"Усе завжди закінчується добре. Коли щось закінчилося погано, отже, це ще не кінець."
Паоло Коельо
Архів новин 2020-2017
![]() |
31.12.2020
|
![]() |
25.12.2020
|
![]() |
24.12.2020
|
![]() |
24.12.2020
|
![]() |
24.12.2020
|
![]() |
22.12.2020
|
![]() |
18.12.2020
|
![]() |
17.12.2020
|
![]() |
16.12.2020
|
![]() |
16.12.2020
|
![]() |
15.12.2020
|
![]() |
15.12.2020
|
![]() |
11.12.2020
|
![]() |
10.12.2020
|
![]() |
09.12.2020
|
![]() |
09.12.2020
|
![]() |
29.11.2020
|
![]() |
28.11.2020
|
![]() |
27.11.2020
|
![]() |
26.11.2020
|
![]() |
23-24 листопада 2020
|
![]() |
20.11.2020
|
![]() |
19.11.2020
|
![]() |
18.11.2020
|
![]() |
12.11.2020
|
![]() |
12.11.2020
|
![]() |
11.11.2020
|
![]() |
24.10.2020
|
![]() |
22.10.2020
|
![]() |
22.10.2020
|
![]() |
22.10.2020
|
![]() |
17.10.2020
|
![]() |
16.10.2020
|
![]() |
ВІТАЄМО ПЕРЕМОЖЦЯ КОНКУРСУ!
|
![]() |
15.10.2020
|
![]() |
08.10.2020
|
![]() |
29.09.2020
|
![]() |
24.09.2020
|
![]() |
20.09.2020
|
![]() |
18.09.2020
|
![]() |
16.09.2020
|
![]() |
14.09.2020
|
![]() |
10.09.2020
|
![]() |
02.09.2020
|
![]() |
30.08.2020
|
![]() |
24.08.2020
|
![]() |
24.08.2020
|
![]() |
22.08.2020
|
![]() |
19.08.2020
|
![]() |
12.08.2020
|
![]() |
09.08.2020
|
![]() |
06.08.2020
|
![]() |
05.08.2020
|
![]() |
03.08.2020
|
![]() |
02.08.2020
|
![]() |
28.07.2020
|
![]() |
28.07.2020
|
![]() |
27.07.2020
|
![]() |
23.07.2020
|
![]() |
23.07.2020
|
![]() |
20.07.2020
|
![]() |
16.07.2020
|
![]() |
11.07.2020
|
![]() |
08.07.2020
|
![]() |
24.06.2020
|
![]() |
19.06.2020
|
![]() |
17.06.2020
|
![]() |
17.06.2020
|
![]() |
16.06.2020
|
![]() |
12.06.2020
|
![]() |
01.06.2020
|
![]() |
27.05.2020
|
![]() |
Пішов з життя Володимир Платонович Войтенко
|
![]() |
30.04.2020
|
![]() |
29.04.2020
|
![]() |
28.04.2020
|
![]() |
24.04.2020
|
![]() |
23.04.2020
|
![]() |
08.04.2020
|
![]() |
07.04.2020
|
![]() |
Щорічна доповідь за 2019 рік про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні
|
![]() |
Дуальна освіта: інституціональні особливості реалізації в Україні
|
![]() |
03.04.2020
|
![]() |
23.03.2020
|
|
Шановні колеги!
|
![]() |
14.03.2020
|
![]() |
11.03.2020
|
![]() |
10.03.2020
|
![]() |
09.03.2020
|
![]() |
09.03.2020
|
![]() |
06.03.2020
|
![]() |
03.03.2020
|
![]() |
03.03.2020
|
![]() |
02.03.2020
|
![]() |
26.02.2020
|
![]() |
24.02.2020
|
![]() |
18.02.2020
|
![]() |
13.02.2020
|
![]() |
06.02.2020
|
![]() |
06.02.2020
|
![]() |
05.02.2020
|
![]() |
04.02.2020
|
![]() |
02.02.2020
|
![]() |
30.01.2020
|
![]() |
29.01.2020
|
![]() |
29.01.2020
|
![]() |
29.01.2020
|
![]() |
28.01.2020
|
![]() |
23.01.2020
|
![]() |
23.01.2020
|
![]() ![]() ![]() |
23.01.2020
|
![]() |
25.12.2019
|
![]() |
23.12.2019
|
![]() |
23.12.2019
|
![]() |
23.12.2019
|
![]() |
23.12.2019
|
![]() |
20.12.2019
|
![]() |
19.12.2019
|
![]() |
19.12.2019
|
![]() |
18.12.2019
|
![]() |
13.12.2019
|
![]() |
12.12.2019
|
![]() |
12.12.2019
|
![]() |
12.12.2019
|
![]() |
12.12.2019
|
![]() |
12.12.2019
|
![]() |
07.12.2019
|
![]() |
06.12.2019
|
![]() |
03.12.2019
|
![]() |
02.12.2019
|
![]() |
30.11.2019
|
![]() |
29.11.2019
|
![]() |
27.11.2019
|
![]() |
26.11.2019
|
![]() |
26.11.2019
|
![]() |
26.11.2019
|
![]() |
22.11.2019
|
![]() |
20.11.2019
|
![]() |
17.11.2019
|
![]() |
15–17 листопада 2019 р. у Києві в актовій залі Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України відбулася Міжнародна наукова конференція «ІРЛАНДІЯ, УКРАЇНА ТА ІМПЕРІЇ: ЗАЛЕЖНІСТЬ. КОНФЛІКТ. ПАМ'ЯТЬ».
Організаторами конференції виступили Український інститут національної пам’яті, Інститут історії України НАНУ, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАНУ, Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), Holodomor Research and Education Consortium at the Canadian Institute of Ukrainian Studies (University of Alberta), Geary Institute (University College Dublin), Institute for British-Irish Studies (University College Dublin), Centre for the Investigation of Transnational Encounters (Moore Institute, National University of Ireland, Galway). |
У ході конференції конференції було розглянуто комплекс наукових проблем, пов’язаних із осмисленням місця і ролі імперського та колоніального дискурсів у історичному, демоґрафічному, соціальному, політичному, культурному й психологічному вимірах історії Ірландії та України. Панельні дискусії в ході роботи конференції охопили наступні теми: • Імперіологічні й постколоніальні студії в сучасних Ірландії, Україні та Світі: наративи, інституалізація дослідів. • Великий голод в Ірландії (An Gorta Mоr) і Голодомор в Україні: компаративний аналіз. • Культурний імперіалізм та проблема збереження національної мови і релігії. • Імперська, антиколоніальна, гібридна ідентичності: феномени панування і неприйняття, відчуженості й опору. • Національні, антиколоніальні рухи на ірландських та українських теренах у Британській і Російській/Совєтській імперіях. • Взаємозв’язок між пануванням насильства та опором: приклади УПА та ІРА. • Роль екстремістських імперських лоялістів у підтримці імперського панування: приклади Східної України та Північної Ірландії. • Моделі історичної пам’яті в сучасних Ірландії та Україні. Серед учасників дискусії: Colin Coulter (Ireland), Judith Devlin (Ireland), Darragh Gannon (UK), Володимир В’ятрович (Україна), Олександр Гладун (Україна), Evi Gkotzaridis (Greece), Олексій Гарань (Україна), Róisín Healy (Ireland), Geoffrey Hosking (UK), Stephen Howe (UK), Владислав Гриневич (Україна), Christine Kinealy (US), Станіслав Кульчицький (Україна), Hiroaki Kuromiya (USA), Алла Киридон (Україна), Ostap Kushnir (Poland), Taras Kuzio (UK), Dominic Lieven (UK), James McAuley (UK), Diarmuid Ó Giolláin (US), Микола Рябчук (Україна), Alfred Rieber (Hungary), Наталія Левчук (Україна) Joseph Ruane (Ireland), Людмила Гриневич (Україна), Andrzej Szeptycki (Poland), Лариса Якубова (Україна), Jennifer Todd (Ireland), Stephen Velychenko (Canada), Niall Whelehan (United Kingdom), Олександр Зайцев (Україна) та інші. На конференції виступили з доповіддю: Валерій Смолій (академік, директор Інституту історії України НАНУ, Україна) (вступне слово) Джозеф Руан (Національний ірландський університет, м. Корк, Ірландія): Презентація книжок «Historical Atlas of the Irish Revolution», «Historical Atlas of the Great Irish Famine» Олексій Баталов (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна) : «Британська імперія і Росія/Радянський Союз: типологізація імперій» Джозеф Руан (Національний ірландський університет, Ірландія) : «Теорія двозначного колоніалізму, порівняння Ірландії та України» (презентація) Олексій Ясь (Інститут історії України НАНУ, Україна) : «Україна як колонія в українській та російській історіографії». Еві Ґкотзарідіс (Американський коледж, Греція) : «Ірландія як колонія в анґломовній історіографії». Ендрю Біеленберг (Національний ірландський університет, Ірландія) : «Варіанти насилля часів Ірландської війни за незалежність і наслідки» Дарраг Ґаннон (Королівський університет, м. Белфаст, Ірландія) : «Порівняння Ірландської Республіки з Українською Народною Республікою» (презентація) Геннадій Єфіменко (Інститут історії України НАНУ, Україна) : «Радянські Росія та Україна (1917–1923): структура взаємин» (презентація) Діармуід О Джіолен (Університет Нотр-Дам, США) : «Основна мова меншини: ірландська та питання мовного націоналізму» (презентація) Ліам Кенеді (Королівський університет Белфасту, Велика Британія) : «Голод як геноцид: Україна та Ірландія» Крістоф Гіллісен (Університет Кан-Нормандія, Франція) : «Голод і держава: історіографічні міркування» Людмила Гриневич (Інститут історії України НАНУ, HREC in Ukraine, Україна) : «Як імперіологія та постколоніальні студії можуть допомогти нашому розумінню Голодомору та інших випадків політики творення голоду» Станіслав Кульчицький (Інститут історії України НАНУ, Україна) : «Голод в Ірландії та Україні: порівняльний аналіз» Олександр Гладун (Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАНУ, Україна), Євген Кравченко (Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна) : «Демографічні втрати від голоду в Ірландії та Україні» (презентація) Наталія Левчук (Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАНУ, Україна) : «Географія Великого Ірландського Голоду та Українського Голодомору: особливості й детермінанти» (презентація) Сергій Блавацький (Науково-дослідний інститут пресознавства НАНУ, Україна) : «Фрейминг Великого Голоду (An Gorta Mor) в Ірландії (1845–1849) і Голодомору (1932–1933) в Україні в британській пресі» Оксана Веретюк (Жешувський університет, Польща) : «Українські та Ірландські літературні презентації Голодів» (презентація) Тетяна Кроль (Дублінський міський університет, Ірландія) : «Образи «Я» та «Інший» у ірландській та українській художній літературі про Голод» (презентація) Ганна Шукалович (Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна) : «Що знали українці про ірландців поміркованих та радикальних?» Олександр Зайцев (Український католицький університет, Україна) : «ОУН / УПА та Шинн Фейн / ІРА» Роізін Хейлі (Ірландський національний університет, Ірландія) : «Насильство в Ірландії та Україні: контексти та закономірності» (презентація) Ірина Мисів (Києво-Могилянська академія, Україна) : «Тактика партизанської війни в українському та ірландському рухах за незалежність» Євген Васильчук (Черкаський національний університет, Україна) : «Російський екстремізм в Україні: переосмислення» Джеймс МакКаулі (Університет Гаддерсфілд, Велика Британія) : «Боротьба за виживання. Лоялісти: за і проти держави» Тарас Кузьо (Університет Джонса Гопкінса, США) : «Імперський лоялізм і насильство в Східній Україні та Північній Ірландії» (презентація) Максим Віхров («Український тиждень», Україна) : «Імперські лоялісти на Донбасі: мотивації реальні і уявні» (презентація) Гіроакі Куромія (Індіанський університет, США) : «Східна Україна та Північна Ірландія в історичній перспективі» Стівен Хоу (Бристольський університет, Велика Британія) : «Тубілці, поселенці, імперіалісти та націоналісти на спірних землях» Лариса Якубова (Інститут історії України НАНУ, Україна) : «Чи Східна Україна наступна Північна Ірландія?» (презентація) Валентина Попова (Національна академія статистики, обліку та аудиту, Україна) : «Економічна колонізація України: етапи та показники» (презентація) Остап Кушнір (Лазарський Університет, Польща) : «Чи колишні імператорські володарі все ще впливають на політику. Якщо так, то як?» (презентація) Юлія Юрченко (Університет Ґрінвіч, Велика Британія) : «Неоліберальний капіталізм та ерозія суверенітету» (презентація) Сергій Жук (університет Болл Штат, США) : «Академічний російськоцентризм та українські проблеми» (презентація) Анджей Шептицький (Варшавський університет, Польща) : «Європейські прагнення супроти «русского міру»(презентація) Дженніфер Тодд (Університетський коледж, Ірландія) : «Аномалія Північної Ірландії в порівняльному контексті» (презентація) Джефрі Хоскінґ (Лондонський університет, Велика Британія) Микола Рябчук (Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ, Україна) Програма конференції |
![]() |
13.11.2019
|
![]() |
13.11.2019
|
![]() |
12.11.2019
|
![]() |
08.11.2019
|
![]() |
05.11.2019
|
![]() |
30.10.2019
|
![]() |
28.10.2019
|
![]() |
23.10.2019
|
![]() |
17.10.2019
|
![]() |
16.10.2019
|
![]() |
XXVI Українсько-Польсько-Словацький науковий семінар «Роль статистики у розвитку сучасних економічних систем»
|
![]() |
07.10.2019
|
![]() |
01.10.2019
|
![]() |
01.10.2019
|
![]() |
01.10.2019
|
![]() |
30.09.2019
|
![]() |
27.09.2019
|
![]() |
26.09.2019
|
![]() |
25.09.2019
|
![]() |
24.09.2019
|
![]() |
23.09.2019
|
![]() |
23.09.2019
|
![]() |
23.09.2019
|
![]() |
22.09.2019
|
![]() |
22.09.2019
|
![]() |
22.09.2019
|
![]() |
20.09.2019
|
![]() |
17.09.2019
|
![]() |
13.09.2019
|
![]() |
12.09.2019
|
![]() |
09.09.2019
|
![]() |
19.08.2019
|
![]() |
01.08.2019
|
![]() |
31.07.2019
|
![]() |
30.07.2019
|
![]() |
30.07.2019
|
![]() |
18.07.2019
|
![]() |
18.07.2019
|
![]() |
19.06.2019
|
![]() |
14.06.2019
|
![]() |
14.06.2019
|
![]() |
14.06.2019
|
![]() |
13.06.2019
|
![]() |
11.06.2019
|
![]() |
07.06.2019
|
![]() |
06.06.2019
|
![]() |
30.05.2019
|
![]() |
30.05.2019
|
![]() |
29.05.2019
|
![]() |
21.05.2019
|
![]() |
13.05.2019
|
![]() |
08.05.2019
|
![]() |
22.04.2019
|
![]() |
10.04.2019
|
Організаційний комітет з проведення виборів директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України оприлюднює результати виборів директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України 26 березня 2019 року: Відповідно до протоколу засідання Виборчої комісії з проведення виборів директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України станом на 26 березня 2019 року фактична чисельність штатних наукових працівників Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України складає 85 осіб. Для проведення таємного голосування було виготовлено 85 бюлетені, зареєструвалося 69 наукових працівників, роздано 69 бюлетенів.
За результатами таємного голосування та відповідно до з п.3.12.4 Статуту НАН України вважається обраним на посаду директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України: ЛІБАНОВА Елла Марленівнаяка набрала не менше двох третин голосів виборців, а саме: 61 голос (88.4%). |
![]() |
29.03.2019
|
![]() |
25.03.2019
|
![]() |
19.03.2019
|
![]() |
14.03.2019
|
![]() |
10.03.2019
|
![]() |
08.03.2019
|
![]() |
07.03.2019
|
![]() |
04.03.2019
|
![]() |
03.03.2019
|
|
28.02.2019
28 лютого 2019 року в місті Києві відбулось засідання колегії Міністерства соціальної політики України на тему „Основні досягнення у соціальній сфері та перспективи розвитку”. |
![]() |
20.02.2019
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова зазначила, що українці, обираючи між рівноцінною низькокваліфікованою роботою вдома і закордоном, більш охоче обирають роботу закордоном. Це, за її словами, відбувається через певне почуття сорому та через викривлене поняття "соціального іміджу". |
![]() |
20.02.2019
День соціальної справедливості: 27% українців живуть у злиднях |
![]() |
20.02.2019
Вже з 4-го березня людям почнуть видавати «живі гроші» на сплату комунальних послуг. В середньому, кожна родина має отримати на руки по півтори тисячі гривень. Водночас, кількість субсидіантів буде зменшуватись за умови збільшення доходів людей, - зазначила завідувач відділу дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень України Людмила Черенько. |
![]() |
15.02.2019
Охочих взяти шлюб все менше, але і число розлучень скорочується - стверджують українські вчені. Втім, якщо простежити динаміку весіль та розлучень - за останні 30 років майже нічого не змінилось. Навіть забобони у 21 столітті працюють, як і раніше – різке зменшення одружень у високосні роки, а перед та після стрибок, йдеться у випуску ТСН.Тиждень. |
![]() |
15.02.2019
Згідно зі статистикою Мін'юсту, українськими загсами за минулий рік було зареєстровано майже 229 тисяч шлюбів – на 20 тисяч менше, ніж у 2017-му. До речі, в Україні є РАЦС, де найчастіше розписувалися в минулому році: 3205 шлюбів зареєстрував РАЦС Печерського району Києва, що дорівнює приблизно числу всіх шлюбів за рік у всій Луганській
області! |
![]() |
11.02.2019
Елла Лібанова, керівник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, говорить, що на ринках праці в інших країнах зараз все більше зростає попит на людей з високою і низькою кваліфікацією, а от середня кваліфікація не така затребувана. |
![]() |
05.02.2019
Соціальна політика держави повинна таким чином формувати економічні пріоритети, щоб підтримувати легально працюючий бізнес в Україні. Про це заявила директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім М.В.Птухи НАН України Елла Лібанова, виступаючи на презентації Меморандуму роботодавців України, повідомляє РБК-Україна. |
![]() |
05.02.2019
Трудова міграція б'є антирекорди. Молодь їде з України в пошуках кращої роботи, а також - стабільності та соціальних гарантій - про це говорять самі працедавці. Підприємці навіть розробили Маніфест роботодавців і закликають владу підтримати ініціативу. Чи можна змінити ситуацію? - розбиралися мої колеги. |
![]() |
04.02.2019
Завідуюча відділом дослідження рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько відповіла на питання, яке давно хвилює простих українців – чому вони втратили субсидію. |
![]() |
28.01.2019
У третьому випуску газети «Дзеркало тижня» (25 січня -01 лютого 2019 року) вийшла друком стаття провідного наукового співробітника відділу досліджень людського розвитку, кандидата економічних наук Ірини Новак і старшого наукового співробітника відділу економічних проблем соціальної політики, завідувача відділу інформатизації наукової діяльності Інституту економіки промисловості НАН України, кандидата економічних наук Руслана Покотиленка «Зайнятість в Індустрії 4.0: визначаємо національні пріоритети».
|
![]() |
Підтримаємо Макарову Олену!
Макарова Олена Володимирівна - доктор економічних наук, старший науковий співробітник, член-кореспондент НАН України, заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, завідувач відділом досліджень людського розвитку. |
![]() |
20.01.2019
Завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Олексій Позняк у прямому ефірі 112 каналу прокоментував ситуацію щодо того, чи варто очікувати на відтік робочої сили?
|
![]() |
19.01.2019
Елла Лібанова — академік, професор, доктор наук, вчений у галузі демографії, соціоекономіки й економіки праці — 12 років очолює Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України. |
![]() |
15.01.2019
Європа відкриває кордони для українців не заради наших інтересів - директор Інституту демографії
Про важливість перепису населення для керування державою, про відтік українців за кордон, переселенців із Криму та Донбасу й перспективи демографічної кризи, а також про участь ЗМІ у формуванні індексу щастя громадян в інтерв’ю "Апострофу" розповіла директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова.
|
![]() |
09.01.2019
У багатьох країнах світу допомога матерям-одиначкам стимулює оформлювати незареєстрований шлюб, при цьому кожна держава по-своєму знаходить порушників. “В Україні є певна частина, яка намагається скористатися соціальною допомогою і реєструється матерями-одиначками, проживаючи в цивільному шлюбі. Проблема виникає не тільки у нас. Приклад — Швеція, там близько 60% дітей народжуються поза шлюбом і розмір соціальної допомоги там значно вищий. Там і податки високі”, — розповідає професор, доктор економічних наук Ірина Курило.
У США право на допомогу самотній матері надається тільки за умови, що вона працює щонайменше 30 годин на тиждень (або 6 годин в день при п’ятиденці). При цьому така практика — далеко не в усіх штатах. Найчастіше одиначкам надають продуктові талони і допомагають оплачувати оренду і навчання. При цьому якщо виявиться, що тато насправді проживає з сім’єю, батьки такої дитини ризикують отримати реальний термін за крадіжку у держави.
В Україні ж, вважає експерт Інституту демографії та соціальних досліджень Людмила Черенько, необхідно найперше перестати розмежовувати допомогу матерям-одиначкам та допомогу малозабезпеченим. Важливо при цьому посилювати контроль всіх соціальних виплат.
“Зараз розробляється механізм соціальної інспекції. Необхідно використовувати критерії оцінки матеріального стану сім’ї. Враховувати, чи є в родині зареєстрований працездатного віку, який при цьому офіційно не працює, яким майном володіє сім’я. При цьому, звичайно, важливо не принижувати одержувачів соцдопомоги. Ніхто не ходитиме і не заглядатиме у холодильник”, — розповідає Черенько.
|
![]() ![]() ![]() ![]() |
19.12.2018
19 грудня 2018 року відбулося Засідання Президії Національної Академії Наук України, на якому академік-секретар Відділення економіки НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України Елла Лібанова представила Національну доповідь «Українське суспільство: міграційний вимір». |
![]() |
Оголошується конкурс на заміщення вакантної посади завідувача відділу досліджень ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України. Оголошується конкурс на заміщення вакантної посади головного наукового співробітника відділу досліджень людського розвитку, вакантної посади провідного наукового співробітника відділу досліджень людського розвитку, вакантної посади провідного наукового співробітника відділу досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України. Телефон для довідок 486 62 38 |
|
30.11.2018
29-30 листопада 2018 р. у м. Поляна (Закарпатська область) відбулись І Міжнародна науково-практична конференція «Система громадського здоров‘я: теорія, методологія, технологія, соціальна практика і управління” та Транскордонний інноваційний форум «Екологія здоров‘я». Організаторами заходів стали: |
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
27 листопада 2018 року відбулася міжнародна науково-практична конференція «100-річчя НАН України: внесок у дослідження міграційних процесів на зламі тисячоліть», організаторами якої стали Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України спільно з Представництвом польської Академії наук у Києві. Метою конференції був обмін результатами наукових досліджень щодо міграції населення, як важливого соціально-економічного процесу, який чинить значний вплив на демографічну ситуацію, ринок праці, якісні параметри населення та розробка науково обґрунтованих рекомендацій для політики. Наразі вкрай важко оцінити масштаби зовнішньої міграції українців, але її учасниками, без сумніву, є мільйони українських громадян. Серед учасників конференції: Елла Лібанова – директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України, strong{Сергій Пирожков} – віце-президент Національної академії наук України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук, академік НАН України, Генрик Собчук – директор Представництва Польської Академії Наук у Києві, професор,(Польща), Павел Качмарчик - директор Центру міграційних досліджень Варшавського університету, професор, (Польща), Марта Ярошевич - старший науковий співробітник Центру навчальних програм, доктор філософії (Польща), Серрано Інмакулада - науковий співробітник Інституту економіки, географії та демографії CSIC (Іспанська національна дослідницька рада) (Іспанія), Ігор Вернер – голова Державної служби статистики України, Михайло Волинець - голова Конфедерації Вільних профспілок України, Василь Воскобойник - президент Всеукраїнської Асоціації компаній міжнародного працевлаштування, Наталія Власенко – радник Голови Державної служби статистики України та інші представники академічної науки в галузі економіки, соціології, соціальних і регіональних досліджень, наукових шкіл системи вищої освіти, неурядових дослідницьких центрів та організацій громадянського суспільства. Відкривши конференцію, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, академік НАН України Елла Лібанова надала слово Віце-президенту Національної академії наук України, Голові Секції суспільних і гуманітарних наук, академіку НАН України Сергію Пирожкову. Наступним взяв слово Голова Державної служби статистики України Ігор Вернер. Директор Центру міграційних досліджень Варшавського університету, професор Павел Качмарчик (Польща) продовжив дискусію виступом «Contemporary migration from Ukraine to Poland: Challenges and opportunities» («Сучасна міграція з України до Польщі: виклики та можливості)» (презентація). Провідний науковий співробітник сектору міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, доктор наук з державного управління Олена Малиновська виступила з доповіддю «Еміграція vs імміграція: напрями та механізми політики репатріації» (презентація). Автори доповідей відповіли на питання присутніх, після чого відбулася загальна дискусія. Під час дискусії було зазначено, що в останні роки має місце різке зростання кількості заробітчан у країнах ЄС, передусім у Польщі, на тлі посилення темпів зменшення обсягів міграцій до Росії. Загалом від 2014 р. спостерігається збільшення загальних масштабів трудової міграції під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх економічних та соціо-політичних чинників. У другій дискусійній панелі, модератором якої був завідувач сектору міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Олексій Позняк , виступили старший науковий співробітник Центру навчальних програм, доктор філософії Марта Ярошевич (Польща) із доповіддю «Migration interdependences in the Eastern Partnership region» («Міграційна взаємозалежність у регіоні Східного партнерства») (презентація), науковий співробітник Інституту економіки, географії та демографії CSIC (Іспанська національна дослідницька рада) Серрано Інмакулада (Іспанія) із доповіддю "Return from the EU: patterns and profiles in Argentina, Romania, Senegal and Ukraine" ("Повернення з ЄС: візерунки та профілі в Аргентині, Румунії, Сенегалі та Україні") (презентація), Президент Всеукраїнської Асоціації компаній міжнародного працевлаштування Василь Войскобойник із доповіддю «Посилення трудової міграції з України до країн Європи: причини та наслідки» (презентація) та доцент кафедри соціології Українського Католицького Університету, кандидат соціологічних наук Дмитро Миронович із доповіддю "Виклики сучасної міграції: українська спільнота в Парижі" (презентація). Під час загальної дискусії доповідачі відповіли на питання присутніх, учасники конференції обговорили основні тенденції зовнішніх міграцій в Україні, їх причини та передумови, наслідки масштабних міграцій. У третій дискусійній панелі свої доповіді представили провідний науковий співробітник Інституту соціології НАН України, доктор економічних наук, професор Ірина Прибиткова - «Перехід України до економіки постіндустріального типу як передумова розвитку пересувних ринків праці» (презентація), генеральний директор Київського інституту соціології, доктор філософських наук, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Володимир Паніотто - «Мережеві методи у дослідженні міграційних процесів» (презентація) та завідувач сектору міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Олексій Позняк - «Особливості зовнішніх трудових міграцій населення України на сучасному етапі» (презентація). Результати експертного обговорення усіх дискусійних панелей були узагальнені модераторами дискусійних панелей під головуванням заступника директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, член-кореспондента НАН України, доктора економічних наук Олени Макарової. |
![]() |
26.11.2018
26 листопада о 15:00 пройшла прес-конференція на тему: «Економіко-правові засоби стимулюючого впливу на розвиток Донбасу» (Зала 2). |
![]() |
24.11.2018
24 листопада 2018 р. головний науковий співробітник Інституту Наталія Левчук дала інтервю для каналу UA.TV про наслідки Голодомору в Україні.
|
![]() |
20.11.2018
20 листопада о 12:30 відбудеться прес-конференція на тему: «Голодомор 1932-1933 рр. в Україні в науковому, освітньому та публічному просторі» (Зала 1 приміщення "УкрІнформ"). |
![]() |
16.11.2018
Провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, кандидат економічних наук Ірина Новак 5-16 листопада 2018 року взяла участь у науковому стажуванні, присвяченому ознайомленню з європейськими підходами щодо популяризації академічної доброчесності та поглиблення співпраці в академічній і науковій галузі між Україною та Польщею, організованому польсько-українською фундацією Інститут міжнародної академічної і наукової співпраці (IIASC) на базі Духовної Академії Університету С. Вишинського (м. Варшава, Польща).
|
![]() |
12.11.2018
Тенденція до збільшення кількості старшого населенння та зменшення кількості молодих людей зберігається і в Україні. Про це в коментарі Радіо НВ розповіла академік Національної академії наук України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В Птухи НАН України Елла Лібанова. За її словами, цей процес не є позитивно чи негативно забарвленим. Таку тенденцію країнам потрібно прийняти та підлаштовуватись під неї, додала експертка. "Це є так, як воно є. Дощ восени чи сніг взимку - це добре чи погано? Пристосовувати до цього політику і всю соціальну інфраструктуру. Медицина: одна справа медичні послуги для населення, де домінують діти, і інша справа - медичні послуги, де домінують особи старшого віку. Відповідним чином відрізняються потреби в соціальних послугах, в допомозі, в підтримці родини, потреби в освітніх послугах, пенсійній системі", - говорить вона. Теоретично вплинути на зменшення народжуваності можна завдяки певним, наприклад грошовим, заохоченням з боку держави. Проте це діє лише на кілька років, а в довгостроковій перспективі не дає результату, додала Елла Лібанова.
|
![]() |
12.11.2018
52 відсотки шлюбів, укладених за роки незалежності, вже розпалися. Чому – з'ясували в Інституті демографії. Соціологи опитали десятки тисяч розлучених. "На перше місце, як причину розлучення, вони ставлять непорозуміння, сімейні конфлікти, якщо краще сформулювати – відчуженість у сімейних відносинах і конфлікт інтересів", – говорить Людмила Слюсар, науковий співробітник Інституту демографії НАНУ. Виходить, що майже 27% розлучень відбулося через відчуженість у сім'ї. Кожну четверту пару зруйнували алкоголізм, наркоманія чи домашнє насильство. Ще 22% стали заручниками безгрошів'я і проблем з житлом. Тим часом, вчені наполягають, одружитися все-таки потрібно.
|
![]() |
08-10.11.2018
Головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України Левчук Наталія взяла участь у роботі Danyliw Research Seminar, що відбувся 8-10 листопада 2018 р. в університеті Оттави (Канада). Н. Левчук виступила з доповіддю, взяла участь у дискусії та відповіла на численні питання учасників семінару.
|
![]() |
09.11.2018
Як корупція впливає на представництво жінок у політиці та сфері прийняття рішень? І чи обмежує корупція можливості жінок? Протягом презентації дослідження ПРООН «Корупція очима жінок і чоловіків» Natalka Fedorovych, Yaroslav Yurchyshyn, Larysa Denysenko, Надією Зосім, Alexandra Kuziva та Ганна Герасименко обговорили сприйняття корупції жінками і чоловіками та вплив корупційних практик на їх життя |
![]() |
07.11.2018
В рамках проекту «Прозорість і доброчесність публічного сектору», який виконується Програмою розвитку ООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії протягом 2015-2018 рр, проведено дослідження «Корупція очима жінок і чоловіків» спрямоване на оцінку сприйняття корупції жінками і чоловіками та впливу корупційних практик на їх життя. Зі звітом, складеним за результатами дослідження можна ознайомитися за посиланням.
|
![]() |
03.11.2018
Ганна Герасименко - провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Національної академії наук України прийняла участь у Першому міжнародному соціофорумі «Тенденції розвитку сім'ї в умовах сучасного суспільства». У ньому взяли участь представники Міністерства соціальної політики України, уповноважений Президента України з прав дитини, представники консульств іноземних держав, Фонду ООН в області народонаселення (UNFPA), Дитячого фонду ООН (UNICEF), Німецької федеральної компанії міжнародного співробітництва (GIZ), Канадської поліцейської місії в Україні, Національної поліції України, виконавчих органів, депутатського корпусу, Національної академії наук України, громадські об'єднання. Ганна Герасименко прийняла участь у третій панельній дискусії: «Подолання домашнього насильства як питання громадської згуртованості: посилення комунікації і розвиток горизонтальних зв'язків у суспільстві» (нульова толерантність до насильства як мета та інструмент: шляхи формування; громадські ініціативи та державні сервіси на захисті права на життя, вільне від насильства: як вибудувати синергію; «небайдужі сусіди», «#янебоюсьсказати», «#розірви коло»: від звинувачення жертви до підтримки постраждалих; підтримуюча комунікація у суспільстві: роль місцевих ініціатив).
|
![]() |
31.10.2018
«Шансів на те, що абсолютна більшість українських заробітчан колись повернеться на Батьківщину, на жаль, небагато, - прогнозує завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Олексій Позняк, - Частина цих людей не повернеться за жодних умов, обравши для себе життя за кордоном. Частина може повернутися лише якщо окрім стрімкого розвитку економіки існуватиме продумана державна політика із залучення їх до внутрішніх економічних процесів. При цьому, навіть, теоретичне повернення на Батьківщину усіх мігрантів не врятує нас від нестачі робочої сили. Незважаючи на вражаючі показники чисельності української трудової діаспори, повністю проблему ці люди не розв’яжуть. Для повноцінного функціонування оновленої економіки такої великої за європейськими мірками країни знадобиться додатковий ресурс – кілька мільйонів людей», - вважає експерт.
|
![]() |
30.10.2018
У студії програми "Паралелі", медіа груп Правда.Тут на питання "Чи має право «Укрпошта» припиняти доставку пенсій?" відповідала: Лідія Ткаченко - фахівець у сфері соціальних досліджень, пенсійного забезпечення. Кандидат економічних наук. Доцент кафедри статистики Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України.
|
![]() |
29.10.2018
Відмова "Укрпошти" від доставки пенсій додому з 1 січня стане справжнім ударом для мільйонів українських пенсіонерів. В Україні на сьогодні відсутня інфраструктура, що дозволяє повністю замінити доставку живих грошей на використання банківських карт. Про це розповіла в ефірі ObozTV провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Лідія Ткаченко. На її думку, гучна обіцянка керівника "Укрпошти" Ігоря Смілянського нагадує шантаж уряду і спробу привернути увагу до проблеми.
|
![]() |
29.10.2018
Перерахунок пенсій в Україні в зв'язку з підвищенням з 1 грудня прожиткового мінімуму торкнеться, в першу чергу, найменш забезпечених – близько 2,5 млн пенсіонерів. |
![]() |
26.10.2018
26 жовтня 2018 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулася ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція "Правове забезпечення соціальної безпеки в умовах євроінтеграційних процесів". Організаторами заходу виступили Центр проблем імплементації європейського соціального права, кафедра трудового права та права соціального забезпечення, Рада молодих вчених юридичного факультету.Пленарне засідання конференції було присвячено обговоренню концептуальних питань у сфері соціальної безпеки: понятійного апарату, правового регулювання соціальної безпеки в Україні та світі, базових елементів соціальної безпеки. На пленарному засіданні з доповіддю «Концепція соціальної держави в умовах європейської інтеграції» виступила провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, кандидат економічних наук Ірина Новак.
|
![]() |
25.10.2018
Ще один напрямок трудової міграції українців, окрім Польщі, Росії та Чехії, це Італія, розповів виданню НВ завідувач відділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень Олексій Позняк. За його словами, причиною цього є бажання покращити власний добробут, оскільки українських зарплат для цього не достатньо. “Найважливіші країни - це Італія та Чехія. У південній Європі наших більше, ніж у західній. Там, очевидно, простіше працевлаштуватися. Італія на фоні Іспанії і Португалії більш населена країна, відповідно там більш ємний ринок праці. Чоловіки здебільшого працюють на будівництві, жінки - у домашніх господарствах. Плюс сільське господарство, промисловість. Мінімальні зарплати у цих країнах набагато більші, ніж середня по Україні”, - розповів Позняк.
|
![]() |
24.10.2018
В Україні у 2019 році вперше проведуть індексацію пенсій за новими правилами, яка торкнеться 10 млн осіб. За оцінками експертів, нові правила перерахунку будуть вигіднішими для українських пенсіонерів, йдеться у публікації OBOZREVATEL. "У законі сказано, що після ліквідації дефіциту Пенсійного фонду надбавка може становити 100% від зростання заробітної плати. Тоді це буде дійсно достатнє підвищення", — заявила старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко.
|
![]() |
22.10.2018
В Києві представники громадських організацій та профільних державних органів намагалися віднайти шляхи розв’язання проблеми офіційного працевлаштування біженців та шукачів притулку. Учасники круглого столу намагалася оцінити корисний потенціал цієї категорії населення України в розрізі ситуації, яка склалася на ринку праці країни.
https://www.prostir.ua/?news=kruhlyj-stil-z-hostrymy-kutamy |
![]() |
19.10.2018
17-19 жовтня 2018 року у Києві відбувся семінар “Зміцнення національної системи охорони здоров'я в європейському регіоні ВООЗ: План дій на підтримку використання фактичних даних, інформації та наукових досліджень при розробці політики в Україні", у якому взяли участь головний науковий співробітник Наталія Левчук та старший науковий співробітник Олександр Корнійчук.
|
![]() |
08.10.2018
Головний науковий співробітник відділу демографічного моделювання та прогнозування Інституту Наталія Левчук взяла участь у роботі конференції "New interdisciplinary perspectives on the Holodomor within the context of other man-made Famines", що відбулася 5-7 жовтня 2018 року в університеті Північної Кароліни, Чапел-Хіл, США. Наталія Левчук виступила з двома доповіддями, взяла участь у круглих столах та дискусії.
|
![]() |
04.10.2018
Біженці, особи, які потребують додаткового захисту та шукачі притулку в Україні є значним трудовим ресурсом, особливо в умовах дефіциту працівників робітничих професій, але чинне українське законодавство практично унеможливлює для них офіційне працевлаштування. Такий ключовий висновок дослідження «Ключові аспекти зайнятості біженців, осіб, які потребують додаткового захисту, та шукачів притулку в Україні», проведеного Благодійним Фондом «Право на захист». «Ці люди бажають працювати, деякі з них мають необхідні навички, але наразі діюче українське законодавство не дає їм можливості працевлаштуватись і збагачувати державний бюджет України», – зазначила Анастасія Бондаренко, правовий аналітик благодійного фонду «Право на захист», під час презентації дослідження в Українському кризовому медіа-центрі. |
![]() |
03.10.2018
Старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Лідія Ткаченко зазначила в інтерв'ю видання "Обозреватель", що трудові мігранти, які працюють офіційно, за кордоном же і платять податки. Гроші, що надходять до України, витрачаються на забезпечення сімей.
|
![]() |
29.09.2018
У США різко скоротилася кількість розлучень. Соціологи говорять, що американці молодші 45 років довго обирають правильного партнера, пізніше вступають у шлюб і рідше розлучаються. Це – нова тенденція в американському суспільстві у порівнянні з минулими поколіннями, які раніше одружувалися, але потім розлучалися і часом повторювали цикл по кілька разів. В Україні тим часом тенденція зворотна – українці рідше одружуються і частіше розлучаються. В Україні шлюби зміцнила війна. В Україні шлюбний вік протягом останніх двох десятиліть також зростав, але він і далі є нижчим, ніж в більшості країн Європи і США. Тобто українці вступають у перший шлюб тоді, коли вони ледь скінчили освіту, але ще не набули фінансової незалежності жінки у 25 років, чоловіки у нецілих 28. Згідно з опитуваннями, переважно молоді українці одружуються на хвилі почуттів, а над матеріальними справами вони сильно не замислюються. Бажання мати спільних дітей – теж зараз не головний мотив шлюбів. Молоді люди виявляються неготовими до випробувань – до 4 років, за статистикою, розпадається більшість таких шлюбів.
Серед головних причин – проблеми, що переважно пов’язані з бідністю, алкоголізм, насильство в родині, відсутність навичок вести діалог. І вчитися цього молодим українцям також немає, у кого. За даними українського Інституту демографії та соціологічних досліджень імені Птухи, в Україні триває тенденція нестійкості шлюбів, яка сформувалася ще в 1970-ті роки, за часів Радянського Союзу, коли українці легко одружувалися і легко розлучалися.
Проте останні роки принесли зміни і в цю сферу життя України – на тлі війни більше шлюбів укладалося і було менше розлучень. «Сімейні зв’язки зараз, звичайно, з одного боку, проходять випробування, з іншого боку, вони навіть посилюються. В момент саме таких випробувань населення використовує сімейні зв’язки для виживання, для того, щоб організувати свою життєдіяльність. Саме в таких умовах більше цінується і сімейна солідарність, і сімейна взаємодопомога », – пояснювала цю тенденцію в інтерв’ю Радіо Свобода Людмила Слюсар, яка є провідним фахівцем у справах родини Інституту демографії.
|
![]() |
28.09.2018
В студії Радіо "Голос Столиці" – завідувач відділу досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціологічних досліджень імені Птухи Ірина Курило надала інтерв'ю щодо "Демографічних втрат України".
|
![]() |
28.09.2018
На очах широкого наукового загалу дослідники Голодомору змушені були "відстрілюватися" від "важкої артилерії" кількох істориків та політиків, що "ніяк не могли зрозуміти" суті й методології демографічної науки. Однак 13 вересня цього року крига скресла. Відбулися перші в Україні публічні наукові дебати з історичних та демографічних питань висвітлення Голодомору. Дослідників геноциду — фахівців з різних сфер приймав Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України.
У підсумку першої частини, присвяченої оцінці втрат від штучного голоду, лідер "важкої артилерії" історик-публіцист Володимир Сергійчук погодився співпрацювати з усіма в робочій групі, і навіть надати демографам обіцяні два роки тому додаткові документальні джерела, які, на його думку, сприятимуть уточненню кількості загиблих. "У нас головні розбіжності в оцінці втрат пов'язані не з методологією, а з інформацією, яку ми використовуємо, — підсумувала модератор дебатів директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова. — Тому ми запрошуємо фахівців з проблем Голодомору в демографічній сфері до робочої групи. Наслідком її діяльності має стати чітке визначення джерел та інформаційної бази обрахування людських втрат 1933 р."
"В істориків і демографів різний інструментарій, — пояснює одна з основних учасниць дебатів співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Наталя Левчук. — Я думаю, що роль демографів має бути провідною в обрахуванні втрат. Але, звісно, у співпраці з істориками. Володимир Сергійчук каже, що тисячі смертей були не зареєстровані, це факт. Тому ми не можемо користуватися тільки архівними актами, а використовуємо специфічний інструментарій, робимо корекцію статистичних даних за розробленою нами методологією. Так, у 1933 р. офіційно було зареєстровано 1,75 мільйона смертей. А за нашою оцінкою, в 1933 р. смертей було 4,2 мільйона. Недооблік становить понад 140 відсотків".
Наталя Левчук пояснює, що українські демографи обрахували різницю між загальною кількістю смертей у період голоду і кількістю очікуваних смертей, які сталися б і за відсутності голоду. Загальна кількість померлих з поправкою на природну смертність — це кількість загиблих від власне Голодомору. За даними Інституту демографії, надсмертність у період 1932–1933 рр. становить 3,9 мільйона. Внаслідок дефіциту народжуваності — ще 600 тисяч.
|
![]() |
24.09.2018
Мінекономрозвитку відбулась дискусія з питань макроекономічного аналізу та прогнозування між провідними фахівцями в сфері макропрогнозування державного та недержавного сектору. За результатами дискусії Мінекономрозвитку опублікувало черговий випуск “Україна: перспективи розвитку. Консенсус-прогноз” (вересень 2018). Як відомо, "консенсус-прогноз" – це усереднені значення основних прогнозних показників економічного розвитку України, які розраховані як медіана на основі експертних оцінок учасників опитування провідних фахівців у сфері макроаналізу та прогнозування.
Так, експерти, що взяли участь в обговоренні макроекономічного прогнозу, очікують зростання ВВП на рівні 3,1% за підсумками 2018 року, 3% – у 2019 році, 3,1% – у 2020 році і 3,9% у – 2021 році.
Експерти також прогнозують скорочення зростання споживчих цін (у розрахунку грудень до грудня попереднього року) на рівні 9,5% у 2018 році, 7,4% – у 2019 році, 6% – у 2020 році і 5% – у 2021 році.
Серед головних ризиків для економіки України на період прогнозу експерти виокремили:
Зовнішні ризики: неотримання запланованого фінансування від МВФ, дефіцит зовнішнього фінансування та звуження можливостей доступу до міжнародних ринків капіталу, посилення гібридних загроз національній безпеці України, зокрема, активне військове протистояння на сході країни.
Внутрішні ризики: посилення девальваційних тенденцій на валютному ринку, недостатньо швидке проведення реформ, збереження низької кредитної активності комерційних банків.
У дискусії брали участь представники Мінекономрозвитку, Мінфіну, НБУ, Держстату, Представництва МВФ в Україні, Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки, ДННУ «Академія фінансового управління», ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Інституту еволюційної економіки, Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г. М. Доброва НАН України, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, Федерації профспілок України, UNIDO та ЮНІСЕФ в Україні.
|
![]() |
24.09.2018
Прожитковий мінімум для непрацездатних, а отже й мінімальну пенсію, в проекті нового бюджету зафіксовано на рівні 1497 гривень з 1 січня, 1564 — з 1 липня та 1638 гривень з 1 грудня.Про це у коментарі газеті Експрес розповіла Лідія Ткаченко, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАНУ. "Тобто до кінця наступного року мінімальна пенсія зросте на 141 гривню (9,1%), — пояснює експертка. — Нагадаю, у грудні цього року відповідно до бюджету мінімальна пенсія підвищиться із нинішніх 1435 до 1497 гривень, тобто на 62 гривні. Крім того, у 2019 році нарешті має запрацювати індексація пенсій у зв'язку із зростанням зарплати. Зарплатна база, з якої нарахована пенсія (після жовтневого перерахунку 2017 року у переважної більшості вона становить 3764 грн) має бути підвищена на 50% зростання цін і на 50% зростання номінальної зарплати за 2018 рік. Судячи зі статистики, цього року інфляція буде не менша як 10%, а номінальна зарплата зросте приблизно на 25%, тобто відсоток підвищення становитиме приблизно 10/2+25/2=17,5%.
|
![]() |
21.09.2018
20–21 вересня 2018 року на базі туристичного комплексу «Козацьке село», розташованого на мальовничому березі річки Самари, що на Дніпропетровщині, під егідою Відділення економіки НАН України відбулися ІІ Дніпровські економічні академії, присвячені 100-річчю Національної академії наук України.
Захід організував Інститут економіки промисловості НАН України спільно з Донецьким науковим центром НАН України та МОН України, Придніпровським науковим центром НАН України та МОН України і Державною навчально-науковою установою «Академія фінансового управління».
Головну тематику зібрання склали соціально-економічні проблеми модернізації промислових регіонів, а саме:
– стратегія формування регіональної інноваційної системи промислового макрорегіону (економічного району);
– проблеми розвитку виробничої інфраструктури та регіональної логістики промислового макрорегіону;
– сценарії забезпечення сталого розвитку промислового макрорегіону в умовах децентралізації;
– концептуальні засади сучасної промислової політики в регіоні.
Участь у засіданні взяли:
– члени Відділення економіки НАН України (академіки Е.М. Лібанова, О.І. Амоша, В.П. Вишневський, Т.І. Єфименко, члени-кореспонденти НАН України І.Ю. Єгоров, Ю.С. Залознова, С.В. Іванов, Л.В. Шинкарук, В.А. Устименко);
– голова Придніпровського наукового центру НАН України та МОН України, директор Інституту геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України академік А.Ф. Булат; заступник голови Придніпровського наукового центру НАН України та МОН України доктор технічних наук, професор Б.О. Блюсс; учений секретар Придніпровського наукового центру НАН України та МОН України кандидат технічних наук С.В. Дзюба; голова Донецького наукового центру НАН України та МОН України, ректор Донбаської державної машинобудівної академії доктор технічних наук, професор В.Д. Ковальов;
– співробітники Інституту економіки промисловості НАН України (керівник Дніпровського відділення доктор економічних наук, професор В.І. Ляшенко, провідний науковий співробітник кандидат економічних наук Р.В. Прокопенко, старший науковий співробітник кандидат економічних наук А.В. Кучеров);
– представники університетської науки Донецько-Придніпровського макрорегіону (ректор Національного технічного університету (НТУ) «Дніпровська політехніка» академік Г.Г. Півняк; директор навчально-наукового інституту НТУ «Дніпровська політехніка» доктор економічних наук, професор В.Я. Швець; завідувач кафедри НТУ «Дніпровська політехніка» доктор економічних наук, професор Ю.І. Пилипенко; завідувач кафедри НТУ «Дніпровська політехніка» доктор економічних наук, професор М.С. Пашкевич; завідувач кафедри НТУ «Дніпровська політехніка» доктор економічних наук, професор О.В. Єрмошкіна; декан факультету Донбаського державного педагогічного університету доктор економічних наук, професор Д.О. Лазаренко);
– представники регіональних і місцевих органів управління (директор департаменту освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації (ОДА) О.В. Полторацький; директор департаменту промисловості Дніпропетровської ОДА В.С. Нагній; заступник міського голови м. Дніпро О.В. Шикуленко);
– представники бізнесу.
|
![]() |
18.09.2018
Український Католицький Університет у співпраці з Українським Науковим Інститутом Гарвардського університету запрошує на семінар "Переосмислюючи історію і сучасність України. МАПА: Цифровий Атлас України", що відбудеться 18 вересня 2018 року.
|
![]() |
17.09.2018
За останні 25 років населення України скоротилося на 10 млн чоловік, що можна порівняти з населенням Греції, Швеції та Португалії. На 100 новонароджених в країні припадає 140 померлих, а за рік з життя йде стільки ж українців, скільки живе в Хмельницькому, Сумах чи Чернівцях. З чим пов'язана така висока смертність і чи можна виправити ситуацію, якщо Україна стане більш екологічної? На це питання в рамках Міжнародного екологічного форуму в Києві відповіла директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи , академік Елла Лібанова.
|
![]() |
17.09.2018 Анна Герасименко, кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ, розповіла виданню "Вести Украина" про те, як українські чоловіки ставляться до ролі жінки в сім'ї і суспільстві. А також чому штучно нав'язане поняття мужності стає причиною вимирання «сильної статі».
|
![]() |
15.09.2018
За останні двадцять років в Україні зникли близько 500 сіл. Ще стільки ж існують тільки на папері - люди там не живуть. Молодь їде в міста і назад вже не повертається. І поступово вимирає. З початку 90-х до двохтисячного з карти України зникло по 11 сіл щорічно. Зараз - по 19.Найбільше в Сумській і Чернігівській областях. "Віддалені від економічних центрів, або від дорожньо-транспортної інфраструктури, вони втрачають навчальні заклади, медичні установи і таким чином населення покидає ці поселення", - пояснює виданню "Сегодня" Тетяна Заяць, завідувач відділу проблем формування соціального капіталу Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.
|
![]() |
14.09.2018 Голодомор в Україні: чому важлива справжня кількість жертв? Підсумок наукової дискусії з історичних та демографічних питань висвітлення Голодомору 1932–1933 рр. в Україні, у ефірі "Громадського радіо" підбила головна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України - Наталя Левчук.
|
![]() |
13.09.2018
13 вересня 2018 року відбудуться публічні наукові дебати з історичних та демографічних питань висвітлення Голодомору 1932–1933 рр. в Україні. Про це йдеться у повідомленні Українського інституту національної пам'яті.
|
![]() |
13.09.2018 Навіщо потрібен взагалі "бейбі бокс"? На це запитання відповів в ефірі Українського радіо у програмі "Сьогодні. Зранку" старший науковий співробітник відділу досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень Борис Крімер.
Критики введення бейбі-боксів називають ініціативу уряду піар-компанією і закликають витрачати гроші на щось потрібне. Що мало б бути у пакеті для малюка?
Борис Крімер: це цікаве запитання, якщо відштовхуватися від світового досвіду, це виходить з того, які питання ми вирішуємо. Якщо ми покращуємо навички батьків, то це навчальні матеріали, якщо ми піклуємося про необхідні речі, то це все те, що передбачає "бебі-бокс" - коробка, яка використовується як колиска та інші необхідні для дитини речі. Світовий досвід показує, що видача "пакунків малюка" має позитивний вплив на показники здоров'я матері та дитини. Одніє з передумов видачі "бебі-боксів" була у залученні матерів до системи охорони здоров'я на ранніх етапах вагітності. Це відбулося у Фінляндії у 30-і роки і має місце, наприклад, у Південній Африці, Індії. У Канаді система видачі "бебі-боксів" пов'язана з системою освіти батьків, покращення навичок поводження молодих батьків з новонародженими, адже у пакунках малюка є навчальні матеріали, відеокурси.
|
![]() |
10.09.2018
Тільки за січень-червень 2018 року чисельність українського населення зменшилась на 122 тис. осіб. Головна причина такої катастрофічної депопуляції - зниження народжуваності. Про це розповіла Лідія Ткаченко, співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України. За її словами, народжуваність в Україні впала до тієї міри, коли знижуватися вже просто нікуди, передає "Обозреватель". "Це і хвиля різкого скорочення народжуваності, коли поколінь з'являлося вдвічі менше. В кінці 90-х, на початку 2000-х років. Ті діти, які зараз закінчують школу, це одні з найменших поколінь", - заявила вона. На думку Ткаченко, механізм депопуляції України вже запущений і зупинити його буде дуже складно. "Головна увага має бути приділена тому, щоб люди жили як можна довше. Тому що у нас просто катастрофічно низька тривалість життя як для європейської країни. Ми відстаємо навіть від країн Латинської Америки. Зараз у нас для чоловіків у середньому ця 67 років, для жінок-76 років. Це дуже мало", - пояснила соціолог. Раніше в Держстаті заявляли, що кількість померлих в Україні на кінець квітня 2018 року перевищує кількість народжених майже в два рази.
|
![]() |
06.09.2018
Працювати за кордон дійсно виїжджає чимало українців, зазначив завідувач сектору міграційних досліджень Інституту демографії НАН України Олексій Позняк у коментарях виданню "НВ". Проте більшість з них повертаються. Суттєва частина міграції, за словами експерта, має короткостроковий період: люди виїжджають на сезонні чи разові роботи. Але останнім часом залишають країну висококваліфіковані кадри. За якісними параметрами у деяких спеціальностях вже відчувається брак фахівців в Україні, зазначив Позняк.
|
![]() |
04.09.2018
Жінок в Україні більше, ніж чоловіків: близько 22 мільйони проти приблизно 19 мільйонів, хоч традиційно хлопчиків народжується більше, пише газета "Експрес". "В Україні на 100 новонароджених дiвчаток припадає у середньому 105 хлопчиків, — розповідає Ірина Курило, докторкою економічних наук, завідувачкою відділу Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАНУ. — Але далі — у дитячому, підлітковому та молодому віці фіксується зростання смертностi саме серед представників чоловічої статі. І після 35 років баланс статей статистично змінюється — жінки починають переважати чоловіків чисельністю. Навіть у мирний час. Наприклад, за найновішими даними Держстату, в Україні проживає 240 512 36-річних чоловіків і 245 407 жінок такого ж віку. При цьому 35-річних чоловіків статистично ще більше, ніж жінок: 263 189 проти 251 061. Диспропорція у кількості чоловіків та жінок стрімко зростає після 60 років. У віковій категорії 60 — 64 роки утворюється таке співвідношення: на 100 чоловіків припадає 141 жінка. У віковій категорії 65 — 69 років — 165 жінок, у віці 70 — 74 роки — 187, у віці 75 —79 — 205, у віці 80 — 84 — 255, а далі — вже 351 жінка на 100 чоловіків. Серед населення віком понад 90 років жінки переважають більш ніж у 3,5 раза — 363 жінки на 100 чоловіків".
|
![]() |
04.09.2018
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив, що щороку за кордон виїжджає близько 1 млн громадян. Про це урядовець згадав в ефірі програми «Свобода слова» на ICTV.
«У нас дійсно катастрофічна ситуація. Щорічно приблизно 1 млн українців їдуть. Ми вважаємо, що, на жаль, ця негативна тенденція найближчим часом збережеться », - підкреслив міністр.
В основному українці їдуть за кордон працювати і осідають в країнах ближнього зарубіжжя, але багато в пошуках кращого життя їдуть ще далі, в Європу і Америку, уточнив Клімкін.
Співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лідія Ткаченко вважає, що показник, який озвучив міністр, характеризує швидше мобільність, ніж міграцію.
«Ці люди виїжджають і повертаються. Якби населення зменшувалася на мільйон в рік, ми це напевно помітили б. Зростає мобільність, межа стає більш прозорою.Стало дешевше і легше відвідувати інші країни. Хтось їде вчитися, хтось працювати або відпочивати, але більшість з них повертається. Мін'юст і Міграційна служба ведуть облік, і, за їхніми даними, сальдо міграції в Україні до сих пір позитивне. Але те, що люди виїжджають, - це характеристика мобільності, а не міграції. Приїжджають в Україну теж стало більше.
Думаю, число 1 млн більше схоже на кількість перетинів кордону, а не на чисельність мігрантів. А перетинати кордон можуть також одні і ті ж люди, які в зв'язку з роботою або іншими факторами змушені кілька разів на місяць виїжджати за межі України. Наприклад, українці, які проживають в західних областях, можуть перетинати кордон щодня.
Демографічного колапсу в Україні не передбачається. Якби озвучений показник виявився реальним, населення країни вже було б під кінець », - сказала « Крапка » Лідія Ткаченко.
|
![]() |
26.08.2018
За даними Держстату середня очікувана тривалість життя по Україні в 2017 році дорівнювала майже 72 років. ГолосUA розпитав провідного наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лідію Ткаченко, чому в Україні така низька тривалість життя, з чим пов'язано скорочення населення і в які країни в основному мігрують наші громадяни?
|
![]() |
23.08.2018
Російська Федерація намагатиметься використати День Незалежності України у своїх цілях. Тому слід очікувати провокацій.
Про це в ефірі "Прямого" в програмі "Ситуація" з Тарасом Березовцем заявив віце-президенти НАН України Сергій Пирожков.
"Безумовно, Російська Федерація буде використовувати в своїх інтересах свято в Україні – День Незалежності. Це головне свято держави. Ця традиція набула вже сталої тенденції, що не треба консолідувати з Україною в День Незалежності. Бо Росія завжди виступала проти і не сприймає Україну як незалежну державу. Якщо згадати деякі висловлювання Путіна, що України як держави ніколи не було, що вона утворена із залишків різних імперських угрупувань. Я думаю, що це демонстрація того, що в Росії немає ніякого бажання відновлювати в Україні нормальне життя і будувати незалежну державу", - заявив він.
|
![]() |
20.08.2018
В недавнем интервью с " Обозревателем " научный сотрудник института демографии НАНУ Лидия Ткаченко рассказала, как украинцы относятся к своей свободе. Сообщается, что ранее проводились социологические исследования, которые показали, что около 90% граждан Украины в 2017 году проголосовали бы за независимость. В эксперта спросили, насколько бы отличались эти цифры в текущем году. "Примерно такая же, я думаю, цифра была бы. Потому что по сравнению с предыдущим годом ничего, никаких событий не произошло. Но нужно учитывать, что когда проходил референдум о вступлении независимости Украины, там голосовал больший процент людей. Правда, прошла определенное количество времени , возможно появилось некоторое разочарование, возможно люди немного устали, возможно сначала были не совсем верные ожидания. Потому что у нас независимость воспринимается больше как свобода, скажем так, но почему-то независимость не воспринимается как ответственность ", - говорит Ткаченко.
|
![]() |
20.08.2018
Голодомор 1932-1933 годов пришелся не в южные регионы Украины, как считает большинство историков, а на центральные регионы. К такому выводу пришли украинские исследователи Гарвардского университета, используя новейшие технологии для исследований Украины. Исследования также подтверждают мнение, что искусственный голод был направлен именно на украинском. Чтобы привлечь исследователей к работе над этим проектом, Украинский научный институт инициирует стипендию для молодых ученых. Так в Гарвард попала демограф Наталья Левченко. Ее задача - проанализировать количество погибших в результате Голодомора на уровне территориальных районов. «Мы провели такое исследование для 391 района, которые существовали в пределах тогдашнего разделения Украины, - говорит демограф Института демографии Украины Наталья Левченко. - Предварительные результаты показывают, что была сложная динамика между хлебозаготовками и коллективизацией на областном и районном уровнях. И начинать надо не с 1932-1933 годов, а с 1930-1931 годов, когда в 1931 году были повышены хлебозаготовки в тех областях, не играли ключевой роли в сборе зерна », - объясняет она. Кроме того, другой анализ карт - гибель населения в разрезе национальностей - подтвердил: величайших человеческих потерь вследствие голода понесли именно украинцы. «Этническая группа Украинский имеет показатели потерь минимум вдвое выше, чем все остальные. Сначала идут украинцы, потом поляки, затем русские, немцы и евреи. Но украинцы идут гораздо выше впереди всех », - говорит Наталья Левченко.
|
![]() |
20.08.2018
У сучасному світі дедалі більше урядів і компаній шукають компроміс між зростанням, зайнятістю, соціальною інтеграцією та захистом навколишнього середовища.
Основний виклик полягає в необхідності спрямувати процес структурних перетворень на розвиток сталого виробництва і споживання з метою масштабного створення якісних робочих місць, розширення сфери охоплення адекватними системами соціального захисту, сприяння соціальній інтеграції та реалізації основоположних принципів і прав для нинішнього і прийдешніх поколінь. Це потребує реалізації екологічної та економічної політики, що враховує чинник впливу на сферу праці.
Про це в статті "Справедливий перехід" для сталого розвитку та гідної праці для газети «Дзеркало тижня» пише Ірина Новак, к.е.н., провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.
|
![]() |
16.08.2018
Сокращение населения Украины, которое состоялось за последние два десятилетия, было неотвратимым, в том числе через общемировые демографические тенденции в развитых странах. Об этом в интервью журналу Новое Время рассказала известный ученый Элла Либанова, академик Национальной академии наук и директор Института демографии и социальных исследований. "Для того чтобы население страны не уменьшалось, важно, чтобы на 100 женщин приходилось 213-215 детей. Такого в Европе нет уже нигде. Так что мы [Украина] находимся вполне в европейском типе репродукции", - пояснила Либанова, комментируя приблизительные данные Госстата о численности населения Украины в 42 млн человек в данный момент, что на 10 млн меньше, чем на 1 января 1993 года. Более того, по словам известного демографа, показатели рождаемости в Украине сейчас лучше, чем во многих европейских странах. "У нас показатель рождаемости 1,6, в большей части Европы - 1,3. Детей с коэффициентом 2,15 украинская женщина не рожает с конца 60-х годов прошлого века, - подчеркнула Либанова. - Это создает воронку снижение рождаемости. С каждым новым поколением меньше молодых людей, меньше тех, кто рожает. меньше рождаемость ".
|
![]() |
16.08.2018
Наразі уряд затвердив постановою, що всеукраїнський перепис населення відбудеться 2020 року. Він розпочнеться пробним переписом 2019 року в Оболонському районі Києва та Бородянському районі Київської області. Пробний перепис відбувається для відпрацювання технології проведення загальнонаціонального перепису. Сьогодні триває підготовка до цієї роботи, адже перепис багато в чому відрізнятиметься від попереднього. Так, організатори обіцяють технологічно спростити процедуру збору інформації, також ідеться про можливість онлайн-перепису. Про це та інше «День» мав розмову із заступником директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, доктором економічних наук Олександром ГЛАДУНОМ.
|
![]() |
15.08.2018
За останні 15 років в ЄС стало значно важче знайти постійну роботу. Такі дані Євростату. Тому у державах-членах ЄС зростає кількість осіб, які мають тимчасову зайнятість. Зараз 13% осіб, зайнятих в Євросоюзі, працюють на тимчасовій роботі. Та загальна частка тимчасових працівників різна серед держав-членів. Найбільше їх у Польщі та Іспанії (26%), Португалії (22%) та Хорватії (20%), а найменше - у Румунії (1%), Литві (2%), Естонії та Латвії (по 3%). "В Україні не ведеться статистика тимчасової зайнятості. Проте Держстат готує статистику щодо кількості зовнішніх сумісників та осіб, які працюють за цивільно-правовими договорами, - розповідає Експрес-онлайн Лідія Ткаченко, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. - Середньооблікова кількість штатних працівників підприємств торік становила 7,7 мільйона осіб. На умовах зовнішнього сумісництва було зайнято 231,8 тисячі осіб, а за цивільно-правовими договорами - 189,9 тисячі".
|
![]() |
09.08.2018
У ЄС 43% дітей народжуються поза шлюбом. Такі дані Євростату. Постійне зростання частки дітей, народжених поза шлюбом, спостерігається з 2000 року. Найбільше немовлят, народжених жінками, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі – у Франції (60%), найменше – в Греції (менше як 10%). Тим часом в Україні кожна п'ята дитина народжується поза шлюбом. Це значно більше, ніж у Греції, але й наполовину менше, ніж загалом у країнах-членах ЄС. "Минулого року, згідно з даними Держстату, в Україні народилося 74 779 дітей поза шлюбом. Це 20,5% від загальної кількості народжених, – розповідає Експрес-онлайн Світлана Аксьонова, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. – У сільській місцевості жінки, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі, народжують частіше, ніж у містах. У селах 22,4% дітей торік народилося поза шлюбом, а в містах – 19,5% від загальної кількості народжених. Інтенсивне зростання кількості дітей, які народжувалися поза шлюбом, спостерігалося у 1990-х роках. А впродовж останніх років ця цифра залишається практично сталою. Частка позашлюбних народжень становить у середньому 20-21%. Щоправда, важко відокремити немовлят, народжених поза шлюбом в одиноких матерів, і в жінок, які мешкають із батьком дитини, але не реєструють офіційно із ним шлюб. Зараз чимало так званих партнерських шлюбів. Тобто є сім'я, що з якихось причин не узаконює свої стосунки. Через те, що шлюб не зареєстрований, народжена у цій сім'ї дитина входить до числа позашлюбних".
|
![]() |
09.08.2018
У студії "Паралеллі" : Лідія Ткаченко – фахівець у сфері соціальних досліджень, пенсійного забезпечення. Кандидат економічних наук. Провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, відповідала на запитання щодо "Зміни в українському суспільстві, яким варто протистояти".
|
![]() |
08.08.2018
Збільшення кількості українців, які самостійно ведуть господарство, свідчить й про старіння населення. В Україні вже існує навіть поняття пенсійного домогосподарства і поки вони превалюють.
Особливо це стосується міст, де часто дорослі діти вирішують проживати самостійно та переїджають з батьківської хати, заявила завідувач відділу досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень Людмила Черенько.
За її словами, одна з причин полягає і у постійному відтоці людей із сел у міста, де залишаються здебільшого самотні пенсіонери. В Україні може збільшитися кількість домогосподарств з молодими людьми-одинаками, якщо в країні зміниться державна політика щодо житла, підкреслила Черенько.
“Єдиний вихід кардинально змінити житлову політику на державному рівні - це муніципальне орендне житло”, - зауважила Черненько.
|
![]() |
06.08.2018
Трудова міграція стримує зростання економіки України. Як заявили у Нацбанку, гальмується будівництво, промисловість, сільське господарство. У Польщі половина мігрантів із України працевлаштовується саме в таких видах діяльності. Водночас заробітчани переказують в Україну більше валюти, ніж вкладають іноземні інвестори і дає МВФ. Про це той же Нацбанк повідомляв навесні. Виїзд заробітчан із України: що залишається? Про це у програмі «Ваша Свобода» обговорювали колишній голова уряду України Юрій Єхануров, завідувач сектору міграційних досліджень Інституту демографії НАНУ Олексій Позняк та рекрутер Микола Шишкін.
|
![]() |
02.08.2018
З урахуванням високого рівня смертності (на 100 померлих - 54 новонароджених), низького рівня народжуваності, економічних і екологічних проблем, війни на Донбасі, анексії Криму й кількох еміграційних хвиль, чисельність населення України за 25 років скоротилася майже на 10 мільйонів. Згідно з даними Держстату, без урахування Криму на початок 2018 року в Україні було 42,4 мільйони людей. У Криму — приблизно 2,2 мільйонів.
За рекомендацією ООН перепис населення в будь-якій країні повинен проводитися раз на 10 років. Демограф НАН України Олександр Гладун каже, що в Україні перепис неодноразово переносили і тепер запланували на 2020 рік:
«Офіційне пояснення — нестача грошей».
Утім, загальний перепис, за його словами, потрібен радше для уточнення даних, адже динаміку чисельності населення демографи й так відстежують щороку.
Уперше тренд на депопуляцію демографи передбачили ще в 60-х роках минулого століття, розповідає Олександр Гладун. Відтоді триває процес старіння населення — молодих меншає, а літніх людей відповідно стає більше. Крім того, що вищий рівень економічного розвитку країни, то нижчий рівень народжуваності.
Хоча Україна і відстає за економічними показниками від європейських країн, демографічна ситуація тут навіть випереджає європейську.
|
![]() |
31.07.2018
Державною службою статистики України опубліковано розрахунок середньої очікуваної тривалості життя при народженні. З 1990 року цей показник зріс з 70,42 до 71,98 року. Для чоловіків - з 65,60 до 67,02 року, а для жінок - з 74,82 до 76,78 року.
За останні 27 років сама висока середня очікувана тривалість життя була у тих, хто народився у 2017 році, а найнижча - у 1995 році (66,79 років).
«Показник середньої очікуваної тривалості життя при народженні розраховує за коефіцієнтами смертності для кожного віку, починаючи від народження, - розповідає Світлана Аксьонова , провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України. - У нас серед новонароджених та дітей до 4 років досить висока смертність. Серед осіб у віці від 5 до майже 30 років смертність не висока, а після 30 ці показники починають рости. Якщо збережуться коефіцієнти смертності такі, як були в минулому році, то дівчинки, які з'явилися на світ в 2017 році, швидше за все проживуть 76,78 року, а хлопчики - 67,02 року. Це гіпотетична величина ».
В останні роки в Україні спостерігається зростання показників середньої тривалості життя при народженні, але відбувається це дуже повільно. Якщо порівняти тривалість життя в Україні і в розвинених країнах, то наша країна істотно відстає.
|
![]() |
31.07.2018
В останні роки сильно прискорився відтік населення України в європейські країни. Зазначена тенденція призведе до того, що до середини XXI століття в Україні залишиться приблизно 35 мільйонів чоловік.
Такий прогноз у коментарі «ФАКТАМ» озвучила директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова. |
![]() |
25.07.2018
Держстат оприлюднив останні підрахунки середньої очікуваної тривалості життя при народженні. З 1990 року цей показник зріс з 70,42 до 71,98 року. Для чоловіків - з 65,60 до 67,02 року, а для жінок - з 74,82 до 76,78 року.
За останні 27 років середня очікувана тривалість життя при народженні саме у 2017 році була найвищою, а у 1995-му - найнижчою (66,79 року).
"Показник середньої очікуваної тривалості життя при народженні розраховують за коефіцієнтами смертності для кожного віку, починаючи від народження, - розповідає Експрес-онлайн Cвітлана Аксьонова, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. - У нас серед немовлят та у дітей до 4 років доволі висока смертність. Серед осіб віком з 5 й практично до 30 років смертність невисока, а після 30-ти ці показники починають зростати. Показник середньої очікуваної тривалості життя при народженні стосується покоління, яке народилося у 2017 році. Якщо зберігатимуться коефіцієнти смертності такі, як були торік, то дівчата, які з'явилися на світ у 2017 році наімовірніше проживуть 76,78 року, а хлопці - 67,02 року. Це гіпотетична величина. В Україні впродовж останніх років спостерігається зростання показників середньої тривалості життя при народженні, але відбувається це дуже повільно. Якщо порівняти тривалість життя у нас та в розвинених країнах, то Україна суттєво відстає".
|
![]() |
23.07.2018
В Україні спостерігається старіння материнства.
На запитання видання Ukr.Media, щодо даної тематики, відповіли вчені Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухі Національної академії наук: провідний науковий співробітник к. е. н. Світлана Аксьонова, провідний науковий співробітник к. е. н. Людмила Слюсар.
Незважаючи на вплив світових процесів, українці залишилися досить традиційними в своїх цінностях. Для сучасної людини дуже важливо реалізувати себе в професійній сфері. Тим не менш сімейні цінності не відійшли на другий план. За даними соціологічних опитувань, для українців на першому місці все-таки стоїть сім'я. На питання "чого ви найбільше хочете в житті?" більшість молодих людей відповіли: сімейного щастя. За цим йдуть інші цінності - бажання професійного росту, кар'єра, навчання, свобода самовираження і так далі.
|
![]() |
20.07.2018
У 2019 pоці в Укpаїні пpовeдуть пpобний пepeпис насeлeння.
Він відбудeться у Києві та столичній області й станe підготовчим eтапом до вeликого пepeпису по всій Укpаїні, повідомляє "ВВС News Укpаина".
Всeукpаїнський пepeпис планують у 2020 pоці та, скоpішe за всe, він нe охопить анeксований Кpим і частину Донбасу, яку нe контpолює уpяд.
За словами Eлли Лібанової - директора Інституту демографії та соціальних досліджень Національної Академії наук України, збиpати інфоpмацію планують інноваційними мeтодами - чepeз онлайн peєстpацію та за допомогою сучасних планшeтів.
"Будe пpостіший контpоль, eкономія часу та pобочої сили", - кажe пані Лібанова.
Що стосується тих, хто виїхав пpацювати за коpдон, то в цій ситуації дані надаватимe pодина. Пpи цьому, за її словами, пepсональна інфоpмація всіх людeй будe захищeна і нe потpапить до інших оpганів та стpуктуp.
Peзультати цього пepeпису стануть базою для пpогнозування і упpавління соціально-eкономічним pозвитком Укpаїни.
Також цe має допомогти в плануванні та peалізації бюджeту, здійснeнні соціально-дeмогpафічної політики та peгулюванні мігpаційних пpоцeсів.
|
![]() |
19.07.2018
В Україні депопулярція спостерігається вже 25 років, - розповідає Експрес-онлайн Лідія Ткаченко, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. - Якщо брати до уваги абсолютні показники скорочення населення, то картина сумна. Якщо говорити про співвідношення скорочення неселення до загальної кількості людей в країні, то у нас - один із найгірших показників у Європі. І це залежить не настільки від низьких показників народжуваності, як від того, що середній вік українців таки нижчий, ніж в інших європейських країнах.
|
![]() |
19.07.2018
Зарплати українців зросли за останні півроку, згідно з даними Держстату, більш ніж на чверть. У січні-травні 2018 року розмір середньої номінальної заробітної плати становив 8 225 гривень, що на 26,7% більше, ніж за той самий період минулого року. Індекс реальної заробітної плати становить 102,9. Чи означають ці цифри, що життя українців покращилося, прокоментувала в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Зранку" завідувачка відділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько.
|
![]() |
11.07.2018
Науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Лідія Ткаченко про рух "чайлдфрі", як явище
сучасного суспільства розповідала у прямому ефірі телеканалу OBOZ.tv у програмі за темою: "Рух "чайлдфрі": чому люди свідомо відмовляються від батьківства".
|
![]() |
07.07.2018
Як впливають міграційні процеси на українське населення? Що робити з ментальністю людей? Про це йшлося у програмі Віталія Портникова на Радіо свободи. Гостю ефіру була директор Інституту демографії та соціальних досліджень Національної Академії наук України, академік Елла Лібанова, яка дала відповіді на ці запитання: "Що взагалі відбувається з українським населенням - воно зменшується, старіє, не відтворюється, роз'їжджається?" та багато інших.
|
![]() |
03.07.2018 03 липня 2018 року відбулося Офіційне відкриття п’ятирічного проекту Міжнародної організації праці «Інклюзивний ринок праці для створення робочих місць в Україні», який реалізується за фінансової підтримки Уряду Королівства Данії, взяли участь Андрій Рева, Міністр соціальної політики; Рубен Мадсен, Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Данії в Україні, Хайнц Коллер, Регіональний Директор МОП в Європі та Центральній Азії, представники Мінсоцполітики та Міносвіти, профспілок та організацій роботодавців. Презентував проект Джемал Ходжич, старший радник Проекту, який розповів про Основні його напрямки: - управління ринком праці через Державну службу зайнятості та місцеві партнерства з зайнятості. Участь у даному заході взяли Лісогор Лариса Сергіївна та Саріогло Володжимир Георгійович. |
![]() |
03.07.2018
03.07.2018 в центрі обговорення "ДС" - трудова міграція. Експерти,
підприємці, політики і журналісти поділилися на команди, щоб обговорити
позитивні та негативні сторони виїзду наших співвітчизників на заробітки
в більш розвинені країни. |
![]() |
03.07.2018 Онлайн-конференція: що необхідно зробити, щоб підвищити рівень народжуваності в Україні? |
![]() |
22.06.2018
На засіданні Постійної комісії НАН України з оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України, що відбулось 21 червня 2018 року під головуванням академіка НАН України Л.П. Яценко, членами комісії одноголосно прийнято рішення вважати доцільним віднести Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України до категорії «А» – установа, що займає лідируючі позиції за багатьма науковими напрямами (людський розвиток в Україні: прояви, ризики, напрями впливу; соціальні трансформації українського суспільства; соціально-демографічні процеси: циклічність та диференціація; соціально-демографічне моделювання та прогнозування), має вагомі наукові та практичні результати своєї діяльності, визнані на найвищому національному і міжнародному рівні, має високий науковий потенціал та ефективно його використовує, має винятковий вплив на науково-технічний та соціальний розвиток, інтегрована у світовий науковий простір (протокол №3/2018 від 21.06.2018 р.). |
![]() |
22.06.2018 22 червня 2018 року під егідою Національної тристоронньої соціально-економічної ради відбулося засідання круглого столу з питань реформування законодавства в сфері оплати праці. Під час експертної дискусії провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, кандидат економічних наук Ірина Новак виступила з пропозиціями щодо зміни структури мінімальної заробітної плати та вилучення з неї складових, пов’язаних з рівнем освіти та кваліфікації, а також відновлення роботи із запровадження галузевого стандарту оплати праці. |
![]() |
21.06.2018
Беседа Realist'a с выдающимся украинским ученым-демографом Эллой Либановой вышла долгой и увлекательной. Мы обсудили почти все возможные темы: от переписи населения до будущего украинского общества. Предлагаем вниманию читателей первую часть интервью. |
![]() |
07.06.2018 Головний науковий співробітник відділу демографічного моделювання та прогнозування Наталія Левчук упродовж весняного семестру 2018 р. перебувала в Українському науковому інституті Гарвардського університету, працюючи над дослідницьким проектом з демографії Голодомору, що є частиною електронного атласу "Mapa: Digital Atlas of Ukraine". Про підсумки цієї роботи читай тут: |
![]() |
13.06.2018 Науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Лідія Ткаченко у ефірі OBOZtv надала коментарі щодо "Підвищення пенсій в Україні: експерт розповіла, кому пощастить". |
![]() |
13.06.2018 13 червня 2018 року у концертному холі Bel etage пройшла презентація та обговорення результатів дослідження “Сучасне розуміння маскулінності: ставлення чоловіків до гендерних стереотипів і насильства щодо жінок”. Єдине в Україні національне комплексне дослідження дозволяє подивитися на світ очима чоловіка. Що впливає на формування його особистості? Наскільки чоловіки готові до рівного розподілу домашніх обов’язків? Кривдник чи жертва у домашньому насильстві? Ідеальна дружина очима українських чоловіків? Відповіді на ці та багато інших питань представила Ганна Герасименко, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України. Презентація пройшла за участі пані Наталки Федорович, заступниці Міністра соціальної політики України та пана Каспара Піка, Представника UNFPA в Україні. У тематичній дискусії взяли участь: пані Джудіт Гоф, Посол Великої Британії в Україні, пан Роман Ващук, Посол Канади в Україні, пан Мартін Хаґстрьом, Посол Королівства Швеція в Україні, пані Ірина Луценко, Представниця Президента України в Верховній Раді України, пан Роман Греба, Заступник Міністра освіти і науки України, пан Денис Чернишов, Заступник Міністра юстиції України, пані Марія Єфросиніна, Почесний Посол UNFPA, та пан Ярослав Ведмідь, виконавчий директор Postmen Digital Agency. |
![]() |
13.06.2018 За дев’ять місяців минулого року поліція зареєструвала майже 84 тисячі заяв, пов’язаних із домашнім насильством, і 249 зґвалтувань – такі дані наводяться у дослідженні «Сучасне розуміння маскулінності: ставлення чоловіків до гендерних стереотипів і насильства щодо жінок», яке цього року проводив Інститут демографії та соціальних досліджень спільно з Міністерством соціальної політики та українським представництвом Фонду народонаселення ООН. |
![]() |
07.06.2018 7 червня 2018 року Гол.н.с. Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАНУ Наталія Рингач взяла участь у Міжнародній науково-практичній конференції "Філософсько-соціологічні та психолого-педагогічні проблеми підготовки особистості до виконання завдань в особливих умовах", організаторами якої виступили Міністерство оборони України, Головне управління морально-психологічного забезпечення ЗС України, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Національна академія педагогічних наук України та Інститут психології імені Г.С. Костюка. Н. Рингач виступила з доповіддю на пленарному засіданні "Вплив на здоров’я соціально-економічної кризи та воєнних дій: роль стресу" |
![]() |
04.06.2018 4 червня 2018 року в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України відбулася презентація на тему: "Енциклопедичні видання Наукового Товариства імені Шевченка: презентація Енциклопедії Української Діяспори. Том 1, США. Книга 1 (А-К), Книга 2 (Л-Р), Книга 3 (С-Я)". Доповідач: Василь Лопух, к.е.н., Дійсний член, директор адміністрації Наукового Товариства імені Шевченка в Америці. |
![]() |
02.06.2018
Без знання реальної чисельності та демографічної структури населення, українська держава не зможе далі повноцінно розвиватися. |
![]() |
31.05.2018
В середині минулого місяця прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявив про необхідність проведення перепису населення, яка призначена 2020 рік. Останній раз дана процедура проводилася в 2001 році, після чого неодноразово відкладалася з різних причин. Тим часом, користуючись погіршенням економічної ситуації в Україні, західні сусіди вирішили посилити власні економіки за рахунок українських трудових мігрантів, щоб компенсувати втрати від тих, хто виїхав на заробітки співвітчизників. Таким чином, Україна втрачає не тільки трудові ресурси, а й старіє, оскільки країну покидає працездатна молодь. І якщо до цього додати смертність у зв'язку з низьким рівнем життя, то виходить зовсім незавидна картина. |
![]() |
31.05.2018
Як змінюється індекс купівельної спроможності українців і чи повернулися показники до рівня 2013 року, проаналізувала в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Ввечері" провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Лідія Ткаченко: |
![]() |
31.05.2018 Головний науковий співробітник відділу демографічного моделювання та прогнозування Наталія Левчук взяла участь у семінарі при Гарвардському університеті, що відбувся 24 травня 2018 року, де виступила з доповіддю "Mapping the Great Famine in Ukraine: Giving Voice to the Voiceless”. |
![]() |
27.05.2018
У минулому році найбільший приріст зарплат спостерігався у сферах державного управління, соцстрахування, фіндіяльності і телекомунікацій. |
![]() |
25.05.2018
Українці витрачають майже половину свого бюджету на продукти харчування, але що ми їмо насправді, розповіла в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Ввечері" завідуюча відділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько: |
![]() |
25.05.2018
У той час, як одні батьки з хвилюванням очікують моменту, коли їх доросла дитина почне самостійне життя, інші мами і тата такого повороту подій побоюються. Молоді українці зазвичай залишають рідний дім у віці 20-21 року, а європейські не вважають негожим засиджуватися у батьків до 30 років. |
![]() |
23.05.2018
У чому причина української бідності? Що змінилося, з початком війни, у
свідомості українців? Чи є в Україні етнічні конфлікти? Про це і не
тільки у "Складній розмові" на Першому каналі з Еллою Лібановою – професоркою, директоркою
Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи. |
![]() |
23.05.2018
Науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Лідія Ткаченко розповіла про ризики накопичувальної пенсійної системи в Україні в прямому ефірі OBOZ TV. |
![]() |
22.05.2018
Лібанова Елла Марленівна, директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України прийняла участь у нараді з питань трудової міграції. Обговорили, як зменшити темпи відтоку українців за кордон та як забезпечити українські підприємства кваліфікованими кадрами. |
![]() |
22.05.2018
Проблема України не в бідності населення, а в нерівності між бідними і багатими Таку думку висловила під час зустрічі Дискусійного клубу "ДС" завідувач відділу рівня життя населення Інституту демографії ім. М.В. Птухи НАНУ Людмила Черенько. |
![]() |
22.05.2018
Внаслідок збільшення тривалості життя пенсійні накопичення, зібрані за впроваджуваною накопичувальною пенсійною системою, доведеться розтягувати на більш тривалий термін. Таку думку висловила провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України, кандидат економічних наук Лідія Ткаченко на прес-конференції, передав кореспондент АСН. "Якщо у нас хоча б трохи проявляться ознаки європейського шляху розвитку, то у нас повинна почати рости, можливо, стрибком, тривалість життя. Це означає, що тривалість життя людини на пенсії збільшиться, і ті накопичення, які розраховувалися на 20 років пенсійного життя, можливо, потім доведеться ділити на 30 років", - заявила експерт. |
![]() |
22.05.2018
За даними останнього дослідження Міжнародної організації з міграції, вже до 2050 року нас може залишитися лише 32 млн осіб проти 52 млн на початку 90-х. Причому міграція в числі причин даного процесу займає чи не найперше місце. |
![]() |
22.05.2018
Значного зростання народжуваності в Китаї після зняття обмежень очікувати не варто, заявив старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи Борис Крімер . За його словами, зараз суспільство країни модернізувалося, багато людей переїжджає до міст, здобуває освіту. Народження дітей не є для них пріоритетним. Тому жителі міста жодним чином не відреагують на такі кроки китайської влади, вважає експерт.
"У сільській місцевості зростання народжуваності можливе, причому не стільки за рахунок народжуваності, скільки за рахунок зареєстрованих дітей. Є така інформація, що в Китаї в сільській місцевості політика обмеження народжуваності не працювала.
Тобто дітей народжували, але не реєстрували. Скільки їх – важко сказати, таких оцінок немає. Тобто, можуть просто зареєструвати тих дітей, які вже є", - зазначив демограф. |
![]() |
22.05.2018
Комітет фінансового ринку та з питань соціальної відповідальності бізнесу при Торгово-промисловій палаті України організував прес-конференцію на тему:
"Пенсійна реформа триває. Як не проґавити своє майбутнє? ІІ рівень пенсійного забезпечення: крок вгору чи вниз? Рейтинг відкритості недержавних Пенсійних фондів" |
![]() |
17.05.2018
Мінрегіон в рамках роботи Міжвідомчої координаційної комісії з питань регіонального розвитку, за підтримки Групи радників з підтримки впровадження державної регіональної політики Програми "U-LEAD з Європою", розпочав проведення дводенної "Першої міжвідомчої конференції з питань регіонального розвитку "Секторальний діалог - актуальні проблеми розвитку регіонів".
|
![]() |
06.05.2018
Демографи продовжують наполягати на проведення перепису населення України для стратегічного планування політики держави. Так, Олександр Гладун порадив не економити на вирішення цього питання, адже населення країни демонструє тенденцію до вимирання. |
![]() |
05.05.2018
3-5 травня 2018 р. головний науковий співробітник відділу демографічного моделювання та прогнозування Н. М. Левчук взяла участь у роботі конференції Світової Асоціації з дослідження національностей, 23rd Annual ASN World Convention, що відбулася у Колумбійському університету у Нью-Йорку, де виступила з доповіддю «Explaining regional distribution of 1933 Holodomor losses in Ukraine: Patterns and possible determinants». |
![]() |
03.05.2018
Українці стали частіше їздити за кордон на роботу, але рідше виїжджати на ПМЖ. Часто трудові мігранти знаходяться за межами України до півроку, але серед них все більше молоді та кваліфікованих працівників. Заробітчани приносять країні більше валюти, ніж іноземні інвестори, забезпечуючи стабільність курсу гривні. Разом з тим, вони не декларують свої доходи і не сплачують соціальні внески в Пенсійний фонд. |
![]() |
02.05.2018
Близько 60% українців бідкаються, що їм не вистачає коштів на неочікувані витрати. У 2015 році таких було 64%. Такі результати опитування, які провів Держстат. |
![]() |
01.05.2018
Міграція з України може сповільнитися, коли зарплати в країні становитиму 70–75% від польського рівня, сказала директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, заслужений економіст України Елла Лібанова в інтерв'ю "Радіо Свобода".
"Зараз за паритетом купівельної спроможності в Україні середня зарплата близько $700, у Польщі – $2200. Уповільнення міграції може статися тоді, коли зарплата українців становитиме 70–75% від польського рівня. Якщо буде співставна зарплата, то не будуть так їхати", – зазначила вона. |
![]() |
26.04.2018
З початку ХХІ століття почався процес переорієнтації частини українських мігрантів, які працювали в Росії, на ЄС. Цей процес прискорився з 2014 року. Зараз Росія втратила першу сходинку – тепер її посідає Польща. Про це в ефірі програми «Перші про головне. Коментарі» на телеканалі ZIK заявив завідувач сектором міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Олексій Позняк, відповідаючи на питання, яка реальна кількість українських трудових мігрантів у Росії. |
![]() |
26.04.2018
26 квітня, о 13:00, у великому залі адмінприміщення Кременчуцької міської ради відбулася презентація результатів оцінки стану благополуччя молоді, яка проводилася Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України за підтримки Фонду ООН в галузі народонаселення. Про це повідомляє прес-служба міської ради. |
![]() |
23.04.2018
Скільки українців працюють за кордоном і в яких країнах? Чи загрожує Україні масова трудова міграція? Яка зарплата поверне заробітчан додому? |
![]() |
25.04.2018
Чи вигідно бути безробітним в Україні? В ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Зранку" ситуацію коментувала завідуюча відділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько: |
![]() |
25.04.2018
Без даних з перепису населення неможливо сформувати коректний бюджет або зробити прогноз розвитку країни. Таку думку висловив заступник директора з наукової роботи в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Олександр Гладун на прес-конференції, передав кореспондент АСН. "Це просто втрата інформації, втрата можливості реально оцінити ситуацію в країні, втрата можливості реально формувати бюджет", - зазначив експерт. За його словами, на сьогодні в Україні бюджет повинен формуватися на три роки вперед, проте без інформації про реальну чисельність населення це зробити вкрай складно. При цьому він додав, що також неможливо робити прогнози розвитку економіки і ситуації на ринку праці в Україні. |
![]() |
23.04.2018
Олексій Позняк, завідувач сектору міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи., розповів в ефірі 112 каналу про кількість українських трудових мігрантів у РФ.
|
![]() |
23.04.2018
При збереженні тенденції до міграції Україна може припинити існування. |
![]() |
23.04.2018
Україна давно потребує сучасного трудового законодавства, яке має визначати основні принципи правового регулювання відносин «працівник — роботодавець». Причому воно є вкрай важливим як для країни загалом, так і для кожного її громадянина окремо. Напевно, тому розроблений ще 2015 року проект нового Трудового кодексу України (ТКУ), який має змінити давно застарілий Кодекс законів про працю (КзпП) від 1971 року, ніяк не перетвориться на остаточний документ. Забагато правок, зауважень і доповнень. |
![]() |
18.04.2018
Понаднормова робота для трудових мігрантів швидше норма. Такий підхід до побудови робочого графіку веде до дуже високих ризиків для здоров'я. |
![]() |
17.04.2018 17.04.2018 у компанії «Фармак» відбулося чергове розширене засідання Поважної ради відзнаки за професіоналізм та милосердя «Орден Святого Пантелеймона». |
![]() |
16.04.2018
Як буде працювати накопичувальний рівень? |
![]() |
13.04.2018
Гендерна рівність. Що запланували в уряді? |
![]() |
11.04.2018
Трудова міграція з України має більше позитивних сторін, ніж негативних. Про це 11 квітня 2018 року заявив завідувач сектором міграційних досліджень Інституту демографії НАН України Олексій Позняк в ефірі телеканалу «112 Україна». |
![]() |
11.04.2018 «У нас кількість платників внесків практично така сама, як і пенсіонерів, а з 22% єдиного соціального внеску до ПФУ надходить менш як 19%, тому що є розщеплення на чотири види страхування. Цього дуже мало, щоб забезпечити прийнятний рівень пенсій, - пояснює «Ракурсу» провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАНУ економіст Лідія Ткаченко. - І хоча поки що в Україні з недержавними пенсійними фондами гучних скандалів не було, проблеми там є. Сам факт, що 95% внесків, що надійшли в систему недержавного пенсійного забезпечення за весь період її існування, — це кошти роботодавців, означає, що недержавні ПФ так і не навчилися залучати людей до персональних накопичень. Це, зокрема, одна з причин, чому виникла гостра потреба в запровадженні обов'язкової накопичувальної системи».
|
![]() |
06.04.2018 Законопроект №6677 передбачає децентралізовану модель, де головними діючими особами будуть недержавні пенсійні фонди, а Пенсійний фонд здійснюватиме лише частину адміністративних функцій. |
![]() |
06.04.2018
"Вимирання українців прискорилося", - йде першим пунктом списку претензій Богомолець до МОЗ. За її словами, "якщо в 2016 році кількість померлих було на 175 тисяч більше ніж народжених, то вже в 2017 році - ця цифра збільшилася до 198 тисяч". Населення України скорочується давно. За останні 25 років українців стало на 9 млн менше, і ставити це в провину нинішньому міністерству охорони здоров'я трохи дивно, вважає старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Борис Крімер. |
![]() |
06.04.2018 Жінок не виховують у дусі лідерства. Ми самі вважаємо, що ми є не такими, як чоловіки, кваліфікованими, конкурентоспроможними, — стверджує директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова. — За нашими дослідженнями, 76% підприємців відповіли, що жінки й чоловіки є однаково цінними працівниками. Як думаєте, який відсоток жінок такої думки? Лише 66. Жінки не хочуть конкурувати з чоловіками за престижні чи високооплачувані посади. Приходять моторніші чоловіки, і жінки відступають, виправдовуючи себе потребою виконувати домашні обов'язки, народжувати й виховувати дітей. Але в усьому світі жінки народжують, і в усьому світі підхід інший. Передусім тому, що самі жінки себе інакше позиціонують, ніж це характерно для України, і взагалі східнослов'янських країн: жінка допомагає чоловікові на виробництві, а чоловік допомагає дружині вдома, а не виконує свої батьківські обов'язки. Отже, розруха — у головах. Доки будемо так думати, жінки будуть відповідальні за сім'ю, як це традиційно завжди було в Україні, а чоловіки займатимуться бізнесом і без жінок вирішуватимуть, як управляти країною, хоча жінки — це більша частина населення. |
![]() |
05.04.2018
Зменшення чисельності населення - це закономірність, яка зберігається протягом багатьох років, і в найближчому майбутньому ситуація кардинально не зміниться.
|
![]() |
05.04.2018
Отримання освіти в Україні обумовлено не стільки економічними факторами, як статусними.
Про це заявила директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова під час засідання Національної тристоронньої соціально-економічної ради, повідомляє кореспондент Укрінформу. |
04.04.2018 |
![]() |
27.03.2018 27 березня 2018 року провідний науковий співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, кандидат економічних наук Ірина Новак взяла участь у прес-конференції «Внутрішньо переміщені особи: трагедія сучасної України» з презентацією тенденцій зміни чисельності та мобільності ВПО, їх намірів щодо повернення до місць постійного мешкання після завершення конфлікту, а також надала коментар телеканалу АТР щодо проблем внутрішньо переміщених осіб з АР Крим. |
![]() |
26.03.2018 |
![]() |
16.03.2018 |
![]() |
14.03.2018 |
![]() |
16.03.2018 |
![]() |
14.03.2018 |
![]() |
14.03.2018 |
![]() |
На 95 році пішов з життя видатний українсько-канадський демограф Анатолій Іванович Романюк. |
![]() |
12.03.2018 |