємно, – зізнається вона. – До цього у мене був Орден княгині Ольги третього і другого ступеня. Тепер ось і першого – "повний бант". Несподівано було. Мені зателефонували, коли я в Бердянську на пляжі відпочивала. Сказали, що потрібно бути на параді в Києві 24 серпня".

https://www.pravda.com.ua/articles/2021/09/13/7306795/

ХХХ Економічний Форум у м. Карпач



ХХХ Економічний Форум у м. Карпач

7-9 вересня 2021 р. завідувач сектором міграційних досліджень к.е.н. О.В. Позняк взяв участь у ХХХ Економічному Форумі у м. Карпач (Польща), де виступив на двох тематичних панелях.
Панель «Міграційні процеси в Європі – перспектива Сходу та Заходу» («Migration Processes in Europe - the Perspective of the East and West») за участю науковців з Німеччини, Португалії, США, Росії та України була присвячена оцінці тенденцій міграційних процесів у різних країнах Європи у ХХІ ст., відпливу мізків та працьовитих рук та їхньому впливу на соціально-економічну ситуацію в країнах-донорах та реципієнтах робочої сили, а також питанням міграційної політики країн ЄС та пострадянського простору та її впливу на перебіг міграцій.
На панелі «Міграція в чумні часи» («Migration in Times of Plague») за участю фахівців з Великої Британії, Франції, Італії, Португалії та України розглядалися питання трансформацій міграційних процесів, викликаних пандемією COVID-19, зокрема запровадженням багатьма країнами обмежень на пересування людей задля боротьби з пандемією, а також перспектив розвитку міграційного руху у найближчі роки.


ХХХ Економічний Форум у м. Карпач



Перепис населення в Україні. Комітет ради виділив понад 82 мільйони гривень на підготовку.

Наскільки принциповим є проведення перепису, враховуючи попередній підрахунок Дубілетом? Чи відповідають дійсності отримані цифри? Про це та інше в ефірі 4-го каналу заступник директора інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Олександр Гладун.

Ефективнішим буде стандартний перепис населення, ніж електронний, — Гладун



Елла Лібанова: Навчання в школах потрібно подовжити на рік, щоб компенсувати недоотримані знання



Елла Лібанова: Навчання в школах потрібно подовжити на рік, щоб компенсувати недоотримані знання

Директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова про те, як на світ та Україну вплинула пандемія, і чому дистанційне навчання породжує нерівність

https://www.dsnews.ua/ukr/interviu/ella-libanova-navchannya-v-shkolah-potribno-podovzhiti-na-rik-shchob-kompensuvati-nedootrimani-znannya-09092021-436339


Народжуваність побила антирекорд. Чому українці не хочуть дітей?



Народжуваність побила антирекорд. Чому українці не хочуть дітей?

У 2021 році приріст населення може стати найнижчим за останні 30 років за рахунок рекордного зменшення народжуваності, про це пише Opendatabot, посилаючись на дані Держстату. Ковідні обмеження для пар, які стали більше проводити часу разом, не стали мотивацією народжувати більше. За офіційними даними, у першому півріччі 2021 року в Україні народилися 132 595 дітей. Це на 5% менше, ніж у першому півріччі 2020-го, і на 11,5% менше, ніж у першому півріччі 2019-го. Як прогнозують в Opendatabot, якщо поточна динаміка приросту населення збережеться, то у 2021 році буде встановлений черговий рекорд за найнижчим рівнем народжуваності. Про те, чому кількість українців зменшується і чи можна змінити цю тенденцію, говоримо із завідувачкою відділом досліджень демографічних процесів Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи Іриною Курило

https://podcasts.nv.ua/ukr/episode/6593.html?utm_source=nvua&utm_medium=podcasts-unit&utm_campaign=shcho-vidbuvayetsya


Люди народжують першу дитину пізніше — наукова співробітниця Інституту демографії



Люди народжують першу дитину пізніше — наукова співробітниця Інституту демографії

Останній раз приріст населення був в Україні у 1990 році, відтоді воно тільки зменшується. Чому так відбувається?
Говорили з науковицею Лідією Ткаченко, провідною науковою співробітницею Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи Національної академії наук України.

https://hromadske.radio/podcasts/rankova-hvylya/liudy-narodzhuiut-pershu-dytynu-piznishe-naukova-spivrobitnytsia-instytutu-demohrafii


Українців все ж таки порахують: у Раді готові дати гроші на перепис населення



Українців все ж таки порахують: у Раді готові дати гроші на перепис населення

Бюджетний комітет Верховної Ради затвердив виділення коштів на підготовку перепису населення в Україні, де, за даними Державної служби статистики, катастрофічно впала народжуваність. Українців перепишуть 2023 року.
На початку 2020 року уряд провів "електронний перепис населення", який по факту був дослідженням. Остаточний результат показав, що в Україні проживає 37 млн 289 тисяч осіб.
Завідувач відділу моделювання Інституту демографії та соціальних досліджень Володимир Саріогло розповів "Апострофу", що крім зазначеної цифри, яку вважають найімовірнішою, було ще кілька, наприклад, близько 38 млн і 36,9 млн осіб.

https://hromadske.radio/podcasts/rankova-hvylya/liudy-narodzhuiut-pershu-dytynu-piznishe-naukova-spivrobitnytsia-instytutu-demohrafii


Елла Лібанова: За переписом у 2023 році нас буде 36-38 мільйонів



Елла Лібанова: За переписом у 2023 році нас буде 36-38 мільйонів

Директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова в інтерв'ю DSNews розповіла про бідність, відкриття ринку землі, ейджизм та довгоочікуваний перепис населення


https://www.dsnews.ua/ukr/interviu/ella-libanova-za-perepisom-u-2023-roci-nas-bude-36-38-milyoniv-10092021-436343


Елла Либанова та Ігар Тишкевіч про демографічні проблеми України та їх вплив на економіку



Елла Лібанова та Ігар Тишкевіч про демографічні проблеми України та їх вплив на економіку

Цьогоріч в Україні у школу піде 408 тис. осіб, що на 10 тисяч менше, ніж у попередні роки. Що спричинило такі наслідки та наскільки вони є критичними з'ясовували разом з фахівцями: директоркою Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Еллою Лібановою та аналітиком Українського інституту майбутнього Ігарем Тишкевічем.

https://fbc.ua/programs/ella-libanova-ta-igar-tishkevich-pro-demografichni-problemi-ukrayini-ta-yih-vpliv-na-ekonomiku/


Демографічна проблема в Україні: як це впливає на економіку



Демографічна проблема в Україні: як це впливає на економіку

Що слід робити державі, щоб стимулювати ринок трудових ресурсів? Коментарі з цього приводу надала директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова.

https://www.youtube.com/watch?v=RPeU-sKHsk4


Трагедія: кількісний вимір



Трагедія: кількісний вимір. Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.
За оцінкою Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України , втрати внаслідок Голодомору в 1932—1934 рр. (у першому півріччі 1934 р. також ще була підвищена смертність) становлять в Україні 3,9 млн осіб через надсмертність і близько 0,6 млн ненароджених. Результати цих досліджень були неодноразово оприлюднені на багатьох вітчизняних і зарубіжних наукових конференціях, а методологія розрахунків детально опублікована у поважних рецензованих як українських, так і зарубіжних виданнях. Тим не менше, саме ці результати дослідження вже вкотре стають об’єктом не стільки критичного аналізу, скільки необґрунтованого заперечення із сумнівними аргументами.

Детальніше за посиланням: https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobyci/tragediyakilkisnyy-vymir
https://day.kyiv.ua/ru/article/podrobnosti/tragediya-kolichestvennoe-izmerenie


Spoleczenstwo i gospodarka w czasie pandemii COVID



Spoleczenstwo i gospodarka w czasie pandemii COVID-19

У цьогорічному випуску "Spoleczenstwo i gospodarka w czasie pandemii COVID-19" вийшли друком статті співробітників Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи: стаття "Social Capital as a Resource for Increasing Household Income in the Context of the COVID-19 Pandemic in Ukraine" старшого наукового співробітника відділу дослідження проблем формування соціального капіталу ІДСД ім. М.В. Птухи НАН України, к. е. н.,Оксани Дяконенко та старшого наукового співробітника відділу дослідження проблем формування соціального капіталу, к. е. н., Лілії Головко; стаття "Human Lives: Major Loss Caused by COVID-19 Pandemic" головного наукового співробітника, д.н. з д.у., Рингач Наталії; стаття "Social Investment in the Time of Pandemic" головного наукового співробітника, д.е.н., Новікова Валерія та завідувача відділом досліджень людського розвитку, д. е. н., Макарової Олени; стаття "Features of the Digital Transformation of Personnel Management in Pandemic Conditions" провідного наукового співробітника, к.е.н., Новак Ірини; стаття "Differentiation of the Dynamics of the Labor Markets of Ukrainian Regions in the Conditions of the COVID-19 Pandemic" провідного наукового співробітника, к.е.н., Терон Ірини.

До публікації


Скільки українців живе за межею бідності та чому реально долар коштує приблизно 8 гривень: розповідає експертка



Скільки українців живе за межею бідності та чому реально долар коштує приблизно 8 гривень: розповідає експертка

Пандемія коронавірусу не лише підкосила здоров'я українців, але й завдала відчутного удару по фінансовому становищу. Звісно, є й такі, хто отримав зиск від цієї ситуації. Адже будь-яка криза зачіпає не всіх. Проте переважна більшість населення все ж втратила споживчі можливості: сьогодні вони не мають змоги придбати те, що купували кілька років тому.
Наскільки українці бідні стосовно європейців, коли в Україні людям жилось найкраще й найгірше та які ментальні зміни відбулись в останні роки, «ФАКТИ» розпитали у завідувачки відділу дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В Птухи НАН України, кандидатки економічних наук Людмили Черенько.

https://ukrainenews.fakty.ua/384004-skolko-ukraincev-zhivet-za-chertoj-bednosti-i-pochemu-realno-dollar-stoit-primerno-8-griven-rasskazyvaet-ekspert


Стало відомо, скільки грошей в Україну переказали заробітчани



Стало відомо, скільки грошей в Україну переказали заробітчани

За перше півріччя 2021 року українські трудові мігранти перерахували в Україну понад 2,5 млрд євро. Про це свідчать дані НБУ. Повідомляється, що найактивніше українці переказували гроші з Польщі, Литви, Німеччини, Великобританії та Угорщини. Хоча українці пересилали гроші зі 160 країн світу. У цьому році потік грошових переказів з закордону збільшився. Якщо порівнювати з минулим роком, показники зросли в Литві на 108%, в Німеччині на 72% і у Великобританії на 152%. В середньому українці роблять переклади в 198 євро. Нагадаємо, проблема відтоку робочої сили за кордон звучить не перший рік. Серед одних із необхідних вирішень цієї проблеми – підняття рівня зарплат в Україні. Якщо підняти зарплатню так, щоб вона складала 70% від польської, більшість потенційних мігрантів залишаться в Україні. Таку думку висловила директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова.

https://glavcom.ua/economics/finances/stalo-vidomo-skilki-groshey-v-ukrajinu-perekazali-zarobitchani-779344.html


Зарплатні очікування: реальний показник десь посередині



Зарплатні очікування: реальний показник десь посередині

В Україні середня заробітна плата за підсумками 2021 року може зрости на 30% і має наблизитися до 16 тисяч гривень на місяць. Таке у чомусь сенсаційне повідомлення останнім часом передруковували різні вітчизняні ЗМІ. Дехто з них посилався на інформаційно-аналітичний огляд Нацбанку України, який надавав такий позитивний прогноз.
Водночас деякі експерти зазначають, що середні заробітні плати у країні з початку року вже зросли на 20%. Однак додають дуже важливу деталь: під час їх обчислення враховано низьку порівняльну базу, адже торік вони знижувалися, і вагомо, а чимало працівників позбулися роботи взагалі. «Урядовий кур’єр» з’ясовує, наскільки коректне таке очікування і що насправді відбувається на ринку праці.
Завідувачка відділу досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи кандидат економічних наук Людмила Черенько зазначає «Урядовому кур’єру», що, може, середня зарплатня у країні і зросте на 30%, але треба розуміти, що чимало зарплат громадян перебувають в тіні.

«Офіційна статистика показує нам так звану брутто-зарплату, тобто брудну, без оподаткування. Коли з працівника вираховують усі податки, то вона стає значно меншою. Але це не все. В Україні спираються на середню зарплату, формула обчислення якої, як кажуть, — сплюсовані показники, поділені на кількість. Це не показує реальної картини статків населення і є завищеним показником».


https://ukurier.gov.ua/uk/articles/zarplatni-ochikuvannya-realnij-pokaznik-des-posere/

В Україні лише за рік зріс рівень смертності на 25%



В Україні лише за рік зріс рівень смертності на 25%

Від чого найчастіше помирають українці і чому справа не в коронавірусі? В Україні продовжує зростати смертність. З початку року вона зросла на чверть, якщо порівнювати з минулим роком. За словами завідувача відділу Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Ірини Курило, саме коронавірусна інфекція серед усіх діагностованих причин смерті, за січень-квітень 2021-го, це приблизно кожна дев'ята смерть. При цьому значне зростання, в порівнянні з минулими роками, було викликане хворобами органів дихання, зокрема, пневмонією.

https://nnovosti.info/articles/v_ukrajini_lishe_za_rik_zris_riven_smertnosti_na_25-1091.html


Населення України продовжить скорочуватися



Населення України продовжить скорочуватися

Середня тривалість життя чоловіків в Україні - 63 роки, жінок - 73 роки. Демографи пояснюють, старіння і депопуляція в Україні не найвищі в Європі і світі. Наприклад, депопуляція відбувається в багатьох країнах, в тому числі Японії, Німеччині, Італії, Португалії, Греції та інших країнах, де народжується менше людей, ніж помирає.
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Елла Лібанова вказує, що зосередитися країні потрібно на тривалості життя населення.

"В Японії теж населення скорочується з 2011 року безперервно. Десять років скорочується, але до сих пір я не бачила там з цього приводу істерик. Депопуляція в Україні буде йти, ми прогнозували цифру 36 млн на 20-30 рік, але зараз вже ясно, що буде менше. Але, ще раз повторюся: проблема не в чисельності населення, а в бідності, у нерівності, в ганебному для суспільства якості життя більшості пенсіонерів", - говорить вона.


https://nnovosti.info/articles/v_ukrajini_lishe_za_rik_zris_riven_smertnosti_na_25-1091.html

Заробітки за кордоном: в які країни виїжджають українці і скільки їм платять



Заробітки за кордоном: в які країни виїжджають українці і скільки їм платять

Українці без проблем знаходять роботу у Польщі, Чехії, Італії чи Німеччині. Мільйони людей виїжджають за кордон й лише за перше півріччя 2021 року на заробітки відправилось майже 2 мільйони українців. Більше перспектив і стабільності в житті за кордоном бачить молодь. До прикладу, у 2020 році кількість молоді, яка влаштувалась, у сусідній Польщі, на 15% більша ніж була 2019 року.

"Частково це міграція освітня. Якраз є точні дані – це 70 – 80 тисяч українців, що навчаються у закордонних ЗВО", – сказав науковець Інституту демографії та соціальних досліджень Олексій Позняк.


https://24tv.ua/zarobitki-za-kordonom-yaki-krayini-viyizhdzhayut-ukrayintsi-skilki_n1721129
https://www.youtube.com/watch?t=102&v=_1uJ6Zajio4&feature=youtu.be

Боротьба за населення: чи є шанс повернути українців на батьківщину



Боротьба за населення: чи є шанс повернути українців на батьківщину

Зниження чисельності населення українці називають однією з найважливіших загроз державі. І виною тому є, в тому числі, масова міграція. За деякими оцінками, за 10 років країну назавжди покинули до чотирьох мільйонів осіб. Ще близько трьох мільйонів щорічно працюють за кордоном. Якщо говорити про довгострокові мігрантів, які протягом багатьох років живуть і працюють за кордоном, то дуже мало шансів, що хтось із них повернеться, розповів Klymenko Time заввідділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень ім М. В. Птухи НАН України Олексій Позняк.

- Повернення можливе в тому випадку, якщо будуть дуже хороші можливості для ведення підприємницької діяльності в Україні. Тоді ті мігранти, які мають підприємницьку жилку, зможуть повернуться і за допомогою своїх накопичень організувати особисту справу, але і це стосується певної частини мігрантів. Більшість, швидше за все, вже не повернеться, - зазначив він.


https://klymenko-time.com/uk/novosti/borba-za-naselenie-est-li-shans-vernut-ukrainczev-na-rodinu-albo/

Вручення державної нагороди України для відзначення жінок за визначні заслуги сферах суспільної діяльності



Вручення державної нагороди України для відзначення жінок за визначні заслуги сферах суспільної діяльності

З нагоди 30-річчя незалежності України у Києві Президент України вручив орден княгині Ольги І ступеня академіку-секретарю Національної академії наук України, директору Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Національної академії наук України Еллі Лібановій.

Нагородження


Українці за роки незалежності: живуть довше, одружуються пізніше, а вчаться більше



Українці за роки незалежності: живуть довше, одружуються пізніше, а вчаться більше

Українців стало менше, але живемо ми довше.
Населення в Україні скорочується набагато швидше, аніж в усьому світі. За даними Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України, за 30 років нас стало менше на 8 млн.
Насамперед на це вплинула перманентна економічна криза. Найбільше українців було на початку 1993 року – 52,2 млн, сьогодні – 41,6 млн.

– Те, що відбулося, це дуже стрімке скорочення населення. Мабуть, ніде у світі такого не було. За 30 років кількість населення скоротилася на 8 млн – це дуже багато, – каже старший науковий співробітник, член-кореспондент НАН України Олександр Гладун.


https://fakty.com.ua/ua/ukraine/suspilstvo/20210824-ukrayintsi-za-roky-nezalezhnosti-zhyvut-dovshe-odruzhuyutsya-piznishe-a-vchayutsya-bilshe/

«Нас стало менше, але жити ми стали краще» – Лібанова



«Нас стало менше, але жити ми стали краще» – Лібанова

За 30 років незалежності українців стало менше, але чи падіння кількості населення означає невдачу держави? Чому потрібно провидити новий перепис, і чого ми не знаємо про населення України? Що небезпечніше для України: коли виїжджають українці, чи коли приїдуть чужинці? Яка перспектива населення окупованих територій? Чому розмови про «поліетнічність» України «нічого не варті»? І що є найбільшою демографічною проблемою України? Про це говоримо з провідною українською демографкою, директоркою Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Еллою Лібановою.

https://www.radiosvoboda.org/a/ukraina-demografia-smertnist-emigratsia/31420724.html


Старші українки народжують більш охоче — демографи



Старші українки народжують більш охоче — демографи

Молодь народжувати не поспішає. Співробітниця відділу досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАНУ, кандидат економічних наук Світлана Аксьонова розповіла GreenPost, як змінюється репродуктивна поведінка молодих українок.

https://greenpost.ua/news/starshi-ukrayinky-narodzhuyut-bilsh-ohoche-demografy-i36156?fbclid=IwAR2e0emgcQs2lwHDMLQ8Vi66zhOv6yuWt6WszbxCEozPXfmv-YOxBWvIcX8


«Природний запас» хлопчиків незабаром вичерпається — демографи І загалом молодь «старіє»



«Природний запас» хлопчиків незабаром вичерпається — демографи

І загалом молодь «старіє» Співробітниця відділу досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАНУ, кандидат економічних наук Світлана Аксьонова розповіла GreenPost, як змінюється демографічна ситуація в Україні.

Серед молоді до 25 років перевищення чоловіків над жінками є найбільшим, що пояснюється так званим «природним запасом» хлопчиків у сукупності новонароджених, який поступово зменшується і зникає, тому у віковій групі 25–34 років має місце певна статева рівновага, а після 35 років стає відчутною перевага жінок. Останнє немалою мірою спричинено доволі високою чоловічою надсмертністю у працездатному віці.


https://greenpost.ua/news/pryrodnyj-zapas-hlopchykiv-nezabarom-vycherpayetsya-demografy-i36114

Від ідеї до розробки: винахідники, які прославляють Україну на світовій ареніи



Від ідеї до розробки: винахідники, які прославляють Україну на світовій арені

Упродовж всього свого життя Елла Лібанова вивчає соціальну економіку, демографію та економіку праці. Вона є академіком Національної академії наук України, ба більше, – єдиною жінкою, яка увійшла до президії НАН за 102 роки існування.
Елла Лібанова – професор, доктор економічних наук та заслужений економіст України. Авторка понад 200 наукових праць, зокрема, 30 – у передових міжнародних виданнях: ООН, ЮНІСЕФ, Світового банку тощо. Її багаторічна дослідницька робота реалізована у методиці вимірювання людського розвитку на рівні областей, яка сьогодні на постійній основі застосовується у Держкомстаті.

https://innovation.24tv.ua/vinahidniki-yaki-proslavlyayut-ukrayinu-svitoviy-ukrayina-novini_n1711894


Міжнародний день молоді: скільки ще ми зможемо його святкувати



Міжнародний день молоді: скільки ще ми зможемо його святкувати

Пізніше народжує й менше мігрує — сучасна молодь точно не та, що була раніше.
12 серпня відзначають Міжнародний день молоді. Саме визначення «молодь» зазнало трансформації буквально за життя одного покоління — адже ще наші бабусі вважали, що, скажімо, жінка починає в’янути в 30 років. Тепер же молоддю — з усіма випливаючими пільгами — вважаються люди до 35 років. Однак і в наш час, як це було заведено тисячоліттями, на молодь нарікають: мовляв, вона не така, як попередні покоління. Наскільки ці нарікання мають підстави? Співробітниці відділу досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАНУ, кандидат економічних наук Світлана Аксьонова та кандидат політичних наук Тетяна Гнатюк розповіли GreenPost, чим сучасна молодь справді відрізняється.

https://greenpost.ua/news/mizhnarodnyj-den-molodi-skilky-shhe-my-zmozhemo-jogo-svyatkuvaty-i35970?fbclid=IwAR1NT6occ9wrIwdqTgOTmN0ky_ZpW3xYPhEfkIZQJPQviyjA8iehnJ-0LXk


>Щоб не довелося вибирати між роботою та дітьми: пропозиції демографів



Щоб не довелося вибирати між роботою та дітьми: пропозиції демографів

Кажуть, що якби батьки могли поєднувати роботу та батьківство, то народжували б більше. Завідувачка відділу досліджень демографічних процесів і демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Ірина Курило розповіла GreenPost про результати досліджень очолюваного нею відділу.

Інструментами підтримки працюючих батьків є надання зручних оплачуваних відпусток батькам (як матері, так і батьку), забезпечення доступності послуг із догляду за дітьми, створення широких можливостей для «гнучкої» зайнятості батьків, сприяння дружності роботодавців до сімей із дітьми.


https://greenpost.ua/news/shhob-ne-dovelosya-vybyraty-mizh-robotoyu-ta-ditmy-propozytsiyi-demografiv-i35928?fbclid=IwAR2c2aOwJIbC4UJnswPnpA5zWTvsWEDuOjYiiMDfRO9om5k7QhMDK8sz7VU

Соціологія планетарної демографії: що означає для світу зменшення кількості народження дівчат?



Соціологія планетарної демографії: що означає для світу зменшення кількості народження дівчат?

Завідувачка відділу досліджень демографічних процесів і демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Ірина Курило розповіла, що означає для світу зменшення кількості народження дівчат?

http://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=2899463


Найближчим десятиліттям у світі народиться на 5 млн дівчаток менше



Найближчим десятиліттям у світі народиться на 5 млн дівчаток менше

Завідувачка відділу досліджень демографічних процесів і демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Ірина Курило розповіла, що найближчим десятиліттям у світі народиться на 5 млн дівчаток менше. Чи захопить Україну ця демографічна тенденція.

http://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=2888939


Збільшити народжуваність в Україні можливо. Демографи знають, як



Збільшити народжуваність в Україні можливо. Демографи знають, як

Українські політики час від часу пропонують деякі заходи для підвищення народжуваності, але зазвичай ці пропозиції мають на меті здобуття електоральних балів, а не реальну зміну ситуації.
Чи можливо взагалі підвищити народжуваність в Україні? Так, відповідають демографи. Завідувачка відділу досліджень демографічних процесів і демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Ірина Курило розповіла GreenPost про результати досліджень очолюваного нею відділу.

Необхідно усвідомлювати, що підвищення народжуваності є комплексною проблемою, а відтак її вирішення потребує саме комплексного підходу, що охоплював би низку різноманітних питань, прямо чи опосередковано пов’язаних із народжуваністю, вихованням і соціалізацією дитини у сім’ї.


https://greenpost.ua/news/zbilshyty-narodzhuvanist-v-ukrayini-mozhlyvo-demografy-znayut-yak-i35817

Демографічна криза / Перепис населення / Тривалість життя в Україні



Демографічна криза / Перепис населення / Тривалість життя в Україні

Гості телеканалу LIVE заступник директора інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Олександр Гладун та економічний і політичний експерт Всеволод Степанюк розповіли як виправити демографічну ситуацію, навіщо ООН закликає Україну провести перепис населення та що повинна робити влада, аби збільшити тривалість життя громадян?

https://www.youtube.com/watch?v=V_nbxhcb9eg&ab_channel=%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8.LIVE


Наживо | Потреби людей з інвалідністю | Погляд на головне



Наживо | Потреби людей з інвалідністю | Погляд на головне

Соціальний захист людей з обмеженими можливостями. Сьогодні Погляд на головне з гостями:
Олександр Винник - заступник директора департаменту соціального захисту населення
Лідія Ткаченко - провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи
Степан Філіп - начальник юридичного відділу апарату президії Центрального Правління УТОС, т.в.о. заступника голови правління ЦП УТОС


https://www.youtube.com/watch?v=yXkQov68e4c&ab_channel=%D0%9F%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4-%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96


Ризик бідності серед пенсіонерів не найвищий, — демографиня Елла Лібанова



Ризик бідності серед пенсіонерів не найвищий, — демографиня Елла Лібанова

У продовженні бесіди "ФАКТИ" з директоркою Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Еллою Лібановою обговорили реальну чисельність населення України та те, як неочікувано пандемія змінила споживчі звички українців.

...ризик бідності серед пенсіонерів не найвищий.
Родина з трьома дітьми з високою ймовірністю бідуватиме. Наявність другої дитини — дуже серйозний ризик бідності, але все ж не катастрофа.
До минулого року у нас була хороша тенденція — бідність в Україні зменшувалась. Наразі ми ще не маємо річних даних, тому важко говорити про три квартали, це все ж не рік. Я з обережністю ставлюсь до цих цифр. Скоро будуть дані, тоді ми вже зможемо дати хороший аналіз.


https://ukrainenews.fakty.ua/381858-risk-bednosti-sredi-pensionerov-ne-samyj-vysokij---demograf-ella-libanova

Пенсії в солідарній системі не мають залежати від зарплати, — Елла Лібанова



Пенсії в солідарній системі не мають залежати від зарплати, — Елла Лібанова

Пенсії в країнах Європи давно перевищили рівень виплат в Україні. Приміром, у Франції середня пенсія дорівнює 1200 доларів, Іспанії — 900, а в сусідньої з Україною Польщі — 460. Натомість наші пенсіонери отримують в середньому 110 доларів. До того ж у нас традиційно бюджет Пенсійного фонду має суттєвий дефіцит, і змінити цю ситуацію наразі неможливо. Власне, навіть запровадження другого рівня пенсійної системи навряд чи суттєво змінило б на краще ситуацію з низьким розміром виплат.
Проте, як не дивно, але пенсіонери не найбідніша категорія населення в Україні. Найбільше від безгрошів'я в Україні потерпають багатодітні родини. Народження другої дитини в сім'ї — суттєво підвищує ризик бідності.
Від чого насправді має залежати розмір пенсії при солідарній системі та чи витримає наша економіка запровадження другого рівня пенсійної системи, читайте у першій частині ексклюзивного інтерв'ю «ФАКТІВ» з директоркою Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Еллою Лібановою.

https://ukrainenews.fakty.ua/381509-pensii-v-solidarnoj-sisteme-ne-dolzhny-zaviset-ot-zarplaty---ella-libanova


Саботувати перерахунок. Чому влада постійно обіцяє перепис населення і не проводить його



Саботувати перерахунок. Чому влада постійно обіцяє перепис населення і не проводить його

Всього за п'ять років вартість перепису населення, за оцінками чиновників, зросла втричі. При цьому експерти все одно не вірять, що українців порахують в майбутньому. Завідуюча відділом досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Ірина Курило аргументує необхідність перепису.

"У сучасній економіці, при такій багатофункціонально-розвиненый соціальній сфері необхідно знати, в першу чергу, структуру населення. Усі соціологічні дослідження і локальні вибірки будуються на інформації перепису населення. Є цілий ряд питань, які не можна отримати з іншого джерела - дані про сімейний складі населення, про мовне і національний склад, рівень освіти. Перепис дає можливість дізнатися всі структурні характеристики. і, звичайно, особливо розміщення населення по території ", - говорить Курило.


https://delo.ua/econonomyandpoliticsinukraine/perepis-naselenija-v-ukraine-384638/?fbclid=IwAR3gbVQheRjv8HExBEphxRUXze2SyroclvDIqM141WHjDYZBID2p-NhI4eM

Падає народжуваність, запідозрили пандемію



Падає народжуваність, запідозрили пандемію

Фахівці сходяться на тому, що COVID-19 не має жодного стосунку до зменшення народжуваності. Від початку пандемії та карантину фахівці передрікали в Україні бебі-бум. Мовляв, сім’ї перебувають у чотирьох стінах, на прогулянку не ходять, у кіно і в гості – теж. Чим ще займатися? Та реалії показали, що карантин, замість того, щоб згуртувати сім’ї, багато зруйнував. А заодно з цим на 3,6% знизилася народжуваність.
Cтарший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Борис Крімер, каже, що пандемія не мала якогось мегазначущого впливу на народжуваність. Зменшення народжуваності – вже давно не новина.

- Від 2013-2014 року є тенденція до зниження народжуваності, - каже експерт - У грудні 2013 року народилися 37 тисяч малюків, у грудні 2015-го - 33 тисячі, 2018 року - 23 тисячі, 2019-го - 22 тисячі дітей. 2021 року кожен місяць народжується близько 21 тисячі малюків. Це менше, ніж минулими роками, але не кардинально. Радикальної зміни не відбулося.


https://pogliad.ua/ru/news/ukraine/padae-narodzhuvanist-zapidozrili-pandemiyu-410865

«Чому Україна втрачає своїх громадян. Пояснює соціологиня



Чому Україна втрачає своїх громадян. Пояснює соціологиня

Якщо підняти зарплатню так, щоб вона складала 70% від польської, більшість потенційних мігрантів залишаться в Україні.
Про це в ефірі Українського радіо розповіла директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України Елла Лібанова.

http://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=2872936
https://suspilne.media/149415-sud-zadovolniv-skargu-biloruskogo-aktivista-akogo-namagaetsa-deportuvati-sbu/

Rodzina – na szlaku wyzwań, pomocy i wsparcia



Rodzina – na szlaku wyzwań, pomocy i wsparcia

Старший науковий співробітник відділу дослідження проблем формування соціального капіталу ІДСД ім. М.В. Птухи НАН України, кандидат економічних наук Оксана Дяконенко виступила з доповіддю «Kapitał społeczny rodziny jako czynnik dochodowości gospodarstwa domowego» на Польській науковій онлайн-конференції „Rodzina – na szlaku wyzwań, pomocy i wsparcia” (Polska, m. Rzeszów, Akademickie Koło Naukowe Familiologów Uniwersytetu Rzeszowskiego wraz ze Stowarzyszeniem Mediacyjno-Edukacyjno-Familiologicznym, 10.05.2021 р.), зазначивши вагомість соціального капіталу родини у зростанні доходності домогосподарства та, наголосивши, що деградація соціального капіталу і зниження довіри є прямим наслідком зубожіння населення.


«Дуже серйозна пастка». Демограф Елла Лібанова виступила проти преференцій заробітчанам



«Дуже серйозна пастка». Демограф Елла Лібанова виступила проти преференцій заробітчанам

Ідея надавати українським трудовим мігрантам преференції з метою заохотити їх повернутися на батьківщину є «дуже серйозною пасткою». Про це директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Елла Лібанова сказала в ході форуму «Україна 30. Трудові ресурси».

«Є дуже серйозна пастка, в яку ми можемо потрапити. Всі спікери форуму, які обіймають дуже високі державні посади, так чи інакше говорили, що мігрантам треба дати певні преференції. Ми будемо створювати дві податкові системи: одну для мігрантів, другу для немігрантів? Чи ми будемо зарплати для колишніх мігрантів встановлювати якісь інші? Що ми хочемо зробити? Так не можна. Не можна громадян України ділити на дві групи: рівні і більш рівні. Це дуже небезпечна пастка, в яку ми можемо потрапити», — заявила Лібанова.


https://biz.nv.ua/ukr/economics/libanova-vistupila-rizko-proti-nadannya-preferenciy-zarobitchanam-novini-ukrajini-50172506.html

«Індекс благополуччя молоді виміряють у столиці



Індекс благополуччя молоді виміряють у столиці

Індекс благополуччя молоді — інструмент, який дозволяє виміряти стан благополуччя у місті за 7-ома показниками: освіта, здоров’я, економічні можливості, участь у політичному та громадському житті, інформаційні та комунікаційні технології і безпека та захищеність.

«Розуміння ставлення молоді до різних сфер життя дасть змогу зробити міста в Україні більш дружніми та розвиненими, такими, де кожна молода людина зможе реалізувати свій потенціал і хотітиме жити, — повідомляють у Департаменті молоді та спорту КМДА. — Прагнемо створити найбільш комфортні умови для нашої молоді, для їх реалізації та щасливого і успішного життя, а для цього нам потрібно виділити та зрозуміти усі проблемні питання, які є пріоритетними».
Усіх охочих просять взяти участь в опитуванні, що проводять UNFPA і Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України. Для цього потрібно перейти за посиланням та зареєструватися.
Методологія оцінки та моніторингу розробили експерти UNFPA, Фонд Народонаселення ООН в Україні — UNFPA Ukraine спільно із фахівцями Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Національної академії наук України (ІДСД).

https://vechirniy.kyiv.ua/news/54762/
http://ibm-dms.kyivcity.gov.ua/


«Більшість українців мігрують не через низьку зарплату – Лібанова



Більшість українців мігрують не через низьку зарплату – Лібанова

Головним чинником міграції є нерівність у різних сферах між країнами, й українці здебільшого виїжджають не тільки задля отримання вищих заробітних плат, а через відсутність бачення кращого майбутнього держави.
Про це розповіла директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України Елла Лібанова на форумі «Україна 30. Трудові ресурси», повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Головним чинником міграції є нерівність, нерівність між країнами, між регіонами. Людина, яка приймає рішення їхати кудись, не важливо: із села до Києва чи з села до Німеччини, Польщі, вона впевнена, що там, куди вона поїде, їй буде краще. І це "краще" стосується не тільки заробітної плати", - сказала Лібанова.


https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3283796-bilsist-ukrainciv-migruut-ne-cerez-nizku-zarplatu-libanova.html
https://www.youtube.com/watch?t=5949&v=u0NuQOK95Y0&feature=youtu.be

Елла Лібанова: Нас має бути не більше, ми маємо жити довше і краще



Елла Лібанова: Нас має бути не більше, ми маємо жити довше і краще

Про те, як українці змінилися за 30 років незалежності, як на них вплинула пандемія, що робити з антивакцинаторськими настроями, коли буде перепис населення – в інтерв'ю РБК-Україна розповіла директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Елла Лібанова.

https://www.rbc.ua/ukr/news/ella-libanova-nas-dolzhno-bolshe-dolzhny-1626429955.html


Спека в Україні



Спека в Україні

Українцям нині не треба виходити на вулицю, щоб відчути некомфортну спеку. Синоптики фіксують температуру 30+ та не дають обнадійливих прогнозів на покращення ситуації. При цьому погода на Півдні не так вже й істотно відрізняється від решти території країни. Кілька порад, як зменшити вплив на здоров'я, надала в своїй статті головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Наталія Рингач.

https://zn.ua/ukr/ECOLOGY/speka-v-ukrajini.html


Народжуваність в Україні виявилася найнижчою в Європі



Коронавірус призвів до кожної дев'ятої смерті в Україні

Коронавірус не є основною причиною смерті серед українців на даний момент, але кожна дев'ята смерть за січень - квітень 2021 року відбувалась через нього. Крім того, за останній рік відчутно зросла кількість смертей від інших захворювань, асоційованих з Covid-19. Про це розповіла завідувачка відділом демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Ірина Курило. Експерт заявила, що на даний момент показник народжуваності в Україні знову найнижчий в Європі.

"Сама коронавірусна інфенкція серед усіх діагностованих причин смерті, скажімо, за січень - квітень 2021 року - це кожна дев'ята смерть. При цьому значне зростання, в порівнянні з минулими роками, було спричинино хворобами органів дихання, зокрема, пневмонія", - розповіла експерт.


https://strana.ua/news/344079-skolko-smertej-v-ukraine-sluchaetsja-iz-za-koronavirusa-dannye-demohrafa.html

Народжуваність в Україні виявилася найнижчою в Європі



Народжуваність в Україні виявилася найнижчою в Європі

Показник народжуваності в Україні самий низький серед країн Європи - на 10 жінок народжується 12 дітей. Про це розповіла завідувачка відділом демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Ірина Курило. Експерт заявила, що на даний момент показник народжуваності в Україні знову найнижчий в Європі.

"Сьогодні народжуваность має дещо вищий показник, ніж у 2001 році, проте вона все одно залишається найнижчою серед країн Європи. Коефіцієнт - 1,2 за 2019 рік (сумарний показник народжуваності - число дітей, яких народжує одна жінка протягом дітородного періоду). Тобто, на 10 жінок народжується 12 дітей. При тому, що в 2012 році цей показник був близьким до середньоєвропейського - на 10 жінок народжувалося 15 дітей. А щоб населення оновлювалося хоча б в незмінній чисельності, на кожну жінку показник повинен бути 2,1-2,2 ", - уточнила демограф.


https://strana.ua/news/344096-rozhdaemost-v-ukraine-sehodnja-samaja-nizkaja-v-evrope.html

Гідна праця по-українськи



Гідна праця по-українськи

15 липня 2021 року на сайті міжнародного громадсько-політичного тижневика «Дзеркало тижня» під такою назвою опубліковано статтю заступника директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, доктора економічних наук Олени Макарової та провідного наукового співробітника відділу досліджень людського розвитку, кандидата економічних наук Ірини Новак, що містить аналіз та пропозиції про внесення змін до індикаторів гідної праці в Національних цілях сталого розвитку до 2030 року.

Більш детально: https://zn.ua/ukr/macrolevel/hidna-pratsja-po-ukrajinski.html


Демограф розповіла, скільки дітей в Україні з'являються на світ за допомогою технологій ЕКЗ і донорства



Демограф розповіла, скільки дітей в Україні з'являються на світ за допомогою технологій ЕКЗ і донорства

Двоє-троє дітей з кожної сотні немовлят в Україні з'являються на світ за допомогою допоміжних репродуктивних технологій. Про це розповіла завідувачка відділом демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Ірина Курило.

"В Україні зараз 2-3% усіх дітей народжується за допомогою таких технологій (в 2019 році число таких народжень склало 11827). Це не так багато від загальної кількості новонароджених, але тим не менш, обсяги надання таких послуг з року в рік збільшуються. При цьому в Україні жінки починають вдаватися до використання репродуктивних технологій набагато раніше, ніж у Європі. Тому, при інших рівних умовах і ймовірність успішного застосування відповідних методів вище (у молодших за віком жінок) ", - стверджує Курило.


https://strana.ua/news/343901-skolko-detej-v-ukraine-pojavljajutsja-na-svet-s-pomoshchju-eko-ili-banka-spermy.html

В Україні кожна п'ята дитина не народжується через аборт



В Україні кожна п'ята дитина не народжується через аборт

Кількість абортів в Україні складає 22-25 випадків в перерахунку на 100 живонароджених. Тобто, приблизно однієї п'ятої з кількості усіх вагітностей в Україні перериваються шляхом аборту. Про це розповіла завідувачка відділом демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Ірина Курило. При цьому, за словами демографа, частота абортів в Україні за роки незалежності суттєво знижується. Але все одно частота абортів в Україні вище, ніж у західних країнах.

https://strana.ua/news/343848-v-ukraine-abortom-zakanchivaetsja-pjataja-chast-beremennostej.html


Демограф розповіла, чому українці відкладають шлюб або взагалі не хочуть одружуватися



Демограф розповіла, чому українці відкладають шлюб або взагалі не хочуть одружуватися

Українська молодь все частіше відкладає шлюб на більш пізній вік. Про це розповіла завідуюча відділом досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Ірина Курило. Середній вік вступу в перший шлюб у чоловіків сьогодні становить майже 29 років, у жінок - близько 26 років. Демографиня вважає, що зниження бажання молодих українців мати зареєстрований шлюб є виявом загальноєвропейських тенденцій в сфері шлюбно-сімейних відносин. Експертка також прокоментувала, що популярна думка щодо потреби насамперед жінок в шлюбі - всього лише стереотип. Насправді в контексті тривалості життя шлюб є більш "вигідним" для чоловіків, що підтверджено соцдослідженнями.

https://strana.ua/news/343931-pochemu-ukraintsy-otkladyvajut-brak-ili-voobshche-ne-khotjat-zhenitsja.html


У 2020 році населення України зменшилося на чисельність обласного центру



У 2020 році населення України зменшилося на чисельність обласного центру

У минулому році Україна втратила чисельність населення, яку можна порівняти з числом жителів середнього обласного центру - такого, як, наприклад, Вінниця. Це сталася через перевищення числа смертей над числом народжень. Про це розповіла завідуюча відділом досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Ірина Курило. Експерт стверджує, що останнім часом рівень депопуляції в Україні зростає.

"Зараз вже відчувається дефіцит робочої сили, зростає демографічне навантаження на працездатне населення. За рахунок депопуляції ми щороку втрачаємо населення середнього обласного центру, майже такого, як Вінниця. Зараз Україна - в трійці країн з найвищою природним спадом населення", - заявила Ірина Курило.


https://strana.ua/news/343862-demohraf-rasskazala-k-chemu-privodit-nizkaja-rozhdaemost-i-vysokaja-smertnost-v-ukraine.html

Коронавірус призвів до антирекорду за кількістю шлюбів в Україні



Коронавірус призвів до антирекорду за кількістю шлюбів в Україні

За 2020 рік зареєстровано найменшу кількість шлюбів за період незалежності України - 168 тисяч, розлучень - 120 тисяч. У той же час в 2019 році зареєстрували 238 тисяч шлюбів і 138 тис. розлучень. За словами завідуючої відділом досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Ірина Курило, у цього явища є кілька причин.

"Зниження чисельності шлюбів, розлучень і будь-яких інших демографічних подій вже тривалий час в Україні пояснюється скороченням чисельності населення. До речі, відразу ж після Майдану і початку війни, в 2014-2015 рр., спостерігалося короткочасне підвищення саме рівня шлюбності, яке можна пояснити умовами військової погрози, своєрідним мобілізаційним ефектом. Коли сім'я грає роль амортизатора несприятливих зовнішніх подій, близькі люди намагаються триматися разом", - пояснила Ірина Курило.


https://strana.ua/news/343837-karantin-iz-za-koronavirusa-v-proshlom-hodu-povlijal-na-brakorazvodnyj-protsess-v-ukraine.html

Всесвітній день народонаселення: чи можна зупинити вимирання України



Всесвітній день народонаселення: чи можна зупинити вимирання України

11 липня відзначають Всесвітній день народонаселення. Загальновідомо, що Україні нема чого святкувати: чисельність населення нашої країни вже тривалий час скорочується рекордно високими темпами. Завідувачка відділу досліджень демографічних процесів і демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Ірина Курило розповіла GreenPost про те, що відбувається з кількістю українців і що з цим можна зробити.

https://greenpost.ua/news/vsesvitnij-den-narodonaselennya-chy-mozhna-zupynyty-vymyrannya-ukrayiny-i34586


Чи вплине збільшення виплат при народженні дітей на демографічну ситуацію. Відповідає науковець



Всесвітній день народонаселення: чи можна зупинити вимирання України

Сучасна сімейна політика та збільшення виплат при народженні дитини можуть допомогти людям народити дітей, яких вони хочуть, але не збільшать кількість багатодітних родин. Про це в ефірі Українського радіо розповів старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи Національної академії наук Борис Крімер.

"Приймаючи певні інструменти підтримки батьків, ми не спонукаємо їх народжувати нових дітей. Ми допомагаємо їм народити тих дітей, яких вони хочуть. Якщо на першу дитину наважуються практично всі, хто хочуть дітей, то з другою дитиною вже складніше. Цей потенціал від однієї до другої дитини — це той простір, де сімейна політика і всі ці інструменти можуть якось повпливати. Тобто навіть якщо буде підтримка, то суцільної масової багатодітності не станеться. Це фактично історичне минуле зараз", — зазначив він.


https://suspilne.media/146143-ci-vpline-zbilsenna-viplat-pri-narodzenni-ditej-na-demograficnu-situaciu-vidpovidae-naukovec/
http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=96264

 Елла ЛІбанова в рейтингу «100 найвпливовіших жінок України за версією журналу Фокус 2021»



Елла ЛІбанова в рейтингу «100 найвпливовіших жінок України за версією журналу "Фокус" 2021»

Українська вчена з року в рік вказує як уряду, так і всім українцям на проблеми, що заважають розвитку країни. Інститут демографії та соціальних досліджень на початку 2021 року поінформував про зростання рівня бідності в країні та демографічні проблеми, які призводять до вимирання нації через низьку народжуваність і високу смертність.
При цьому Елла Лібанова не підтримує ініціативу влади стимулювати народжуваність підвищенням виплат при народженні дитини. Вона вважає, що такий крок, навпаки, посприяє зростанню числа бідних українців. Лібанова наголосила, що до питання збільшення народжуваності необхідно підходити комплексно: розвивати всі сфери суспільства, збільшувати доходи населення.

"Демографічна політика не повинна бути тупою. Дати гроші, щоб відразу всі народили дітей, на мій погляд, тупий спосіб", — впевнена академік.


https://focus.ua/uk/ratings/486307-100-samyh-vliyatelnyh-zhenshchin-ukrainy-po-versii-zhurnala-fokus-2021/list/2928/ella-libanova

Наскільки перепис населення через інтернет може бути точним. Пояснюють експерти



Наскільки перепис населення через інтернет може бути точним. Пояснюють експерти

Уряд планує у 2023 році провести Всеукраїнський перепис населення. Як повідомив міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов, його проводитимуть, зокрема, і через інтернет, а ідентифікувати українців будуть за номером телефону. Наскільки такий перепис буде точним та що потрібно для його проведення – в ефірі Українського радіо розповіли заступник директора з наукової роботи Українського інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи Олександр Гладун та IT-юристка Катерина Дубас.

https://suspilne.media/amp/143218-naskilki-perepis-naselenna-cerez-internet-moze-buti-tocnim-poasnuut-eksperti/


Застосування тарифної, грейдової та інших систем оплати праці на підприємствах ГМК України в сучасних умовах



Засідання круглого столу на тему: «Застосування тарифної, грейдової та інших систем оплати праці на підприємствах ГМК України в сучасних умовах»

24 червня 2021 року відбулося засідання круглого столу на тему: «Застосування тарифної, грейдової та інших систем оплати праці на підприємствах ГМК України в сучасних умовах», організованого Профспілкою металургів і гірників України. Мета заходу - узагальнення практичного досвіду із застосування систем оплати праці на підприємствах ГМК України та вироблення позиції учасників круглого столу щодо бачення проблем, недоліків існуючих систем оплати праці, перспектив їх удосконалення на принципах колективно-договірного регулювання оплати праці.
В обговоренні теми взяли участь фахівці Профспілки металургів і гірників України, Федерації профспілок України, Федерації металургів України, Міністерства економіки України, представники органів виконавчої влади та наукових установ. Провідний науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку, кандидат економічних наук Ірина Новак виступила з доповіддю «Витрати на робочу силу: аналіз даних для ГМК України»
За результатами обговорення рекомендацій і можливих спільних заходів з удосконалення політики оплати праці на підприємствах ГМК України, висловлених учасниками круглого столу, була прийнята резолюція.

Програма круглого столу
Презентація


Україна не буде пустелею, питання в тому – хто житиме на цій землі, - демограф Елла Лібанова



Всеукраїнський форум "ЗДОРОВА УКРАЇНА"

Форум проводиться з метою популяризації здорового способу життя, розвитку спортивної інфраструктури у громадах, доступності спорту для всіх верств населення, інклюзії та безбар’єрності у спорті. На третій день - “Життєлюбна Україна” спікери висловлять своє бачення продовження тривалості та якості життя українців, про необхідність профілактики захворювань, а не лікування, методи боротьби зі стресом та екологічні фактори, які впливають на здоров’я. Участь у І сесії "Підвищення тривалості життя як державна стратегія" візьме директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, Елла Лібанова.

https://ukraine30.com/healthy_ukraine/
https://www.youtube.com/watch?v=BlWrjHJcDgY
https://www.youtube.com/watch?v=-y5JSnzAVrc


COVID-19: соціально-економічні втрати 2020 року та потенційні ризики



COVID-19: соціально-економічні втрати 2020 року та потенційні ризики

У випуску № 6 (2021) журналу "Вісник Національної академії наук України" вийшла друком стаття COVID-19: соціально-економічні втрати 2020 року та потенційні ризики директора Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, академіка НАН України, академіка-секретаря Відділення економіки НАН України, Елли Лібанової.

https://doi.org/10.15407/visn2021.06.042


Ковід + економічна нестабільність = зниження народжуваності



Ковід + економічна нестабільність = зниження народжуваності

Демографи кажуть, що у нестабільні часи народжуваність завжди падає. Хоча багаті країни відчули цю тенденцію і раніше.
Завідувачка відділом досліджень демографічних процесів Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи Ірина Курило каже, що відчутне зниження народжуваності в Україні в минулому році почалося з вересня.

«Ковід і економічна нестабільність вплинули на прийняття рішень про народження дитини. Порівняно з попередніми роками, найбільше зниження відбулося саме восени. Падіння народжуваності продовжується і зараз. Взагалі, народжуваність завжди реагує на періоди невизначеності, потрясіння. Це можуть бути як соціально-економічні чи епідемічні потрясіння, воєнні умови. Тобто навіть на рівні відчуттів люди розуміють, що зараз не найбільш сприятливий час для того, щоб народжувати дитину», – пояснює Ірина Курило.
Вона додає, що при цьому ми й так останніми роками на найнижчому рівні за народжуваністю в Європі. Якщо з 2002 по 2012 роки в Україні спостерігалося зростання народжуваності з найвищими показниками в 2010-2012 роки, то потім розпочалося щорічне зниження.

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3267391-kovid-ekonomicna-nestabilnist-znizenna-narodzuvanosti.html?fbclid=IwAR0qIuUGZb64F0yeBCo0QlzBLx2EZo9qnXuEULmW4WC5FUeoOxIZIncocJ4

Україна не буде пустелею, питання в тому – хто житиме на цій землі, - демограф Елла Лібанова



Україна не буде пустелею, питання в тому – хто житиме на цій землі, - демограф Елла Лібанова

Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Елла Лібанова в інтерв’ю виданню «Телеграф» розповіла, як подолати демографічну кризу в Україні, чому нам конче треба провести перепис населення та яка країна стала центром тяжіння українських мігрантів.

https://telegraf.com.ua/ukr/ukraina/obshhestvo/5653677-ukrayina-ne-bude-pusteleyu-pitannya-v-tomu-hto-zhitime-na-tsiy-zemli-demograf-ella-libanova.html


Відбулась презентація аналітичного звіту «Бідність та нерівні можливості дітей в Україні»



Відбулась презентація аналітичного звіту «Бідність та нерівні можливості дітей в Україні»

10 червня заступник Міністра соціальної політики Віталій Музиченко взяв участь у презентації аналітичного звіту Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні «Бідність та нерівні можливості дітей в Україні». Звіт підготовлений спільно з Інститутом демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Національної академії наук України та містить аналіз оцінки впливу програм соціального захисту на зменшення бідності в Україні, зокрема в період пандемії.
Мета звіту – надати аналіз поточної ситуації щодо дитячої бідності й дитячої нерівності, вивчити тенденції та розробити рекомендації для підтримки Уряду України у процесі прийняття рішень, скерованих на подолання бідності.
193 члени Організації Об’єднаних Націй відповідно до Цілей сталого розвитку взяли на себе зобов’язання зменшити бідність дітей. Серед цих країн є й Україна.
Віталій Музиченко запевнив, що презентовані аналітичні матеріали стануть у нагоді під час формування та реалізації документів, спрямованих на скорочення масштабів бідності, зокрема серед найбільш уразливих груп населення, насамперед сімей з дітьми.

https://www.kmu.gov.ua/news/vidbulas-prezentaciya-analitichnogo-zvitu-bidnist-ta-nerivni-mozhlivosti-ditej-v-ukrayini


Представлено результати дослідження очікувань українців від державної житлової політики



Представлено результати дослідження очікувань українців від державної житлової політики

Для вивчення і узагальнення думок громадян України щодо житлової політики держави, щоб зробити житлову політику більш орієнтованою на реальні потреби людей, Держмолодьжитло за сприяння Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України організувало і провело дослідження «Зв’язок світоглядних очікувань українців з житловою політикою держави».
Збирання інформації відбувалося методом онлайн-опитування з 19 квітня до 17 травня 2021 р. Відповіді на анкету надали 1149 респондентів.
З повними результатами соціологічного дослідження та презентацією можна ознайомитися на сайті Держмолодьжитла.

https://www.molod-kredit.gov.ua/pres-tsentr/novyny/predstavleno-rezultaty-doslidzhennia-ochikuvan-ukraintsiv-vid-derzhavnoi-zhytlovoi-polityky


Серце в епоху COVID-19



Серце в епоху COVID-19

Крім коронавірусу, людству загрожують ще й серцево-судинні захворювання. Кілька порад, як зберегти радість серця на карантині надала в своїй статті головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Наталія Рингач.

Ознайомитися з текстом статті можна в електронному варіанті за посиланням:
https://zn.ua/ukr/HEALTH/sertse-v-epokhu-covid-19.html


Недитячий час. Чому народжуваність в Україні за роки незалежності впала майже вдвічі і стала однією з найнижчих у Європі



Недитячий час. Чому народжуваність в Україні за роки незалежності впала майже вдвічі і стала однією з найнижчих у Європі

За останні 30 років українці втратили інтерес до дітей: народжуваність упала майже вдвічі і стала однією з найнижчих у Європі. Серед причин спаду — демографічні хвилі, економічні потрясіння, соціальна незахищеність жінок, а також зростання кількості співгромадян, які навідріз відмовляються мати дітей. За словами демографів, на дітонародження в Україні сьогодні впливають як сучасні суспільні установки, так і низка об'єктивних економічних чинників.

«Є загальні причини: подорожчання дітей, кар'єрні прагнення жінок, подовження термінів освіти, соціально-політичні катаклізми останніх 30 років», — називає лише верхівку айсберга Ірина Курило, заввідділом досліджень демографічних процесів Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України.

https://nv.ua/ukr/ukraine/events/narodzhuvanist-v-ukrajini-odna-z-naynizhchih-u-yevropi-filosofiya-chayldfri-abo-ekonomichnih-potryasin-50163834.html

Україна 30: куди їдуть працювати українці, на яке майбутнє розраховувати? | Розклад Кулініча



Україна 30: куди їдуть працювати українці, на яке майбутнє розраховувати? | Розклад Кулініча

Українець 2050: як буде виглядати громадянин? Чого будуть варті соціальні гарантії держави? Міграція до України: хто приїде до нас замість заробітчан? Чи стануть мігранти “новими українцями” та носіями автохтонної української моралі?
Гості студії: Олексій Позняк, кандидат економічних наук, завідувач Відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України та Анатолій Пешко, Громадський діяч, академік і Перший Віце-президент Академії економічних наук України.

https://www.youtube.com/watch?v=0bsGvZDTyZk


Зарплати українців перерахують: в уряді назвали дати та нові суми



Зарплати українців перерахують: в уряді назвали дати та нові суми

Вже в цьому році мінімальна заробітна плата до збільшиться 6,5 тис. грн. В Україні мінімальна зарплата за три роки збільшиться з 6 до 7,6 тис. грн. Наступного року підвищення становитиме всього 200 грн. Так, із грудня «мінімалка» 2021-го збільшиться до 6,5 тис. грн, а з жовтня 2022-го – всього до 6,7 тис. грн. Про це йдеться в затвердженій бюджетній резолюції. З тим, що виправити ситуацію без кардинального підвищення мінімалки не можна, погоджується і вчена, старша наукова співробітниця Інституту демографії та соцдосліджень при Національній академії наук Людмила Черенько.

«Те, що може допомогти, це кардинальне підвищення мінімальної зарплати ... Ми бачили результат від підвищення мінімалки 2017-го. Тоді росли всі показники, це був просто вододіл. Отримали шикарний результат. Усе пішло вгору. Як саме підвищувати, потрібно обговорювати. Це складне питання», – розповідає Черенько.


https://glavcom.ua/economics/finances/zarplati-ukrajinciv-pererahuyut-v-uryadi-nazvali-dati-ta-novi-sumi-760462.html

Нове підвищення пенсійного віку в Україні: експертка розкрила деталі



Нове підвищення пенсійного віку в Україні: експертка розкрила деталі

Нове підвищення пенсійного віку в Україні є вимушеним кроком, подібні процеси зараз відбуваються в Європі та всьому світі. Про це в ефірі програми "Сьогодні День" на телеканалі "Україна 24" розповіла провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Лідія Ткаченко, коментуючи законопроєкт нардепів від "Слуги народу" щодо підвищення пенсійного віку. Ткаченко прокоментувала норму документа, згідно з якою жінок, які у відпустці з догляду за дітьми, відправлятимуть на пенсію раніше. Вона зазначила, що такий крок не буде стимулювати народжуваність:

"Звичайно, що ні. Люди, які народжують дітей, не думають про пенсію. Ніхто не буде народжувати дітей для того, щоб раніше піти на пенсію. Це занадто далека перспектива, і держава навіть не може гарантувати, що до того часу, поки людина доживе до 60 років, коли це ще буде... Тобто це дуже віддалений термін, і всі ми розуміємо, що пенсійний вік у нас буде підвищуватись".


https://ukraina24.segodnya.ua/ua/dengi-news/10483-novoe-povyshenie-pensionnogo-vozrasta-ekspert-ocenila-ideyu-slug-naroda

В Україні зняли перший повнометражний документальний фільм про освіту



В Україні зняли перший повнометражний документальний фільм про освіту

Ексочільник Київської області Михайло Бно-Айріян представив вже другий повнометражний фільм зі свого нового проєкту "7 фільмів Бно-Айріяна". Фільм отримав назву "2045: Нова національна ідея", а його темою стала освіта, яка, на думку автора, може виховати нове покоління молоді, здатне на перетворення України на сучасну сильну європейську державу.
В основі сюжету – історії 60 героїв, серед яких вчителі, директори шкіл, викладачі університетів, ректори та керівники освітніх закладів освіти, талановиті школярі та студенти, засудженні неповнолітні та військові кадети, академіки та молоді науковці.
До створення фільму також долучились відомі науковці та лідери громадської думки в освітній сфері. Серед них – Михайло Винницький, керівник Секретаріату національного агентства із забезпечення якості вищої освіти; Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України; Зоя Литвин, голова ГС "Освіторія", засновниця премії для вчителів-новаторів Global Teacher Prize Ukraine; Олександр Жук, найкращий вчитель України у 2020 році; Юрій Бобало, ректор "Львівської політехніки"; Владика Борис Гудзяк, почесний президент "Українського католицького університету", Олександр Поважний, ректор університету "Метінвест Політехніка", Віктор Бронюк, лідер гурту "ТІК" та багато інших.

https://24tv.ua/ukrayini-znyali-pershiy-povnometrazhniy-dokumentalniy-novini-ukrayini_n1643585/amp


«А діти коли?» Чому в Україні дедалі менше народжують і чого чекати через 10 років



«А діти коли?» Чому в Україні дедалі менше народжують і чого чекати через 10 років

У всьому світі рівень народжуваності зменшується. Минулого року в Україні зафіксували найнижчу народжуваність за останнє десятиліття — якщо порівняти з 2010 роком, вона зменшилася на 40%. А нині у зв’язку з пандемією коронавірусу й економічною кризою люди почали ще й відкладати народження дітей до стабільніших часів. Перспектив того, що найближчими роками рівень народжуваності зростатиме, немає. За найгіршими прогнозами демографів, у 2030 році в Україні одна жінка за життя народжуватиме одну дитину.
Політична, економічна та соціальна нестабільність у країні впливають на рівень народжуваності, каже демографка Ірина Курило. Сімейні пари схильні до того, щоб відкладати батьківство, якщо вони не впевнені у найближчому майбутньому. Особливо, якщо це стосується народження другої чи третьої дитини, а подеколи й першої.
Така ситуація була характерною для 90-х, коли на тлі трансформацій, політичної та економічної криз люди народжували мало.

«Будь-які потрясіння, погіршення соціально-економічних умов супроводжуються падінням народжуваності. Але це залежить не тільки від економічних чинників, а й від будь-якої нестабільності», — каже демографка.
в Європі також є проблема недостатньої народжуваності. Там сумарний показник не підіймається до рівня, який потрібен для відтворення населення. Щоб принаймні заміщувалося покоління батьків, кожна жінка мала б народжувати двох і більше дітей.

https://hromadske.ua/posts/a-diti-koli-chomu-v-ukrayini-dedali-menshe-narodzhuyut-i-chogo-chekati-cherez-10-rokiv

Скільки людей живе в Україні та чому держава затягує перепис населення? | Апостроф ТВ



Скільки людей живе в Україні та чому держава затягує перепис населення?

Гостею студії Апостроф ТВ стала Елла Лібанова, науковець у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України.
Теми, що обговорювалися:
Як скоротилося населення України у 2021 році?
Найчастіше українці помирають від серцево-судинних захворювань
Чоловіки на просторах екс-СРСР живуть на 10 років менше аніж чоловіки у Європі
В Україні збільшується смертність
Як повинен проходити перепис населення в Україні?
Які проблеми виникнуть під час перепису населення?
Що таке демографічні регістри?
Україні дуже необхідні переписи, щоб розуміти хто живе у державі
Найпопулярніші професії майбутнього
Як навчати дітей під час пандемії коронавірусу?

https://youtu.be/OGYmu4ioM6I


Cесія Загальних зборів Національної академії наук України. Елла Лібанова



Cесія Загальних зборів Національної академії наук України

27 травня 2021 року відбулася річна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, під час якої було підбито підсумки діяльності Академії в 2020 році та розглянуто її завдання на наступний період.У межах обговорення звітної доповіді виступили директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України академік Сергій Комісаренко, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України академік Елла Лібанова, генеральний конструктор ДП «Івченко-Прогрес» член-кореспондент Ігор Кравченко, академік-секретар Відділення фізики і астрономії НАН України академік Вадим Локтєв, начальник Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України, генерал-майор, доктор технічних наук Ігор Чепков, генеральний директор НТК «Інститут монокристалів» НАН України, голова Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України, член Президії НАН України академік Володимир Семиноженко, академік-секретар Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України Микола Шульга, академік-секретар Відділення загальної біології академік Володимир Радченко, голова Національного фонду досліджень України академік Леонід Яценко, завідувач відділу Інституту надтвердих матеріалів ім.В.М.Бакуля НАН України академік Тетяна Пріхна, директор Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України член-кореспондент Володимир Осадчий, директор Київського академічного університету академік Олександр Кордюк, директор Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАН України член-кореспондент Богдан Ажнюк, член Президії НАН України академік Антон Наумовець.

https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=7844&fbclid=IwAR2qjgBCU2jADxoTzuH0hPiB1PjCyiu698PK5CePpSMVRpmd5OKerCvlZSs


Cесія Загальних зборів Національної академії наук України. Елла Лібанова



Відкриття нових фактів про голод 1932-1934 років в Радянській Україні - Олег Воловина - Україна, 2008 та 2014 роки

Олег Воловина розповів про досягнення у дослідженні проблематики Голодомору в Україні у 1932-1934 рр. Свій перший грант Fulbright він розпочав у вересні 2008 року в Інституті демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України. Саме тут відбулася його зустріч з Рудницьким Омеляном Павловичем, який збирав документи про Голодомор 1932-1934 рр., а також ознайомив дослідника з історією Інституту.
Інститут, створений у 1918 році, був першим у своєму роді в Європі. Його співробітники провели великий аналіз демографічної ситуації в радянській Україні в 1920-30-ті роки, що спричинило закриття інституту в 1938р., розстріл та вислання його дослідників до Сибіру.
Повторене відкриття Інституту сталося у 1992 році, завдяки відданості його демографів, які врятували та розмістили у бібліотеці Інтитуту більшість його робіт.
Саме знання та детальний демографічний аналіз Омеляна Рудницького про цю трагічну подію надали змогу просунутися далі у розумінні Голодомору.
Пан Воловина змінив тему свого дослідження, повідомивши про таку ситуацію Фулбрайт в Україні. Його прохання було схвалено. в результаті було сформовано дослідницьку групу та розпочато новий проект, що дозволило відкрити новий напрямок демографічних досліджень, налагодило взаємовигідну співпрацю між українськими та американськими вченими та дало початок дослідницькому проекту, який зробив значний внесок у наше знання про Голодомор.
Проект тривав без перерв завдяки другому гранту Фулбрайта вченого, отриманого у 2014 році, фінансовій підтримці Гарвардського українського науково-дослідного інституту (HURI) та Фонду українознавства. Результати дослідження були опубліковані в книгах та наукових журналах, таких як Canadian Studies on Population, Nationalities Papers та Journal of Genocide Studies. Було зроблено значний демографічний внесок у проект HURI “Голодомор Мапа”. Результати широко використовуються у книзі “Червоний голод: війна Сталіна проти України”, лауреата Пулітцерівської премії Енн Епплбаум.
Усі проведені дослідження були виконані спільними зусиллями, а публікації мають спільне авторство. Олег Воловина отримав від колег з Інституту солідну освіту з історичної демографії України, та поділився власним досвідом відносно західних наукових стандартах щодо того, як саме готувати статті до публікації в рецензованих журналах.

https://fulbright.org/2021/05/15/discovering-new-facts-about-the-1932-34-famine-in-soviet-ukraine-oleh-wolowyna-ukraine-2008-and-2014/?fbclid=IwAR0jz7Qa9uCIb-hFA3pde4asW2if0jPEmMVwk-N2Ydb2CIGv8usoXZvofPo


Світ старіє, а народження дітей усе частіше відкладають на потім. Чи нормально взагалі не хотіти нащадків?



Світ старіє, а народження дітей усе частіше відкладають на потім. Чи нормально взагалі не хотіти нащадків?

Ірина Курило, завідувачка відділом досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи, стверджує, що чисельність населення світу продовжує збільшуватися, однак темпи цього зростання вже відчутно нижчі, ніж кілька десятиліть тому:

«У той час як у Європі розвивається депопуляція, в деяких африканських країнах зберігаються високі темпи народжуваності при низькому рівні економічного розвитку. Але з часом навіть країни з високою народжуваністю будуть проходити через демографічний спад. Тобто проблема полягає не в швидкому, а в нерівномірному зростанні чисельності населення планети. Прогнози про перспективи такого вже шаленого перенаселення з катастрофічними наслідками — швидше аларміські. Адже планету можна зробити непридатною для життя вже з нинішньою чисельністю населення.

Процес зниження народжуваності можна прискорити, якщо проводити інформаційно-просвітницькі заходи, формувати контрацептивну культуру і підвищувати рівень освіченості населення. А поступова модернізація у країнах зі швидким зростанням населення, технологічні досягнення і без того з часом призведуть до падіння народжуваності».

https://birdinflight.com/uk/svit/20210525-childbirth.html

Спрощення трудового законодавства, яке ускладнить усім життя



Спрощення трудового законодавства, яке ускладнить усім життя

У парламенті зареєстровано законопроєкт (№5371 від 13.04.2021), що має «подарувати» бізнесу спрощення регулювання трудових відносин. Чи дійсно це так дізнавалася в своїй статті провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Ірина Новак.

Ознайомитися з текстом статті можна в електронному варіанті за посиланням:
https://zn.ua/ukr/macrolevel/sproshchennja-trudovoho-zakonodavstva-jake-uskladnit-usim-zhittja.html


За три місяці мінус місто: в Україні смертність б'є всі рекорди, і це ще не найбільша біда



За три місяці "мінус" місто: в Україні смертність б'є всі рекорди, і це ще не найбільша біда

В Україні стрімко зростають темпи смертності населення. За останніми даними Державної служби статистики, з початку року (з січня по березень) в країні померло 174 тисячі осіб. За аналогічний період минулого року смертність була нижчою на 25 тисяч осіб, що можна порівняти з чисельністю населення таких міст як, наприклад, Вишгород або Переяслав. Від чого помирають українці, і чому ця статистика погіршується від місяця до місяця - прокоментували директор Інституту демографії та соціальних досліджень М.В. Птухи Елла Лібанова та провідний науковий співробітник Павло Шевчук.

https://apostrophe.ua/ua/article/society/2021-05-24/za-tri-mesyatsa-minus-gorod-v-ukraine-smertnost-bet-vse-rekordyi-i-eto-esche-ne-samaya-bolshaya-beda/39769


Статистика щодо #COVID19: що можуть приховувати цифри



Статистика щодо #COVID19: що можуть приховувати цифри?

Надлишкова смертність: 2021 рік проти 2020.
Обмеження і локдауни: як COVID-19 впливає на добробут українців.
Вакцинація в цифрах.
Які можливості дає вакцинація від COVID?
Демографічна ситуація в Україні в контексті пандемії COVID-19.

Про ці питання в інтерв’ю медичного експерта ЮНІСЕФ Катерини Булавінової з Еллою Лібановою - академіком НАН України, директором Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.

https://www.youtube.com/watch?v=Om5WVOdkFoE


Статус держави визначають економіка та чисельність населення



Статус держави визначають економіка та чисельність населення

Демографічні процеси не просто віддзеркалюють певні події, а й визначають перебіг світової історії та долю окремих країн і народів. У серпні Україна святкуватиме 30-річчя Незалежності, тож час підбивати підсумки. Про те, скільки нас нині, що за прогнозами вчених чекає на державу у майбутньому і хто вірить у нас більше, ніж ми самі, «Голосу України» розповів заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України член-кореспондент НАНУ доктор економічних наук Олександр Гладун

http://www.golos.com.ua/article/345882


Україномовний Донбас та «Воронеж наш!», або Як демографічні дослідження допомагають тримати в тонусі державний імунітет



Україномовний Донбас та «Воронеж наш!», або Як демографічні дослідження допомагають тримати в тонусі державний імунітет

Недофінансовувати науку — шкідливо і для здоров’я, і для національної безпеки. Адже вчасно проведені історичні та демографічні дослідження допомагають тримати в тонусі державний імунітет. У цьому ми переконалися під час інтерв’ю із заступником директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Олександром Гладуном. Науковець показав раритетні видання, здатні пролити світло на спотворені російською пропагандою сторінки нашої історії та спростувати нав’язані ворогом міфи про «ісконно русские территории» та «русскоязычные регионы», які насправді навіть за часів царату були україномовними. За даними першого загального перепису населення Російської імперії 1897 року, у Харківській губернії «малоросійською» (себто українською) мовою говорили 2 мільйони 9,4 тисячі людей, а на «великорусском» — лише 441 тисяча! В «Тавріческой губернії», куди входив і Сімферополь, українською говорили понад 611 тисяч, а російською — майже 404 тисячі. У кращих традиціях російського імперського дискурсу варто було б вигукнути: «Воронеж наш!», адже, за даними тогочасного перепису, серед мешканців Воронезької губернії українською говорили майже мільйон опитаних! Цікаво простежити мовні тенденції за радянським переписом 1926 року: на той час Донбас (Сталинську, Луганську і Артемівську округи) відносили до Гірничого підрайону. В Артемівській окрузі українською говорили майже удвічі більше мешканців, ніж російською — 461 тисяча.

http://www.golos.com.ua/article/345830


Затверджено новий склад Конкурсної комісії з відбору членів НАЗЯВО – рішення Уряду



Затверджено новий склад Конкурсної комісії з відбору членів НАЗЯВО – рішення Уряду

12 травня 2021 року, Урядом затверджено новий склад Конкурсної комісії з відбору членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Рішення прийнято у зв’язку із закінченням строку повноважень Конкурсної комісії, склад якої було затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 р. № 41.
До нового складу Комісії увійшла Елла Лібанова – директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Національної академії наук.

https://www.kmu.gov.ua/news/zatverdzheno-novij-sklad-konkursnoyi-komisiyi-z-vidboru-chleniv-nazyavo-rishennya-uryadu


Нагорода Премією імені Гуттенбаха авторів кращої статті минулого року в часописі Nationalities Papers



Нагорода Премією імені Гуттенбаха авторів кращої статті минулого року в часописі Nationalities Papers

8 травня 2021 року на заключному засіданні конференції the ASN World Convention 2021 (Асоціація з дослідження національностей, Колумбійський університет, Нью-Йорк) було оголошено рішення про переможця цього року у категорії найкраща стаття, опублікована у журналі Nationalities Papers.
Стаття “Regional 1932–1933 Famine Losses: A Comparative Analysis of Ukraine and Russia”, яка була підготовлена співробітниками Інституту Nataliia Levchuk, Oleh Wolowyna (University of North Carolina at Chapel Hill,) Omelian Rudnytskyi, Alla Kovbasiuk, and Natalia Kulyk і вийшла друком в Nationalities Papers, 2020, Vol. 48, Issue 3, Cambridge University Press, отримала престижну нагороду the Huttenbach Prize як найкраща стаття, опублікована 2020-ого року у цьому журналі
Починаючи з 2016 року, the Huttenbach prize присуджують щорічно на основі рішення обраного комітету про кращу статтю, опубліковану у Nationalities Papers, що є мультидисплінарним науковим журналом (квартиль рейтингу Scopus Q1) з фокусом на країнах Центральної, Східної та Південно-східної Європи, Росії, України, Кавказу та інших.

https://www.asnconvention.com/asn-2021-awards?fbclid=IwAR2w4TazmSVEJ0_-Li-rQZrkXl5dD79-SPWI1STgWy5iueLRw0ktN8Iy6Q0
http://history.org.ua/uk/post/45937


Chernobyl/Chornobyl Project



Чорнобильська катастрофа: презентація нового проекту MAPA

Напередодні 35-ї річниці Чорнобильської атомної катастрофи розпочато новий проект "Chernobyl/Chornobyl Disaster" для посилення розуміння тривалих наслідків катастрофи. В контексті проекту 28 квітня відбулася панельна дискусія з обговорення майбутніх напрямів досліджень та картографування, де учасники поділилися першими результатами своєї роботи, включаючи організацію веб-сайту, переселення населення із зони відчуження Чорнобиля, вплив катастрофи на схеми міграції та інші демографічні процеси в Україні. З презентацією демографічних наслідків Чорнобильської катастрофи в Україні виступила головний науковий співробітник, д.е.н., Левчук Наталія Михайлівна.

Посилання на сторінку проекту: https://gis.huri.harvard.edu/chornoby
Посилання на подію: https://huri.harvard.edu/event/MAPA-chernobyl-chornoby
Трансляція на Youtube: https://youtu.be/x_LAJNH60EM


Бідність населення України: основні тенденції та профілі



Бідність населення України: основні тенденції та профілі

27 квітня 2021 року, на засадах співпраці кафедри статистики Національної академії статистики, обліку та аудиту та сектору досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, було проведено відкриту онлайн лекцію з використанням платформи Zoom на тему: «Бідність населення України: основні тенденції та профілі», на яку було запрошено усіх зацікавлених.
З основними теоретичними та практичними аспектами й особливостями бідності населення України присутніх ознайомив Шишкін Владислав Сергійович, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, сектор дослідження рівня життя населення.

http://nasoa.edu.ua/novyny/bidnist-naselennya-ukrayini-osnovni-tendentsiyi-profili/


Захист Лібанова

Засідання спеціалізованої ради Д 26.006.03 Лібанова Е.М.

Під'єднатися до конференції Zoom
https://zoom.us/j/99698848271?pwd=NEc0MEhpek0rZStIODlMeUpTMUMvdz09

Идентификатор конференции: 996 9884 8271
Код доступа: 967506


Зв'язок світоглядних очікувань громадян з житловою політикою держави

Шановні колеги!
Запрошуємо вас взяти участь у опитуванні «Зв'язок світоглядних очікувань громадян з житловою політикою держави», яке проводить Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву (Держмолодьжитло) за сприяння Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України. Опитування проводиться з метою вивчення і узагальнення думок громадян щодо їхніх очікувань від житлової політики держави для того, щоб державна житлова політика була якомога більше орієнтованою на реальні потреби людей.
Результати опитування будуть представлені знеособлено, в узагальненому вигляді. Просимо вас приділити 10 хвилин часу і відповісти на запитання анкети. Ваші відповіді допоможуть зробити умови житлових програм зручними для вас і сприятимуть підвищенню ефективності житлової політики держави. Заздалегідь дякуємо вам за участь в опитуванні та спільну роботу над осучасненням житлової політики держави!

Посилання на сторінку опитування


Чому українці переїздять у Польщу



Чому українці переїздять у Польщу?

Згідно з даними соціологічного дослідження, проведеного в Польщі, 46,4% українських працівників мають наміри залишитися жити у цій країні. Крім того, значно зросли прагнення українських заробітчан відкрити власний бізнес у Польщі. Про зовнішню трудову міграцію українців до Польщі та інших країн розповів в ефірі Суспільної студії на телеканалі UA:Перший завідувач сектору міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Олексій Позняк.

https://tv.suspilne.media/video/21319


Більшість українців не хоче відкладати гроші на пенсію: чому так відбувається і що робити



Більшість українців не хоче відкладати гроші на пенсію: чому так відбувається і що робити

Незважаючи на те, що ситуація з пенсіями в Україні щороку погіршується, більше ніж половина громадян (68,5%) вважає, що саме держава повинна забезпечити їм заможну старість. Як свідчать дані опитування аналітичного центру CASE-Ukraine, лише кожен п'ятий українець (18,8%) готовий самостійно забезпечувати своє життя на заслуженому відпочинку.
Директорка Інституту демографії ім. Птухи НАНУ Елла Лібанова наголосила, що скепсис населення щодо пенсійних накопичень можна пояснити загальною недовірою, як до держави, так і до наявних фінансових інструментів, які могли б допомогти з самостійною підготовкою до життя в старості. На жаль, в Україні немає жодних механізмів довгострокового збереження пенсійних внесків і страхування їх від інфляції.
Ще однією дуже суттєвою причиною є добробут громадян.

"Люди з низьким доходом у принципі не можуть ще щось відкладати, оскільки майже все витрачається на споживання", – констатує Лібанова.


https://news.obozrevatel.com/ukr/economics/fea/bilshist-ukraintsiv-ne-hochut-vidkladati-groshi-na-pensiyu-chomu-tak-vidbuvaetsya-i-scho-robiti.htm

Татусі в декреті. Що зміниться для чоловіків, які збираються у відпустку по догляду за дитиною



Татусі в декреті. Що зміниться для чоловіків, які збираються у відпустку по догляду за дитиною

Чоловікам в Україні дозволили брати декретну відпустку. Верховна Рада ухвалила закон, який дозволяє чоловікам брати двотижневу оплачувану відпустку після народження дитини. Взяти таку відпустку може будь-який близький дорослий, який доглядає за дитиною, якщо мати чи батько виховують дитину самостійно. Також законопроєкт дозволяє оформляти відпустку матері або батькові до трьох років. Досі, щоб оформити декрет, чоловік мав надати довідку про те, що мама вийшла на роботу. Докладніше про новації в ефірі Українського радіо розповів кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Борис Крімер.

http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=95693


Чисельність мігрантів з неурегульованим статусом в Україні за оцінкою становить від 37,7 до 60,9 тис



Чисельність мігрантів з неурегульованим статусом в Україні за оцінкою становить від 37,7 до 60,9 тис. осіб

16 квітня 2021 р. відбулася презентація дослідження "Мігранти з неврегульованим статусом в Україні", виконаного творчим колективом у складі фахівців сектору міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України: завідувача сектору Олексія Позняка, старшого наукового співробітника Ірини Майданік, а також головного наукового співробітника Національного інституту стратегічних досліджень за сумісництвом головного наукового співробітника ІДСД ім. М.В. Птухи НАН України Олени Малиновської та доцента Хмельницького національного університету Олени Овчиннікової. Дослідження проведене на запит Державної міграційної служби України в рамках проекту «Підтримка управління міграцією і притулком в Україні» (IMMIS), реалізованого Міжнародною організацією з міграції (МОМ) за фінансової підтримки Європейського Союзу.

https://www.iom.org.ua/ua/doslidzhennya-mom-prolyvaye-svitlo-na-nevregulovanu-migraciyu-v-ukrayini

Aналітичне резюме


Закупівля пакунків малюка через ProZorro. Експертка пояснює основні переваги



Закупівля "пакунків малюка" через ProZorro. Експертка пояснює основні переваги

Президент підписав закон, який відновлює закупівлю товарів для "пакунків малюка" через ProZorro. При цьому допомога не зараховується до розміру виплати, яка складає 41280 гривень. Закон дозволить проводити закупівлі товарів для комплектування пакунку малюка на відкритих аукціонах для більш ефективного використання бюджетних грошей. Завідувачка відділу дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Людмила Черенько в ефірі Українського радіо розповіла, чому такий пакунок необхідний маленьким українцям та їхнім батькам

http://nrcu.gov.ua/news.html?newsID=95646


Чому через карантин народжуваність в Україні знизилась



Чому через карантин народжуваність в Україні знизилась

Майже на 20 тисяч менше вагітних в Україні було в кінці минулого року, порівняно з 19-м. Це дані Міністерства охорони здоров'я. За цією ж статистикою, кількість вагітностей знижувалася і в попередні роки, але на 5-8 тисяч. Серед причин, як соціальні, так і психологічні та навіть фізіологічні. Коментарі з цього приводу надав старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Борис Крімер.

https://youtu.be/aEcw82BwStg


Названо кількість українців, які працюють, але живуть у бідності



Названо кількість українців, які працюють, але живуть у бідності

Покращення ситуації із бідністю в 2021 році не очікується. В Україні рівень бідності серед громадян, які працюють, торік склав 42,4%. Саме стільки українців не змогли забезпечити гідне життя собі та своїй родині. Зі слів завідувачки сектору досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН Людмили Черенько, цьогоріч поліпшення ситуації не очікується.

https://tsn.ua/groshi/nazvano-kilkist-ukrayinciv-yaki-pracyuyut-ale-zhivut-u-bidnosti-1760974.html


Уряд хоче реформувати пенсійну систему. Що зміниться і чи допоможе це пенсіонерам



Уряд хоче реформувати пенсійну систему. Що зміниться і чи допоможе це пенсіонерам

Кабінет міністрів хоче запровадити накопичувальну пенсійну систему у 2021 році "для зростання виплат у 2-3 рази". Наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Лідія Ткаченко пояснила, чи дійсно це слід зробити, і що це дасть державі та пенсіонерам.

"Запровадження накопичувальної пенсійної системи аж ніяк не може змінити ситуацію з пенсією, яка є зараз. Це питання не знімає потребу реформувати солідарну. До того ж треба відразу орієнтуватися, що солідарна система була, є і буде в майбутньому основним джерелом виплат майже 30% людей похилого віку, які є в нашій країні", — вважає науковиця.


Запис ефіру: http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=2789433

https://tsn.ua/groshi/nazvano-kilkist-ukrayinciv-yaki-pracyuyut-ale-zhivut-u-bidnosti-1760974.html

50 відтінків свободи. Чому все більше українців обирають альтернативу шлюбу, а кількість весіль зменшилася втричі



50 відтінків свободи. Чому все більше українців обирають альтернативу шлюбу, а кількість весіль зменшилася втричі

Інститут шлюбу в Україні зазнає краху — за останні 30 років кількість весіль зменшилася втричі, і ковід тільки загострив цю тенденцію. Тепер замість традиційного союзу співвітчизники віддають перевагу цивільному шлюбу з роздільним проживанням, полігамії або просто холостому життю.

«Є тренд: шлюб набуває нових форм, відбувається плюралізація сімейних стосунків, — пояснює Ірина Курило, заввідділом досліджень демографічних процесів Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи. — Але у нас шлюбність порівняно з Північною Європою і частково Західною вища, бо у них цей процес почався раніше».
За словами Курило, до України тільки почали доходити нові формати на кшталт відкритих або гостьових шлюбів, як і поліаморія — рівноправних стосунків трьох і більше партнерів.

https://nv.ua/ukr/ukraine/events/sim-ya-i-shlyub-v-ukrajini-chomu-za-30-rokiv-vesil-stalo-vtrichi-menshe-i-yak-zhivut-teper-pari-50152839.html

У Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів обговорено виконання Стратегії подолання бідності



У Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів обговорено виконання Стратегії подолання бідності

Завідувач сектору досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Людмила Черенько відзначила, що у 2021 році не очікується покращення ситуації. За її словами, потрібно напрацювати новий комплексний документ, вирішити проблему міжсекторальної взаємодії та враховувати процеси децентралізації.

https://www.rada.gov.ua/news/news_kom/206097.html


ПРООН підтримує підприємниць та вдосконалює збір даних, дезагрегованих за статтю



ПРООН підтримує підприємниць та вдосконалює збір даних, дезагрегованих за статтю

Дослідження “Жінки та чоловіки на керівних посадах в Україні: 2017-2020” заклало міцне підґрунтя для подальших дискусій та пошуку спільних найбільш ефективних рішень для розширення економічних можливостей жінок.

”Жінки представлені в тих галузях, де доходи менші. Коли говоримо про керівні посади, то жінки обіймають нижчі посади,” – зауважила Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи М.В. Національної академії наук України.


https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/presscenter/pressreleases/2021/undp-supports-women-entrepreneurs-and-improves-the-collection-of-sex-disaggregated-data.html

https://www.ua.undp.org/content/ukraine/en/home/presscenter/pressreleases/2021/undp-supports-women-entrepreneurs-and-improves-the-collection-of-sex-disaggregated-data.html

https://twitter.com/ASteiner/status/1382324822865248265?s=20

Скільки мертвих, живих і ненароджених українців



Скільки мертвих, живих і ненароджених українців

Як змінювалася кількість українців впродовж останніх 100 років? Якими були найпоширеніші причини смерті? Скільки українців загинуло під час двох війн та Голодомору? Чи вдалося СРСР, скасовуючи переписи та репресуючи науковців, приховати наслідки катастроф? І чому через 35 років в Україні може повністю змінитися етнічний склад населення?
У #безброму​ розмова із науковцем Інституту демографії Олександром Гладуном.

https://youtu.be/EePuwSyhFBg

Текстова версія інтерв'ю


Чому зникають села та як економічний розвиток впливає на демографію



Чому зникають села та як економічний розвиток впливає на демографію

Чому зникають села на Чернігівщині? Як економічний розвиток громад впливає на демографічну ситуацію? Про це говорили з Олександром Гладуном, заступником директора Інституту демографії та соціальних досліджень та Ратаном Ахмедовим, головою Корюківської територіальної громади.

https://youtu.be/T3oo76l0cb4


Людмила Слюсар: Кожна п’ята дитина в Україні народжується поза шлюбом



Людмила Слюсар: Кожна п’ята дитина в Україні народжується поза шлюбом

Соціолог Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Людмила Слюсар розповіла УНІАН, чому українці не поспішають одружуватися, як на шлюбну традицію вплинула війна, скільки дітей в країні народжуються поза шлюбом та чи справді ранні шлюби не стійкі.

https://www.unian.ua/society/vesillya-ta-ranni-shlyubi-v-ukrajini-interv-yu-iz-sociologom-lyudmiloyu-slyusar-novini-ukrajini-11357251.html


Достойна заробітна плата, гідні та безпечні умови праці на будівництві – шлях до скорочення відтоку кваліфікованих кадрів



Достойна заробітна плата, гідні та безпечні умови праці на будівництві – шлях до скорочення відтоку кваліфікованих кадрів

17 березня 2021 року, в рамках Міжнародної будівельної виставки InterBuildExpo-2021, відбулося засідання круглого столу на тему: «Достойна заробітна плата, гідні та безпечні умови праці на будівництві – шлях до скорочення відтоку кваліфікованих кадрів», організованого Будівельною палатою України та Профспілкою працівників будівництва та промисловості будівельних матеріалів України, в роботі якого взяли участь науковці Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.
Завідувач сектору міграційних досліджень, кандидат економічних наук Олексій Позняк виступив з аналізом сучасних міграційних процесів в Україні, зокрема під впливом наслідків пандемії COVID-19.
Провідний науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку, кандидат економічних наук Ірина Новак виступила з презентацією «Заробітна плата, міграція і продуктивність праці: стереотипи та реальність».


Українки народжують найменше в Європі, – експертка



Українки народжують найменше в Європі

В Україні через продовжує скорочуватися народжуваність. Про це в коментарі ГолосUA заявила провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Національної академії наук України Лідія Ткаченко.
За її словами, наразі народжуваність в Україні одна з найнижчих в Європі. Щоб українки частіше народжували потрібна стабільна економічна ситуація в країні.

«З огляду на сьогоднішню ситуацію, в країні продовжить знижуватися народжуваність, що призведе до скорочення населення», – каже експертка.
Також Ткаченко зазначила, що населення України скорочується через низьку тривалість життя, а також високий рівень смертності.

http://vsviti.com.ua/news/124140?fbclid=IwAR0aPX2O2IdqLvYZLKytf5SjgEbcgNQSDwjFr3pCTBRQBeee3nRTS2kj3Bo

Поки всі боролися з 'короною', у нас зросла смертність від онкології та серцево-судинних хвороб - Елла Лібанова



Поки всі боролися з "короною", у нас зросла смертність від онкології та серцево-судинних хвороб

12 березня виповнився рік з початку карантину на території України у зв’язку з поширенням коронавірусу. Про зміни в суспільстві за цей час, економічні тренди, психологічні та ментальні наслідки для українців "Апострофу" розповіла директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи, головний демограф України ЕЛЛА ЛІБАНОВА.

https://apostrophe.ua/ua/article/society/2021-03-15/poka-vse-borolis-s-koronoy-u-nas-vyirosla-smertnost-ot-onkologii-i-serdechno-sosudistyih-zabolevaniy---ella-libanova/38397


Лібанова: навіщо Україні потрібен перепис населення та який рівень освіти | Таким чином



Лібанова: навіщо Україні потрібен перепис населення та який рівень освіти
В програмі «Таким чином» Констянтин Матвієнко разом з директоркою Інституту демографії та соціальних досліджень Еллою Лібановою обговорили проблеми української освіти та з'ясували для чого владі потрібен перепис населення.

https://youtu.be/BPSGPSDs5SE


Журнал НВ називає 100 найуспішніших жінок України



Журнал НВ називає 100 найуспішніших жінок України
Журнал НВ презентує свій щорічний проєкт про 100 українок, які досягли вражаючих результатів у бізнесі, політиці, суспільному житті й інших значущих сферах. До списку Топ-100 успішних жінок України увійшли номінантки у восьми категоріях: політика, держчиновниці, бізнес, суспільство, корпоративний сектор, культура і медіа, шоу-біз, спорт.
Список опубліковано напередодні Міжнародного дня боротьби за права жінок, у № 8 журналу НВ (4 березеня 2021). До категорії суспільство списку ввійшла Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України, докторка економічних наук, академік НАН України.

https://nv.ua/ukr/ukraine/events/top-100-nayuspishnishih-zhinok-ukrajini-za-versiyeyu-zhurnalu-nv-novini-ukrajini-50145627.html


Презентація Моніторингового звіту з ЦСР



Шановні колеги,

Запрошуємо до участі у Презентації Моніторингового звіту з ЦСР, яка відбудеться
Лінк для підключення до конференції Zoom :
https://us02web.zoom.us/j/85982726499?pwd=TVBuckd3SjRHU0pRSlZoOUVoOTR0UT09

Ідентифікатор: 859 8272 6499
Код доступа: 382442

Порядок денний
Презентація моніторингу цілей сталого розвитку в Україні
ЦСР в Україні


Демографічна ситуація в Україні. Прогнози розвітку та наслідки.



Демографічна ситуація в Україні.Прогнози розвітку та наслідки
Яка ж насправді демографічна ситуація в Україні? Які прогнози її розвитку та наслідки з якими нам доведеться стикнутися найближчі 20 років? Директор Інституту демографії та соц.досліджень імені М.В.Птухи НАН України, Елла Лібанова.

https://www.youtube.com/watch?v=8jW3ZtHHfRw


35 тисяч смертей пов'язують із коронавірусом



35 тисяч смертей пов'язують із коронавірусом
Торік в Україні померли 616 835 осіб. Найбільше за останні п'ять років, повідомляє Державна служба статистики. 35 тис. смертей пов'язують із коронавірусом. Офіційно від інфекції зареєстрували 18,7 тис. померлих.

Смерті не від вірусу все одно пов'язані з епідемією. Відкладені операції, невчасна допомога, стреси, бідність — все дається взнаки, — каже Ірина Курило, завідувачка відділу досліджень демографічних процесів та демографічної політики ­Інституту демографії та соціальних досліджень.


https://gazeta.ua/articles/ukraine-newspaper/_35-tisyach-smertej-povyazuyut-iz-koronavirusom/1016719

В Україні формується спадкова бідність та посилюється нерівність



В Україні формується "спадкова бідність" та посилюється нерівність
Академік НАНУ, доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України Елла Марленівна Лібанова поділилася своїми роздумами щодо перепису населення в Україні, демографічних змін останніх тридцяти років, бідності та прожиткового мінімуму, заробітчан та "моди на міграцію", нерівності та протестів у світі, карантину та коронавірусу, соціального капіталу, тіньової економіки.

http://www.ukrlife.tv/video/ekonomika/v-ukraine-formiruetsia-nasledstvennaia-bednost-i-usilivaetsia-neravenstvo-ella-libanova


Чому в Україні зменшується кількість шлюбів? Пояснює демографиня



Чому в Україні зменшується кількість шлюбів?
Чи ще потрібні коханню узи Гіменея? За останні 30 років українці стали одружуватися втричі менше. А, якщо і беруть шлюб, то роблять це у більш дорослому віці. Чому так відбувається, в ефірі Українського радіо допомогла розібратися провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Людмила Слюсар.

http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=95191


Є дві проблеми - експертка пояснила, чому населення України скорочується



Є дві проблеми - експертка пояснила, чому населення України скорочується
Для покращення демографічної ситуації українцям не вистачає впевненості у завтрашньому дні. Коротка тривалість життя і низька народжуваність залишаються головними проблемами демографії в Україні. Про це в ефірі телеканалу "Україна 24" розповіла провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАНУ Лідія Ткаченко.

"Як правило, головна увага в нас приділяється народжуваності, але основна наша проблема ще з радянських часів - коротка тривалість життя, і немає стабільної динаміки зростання, на жаль. Багато людей помирає навіть у працездатному віці, особливо чоловіки, тому велика різниця між кількістю жінок та чоловіків. Звичайно ж, проблема і в дуже низькій народжуваності, одній з найнижчих в Європі", - зазначила Ткаченко.
https://ukraina24.segodnya.ua/ua/obshestvo-news/7939-est-dve-problemy-ekspert-obyasnila-pochemu-naselenie-ukrainy-sokrashchaetsya

Елла Лібанова з днем народження

З днем народження, шановна Елло Марленівно!


Колектив Інституту демографії та соціальних досліджень щиро вітає Вас з цим чудовим святом!
Зичимо Вам міцного здоров’я, безмежної енергії та наснаги у Вашій професійній діяльності, нових наукових здобутків, успіхів у починаннях і звершеннях, родинного затишку, добробуту та чудового настрою!


Елла Лібанова



11 лютого відзначають Міжнародний день жінок і дівчаток у науці. Свято засноване з метою досягнення повного і рівного доступу жінок і дівчат до науки. Річ у тім, що у світі серед науковців лише 28% жінок. В Україні цей показник вищий – 45%. Основна причина такого розподілу – стереотипи, що наука не жіноча справа.
Елла Лібанова - науковиця у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, академік Національної академії наук України. Очолює відділення економіки НАН України та Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи. Вона фундатор кількох нових для національної науки напрямів досліджень: ринок праці, бідність і соціальне відторгнення, людський розвиток, які перетворилися на самостійні наукові школи.
Доробок Елли Лібанової налічує понад 500 наукових праць, зокрема, понад 60 у міжнародних виданнях ООН‚ Світового банку‚ ЮНІСЕФ‚ ПРООН, Міжнародної організації праці, Міжнародної організації з міграції, Фонду народонаселення ООН тощо.

https://ukraine.segodnya.ua/ua/ukraine/pyat-uspeshnyh-zhenshchin-uchenyh-ukrainy-1506358.html?fbclid=IwAR1r81AIfEq7F6pUQASkdKTIV2jbl8euWSfNtKo8Ud9wu1zOwz8Y-sVhNws


Жінки в науці



Жінки в науці. 11 українок, відкриття яких змінили світ
Науковиця у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, академікиня Національної академії наук України, докторка економічних наук, професорка, заслужений економіст України. Елла Лібановаакадемік-секретар відділення економіки Національної академії наук України і, до речі, перша і єдина членкиня президії Національної академії наук за 102 роки її роботи. Викладає соціальну статистику на економічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Запровадила методику вимірювання людського розвитку на рівні областей, яку використовує Держкомстат для щорічних розрахунків.

https://rubryka.com/article/ukrainian-women-in-science/?fbclid=IwAR2tlEtdyZcTpjhG66AjujWp_0ps8bUVZFjmtWbZHpQUfezdga87ePaeevA


Електронна прописка



Електронна "прописка": експерт пояснив як працюватиме нововведення
Мінцифри з квітня вводить електронну зміну місця реєстрації. Як кажуть в народі, прописки. Зовсім скоро штампи в паспортах відійдуть у минуле, а для того , аби позначити місце проживання, досить буде заповнити на порталі заяву , вказавши місце фактичного проживання. Завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України Олексій Позняк розповів про плюси та мінуси нововведення.

http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=95117


Елла Лібанова



Елла Лібанова: Мінімальну зарплату потрібно підвищити вдвічі, але за рік
Пандемія коронавірусу змінила звичне життя мільйонів людей і світових економік не менше, ніж світові війни і економічні депресії. Про те, як локдаун вплинув на споживчі настрої українців, чи буде нова хвиля трудової міграції і як це позначиться на вітчизняній економіці, «Мінфіну» розповіла директор Інституту демографії та соціальних досліджень, академік НАН України Елла Лібанова.

https://minfin.com.ua/ua/2021/02/02/59224942/
https://minfin.com.ua/ua/2021/02/03/59507886/


Елла Лібанова на інтерв’ю для 112 каналу



Не може бути в країні, де низькі зарплати, високе пенсійне забезпечення. Це неможливо! - Лібанова
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова в інтерв'ю 112 каналу про українських пенсіонерів

https://video-ua.112.ua/ne-mozhe-buty-v-kraini-de-nyzki-zarplaty-vysoke-pensiine-zabezpechennia-tse-nemozhlyvo-libanova-341750.html
https://www.youtube.com/watch?v=vb0ZWc70gOk


Елла Лібанова



Критичний ріст до 51%: демограф розповіла про вплив карантину на бідність в Україні
Бідність в Україні довгий час залишається однією із найболючіших проблем всередині суспільства. Ще влітку 2020 року Держстат опублікував дані, згідно з якими майже дві третини українців (65,3%) вважають себе бідними. Серйозні статистичні зміни відбулися вже після початку карантину в Україні. Скільки українців відчувають себе бідними, і якими є критерії бідності в Україні, в ексклюзивному інтерв’ю Фактам ICTV розповіла керівник Інституту демографії України імені Птухи, академік та економіст Елла Лібанова.

https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20210201-krytychnyj-rist-do-51-demograf-rozpovila-pro-vplyv-karantynu-na-bidnist-v-ukrayini/


Діти в епоху Голодомору



30 січня 2021 року відбувся науковий "Seminarium" на тему «Діти в епоху Голодомору: втрати, стратегії виживання, пам’ять". Семінар був організований Українським науково-дослідним та освітнім центром вивчення Голодомору (HREC) та проходив онлайн.
Одним із спікерів була Наталія Левчук, головна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ ім. М.В. Птухи. Вона презентувала результати дослідження втрат серед дітей через надсмертність унаслідок Голодомору в Україні в 1932-1934 рр. з фокусом на повікових, регіональних особливостях та відмінностях у структурі втрат міського й сільського населення.


Смертність від коронавірусу



Смертність від коронавірусу: академік розповіла про проблему з цифрами
У мене величезна кількість питань до статистики коронавірусу, зазначила Лібанова. Академік НАН України, директорка Інституту демографії Елла Лібанова в ефірі телеканалу «Україна 24» розповіла про проблему обчислення статистики смертності від коронавірусної інфекції.

«У мене величезна кількість питань до статистики коронавірусу. По-перше, за впливом COVID-19 на смертність можна буде судити, коли ми отримаємо дані за рік за загальною кількістю померлих від усіх причин. І вкрай би бажано з розподілом за віком. Тому що якщо навіть загальна кількість померлих не збільшилася, але почали вмирати в значно молодшому віці, і це якимось чином можна пов'язати з COVID-19, це погано», - зазначила академік.
Деталі за посиланням:
https://ukraina24.segodnya.ua/ua/obshestvo-news/7606-smertnost-ot-koronavirusa-akademik-rasskazala-o-probleme-s-ciframi

міграція населення



Для збільшення чисельності населення ми можемо сподіватись лише на міграцію в Україну
Елла Лібанова: Те, що чисельність населення України буде скорочуватись, демографи зрозуміли наприкінці 60-х років. Для того, щоб ситуацію змінити — місяця недостатньо.
Навіть якщо буде локдаунівський бебібум, то це принципово тенденцію не змінить.
На що ми можемо сподіватися, якщо ми хочемо збільшити кількість населення — це на міграцію. Інших шляхів у світі ще не вигадали.

https://hromadske.radio/podcasts/drive-time/dlia-zbil-shennia-chysel-nosti-naselennia-my-mozhemo-spodivatys-lyshe-na-mihratsiiu-v-ukrainu-demohrafynia


Лібанова

25.01.2021

"Це кошик минулого життя", – Людмила Черенько про розмір прожиткового мінімуму в Україні
За яким принципом розраховується прожитковий мінімум та які соціальні виплати залежать від його розміру в ефірі Українського радіо розповідає завідувачка сектора дослідження рівня життя – Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Людмила Черенько.

http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=95003


Лібанова

25.01.2021

Елла Лібанова, демограф: Україна може рухатися швидше. Якщо не змінювати напрям і правила.
У 2000-х ми вважали, що головне для успіху – впливові родичі та вміння обходити закон. Зараз на перший план виходить знання іноземної мови, – каже Елла ЛІБАНОВА, науковиця в галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці.

https://rozmova.wordpress.com/2021/01/25/ella-libanova-13/


11.01.2021

За перше півріччя 2020 року рівень бідності в Україні зріс із 41% до 51%. Від чого залежить рівень бідності населення та як зростання мінімальної зарплати може перезапустити економіку в ефірі Українського радіо розповідає завідувачка сектору дослідження рівня життя – Інститут демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Людмила Черенько.

http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=94913


04.01.2021

У державному бюджеті заплановано 195 мільярдів гривень витрат на Пенсійний фонд України. Як повідомляють у Мінсоцполітики, у 2021 році в Україні заплановано п’ять етапів підвищення пенсій, а їх перерахунки почнуться вже з 1 січня. З 4 січня 2021 року вже розпочнеться виплата січневих пенсій. Більше про підвищення соціальних виплат в ефірі Українського радіо розповіла провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Лідія Ткаченко.

http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=94880